Українсько-російські взаємовідносини на сучасному етапі

Доволі часто країни вдаються до компенсаційних захисних заходів. Теоретично розмір компенсаційного мита повинен точно відповідати тим негативним ефектам, які створює субсидування в країні експорту відповідного товару. На практиці цього не завжди легко домогтися. Як наслідок, компенсаційні заходи повністю не убезпечують вітчизняного виробника від конкуренції з імпортною продукцією. Ввезення товарів вважається об'єктом компенсаційних заходів, якщо цей імпортований товар має пільги від нелегітимної субсидії (субсидія вважається специфічною, тобто нелегітимною, коли доступ до неї відповідним державним органом або законодавством, на підставі якого він діє, надається тільки для певних підприємств). Оскільки системи субсидування сільського господарства в ЄС, США та інших розвинених країнах не підпадають під визначення специфічних, або нелегітимних, країни-члени СОТ можуть застосувати компенсаційні заходи проти їхніх субсидованих сільськогосподарських товарів лише в обмеженій кількості випадків.

Згідно із даними Комітету із субсидій і компенсаційних заходів застосування останніх поширене значно менше, ніж антидемпінгових заходів. Усього за період з 1995 по 2012 рр. членами СОТ було ініційовано 302 компенсаційних розслідування і застосовано 177 заходів. Усього за період з 29.03.1995 - 31.03.2013 рр. членами СОТ було ініційовано 255розслідувань і застосовано 123 захисних заходи.

Використання захисних заходів має на меті створення на внутрішньому ринку справедливих умов конкуренції для груп товарів незалежно від країни імпорту. Водночас нерідко ініціатива щодо запровадження захисних заходів є наслідком політичного лобіювання, тому ставлення до подібних ініціатив з боку торговельних партнерів є неоднозначним. Для уникнення негативної реакції з боку міжнародного співтовариства країні-ініціатору запровадження захисних заходів, як мінімум, потрібно надати необхідну доказову базу, що переконувала би торговельних партнерів у відсутності факту недобросовісної конкуренції.

Україні як члену СОТ, що нещодавно приєднався до цієї організації, необхідно скористатися досвідом розвинутих країн і на цій основі будувати відповідне інституційне середовище та набувати власний досвід застосування надзвичайних заходів захисту. У поєднанні із активною політикою стимулювання вітчизняних виробників заходи захисту створюють умови для ефективного імпортозаміщення на відповідних товарних ринках та для покращення торговельного балансу країни.

Захист внутрішнього ринку передбачений низкою угод СОТ, які, з одного боку, містять обмеження щодо їх використання, з іншого - надають країнам, при правильному розумінні цих угод, достатній інструментарій для реалізації закладених в них можливостей. Водночас обґрунтування фактів демпінгу, нелегітимного субсидування тощо передбачає необхідність залучення до матеріалів розслідувань авторитетних експертних висновків (у т.ч. щодо цін на внутрішньому ринку країни - експортера, виходячи з яких, власне, і доводиться факт демпінгу), а також митної статистики іноземних країн в розрізі окремих кодів. У той же час отримання цієї інформації для більшості країн є платним, тому українські компанії, які потерпають від демпінгового, субсидованого та зростаючого імпорту, часто скаржаться на брак відповідних коштів.

Правова база СОТ чітко регламентує ініціювання розслідування. Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Угоди про застосування статті VI ГАТТ 1994 року (Антидемпінгової Угоди) зазначено, що розслідування може бути розпочато лише за умови письмового подання від галузі вітчизняної промисловості безпосередньо або представниками від їх імені. В пункті 5.5 статті 5 зазначено, що уряд повинен уникати ініціативи щодо початку антидемпінгового розслідування. Водночас, пунктом 5.6 статті 5 зазначеної Угоди уряду надається право, за особливих обставин, приймати рішення про початок розслідування без отримання письмового подання від галузі вітчизняної промисловості безпосередньо або представниками від їх імені для ініціювання такого розслідування. Таке розслідування повинні здійснювати лише за наявності достатніх доказів, передбачених пунктом 5.2 цієї статті.

Чинне українське законодавство не дозволяє уряду країни ініціювати антидемпінгові розслідування, надаючи це право національному товаровиробнику, його представникам та професійним спілкам працівників підприємств національного товаровиробника (стаття 12 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту»). Оскільки зовнішньоторговельна інформація в повному обсязі часто є недоступною для вітчизняних товаровиробників, або вимагає спеціально підготовлених кадрів, яких бракує вітчизняним товаровиробникам, імовірність відсутності скарги, а отже і початку антидемпіногового розслідування, доволі значна.

Разом з тим, слід зазначити, що порушення будь-якого розслідування або перегляду чинних зобов'язань - це процедура, яка здійснюється відповідно до вимог зазначених Законів та Угод СОТ, зокрема, відповідно до переліку інформації, яку повинна містити скарга (заява) про порушення розслідування. Виходячи з інформації, що міститься в скарзі (заяві), наявні докази визнаються достатніми та такими, що дають підставу для порушення розслідування. Недотримання цих вимог може призвести до нелегітимності усього процесу проведення розслідування та його результатів, що, у свою чергу, може стати причиною позовів до України з боку інших країн, у тому числі і до відповідних органів СОТ. Крім цього існує ймовірність відповідних дій з боку інших країн-членів СОТ у інших галузях. Таким чином створення сприятливих умов для однієї галузі, шляхом використання інструментів захисту, може призвести до погіршення ситуації в інших галузях. Ризики такої ситуації виникли через запровадження Україною з 14 квітня 2013 року спеціальних мит на імпорт нових легкових автомобілів, що призвело як до негативної реакції серед інших країн-учасниць СОТ, так і до дій у відповідь.

11 липня 2013 року на засіданні Ради СОТ з торгівлі товарами представник Японії висловив серйозну стурбованість з приводу запровадження в Україні спеціальних захисних мит на автомобілі, від якої, за його словами, серйозно постраждали японські експортери. Він поставив під сумнів основи для заходів, додавши, що Україна не надала достатніх можливостей для попередніх консультацій відповідно до вимог правової бази СОТ. Позицію Японії підтримали представники Австралії, Південної Кореї, Європейського Союзу, Росії та Туреччини.

Крім публічного осуду та іміджевих втрат, підвищення мит на автомобілі призвело і до дій у відповідь. Так 12 липня 2013 року набрало чинності рішення, ухвалене урядом Туреччини 25 червня 2013р., запровадити додаткове мито у розмірі 23% на імпорт з України волоських горіхів. Укінцевому підсумку мито на цей вид продукції склало 66,2%. Враховуючи, що мито на імпорт волоських горіхів з інших країн, з якими Україна конкурує на цьому ринку, залишилось на попередньому рівні, а мито на волоські горіхи з Боснії і Герцеговини встановлено на нульовому рівні, Україна ризикує втратити ринок, сумарний розмір якого становить майже 150 млн дол. на рік. За підсумками 2012 року Україна стала другим за вартісним обсягом імпортером волоських горіхів на ринку Туреччини (поставки волоських горіхів склали майже 27 млн. дол. США).

Збіг у часі набуття чинності рішення про введення захисного мита на автомобілі та подачі широкоформатної заявки про перегляд тарифних зобов'язань в рамках СОТ також мало негативний вплив на реакцію світової спільноти та провідних ділових видань та експертів. Частково така ситуація виникла в наслідок відсутності координації у відносинах із СОТ. В цьому контексті особливої ваги набуває ефективність діяльності Державної комісії з питань співробітництва з СОТ, яка було створена відповідно до Указу Президента України 15 квітня 2013 року.

Водночас зазначимо, що, враховуючи загрози ініціювання нових санкцій з боку інших країн у відповідь на протекціоністську торговельну політику України, особливо важливим буде питання адекватності запровадження Україною захисних заходів в цілому в рамках перегляду тарифів та зокрема стосовно імпорту автомобілів. Зазначимо, що низький рівень диверсифікованості експорту товарів робить Україну доволі вразливою щодо імовірного застосування санкцій. У результаті, вигоди від захисту окремих товарних позицій можуть виявитися несуттєвими (навіть мізерними) порівняно з втратами для економіки загалом. Для України як для країни зі значною залежністю від експорту, більш перспективною виглядає політика не обмеження імпорту, яка призводить до дій у відповідь проти вітчизняного експорту, а просування товарів та послуг на інші ринки та захист їхніх інтересів на цих ринках, у тому числі шляхом тиску на інші країни-учасниці СОТ щодо скасування неправомірних обмежень проти товарів та послуг, вироблених в Україні.

Захист вітчизняних товаровиробників може здійснюватися і на основі активної участі в інститутах, створених СОТ. Так створений в рамках СОТ Комітет з технічних бар'єрів в торгівлі (ТБТ) надає членам можливість отримати консультації з будь-яких питань, що стосуються функціонування Угоди ТБТ або реалізації її цілей. Приблизно третина зустрічей Комітету з ТБТ присвячена обговоренню конкретних проблем у торгівлі, які постають перед членами СОТ, зокрема, щодо технічних регламентів, стандартів та процедур оцінки відповідності, якими користуються країни-учасниці СОТ. Найчастіше піднімаються проблеми стосовно надання докладнішої інформації та роз'яснень про заходи, що розглядаються у рамках Комітету з ТБТ, та встановлення зайвих бар'єрів у торгівлі.

Найбільше захисних заходів, які обговорювались в рамках Комітету з ТБТ, запроваджуються країнами-членами СОТ з метою забезпечення здоров'я, безпеки життя, захисту споживачів та їх інформування, безпеки харчування, добросовісної торгівлі, спрощення торгівлі, захисту навколишнього середовища. Найактивнішу участь у засіданнях Комітету з питань ТБТ беруть такі розвинені країни як ЄС, США, Японія, Корея, які за допомогою ефективного використання інструментів та механізмів, закладених в Угоді ТБТ, з одного боку, захищають свої ринки і громадян від небезпечної продукції, а з іншого - не дозволяють іншим країнам запроваджувати необґрунтовані технічні бар'єри для доступу своєї продукції на ринки цих країн.

Крім технічних бар'єрів для обмеження імпорту країни-учасниці СОТ використовують санітарні та фітосанітарні стандарти. Відповідно до Угоди про застосування санітарних та фітосанітарних заходів країни СОТ мають право застосовувати такі заходи для захисту життя чи здоров'я людини, тварин чи рослин, виходячи з науково обґрунтованих причин, та не створюючи невиправданої дискримінації чи прихованого обмеження торгівлі. Проте на практиці країни нерідко зловживають використанням ТБТ. Прикладом таких дій можемо вважати запровадження Російською Федерацією санкцій проти українського виробника кондитерських виробів компанії Рошен. Проте для подібних випадків правилами СОТ також передбачені певні інструменти оскарження запроваджених обмежень, до яких може вдатися Україна.

Маємо констатувати, що чинна практика представлення національних інтересів українських виробників у СОТ не відповідає потребам зовнішньоекономічного вектору розвитку національної економіки. Зокрема, в процесі реалізації права на перегляд тарифних ставок відповідно до пункту 5 cт. XXVIII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі України виявила неготовність в повній мірі використати можливості законодавства СОТ. Так, заявивши про намір переглянути 371 тарифну лінію, Україна не запропонувала конкретних пропозицій щодо того, як саме слід змінити ці тарифні лінії та які компенсації будуть надані країнам-членам СОТ.

Подавши у СОТ не підготовлену належним чином пропозицію, Україна не тільки не змогла ефективно представити національні інтереси у СОТ, але й зазнала серйозних іміджевих втрат, що потенційно знижує інвестиційну привабливість українських проектів. Відсутність повного пакету пропозицій негативно вплинула на ставлення до України як до партнера. Крім цього, це призвело до затягування процесу змін тарифних ліній на невизначений, проте доволі значний період.

У подальшому, якщо Україна суттєво не підвищить ефективність представлення національних інтересів у СОТ, можемо очікувати низку негативних наслідків, таких як:

- застосування санкцій обмежувального характеру (тарифного та нетарифного характеру) по відношенню до української продукції;

- посилення тиску з метою застосування Україною компенсаторних механізмів, наприклад, зниження рівня мит на інші товари, які б становили інтерес для певних країн-членів СОТ;

- відсутність у країн-партнерів намірів йти на поступки у переговорах;

- ескалація торговельних спорів з Україною, ініціація розгляду спорів у міжнародних судах;

- наростання обсягів торговельних претензій до України - за кількістю країн-учасниць суперечок та величиною фінансових претензій;

- позиціонування України на міжнародній арені як країни, яка порушує взяті на себе зобов'язання;

- ускладнення стосунків з країнами-торговельними партнерами в інших сферах: зовнішньополітичній, фінансовій тощо.

З метою мінімізації можливих негативних наслідків у майбутньому та з метою прискорення процесу досягнення консенсусного рішення з країнами - торговельними партнерами доцільно ухвалити рішення про оптимізацію заявки про перегляд тарифних зобов'язань України, залишивши в ній лише ті позиції, за якими Україна зможе подати до Секретаріату СОТ необхідну доказову базу необхідності зміни тарифної лінії. Крім того, ця доказова база повинна обґрунтовувати запропоноване нове значення. Також пропозиція тарифного корегування має базуватися на прогнозі щодо можливості та прийнятності для України запровадження компенсаційних заходів в інтересах зацікавлених країн.

Для ефективного застосування такого інструменту СОТ як «надзвичайні заходи» необхідним є створення відповідного інституційного середовища. Накопичений членами СОТ досвід використання таких механізмів захисту дозволяє мінімізувати ризики запровадження у відповідь непрогнозованого обсягу санкцій з боку торговельних партнерів.

У цьому контексті видається доцільним розроблення та імплементація у законодавстві відповідних положень щодо особливих обставин, за яких Міністерство економічного розвитку і торгівлі мало би право виступати ініціатором антидемпінгового розслідування, не чекаючи надходження скарг від вітчизняних виробників. В результаті мало би місце суттєве спрощення започаткування процедури розслідування, що підвищило б оперативність дій органів виконавчої влади та покращило б захист вітчизняних виробників від демпінгового імпорту. Виходячи з цього, вважаємо за доцільне в Законі України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» чітко відобразити особливі умови, за яких уряд отримав би право бути ініціатором антидемпінгового розслідування з одночасним наданням йому (лише за наявності ініціативи уряду по антидемпінговому розслідуванню) права збору відомостей для початку такого розслідування.

Україні як новому члену СОТ необхідно долучитись до активної участі у засіданнях Комітету з технічних бар'єрів в торгівлі на постійній основі. Враховуючи, що технічні бар'єри є одним із основних заходів захисту, що практикується розвиненими країнами, метою такої участі маже бути:

- вивчення досвіду розвинених країн щодо використання технічних бар'єрів;

- розширення інструментарію подолання технічних бар'єрів у процесі розширення ринків збуту для українських товарів;

- підвищення ефективності захисту національних виробників на ринках країн, що широко використовують технічні бар'єри у торгівлі;

- уникнення помилок та попередження можливих торговельних санкцій у разі неправомірного використання технічних бар'єрів для захисту внутрішнього ринку.

У контексті удосконалення практики застосування технічних бар'єрів для захисту внутрішнього ринку необхідно на постійній основі забезпечити підготовку і передачу Комітету з питань ТБТ СОТ нотифікацій щодо прийняття Україною науково обґрунтованих відповідних заходів у сфері стандартизації та оцінки відповідності, які можуть впливати на торгівлю.

Відповідно до досвіду багатьох країн-членів СОТ може бути доцільним опрацювати питання відкриття спеціалізованого представництва України при Секретаріаті СОТ для оперативної роботи з питань захисту національних інтересів щодо доступу української продукції на ринки країн-членів СОТ, укомплектувавши його висококваліфікованими фахівцями за спеціалізацією угод Світової організації торгівлі.

Загалом для покращення використання механізмів СОТ для захисту вітчизняних товаровиробників необхідно наступне:

- забезпечення прозорості в прийнятті державних рішень, які впливають на зовнішньоторговельну діяльність України;

- сприяння диверсифікованості експорту товарів та послуг як в частині їхньої номенклатури, так і в частині географії, з метою мінімізації ризиків, які виникатимуть внаслідок дій у відповідь на захисні заходи, здійснені Україною;

- забезпечення злагодженості механізму формування загальнодержавної позиції щодо режиму доступу товарів і послуг до внутрішнього та зовнішніх ринків;

- дотримання під час застосування захисних заходів, встановлених СОТ правил та принципів прийняття відповідних рішень з метою уникнення позовів з боку інших країн - членів СОТ, або застосування ними дискримінаційних заходів у відповідь;

- забезпечення економічного обґрунтування для пропозицій щодо захисту вітчизняних галузей. Розроблення прогнозів наслідків можливих контрзаходів, спрямованих проти інших галузей економіки, повинне бути невід'ємною частиною такого обґрунтування;

- створення постійно діючого механізму проведення семінарів з питань використання інструментів торговельного захисту із залученням іноземних фахівців;

- забезпечення фінансування отримання інформації вітчизняних та світових інформаційно-аналітичних та дослідницьких центрів, яка надається на платній основі, для цілей захисту інтересів національних товаровиробників в рамках антидемпінгових, спеціальних захисних та компенсаційних розслідувань на внутрішньому та зовнішньому ринках [26].

29 липня 2013 року до українського виробника солодощів Кондитерської корпорації Roshen були застосовані обмеження з боку Російської Федерації, згодом до цих дій приєдналася інша країна Митного Союзу - Білорусь. Уряди цих країн заборонили ввезення на свою територію кондитерських виробів під ТМ Roshen. Також існує ймовірність запровадження аналогічних дій з боку третьої країни-учасниці Митного Союзу - Казахстану.

Варто зазначити, що українські виробники не вперше потерпають від торговельних обмежень з боку РФ та країн СНД. Тому в Україні вже існує певна практика торговельних спорів з Росією та іншими країнами СНД. Основна особливість такої практики полягає у позасудовому вирішенні конфліктної ситуації.

Хоча у випадку з Кондитерською корпорацією Roshen Україна вже має справу з РФ як повноправним членом СОТ (такого статусу РФ набула тільки в середині 2012 р.), залучати органи вирішення спорів СОТ вже на перших етапах пошуку шляхів вирішення конфлікту не є доцільним. Отже, одним із ефективних способів урегулювання конфлікту, до яких вдаються країни (включаючи членів СОТ) у подібних ситуаціях на початку, є переговори та максимальне сприяння стороні, що ініціювала запровадження обмежень, у проведенні інспекцій та перевірок. Україна має продемонструвати готовність надати зразки для аналізів проб продукції на підприємствах компанії, переконатися, що продукція, якість якої поставлено під сумнів, походить саме з підприємств Кондитерської корпорації Roshen.

Враховуючи, що Російська Федерація є членом СОТ, а Білорусь та Казахстан знаходяться на стадії переговорів щодо приєднання до цієї організації, неможливо в повній мірі використати правову базу СОТ, адже вона не регулює дії останніх двох країн. Водночас, враховуючи провідну роль РФ в Митному Союзі, використання створеного в СОТ інструментарію може дозволити отримати необхідний результат, адже зміна позиції РФ, з великою вірогідністю призведе до зміни позиції інших країн-учасниць Митного Союзу.

В разі неможливості вирішення конфлікту за допомогою двосторонніх консультацій, Україна може вдатися до вирішення спору за допомогою суду СОТ. У цьому випадку необхідною буде взаємодія Кондитерської корпорації Roshen та Міністерства економічного розвитку і торгівлі та наступне представлення інтересів українського виробника державною установою. Адже членом СОТ є держава Україна і саме державні органи будуть звертатися до СОТ з метою вирішення спору.

Угодою СОТ про застосування санітарних та фітосанітарних заходів передбачено, що членам СОТ не повинні створюватися перешкоди шляхом запровадження будь-яких довільних дискримінаційних заходів з посиланням на необхідність захисту здоров'я людей. Інакше це буде трактуватися як невиправдана дискримінація, а отже приховане обмеження торгівлі. Тому Україна має право вимагати пояснень заборони, а також проведення консультацій в рамках Комітету санітарних та фітосанітарних заходів СОТ.

Україна також має право в рамках Комітету створити групу технічних експертів або консультуватися з відповідними міжнародними організаціями. На практиці це призводить до того, що результати технічних проб можуть бути отримані в незалежних центрах і лабораторіях для їх підтвердження. Якщо звинувачення не підтверджуються, країна може вимагати компенсації за завдану шкоду. Як показує досвід СОТ, більшість конфліктних ситуацій між країнами вирішується на рівні консультацій.

У разі, якщо консультації не призведуть до взаємоузгодженого рішення, протягом 60 днів після початку консультацій Україна отримає право звернутися до Органу з вирішення суперечок СОТ з проханням створити арбітражну комісію, завданням якої буде винесення рішення з приводу цього спору. Як показує практика, розгляд справ в системі вирішення суперечок СОТ може тривати декілька років, що часто не влаштовує виробників, і може коштувати значних коштів як для країни-позивача, так і країни, проти якої порушено справу.

Зазначимо, що з моменту приєднання до СОТ (22 серпня 2012 року) РФ вже стала відповідачем по двох справ в Органі з вирішення суперечок. Обидві справи було відкрито в липні 2013 року Європейським Союзом та Японією стосовно запровадженого РФ утилізаційного збору на автомобілі. Проти України, з моменту її приєднання до СОТ (16 травня 2008 року), було порушено одну справу, водночас Україна стала ініціатором трьох справ.

Наявність ще однієї справи проти РФ може мати негативні наслідки для її іміджу в СОТ. Під час засідання Комітету з торгівлі товарами СОТ 11липня 2013 року було висунуто значну кількість зауважень до торговельної політики РФ з боку США, ЄС, Японії та інших провідних торговельних країн. Серед іншого, ЄС заявив про свою стурбованість значною кількістю санітарних та фітосанітарних заходів, які застосовуються РФ, таких як заборона на імпорт живих тварин. Така тенденції перетворює РФ на країну - порушника правил СОТ у різних сферах, насамперед у сфері санітарного та фітосанітарного контролю, що може призвести до значних торговельних санкцій з боку країн-учасниць СОТ.

Попри серйозну військову небезпеку зі сторони Російської Федерації та враховуючи взаємопоглиненість економік, торговоекономічні відносини між країнами будуть і надалі розвиватися. Прецедентів буде виникати не мало і логічно, що в наслідок сьогоднішніх подій Росія старатиметься всіляко тимнути на Україну. Механізми СОТ описані вище є ключовими інструментами для врегулювання всіх проблем, які виникають в міжнародній торгівлі.

Висновок

Місце та роль Українсько-російських відносин посідають чільне місце у системі міжнародних відносин. Будучи цивілізаційною та історично взаємопов'язаними, вони пройшли довгий і тернистий етап розвитку. На жаль, Російська Федерація і досі вважає себе імперією, і старається зробити все, зоб втримати Україну в межах свого впливу. Наша країна завжди ототожнювала себе з Європою і прагне для себе кращого майбутнього і старається проводити політику Європеїзації.

На сьогоднішній день йде переломна ситуація в Українсько-російських відносинах. Анексія Криму, підтримка сепаратизму, та зростання діяльності Російських спецслужб на території України свідчать про неготовність Росії дотримуватись основних положень міжнародного права в цілому, та безпосередніх домовленостей з Україною зокрема. В такий переломний момент наша держава має більше підстав проводити і розвивати Європейський вектор політики та бути частиною Європейської цивілізації.

Єдиним і найефективнішим способом до деескалації ситуації, що склалася є змушення РФ до відповідальності за вчинені дії в рамках міжнародного права, та застосування щодо неї багаторівневих санкцій, які могли б мирно виправити ситуацію. Головна проблема сьогоднішніх взаємовідносин - це імперське мислення, тільки позбувшись таких думок РФ зможе реально стати повноправним членом світової спільноти і вибудовувати лінію взаємозв'язків з країнами сусідами на рівних, паритетних засадах.

геополітичний російський анексія сепаратизм

Література

1. Андрущенко (Гринько) С.В. Україна в сучасному геополітичному середовищі / С.В. Андрущенко (Гринько). - К.: Логос, Київ. 2005. 286с.

2. Андреев О.Р. История Крыма. - М.,: 1997. - 355с.

3. Білоблоцький М.П. Україна та Росія: Історичні уроки міждержавних відносин / М.П. Білоблоцький, Полісся, 2002. - 270с.

4. Бугрій М.Г. Участь України в СОТ: геоекономічний погляд на здобутки та перспективи/ М.Г. Бугрій, І.В. Ус // Стратегічні пріоритети. - 2011. - № 2. - С.91.

5. Габрієлян О., С. Єфімов, В. Зарубін, А. Кислий, А. Мальгін, А. Никифоров, В. Павлов, В. Петров. Кримські репатріанти: депортація, повернення і облаштування. -- Симферополь., 1998. -- С.44

6. Гальчинський А. Україна - на перехресті геополітичних інтересів / А. Гальчинський. - К.: Знання України, 2002. - 180с.

7. Зінченко Ю. Кримські татари. Історичний нарис. -- К., 1998. -- С.85.

8. Зленко А. М. Дипломатія і політика. Україна в процесі динамічних геополітичних змін / А. Зленко. - Харків: 2005. - 286с.

9. Івченко О.Г. Україна в системі міжнародних відносин: історична перспектива та сучасний стан / О.Г. Івченко. - К.: К.: РІЦ УАННП, 1997. - 688с.

10. Козак Ю.Г., Лук'яненко Д.Г., Макогон Ю.В. та ін. Міжнародна економіка: Навчальний посібник. - Одеса: Астропринт, 1998 с.55-68.

Размещено на Allbest.ru