Українськомовна легальна преса Волині, Полісся, Холмщини і Підляшшя 1917-2000 років як структурна частина загальнонаціонального інформаційного простору

Розділ ІV «Українські окупаційні часописи Волині, Полісся, Холмщини і Підляшшя 1941-1944 років» подає огляд першого корпусу тоталітарної журналістики, репрезентованої власне українськомовною пресою часу німецько-фашистської окупації та радянською періодикою (розділ V). Він складається із двох підрозділів: «Періодичні видання Волині і Полісся» і «Преса Холмщини та Пiдляшшя 1941-1944 рокiв», перший із яких у свою чергу містить три пункти та три підпункти: «Преса окружних міст»; «Преса «районного» (повітового) масштабу»; «Часописи «спеціального призначення»: «Дитяча періодика», «Жіночі періодичні видання», «Селянська преса».

Ці групи легальних українськомовних часописiв Волинi й Полiсся 1941-1944 років (їх 22) об'єднують кiлька принципових змiстово-формальних характеристик, які повязані із повною підпорядкованістю офіційних органів преси ідеологічним завданням нової влади на землях, яких сягнула експансія ідеології нацизму і її організаційне представництво: антисемiтизм; антибiльшовизм плюс антиамериканська та антианглiйська полiтика; агiтацiйнi заклики до виїзду на роботу до Нiмеччини; прославляння успiхiв, перемог «нiмецької зброї», iдолiзацiя «Фiрера Великонiмеччини». Уніфікованими були технічні характеристики: однакова цiна примiрника (1 крб.); однаковий (42х30 см) формат i полiграфiчна якiсть; тираж не вказували, але, варто гадати, вiн також приблизно однаковий. Подекуди сумнiвна сама українськiсть цих часописiв, для визначення якої слугує нерідко хiба що кириличний шрифт i суржикова українська мова. Українська культура, репрезентована цією пресою, виявляється, «уся стоїть на нiмецькому фундаментi», атори так чи iнакше з нiмецькою культурою пов'язують навiть імена Т. Шевченка, Б. Грiнченка. Вiдчутно цензурованi матерiали, злученi з церковним життям, шкiльництвом. Окремо слiд вирізнити полiтично нейтральнi, так званi господарськi рубрики, де знаходимо матерiали про «влаштування гiгiєнiчних хлiвiв для свиней», спорт, навiть «Веселий куток» поряд із «Промовами Геббельса».

Починаючи з другої половини 1942 року, усвiдомлення України як свiтового полiгону, свiтового поля битви сусiдiв, лягло на плечi провiдникiв Української Нацiональної Ради, ОУН-УПА (А. Величкiвський, Я. Стецько, С. Бандера), якi пiшли в пiдпiлля, розпочавши боротьбу на кiлькох фронтах, створивши пiдпiльну пресу. Ширення опору нацизмові сприяло усвідомленню становища підлеглості у середовищі представників інституцій, залежних від окупаційної влади. Серед видавцiв, редакторiв легальних часописiв також були нацiонально свiдомi люди, патрiоти своєї землi, як-от Улас Самчук, Степан Скрипник. Про дослiджувану нами легальну пресу науковi розвiдки практично вiдсутнi, отож робимо висновки за її оригiналами та фахово iсторичними працями, що так чи iнакше стосуються Генеральної Губернiї та Райхскомiсарiату. Серед найфундаментальніших легальних «воєнних» часописiв: «Волинь» (1941-1944), «Холмська земля» (1943-1944 ), «Українка» (1941-1943), «Орленя» (1941-1942), «Голос Волинi» (1941-1943). Серед видавцiв цієї преси - Iван Тиктор, майбутнiй патрiарх Української Автокефальної Православної Церкви Мстислав (Степан Скрипник). Їх біографія, як i біографія редактора газети «Дзвiн» (1923-1928) Володимира Оскiлка, є прикладом драматичних контрастів віри і самообману, потребує iнодi неоднозначного трактування, оцiнки. «Найпресовiшими» мiстами розглянутого нами регіону були Житомир, Рівне, Луцьк.

У п'ятому розділі «Українська радянська преса Волинської області 1939-1941, 1944-1991 років» розглянуто у зіставленні українськомовну пресу 1941-1944 років (нацистська версія тоталітаризму) та газети Волинської області, які виходили у світ на радянизованому просторі й були дзеркалом «боротьби за перемогу комунізму» на західноукраїнських землях (1939-1941, 1944-1991 рр.), справжніми (хоча з поправкою на ідеологію) енциклопедіями життя краю. Загалом ідеться про 33 радянсько-комуністичні періодичні органи обкомів, райкомів, партійних комітетів машинно-тракторних станцій, колгоспів, заводів та фабрик. Поділ же дослідження на розділи, пункти та підпункти обумовлений задекларованими самими підзаголовками часописів приналежностями до тих чи інших райкомів Компартії України, виконкомів райрад депутатів трудящих, партійних комітетів та правлінь.

Отож, у підрозділі 5.1 «Обласна компартійна та комсомольсько-молодіжна періодика» досліджено орган Волинського обкому Компартії України та обласної Ради народних депутатів газету «Радянська Волинь» (у 1939 році «Вільна праця») (м. Луцьк, 1939-1941, 1944-1991 рр.) (пункт 5.1.1 «Обласна компартійна преса») та орган Волинського обкому ЛКСМУ України» «Молодий ленінець» (у 1941 році «Ленінська зміна» (м. Луцьк, 1939-1941, 1966-1990) (пункт 5.1.2 «Комсомольсько-молодіжна преса»). Зважаючи на дещо умовне трактування потенційного читача як молодого, у радянській, строго диференційованій за всіма можливими ознаками, системі, паралельне існування компартійної та комсомольської преси виправдовувало себе, надаючи молодіжній пресі ширші можливості для стильового (формального, а не змістового) пошуку, плюралізму. «Радянська Волинь» і «Молодий ленінець», перебуваючи у розвитку, становили типовий зразок співіснування обласної однопартійної та комсомольської преси в замкнутому інформаційному полі УРСР та СРСР. Її полюсна протилежність - жовто-бульварна преса - постане в 1990-2000 рр., але не як знак протилежної ідеології, а як один із плюралістичних варіантів відмови від будь-яких ідеологічних орієнтацій мас-медіа.

Загалом же «Вільна праця» (пізніше «Радянська Волинь») - типовий пресовий орган новорежимного, радянського штибу на західноукраїнських землях, головними (партійними) завданнями якого було: студіювати, організовувати, пропагувати. Його можна доволі просто досліджувати, послуговуючись індуктивним методом препарування дискурсивного об'єкта: достатньо формально подати зміст одного числа, знаючи ідеологію більшовизму, щоби мати уявлення про зміст, форму, дух цього періодичного видання за роки, а то й цілі десятиліття його виходу у світ, щоправда контурно обмежені фізичними чи політичними смертями генсеків (1953, 1964, 1982, 1990 рр.).

Районні та міські газети Волинської області, які існували протягом 1939-1941, 1944-1991 років і серед назв яких «Прапор Леніна» (м. Ковель), «Червоний прапор» (м. Володимир-Волинський), «Ленінський шлях» (м. Камінь-Каширський), «Зоря комуни» (смт. Турійськ), «Вільний шлях» (м. Луцьк), «Більшовицький шлях» (смт. Рожище), «Прапор Жовтня» (смт. Локачі), «Сталінський прапор» (смт. Стара Вижівка), «Червона зірка» (смт. Любешів), будучи об'єктами нашого дослідження, у теоретичному сенсі можуть становити інтерес як типові зразки методів організації і пропаганди «радянського способу життя» у боротьбі з «українським буржуазним націоналізмом», «американським імперіалізмом», «німецьким фашизмом». «Районки» вирізняються ідентичністю ідеології, стилю і тематики - такою монолітно-сотовою була Система та її інформаційне поле, чиє дзеркало - центральна, обласна і районна, міська та низова преса, репрезентанти якої подібні між собою яко органи однієї і тієї ж, «панівної», партії. Для скрупульознішого, виразнішого дослідження-показу районної преси Волині ми поділили її за принципом довготривалості видання: І) перша група (як зазначено у заголовку) - газети районів, що існували протягом 1939-1941, 1944-1991 років; 2) друга група («районки» - органи партійних комітетів) розформованих районів Волинської області (1945-1963 рр.). Усі вони загалом сходяться на кількох основних характеристично-рекомендаційних аспектах, як-от: а) «боротьбу з ворожою ідеологією на газетних шпальтах треба вести на найвищому професійному рівні»; б) «здійснювати організаторську роботу по мобілізації трудівників колгоспного села на створення комуністичного достатку»; в) «уникати дрібнотем'я, виступати проти проявів бюрократизму, марнотратства, порушень, партійної і державної дисципліни».

У підрозділі 5.3. «Низова преса», який складається із двох пунктів 5.3.1 «Багатотиражна преса» та 5.3.2 «Стінна преса», структуруються та фронтально аналізуються періодичні видання, серед назв яких «Червоний прапор», «Соціалістична перебудова», «За більшовицький колгосп», «Сталінський заклик», «Соціалістичне життя», «Прапор соціалізму», «Колгоспне село», «Сталінець», «Прапор колгоспника», «Сталінське село», «Ленінська правда», «Соціалістичні плани», органи політвідділів районних МТС - державних сільськогосподарських підприємств, які з 1928 р. здійснювали в колгоспах на договірних умовах виробничо-технічну й організаційну роботу в період колективізації. Органи волинських районних політвідділів МТС - їх «багатотиражки» - почали виходити у світ у 1950 р., а припинили своє існування у 1953-му - всі як одна, що свідчить, по-перше, про їх сталінську «закваску» (у 1953 р. помер Й. В. Сталін), по-друге, про їх планову «спущеність», організованість «зверху» як органів низових політвідділів. До загальних характеристик цих видань належать: стандартний (43х30 см) формат, 10-15 коп. - ціна одного числа, двополосність, тираж: (750-1550 примірників), періодичність (два рази на тиждень), стандартні повторювані рубрики й офіційні матеріали та передруки із центральних газет, серед яких «Кіно», «Слідами наших виступів», «Куток сатири й гумору», «За рубежем», «Наша батьківщина», «Огляд низової преси» (стіннівок), «Порада зоотехніка», «Розмова т. Сталіна Й. В. з коресп. «Правди» (1951. - 20 лют.), «Комсомольське життя», «З честю виконаємо зобов'язання перед великим Сталіним!». Другою підгрупою типологічної групи «багатотиражки», взятою нами для розгляду, є органи партійних організацій та правлінь колгоспів Волині (1957-1968). Цих газет за нашою статистикою - 103, тобто практично одна на 3-4 колгоспи району. Серед спільних характеристик періодичних видань цієї групи - формат (20х29 см), тираж - 400 прим., деякі 800 прим., окремі - 1000 прим.), обсяг - 2-4 полоси, періодичність різна: раз на місяць, два рази, три рази на місяць. Усі вони мали спільний лозунг «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», усі перейняті духом «великого вождя, батька народів Й. В. Сталіна», портрети якого вміщені майже у кожному номері. Поміж їх назвами: «Ленінець», «Нове життя», «вперед», «Зоря комунізму», «Лісозаготівельник», «Меліоратор». Період «панування» «колгоспниць» на інформаційному ринку Волині - 1957-1961 рр. Припинення їх виходу у світ пов'язане із рішеннями Лютневого (1958 р.) та Січневого (1961 р.) пленумів ЦК КПРС щодо реорганізації МТС в ремонтно-технічні станції та надання самостійності укрупненим колгоспам у придбанні техніки. Саме цей час став початком виходу у світ багатотиражок фабрично-заводських. Вони не сфокусовані в часі, як, скажімо, «емтеесівки» (органи політвідділів МТС) (всі виходили друком у 1950-1953 рр.) чи як органи парторганізацій і правлінь колгоспів (1957-1961 рр.): «Шахтар Волині» (1957-1961), наприклад, розпочав свій вихід у світ 1 січня 1957 р., «Будівельник Волині» (1976-1992) - 2 квітня 1976 р., «За комуністичну працю» (1979-1994) - 26 вересня 1979 р., «Робітниче слово» (1981-1997) - 10 вересня 1981 р., «Еліта» (1988-1991) - 3 листопада 1988 р. Тобто основне «скупчення» цих багатотиражок усе-таки знаходиться у межах 1979-1990 рр., коли «преса республіки мобілізувала трудящих на успішне виконання соціальних та економічних програм, які висувала партія на своїх з'їздах, у рішеннях пленумів та ін. парт. Документах». Всі газети цієї (низової) підгрупи мали радянське минуле і, практично не трансформувавшись, на початку 1990-х років стали історичними мікромоделями радянських засобів масової інформації.

Кількість випущеної у світ на Волині у ХХ столітті стінної преси («стіннівок»), серед назв якої «Харчовик», «Перець», «Колгоспник», «На страже», «Комсомольський прожектор», підрахувати ні тепер, ні під час її функціонування було не реально, але створити формально-змістовну форму стіннівок, зважаючи на час, простір, описи дослідників-сучасників, - цілком можливо, знаходячи в них фейлетони, віршики, «частушки юмористичного змісту», які за підказкою компартії покликані були «на кращих прикладах виховувати людей». До основних рекомендацій щодо їх випуску належало «видне місце віддавати під критику», «ні в якому разі не поміщувати в газеті великих статей, бо їх читати не будуть», «писати про роботу клубу», «завести відділ пропозицій, «Дошку пошани», «залучати якнайбільше сількорів». Загалом же, підсумовуючи дослідження низової преси Волинської області 1939-1941, 1944-1991 рр., зазначимо, що 30 органів політвідділів МТС, 104 колгоспних багатотиражки, 8 фабрично-заводських газет та приблизно 14000 стіннівок подібні між собою за змістово-формальними характеристиками як «бойові листки», «блискавки», «агітки», «коліщатка і гвинтики» єдиного, на той час пропагандистського механізму, який функціонував під гаслом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!» і практично припинив своє існування на початку 1990-х років, трансформувавши або й зовсім скасувавши свої «органи».

До середньостатистичних формальних («технічних») характеристик досліджуваних нами радянських газет належать наступні: 1) «Радянська Волинь» (обласна партійна газета): тираж - 10000 прим. (1939 р.) - 21000 прим. (1986 р.), ціна - 5 коп. (1939 р.), 3 коп. (1986 р.), 227 тис прим. (1991 р.); Ф. 44х30 см (1939 р.), 57х40 см (1944-1991 рр.); періодичність - 5 разів на тиждень. Чотири полоси; 2) «Молодий ленінець» (обласна «молодіжка»): тираж - 15000 (1939 р.) - 55000 (1990 р.); Ф. 40х27 см; ціна - 2-4 коп., періодичність - три рази на тиждень; чотири полоси; 3) районні газети: тираж - 1500 прим. (1945 р.) - 11000 прим. (1987 р.); Ф. 41,5х30 см; ціна - 15 коп. (1945 р.), 2 коп. (1962 р.), періодичність - 2-3 рази на тиждень; дво-чотири полосні; 4) газети МТС (1950-1953 рр.): тираж 800 прим.; 43х30 см; ціна - 10-15 коп.; періодичність - 2 рази на тиждень; дві полоси; 5) колгоспні багатотиражки (1957-1968 рр.): тираж - 500-1000 прим.; Ф. 30х24 см; періодичність - 1-3 рази на місяць; дві полоси; 6) фабрично-заводські багатотиражки (1957-1968 рр.): тираж - 3000 прим.; Ф. 41,5х30 см; періодичність - раз на тиждень; чотири полоси; 7) стінна преса: за нашими підрахунками у 1944-1991 рр. вийшло у світ приблизно 14000 різноманітних стіннівок. етнокультурний пресинг дискурс національний

Загальні Висновки, одержані у результаті аналізу української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944, 1944-1991, 1991-2000 років, стосуються насамперед уявлень про регіональну самобутність і водночас загальнонаціональну інтегрованість засобів масової інформації цього краю, які від початків формування пресового профілю регіону слугували важливим чинником культурного самоусвідомлення і політичного єднання нації. Нацистський та радянський варіанти авторитаризму, тоталітарного тиску на культуру були руйнівними для національної ідеї, зумовлювали явища концептуальних деформацій, ідеологічного сервілізму преси. Лише незалежна держава може претендувати на автентично, глибинно національні органи засобів масової інформації і створювати політичні передумови для iнформацiйної вiдкритостi суспiльства. Цi прості iстини стосовно потреби політичних свобод пiдтверджує вiдносно демократичний стан української преси «пiд Польщею» 1917-1939 років, у період розбудови демократичної Української держави (1991-2000), а з іншого боку - негативний досвід абсолютно цензурованих «пiд нiмцями» (1941-1944) (антибiльшовиками) та більшовиками радянського періоду (1939-1941, 1944-1991) видань.

І. Щодо преси Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя 1917-1939 рокiв, яку розглянуто у другому роздiлi дослідження за тематичними групами «Політична преса» та «Фахові періодичні видання», то варто зауважити кількісну динаміку її зростання, зв'язки із загальноукраїнською проблематикою та політичну заангажованість:

до найбільш характерних історично зумовлених форм преси належать перiодичнi видання УНР - явище особливе в iсторiї української журналістики, оскiльки вони функціонували як органи «краєвих комiсарiатiв», «української народньої армiї», «Iнформацiйного Бюро У.Н.Р.» і припинили своє iснування разом iз поразкою визвольних змагань, трансформувавши, втiливши свої iдеї у видання iнших типологiчних груп;

10 «лiвих» часописiв 1917-1939 років, уже частково аналiзованих радянськими дослiдниками В. Рубаном та Й. Цьохом, були симптоматичними для означеного періоду в сенсі суголосності світовим тенденціям поширення соціалістичних ідей; інтернаціональна і соціальна пропаганда своєрідно трансформувалися на місцевому ґрунті, протиставляючи себе національним рухам, але все ж не заперечуючи національної перспективи розвитку життя у краї;

у «найукраїнськiшій» групі преси, яку ми характеризували як «патрiотичну та антибiльшовицьку», виразно виокремлюються антифашистськi ідеї, антирадянські та антипольськi настрої як конфронтативна форма захисту «національної справи», вiдкрито пропагується українська державна iдея через захист автокефалiї, нацiоналiзацiї, кооперацiї, протекцiю української культури, мови. Численнi конфiскати у цiй пресi, судовi процеси над редакторами, закриття часописiв засвiдчують те, що польський уряд грубо порушував пункти Версальського договору;

в умовах «відносного демократизму» симптоматичним було існування ліберальної преси, яка силкувалася встановити баланс між українськістю і лояльністю до офіційної ідеології: з одного боку, намагалася бути ближчою до уряду, лiберальнiшою, а з іншого боку - характерними ознаками цієї преси були безпартiйнiсть, селянськiсть. До цієї групи також належали пресовi органи офiцiйних державних українських iнституцiй в Польщi, як-от «Вiстник Волинського Губернiяльного Комiсара»;

у церковній пресі, яка репрезентувала суспiльний iнститут - Церкву, полемiка провадилася головно навколо тактичних, локальних питань: мови богослужiння, ритуалiв богослужiння, ставлення парафiян до церковної полiтики, української автокефалiї, що боролася iз сектантством, з «унiатами»; специфiчну роль вiдiгравала преса товариства iменi Петра Могили;

серед двох десяткiв селянських часописiв Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя 1917-1939 років 5 - одноднiвки, тобто вiдвертi агiтки партiй, присвяченi виборам. «Селянський союз» та «Нове життя», до прикладу, - вiдверто соцiалiстичнi видання. Хоча на цю групу часописів справляли вплив також «Просвiта», товариство «Сiльський господар», «Воєвiдське Товариство Органiзацiй і Рiльничих Гурткiв у Луцьку»;

кооперативна преса нечисленна, але органічно пов'язана із соціальною специфікою краю, зважаючи на прерогативну селянськість українського населення цих регiонiв. У її виданнi брала участь партiя УНДО, Центросоюз, Маслосоюз, «Сiльський господар», Ревiзiйний Союз Кооперативів, Центробанк. Хоча кооперативна преса зосереджувалась на конкретних можливостях господарської діяльності, вона бiльше, нiж iншi типи видань, була заангажованою в розмаїті сфери суспiльного буття: культурно-освiтню, полiтичну, духовну. Органiзатори кооперативної преси, серед яких Йоахим Волошиновський, Iван Тиктор, Федір Мартинюк, започаткували традицію економічного просвітництва у регіоні;

оскiльки полiтичний, економiчний, духовний стан суспiльства детермiнується iнформацiйною його вiдкритiстю, а вона, у свою чергу, пов'язана зi станом iнтелiгенцiї як основним продуцентом науково-мистецьких цiнностей, то й часописи з шапками «культурно-економiчний» ми об'єднали для дослiдження в окрему групу, особливiстю якої був найвищий рівень iнтегрованості із духовними та політичними потребами iнших земель України, зокрема радянських. Саме на сторiнках науково-мистецької преси натрапляємо на iмена загальноукраїнського, а то й свiтового рiвня: Леся Українка, Іван Франко, Остап Вишня;

освiтнi видання розмежовуються на характернi групи: рукописнi, часописи Рiвненської української гiмназiї, одноднiвки, офiцiйнi - «Вiстi Товариства Українська Школа в Рiвному». Серед проблем, порушених цiєю пресою, - рiвноправнiсть української мови у школi, однаковi умови вступу у вищi навчальні заклади для української та польської, сiльської та мiської молодi. Часопис цiєї тематичної групи «Сонечко» (1936-1939) - один iз найкращих репрезентантiв дослiджуваної нами преси.

Загалом серед найсолiднiших та найкращих за змістом часописiв 1917-1939 років можна вирізнити, окрім «Сонечка» (1936-1939), також «Дзвiн» (1923-1928) та «Наше життя» (1920-1928). Дослiдження преси Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя переконливо доводить, що бездержавне існування етносу чи його частини робить їх беззахисними перед агресивними формами ідеологій інших держав, на зразок московського бiльшовизму чи берлiнського фашизму, і прирікає інформаційні структури на руйнування і спотворення. З іншого боку, преса є формою опору зовнішнім впливам, вона дає захист, створює перспективу існування нації, стає передумовою і умовою державотворення. Преса дослідженого часопростору - приклад того, як українська культура і мова існували в найтяжчих умовах і, долаючи перешкоди, сприяли збереженню архетипової сутності, питомого змісту українства.

ІІ. Щодо преси Волинської області 1991-2000 років, то її відкритості та інформаційній насиченості сприяло поєднання глобальних, національних та місцевих (регіональних і локальних) джерел заангажування інформації. Варто зауважити взаємоперехідність, взаємозв'язок різних груп преси між собою: адже майже у всіх часописах є, наприклад, спортивні рубрики, рубрики, пов'язані з гумором, рекламою, бізнесовими пропозиціями. Навіть релігія і спорт уже інтегруються у світлі «нового мислення». Якщо 1990 року на Волині було лише сімнадцять газет, то в результаті «газетного буму» 1992-1994 років у 2000 р. їх стало майже у десять разів більше. Всі вони, зважаючи на відносну демократичну суспільну атмосферу, виходять у світ легально. Найавторитетнішою газетою в області стала «Волинь», тираж якої 2000 р. становив 53 тисяч прим. Далі газетний ринок має такий вигляд: «Сім'я і дім» (49 тис. прим.), «Вісник» (43 тис. примірників), «Віче» (22 тис. прим.), «Аверс-прес» (21 тис. прим.). Серед міськрайонних газет найбільший тираж мають «Вісті Ковельщини» (9,5 тис. прим.), «Слово правди» (м. Володимир-Волинський) (6,2 тис. прим.), «Наше місто» (м. Нововолинськ) (3,6 тис. прим.). Серед районних - «Ратнівщина» (понад 2 тис. прим.); тираж окремих районок 967-825 прим., а «Шацького краю» - 580 прим. Серед шістнадцяти рекламних видань найтиражованішою (8 тис. прим.) та найавторитетнішою є «Волинська реклама». Популярність періодичних органів політичних партій та груп, як видно з тиражів цих видань, у населення знижується і займає відносно невелику частку у загальному обсязі друку українськомовної періодики Волині. До прикладу, передплатний тираж газет «Радянська Волинь» становить лише 347 примірників. Нижчими стали тиражі часописів релігійних конфесій;

громадсько-політичні часописи періоду незалежності - однозначно видання нового, плюралістичного, пошукового типу. Так чи інакше будуючи свої відносини з виконавчою, законодавчою та судовою гілками влади, вони формують своє ставлення один до одного, стабілізують, зрівноважують, розвивають інформаційне поле. Політичної заангажованості не вдалося уникнути практично жодній із груп періодичних видань Волині 1990-2000 років;

інформаційно-аналітичні та ділові часописи Волині 1990-х років - однозначно наймодерніша група періодичних видань. На їх сторінках найбільше реклами, динамічного співіснування ілюзії та реальності, містики та політики, публікацій на теми «сексу» та «чистого» кохання, поєднання ознак патріархальності, традиційності, ритуальності та глобалізму, типових виявів текстуальної гетерогенності модерного суспільства;

релігійна, спортивна, медична, природознавча періодика краю - найменш тиражована. Вона - своєрідний «зелений світ», санітар доволі патогенного інформаційного простору, регулятор моно- та полідинаміки відносин у середині суспільних підсистем, конфесій, груп. Цю ж екологічно-інформаційну функцію виконувала і сімейна, молодіжна, пізнавально-розважальна періодика, яка практично не брала участі у виборах різних рівнів і уникала «бульварних» тем;

що ж до «районок», то вони, подібні між собою, творять також специфічно сільську, селищну ментальну нішу в інформаційному просторі області, бо на інтернетівські, глобальніші рівні не виходять навіть для купівлі інформації, не кажучи вже про обмін нею.

До особливостей преси Волині 90-х років двадцятого століття ще можна віднести: короткотривалість більшості періодичних видань (2-3 роки), зникнення з газетного ринку більшості багатотиражок, проблеми з виходом у світ районних газет, перевантаженість преси партійними, містичними, кримінальними, еротичними рубриками, загравання багатьох непартійних видань з політичними владними структурами, низький рівень місцевої, «корінної» фактоподачі. Серед періодичних видань Волині лише «Вісник», реально виходить за межі адміністративно окресленого інформаційного простору: частково розповсюджується у сусідніх областях.

Загалом же волинська преса 1990-х «обслуговує» регіонального читача, не розриваючи межу інформаційного горизонту навіть під час «пресового буму» 1992-1994 років. У той же час київські газети (головно російськомовні) та львівський «Експрес», наприклад, займають суттєву частину інформаційного ринку Волинської області, який ще не є достатньо потужним, щоби експортувати свою продукцію і захищати свого виробника інформації, враховуючи положення «Етичної хартії мас-медіа Волині», прийнятої на зборах журналістів і видавців області 27 липня 1995 року, рекомендації науково-практичної конференції журналістів друкованих і електронних ЗМІ Волині на тему «Державність, мораль і засоби масової інформації» (7-9 серпня 2000 р.).

Творчо-людський чинник - основа формування інформаційної мережі у регіоні. Щодо найпомітніших постатей української журналістики цього краю, серед яких Віктор Вербич, Надія Гуменюк, Олег Потурай, Степан Сачук, Микола Панасюк, Іван Корсак, Володимир Лис, Валентина Штинько, Володимир Данилюк, Андрій Криштальський, то їх творчі біографії подані у додатках наших монографічних досліджень, як і технічно-формальні характеристики часописів (час заснування, періодичність виходу, тиражі) періодичних видань.

Загалом же преса Волині 1990-2000 років, яка успішно еволюціонувала у бік становлення демократії, стала потужним джерелом вивчення історії краю та країни, об'єктивною передумовою правдивої та вигідної репрезентацієї регіону на міжнародних рівнях. Багато періодичних видань цього хронотопу стали вже історією преси та суспільства, деякі визначають розвиток волинської журналістики XXI століття.

ІІІ. Кiлькiсть знайдених нами в архiвах періодичних видань Волині, Полісся, Холмщинни та Підляшшя 1941-1944 років - 22. Усi вони, як i радянськi, - «брати-близнюки», тому дослiджувати їх можна iндуктивним методом. I все ж ми подавали у своєму текстi якнайдетальнiший опис кожного. Це, власне, стандартнi (43х30 см форматом, ціною у 50 копiйок) пронiмецькi часописи, тиражi котрих, як i видань 1917-1939 років, як правило, не вiдомi. Вони агiтували українське населення: а) їхати до Нiмеччини на роботу; б) боротися за «Великонiмеччину i Фiрера» зi зброєю в руках; в) прославляли перемоги нiмецької зброї скрiзь i всюди навiть тодi, коли вона вже остаточно програла; г) лаяли «большевикiв-жидiв», «Черчiлля, Рузвельта, Сталiна», пiзнiше - українцiв, ОУН-УПА, «самостійну Україну». Тому важко виокремити хоча б якийсь iз 4-6-сторiнкових 22 часописiв якiсно-тематично. «Повiтовi» подiбнi до «окружних» i до «спецiальних», як-от: «Українка», «Орленя» чи «Український хлiбороб», оскiльки основну газетну площу займала офiцiйна пропаганда, а вже потiм - жiноча, дитяча чи селянсько-хлiборобська проблеми - i то з огляду їх важливості для Райху.

Останнiм часом з'являються дослiдження, пов'язанi iз цим перiодом української преси в контекстi загальної iсторiї, але об'єктивної оцiнки окремим явищам (як-от компромiси iз фашистами у перший перiод вiйни, атоматичне ототожнення антибільшовизму із пронімецькістю) з боку видатних дiячiв українського руху Опору так i не дано, зважаючи на складність і «багатошаровість» тогочасного історичного контексту. Натомiсть однозначно засуджуються злочини всепланетарного масштабу: бiльшовизм, антисемiтизм, шовiнiзм, - прояви, програми й дiї котрих так виразно зафiксованi у дослiджуванiй нами пресі, мiсцями-мiстами видань якої були Ковель, Сарни, Горохiв, Костопiль, Пiнськ, Кракiв, Луцьк, Житомир, Рiвне, Холм, Володимир-Волинський, Дубно, Бiла.

ІV. Українськомовна преса Волинської області радянського періоду.

1. Партійно-радянська преса Волині - модифікована, адаптована до умов нового історичного циклу змісто- та формонаступниця лівої преси цього регіону 1918-1939 рр., детальний аналіз якої ми запропонували в монографії «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр.» (Львів, 2001. - С. 51-60).

2. Діставши право існувати на західноукраїнських територіях «у законі», без конкуренції, опозиції, комуністична преса динамічно виробила й закріпила всі формальні та змістові ознаки-характеристики тоталітарної журналістики, першою із яких є уніфікованість: усі газети подібні між собою (від гасла «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!», ідентичних назв рубрик, типу верстки - до стилю друку офіційних та власне редакційних матеріалів. Характеристика однієї, наприклад, районної газети дає об'єктивне уявлення про 30 інших. Дещо іншими - повнішими за формою, більшими за обсягом, тиражем, - але такими ж агітаційно-повчально-організаційними за стилем і змістом - були обласна партійна та обласна комсомольсько-молодіжна газети. Ці найвищі в обласній партійній ієрархії друковані органи різняться між собою лише прізвищами авторів під матеріалами, прізвищами героїв публікацій та назвами хвалених (зрідка критикованих) об'єктів комуністичного будівництва, проблематика ж виступів - тотожна: партійне життя, пропаганда марксистсько-ленінської теорії, радянське будівництво, промислове виробництво, сільське господарство, питання науки і техніки, освіта і вища школа, культура і побут, мистецтво і література, критика та бібліографія, оборонно-патріотична робота, спортивна тематика, міжнародне життя.

3. Цензурована штатними цензорами та авторами й редакторами із звичкою до самоцензури, звірена із загальним «курсом партії», регіональна преса радянського періоду задокументувала також і процеси еволюції суспільства в бік послаблення тоталітарного тиску. Вона реагувала на явища відлиг та антиволюнтаристські ініціативи (щоб пересвідчитися у періодичному посиленні ліберальних тонів у місцевій пресі, в унісон із центральними виданнями та коливаннями офіційного «курсу», варто порівняти числа будь-якої «районки» «вузлових» у політичному сенсі років, як-от: 1939, 1945, 1954, 1964, 1985). Поступово розширювалася стилістична палітра місцевих видань і урізноманітнювався репертуар інформаційно-аналітичних жанрів: від замітки, статті, звіту у 1939-1941, 1944-1953 роках - до зростання кількості кореспонденцій, репортажів, рецензій, нарисів, інтерв'ю, оглядів преси, фейлетону, памфлету, літературно-художніх творів у наступні десятиліття.

4. Варто зазначити, що до початку 1960-х рр. редактори районних газет змінювалися в середньому що два роки. Це також очевидно свідчить про кадрову «політику партії» щодо місцевих засобів масової інформації, яка передбачала динамічну ротацію пропагандистських кадрів «на місцях».

5. Газети всіх типологічних груп, як правило, виходили у світ під гаслом «Пролетарі всіх країн, єднайтеся!»; єдність ідеологічної лінії та політичних підходів забезпечували типові тематичні рубрики «Партійне життя», «Комсомольське життя», «Ради і життя», «Наша батьківщина», «За рубежем», «Сількорівський рейд», «Передовики соціалістичного змагання».

6. Інформаційні структури, які обслуговували закрите суспільство і монопартійний репресивний режим, послідовно ігнорували інформацію, загрозливу для існування системи політичної однодумності. Закономірно, що у волинській пресі ми не знайшли матеріалів про, наприклад, акцію «Вісла» (примусове виселення українців із Холмщини), про життя українців у діаспорі, національно-визвольний рух.

7. У проаналізованих періодичних виданнях загалом відсутня тематично-стильова напівтоновість, толерантність, плюралістичність інтерпретацій: усе, що торкається «США», «Заходу» - негатив, усе, що пов'язане із СРСР та «країнами соціалістичної співдружності» - позитив. Внутрішня критика була спрямована лише на «дрібні недоліки процесу побудови соціалізму»: пияцтво, ледарство, громадська неактивність. Настрій, стиль цих періодичних видань були тісно пов'язані із «генеральними лініями» партійних керманичів, а їх журналістську вартісність визначала конкретна фактична інформація про суспільно-культурне і господарське життя району, області, республіки.

Простежуючи соціальне синхронне буття за розвитком преси, можна виявити тісні зв'язки реальності текстової із реальністю політичною, ідеологічною. Преса північно-західного регіону пройшла складний шлях протистояння чужонаціональним режимам, сформувалася в умовах дії на неї різних, часто протилежних за спрямуванням, геополітичних і геокультурних факторів. Загалом же в результаті досліджень формальних, змістових, контекстних характеристик часописів репрезентантів українськомовної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя різних історичних періодів (1917-1939, 1941-1944, 1944-1991, 1991-2000 рр.) переконуємося в наявності основного об'єднуючого фактора між ними, а саме, незважаючи ні на що, - їх українськості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

І. Монографії, хрестоматії

1. Павлюк І. Українські часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1917-1939 рр.): Анотований покажчик / І. З. Павлюк. - Львів; Луцьк: Надстир'я, 1997. - 180 с.

Рец.: Штинько В. Досліджується історія волинської журналістики // Волинь. - 1997. - 7 жовт.; Вербич В. З-під грифу заборонено [Про книгу «Українські часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1917-1939 рр. «)] // Луцький замок. - 1997. - 9 жовт.; Гуменюк Н. Без білих плям в журналістиці // Віче. - 1997. - 16 жовт.; Гуменюк Н. Ігор Павлюк-поет і науковець // Віче. - 1996. - 24 жовт.; 35 чисел: Бібліографічний довідник журналу «Авжеж». - Житомир. - 1997. - С. 29-30; Ми-волинські журналісти: Документальний збірник. [Про книгу «Українські часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1917-1939 рр.)»]-Луцьк: Надстир'я, 1999. - С. 133, 208; Wiszka Emilian. Prasa emigracji ukrainskiej w Polsce 1920-1939. - Torun, 2001. - S. 8, 15, 54-57, 59, 61, 133, 146, 179, 225, 229, 242; Дисак Ф. Дослідження української періодики [Мовиться також про книгу Ігоря Павлюка] // Пам'ять століть. - 2000. - С. 151.

2. Павлюк І. Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника, НДЦ періодики. - Львів: Каменяр, 2001. - (Періодичні видання регіонів України). - 286 с.

Рец.: Гуменюк Н. Слово про славу Ігореву // Віче. - груд.; Штинько В. Історія волинської преси на кінчику пера Ігоря Павлюка // Волинь. - 2001. - 13 груд.; Новосад О. Нова книга волинянина // Аверс-прес. - 2001. - 20 груд.; Вербич В. Осмислюючи волинську журналістику // Луцький замок. - 2001. 20 груд.; Ігор Павлюк. «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939-1941-1944 років: Монографія. - Львів: Каменяр, 2001. - 286 с.; [Презентація книги] // Сова. - Тернопіль. - 2002. - №1(8). - С. 92; У дослідженні на основі архівних матеріалів… [Презентація книги «Українська легальна преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939-1941-1944 рр. - Львів: Каменяр, 2001. - 286 с.»] // Кур'р Кривбасу. - 2002. - № 149 (квітень). - С. 190-191; Лагановський Л. Дослідник преси минулого століття // Урядовий кур'єр. - 2002. - 11 січ.; Бондар О. Повернення журналістської спадщини // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики. - С. 548-551 / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук.-дослiд. центр перiодики; Вiдп. ред. М. М. Романюк. - Львiв, 2002. - Вип. 10. - 560 с. - 300 пр. - Львiв. обл. кн. друкарня; Pryszlak Wolodymyr. Zapiski ukrainskie // Biuletyn historii pogranicza. - Bialostok. - 2002. - Nr. 3. - S. 164. Ляшкевич П. Архіви заговорили. Що розповіли?: Рецензія // Дзвін. - 2004. - №5-6. - С. 162-163;

3. Павлюк І. Діагностика і прогностика брехні: Екскурси в теорію комунікації / І. З. Павлюк. - Львів: Сполом, 2003. - 80 с.

Рец.: Крушельницька Л. Для чого крила тим, хто не вміє літати? [Стаття, де позитивно мовиться про книжку] // За вільну Україну. - 2003. - 14 жов.; Вербич В. Всеочищаюча любов та діагностика брехні // Сім'я і дім-Луцьк. - 2003. - 4 груд.; Кралюк П. Що робити, коли нічого змінити не можна? [Рецензія] // День. - 2004. - 24 берез.; Книга увійшла до кращих книг України за 2003 рік у номінації «Художня есеїстика» // Книжник review. - 2004. - №12. - С. 15; Ємець-Доброносова Ю. Омана з брехнею [Рецензія] // Книжник review. - 2004. - №7 (88). - С. 24; Квітка О. «Життя-обман…». Ігор Павлюк («Дігностика і прогностика брехні». Львів: Сполом», 2003): Рецензія // Літературна Україна. - 2004. - 17 черв.

4. Українська преса Волинської області 1939-1941, 1944-2000 рр.: Моногр. / І. З. Павлюк. - Луцьк: Волинська обласна друкарня, 2004. - 508 с.

Рец.: Вербич В. Преса: хто є хто // Сім'я і дім. - 2005. - 13 січ.; Мазурін М. Волинська преса: жива історія в заголовках // День. - 2005. - 25 берез.; Петрук О. Нові книги про волинську журналістику // Вісник & К°-2005. - 28 квіт.; В Луцьку презентовано книги-дослідження з історії волинської преси // www. zik. com. ua; Левчук М. Періодика православної церкви Волині та її місце в інформаційному просторі України. // Проблеми славістики. Волинський держ. ун-т. Волинський Академ. Дiм. - Луцьк, 2006. - №1-4. - С. 199-202.

5. Хрестоматія української легальної преси Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939, 1941-1944 рр. - Луцьк: ПВД «Твердиня», 2004. - 428 с. (у співав. з М. Мартинюком).

Рец.: Презентації: дослідники волинської преси // Волинь. - 2005. - 28 квіт.; Наші земляки Ігор Павлюк та Микола Мартинюк пройшли школу журналістики, а нині плідно й успішно займаються науковою діяльністю, літературною творчістю // Волинь. - 2005. - 19 квіт.; Євпак О. Дослідження про пресу Волині // Луцький замок. - 2005. - 28 квіт.; Вербич В. Від «Волині» й «Хрестоматії»-до «Комариків» // Сім'я і дім. Народна трибуна. - 2005. - 5 трав.; Лис В. Хрестоматія волинської преси // Волинь. - 2005. - 7 трав.

ІІ. Статті у фахових наукових збірниках і журналах

6. Павлюк І. Діагностика і прогностика квазікомунікації / І. Павлюк // Журналістика: наук. зб. / За ред. Н. М. Сидоренко. - 2003. - Вип. 2 (27). - С. 73-82.

7. Павлюк І. «Радянська Волинь» як тип української обласної компартійної газети (1931-1941, 1944-1991) / І. Павлюк // Вісник Київського національного університету ім. Тараса Шевченка. - 2004. - № 12. - С. 23-25.

8. Павлюк І. Публікації із префіксом „анти» у легальній пресі Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя (1941-1944) / І. Павлюк // Журналістика: наук. зб. - 2004. - Вип.3. - С. 48-56.

9. Павлюк І. Митцi на сторiнках захiдноволинських перiодичних видань: полiтичний аспект при виборi iмен (1921-1939 рр.) / Павлюк І. // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики. / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук.-дослiд. центр перiодики; Ред. кол.: М. М. Романюк (вiдп. ред) та iн. - Львiв, 1994. - Вип. 1. - С. 58-68.

10. Павлюк І. Українська преса Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя (1917-1939 рр.): Iсторико-типологiчний огляд / І. Павлюк // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики. / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук. дослiд. центр перiодики; За ред. М. М. Романюка. - Львiв, 1998. - Вип. Y. - С. 174-192.

11. Павлюк І. Церковне життя на сторiнках українських часописiв Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiляшшя (1917-1939 рр.) / І. Павлюк // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики. / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук. дослiд. центр перiодики; Вiдп. ред. М. М. Романюк. - Львiв, 1999. - Вип. 6. - С. 185-216.

12. Павлюк І. Освiтнi часописи Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя 1917-1939 рр. / І. Павлюк // Проблеми педагогiчних технологій / Волинський держ. ун-т.; Редкол.: В. Зубович (гол. ред.) та iн. - Луцьк, 1999. - Вип. 4. - С. 11-19.

13. Павлюк І. Боротьба у пресi Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя (1917-1939 рр.) / І. Павлюк // Проблеми славiстики / Волинський державний ун-т, Волинський Академiчний Дім; редкол.: В. Зубович (гол. ред.) та iн. - Луцьк, 1999. - Ч. 3-4. - С. 49-56.

14. Павлюк І. Патрiотична та антибiльшовицька українська преса Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя (1917-1939 рр.) / І. Павлюк // Записки Львiвської наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника: [зб. наук. праць] / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника; Редкол.: Л. I. Крушельницька (вiдп. ред.) та iн. - Львiв, 2000. - Вип. 7 / 8. - С. 332-357.

15. Павлюк І. Легальна українськомовна преса Волинi й Полiсся «спецiального призначення» в роки фашистської окупацiї (1941-1944) як iсторичне джерело / І. Павлюк // Проблеми славiстики / Волинський державний ун-т, Волинський Академiчний Дім; редкол.: В. Зубович (гол. ред.) та iн. - Луцьк, 2000. - Ч. 2. - С. 35-49.

16. Павлюк І. Лiберальна традицiя в український пресi Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя 1917-1939 рр. / І. Павлюк // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики. / НАН України. Львiв. наук.б-ка iм. В. Стефаника, Наук. дослiд. центр перiодики; Вiдп. ред. М. М. Романюк. - Львiв, 2000. - Вип. 7. - С. 90-105.

17. Павлюк І. Українська журналiстика Волинi i Полiсся 1941-1944 рр. «районного» (повiтового) масштабу / І. Павлюк // Проблеми славiстики / Волинський державний ун-т, Волинський Академiчний Дiм; редкол.: В. Зубович (гол. ред.) та iн. - Луцьк, 2000. - Ч. 3-4. - С. 45-57.

18. Павлюк І. Селянська преса Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя 1917-1939 рр. / І. Павлюк // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук. дослiд. центр перiодики; Вiдп. ред. М. М. Романюк. - Львiв, 2000. - Вип. 8. - С. 90-114.

19. Павлюк І. Преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1941-1944 рр.: історико-типологічний та ідеологічний аналіз / І. Павлюк // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики. / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук.-дослiд. центру перiодики; Вiдп. ред. М. М. Романюк. - Львiв, 2001. - Вип. 9. - С. 192-205.

20. Павлюк І. Мистецько-наукові часописи Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1917-1939 рр. / І. Павлюк // Ex professo: зб. наук. праць. - Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. ун-ту, 2001. - Вип. 3. - С. 245-252.

21. Павлюк І. Українська легальна преса окружних міст Волині й Полісся 1941-1944 років та німецько-українські пресові зв'язки / І. Павлюк // Проблеми славiстики / Волинський державний ун-т, Волинський Академiчний Дiм; редкол.: В. Зубович (гол. ред.) та iн. - Луцьк, 2001. - Ч. 1. - С. 44-59;

22. Павлюк І. Проблеми нацменшин в українськiй пресi Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя 20-30 рр. ХХ ст. / І. Павлюк // Збірник праць кафедри української преси. - Львів: ЛНУ імені І. Франка, 2001. - Вип. 4-6. - С. 128-135.

23. Павлюк І. Українська легальна преса Холмщини та Підляшшя (1941-1944) / І. Павлюк // Записки Львiвської наукової бiблiотеки iм. В. Стефаника: [зб. наук. праць]/ НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника; Редкол.: Л. I. Крушельницька (вiдп. ред.) та iн. - Львiв, 2002. - Вип. 9-10. - С. 187-194.

24. Павлюк І. Релігійна, спортивна, медична, природознавча періодика Волині останнього десятиліття ХХ ст. / І. Павлюк // Проблеми славiстики: Волинський державний ун-т, Волинський Академiчний Дім; редкол.: В. Зубович (гол. ред.) та iн. - Луцьк, 2002. - Ч. 1. - С. 35-56.

25. Павлюк І. Українська преса Волині 1990-років: проблеми друку і стилю / І. Павлюк // Видавнича галузь і кадри: досягнення, проблеми, перспективи: наук.-практ. зб. / упоряд. Е. І. Огар. - Львів: Аз-Арт, 2002. - С. 97-101.

26. Павлюк І. Квазікомунікація духу: парадокси й алогізми як закономірності / І. Павлюк // Філологічні студії: Волинський державний університет, Волинський Академiчний Дім; редкол.: В. Л. Удалов (гол. ред. кол.) та iн. - Луцьк, 2002. - №. 4. - С. 118-127.

27. Павлюк І. Районні та міські газети Волині 90-x рр. ХХ ст. / І. Павлюк // Збiрник праць Науково-дослiдного центру перiодики / НАН України. Львiв. наук. б-ка iм. В. Стефаника, Наук. дослiд. центр перiодики; Вiдп. ред. М. М. Романюк. - Львiв, 2002. - Вип. 10. - С. 142-163.

28. Павлюк І. Низова (багатотиражна та стінна) преса Волинської області (1939-1941, 1944-1991 рр.) / І. Павлюк // Філологічні студії / Волинський держ. ун-т., Волинський Академ. Дiм. - Луцьк, 2003. - №. 2 (22). - С. 166-197.

29. Павлюк І. Офіційна, незалежна, партійна преса Волині 1990-х рр. як одна з мікромоделей архетипів національної журналістики / І. Павлюк // Збірник праць Науково-дослідного центру періодики. - Львів, 2003. - Вип. 11. - С. 183-214.

30. Павлюк І. Інформаційно-аналітичні часописи Волині 90-х років ХХ століття / І. Павлюк // Філологічні студії / Волинський держ. ун-т, Волинський Академ. Дiм. - Луцьк, 2004. - №2. - С. 273-297.

31. Павлюк І. Українська преса Володимира-Волинського 1919-2000 рр. як історичне джерело / І. Павлюк // Минуле і сучасне Волині та Полісся: Володимир-Волинський в історії України та Волині: зб. наук. праць. - 2004. - С. 121-127.

32. Павлюк І. Улас Самчук і преса Волині, Полісся, Холмщини та Підляшшя 1937-2000 років / І. Павлюк // Слово і час. - 2005. - № 7. - С. 61-65.

33. Павлюк І. Українськомовна преса Волинської області радянського періоду як мікромодель архетипів тоталітарної журналістики / І. З. Павлюк // Вісник Запорізького державного університету. Філологічні науки. - 2004. - № 3. - С. 159-165.

34. Павлюк І. Філософія квазікомунікації: літературний аспект / І. Павлюк // Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». - Острог, 2005. - С. 84-101.

35. Павлюк І. Українськомовна преса Волині 1917-2000 рр. та Іван Франко / І. Павлюк // Слово і час. - 2006. - № 9 (549). - С. 19-26.

ІІІ. Матеріали конференцій та енциклопедичного словника

36. Павлюк І. Саліковський Олександр Фомич // Українська журналістика в іменах: Матеріали до енцикл. словника [у надзаг.: Львів. наук. бібліотека ім. В. Стефаника НАН України]. - Львів, 1995. - Вип. 2. - С. 282-284.

37. Павлюк І. Полуян Сергій Єпифанович // Там само. - Львів, 1996. - Вип. ІІІ. - С. 250-252.

38. Павлюк І. «Лiва» преса Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя (1918-1939 рр.) / І. Павлюк // Українська перiодика: iсторiя i сучасність: доп. i повiдомл. четвертої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 19-20 груд. 1997 р. - Львiв, 1997. - С. 71-75.

39. Павлюк І. Кримський Анатолій Юхимович // Українська журналістика в іменах. - Львів, 1997. - Вип. 4. - С. 132-135.

40. Павлюк І. Співачка дитячих душ [Про К. Малицьку] / І. Павлюк // Історичний календар, 97. - К., 1996. - С. 160-161.

41. Павлюк І. Павлюк Антін // Українська журналістика в іменах. - Львів, 1998. - Вип. 5. - С. 241.

42. Павлюк І. Кооперативна преса Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя (1917-1939 рр.) / І. Павлюк // Українська перiодика: iсторiя i сучасність: доп. i повiдомл. п'ятої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 27-28 лист. 1998 р. - Львiв, 1999. - С. 72-77.

43. Павлюк І. Преса Волинi, Полiсся, Холмщини та Пiдляшшя перiоду Української Народної Республiки / І. Павлюк // Українська перiодика: iсторiя i сучасність: доп. та повiд. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 11-13 трав. 2000 р. - Львiв, 2000. - С. 116-124.

44. Павлюк І. Боярчук Петро Оксентійович // Українська журналістика в іменах. - Львів, 2000-Вип. 7-С. 33.

45. Павлюк І. Шафета Полікарп Гервасійович // Там само. - С. 378.

Павлюк І. Вербич Віктор Олексійович // Там само. - Львів, 2001. - Вип. 8. - С. 41-44.

46. Павлюк І. Сачук Степан Федотович // Там само. - С. 257-258.

47. Павлюк І. Філатенко Анастасія Володимирівна // Там само. - С. 296.

48. Павлюк І. Українська преса Волині періоду становлення демократичної держави (1990-2000 р.): замість висновків / Павлюк І. // Українська перiодика: iсторiя i сучасність: доп. та повiд. сьомої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 17-18 трав. 2000 р. - Львiв, 2002. - С. 541-546.

49. Павлюк І. Аксьонова Ніна Іванівна // Українська журналістика в іменах. - Львів, 2002. - Вип. 9. - С. 4.

50. Павлюк І. Ворон Василь Олександрович // Там само. - С. 53-54.

51. Павлюк І. Грушка Євген-Зіновій Леонідович // Там само. - С. 72-75.

52. Павлюк І. Ковельські українські періодичні видання 1923-2000 р. / І. Павлюк // Матеріали ХІІ Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 12-й річниці незалежності України і 485 річниці надання Ковелю Магдебурзького права. Ковель 23-24 жовтня 2003 р. - Луцьк: Надстир'я, 2003. - Ч. 1. - С. 111-118.

53. Павлюк І. Боровський Михайло Леонтович // Українська журналістика в іменах. - Львів, 2003. - Вип. 10. - С. 45-50.

54. Павлюк І.Дублянський Анатолій // Там само. - С. 155-157.

55. Павлюк І. Малиновська Маргарита Юріївна // Там само. - С. 298-53.

56. Павлюк І. Подворняк Михайло Миронович // Там само. - С. 376-378.

57. Павлюк І. Буняк Порфир Порфирович // Там само. - Львів, 2004. - Вип. 11. - С. 41-44.

58. Павлюк І. Дашкевич Всеволод Якович // Там само. - С. 111-112.

59. Павлюк І. Ковалевський Микола Васильович // Там само. - С. 203-205.

60. Павлюк І. Плав'юк Микола Васильович // Там само. - С. 308-312.

61. Павлюк І. Чорновіл Вячеслав Максимович // Там само. - С. 398-402.

62. Павлюк І. Щербина Никифор Панасович // Там само. - С. 410-412.

63. Павлюк І. Ящуржинський Христофор Петрович // Там само. - С. 421.

64. Павлюк І. Багатотиражні газети Волині 90-х років ХХ ст. / І. Павлюк // Українська періодика: iсторiя i сучасність: доп. та повiдомл. шостої Всеукр. наук.-теорет. конф., Львів, 24-26 жовт. 2003 р. - Львiв, 2003. - С. 198-212.