Інституційна структура сфери обміну у світовому господарстві

4.2 Детермінанти та пріоритети інституціоналізації ринку послуг в Україні за умов членства в СОТ

З викладеного у даному розділі, а також з останніх досліджень щодо проблем інтеграції українського сектора послуг у глобальний економічний простір випливає ряд базових висновків:

1. Економічні реформи в Україні привели не тільки до активізації розвитку традиційних галузей, а й до створення нових видів послуг (аудиторські, консалтингові, комп'ютерні, бухгалтерські, послуги з проведення операцій на ринку нерухомості, послуги в галузі реклами, з добору персоналу, приватної охоронної діяльності та ін.). Проте в цілому українська індустрія послуг ще перебуває на етапі зародження. Тому потрібний продуманий підхід до стратегії розвитку і регулювання галузей послуг з урахуванням дотримання балансу інтересів іноземних і вітчизняних постачальників у тих або інших секторах послуг: з одного боку, слід забезпечувати захист інтересів українських постачальників, а з іншого - створювати конкурентне середовище за участі іноземних постачальників на ринках послуг, що веде зрештою до стимулювання діяльності українських учасників ринку.

2. Україна взяла на себе одні з найліберальніших зобов'язань із доступу іноземних постачальників послуг на свій ринок серед членів СОТ. Зобов'язання України в основному стосуються "якісних" обмежень, як-от підтвердження професійної кваліфікації, вимоги акредитації у секторах професійних, фінансових, транспортних послуг, обмеження на здійснення деяких видів послуг (сектор фінансових, юридичних, аудіовізуальних, транспортних, рекреаційних та культурних послуг). Такі обмеження, з одного боку, мають забезпечити приплив іноземних інвестицій, з іншого - досить ефективно захистити ті підсектори ринку послуг, які ще є чутливими щодо іноземної конкуренції.

3. Членство в СОТ створюють для України унікальну можливість активізувати лібералізацію торгівлі і підвищити чутливість внутрішнього ринку послуг до торговельних умов міжнародних ринків. Особливо важливо використовувати членство в СОТ для усунення наявних перешкод у торгівлі, забезпечивши ефективну структуру зовнішньої торгівлі послугами, формування експортного менталітету у вітчизняних виробників послуг, а також розробку національної експортної стратегії. Без диверсифікації експортної структури послуг практична значущість доступу до міжнародних ринків буде обмеженою. Динамічна економіка потребує швидкого збільшення імпорту тих послуг, які є критично важливими для диверсифікації економіки.

4. Членство України в багатосторонній торговельній системі сприятиме її участі в регіональних торговельних угрупованнях. З одного боку, Україна повинна активно інтегруватися до місткого високотехнологічного Єдиного внутрішнього ринку ЄС, залучати масштабні іноземні інвестиції як складову цього ринку, структурно адаптувати свою економіку до більш розвинених економік країн--членів ЄС, зберегти незалежність щодо вибору напрямків, форм, етапів і темпів міжнародної економічної інтеграції. З іншого -- нам слід також поширювати свою присутність на традиційних ринках збуту країн СНД, враховувати свою залежність від імпорту енергоносіїв з країн субрегіону, поглиблювати кооперацію з метою просування послуг на ринки третіх країн. При цьому необхідно враховувати складну та часом суперечливу взаємозалежність коротко-, середньо- та довгострокових економічних ефектів від різних напрямків і форм регіональної інтеграції.

5. Членство в СОТ вимагає від України створення інституційного середовища, аби: надавати торговельним партнерам України інформацію відносно процесів на внутрішньому ринку, що пов'язані з питаннями торговельної політики; забезпечити виконання зобов'язань і правил СОТ таким чином, щоб стимулювати економічний розвиток України; дієво захищати національні інтереси в питаннях, які безпосередньо пов'язані з торгівлею, через консультації і механізми врегулювання суперечок СОТ; брати активну участь у обговоренні питань, які стосуються функціонування багатосторонньої торговельної системи.

6. Створення незалежної інституції для аналізу й оцінки впливу політики уряду на ефективність економіки може бути додатковим інструментом отримання максимальної вигоди від членства в СОТ. "Інституція транспарентності" може допомогти у визначенні витрат і вигід економічної системи в цілому від галузевих інтервенцій та регуляторного режиму взагалі, консультувати уряд України щодо впливу конкретних рішень на конкуренцію і національний добробут; готувати і публікувати регулярний звіт про ефекти торговельної та інвестиційної політики уряду.

7. Адапційні витрати України на вступ до СОТ - це в основному витрати на: імплементацію політичної, правової, регуляторної та інституційної реформи для забезпечення дотримання угод СОТ в сфері послуг та; вдосконалення державного апарату і розбудову інституційної спроможності для кращого забезпечення потреб приватного сектору та функціонування за новими правилами.

Висновки

Проведене в дисертації дослідження теоретичних і практичних проблем інституційного регулювання світової торгівлі послугами дозволило реалізувати поставлену мету і завдання та зробити такі висновки.

1. Досягнення стабільності економічного розвитку в умовах глобалізації світогосподарських зв'язків потребує розширення звичайних рамок традиційного економічного аналізу, вироблення нових підходів. Останні два десятиліття продемонстрували важливі зміни в розвитку економічної теорії. Хоча в економічній теорії продовжує домінувати неокласичний аналіз, посилення економічної взаємозалежності країн вимагає перегляду прийнятності суворих передумов неокласичної теорії та переоцінки ролі інституцій у формуванні поведінки економічних суб'єктів. Особливий наголос необхідно зробити на важливості трактування інституцій як ендогенних змінних у рамках панівних економічних моделей.

2. Інституційний вимір категорії „послуга” полягає у визначенні її як транзакції з позитивним фактором одномоментності, як результату різнорідної діяльності, що здійснюється виробниками на замовлення споживачів і зазвичай веде до зміни стану інституційної одиниці, яка споживає ці послуги. Якщо послуга виступає результатом корисної діяльності, що змінює стан особи або товару, то в умовах ринкової економіки цей результат безумовно є "товаром", якій має і мінову вартість, і корисність.

3. Регуляторні інституції та інституції виконання контрактів відіграють ключову роль у розвитку сектора послуг, оскільки цей сектор вступає у більш складну систему транзакцій з іншими секторами економіки та більш схильний до ринкової невизначеності внаслідок інформаційної асиметрії. Перетворення послуг на складовий елемент міжнародної виробничої діяльності поставило на порядок денний питання про необхідність регулювання ринку послуг на міжнародному, регіональному, національному і галузевому рівнях.

4. Суттєвий вплив на світову торгівлю послугами справляють інституції та транзакційні витрати. Зокрема, внутрішні інституції впливають на загальний рівень відкритості країни в тому розумінні, що країни з розвинутими інституціями більш інтегровані у світову торговельну систему. Недостатньо ефективні інституції знижують міжнародну конкурентоспроможність національних виробників послуг, що, у свою чергу, негативно відбивається на експортних потоках. Транзакційні витрати відіграють визначальну роль в аналізі передумов та виграшу від лібералізації міжнародної торгівлі послугами, суттєво залежать від якості інституцій, а також від стану інформаційних та фінансових потоків. Підвищення ефективності транзакцій, створення інституцій, завдяки яким можливо досягти зменшення транзакційних витрат, і є тим механізмом, який позитивно впливає на динамічність національної економіки, її здатність до розвитку та інтеграції у світовий економічний простір.

5. За наявності асиметричної інформації й небезпеки подальшого викривлення реальності інституційна теорія бере до уваги недосконалість ринку, яку інституція може подолати або, як мінімум, пом'якшити. Міжнародні торговельні інституції формують очікування міжнародних гравців і таким чином впливають на їхню поведінку; сприяють процесові конструктивних торговельних переговорів; збільшують прозорість світової торговельної системи через надання адекватної та достовірної інформації, розширюють можливості врегулювання торговельних суперечок і водночас зменшують транзакційні витрати.

6. Послуги стали головною рушійною силою економіки та основним фактором зростання продуктивності, особливо в результаті активного використання інформаційних та комп'ютерних послуг, на основі яких радикально перетворюються матеріальна база, методи виробництва, моделі, види та зміст сервісу практично в усіх галузях. У складі сектора діє розвинутий блок наукомістких послуг -- телекомунікацій, інформаційних, комп'ютерних, фінансових, медичних, професійних і деяких ділових, які в поєднанні з високотехнологічними промисловими галузями утворюють інноваційне ядро постіндустріальної економіки, що визначає її головні параметри.

7. Багатонаціональні компанії є головним суб'єктом диверсифікації торгівлі послугами у глобальних масштабах, і саме на них припадає більша частка відповідної міжнародної торгівлі. Міжнародні корпорації є основною інституцією формування та розвитку нової форми міжнародного поділу праці в умовах економічної глобалізації -- міжнародного аутсорсингу та офшорингу послуг.

8. Інституційні бар'єри є видом обмеження конкуренції, який зумовлений наявними інституційними рамками, що визначають поведінку учасників конкурентного процесу як формального, так і неформального характеру. Інституційні бар'єри набувають форми засобів державного регулювання національних і міжнародних транзакцій із надання послуг і впливають на вхід на ринок та функціонування як національних, так і іноземних постачальників. Дослідження методів вимірювання бар'єрів у світовій торгівлі послугами дало змогу зробити висновок, що одні бар'єри впливають на ціни послуг, а інші - на структуру витрат. Ліквідація бар'єрів приводить до поліпшення ефективності розподілу ресурсів, підвищення продуктивності та збільшення добробуту країни.

9. Концепція тарифного еквівалента як еквівалента податку на діяльність іноземних компаній у процесі конкуренції з національними є ефективним способом кількісного вимірювання торговельних бар'єрів. Тарифні еквіваленти можуть сприйматися як теоретичні тарифи, що розраховані на створення економічного ефекту, аналогічного ефектові реальних тарифів. Чим вищим є рівень обмежень торгівлі послугами, тим вища ціна на послуги, і тому тарифний еквівалент є виміром торговельних бар'єрів. Ефекти торговельних бар'єрів у сфері послуг та, відповідно, тарифного еквівалента залежать від конкурентоспроможності національних та іноземних компаній і ступеня субституції основних способів міжнародної торгівлі послугами.

10. Найбільша конвергенція норм багатостороннього і регіонального регулювання торгівлі послугами стосується основних принципів регулювання, а саме транспарентності, національного режиму, режиму найбільшого сприяння, а також норм регулювання платежів і трансферів, монополій, виключних постачальників послуг і загальних винятків. Менший рівень конвергенції властивий зобов'язанням у сферах: недискримінаційних кількісних обмежень; національного регулювання; захисних заходів у випадку надзвичайних ситуацій та субсидій.

11. Високоякісне інституційне середовище для економічної активності є одним з факторів, який подає чіткі сигнали виробникам та інвесторам у сфері послуг, запобігає монополізації ринку, сприяє ефективному використанню наявних ресурсів у країні, узгоджується з адміністративними можливостями уряду та підтримує соціальну злагоду в суспільстві. Реформа торговельної політики впливає на економічний розвиток тією мірою, якою це сприяє створенню в країні високоякісного інституційного середовища.

12. Лібералізація міжнародної торгівлі послугами передбачає: вплив на рівень світових, регіональних і галузевих доходів та асортимент продукції через зниження вартості надання послуг споживачам і певним галузям промисловості; зниження інституційних бар'єрів доступу на ринок і скасування дискримінаційних правил щодо іноземних постачальників послуг по всіх чотирьох способах торгівлі послугами; зміни ефективності розподілу ресурсів усередині економічної системи у зв'язку зі спеціалізацією на певних виробництвах з урахуванням порівняльних переваг; збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій (ПІІ), що супроводжується припливом фізичного, людського капіталів, технології та методів управління; вирішення дилеми управління міграційними процесами за рахунок зменшення соціальних і політичних транзакційних витрат.

13. У рамках РТУ та СОТ склалися два основні інституційні підходи до лібералізації торгівлі та інвестицій у сфері послуг, що втілилися в Переліку конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму (positive list approach) - національних списках, у яких країни фіксують сектори, підсектори та/або способи постачання послуг, що підлягають лібералізації, а також у Переліку винятків зі сфер лібералізації (negative list approach). Відповідно до Переліку конкретних зобов'язань з лібералізації торговельного режиму країни погоджуються гарантувати національний режим та вільний доступ на ринок, уточнивши (через винятки з Переліку зобов'язань) сферу застосування національного режиму та доступу на ринок для іноземних послуг або іноземних постачальників послуг. Альтернативний підхід до лібералізації торгівлі та інвестицій у сфері послуг, так званий Перелік винятків зі сфер лібералізації, базується на концепції негативного списку, згідно з якою мають бути лібералізовані всі сектори та заходи, якщо тільки інше прозоро не зазначається у переліках застережень, що подаються у додатках до угоди. Обидва підходи теоретично можуть генерувати еквівалентний виграш від лібералізації, на практиці ж другий підхід демонструє більшу ефективність.

14. Основними рисами багатосторонньої лібералізації торгівлі послугами в рамках СОТ є: гнучкість багатосторонньої лібералізації; дозованість лібералізації в галузевому розрізі - масштабна лібералізація відбувається в обмеженому колі галузей; масштабність і рівномірність лібералізації торгівлі в географічному розрізі.

15. Регіональні інтеграційні процеси у сфері послуг є особливою формою багатостороннього регулювання міжнародної торгівлі послугами. Завдяки глибшій інтеграції на регіональному рівні створюються інституційні платформи поширення кооперації на багатосторонній основі. Ключовим питанням інституційного регулювання міжнародної торгівлі послугами є оптимізація співвідношення регіоналізму і глобалізму на основі норм та принципів СОТ.

16. Концепція створення єдиного ринку послуг у рамках ЄС базується на ідеї послідовної ліквідації технічних бар'єрів з орієнтацією на принцип взаємного визнання національних норм і правил. Ліквідація технічних бар'єрів, крім усунення найбільш помітних дискримінаційних обмежень, веде до гармонізації (зближення) національних систем регулювання. При цьому принцип гармонізації має застосовуватися з метою створення рівних ринкових умов, що забезпечують ефективну діяльність у сфері послуг, зокрема єдиних критеріїв стабільності кредитних інституцій і механізму торгівлі цінними паперами усередині ЄС, єдиних умов доступу постачальників послуг до інформації стосовно лібералізації ринків та ін. Потенційні вигоди від інтеграції ринків послуг у країнах ЄС поділяються на дві великі категорії: ефект поліпшення добробуту громадян, пов'язаний зі встановленням цін на рівні кращих виробників; тенденція до прискорення економічного зростання шляхом економії на масштабах виробництва, більш ефективного використання конкурентних переваг та поліпшення розміщення ресурсів.

17. Економетричні моделі впливу якості інституцій на експорт послуг засвідчують, що на основі інституційних чинників можна управляти обсягом експорту. Обсяги експорту послуг суттєво залежать від удосконалення якості інституційної основи розвитку країн при переході від планово-адміністративної до ринкової економіки. Досліджені країни можна умовно поділити на дві групи. Перша об'єднує ті країни, аналіз яких підтвердив позитивну кореляцію між рівнем розвитку інституцій та експортом послуг (Чехія, Польща, Угорщина, Латвія). До другої групи входять країни, для яких ця взаємозалежність має обернений характер (Україна, Росія, Молдова, Казахстан).

Економетрична модель впливу якості інституцій на обсяг експорту послуг для України вказує на те, що низький рівень якості інституційних показників України служить причиною збільшення цін на послуги як вітчизняних, так і іноземних постачальників послуг, оскільки неефективні інституції збільшують транзакційні витрати, котрі додаються до загальних торговельних витрат компаній, які залучені до міжнародної торгівлі.

18. Україна взяла на себе одні з найліберальніших зобов'язань із доступу іноземних постачальників послуг на свій ринок серед членів СОТ. Вимоги є головним чином „якісними”, як-от підтвердження професійної кваліфікації, обов'язкова акредитація в секторах фінансових, транспортних послуг, обмеження на здійснення деяких видів послуг (сектори фінансових, юридичних, аудіовізуальних, транспортних, рекреаційних та культурних послуг). Такі обмеження, з одного боку, мають забезпечити приплив іноземних інвестицій, з іншого - досить ефективно захистити ті підсектори ринку послуг, які ще є чутливими щодо іноземної конкуренції.

19. Структура українського експорту послуг потребує суттєвих змін, тому що без структурної адаптації до вимог розвитку світової економіки, без формування з цією метою адекватної інноваційної та інвестиційної стратегії (і не тільки державної, а й передусім бізнесової) Україна не зможе використати переваги міжнародної торговельної системи. Членство в СОТ вимагає від України створення інституційного середовища, аби: надавати торговельним партнерам України інформацію відносно процесів на внутрішньому ринку, що пов'язані з питаннями торговельної політики; забезпечити виконання зобов'язань і правил СОТ таким чином, щоб стимулювати економічний розвиток України; дієво захищати національні інтереси в питаннях, які безпосередньо пов'язані з торгівлею, через консультації і механізми врегулювання суперечок СОТ; брати активну участь у обговоренні питань, які стосуються функціонування багатосторонньої торговельної системи.

Література

1. Андрійчук В. На півдорозі до СОТ. Актуальні проблеми вдосконалення механізму регулювання зовнішньої торгівлі України / В. Андрійчук // Піч. - 2001. - № 6. - С. 16-24.

2. Арон Р. Философия науки. Хрестоматия / Р. Арон. - М.: ПЕР СЭ; СПб.: Университетская книга, 2005. - 543 с.

3. Аузан А. Административные барьеры в экономике: институциональный анализ / А. Аузан, П. Крючкова, Г. Калягин и др./. - М.:ИИФ «Спрос» КонфОП, 2002. - 134 с.

4. Вступ до СОТ: Новий виклик економічній реформі: [за ред. Бураковського І. та ін.]. - К.: Альфа-Принт, 2003. - 291 с.

5. Винер Н. Кибернетика, или, управление и связь в животном и машине / Н. Винер. - М.: Наука, 1983. - 344 с.

6. Гаврилюк О.В. Послуги у контексті економічного зростання / О. В. Гаврилюк // Фінанси України. - 2000. - № 4. - С.71-79.

7. Генеральна угода про торгівлю послугами // Результати Уругвайського раунду багатосторонніх торговельних переговорів: Тексти офіційних документів. - К.: Вимір, 1998. - С. 301-335.

8. Данилишин Б.М. Сфера послуг у контексті соціальної модифікації суспільства / Б.М. Данилишин, В.І. Куценко, Я.В. Остафійчук. - К.: Ніч лава, 2005. - 328 с.

9. Демидова Л.С. Сфера услуг России: трудный путь модернизации / Л.С. Демидова // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 2. С. 38-50.

10. Дюмулен И.И. Международная торговля услугами / И.И. Дюмулен. - М.: Экономика, 2003. - 315 c.

11. Довбенко М.В. Сучасна економічна теорія. Економічна нобелеологія: навч.посіб./ М. В. Довбенко. - К.: Видавничий центр „Академія”, 2005. - 336с.

12. Заблоцька Р.О. Система інституційного регулювання світової торгівлі послугами / Р.О. Заблоцька. - К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. - 368 с.

13. Заблоцька Р.О. Проблеми розвитку українського ринку послуг в контексті набуття членства в СОТ/ Р.О. Заблоцька //Racja stanu. Studia I materialy. --Polrocznik nr, 1 (3), 2008. -Wroclaw. - С. 231-238.

14. Заблоцька Р.О. Економетричний аналіз впливу показників розвитку інституцій на експорт послуг Росії та України/ Р.О. Заблоцька// Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 80, ч.IІ. - С. 93-101.

15. Заблоцька Р.О. Концептуальні засади формування національних політик лібералізації торгівлі послугами / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 72, ч.І. - С. 142-146.

16. Заблоцька Р.О. Детермінанти інституціалізації ринку послуг в Україні в контексті набуття членства у СОТ / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми економіки. - 2008. - № 8(86). - С. 30-37.

17. Заблоцька Р.О. Особливості регулювання торгівлі послугами на багатосторонньому та регіональних рівнях / Р.О. Заблоцька // Світ Фінансів. - 2008. - № 3(16). - С. 162-169.

18. Заблоцька Р.О. Характеристика та класифікація торговельних бар'єрів на ринку послуг / Р.О. Заблоцька //Журнал Європейської Економіки. - 2008. - Том 7, № 3. - с.345-360.

19. Заблоцька Р.О. Регулювання в інституційній структурі міжнародної торгівлі / Р.О. Заблоцька // Вісник Донецького університету. - 2008. - № 1.- С. 127-132.

20. Заблоцька Р. О Теоретичні засади дослідження економічної природи послуг / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 73, ч. І. - С. 136-140.

21. Заблоцька Р.О. Транзакційні витрати у розвитку міжнародної торгівлі / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2008. - Вип. 72, ч. І. - С. 142-146.

22. Заблоцька Р.О. Послуги в національних та міжнародних економічних системах / Р.О. Заблоцька // Вісник Тернопільського Національного університету. - 2008. - № 3. - С.69-76.

23. Заблоцька Р.О. Динаміка і структура транснаціональних процесів на світовому ринку послуг / Р.О. Заблоцька // Вісник Донецького університету. - 2007. - № 2. - С. 281-285.

24. Заблоцька Р.О. Міжнародна торгівля послугами на сучасному етапі / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип. 68, ч. І. - С.181-185.

25. Заблоцька Р.О. Світовий ринок транспортних послуг / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип.. 66, ч. ІІ. - С. 94-98.

26. Заблоцька Р.О. Сутність та вигоди лібералізації міжнародної торгівлі послугами / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип.. 67, ч. І. - С. 247-250.

27. Заблоцька Р.О. Єдиний ринок послуг в країнах Європейського Союзу / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2007. - Вип.. 66, ч. І. - С. 24-29.

28. Заблоцька Р.О. Розвиток міжнародних туристичних послуг в сучасних умовах / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2006. - Вип.. 67, ч. І. - С. 24-27.

29. Заблоцька Р.О. Концептуальні засади аналізу світової торгівлі послугами/ Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2006. - Вип.. № 61, ч. І. - С. 226-230.

30. Заблоцька Р.О. Суб'єкти світового ринку консалтингових послуг / Р.О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2005. - Вип.. 52, ч. І. - С. 49-53.

31. Заблоцька Р.О. Світовий ринок лізингових послуг /Р.О. Заблоцька //Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип. 48, ч.І. - С. 212-216.

32. Заблоцька Р.О. Тенденції розвитку світового ринку консалтингових послуг / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2004. - Вип.. 47, ч. І. - С. 171-178.

33. Заблоцька Р.О. Основні тенденції розвитку світового ринку електронних послуг / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2002. - Вип.. 33, ч. І. - С. 176-182.

34. Заблоцька Р.О. Типологія фінансових послуг / Р.О. Заблоцька // Актуальні проблеми міжнародних відносин. - 2001. - Вип.. 30, ч. І. - С. 47-50.

35. Заблоцька Р.О. Лібералізація фінансових послуг / Р.О. Заблоцька // Матеріали ІХ міжнародної науково-теоретичної конференції „Формування торговельних режимів у перехідних економіках в умовах глобалізації (приклад України) 25-26 жовтня 2001 р. - К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка Інститут міжнародних відносин, 2001. - С. 39-41.

36. Закон України «Про внесення змін до Закону України „Про банки і банківську діяльність”» від 16.11.2006 № 358-V // Відомості Верховної Ради України. - 2007. - № 2. - Ст.15.

37. Закон України «Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг» від 12.07.2001 № 2664-III // Відомості Верховної Ради України. - 2002. - № 1. - Ст. 1.

38. Закон України «Про страхування» від 07.03.1996 № 86/96-ВР // Відомості Верховної Ради України . - 1996. - № 18. - Ст. 78.

39. Іванов Н. Глобализация и общество: проблемы управления / Н. Іванов // Мировая экономика и международные отношения. - 2008. - № 4. - С. 3-15.

40. История экономических учений: [под ред. Автономова В.И. и др.]. - М.: Инфра-М, 2000. - 784 с .

41. Киреев А.П. Международная экономика. Ч. І. / А.П. Киреев. - М.: Международные отношения, 1998. - 416 с.

42. Коуз Р. Проблема социальных издержек / Р. Коуз. [пер. с англ. Б.С.Пинскера]. - М.: Дело ЛТД; Catallaxy, 1993. - C. 87-41.

43. Лавлок К. Маркетинг услуг: Персонал, Технологии, Стратегии / К. Лавлок. - СПб.: Вильямс, 2005. - 1008 с.

44. Лисоволик Я.Д. Конкурентная Россия в мире „конкурентной либерализации” / Я.Д. Лисоволик. - М.: Экономика, 2007. - 446 с.

45. Макогон Ю.В. Исследование современного состояния и перспектив развития транзитного потенциала Украины/ Ю.В. Макогон, Е.О. Коваленко // Вісник Донбаської державної машинобудівної академії, Збірник наукових праць, № 2 (12), 2008. - С. 192-198

46. Маркс К. Капитал. Т. 4: Теории прибавочной стоимости / К. Маркс // К. Маркс, Ф. Энгельс. Соч. - Т. 30, ч. 1. - М.: Политиздат, 1962. - С. 413.

47. Олейник А.Н. Институциональная экономика / А. Н. Олейник. - М.: Инфра-М, 2007. - 416 с.

48. Паринов С. К теории сетевой экономики / С. Паринов. - Новосибирск : ИЭОПП СО РАН, 2002. -168 с.

49. Пахомов Ю.М. Институциональная система в контексте структурных сдвигов / Ю.М. Пахомов // Экономика. - М. - 2007. - № 3. - с. 38-49.

50. Поппер К. Нищета историцизма / К. Поппер. [пер. с англ.]. - М.: Прогресс, 1993. - 185 с.

51. Рихтер Р. Институты и экономическая теория: Достижения новой институциональной теории экономической теории / Р. Рихтер, Э.Г. Фурботн. - СПб.: Издательский дом Санкт-Петербургского государственного университета, 2000. -702 с.

Размещено на Allbest.ru