Размещено на http://www.allbest.ru/

Мiнiстерство освiти i науки України

Унiверситет митної справи та фiнансiв

Факультет економiки, бiзнесу та мiжнародних вiдносин

Кафедра мiжнародних економiчних вiдносин,

регiональних студiй та туризму

Дипломна робота

на тему: « Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї та їх спiвробiтництво з Україною»

Виконав: студент групи ЕМ15-1 Плосконос Н.П

Керiвник: доктор економiчних наук,

професор кафедри мiжнародних економiчних

вiдносин, регiональних студiй та туризму Бiлозубенко В.С.

Днiпро 2019



Анотація

Плосконос Н.П. Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї та їх спiвробiтництво з Україною. Дипломна робота на здобуття освiтнього ступеня бакалавр за спецiальнiстю 6.030503 «Мiжнародна економiка». - Унiверситет митної справи та фiнансiв, Днiпро, 2019.

Об'єкт дослiдження - Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї та їх спiвробiтництво з Україною.

Предмет дослiдження - Вплив мiжнародних фiнансово-кредитних органiзацiй на економiку та розвиток України.

Мета роботи - аналiз напрямiв, тенденцiй та основних результатiв спiвробiтництва з мiжнародними фiнансово-кредитними органiзацiями; виявлення їх позитивного та негативного впливу на економiку України.

Методи дослiдження: абстрактно-логiчний - при теоретичному узагальненнi, формулюваннi висновкiв; порiвняльний - при аналiзi обсягiв кредитування мiжнародними фiнансовими органiзацiями; статистичнi методи - при систематизацiї та вiдображеннi обсягiв кредитiв та при розрахунку впливу кредитiв на державний борг; графiчний - при побудовi iлюстративного матерiалу.

Встановлено, що Україна дуже тiсно спiвпрацює з такими мiжнародними органiзацiями, як МВФ, МБРР та ЄБРР. Напрями їх спiвробiтництва охоплюють майже усi основнi галузi нацiональної економiки.

Виявлено, що спiвробiтництво має як переваги, так i суттєвi недолiки. Запропоновано ряд заходiв та нововведень для оптимiзацiї подальшої спiвпрацi.

Дипломна робота складається iз вступу, 2 роздiлiв, висновкiв. Робота викладена на 78 сторiнках, мiстить 6 таблиць, 17 рисункiв. Список використаних джерел мiстить 40 найменувань.

КЛЮЧОВI СЛОВА: Мiжнародний Валютний фонд, Свiтовий Банк, Європейський банк реконструкцiї та розвитку, проекти, Державний борг, спiвробiтництво, мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї.



Annotation

Ploskonos N.P. International financial and credit organizations and their cooperation with Ukraine. Degree work on obtaining an educational degree in bachelor's degree in the specialty 6.030503 "International Economics". - University of Customs and Finance, Dnipro, 2019.

Object of research - International financial and credit organizations and their cooperation with Ukraine.

Subject of research - The impact of international financial and credit organizations on the economy and development of Ukraine.

The purpose of the work is to analyze trends and main results of cooperation with international financial and credit organizations; revealing their positive and negative impact on the Ukrainian economy.

Methods of research: abstract-logical - in theoretical generalization, formulation of conclusions; comparative - when analyzing volumes of lending by international financial organizations; statistical methods - in the systematization and reflection of the volume of loans and in calculating the impact of loans on public debt; graphic - when constructing illustrative material.

It is established that Ukraine is very closely cooperating with such international organizations as IMF, IBRD and EBRD. The directions of their cooperation cover almost all major sectors of the national economy.

It has been found that cooperation has both advantages and significant disadvantages. A number of measures and innovations are proposed for optimization of further cooperation.

Thesis consists of the introduction, 2 chapters, conclusions. The work is outlined on 78 pages, contains 6 tables, 17 figures. The list of sources used contains 40 names.

KEY WORDS: International Monetary Fund, World Bank, European Bank for Reconstruction and Development, projects, State debt, cooperation, international financial and credit organizations.

Зміст

міжнародний фінансовий кредитний валютний

Вступ

1. Теоретичні засади створення та функціонування міжнародних фінансово-кредитних організацій

1.1 Особливостi створення та специфiка дiяльностi Мiжнародного Валютного Фонду

1.2 Свiтовий Банк як група фiнансово-кредитних установ

1.3 Сутнiсть та призначення Європейського Банку Реконструкцiї та Розвитку

2. Аналіз співробітництва міжнародних фінансово-кредитних організацій з Україною: проблеми та перспективи

2.1 Етапи спiвробiтництва Мiжнародного Валютного Фонду та України

2.2 Взаємодiя Групи Свiтового Банку та України

2.3 Аналiз спiвпрацi Європейського банку реконструкцiї та розвитку та України

2.4 Обсяг заборгованостi Мiжнародним фiнансово-кредитним органiзацiям у Державному борзi України

2.5 Проблеми та перспективи спiвпрацi України з Мiжнародними фiнансово-кредитними органiзацiями

Висновки

Список використаних джерел



Вступ

Мiжнародне фiнансове та технiчне спiвробiтництво з мiжнародними органiзацiями - це потужне джерело та ефективний iнструмент економiчного розвитку майже усiх держав свiту. Україна також активно спiвпрацює з цими органiзацiями. Залучення коштiв органiзацiй до нацiональної фiнансової системи України обумовлюється суттєвою виснаженiстю внутрiшнiх джерел та дефiцитом бюджету. Не зважаючи на досить широке використання кредитних ресурсiв, спiвробiтництво з даними установами вимагає всебiчної оцiнки. Україна має з обережнiстю ставитися до позичань, зважуючи та прораховуючи усi можливi наслiдки такої спiвпрацi.

Актуальнiсть теми дослiдження. Мiжнароднi фiнансовi-кредитнi органiзацiї поступово збiльшують свiй вплив нa країни всього свiту, не винятком є й Україна. На сьогоднi, коли держава знаходиться в станi фiнансово-економiчної i воєнної кризи, її економiчна дiяльнiсть неможлива без залучення iноземного капiталу.

Недостатнiсть внутрiшнiх ресурсiв для нацiональної економiки вимагає пошуку шляхiв залучення за допомогою тiсної спiвпрацi з мiжнародними фiнансовими iнститутами. Наразi основними партнерами України є такi мiжнароднi органiзацiї: Мiжнародний валютний фонд, Свiтовий банк та Європейський банк реконструкцiї та розвитку Саме за допомогою цих органiзацiй Українi вдається пiдтримувати та реформувати вiтчизняну економiку.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Питання спiвробiтництва України з мiжнародними фiнансово-кредитними органiзацiями постiйно були актуальними i продовжують залишатись в центрi уваги вчених, науковцiв, економiстiв,урядовцiв. Цi питання знайшли своє вiдображення в роботах багатьох українських дослiдникiв, зокрема: Рудан В.Я., Іванов С.М., Марина А.С., Кваша О.С, Миськів Г.В., Козак Ю.Г., Терещенко Г.М., Колосова В.П., Першко Л.О. та інші.

Мета роботи - аналiз напрямiв, тенденцiй та основних результатiв спiвробiтництва з мiжнародними фiнансово-кредитними органiзацiями; виявлення їх позитивного та негативного впливу на економiку України.

Для досягнення мети було поставлено такi завдання:

- розглянути органiзацiйнi аспекти створення та функцiонування Мiжнародних фiнансово-кредитних органiзацiй (МФКО);

- охарактеризувати стан вiдносин України з МФКО;

- проаналiзувати тенденцiї та особливостi кредитування ;

- визначити перелiк активних програм МФКО в Українi;

- виявити вплив наданих позичкових коштiв на Державний борг Українi;

- окреслити проблеми спiвробiтництва України з Мiжнародними фiнансово-кредитними органiзацiями;

- розглянути варiанти вирiшення проблем та запропонувати шляхи покращення.

Об'єкт дослiдження - Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї та їх спiвробiтництво з Україною.

Предмет дослiдження - Вплив мiжнародних фiнансово-кредитних органiзацiй на економiку та розвиток України.

В данiй роботi були використанi наступнi методи наукових дослiджень: абстрактно-логiчний - при теоретичному узагальненнi та формулюваннi висновкiв; порiвняльний - при аналiзi обсягiв кредитування мiжнародними фiнансовими органiзацiями; статистичнi методи - при систематизацiї та вiдображеннi обсягiв кредитiв, отримуваних Україною вiд МВКО та при розрахунку впливу кредитiв на державний борг; графiчний - при побудовi iлюстративного матерiалу.

Загальний обсяг дипломної роботи становить 78 сторiнок, що включає 6 таблиць та 17 рисункiв. Список використаних джерел мiстить 40 найменувань.



1. Теоретичні засади створення та функціонування міжнародних фінансово-кредитних організацій

1.1 Особливостi створення та специфiка дiяльностi Мiжнародного Валютного Фонду

Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї - це установи, якi створенi на базi багатостороннiх угод мiж державами. Їх мета - сприяння розвитку зовнiшньої торгiвлi i мiжнародного та регiонального валютно-фiнансового спiвробiтництва, пiдтримання рiвноваги платiжних балансiв країн, що до них належать, регулювання курсiв їх валют, надання кредитiв цим країнам i гарантування приватних позик за кордоном [1, c. 65].

Найважливiшу роль серед них у сучасний перiод вiдiграють Мiжнародний валютний фонд (МВФ) i Мiжнародний банк реконструкцiї та розвитку (МБРР), який сьогоднi є головною установою Свiтового банку.

Мiжнародний валютний фонд - найбiльш впливова мiжнародна органiзацiя, що регулює окремi параметри розвитку мiжнародної економiки в цiлому i макроекономiки кожної країни, що є його членом, з метою досягнення стабiльностi у свiтовiй економiцi[1, c. 65].

Мiжнародний валютний фонд (International Monetary Fund) - це мiжнародна, спецiалiзована кредитно-фiнансова установа ООН. Був створений у 1945 р. пiсля ратифiкацiї Угоди, розробленої на Конференцiї Органiзацiї Об'єднаних Нацiй з валютно-фiнансових питань, що вiдбувалася у 1944 р. у м. Бреттон-Вудсi (Нью-Хемпшир, США). МВФ розпочав дiяльнiсть у Вашингтонi у 1946 р. у складi 39 країн. Штаб-квартира МВФ знаходиться в м. Вашингтон, США. Поточним головою фонду є Крiстiн Лагард.

Для того щоб ця угода набрала чинностi, необхiдною умовою було щоб країни-засновники внесли 65% вiд загальної суми пiдписки Фонду. Розмiр статутного капiталу з початку засновування МВФ був встановлений у сумi 8 799 млн. доларiв США. Ця сума складалась з загальної суми квот країн-учасниць, якi приймали участь у Бреттон-Вудськiй конференцiї. Розмiр квоти для країни залежав вiд її економiчних показникiв, таких як золотовалютний резерв, максимальна вартiсть експорту та середня вартiсть iмпорту. На практицi такий метод визначення квоти був неефективним, оскiльки бiльшiсть країн не мали змогу надати вiдповiдну iнформацiю, а деколи надавали неправдивi вiдомостi, якi не вiдповiдали дiйсностi [2, c. 35].

Встановлена для США квота в розмiрi 2 750 млн. доларiв США фактично була одноосiбно проголошена, та не пiдлягала узгодженню у рамках Бреттон-Вудської конференцiї. Квота США стала орiєнтиром для розрахунку квот iнших країн-учасниць. Для країн, що вступили до Мiжнародного Валютного Фонду пiзнiше, квота розраховувалася виходячи з даних про їх економiчний стан. Розмiр квоти порiвнювали та обчислювали з квотами тих країн, якi мали аналогiчнi параметри економiки. Кожна країна вносила 75% до капiталу МВФ у нацiональнiй валютi, а частину у розмiрi 25% - доларами США або золотом[3, c. 18].

Зацiкавленими у створеннi МВФ були усi держави-пiдписанти Угоди, оскiльки вона деяким чином з правової точки зору покращувала зруйнованi пiслявоєннi мiжнароднi валютно-кредитнi cтоcунки. Знаходячись у економiчному занепадi та розрусi, країни потребували зовнiшнiх фiнансових вливань та ресурсiв для своїх нацiональних грошово-кредитних систем та платiжних балансiв. Таким чином, МВФ певною мiрою задовольняв цю необхiднiсть, надаючи країнам-членам можливiсть отримання кредитiв за низькими процентними ставками, джерелом яких були внески країн учасниць [3, c. 19].

МВФ був створений для регулювання вiдносин у сферi валютних розрахункiв мiж державами а також для надання фiнансової допомоги країнам-членам при виникненнi валютних труднощiв, зумовлених порушенням рiвноваги платiжних балансiв, короткострокових кредитiв в iноземнiй валютi. Фонд дiє як спецiалiзована органiзацiя системи ООН. Практично МВФ є iнституцiональною основою сучасної мiжнародної валютної системи.

Якщо на початку своєї дiяльностi МВФ спiвпрацював та надавав допомогу в основному розвинутим країнам, то з 70-х рокiв прiоритет почав змiщуватися в бiк країн, що розвиваються. Згiдно зi Статутом, МВФ має перед собою такi цiлi:

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 1.1 Цiлi Мiжнародного Валютного Фонду

Джерело: [cкладено автором за даними джерела 4, ст. 1]

Учасниками Бреттон-Вудської конференцiї було покладено на МВФ виконання трьох основних функцiй:

1. контроль за виконанням "кодексу поведiнки" (тiсної спiвпрацi в питаннях мiжнародної валютної полiтики та мiждержавного платiжного обороту);

2. надання членам фонду фiнансових ресурсiв з метою забезпечення виконання ними "кодексу поведiнки";

3. органiзацiя форумiв для взаємних консультацiй країн-членiв i спiвробiтництва з мiжнародних валютних питань [3, c. 240].

Згодом країни-учасницi визначили для МВФ додатковi функцiї та обов'язки в залежностi вiд обставин та вимог часу. Цi функцiї сформовано наступним чином:

1. Здiйснення нагляду за узгодженою системою впорядкованого обмiну нацiональних валют;

2. Надання кредитiв своїм членам на реорганiзацiю економiки для встановлення бiльш ефективного спiвробiтництва;

3. Надання додаткових послуг країнам-членам (пiдвищення квалiфiкацiї персоналу, технiчна допомога в спецiалiзованих сферах, iнформацiйне забезпечення) [3, c. 241].

Але поряд з тим, основним завданням МВФ є не лише надання фiнансових ресурсiв країнам-членам.

Серед статутних завдань фонду також видiляють:

- здiйснення дослiджень, аналiзу та прогнозування розвитку свiтової економiки та мiжнародних фiнансових ринкiв;

-спостереження за макроекономiчною полiтикою членiв фонду: щорiчне вiдвiдання кожної країни-члена фонду мiсiєю МВФ та пiдготовка щорiчної доповiдi для Ради Директорiв iз оцiнками економiчної полiтики;

- розроблення, широке обговорення та затвердження мiжнародних стандартiв щодо валюто-обмiнних операцiй, грошової та фiскальної полiтики, статистики платiжного балансу:

- надання та координацiя технiчної допомоги з питань монетарної полiтики, валютного та банкiвського регулювання, фiскальної полiтики[4, cт.4].

На сьогоднi структура МВФ, а також розподiл обов'язкiв мiж його органами регламентується статтею ХII « Органiзацiя та управлiння» в Угодi МВФ. Вiдповiдно до 1 роздiлу ХII статтi, Мiжнародний Валютний Фонд складається з:

Рис 1.2 Органiзацiйна структура МВФ

Джерело: [ складено автором на основi 4, ст. 12]

Згiдно зi ст. ХII роздiлу 2 статей Угоди МВФ, найвищим органом управлiння являється Рада керуючих. До її складу входять один керуючий та один його заступник вiд кожного країни, якi визначаються на власний розсуд держави-члена.. Як правило, представники країн обираються до Ради керуючих на п'ять рокiв. Ними зазвичай є Мiнiстри фiнансiв або Голови Центральних банкiв та їх заступники. Кожного року представники цього органу збираються на щорiчнi наради Мiжнародного Валютного Фонду та Мiжнародного Банку Реконструкцiї та Розвитку задля вирiшень важливих питань. До них вiдносяться:

- внесення змiн до статтi Угоди;

- прийняття або виключення країн-учасниць;

- вибори виконавчих директорiв;

- складання та пiдписання договорiв про спiвпрацю з мiжнародними органiзацiями;

- перегляд квот для країн;

- розподiл доходу, тощо.

Прийняття рiшень цим органом ухвалюється простою чи квалiфiкованою бiльшiстю голосiв як засвiдчено в Статутi Фонду, в залежностi вiд важливостi питання. За необхiдностi обговорення та голосування невiдкладних питань можуть проводитися по телефону [4, ст. 12].

Таблиця 1.1

Види угод не пiльгового кредитування МВФ

	Назва	Повна та скорочена назва англ..мовою	Вимоги програми	Термiн надання /мiсяцi	Процентна ставка	Обсяг кредитування,у % вiд квоти	Термiн повернення позики, рокiв
1	Програма «стенд-бай»	Stand-By Arrangements (SBA)	Досягненя програмних цiлей	12-24	Ринкова	100-600	3.25-5
2	Розширене кредитування	Extended Fund Facility (EFF)	Досягнення програмних цiлей	36	Ринкова	600	4,5-10
3	Превентивна кредитна лiнiя для пiдтримання лiквiдностi	Precautionary and Liquidity Line (PLL)	Виконання критерiїв ефективностi	6-24	Ринкова	250-500	3-5
4	Гнучка кредитна лiнiя	Flexible Credit Line (FCL)	Виконання критерiїв ефективностi	12-24	Ринкова	500-1000	3,25-5
5	Iнструмент прискореного фiнансування для надання екстреної допомоги	Rapid Financing Instrument (RFI)	Усунення негативних факторiв	39-60	Ринкова	100	3,25-5

Джерело: [5, c. 325 ]

Згідно до таблиці 1.1., бувають наступні види не пільгового кредитування МВФ.

1. Програма «стенд-бай» (Stand-By Arrangements)

Основний iнструмент кредитування, який було впроваджено МВФ у 1952 роцi. За цiєю програмою країни-члени мають швидкий доступ до фiнансової допомоги фонду задля сприяння реалiзацiї реформ та економiчного розвитку. Головною метою цiєї програми є надання коштiв для вирiшення короткострокових проблем платiжного балансу. Усi учасники МВФ мають можливiсть отримати кредитування за цiєю програмою, але перевага надається країнам, доходи яких є меншими за середнiй рiвень, рiдше - економiчно розвинутим державам [6, c. 13].

За термiном реалiзацiї кредитування програма є гнучкою, та в стандартних умовах складає 12-24 мiсяцi, але в деяких випадках до 36 мiсяцiв. Розмiр та обсяг фiнансової допомоги визначається в залежностi вiд таких факторiв як кредитна iсторiя країни, її потреби у фiнансуваннi та спроможнiсть виконувати зобов'язання перед фондом. На повернення кредиту надається вiд 3 рокiв i 3 мiсяцiв до 5 рокiв. Головною умовою отримання кредиту є розробка та узгодження програми усунення фiскального та зовнiшнього дисбалансiв з МВФ, а також проведення структурних реформ. У центрi особливої уваги фонду є готовнiсть офiцiйних органiв країни-позичальника вживати усi необхiднi дiї та заходи задля мiнiмiзацiї ризикiв неплатоспроможностi, а також економiчна спроможнiсть країни впровадити усi структурнi реформи та виконати взятi на себе зобов'язання [6, c. 13].

2. Розширене кредитування ( Extended Fund Facility).

Тип кредитування, впроваджений МВФ у 1974 роцi для надання середньострокової та довгострокової фiнансової допомоги країнам-членам. Фiнансовi вливання вiдбуваються у разi виникнення структурних недолiкiв в економiцi або уповiльнення економiчного зростання, збiльшення негативного сальдо платiжного балансу або суттєвих порушень платоспроможностi.

На вiдмiну вiд програми «стенд-бай», розширене кредитування не є попереджувальним фiнансовим iнструментом. Цей вид кредитування надається на довший час для пiдтримання середньо- та довгострокових структурних реформ з подовженим термiном сплати позики. Надання розширеного кредитування вiдбувається у термiн 3 рокiв, який може бути подовжений до 4 рокiв. Повернення займу вiдбувається у термiнi 4.5 - 10 рокiв[6, c.16 ].

3. Превентивна кредитна лiнiя для пiдтримання лiквiдностi (Precautionary and Liquidity Line).

Доступ до цiєї програми кредитування мають країни зi стабiльними макроекономiчними умовами, якi мають потребу компенсувати недостатню лiквiднiсть пiд час тимчасових загроз фiнансовiй стабiльностi. Задля отримання доступу до ресурсiв МВФ країна має задовольнять норми та встановленi критерiї, якi визначенi в межах програми гнучкої кредитної лiнiї. Додатково експертами оцiнюється бюджетна полiтика, зовнiшня позицiя та можливiсть доступу на зовнiшнi ринки, макроекономiчнi показники, монетарна полiтика, стiйкiсть фiнансово сектору та ефективнiсть нагляду. Превентивна кредитна лiнiя вiдкривається термiном вiд 6 мiсяцiв до 2 рокiв. Термiн повернення позики складає вiд 3 до 5 рокiв..[6, c.16].

Країни не можуть отримати фiнансування, якщо не мають доступу до мiжнародних ринкiв капiталу, потребують широких макроекономiчних та структурних реформ, мають значний дефiцит бюджету i неспроможнi його фiнансувати у середньостроковiй перспективi, а також мають неплатоспроможний банкiвський сектор.

Ефективнiсть превентивної кредитної лiнiї визначається за результатами порiвняння умов на початок кредитування та щопiврiчного монiторингу факторiв нестабiльностi, котрi усуваються[6, c.16].

4. Гнучка кредитна лiнiя ( Flexible Credit Line )

Фiнансова допомога фонду за гнучкою кредитною лiнiєю надається з метою запобiгання виникненню кризи або пом'якшення її наслiдкiв. Цей вид кредитування надається виключно таким країнам, в яких є стабiльнi макроекономiчнi умови, ефективна грошово-кредитна та фiнансова полiтика i висока спроможнiсть її реалiзовувати; якi мають позитивну кредитну iсторiю взаємодiї з фондом. Перевагами гнучкої кредитної лiнiї є:

- гнучкi умови одержання кредиту;

- вiдсутнiсть додаткових умов для видачi коштiв, окрiм критерiїв ефективностi;

- можливiсть вiдновлення кредитування при виконаннi критерiїв ефективностi;

- вiдсутнiсть обмежень доступу до ресурсiв фонду, обсяг кредиту вiдповiдає потребам країни-позичальника.

Умови надання та користування кредитами у рамках гнучкої кредитної лiнiї подiбнi до програми стенд бай. Термiн повернення позики становить 3-5 рокiв, але менш суворим, нiж у програми «стенд-бай», є контроль над спроможнiстю країни-позичальника виконувати свої забов'язання.

Пiсля року з моменту надання позики МВФ має право здiйснити перевiрку щодо ефективностi використання наданих коштiв країною-позичальником, а також її вiдповiднiсть встановленим критерiям[6, c.16].

5) Iнструмент прискореного фiнансування для надання екстреної допомоги (Rapid Financing Instrument)

Цей iнструмент було запроваджено МВФ у 2011 роцi.. Прискорене фiнансування може надаватися країнам-членам фонду у багатьох випадках, найчастiшими з яких є

- мiнiмiзацiя цiнових шокiв;

- подолання наслiдкiв природних та полiтичних конфлiктiв;

- для термiнового регулювання платiжного балансу;

Фiнансовi вливання за цiєю програмою надходять до країни строком вiд 3 рокiв и 3 мiсяцiв до 5 рокiв. У разi виникнення нових зовнiшнiх ризикiв платiжного балансу та при позитивнiй макроекономiчнiй динамiцi країни, прискорене фiнансування може надаватися повторно. Експерти МВФ вважають, що iнструмент прискореного фiнансування створює попереднi умови для отримання вже повноцiнної, цiльової програми кредитування.

На сьогоднiшнiй день МВФ ще не застосовував iнструмент прискореного фiнансування, але Рада виконавчих директорiв оцiнює перспективи цього iнструменту позитивно[6,c.17].

Разом iз зазначеними вище програмами фiнансової пiдтримки фонд розробив спецiальнi фiнансовi програми з пiльговими умовами кредитування. Цi програми надаються групам країн з низьким рiвнем доходу. (Валовий дохiд становить менше 1 500 доларiв США на душу населення). Зазвичай такi iнструменти надаються країнам-позичальникам за нульовою процентною ставкою, або процентною ставкою значно нижчою за ринкову, а перiод виплати позики є пiльговим. Кожнi два роки у фондi вiдбувається перегляд процентних ставок за пiльговими кредитами.

Для країн з низькими доходами фонд визначив два основних канали впливу на фiнансову стабiльнiсть:

- у короткостроковому перiодi фiнансування - сприяє пом'якшенню наслiдкiв шокової лiквiдностi;

- у довгостроковому перiодi фiнансування - сприяє макроекономiчнiй стабiльностi.



Таблиця 1.2

Види угод пiльгового кредитування МВФ

	Назва	Повна та скорочена назва англ..мовою	Вимоги програми	Термiн надання, мiсяцi	Процентна ставка	Обсяг кредитування у % вiд квоти	Термiн поверненя позики, рокiв
1	Iнструмент «стенд-бай»	Standby Credit Facility (SCF)	Досягнення програмних цiлей	12-24	0.25%	120-300	4-8
2	Iнструмент розширеного кредитування	Extended Credit Facility (ECF)	Досягнення програмних цiлей	36-60	0%	120-300	5.5-10
3	Iнструмент прискореного кредитування	Rapid Credit Facility (RCF)	Усунення негативних факторiв	Одноразова виплата	0%	75-100	5.5-10

Джерело: [6, c.14]

Згідно до таблиці 1.2, надалі розглянемо наступні види пільгового кредитування МВФ.

1. Iнструмент «стенд-бай» для країн з низьким рiвнем доходу (Standby Credit Facility) для країн iз низьким рiвнем доходу

Цей кредитний iнструмент було розроблено для країн з низькими доходами з цiллю регулювання платiжного балансу у короткостроковiй перспективi. Ним передбачено сприяння реалiзацiї економiчної полiтики, направленої на вiдновлення стабiльних макроекономiчних умов задля зменшення рiвня бiдностi та забезпечення сталого зростання. Використовується iнструмент при рiзних обставинах, в тому числi для усунення ризикiв платiжного балансу. Також вiн являється каталiзатором для отримання вiд iнших донорiв зовнiшньої допомоги.

Надається кредит протягом 1-2 рокiв за 0.25% процентною ставкою. Термiн сплати позики складає 8 рокiв з пiльговим перiодом 4 роки [6, c.17].

2. Iнструмент розширеного кредитування (Extended Credit Facility) для країн з низьким рiвнем доходу

Цей iнструмент спрямований на забезпечення країн з низькими доходами необхiдним фiнансуванням у середньостроковiй перспективi для регулювання платiжного балансу. Головна мета розширеного кредитування - сприяння реалiзацiї економiчних програм, якi призначенi створювати стабiльнi макроекономiчна умови для зменшення бiдностi за забезпечення розвитку економiки. Розширене кредитування надається строком вiд 3 до 5 рокiв за 0% процентною ставкою. Для повернення позики встановлено термiн 10 рокiв, з яких 5.5 рокiв є пiльговим перiодом.

При отриманнi кредиту фондом передбачається перiодична перевiрка дотримання офiцiйними органами домовленостей щодо реалiзацiї полiтики, спрямованої на усунення причин якi привели до проблем платiжного балансу.

3. Iнструмент прискореного кредитування (Rapid Credit Facility) для країн з низьким рiвнем доходу

Цей iнструмент надає змогу отримання термiнового доступу до ресурсiв фонду за надзвичайних обставин з метою врегулювання платiжного балансу. Причинами можуть бути полiтичнi конфлiкти, кризовi подiї, природнi катастрофи якi привели до економiчних наслiдкiв.

Кредит фонду надається єдино разовою виплатою за 0% процентною ставкою. Є можливiсть отримання нового траншу при повтореннi загроз платiжному балансу, але не ранiше нiж пiсля 6 мiсяцiв. Термiн повернення становить 10 рокiв з пiльговим перiодом 5.5 рокiв [6, c.17].

1.2 Свiтовий Банк як група фiнансово-кредитних установ

Група Свiтового банку -- група iз п'яти мiжнародних органiзацiй, що надає позики, як правило, бiдним країнам. Банк було засновано у 1944 р.Органiзацiя нараховує бiльше 120 представництв в усьому свiтi, у яких працює понад 12 000 чоловiк. Структура Групи Свiтового Банку зображено на рис.

Рис. 1.3 Структура Групи Свiтового Банку

Джерело: [складено автором на основi 7]

Група Свiтового банку встановила двi головнi глобальнi цiлi до 2030 року:

- покiнчити з крайньою бiднiстю шляхом зниження кiлькостi людей, якi живуть менш нiж на 1.90 дол. США в день, до 3%.

- домогтися бiльшої справедливостi та загального процвiтання за рахунок покращення рiвня життя та зростання доходiв нижнiх 40% населення у кожнiй країнi свiту.

У той час, як рiвень бiдностi упродовж останнiх трьох десятилiть знижувався швидкими темпами, перед людством усе ще стоять найважливiшi та важкi задачi. У цих умовах глобальна мiсiя Свiтового банку - мир, вiльний вiд бiдностi - на сьогоднi актуальна, як нiколи. У зв'язку з таким станом справ, Банк ставить перед собою амбiтнi, але досяжнi цiлi щодо активiзацiї заходiв боротьби з крайньою убогiстю як на глобальному, так i на нацiональних рiвнях: викорiнення бiдностi протягом життя одного поколiння i сприяння "загального процвiтання", стiйке зростання добробуту бiдних верств суспiльства [7].

Свiтовий банк є одним з найважливiших джерел фiнансової та технiчної допомоги країнам що розвиваються з усього свiту. За останнi 70 рокiв у свiтовiй економiцi вiдбулися масштабнi змiни. За цей час Група Свiтового Банку - найкрупнiша у свiтi органiзацiя, що займається проблемами розвитку, - допомогла бiльш нiж 100 країнам, що розвиваються, та країнам з перехiдною економiкою пристосуватися до цих змiн, надаючи їм позиковi кошти, iнформацiю та рекомендацiї, вiдповiднi специфiцi положення в цих країнах.

Свiтовий банк керується як свого роду кооперативне товариство, акцiонерами якого є 189 країн-членiв цiєї органiзацiї. Цi акцiонери представленi Радою Керуючих, що є вищим органом, який приймає рiшення та визначає полiтику Банку. Як правило, керуючими є мiнiстри фiнансiв чи розвитку країн. Рада Керуючих проводить свої наради один раз на рiк пiд час Щорiчних зборiв Ради

Всi повноваження Банку покладенi на Раду керуючих, який є головним директивний органом Банку, вiдповiдно до Статей Угоди. Проте, Рада керуючих делегував усi повноваження виконавчим директорам, за винятком повноважень, визначених у статтях Угоди[7].

Оскiльки керуючi проводять свої наради не частiше, нiж раз на рiк, конкретнi повноваження переданi 25 виконавчим директорам, що працюють безпосередньо в штаб-квартирi Банку. П'ять виконавчих директорiв представляють п'ять держав-членiв, що володiють найбiльшими пакетами акцiй, iншi виконавчi директори представляють групи країн. Виконавчi директори утворюють Раду директорiв Свiтового банку. Рада директорiв складається з Президента Групи Свiтового банку та 25 виконавчих директорiв.

Президент Групи Свiтового Банку, Девiд Р. Малпасс, головує на нарадах Ради директорiв i вiдповiдає за загальне керiвництво дiяльнiстю Банку. За традицiєю Президентом Свiтового банку стає громадянин країни, яка є найбiльшим акцiонером Банку - тобто США. Президент обирається Радою керуючих на п'ятирiчний термiн i може бути переобраний[7].

Щодо права голосу, Всесвiтнiй банк як i МВФ використовують зваженi системи голосування. Вiдповiдно до Статей угоди МБРР, членство в Банку вiдкрито для всiх держав-членiв МВФ. Країна, що подає заявку на членство в Фондi, зобов'язана надавати данi про свою економiку, якi порiвнюються з даними з iнших країн-членiв, економiки яких схожi за низкою критерiїв. Присвоюється квота голосiв еквiвалентна внескам країни в МВФ, визначаючих число її голосiв в самому Фондi.

Кожнiй новiй країнi-члену Банку вiдводиться 250 голосiв плюс один додатковий голос за кожну частку, внесену в загальний капiтал Банку. Квота Фонду використовується для визначення кiлькостi акцiй, видiлених для кожного нового члена Банку. [7].

Група Свiтового Банку спiвпрацює з нацiональними урядами, приватним сектором, регiональними банками розвитку, органiзацiями громадянського суспiльства, дослiдницькими центрами та iншими мiжнародними установами за широким колом питань - вiд змiни клiмату, продовольчої безпеки та врегулюванню конфлiктiв до проблем сiльського господарства, торгiвлi, освiти та фiнансiв. Ця дiяльнiсть сприяє досягненню двох взаємопов'язаних цiлей Групи Свiтового Банку - Викорiнення крайньої бiдностi до 2030 року i прискореного забезпечення загального добробуту найбiднiших 40 вiдсоткiв населення всiх країн[7].

Заснований 1944 роцi Мiжнародний банк реконструкцiї та розвитку (МБРР), який незабаром став називатися Всесвiтнiм банком, згодом перетворився з однiєї органiзацiї в групу з п'яти тiсно пов'язаних мiж собою установ, що займаються проблемами розвитку. Першочергово наданi їм позики допомагали вiдновленню країн, зруйнованих Другою свiтовою вiйною. Згодом основний акцент змiстився з реконструкцiї на розвиток, причому прiоритетна увага придiлялася об'єктам iнфраструктури - греблям, лiнiям електропередачi, дорогам

Мiжнародний банк реконструкцiї та розвитку (МБРР) є органiзацiєю глобального розвитку, що належить 189 країнам-членам. Будучи найбiльшим банком розвитку в свiтi, МБРР пiдтримує мiсiю Групи Свiтового банку, надаючи позики, гарантiї, продукти управлiння ризиками та консультацiйнi послуги країнам з середнiм рiвнем доходу, а також найбiльш кредитоспроможним країнам з низьким рiвнем доходу. Крiм цього, МБРР здiйснює координацiю заходiв реагування на регiональнi i глобальнi проблеми[7].

Сьогоднi МБРР, спiльно з МАР - фондом для найбiднiших країн - є основою Свiтового банку. Обидвi органiзацiї тiсно спiвпрацюють з iншими iнститутами Групи Свiтового банку, а також з представниками приватного i державного секторiв, допомагаючи країнам, що розвиваються скорочувати бiднiсть, досягти економiчного зростання i нарощувати добробут.

МБРР фiнансує проекти у всiх секторах i надає технiчну допомогу i експертну пiдтримку на рiзних стадiях проектiв. Фiнансовi продукти i послуги МБРР допомагають країнам пiдвищувати стiйкiсть до рiзноманiтних ризикiв, пом'якшує негативний вплив стихiйних лих, погодних катаклiзмiв, а також коливань валютних курсiв, процентних ставок i цiн на сировиннi товари. На вiдмiну вiд комерцiйного кредитування, фiнансування МБРР задовольняє потреби країн-кредиторiв не тiльки в необхiдних їм засобах, але i служить каналом передачi накопиченого мiжнародного досвiду i знань, а також технiчної допомоги. Консультацiйнi послуги в областi державного боргу та управлiння активами допомагають урядам, державним установам та органiзацiям, якi займаються питаннями розвитку, змiцнювати iнституцiйний потенцiал, необхiдний для збереження i нарощування фiнансових ресурсiв[7].

МБРР пiдтримує зусилля урядiв не тiльки в областi вдосконалення управлiння державними фiнансами, але i в сферi полiпшення iнвестицiйного клiмату, усунення недолiкiв в сферi надання послуг i прийняття iнших соцiально-економiчних та iнституцiйних заходiв.

Мiжнародний банк реконструкцiї та розвитку залучає основну частину своїх фiнансових ресурсiв на свiтових ринках капiталу, учасники яких називають його просто Свiтовим банком. Подiбний спосiб фiнансування своєї дiяльностi дозволив МБРР надати з 1946 року бiльше 500 млрд. дол. США у виглядi позик з метою скорочення бiдностi в усьому свiтi, тодi як його акцiонери (країни-члени) внесли в його капiтал приблизно $ 14 млрд. [7].

МБРР був привласнений кредитний рейтинг «ААА», який вiн зберiгає з 1959 року. Настiльки високий рейтинг дозволяє органiзацiї залучати кошти за низькою вартiстю i пропонувати їх країнам, що розвиваються i мають середнiй рiвень доходу на бiльш вигiдних умовах - в бiльшому обсязi, з довшими термiнами погашення i на бiльш стiйкiй основi, нiж кошти, доступнi на фiнансових ринках.

МБРР отримує щорiчний дохiд за рахунок прибутку на власний капiтал i невеликої маржi за наданими позиками, що дозволяє органiзацiї покривати свої операцiйнi витрати, поповнювати резерви з метою змiцнення фiнансового потенцiалу, а також забезпечувати щорiчне вiдрахування коштiв до бюджету МАР - фонду допомоги бiдним країнам [7].

Таблиця 1.3

Фiнансовi iнструменти МБРР

Назва	Функцiї
Фiнансування iнвестицiйних проектiв (Investment Project Financing)	Надає позики МБРР, кредити/гранти МАР та гарантує урядовi фiнансування заходiв, якi створюють фiзичну/соцiальну iнфраструктуру, необхiдну для зменшення бiдностi та створення сталого розвитку.
Фiнансування розвитку полiтики(Development Policy Financing)	Надає кредит МБРР, кредити/гранти МАР i гарантує бюджетну пiдтримку урядам або полiтичному пiдроздiлу для удосконалення програми полiтики та iнституцiйних заходiв, спрямованих на досягнення сталого, спiльного зростання та зменшення бiдностi.
Програма досягнення результатiв(Program-for-Results)	Безпосередньо пов'язує розподiл коштiв з наданням визначених результатiв, допомагаючи країнам покращити розробку та реалiзацiю власних програм розвитку та досягати довготривалих результатiв шляхом змiцнення iнституцiй та розбудови потенцiалу.
Трастовi фонди та гранти (Trust funds and grants)	Дозволяють розширювати дiяльнiсть, особливо в крихких i кризових ситуацiях; дозволяють Групi Банку надавати пiдтримку, коли здатнiсть надавати кредити обмежена; надання негайної допомоги у вiдповiдь на стихiйнi лиха та iншi надзвичайнi ситуацiї; фiнансування пiлотних iнновацiй, якi пiзнiше включаються до нашої дiяльностi.
5)Параметри приватного сектора (Private sector options)	Використовуються для фiнансування прямi iнвестицiї та гарантiй якi надаються МIГА та МФК. Гарантiї також можуть надаватися через Свiтовий банк (МБРР / МАР) для проектiв приватного сектору.
Багатофазний програмний пiдхiд(Multiphase Programmatic Approach)	Дозволяє країнам структурувати довгострокову, велику або складну взаємодiю у виглядi набiру бiльш дрiбних пов'язаних операцiй (або фаз) в рамках однiєї програми. Може бути застосований для фiнансування iнвестицiйних проектiв та програмних результатiв i не є окремим iнструментом.

Джерело: [складено автором на основi 7]

Утвердження у 1960 роцi Мiжнародної асоцiацiї розвитку (МАР) окреслило змiцнення рiшучостi нарощувати обсяги допомоги найбiднiшим країнам свiту i стало першою сходинкою поступового зсуву, яка висуває викорiнення бiдностi в якостi першочергового мети Групи Банку[8].

МАР є багатопрофiльною органiзацiєю, що пiдтримує цiлий ряд заходiв з розвитку, таких як початкова освiта, базовi медичнi послуги, чиста вода та санiтарiя, сiльське господарство, полiпшення бiзнес-клiмату, iнфраструктура та iнституцiйнi реформи. Цi заходи прокладають шлях до рiвностi, економiчного зростання, створення робочих мiсць, пiдвищення доходiв i полiпшення умов життя. Допомагаючи вирiшувати цi проблеми, МАР працює над пом'якшенням проблем безпеки, навколишнього середовища та охорони здоров'я, а також запобiгає перетворенню цих загроз у глобальнi питання[8].

Мiжнародна Асоцiацiя Розвитку надає партнерам ефективний канал для надання допомоги для розвитку найбiднiшим країнам. Оскiльки внески до МАР об'єднанi разом з виплатами вiд колишнiх та поточних одержувачiв допомоги МАР, Асоцiацiя надає iстотне та стабiльне джерело фiнансування, на яке країни можуть покладатися для фiнансування своїх прiоритетiв розвитку.

Оперативна робота МАР доповнюється аналiтичними дослiдженнями, якi пiдтримують розробку полiтики зменшення бiдностi. МАР консультує уряди щодо шляхiв розширення бази економiчного зростання та захисту бiдних вiд економiчних потрясiнь [8].

Мiжнародна асоцiацiя розвитку надає кошти для розвитку i розглядається як прозора, економiчно ефективна платформа для досягнення результатiв. Наприклад, упродовж 2011 - 18 фiскальних рокiв за фiнансування МАР було прищепленi 274 мiльйони дiтей; забезпечено доступ до кращих водних послуг для 86 мiльйонiв людей; надано необхiдних медичних послуг 657 млн. осiб; набрали та пiдготували бiльше 8,5 мiльйонiв вчителів [8].

МАР контролюється 173 країнами-акцiонерами, до складу яких входить рада керуючих. Повсякденну роботу з розвитку МАР здiйснює оперативний персонал банку, уряди та виконавчi агенцiї. Фiнансування МАР здiйснюється в основному за рахунок внескiв урядiв країн-членiв. Процес поповнення зазвичай складається з чотирьох офiцiйних засiдань, якi проводяться протягом одного року. Посадовi особи урядiв-донорiв та представники країн-позичальникiв беруть участь у забезпеченнi того, щоб полiтики та фiнансування МАР вiдповiдали потребам країни. Документи, якi обговорюються пiд час переговорiв про поповнення, розкриваються громадськостi, а проект угоди про поповнення буде розмiщено в Iнтернетi для публiчного викладу до останнього засiдання поповнення [8].

Для того аби мати право на отримання коштiв, країни повиннi вiдповiдати наступним критерiям:

- вiдносна бiднiсть, визначена як ВНД на душу населення, повинна бути нижче встановленого порогу (щорiчно оновлюється). У 2019 фiнансовому роцi це становило $ 1,145;

- вiдсутнiсть можливостi брати кредит на ринкових умовах, та виходячи з цього потреба у пiльгових ресурсах для фiнансування програми розвитку країни.

МАР є найбiльшим джерелом пiльгового фiнансування для 75 найбiднiших країн свiту, 39 з яких знаходяться в Африцi. Ресурси вiд МАР приносять позитивнi змiни для 1,3 мiльярда людей, якi живуть в країнах МАР [8].

Як найбiльше джерело пiльгового фiнансування, МАР визнається глобальною органiзацiєю, що має трансформацiйний ефект, який може не спiвпасти з нацiональними донорами. Ось чому:

1. Коли найбiднiшi населення iгнорується, оскiльки не є прибутковим, МАР надає допомогу. МАР забезпечує гiднiсть i якiсть життя, приносить чисту воду, електрику i туалети сотням мiльйонiв бiдних людей.

2. МАР працює над подоланням гендерної дискримiнацiї шляхом залучення дiвчат до школи, надання допомоги жiнкам у доступi до фiнансування для започаткування малого бiзнесу, i в кiнцевому пiдсумку допомагає полiпшити перспективи сiмей та громад.

3. Працюючи з Групою Свiтового банку, МАР надає комплексний пiдхiд до розвитку та сприяє створенню середовища де можуть процвiтати змiни i де приватний сектор може прискорити iнвестицiї.

4. МАР також є свiтовим лiдером у сферi прозоростi та проходить найтяжчу незалежну оцiнку будь-якої мiжнародної органiзацiї.

Оцiнка Центру глобального розвитку та Iнституту Брукiнгсу за 2018 р. Назвала IDA однiєю з провiдних органiзацiй мiжнародної спiльноти, яка допомогає в розвитку, видiляє допомогу в багатьох сферах та у великих розмiрах проектiв порiвняно з iншими донорами [8].

Створення у 1956 роцi Мiжнародної фiнансової корпорацiї (МФК) надало можливiсть кредитування приватних компанiй та фiнансових установ в країнах, що розвиваються [9].

МФК спiвпрацює з приватним сектором у країнах, що розвиваються, для створення ринкiв, якi вiдкривають для всiх можливостi. МФК є найбiльшою мiжнародною iнституцiєю розвитку, орiєнтованою виключно на приватний сектор у країнах, що розвиваються.

МФК використовує продукти та послуги, а також продукти та послуги iнших установ у групi Свiтового банку, щоб створити ринки, що вирiшують найбiльшi виклики розвитку нашого часу. Корпорацiя застосовує фiнансовi ресурси, технiчнi знання, свiтовий досвiд i iнновацiйне мислення, щоб допомогти своїм клiєнтам i партнерам подолати фiнансовi, операцiйнi та iншi проблеми [9].

МФК фiнансує проекти та компанiї за рахунок позик з власного рахунку, як правило, протягом 7-12 рокiв. Корпорацiя також надає кредити банкам-посередникам, лiзинговим компанiям та iншим фiнансовим установам для кредитування.

Кредити МФК традицiйно номiнованi у валютах великих промислових країн, але прiоритетом є мiсцева валюта. МФК надала фiнансування в 74 мiсцевих валютах. Залучення капiталу у МФК вiдбувається через випуск облiгацiй на мiжнародних ринках капiталу, щоб фiнансувати кредити клiєнтам i пiдтримувати фiнансову міцність [9].

Згiдно зi своєю програмою фiнансування, МФК випускає облiгацiї в рiзних ринках, форматах i валютах, включаючи глобальнi облiгацiї, зеленi та соцiальнi облiгацiї, приватнi розмiщення та дисконтнi ноти. Крiм того, МФК випускає облiгацiї мiсцевої валюти для розвитку внутрiшнiх ринкiв капiталу та полегшення кредитування на мiсцевiй валютi.

Корпорацiя надала понад 23 млрд. Дол. США фiнансування для розвитку приватного сектору у 2018 фiнансовому роцi, у тому числi 11,7 млрд. Дол. З них майже 6,8 мiльярдiв доларiв припали на найбiднiшi країни свiту - тi, хто має право брати позики у Мiжнародної асоцiацiї розвитку Свiтового банку (IDA) - i бiльше 3,7 мiльярдiв доларiв було iнвестовано в райони, що постраждали вiд крихкостi, конфлiктiв та насильства [9].

Багатосторонню агенцiю гарантування iнвестицiй (БАГI) було створено в 1988 р. 42 країнами - членами МБРР з метою надання допомоги країнам, що розвиваються, у залученнi iноземних iнвестицiй. Свою практичну дiяльнiсть БАГI розпочала у 1990 р. [1, c. 167].

Багатостороннє агентство з гарантування iнвестицiй(БАГI) є членом Групи Свiтового банку. Головна функцiя агентства полягає у сприяннi транскордонним iнвестицiям у країни, що розвиваються, шляхом надання гарантiй (страхування полiтичних ризикiв та покращення кредитування) iнвесторам та кредиторам.

Полiтичний ризик страхування продукцiї може бути обраний iндивiдуально, або в комбiнацiї. Вибiр бажаного покриття повинен бути зроблений до того, як агентство надасть гарантiї.[10]

На наступному малюнку зображено види гарантiй, якi надає БАГI.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 1.4 Види гарантiй БАГI

Джерело: [складено автором на основi 10 ]

Відповідно до типу, гарантії БАГІ використовуються застосовуються при різних ситуаціях.

1. Обмеження неконвертованостi та переказу грошових коштів.

Забезпечує покриття ризику не конвертованостi мiсцевої валюти в iноземнi валюти для переказу за межами країни перебування. Гарантiї валютної не конвертованостi та обмеження на передачу надає захист вiд втрат, що виникають внаслiдок неможливостi iнвестора юридично конвертувати нацiональну валюту (капiтал, вiдсотки, основний дохiд, прибуток, роялтi та iншi грошовi перекази) у тверду валюту (долар, євро або iєна) та /або передавати тверду валюту за межами країни перебування, де така ситуацiя є наслiдком дiй уряду або невиконання дiй. У разi претензiї, БАГI виплачує компенсацiю в твердiй валютi, зазначенiй в договорi гарантії [10].

2. Гарантiя проти експропріації.

Захист вiд збиткiв, що виникають внаслiдок певних дiй уряду, якi можуть зменшити право власностi на застрахованi iнвестицiї. Гарантiя БАГI вiд експропрiацiї забезпечує захист вiд збиткiв, що виникають внаслiдок певних дiй уряду, якi можуть зменшити або усунути право власностi, контролю або прав на застрахованi iнвестицiї. Окрiм вiдвертої нацiоналiзацiї та конфiскацiї, також охоплюється "повзуча" експропрiацiя - серiя дiй, якi з часом мають експропрiацiйний ефект [10].

3. Гарантiя у разi вiйни, тероризму та громадянських зворушень:

Цей вид гарантiї забезпечує захист вiд втрати, пошкодження або знищення або зникнення матерiальних активiв або загального переривання бiзнесу (повну нездатнiсть проводити операцiї, необхiднi для загальної фiнансової життєздатностi проекту), викликанi полiтично мотивованими вiйни або громадянськi заворушення в країнi, включаючи революцiю, повстання, перевороти, саботаж i тероризм [10].

4. Порушення договору.

Гарантує безпеку не порушення договору та забезпечує захист вiд збиткiв, що виникають внаслiдок порушення умов або вiдмови вiд контракту з iнвестором. У разi передбачуваного порушення або вiдмови iнвестор спочатку викликає механiзм вирiшення спорiв (наприклад, арбiтраж), викладений у базовому контрактi. Якщо пiсля зазначеного перiоду iнвестор не може отримати винагороду через втручання уряду в механiзм вирiшення спорiв (вiдмова у зверненнi), або отримав винагороду, але не отримав оплату (невиплату винагороди), БАГI виплатить компенсацiю. У разi виконання певних умов Агентство може, на свiй розсуд, здiйснити тимчасовий платiж до виникнення спору, i до виплати компенсацiї за несплату винагороди[10].

5. Гарантiя у разi недотримання фiнансових забов'язань.

Захист вiд збиткiв вiд невиконання суверенним або державним пiдприємством платежу пiд час оплати. Покриття фiнансових зобов'язань, що не виконується, забезпечує захист вiд збиткiв, що виникають внаслiдок нездатностi суверенного, або державного пiдприємства здiйснювати платiж пiд час безумовного фiнансового зобов'язання або гарантiї, пов'язаної з прийнятною iнвестицiєю. Вона не вимагає вiд iнвестора отримання арбiтражного рiшення. Це покриття застосовується в ситуацiях, коли зобов'язання щодо фiнансового платежу є безумовним i не пiдлягає захисту. Компенсацiя базується на страховiй непогашенiй основнiй частинi та будь-яких нарахованих та невиплачених вiдсотках [10].

Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв (МЦУIС) є провiдною установою свiту, яка займається врегулюванням мiжнародних iнвестицiйних спорiв. Вiн має великий досвiд у цiй сферi, адмiнiстрував бiльшiсть усiх мiжнародних iнвестицiйних справ. Держави домовилися про МЦУIС як форум для врегулювання спорiв мiж iнвесторами та державами в бiльшостi мiжнародних iнвестицiйних договорiв, а також у численних законах про iнвестицiї та контрактах [11].

МЦУIС був створений в 1966 роцi Конвенцiєю про врегулювання iнвестицiйних спорiв мiж державами та громадянами iнших держав (Конвенцiя МЦУIС).. МЦУIС є незалежною, деполiтизованою та ефективною iнституцiєю врегулювання спорiв. Її доступнiсть для iнвесторiв та держав сприяє сприянню мiжнародним iнвестицiям шляхом забезпечення довiри до процесу вирiшення спорiв. Вона також є доступною для суперечок мiж державою та державами згiдно iнвестицiйних договорiв та угод про вiльну торгiвлю, а також як адмiнiстративний реєстр [11].

Мiжнародний центр з урегулювання iнвестицiйних спорiв передбачає вирiшення спорiв шляхом примирення, арбiтражу або встановлення фактiв. Процес розгляду розроблений з урахуванням особливих особливостей мiжнародних iнвестицiйних спорiв та зацiкавлених сторiн, збереження чiткого балансу мiж iнтересами iнвесторiв i приймаючих держав. Кожен випадок розглядається незалежною погоджувальною комiсiєю або арбiтражним судом, вислухавши докази та правовi аргументи сторiн. Кожному випадку призначається спецiалiзована група з розгляду справ МЦУIС та надається експертна допомога протягом усього процесу. На сьогоднiшнiй день центр керує бiльш нiж 600 подiбними випадками.

МЦУIС також сприяє пiдвищенню обiзнаностi щодо мiжнародного права якi стосуються iноземних iнвестицiй.. Центр має широку програму публiкацiй, включаючи провiдний журнал ICSID Review-Foreign Investment Law, i регулярно публiкує iнформацiю про свою дiяльнiсть i справи. Спiвробiтники МЦУIС органiзовують заходи, проводять численнi презентацiї та беруть участь у конференцiях з мiжнародного розв'язання спорiв у всьому свiтi [11].

На сьогоднiшнiй день дiяльнiсть Групи Банку зачiпає практично будь-яку галузь, що має важливе значення для боротьби з бiднiстю, пiдтримки економiчного зростання i забезпечення стiйкого полiпшення якостi життя населення в країнах, що розвиваються. Продовжуючи надавати першочергового значення зваженого вiдбору проектiв i їх грунтовного опрацювання, Група Банку визнає при цьому, що для успiху надзвичайно важливий цiлий ряд факторiв - ефективнi iнститути, продуманi заходи полiтики, постiйне вивчення накопиченого досвiду за допомогою оцiнки та обмiну iнформацiєю, а також партнерськi вiдносини, в тому числi i з приватним сектором [7].

Для вирiшення проблем в областi розвитку, якi часто носять глобальний характер, Група Свiтового Банку активно використовує свої багаторiчнi партнерства з бiльш нiж 180 країнами-членами. Група Банку грає провiдну роль у вирiшеннi таких ключових проблем, як вимушене переселення, пандемiя, змiна клiмату завдяки власним можливостям органiзовувати їх обговорення за участю широкого кола партнерiв та країн-учасниць. Вона має можливiсть надати допомогу у здоланнi кризових ситуацiй та, у той же час, у закладаннi фундаменту довгострокового сталого розвитку.

...