Формування глобальної фінансової архітектури світового господарства

30. Луцишин З.О. Постсоціалістичні країни в системі світової економічної глобалізації: інвестиційний аспект // Матеріали сьомої Міжнародної науково-теоретичної конференції “Особливості економічної політики постсоціалістичних країн в умовах глобалізації світової економіки (приклад України)”, Тези виступу, Модуль ІІ. Особливості політики стабілізації та економічного зростання. (25-26 листопада 1999 року). - Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - 1999.- С. 136-142, (0,45 д.а.).

31. Луцишин З.О. Фінансово-кредитний аспект інтеграції України до Європейського Союзу. - Тексти виступів міжнародної наукової конференції. Львів: “Діло” Лтд. - 1996. - С.174-175, (0,2 д.а.).

32. Луцишин З.О. Європа у новій структурі глобалізованої економіки//Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Актуальні проблеми фінансів, грошового обігу та кредиту” (25-26 вересня 2000 року). - Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Київ: Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Економіка. - 2000. Випуск 45. - С.31-32, (0,2 д.а.).

33. Луцишин З.О. Формування новітньої архітектури світопорядку (на прикладі світової валютно-фінансової системи)// Матеріали міжнародної конференції “Університет - міжнародні відносини - ЮНЕСКО”. - Тези виступу. (5-6 - грудня 2002р.). - Київ, Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Інститут міжнародних відносин. - 2002. - Випуск 37 (Ч.І). С.35-37, (0,2 д.а.).

АНОТАЦІЯ

Луцишин З.О. Формування глобальної фінансової архітектури світового господарства. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за спеціальністю 08.05.01 - Світове господарство і міжнародні економічні відносини. - Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка. - Київ, 2003.

У дисертації досліджено концептуально-методологічні засади формування глобальної фінансової архітектури у контексті зміни парадигми світового фінансового середовища: виявило та проаналізовано внутрішні протиріччя, діалектику деструктивних тенденцій та стратегічну роль структурно-координаційних ланок у її функціонуванні.

Значна увага приділяється теоретико-методологічним засадам функціонування світового фінансового середовища. Зокрема виявлено його сучасні тенденційні зміни, проаналізовано структурні зрушення на міжнародному фінансовому ринку, з'ясовано вплив глобалізації на зміну фінансового середовища та принципів його функціонування, запропоновано авторське бачення сутності категорії “фінансова архітектура”. Відстежено синергетику інтеграційних процесів у фінансовому середовищі, особливості та вплив валютно-фінансових криз на стійкість глобального фінансового середовища, розроблено імітаційну модель пірамідальної структури валютних площин з використанням кібернетичної моделі багаторівневої ієрархії; місце та роль структурно-координаційних ланок світової фінансової архітектури, об'єктивні причини, передумови та необхідність її реформування.

У процесі дослідження виявлено глобальний розрив між реальним і фінансовим сектором сучасного світового господарства. Це дало можливість виявити хронічні іманентні проблеми, розкрити спекулятивний характер валютно-фінансового сектору, його відрив і органічне відчуження від реального сектору, критичний розмір його самодостатності.

Обґрунтовано доцільність проведення кардинальної інституційної реформи та аргументовано, що інституційною основою глобальної фінансової архітектури повинен бути Єдиний Всесвітній банк - як головна координуюча установа, кредитор останньої інстанції. Запропоновано низку практичних рекомендацій щодо комплексного реформування існуючих міжнародних фінансових установ з метою розробки механізмів запобігання, уникнення обвалів, шквальних криз, потрапляння у боргові ями та розробка концепції формування глобальної фінансової архітектури.

Ключові слова: глобальна фінансова архітектура, світове фінансове середовище, світова валютна система, економічна глобалізація, фінансова інтеграція, фінансова глобалізація, валютно-фінансові кризи, парадигма світового фінансового середовища, міжнародні фінансові інституції.

Луцишин З.О. Формирование глобальной финансовой архитектуры мирового хозяйства. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.05.01 - Мировое хозяйство и международные экономические отношения. - Институт международных отношений Киевского национального университета имени Тараса Шевченко. - Киев, 2003.

В диссертации исследованы концептуально-методологические основы и предпосылки формирования глобальной финансовой архитектуры в контексте изменений экономической сущности и принципов функционирования мировой финансовой среды.

Значительное внимание уделено теоретическим воззрениям экономистов на проблему функционирования мировой финансовой системы. Проанализированы влияние глобализации; внутренних противоречий и диалектику деструктивных тенденций, действующих в нынешнем международном финансовом механизме. В работе дано авторское определение “финансовой архитектуры”; раскрыто функциональную сущность архитектуры мировой финансовой системы в виде многоуровневой иерархической структуры. Высший уровень иерархии представлен механизмом функционирования мировой финансовой среды, а низший - финансовой деятельностью национальных государств и национальных валютных систем. Научно аргументировано, что в традиционном понимании понятие мировая финансовая система в контексте “системность>бессистемность/хаос” ассоциируется, на поверхности экономических явлений, с понятием мирового финансового пространства (мировой финансовой среды). При этом доказано, что системность соблюдается лишь в горизонтальных плоскостях - валюты, межгосударственных финансах.

Исследована синергетика интеграционных процессов в финансовой среде; противоречия и парадоксы финансовой глобализации и действующей финансовой архитектуры, особенности и влияние валютно-финансовых кризисов на устойчивость мировой финансовой сферы; разработана имитационная модель пирамидальной структуры валютных плоскостей с использованием многоуровневой иерархической системы, дающей возможность объединить и увязать разнокатегорийные по конвертируемости национальные валюты в едином механизме сосуществования с конечной целью постепенного функционирования единых “мировых денег” в мировой валютной системе.

В процессе исследования выявлен глобальный разрыв между реальным и финансовым сектором современного мирового хозяйства. Это позволило определить хронические имманентные проблемы, раскрыть спекулятивный характер валютно-финансового сектора, его отрыв и органическое отчуждение от реального сектора, самодостаточность; функционирование и накопление “мыльного финансового пузыря”.

Разработано модель генезиса мировой экономики на основании типовой функции коллапса с учетом тенденций развития плоскостей ее реального и финансового секторов и изменения соотношения мирового ВВП и мирового валютно-финансового сектора (МВФС). Это дало возможность сделать вывод о направленности спирали ВВП внутрь - по принципу скручивания, а спирали (МВФС) - в обратную сторону, наружу, по принципу раскручивания; при достижении экстремумов (сжатие ВВП - lim.min, расширение МВФС - lim.max) экономические эвольвенты оптимума изменят направление раскручивания/скручивания спиралей. Обосновано целесообразность проведения кардинальной институционной реформы и аргументировано, что институционной основой глобальной финансовой архитектуры должен быть Единый Всемирный банк - как главное координирующее учреждение, кредитор последней инстанции. Предложено ряд практических рекомендаций по комплексному реформированию существующих международных финансовых учреждений с целью улучшения их функционирования; адаптирование к новым реалиям и требованиям глобальной экономики с целью разработки механизмов упреждения обвалов, неожиданных кризисов, флуктуации.

Ключевые слова: глобальная финансовая архитектура, мировая финансовая среда, мировая валютная система, экономическая глобализация, финансовая интеграция, финансовая глобализация, валютно-финансовые кризисы, парадигма мировой финансовой среды, международные финансовые институции.

Lutsyshyn Z.O. The Formation of the Global Financial Architecture of the World Economy. - Manuscript.

Thesis for an obtaining of a scientific degree of Doctor of Economics in the major 08.05.01 - The World Economy and the International Economic Relations. - Institute of International Relations of Kiev Taras Shevchenko National University. - Kyiv, 2003.

This thesis has researched the conceptual and methodological foundations of the formation of the global financial architecture in the context of the changing in the paradigm of the world financial environment, the discovery and the analysis of the internal contradictions, dialectics of the destructive tendencies and the strategic role of the structural and coordinating units in its functioning.

Significant attention is paid to the theoretical and methodological foundations of the world financial environment functioning. Particularly, there discovered its modern tendency changes, analyzed structural shifts at the international financial market, determined the impact of the globalization to the changes in the financial environment itself and in principles of its functioning, proposed the author's vision of the essence of the "financial architecture" category. Researched are the synergy of the integration processes, peculiarity and the influence of currency and financial crisis's on the stability of global financial environment, the place and the role of the structural and coordinating units of the world architecture, the objective reasons, preconditions and necessity of their reforming.

During research the global break between real and financial sector of a modern world economy is revealed. It has allowed to define chronic immanent problems, to open speculative character of currency and financial sector, it isolation and organic alienation from real sector, self-sufficiency; functioning and accumulation of a “soap financial bubble”. The model of genesis of world economy is developed on the basis of typical collapse function in view of the tendencies of development of planes of its real and financial sectors and change of a parity world GDP and world currency and financial sector (WCFS). The expediency of realization cardinal institutional of reform is proved and is argued, that institutional a basis of global financial architecture should be United World bank - as the main coordinating establishment, creditor of last instance. A number of the practical recommendations on complex reforming of existing international financial establishments is offered with the purpose of improvement of their functioning; adaptation to new realities and requirements of global economy with the purpose of development of mechanisms of anticipation of collapses, unexpected crises, fluctuations.

Discovered are the proposals concerning the integrated reforming of the existing international financial institutions, aimed at elaboration of the procedures of prevention and avoidance of collapses, squall crisis, indebtedness, and working out of the concept of the formation of the global financial architecture.

Key words: global financial architecture, world financial environment, world exchange system, economic globalization, financial integration, financial globalization, currency and financial crisis, “speculative bubbles”, international financial institutions.

Размещено на Allbest.ru