Сучасна дiяльнiсть МВФ базується на концепцiї «Вашингтонського консенсусу», основоположником якого є американський економiст Дж. Вiльямсон. Суть концепцiї полягає у проведеннi приватизацiї, лiбералiзацiї цiн, торгiвельних режимiв та валютних курсiв, бюджетної консолiдацiї, здiйсненнi жорсткої монетарної полiтики, створеннi умов для безперешкодного припливу iноземних iнвестицiй, що дозволить досягнути позитивного сальдо платiжного балансу та забезпечить повернення кредитiв фонду [36, c.39].

В економiчнiй науковiй лiтературi iдеї «Вашингтонського консенсусу» мають неоднозначну оцiнку. Економiсти розвинутих країн свiту надавали пiдтримку дiяльностi МВФ, адже для економiки їх держав дiяльнiсть МВФ збiльшувала можливостi експорту в ринки країн, що розвиваються, i вiдповiдно - пiдвищувала полiтичний та економiчний вплив на країни - реципiєнти.

Вченi країн-реципiєнтiв навпаки висловлюють критику дiяльностi МВФ, мотивуючи це занадто жорсткими умовами кредитування, використанням монетаристського пiдходу до вирiвнювання платiжного балансу шляхом фiксування цiльових показникiв iнфляцiї, зменшення грошової маси в обiгу, зниження державних видаткiв, що часто призводить до погiршення умов для вiдновлення економiчного зростання [36, c. 40].

Як вважає Рудан В.Я,на початку спiвробiтництва України та МВФ згубними для вiтчизняної економiки, стали рекомендацiї та вимоги МВФ щодо проведення приватизацiї та створення ринку землi, адже зазначенi рекомендацiї були висунутi в той перiод, коли в Українi ще не було сформовано ефективної законодавчої та судової системи, якi б дозволили забезпечити прозорiсть приватизацiйних процесiв. Це призвело до - участi у торгах i аукцiонах великого числа пiдставних осiб та фiрм-одноденок. Вiдсутнiсть прозорого механiзму приватизацiї унеможливлювала визначення кiнцевих бенефiцiарiв інвесторів [36, c. 40].

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.10 Проблеми Мiж Україною та МВФ та можливi шляхи їх вирiшення

Джерело: [складено автором на основi 36,37]

Через вiдсутнiсть фондового ринку неможливо було здiйснити реальну оцiнку балансової вартостi пiдприємств, що пiдпадали пiд приватизацiю, про реформування якого вперше зазначається в меморандумi 2017 року. Викликають запитання й вимоги МВФ щодо реформування банкiвської системи шляхом лiквiдацiї або приватизацiї державних банкiв, якi на початку здобуття Україною незалежностi могли перетворитися у потужнi банки розвитку на зразок банкiв Китаю, Iндiї, Мексики, Нiмеччини, Iталiї тощо.

У сферi структурних реформ основним об'єктом критики традицiйно виступає полiтика приватизацiї, що приводила до концентрацiї багатства, посилення нерiвностi розподiлу доходiв, збiльшення бiдностi [36, c. 42].

На даному етапi спiвробiтництва України та МВФ можна iснують рiзнi ризики появи негативних результатiв, а саме: значне зростання державного боргу, загроза фiнансовiй безпецi держави, перетворення фiнансової системи України на валюто залежну систему вiд позик МВФ, загроза суверенiтету держави. [37, c.49]

Як з боку України, так i МВФ, є ряд проблем якi блокують якiсну та плiдну спiвпрацю(рис 2.10) .

Проаналiзувавши усi етапи спiвробiтництва з МВФ, було виявлено, що майже на кожному з них Україною було не виконано ряд взятих зобов'язань, внаслiдок чого МВФ блокував надходження коштiв. Внаслiдок цих дiй Україна втрачала кредитний рейтинг та довiру мiжнародної спiльноти, що ще бiльше погiршувало економiчний престиж країни. Необхiдно вчасно виконувати пiдписанi договiрнi умови у процесi реалiзацiї проектів [36, c.42].

Проблемою є i те, що поступово країна все глибше поглиблюється у боргову яму. Вона отримує новi кредити, левова частка з яких iде на покриття старих боргiв та дефiциту бюджету. Борговi зобов'язання за тiлом кредиту та вiдсотками за ним зростають, але в країнi нiчого не змiнюється. Якщо ця закономiрнiсть не змiниться, то Україна нiколи не стане на шлях самостiйного економiчного та незалежного розвитку.

Наступною проблемою є нерацiональне та недоцiльне використання кредитних коштiв. Україна має реформувати нацiональну економiчну систему та створити ефективну систему дiагностики з метою збiльшення прозоростi використання наданих коштiв.

Помилковою вимогою Фонду до України є пiдвищення для населення та пiдприємств тарифiв на газ та опалення, тодi як заборгованiсть населення за цi комунальнi послуги вже становить бiльше 14 млрд. грн. Цiни газ у опалювальний сезон сягають фантастичних сум, i бiльшiсть українцiв не можуть собi дозволити тепло в оселях. Такi вимоги Фонду не зможуть вирiшити економiчнi проблеми держави, а лише можуть призвести до соцiальних протестiв народу. У ситуацiї що склалася є провина i українського уряду. Вiдповiдальнiсть за реалiзацiю будь-яких iдей Фонду несе український уряд, а не радники i консультанти До таких вимог слiд пiдходити бiльш реалiстично i справедливо. Необхiдно регулювати цiну вiдповiдно до спроможностi населення, яке взимку вiддає майже всю зарплату на сплату боргiв; та вдосконалити систему надання субсидування потребуючим соцiальним категорiям (пенсiонери, малозабезпеченi родини) [36, c.42].

Звертається увага i на застосування шаблонних пiдходiв до нацiональних стратегiй скорочення бiдностi ; розроблюваних безпосередньо МВФ без реальної участi в цьому громадянського суспiльства та вчених. Недолiком є i те, що заходи з реформування економiки якi пропонувалися Фондом були єдинi як для країн де вже сформувалися ринковi вiдносини, так i для країн з постсоцiалiстичною перехiдною економiкою, де ринковi вiдносини тiльки зароджувалися [36, c.45].

Недолiками Фонду є те, що його вимоги при наданнi кредитiв щодо реформування економiки виявлялися не завжди ефективними та доцiльними. Цi вимоги не в повнiй мiрi враховували нацiональнi особливостi української економiки i її стан.

Вагомим недолiком спiвпрацi з фондом є й блокування свободи дiй України в економiчнiй полiтицi. Це є прямою загрозою для України, яка може призвести до повної залежностi вiд фонду та його рiшень та зробить з країни марiонетку для власних цiлей. Україна має прагнути та прикладати усi зусилля для переходу вiд кредитної спiвпрацi з фондом до технiчно-консультативної форми спiвробiтництва, як це роблять розвинутi країни.

У сферi структурних реформ основним об'єктом критики традицiйно виступає полiтика приватизацiї, що приводила до концентрацiї багатства, посилення нерiвностi розподiлу доходiв, збiльшення бiдностi [36, c.47].

За роки тiсної спiвпрацi МВФ та України остання увiйшла в трiйку найбiльших позичальникiв разом iз Грузiєю та Румунiєю. Своєю чергою, дана спiвпраця є важливою з огляду на необхiднiсть збереження належного iмiджу країни, що сприятиме пiдвищенню її кредитного рейтингу на свiтових фiнансових ринках, зменшенню вiдсоткових ставок по кредитах та дасть змогу зберiгати привабливiсть для iноземних iнвесторiв.

Однак, як вважає Петрик Д.В, на розвиток нацiональної економiки будуть негативно впливати як масштабна спiвпраця з МВФ, так i розрив партнерських вiдносин iз ним. Виходячи з європейського досвiду, а саме практики вiдносин iз МВФ Польщi, Чехiї та Угорщини, основним напрямом подальших вiдносин МВФ i України має бути надання технiчної допомоги i консультативної пiдтримки з боку фонду [38, c. 90].

Таким чином, виходячи iз вищевикладеного, в Українi, з огляду на наявнiсть великих внутрiшнiх ресурсiв i можливостей для розвитку, потрiбно поступово обмежувати спiвпрацю з Мiжнародним валютним фондом у частинi отримання кредитних позик, вимоги за якими часто несуть загрози для економiчного i полiтичного суверенiтету держави. Однак оптимiзацiя механiзмiв монетарної полiтики, створення банкiв розвитку, впровадження державних програм кредитування реального сектору економiки буде недостатнiм без змiни полiтичної та управлiнської елiти, для якої спiвпраця з МВФ є iнструментом виправдання власних прорахункiв i реалiзацiї меркантильних інтересів [36, c.40].

Мiжнародний Банк реконструкцiї та розвитку надає активну пiдтримку Українi в проведеннi iнституцiйних реформ та зменшеннi бiдностi. Проекти, що пiдтримує ця органiзацiя в Українi, сприяють створенню нових робочих мiсць, забезпеченню постачання води та електроенергiї, змiцненню фiнансових систем, передачi фахових знань i навичок та нових технологiй, а також сприяють ефективному використанню природних ресурсiв, не завдаючи при цьому шкоди навколишньому середовищу.

Україна нiколи не розглядала i не реалiзовувала членство у Свiтовому банку лише як засiб отримання дешевих кредитних ресурсiв. Взаємодiя зi Свiтовим банком надає доступ до економiчних знань, досвiду та експертизи практично всiх країн свiту. При цьому, проходження i виконання проектiв в Українi Свiтовий банк вважає проблематичним.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.11 Проблеми спiвпрацi МБРР та ЄБРР та можливi заходи їх вирiшення

Джерело: [складено автором на основi 39,38]

Основними недолiками спiвпрацi України з ЄБРР є досить тривалий термiн затвердження банком кредиту, з урахуванням процедури затвердження проекту безпосередньо в ЄБРР (близько 1-1,5 мiсяцiв), та високий рiвень бюрократизму при пiдготовцi кредитної заявки [37, c.52].

Досвiд спiвробiтництва з ЄБРР свiдчить, що головною перепоною на шляху покращання спiвпрацi з цiєю органiзацiєю є не вирiшення Україною низки питань, а саме: подолання корупцiї на всiх рiвнях, насамперед у сферi дiяльностi податкових i митних органiв.. Саме вiд реальних крокiв керiвництва України у вказаному напрямi залежатимуть майбутнє спiвпрацi з ЄБРР та обсяги кредитування, якi надаються цiєю організацією [39, c.115].

Загальнi проблеми спiвробiтництва МБРР, ЄБРР та України зображенi рисунку 2.11.

Серед основних проблем спiвробiтництва з МБРР та ЄБРР часто наголошують на непрозоростi системи вiдбору кредитних проектiв (на основi «мiнiстерського лобiювання», а не вiдкритого тендеру чи обговорення) та вiдсутностi реалiзацiї проектiв.

Наступної проблемою є те, що в Українi вiдсутнє планування i контроль виконання проектiв. Для того щоб обґрунтувати, спланувати й органiзувати керiвництво проектами в iнтересах української сторони, потрiбно виробити стратегiчний план, з якого повиннi випливати активна позицiя i всi подальшi дiї. В противному разi - порядку не буде.

Основою цiєї стратегiї повиннi стати середньо- та довгостроковi державнi програми соцiально-економiчного розвитку України. У стратегiї слiд обґрунтовувати критерiї залучення зовнiшнiх ресурсiв на основi прiоритетiв розвитку економiки, визначених у державних, галузевих та регiональних програмах. Стратегiя повинна мiстити основнi параметри залучення та використання позик, а саме: цiлi, завдання, галузi, часовi рамки, регiони, обсяг фiнансування, види проектiв та критерiї оцiнки їх ефективностi. Така стратегiя має бути затверджена урядом України i слугувати основою для розробки програм спiвпрацi України iз Свiтовим банком на наступнi роки та визначення кредитного портфеля проектiв Банку. Ця стратегiя має бути гнучкою та час вiд часу переглядатися.

Подальший розвиток спiвробiтництва зi Свiтовим банком має ґрунтуватися на посиленнi ролi та вiдповiдальностi української сторони. Україна має брати активнiшу участь в iнiцiюваннi проектiв, а не чекати на пропозицiї, що надiйдуть вiд Свiтового банку або ЄБРР. Не фахiвцi цих установ, а саме українськi державнi органи та нацiональнi незалежнi експерти повиннi визначати, чи є заходи, що запланованi та впроваджуються в рамках проектiв, ефективними та дiєвими для досягнення поставлених цiлей та чи вiдповiдають вони iнтересам нацiонального розвитку [40, c.151].

Аби залучати кошти банку у сфери, якi найбiльш цього потребують та забезпечать максимальний ефект при реалiзацiї, необхiдно мати чiтку систему критерiїв вiдбору проектiв. Ґрунтуватися вони має на аналiзi та спiвставленнi порiвняльних переваг та недолiкiв проектiв Свiтового Банку.

Однiєю з основних проблем пiдготовки та реалiзацiї проектiв залишається система управлiння ними. Для того щоб покращити її ефективнiсть, необхiдно пiдвищити й чiтко закрiпити вiдповiдальнiсть мiнiстерств та iнших державних органiв, на якi покладаються функцiї з пiдготовки та реалiзацiї проекту. Мiнiстерства та iншi державнi органи повиннi вiдповiдати за повний обсяг дiяльностi, пов'язаної iз пiдготовкою та реалiзацiєю проектiв. Якщо мiнiстерства та iншi органи влади не мають у своїх структурах вiдповiдних спецiалiстiв, то доцiльно розробити механiзм залучення зовнiшнiх експертiв i консультантiв до виконання чiтко визначених завдань [40, c.151].

Наступним кроком української сторони в рамках реалiзацiї проекту має стати органiзацiя професiйного управлiння з метою забезпечення одержання запланованих вигод. Якщо стратегiчними експертами можуть бути i працiвники зацiкавлених вiдомств (з притягненням незалежних фахiвцiв), то професiйнi функцiї, пов'язанi з безпосереднiм керiвництвом проектами, повиннi покладатися на спецiалiзованi управлiнськi i консультацiйнi компанiї. Таким чином дiють i Свiтовий банк, i iншi банки, i всi учасники iнвестицiйних проектiв.

З метою удосконалення спiвпрацi України з Свiтовим Банком та ЄБРР держава за допомогою фахiвцiв високої квалiфiкацiї повинна сформувати власну позицiю щодо використання кредитiв в цiлому. Кожний проект, що складає частину цiєї стратегiї, має бути проаналiзований на предмет його економiчної ефективностi (для держави в цiлому) i фiнансової ефективностi.

Загалом, вважаємо, що основою нової побудови взаємовiдносин мають бути нацiональнi iнтереси та стратегiчнi прiоритети України. Оптимiзацiя алгоритму спiвпрацi має здiйснюватися в напрямi пiдвищення її ефективностi. Форми та механiзми спiвпрацi повиннi бути спрямованi на досягнення конкретних результатiв. на шляху подальшого соцiально-економiчного розвитку нашої країни.

Висновки

Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї - це установи, якi створенi на базi багатостороннiх угод мiж державами з метою сприяння розвитку зовнiшньої торгiвлi i мiжнародного валютно-фiнансового спiвробiтництва, пiдтримання рiвноваги платiжних балансiв країн, що до них належать, регулювання курсiв їх валют, надання кредитiв цим країнам i гарантування приватних позик за кордоном.

Наразi Україна активно спiвпрацює з такими органiзацiями, як МВФ, Свiтовий Банк, Європейський банк реконструкцiї та розвитку.

Мiжнародний валютний фонд - найбiльш впливова мiжнародна органiзацiя, що регулює окремi параметри розвитку мiжнародної економiки в цiлому i макроекономiки кожної країни, що є його членом, з метою досягнення стабiльностi у свiтовiй економiцi. Україна стала членом МВФ у 1992 р. З 1994 року Україна почала активну спiвпрацю з МВФ. Таке спiвробiтництво здiйснювалось за 8 етапами, переважно в рамках таких програм, як: системна трансформацiйна позика (STF), «Stand-By» (стабiлiзацiйна позика), механiзм розширеного фiнансування (позика на пiдтримку розвитку). Варто виокремити 4 етап, який вiдбувався у 2001-2008рр. Саме у цей перiод Українi вдалося спiвпрацювати з фондом лише у форматi технiчної та консультативної допомоги. Чинний на той час президент України В.Ющенко, наголосив «В майбутнє-без боргiв»

Станом на 2018 рiк спiвробiтництво України та МВФ почало пожвавлюватися. 18 грудня рада директорiв Мiжнародного валютного фонду схвалила програму допомоги Stand-By для України на 14 мiсяцiв на загальну суму 3,9 млрд. дол. Україна та МВФ пiдписали меморандум який триватиме з 2018 по 2012рр. Перший транш, 1,4 млрд. дол. США надiйшов на рахунки НБУ до 25 грудня 2018 року. Пiсля проведених чергових виборiв Президента України, у травнi мiсяцi МВФ завiтав до України з мiсiєю щодо перегляду програми Stand-By. По завершенню цiєї програми представники фонду зробили заяву, що мiсiя готова повернутися для продовження перемовин пiсля проведення парламентських виборiв, «як тiльки новий уряд визначиться з прiоритетами своєї полiтики».

Загалом за всi роки спiвпрацi Україна отримала вiд МВФ близько 27,8 млрд. дол. США. Iз цих 27,8 млрд. Україна вже виплатила 17,6 млрд. дол. США. На 2019 р. припали наступнi виплати по державному боргу. Сума виплат становить 1,8 млрд. дол. США. Утiм, до повного розрахунку iз Фондом ще далеко. Якщо додати виплати за тiлом кредиту та виплати за вiдсотками, поточний борг України перед Мiжнародним валютним фондом становить 12,3 млрд. дол. США. Навiть без урахування всiх майбутнiх траншiв, виплати за кредитом i вiдсотками триватимуть щонайменше до 2030 р.

Група Свiтового банку -- група iз п'яти мiжнародних органiзацiй, що надає позики, як правило, бiдним країнам. Україна приєдналася до Свiтового банку в 1992 роцi. За понад 27 рокiв спiвпрацi загальна сума зобов'язань Банку перед Україною сягнула майже 12 млрд. доларiв США в рамках приблизно 70 проектiв i програм.

За результатами перегляду портфелю грантiв Свiтового Банку в Українi 02.02.2018р. та аналiзу i монiторингу, проведеного бенефiцiарами та реципiєнтами проектiв Банку, варто вiдзначити, що у другому пiврiччi 2017 року впроваджувалось 7 проектiв грантової допомоги МБРР загальна вартiсть яких становила 11,5 млн. дол.. США, що на 3,92 млн. дол.. США бiльше, нiж у 1 пiврiччi 2017 р. ( 6 грантiв Банку вiдповiдно) Грантова допомога МБРР надавалась за такими напрямами:

Реформа державного управлiння та фiнансiв - 3,58 млн. дол. США; Вiдновлення Донбасу та допомога ВПО - 3,2 млн. дол. США; Енергетика та енергоефективнiсть - 2,7 млн. дол. США; Промисловiсть (прозорiсть вугiльної галузi) - 0,78 млн. дол. США; Освiта i наука - 0,34 млн. дол. США.

Станом на квiтень 2019 р. портфель проектiв Мiжнародного банку реконструкцiї та розвитку (МБРР) в Українi складається з восьми iнвестицiйних проектiв загальною сумою близько 2,8 млрд. доларiв США та двох гарантiй сумою 1,25 млрд. доларiв США. Серед програм найбiльше коштiв було залучено до проекту розвитку автомобiльного транспорту, а саме 560 млн. дол. США. Друге мiсце у кредитуваннi посiдає проект механiзму газопостачання в Українi. За цiєю програмою зарезервовано 500 млн. дол. США. Третє мiсце серед проектiв займає Другий проект з покращення стану та безпеки дорiг. На нього видiлено 450 млн. дол. США.

Також реалiзовувались проекти у сферi охорони здоров'я, електроенергiї, соцiального захисту, розвитку мiської iнфраструктури, та пiдвищення енергоефективностi системи центрального опалення.

Європейський банк реконструкцiї та розвитку (ЄБРР) - створений у 1991 р. мiжнародний фiнансово-кредитний iнститут, який надає допомогу країнам вiд Центральної Європи до Центральної Азiї для проведення ринкових реформ, активного iнтегрування економiк цих країн у мiжнароднi господарськi зв'язки.

Україна є членом ЄБРР у 1992 р. На вiдмiну вiд МВФ, ЄБРР працює лише на комерцiйних засадах. Банк надає тiльки цiльовi кредити пiд конкретнi проекти приватним та державним структурам на потреби розвитку економiки. 45% позичкових засобiв спрямовуються у приватний i 55% - у державний сектор.

Протягом останнiх шести рокiв динамiка iнвестицiй з боку Банку в економiку України порiвняно стабiльна. Найменша сума iнвестицiй спостерiгалася у 2013 р. - 798 млн. євро. У 2014 р. було отримано вже 1,21 млрд. євро. Стрiмке збiльшення iнвестицiй протягом 2014 р. можна пояснити пiдтримкою України з боку ЄБРР у складнiй макроекономiчнiй i геополiтичнiй ситуацiї з метою проведення в країнi структурних та галузевих реформ, розвитку конкуренцiї,розширення iнфраструктури для пiдтримки приватного сектору. У 2015 р. сума iнвестицiй трохи скоротилась i становила 997 млн. євро. У 2016 роцi було отримано 581 млн. євро, у 2017 - 740 млн. євро. На 2018 рiк, було отримано найменшу суму iнвестицiй за дослiджуваний перiод - 543 млн. євро.

Загалом за весь час роботи ЄБРР в Українi було профiнансовано 427 проектiв на загальну суму 13,562 млн. євро, з яких освоєно 9,452 млн. євро. Поточний портфель проектiв становить 3,863 млрд. євро, якi розподiленi мiж бiльш нiж 175 активними проектами. Динамiка проектiв ЄБРР має стабiльний характер. У 2013-2014 рр. спостерiгається збiльшення кiлькостi проектiв, до 31 i 36 вiдповiдно. Починаючи з 2015 року, динамiка поступово знижується та тримається на рiвнi близько 30 проектiв на рiк.

За галузями портфель проектiв ЄБРР в Українi подiляється на: iнвестицiї у стабiльнiсть iнфраструктури - 2, 415 млн. євро. ( 63%); iнвестицiї у промисловiсть, комерцiю та агробiзнес - 1, 013 млн. євро ( 26 % ) та надання коштiв фiнансовим установам займає 436 млн. євро. (11%). Загальна сума поточного портфелю проектiв складає 3, 863 млн. Євро. За весь час спiвпрацi ЄБРР надав Українi 9, 452 млн. Євро.

При виконаннi спiльних з ЄБРР проектiв розвитку, найбiльшу суму коштiв було зарезервовано для Реалiзацiї програми пiдвищення безпеки АЕС України - а саме 600 млн. Євро. На другому мiсцi проект покращення стану автомобiльних дорiг на пiдходах до Києва - 450 млн. євро. На проект Вiдновлюваної кредитної лiнiї «Нафтогаз України» на закупiвлю газу було видiлено 300 млн. дол. США.

Неможливо не згадати ї про найважливiший проект за всю iсторiю спiвпрацi з ЄБРР - створення та фiнансування Чорнобильского Фонду «Укриття». Цей фонд ЄБРР концентрує кошти країн-донорiв та iнвестує їх у проектування, будiвництво та запуск найбiльшої у свiтi захисної споруди. Iдеться про Новий безпечний конфайнмент (НБК) - iзоляцiйне арочне спорудження над зруйнованим в результатi аварiї 4-м енергоблоком Чорнобильської АЕС. Даний об'єкт повнiстю накрив собою застарiле «Укриття» та став найбiльшою рухливою наземною спорудою у свiтi.

Мiжнароднi фiнансово-кредитнi органiзацiї дуже тiсно спiвпрацюють з Україною. Але окрiм переваг, якими користується Україна при отриманнi позик, суттєвим недолiком є неминуче зростання боргового навантаження, яке перетворюється у Державний борг.

Станом на 30 квiтня 2019 року загальний державний та гарантований державою борг України становив 2 124,80 млрд. грн.. або 79,82 млрд. дол. США, в тому числi: державний та гарантований державою зовнiшнiй борг - 1 337,32 млрд. грн.. (62,94% вiд загальної суми державного та гарантованого державою боргу) або 50,24 млрд. дол. США; державний та гарантований державою внутрiшнiй борг - 787,49 млрд. грн.. (37,06%) або 29,58 млрд. дол. США.

Пiсля проведення розрахункiв було з'ясовано, що у борг за позиками, одержаними вiд мiжнародних фiнансових органiзацiй у спiввiдношеннi до державного боргу становить 26, 58% та складає 564, 73 млрд. грн..( 21, 22 млрд. дол. США)

За обсягами заборгованостi у Розрiзi дослiджуваних органiзацiй, МВФ є найбiльшим кредитором в економiку України, оскiльки сума боргу має найбiльший розмiр - 282, 72 млрд. грн., або 10, 62 млрд. дол. США. МБРР держава повинна сплатити 139, 93 млрд. грн., або 5, 26 млрд. дол. США. Частка боргу ЄБРР має серед цих органiзацiй найменший розмiр - 20, 99 млн. грн., або 0,79 млн. дол. США.

Проаналiзувавши заборгованiсть за позиками, одержаними вiд МВФ, МБРР, та ЄБРР у вiдсотках серед усiх мiжнародних фiнансово-кредитних органiзацiй ми побачили, що серед усiх мiжнародних фiнансових органiзацiй Україна має найбiльший борг перед МВФ, оскiльки заборгованiсть йому складає 50% вiд усiх боргiв органiзацiям. На другому мiсцi за обсягом боргу знаходиться Мiжнародний Банк Реконструкцiї та розвитку - вiн має 25% вiд суми боргу. Європейський Банк Реконструкцiї та Розвитку має найменшу частку боргу розмiром у 4%. Iншi фiнансовi органiзацiї мають 21 % серед позик вiд мiжнародних фiнансових органiзацiй

Як з боку України, так i МВФ, є ряд проблем якi блокують якiсну та плiдну спiвпрацю. До основних проблем та недолiкiв спiвпрацi належать: Не виконання взятих забов'язань Україною, нагромадження державного боргу, нерацiональне використання коштiв, зубожiння населення внаслiдок пiдвищення тарифiв, шаблоннi пiдходи реформування економiки, жорсткi,часом не ефективнi вимоги МВФ та блокування свободи дiй в економiчнiй полiтицi.

Для вирiшення цих проблем було запропоновано: Вчасне виконання договiрних умов у процесi реалiзацiї проектiв, поступова сплата боргу, створення системи дiагностики для забезпечення прозоростi використання коштiв, урахування можливостей рiзних соцiальних верств країни, вираховування в першу чергу нацiональних iнтересiв, перехiд вiд кредитної до технiчно-консультативної форми спiвробiтництва.

У співпраці України з МБРР та ЄБРР є також ряд проблематичних питань, насамперед: непрозорiсть системи вiдбору кредитних проектiв, вiдсутнiсть планування i контролю виконання проектiв, нерацiональне використання коштiв, слабка iнiцiативнiсть у проектах з боку України, вiдсутнiсть критерiїв вiдбору проектiв, не налагоджена система управлiння проектами.

Можливими заходами для вирiшення проблем є:

Проведення вiдкритого тендеру, розробка стратегiї пiдготовки та управлiнням запозичень, залучати кошти за умови забезпечення їх ефективного i повного використання, бiльш активну участь в iнiцiюваннi проектiв з боку України, впровадження чiткої системи вiдбору та управлiння проектами, пiдвищення та закрiпити вiдповiдальнiсть мiнiстерств та державних органiв

Незважаючи на низку органiзацiйних недолiкiв, мiжнароднi кредити мають вагоме значення для України, оскiльки сприяють покращенню економiчного становища держави та її макрофiнансових показникiв, формуванню конкурентного ринкового середовища, стабiлiзацiї нацiональної грошової одиницi, активiзацiї iнвестицiйного процесу, розвитку приватного пiдприємництва.

Окрiм того, кредити мiжнародних фiнансових органiзацiй дозволяють реалiзувати велику кiлькiсть проектiв, якi занадто дорогi для українського уряду та для приватних пiдприємцiв, а саме: екологiчних, енергозберiгаючих, iнфраструктурних, iз пiдвищення енергоефективностi виробництв, великомасштабнi транспортнi проекти тощо.

Однак вважаємо, що Україна має поступово зменшувати залежнiсть вiд кредитування ззовнi та прагнути до технiчно-консультативної спiвпрацi з мiжнародними фiнансово-кредитними органiзацiями.

Список використаних джерел

1) Патика Н.I. Мiжнароднi валютно-кредитнi вiдносини: навчальний посiбник / Н.I. Патика. К.: Знання, 2012. 566.

2) Кузнецов В.С. МВФ и мирохозяйственные связи: монография / В. С.Кузнецов. М.: РОССПЭН, 2001. 432 с.

3) Нешатаева Т. Н. Международные организации и право. Новые тенденции в международно-правовом регулировании / Т. Н. Нешатаева. М.: Дело, 1988. 272 с.

4) Статтi Угоди Мiжнародного Валютного Фонду: Угода// 1944. Ст. 1.

5) Герчикова I. М. Мiжнароднi економiчнi органiзацiї: регулювання свiтогосподарських зв'язкiв та пiдприємницької дiяльностi: навч. посiбник /. I. М. Герчикова. К.: АТ ''Консалтбанкiр'', 2001. 624 с.

6) Петрик О. Фiнансовi програми Мiжнародного валютного фонду для надання фiнансової допомоги країнам/О. Петрик//Вiсник НБУ. 2014. С. 11-18.

7) Офiцiйний сайт Свiтового банку [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.worldbank.org.

8) Офiцiйний сайт Мiжнародної Асоцiацiї Розвитку (МАР) [Електронний ресурс]: Режим доступу: http://ida.worldbank.org.

9) Офiцiйний сайт Мiжнародної Фiнансової Корпорацiї (МФК) [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.ifc.org/.

10) Офiцiйний сайт Багатосторонньої агенцiї з гарантування iнвестицiй [Електронний ресурс]: Режим доступу: https://www.miga.org.

11) Офiцiйний сайт Мiжнародного центру з урегулювання iнвестицiйних спорiв (МЦУIС)[Електронний ресурс]: Режим доступу: https://icsid.worldbank.org.

12) Офiцiйний сайт Європейського банку реконструкцiї та розвитку (ЕБРР) [Електронний ресурс]: - Режим доступу: https://www.ebrd.com/.

13) Кваша О. Спiвпраця України з мiжнародними фiнансовими органiзацiями. Аналiз та перспективи взаємодiї/О.Кваша//Економiчнi науки. 2014. С. 66-71.

14) Закон України «Про вступ України до Мiжнародного валютного фонду, Мiжнародного банку реконструкцiї та розвитку, Мiжнародної фiнансової корпорацiї, Мiжнародної асоцiацiї розвитку та багатостороннього агентства по гарантiях iнвестицiй» вiд 03 червня 1992 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2402-12.

15) Марина А. Мiжнародний валютний фонд i Українi: Iсторiя спiвробiтництва та сучасний стан вiдносин/А.Марина// Науковий вiсник Ужгородського нацiонального унiверситету. 2016. С. 12-15.

16) Як Україна обманювала МВФ [Електронний ресурс]. Режим доступу: http: /www.compromat.ru/page 10140. htm ? заголовок з екрану.

17) Довiдка про Мiжнародний валютний фонд (МВФ) та спiвробiтництво України з МВФ: станом на грудень 2011 р. К.: Мiнiстерство економiки та торгiвлi України, 2011. 11 с.

18) Дзюблюк, О. В. Управлiння лiквiднiстю банкiвської системи України:

монографiя / О. В. Дзюблюк, В. Я. Рудан. Тернопiль: Вектор, 2016. 290 с.

19) Офiцiйний сайт Мiнiстерства фiнансiв України. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.minfin.gov.ua.

20) Специалисты МВФ завершили визит в Украину - результаты [Електронний ресурс].-Режим доступу: https://www.epravda.com.ua.

30) Пожар А. Досвiд спiвпрацi України та Свiтового банку/А.Пожар// Науковий вiсник Полтавського унiверситету економiки i торгiвлi. 2012. С. 46-49.

31) Огляд дiяльностi Свiтового банку в Українi [Електронний ресурс]:за даними Свiтового банку. Режим доступу: http://www.worldbank.org/en/country/ukraine.

32) Iнформацiя щодо мiжнародної технiчної допомоги, що надається Українi [Електронний ресурс]: за даними Мiнiстерства Економiчного розвитку i торгiвлi України. Режим доступу: http://www.me.gov.ua/?lang=uk-UA.

33) Иванов С. Спiвробiтництво України та ЄБРР: Тенденцiї розвитку/С.Иванов//Науковi працi НДФI. 2016. С. 5 -23.

34) Офiцiйний сайт Рахункової палати України [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.ac-rada.gov.ua/control/.

35) Iнформацiйна довiдка щодо державного та гарантованого державою боргу України [Електронний ресурс]: - за даними Мiнiстерства фiнансiв України. Режим доступу: https://www.minfin.gov.ua.

36) Рудан В. Досвiд та стратегiчнi орiєнтири спiвпрацi України з МВФ/В.Рудан//Економiчна думка. 2017. С. 36-49.

37) Миськiв Г. Кредити мiжнародних фiнансових органiзацiї в економiцi України/Г.Миськiв//Фiнансовий простiр. 2015. С. 48-53.

38) Петрик Д. Спiвпраця України з Мiжнародним валютним фондом: Проблеми та перспективи/Д.Петрик// Глобальнi та нацiональнi проблеми економiки. 2016. С. 87-91.

39) Терещенко Г. Проблеми та перспективи залучення ресурсiв мiжнародних фiнансових органiзацiй/Г.Терещенко// Науковi працi НДФI. 2017. С. 111-120.

40) Кульбiда М. Перспективи спiвробiтництва України iз Свiтовим Банком/М. Кульбiда// Стратегiя розвитку України. 2015. С. 149 - 154.

Размещено на Allbest.ru