Макет видання "Чудеса світу"

Цей вид друку активно використовують для друкування упаковки (картон, плівка), етикеток.

Глибокий друк.

Колись досить популярний вид друку. В радянські часи цим способом друкували більшість радянських журналів. Як друкарська форма використовується циліндр, на якій лазером (колись хімічним способом) виготовляють форму. Тут, як видно з назви, друкарські елементи розміщені, глибше, ніж пробіли. Фарбу на цей циліндр-форму наносить спеціальний анілоксовий валик. Спеціальна стальна пластина знімає (зішкрябує) фарбу із пробільних елементів на циліндрі, а в заглибленнях (друкарських елементах) фарба залишається. Після цього форма-цилінд вступає в контакт з папером і залишає відбиток.

Особливості глибокого друку. Оскільки в якості друкарської форми виступає цілий циліндр, то глибоким друком вигідно друкувати при дуже великих тиражах (сотні тисяч екземплярів). Крім того, поверхня задруковуваного матеріалу (паперу) повинна бути дуже гладкою.

До переваг можна додати неперевершену кольоропередачу відбитків виготовлених цим способом друку.

Друкарська форма -- скомплектований типографський набір, пластина, циліндр тощо, поверхня яких містить друкуючі та пробільні елементи. Призначена для багаторазового одержання друкарських відбитків. Взаємне розташування друкуючих і пробільних елементів визначає спосіб друку.

Залежно від способу друку, виду друкованих машин, характеру матеріалів, що використовуються, розрізняють такі друкарські форми:

- при високому друці -- набір, кліше, стереотип;

- при плоскому друці -- форма на монометалі (алюміній, цинк), біметалі й поліметалі (наприклад, сталь, мідь, хром);

- на склі -- фототипія, на камені -- літографія;

- при глибокому друці -- мідні або хромовані циліндри.

За характером графічних елементів і виду

Матеріал друкарської форми різноманітний: кольорові метали, сплави, пластмаса, гума, дерево, металева або паперова фольга й ін. Залежно від матеріалу виготовлення з однієї форми можна віддрукувати до 1 млн. відбитків і більше. Друкарська форма значною мірою визначає якість друку видання.

Друкарські форми офсетного друку. В основі принципу офсетного (плоского) друку лежить той факт, що вода і фарба не змішуються. Щоб здійснювати друкування, форма повинна мати друкувальні елементи, які сприймають фарбу і відштовхують воду (олеофільні), а також проміжкові елементи, що не містять зображення і мають протилежні властивості, тобто сприймають воду і відштовхують фарбу (гідрофільні). На друкарських формах ці елементи розташовані практично в одній площині. Перед отриманням кожного відбитка в процесі друкування форму спочатку зволожують водним (рідше спиртовим) розчином, який змочує тільки гідрофільні проміжкові елементи. Потім наносять друкарську фарбу, яка прилипає лише до олеофільних друкувальних елементів. У зв'язку з тим, що друкувальні елементи знаходяться в одній площині, вони покриваються рівномірним за товщиною шаром фарби, і тому всі елементи відбитка мають однакову товщину шару фарби.

У книговиробництві знаходять застосування форми для малих офсетних друкарських машин, стандартні офсетні форми для аркушевих або рулонних друкарських машин, а також поліметалеві форми для особливо великих тиражів на рулонних друкарських машинах.

Друкарські форми традиційно виготовляють шляхом контактного копіювання з фотоформ, проте сьогодні на ринку пропонують також значну кількість пристроїв для прямого отримання форм. Вони використовують на вході сторінкові файли і видають готові форми із заданою схемою спуску. Ці форми отримують шляхом лазерного по елементного експонування, на відміну від одночасного експонування всього зображення, яке переноситься на форму під час звичайного копіювання.

Для аркушевих і рулонних офсетних машин застосовують одні й ті самі форми. Вони виробляються з металу -- у більшості випадків з алюмінію товщиною близько 0,3 мм, на який попередньо наносять світлочутливий шар. Такі форми можуть бути виготовлені як негативним, так і позитивним шляхом копіювання (тобто копіюватися з негатива чи позитива). Покриття поверхні формних пластин різне для кожного виду форм.

У випадку негативного копіювання світлочутливе покриття формної пластини полімеризується в місцях потрапляння світла (тобто там, де є зображення) і за рахунок хімічних змін набуває властивостей притягувати фарбу. Неекспоновані ділянки покриття форми видаляються при подальшому оброблянні і оголюють метал, що знаходиться під покриттям. Ці зони поверхні сприймають воду і відштовхують фарбу, тобто відповідають ділянкам, що не містять зображення. У випадку позитивного копіювання світлочутливий шар під дією ультрафіолетового опромінювання стає нестійким і при подальшому оброблянні видаляється. Покриття, що не підлягає впливу опромінювання, сприймає фарбу і відштовхує воду, в той час як метал притягує воду і відштовхує фарбу.

Друкарські форми, виготовлені негативним копіюванням, зазвичай використовуються для друкування тексту тиражем до 100 тис. примірників. Метод виготовлення позитивних копій має високу роздільну властивість і застосовується за необхідності отримання високої якості при однокольоровому друці, а також практично в усіх випадках для роботи в багатокольоровому режимі. Форми позитивного копіювання зазвичай використовують для друкування тиражем близько 200 тис. примірників, а деякі форми допускають отримання і більшого тиражу. Для підвищення тиражестійкості форми піддають випалу -- обробленню інфрачервоними променями в спеціальній установці. Друкарські форми високого друку.

Ці форми мають рельєфні друкувальні елементи, що знаходяться в одній площині, а проміжкові заглиблені на різну глибину, залежно від їхньої площі. Оскільки поверхні всіх друкувальних елементів розташовані в одній площині, то в процесі друкування вони покриваються рівномірним за товщиною шаром фарби, у результаті чого на всіх ділянках відбитка (як і в офсетному друці) товщина шару фарби практично однакова. На заглиблені проміжкові елементи фарба не потрапляє. Величина заглиблень залежить від відстані між друкувальними елементами: чим більше відстань між ними, тим більш заглибленими мають бути проміжкові елементи. Так, у залежності від відстані між штрихами, глибина проміжкових елементів становить від 0,04 до 0,7--1,0 мм.

У високому друці використовують велике різноманіття друкарських форм, що розрізняються за багатьма ознаками. У свою чергу, форми підрозділяються на оригінальні та стереотипи. Оригінальні форми виготовляються з текстових або образотворчих оригіналів і призначені для друкування тиражу або для розмноження друкарських форм. Стереотипи -- це форми-копії, отримані з оригінальних форм і які слугують тільки для друкування тиражу. Оригінальні ілюстраційні форми, незалежно від способу їхнього виготовлення, зазвичай називають кліше.

Друкарські форми можуть бути виготовлені у вигляді монолітних гнучких або жорстких (рідше еластичних) пластин, форматом, який дорівнює формату задрукованого паперового аркуша. Вони складаються з окремих пластин, які містять одну чи кілька полос видання. Використовуються також текстові друкарські форми, складені з окремих літер або суцільних рядків тексту. Такі форми називаються складально-відливними. При виготовленні друкарських форм високого друку широко використовують ливарні, фотографічні, хімічні процеси, процеси пресування, механічного оброблення металів і полімерів. Тиражестійкість друкарських форм залежить від друкарського процесу. Вона коливається від кількох десятків до 500 і більше тисяч відбитків. Широке застосування для друкування мають оригінальні форми, отримані формативним записом інформації шляхом копіювання зі штрихових, растрових чи текстових негативів на формні пластини, тобто форми, виготовлені фотохімічними способами.

Друкарські форми глибокого друку. Форма для глибокого друку представляє собою циліндр, на поверхні якого методами хімічного травлення або гравіювання, на відміну від форм для високого друку, утворені заглиблені друкувальні елементи. Передавання градацій здійснюється шляхом зміни обсягу комірок (друкувальних елементів). У друкарській секції на форму наноситься валиком рідка фарба, залишок якої видаляють сталевою пластиною -- ракелем. Проміжкові елементи виконують роль опорних елементів для ракеля і перешкоджають видаленню фарби з друкувальних елементів. На основу циліндра для глибокого друку, який виготовляється зі сталі, гальванічним способом у спеціальній установці наносять проміжний нікелевий шар і робочий шар (тиражний), на поверхні якого формуються друкувальні елементи. Шар нікелю товщиною 1--2 мкм слугує для забезпечення міцного скріплення робочого шару зі стальною поверхнею циліндра.

Матеріал робочого шару вибирають у залежності від особливостей технології формування друкувальних елементів. Нині застосовують такі технології: хімічне травлення, механічне гравіювання, лазерне гравіювання. Якщо циліндри підлягають хімічному травленню чи механічному гравіюванню, робочий шар виготовляється з міді, а якщо лазерному гравіюванню -- то з цинку. При використанні міді під робочий шар товщиною майже 100 мкм наносять основний мідний шар товщиною 2--3 мм і роздільний шар, який дає змогу після друкування видаляти робочий шар без ушкодження основного шару. Товщина шару цинку, який підлягає лазерному гравіюванню, становить близько 55 мкм.

Перед процесами гравіювання чи травлення поверхню робочого шару шліфують і полірують. Після формування рельєфу форми її покривають шаром хрому товщиною 6--8 мкм. Хромове покриття наносять гальванічним шляхом і слугує воно для підвищення тиражостійкості форми до кількох мільйонів відбитків. Робочий шар із зображенням видаляється механічним і гальванічним способом, після чого циліндр використовується повторно. При формуванні друкувальних елементів методом травлення використовують пігментний папір (папір з пігментованим желатиновим шаром), на який фотомеханічним способом копіюється спочатку растр, а потім відретушований півтоновий діапозитив. Отримане зображення за допомогою пігментно-перевідного верстата переноситься на мідну поверхню формного циліндра і проявляється теплою водою. У результаті розчинення водою незадубілих при копіюванні часток желатину на поверхні циліндра формується рельєф, який відтворює градацію тонів і визначає інтенсивність травлення. У результаті травлення формується растрова структура з однаковою площею і різною глибиною комірок.

Флексографська форма

Флексографська форма виготовляється пресуванням з гуми або каучукоподібної пластмаси. Використовуються також литі й фотополімерні друкарські форми. Друк виконується на папері, целофані, фользі й полімерних плівках. Флексографічний друк широко застосовується при виготовленні пакувальної продукції, а також для друкування бланків, рекламних та, іноді, книжкових видань.

Переваги офсетного друку

-Найвища якість відтворення оригінала

В порівнянні з усіма іншими видами друку офсет відрізняється надзвичайною якістю та яскравістю. При друкуванні можуть бути використані не лише основні кольори (CMYK), але й додаткова палітра (pantone), а також лакування. Друкованою основою може бути не лише папір та картон, але й пластик, вініл тощо.

-Великі тиражі у стислі терміни

При випуску великого тиражу продукції технологія офсету дає змогу віддрукувати замовлення швидше, ніж інші види друку. Повнокольорові брошури, буклети, стікери, запрошення, календарі, плакати, етикетки, а також просто великі тиражі -- все це зона офсетного друку.

-Великі тиражі за мінімальними цінами

Обладнання для офсетного друку розраховано на певну кількість матеріалів. Відповідно, при збільшенні обсягу друку до певного рівня ціна на одну копію буде зменшуватись. Тому чим вищий тираж, тим вигіднішим стає друк.

Офсетний друк дозволяє використовувати не лише основні кольори (CMYK), а також лак і додаткову палітру (pantone). Повнокольорові брошури, буклети, стікери, запрошення, календарі, плакати, етикетки, а також просто великі тиражі - все це зона офсетного друку. Устаткування для офсетного друку розраховано на певну кількість матеріалів. Відповідно, при збільшенні обсягу друку до певного рівня, ціна на одну копію буде зменшуватися. Тому чим вище тираж, тим вигідніше стає друк.

Офсетний друк - спосіб друкування, при якому фарба з друкарської форми передається під тиском на проміжну еластичну поверхню гумового полотна, а з неї на папір або ін друкований матеріал.

Звичайна назва «офсетний друк» об'єднує процеси друкування з формплоского друку, які засновані на виборчій змочуванні друкувальних елементів фарбою, а пробільних - водним розчином, що досягається завдяки різним молекулярно-поверховим властивостями від. ділянок форми. У процесі друкування форму поперемінно змочують водним розчином і закочують фарбою, після чого вводять під тиском в контакт з поверхнею гумової пластини, а останню - в контакт з папером і отримують відбиток. Таким чином, відбувається дворазова передача зображення і папір не входить у безпосередній контакт з друкованою формою, що дозволяє різко скоротити тиск, необхідний при друкуванні, а отже, і знос форми, збільшити швидкість друкування і поліпшити якість відтворення.

У цілому можна сказати, що офсетний друк, єдиний вид друку, який не накладає обмежень на оригінал-макетування. Фактично можна відтворити на папері будь-який задум дизайнера. По суті, її єдиний недолік - неможливість економічного друку малих тиражів.

Спосіб офсетного друку став домінуючим завдяки цілому ряду об'єктивних причин, до числа яких належать:

- універсальні можливості художнього оформлення видань (велика свобода в компонуванні матеріалу в межах смуги, використання різноманітних по конфігурації, розмірам і барвистості елементів зображення та їх поєднань і т.п.);

- легкість (порівняно зі способом високого друку) виготовлення великоформатної продукції на аркушевих та рулонних машинах при використанні паперів різної маси;

- поліпшення якості на базі стандартизації технологій і поява нових основних і допоміжних матеріалів.

Зараз офсетний друк є найбільш відомим і поширеним видом друку, який по праву можна назвати класичним, якщо мовайде про друк на папері та картоні. Це основний спосіб друку більшості виробленої поліграфічної продукції. Друкування повнокольорових брошур, виготовлення буклетів, створення стікерів, дизайн журналів, тиражування листівок, верстка книг,виробництво плакатів, візитних карток, образотворчої продукції, всіляких рекламних матеріалів, запрошень, календарів, плакатів, етикеток - все це сфера застосування офсетного друку.

Технологія офсетного друку дозволяє виробляти високоякісну поліграфічну продукцію з оптимальним співвідношенням ціна / якість, проте її застосування доцільно при друці великих і середніх тиражів і в невеликих друкарнях вона використовується нечасто.

Післядрукарська обробка продукції -- один з важливих етапів створення справжніх творів поліграфічного мистецтва. Будь-який віддрукований тираж має потребу в подальшій обробці. Вона надає надрукованій продукції закінчений вигляд у відповідності з вимогами замовника. Тому ми знайомимо Вас з деякими термінами та принципами післядрукарської обробки.

Фальцовка -- це перегинання листівки в одному чи декількох місцях.

Біговка -- це механічний удар і, як наслідок, прогин паперу в місці удару з метою його подальшого фальцування.

Фальцовка і біговка-- взаємопов'язані процеси. Папір щільністю до 150 г/м2 зазвичай просто фальцують, а папір щільністю понад 170 г/м2 перед фальцовкою пробіговують. Якщо цього не зробити, то на місці згину буде розрив, який псує вигляд матеріалу.

Захисний лак -- це майже невидиме тонкошарове лакове покриття, яке захищає поверхню зображення від розмазування. Захисним лаком потрібно покривати папір, на якому надруковані зображення з великою насиченістю кольорів. Вартість захисного лаку невелика, але відсутність його може призвести до псування тиражу.

Ультрафіолетовий лак-- це шар лаку, який покриває зображення, надає йому блиску та захищає від вигорання. УФ-лакування може бути суціль ним або вибірковим, тобто покладеним на певні елементи макета. Вибірковим УФ-лаком можна підкреслити певні елементи макета, на яких необхідно зробити візуальний акцент.

Ламінація -- це покриття поліграфічного матеріалу плівкою (матовою або глянцевою). Покритий плівкою матеріал має багато переваг: продукція набуває лоску і преміальності, плівка захищає матеріал від зовнішніх впливів -- вигорання, розриву, витирання фарб. Ламінація несуттєво змінює відтінок кольору.

Листопідбір -- це підбирання листів для багатосторінкових матеріалів з метою їхнього подальшого скріплення.

Зшивка -- це скріплення листів багатосторінкового матеріалу за допомогою нитки, яке зазвичай використовують у книгах і журналах.

Скоблювання-- це кріплення багатосторінкового матеріалу на одну або дві скоби. Існує два види скоблювання -- на євроскобу та звичайну скобу. Євроскоба має спеціальні «вушка», за які матеріал можна підшивати в папку.

Ттермобіндер -- це кріплення багатосторінкового матеріалу на клей. Існують обмеження по мінімальній ширині корінця: якщо корінець книги менший за 4 мм(приблизно 40 листів, або 80 сторінок), то скріпити листи на термобіндер неможливо.

Євроспіраль -- це кріплення багатосторінкового матеріалу на пружину (пластикову або металеву).

Висічка-- це механічна зміна форми виробу за допомогою висічного ножа. Таким чином, будь-яку непрямокутну форму виробу надає висічка. Висічку роблять на спеціальному висічному апараті за допомогою висічного штампу -- дощечки, на якій закріплені тонкі металеві пластини, що повторюють контури висічки. Друкований лист потрапляє на висікальний прес, і штамп відсікає зайві частини листа, залишаючи потрібну форму.

Кашування -- це процес склеювання двох листів -- паперу і картону -- по всій площі цих листів. Зазвичай, кашування використовують для склеювання паперу і гофропаперу або пресованого картону для виготовлення матеріалів, для яких важлива форма і можливість утримувати іншу продукцію або матеріали. Так, кашування використовують при виготовленні папок, POS-конструкцій -- підставок, ящиків та упаковки.

Тиснення -- це накладання графічного елементу на виріб за допомогою фольги. Як правило, використовують срібну та золоту фольгу, а також їхні різновиди і комбінації. Тиснення елементів макета фольгою надає продукції преміального вигляду.

Конгрев -- це технологія, за допомогою якої будь-якому елементу макета надається випуклість (візуальна і тактильна).

Нумерація -- це процес нанесення номерів на поліграфічний матеріал.

Проклейка скотчу часто необхідна для POS-продукції, яку потрібно кріпити до полиці або до якої потрібно кріпити упаковки. На поверхню наносять двосторонній скотч із захисною стрічкою, яку знімають в момент введення поліграфічного виробу в експлуатацію.

Розділ 2. Спеціальна частина

2.1 Проектування параметрів оригінал-макету видання

Формат видання «Чудеса світу» був вибраний А4, тому що для видання в якому важливу роль відіграють ілюстрації, не повинне бути малого розміру, щоб читач міг гарно роздивитися малюнки і «поринути» в журнал

За цільовим призначенням журнал можна віднести до групи «інформація для всіх», тому що журнал не містить в собі ніяких жаргонізмів, та слів, які використовуються у спеціалізованому колі людей. Він легко та зрозуміло читається, що навіть для учнів середньою школи, та похилих людей цей журнал буде цікавий.

За матеріальною конструкцією видання «Чудеса світу» по всім ознакам можна віднести до журнальної продукції.

За знаковою природою інформації видання скоріше можна віднести до зображального видання, хоч це і журнал, але до тестового видання його віднести важко, тому що ілюстраційний матеріал займає більшу частини площі сторінок ніж текстовий.

Обсяг видання 28 сторінок був вибраний, тому що в невеликій кількості сторінок можливо помістити ту кількість інформації, яку можна прочитати та роздивитися за один-два рази.

За складом основного тексту видання «Чудеса світу» - це збірник, так як в ньому зібрана інформація з різних джерел.

Видання буде випускатись один раз в неділю, щоб за цей період люди встигали добре прочитана один номер, та не встигнули про нього забути, в наслідок цього хотіли придбати наступний номер видання

Для видання «Чудеса світу» був придуманий власний стиль подання тексту. Головний задум подання тексту полягає в його непримітності на фоні ілюстрацій, але в цей же час не було втрачено чіткості та читабельності тексту.

Текст розташовується не великими блоками, на самих ілюстраціях, чи на фоні-підложці, до кожного блоку тексту відноситься певна ілюстрація, яка наочно розкриває смисл тексту.

Для видання був обраний шрифт Arial. Деякі вважають, що Arial створювався для компанії Microsoft, але насправді замовником була компанія Monotype, яка виграла право на укладення контракту щодо створення шрифту для IBM. Для перших великих лазерних - ксерокопіювальних принтерів новий шрифт, яким і став Arial. Лише кількома роками пізніше Microsoft купила ліцензію на цей шрифт і «запхнула» його в свої перші «вікна». Дана подія послужило відправною точкою для популярності Arial. Цей шрифт володіє однією незаперечною перевагою - його легко читати на різних типах видань, як при великому розмірі символів, так і маленькому. Звідси висновок - якщо ваша мета легко і зручно передати інформацію - Arial відмінний вибір.

Все це не заважає використовувати шрифт для:

- Постерів;

- Великих рекламних плакатів;

- Пояснюючих записів в діаграмах;

- Освітніх буклетів, інструкцій.

Саму тому для видання «Чудеса світу» був вибраний саме Arial, як легко читабельний та всім звичний шрифт, який не викличе ні в кого негативної реакції.

Заголовки у виданні теж шрифту Arial, це зроблено для того щоб читачу було легко впізнавати текст, але до шрифту заголовків був використаний ефект «жирність» та «курсив», щоб вони одразу кидалися в очі читачеві, і це давало змогу легко побачити де розпочинається новий розділ.

Розмітка сторінки здебільшого не однорідна, але є одне стале правило у виданні, що в кожному новому розвороті справа зверху розташована ілюстрація, яка якомога повніше розкриває те про що буде йти мова у розворот. Все інше на сторинках не моє якоїсь структури - це не дає читачеві «засумувати»

Загалом у виданні 28 сторінок тексту:

- 2 ст. - обладинки;

- 2 ст.- «цікаві фотографії» та зміст;

- 24 ст. - безпосередньо природних чи рукотворних чудес про яких видання.

В виданні «Чудеса світу» були використані лише растрові зображення. Растрові зображення - це зображення, що формуються на екрані із точок (пікселів). Ці зображення називаються растровими, оскільки кожній точці зображення відповідає комірка в пам'яті комп'ютера. Зображення такого типу створюються з допомогою растрових графічних редакторів. У Windows така програма називається Paint. Крім того, растрові зображення, створені в різноманітних програмах, поширюються з допомогою електронних дошок об'яв (BВS). Диски растрових зображень звичайно містять набори різноманітних зображень, що корисні при оформленні документів, наприклад карикатури, зображення тварин, пейзажі або ілюстрації спортивних подій.

Фотографії теж зберігаються як растрові зображення. Якщо до вашого комп'ютера підімкнений сканер, ви легко можете сканувати будь-які фотографії і зберігати їх на диску у вигляді растрових зображень. Після цього фотографію, перетворену на растрове зображення, можна вставити в документ Word. Пам'ятайте, що чорно-білі фотографії звичайно скануються з більш високою якістю, ніж кольорові.

Растрові зображення мають одну важливу перевагу і один істотний недолік. Перевагою є те, що ви можете легко коригувати плавність ліній растрового зображення. Більшість растрових графічних редакторів (в тому числі Paint) дають змогу змінювати будь-яку частину растрового зображення шляхом вибіркового видалення або додавання точок. Кожній точці зображення можна присвоїти білий, чорний чи будь-який інший колір. Недоліком є те, що при зміні розміру растрового зображення шляхом масштабування (розтягування або стискування в одному чи в кількох напрямках) втрачається якість самого зображення.

Зображення для видання були розміщенні різними способами. Одні зображення були скачані з інтернету, та імпортовані у видання, інші були попередньо оброблені у програмі Adobe Photoshop, та потім імпортовані.

2.2 Опис художніх ефектів і методів обробки інформації при виготовленні оригінал-макету видання

Обкладинка - тверда, міцне покриття книги, що містить ряд її вихідних відомостей і призначене для з'єднання листів книги разом і захисту книжкового блоку. Також обкладинка є елементом художнього оформлення і таким чином, засобом характеристики книги. Обкладинка був винайдений близько 400 року.

Конструкція і функціонал

Обкладинка складається з палітурної кришки і приклеєних до неї додаткових функціональних елементів, таких як, форзаци, марлеві клапани, каптал ( бавовняна або шовкова тасьма з потовщеною кромкою, що прикріплюється до корінця книжкового блоку з метою найбільш міцного скріплення аркушів книги, а також її прикраси).

Обкладинка і елементи зовнішнього оформлення видання виконують рекламно-інформаційну функцію. Розрізняють два конструктивних типу палітурки - цілісний і складений. Обкладинка буває м'який (гнучкий) і жорсткий, обрізний і з кантом, інтегральний.

Типи палітурок

Палітурки поділяють на такі типи:

- цельнокартонний обрізний; - цельнокартонний з кантом;

- цельнотканевий м'який обрізний;

- цельнобумажний жорсткий з кантом;

- складений з тканинним корінцем і з сторонки, критими обкладинкової папером;

- цельнотканевий м'який з кантом;

- цельнотканевий жорсткий з кантом;

- складений з кантом, зі сторонки, критими одним видом тканини, і з корінцем з ін.. виду тканини;

- пластмасовий жорсткий з двох шарів еластичного пластика, між якими прокладені картонні сторонки;

- пластмасовий м'який з одного шару еластичного пластика;

- пластмасовий напівжорсткий з шару еластичного пластику, з внутрішньої сторони якого приварені сторонки з жорсткого пластика.

Для видання «Чудеса світу» було обрану цільнокартонну образну обкладинку, оскільки видання є періодичним, і строк його використання не великий в порівняні з книгою, то не моє сенсу переплачувати за тверді обкладинки, тим паче видання має невеликий обсяг.

Оформлення обкладинки полягало в розміщенні в центрі листа картинки, обведеної двома лініями для підкреслення центральної частини листі. Зверху і знизу від центральної картинки було розміщено багато маленьких картинок вони є візуалізацією та своєрідним анонсом представлених у журналі чудес. Це зроблено щоб зацікавити покупця при виборі між схожими видами продукції.

При наборі повинні бути дотримані всі граматичні правила переносів. Не допускаються неблагозвучні переноси і переноси, що створюють двозначні тлумачення, переноси, що спотворюють зміст або неблагозвучні тлумачення перенесених частин слів (бри-гада, спала-хами).

Не бажано переносити слово з непарної шпальти на наступну. Але якщо при цьому суттєво порушується виключка рядків, то можна-таки вдатися до переносу.

Не допускаються переноси в заголовках, крім тих, що йдуть упідбір із текстом.

Не допускається поділ переносами скорочень, що набираються прописними буквами (ЮНЕСКО), прописними з окремими рядковими (КамАЗ) і цифрами (ФА1000), крім газетно-журнальних видань.

Цифри, що утворюють одне число, а також порядкові числівники з нарощеннями не повинні бути розділені переносами (235 589, 56-й, 12-а). В газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії припустимий поділ чисел, об'єднаних знаком тире (1985--1986), причому тире повинне залишатися в першому рядку.

Складні скорочені вирази з крапкою (т. д., т. п., та ін., н. е.) при переносі не повинні розділятися, за виключенням газетно-журнальних видань.

Не можна розділяти при переносах ініціали, ініціали і прізвища, крім газетно-журнальних видань (за винятком складання до 4 кв., в якому такий перенос дозволяється). Перенос з розривом прізвища допускається.

Не повинні бути розділені при переносі скорочені слова від імен власних (тов. Іванов, п. Іваненко, м. Київ), у газетних, інформаційних виданнях і виданнях оперативної поліграфії це припустимо.

Не допускається розміщення в різних рядках чисел та їх найменувань (250 кг), знаків номера та параграфа і чисел, які з ними поєднані (№ 25), а також позначень пунктів перерахування і початку тексту, номер рубрики від її назви, крім газетно-журнальних видань.

Розділові знаки (крапка, кома, двокрапка, крапка з комою, трикрапки, окличний знак і знак питання) від попередніх слів не повинні бути відбиті пробілом. Справа від розділового знака ставлять пробіл. Трикрапка на початку і кінці речення від слів не відбивають. У наборі врозрядку відбиття знаків і цифр не повинне бути збільшене. На початку рядка не можуть стояти пунктуаційні знаки (крапка, крапка з комою, двокрапка, знак оклику та ін.). Це правило не поширюється на складання діалогів, де перед репліками ставлять тире.

Основний текстовий матеріал для видання був взятий з інтернету та скопійований в програму QuarkXPress, він був вирівняний по ширині, кегель основного тексту був вибраний 10 пт, шрифт Arial. Тільки для назви видання на обкладинці був вибран рифт ArtScript 141 пт.

Колір тексту підбирався окремо для кожного фрейму в залежності від кольору зображення на якому він знаходився. Для темних кольорів зображеннят- білий колір тексту, для світлих зображень - черний колір. Для заголовків був обраний червоний колір тексту,більший кегль та напівжирне похиле накреслення, щоб їх було помітно.

Текстові фрейми були відредаговані так, що б в них не було коридорів, та висячих рядків.

В випадках коли зображення, яке знаходилось під текстовим фреймом було неоднорідного кольору, між текстовим фреймом та зображення був розташований прямокутник, за розмірами трохи більший від тестового фрему. Він був чорного або білого кольору (в залежності від кольору тексту), з прозорістю 50-70%, щоб на неоднорідному зображенні можна було добре читати текст, але в цей же час основне зображення було видне, щоб не втрачалася цілісність композиції.

Ілюстрації для видання «Чудеса світу» були скачані з інтернету. Вони були оброблені в програмі Adobe Photoshop, в них була відкорегована яскравість та контрастність («Шар» > «Створити коригуючий шар» > «Яскравість/контраст». Натисніть кнопку «ОК» у діалоговому вікні створення шару.). В деяких з них були зменшені шуми («Фільтр» > «Шум» > «Пил та подряпини») та додана різкість (Фільтр > Різкість > Розумна різкість) потім зображення були збережені у форматі Jpeg та імпортовані в QuarkXPress де іх було розміщено по сторінках в потрібному порядку та розмірі.

2.3 Вибір поліграфічного устаткування

Класифікація додрукарського обладнання

Додрукарське обладнання призначене для створення, введення, обробки і виведення текстів, зображень, підготовлених для друку. Як вже зазначалося, можна виділити п'ять основних видів додрукарських пристроїв:

? планшетні сканери ;

? проявочні процесори ;

? фотонабірні автомати ;

? пристрої кольоропроби ;

? контактно-копіювальні рами.

Сканери планшетні і барабанні. Сканери прийшли на зміну репродукційним фотоапаратів, забезпечуючи не тільки повноцінний введення будь-якої графічної інформації в системи її обробки для підготовки до видання, а й значно розширивши можливості репродукционной техніки.

Насвітлювачі представляють пристрої для виводу (записи) обробленої на графічній станції і в растровому процесорі інформації на фотоплівку або на формовий матеріал з отриманням позитивного або негативного зображення. запис здійснюється за допомогою лазерного променя («капстан»). У цій області також відбулися помітні зміни. Технічні можливості автоматів розширилися.

Прямим конкурентом фотонабірних автоматів є система «комп'ютер - друкована форма» (Соmрutег - tо - Рlаtе), яка дозволяє обійтися без виведення зображення на фотоплівку, її проявлення, монтажу і експонування формних пластин.

Проявні машини дозволяють автоматизувати і стабілізувати процес обробки фотоматеріалів і формних матеріалів після запису на них інформації, призначеної для друкування. В результаті цієї обробки отримують фотоформи або друковані форми зазвичай на поліестрової (поліефірної) основі. вони мають компактну конструкцію, прості в управлінні, програмуються, причому виготовлювачами пропонуються моделі для малого середнього і великого обсягу робіт.

Формне обладнання (фотомеханічне) - це копіювальні, проявочні і обробні пристрої для виготовлення друкованих форм різних типів, як на металевою, так і на полімерній та паперової основи. У зв'язку з бумом в області нових систем виведення підготовленої на комп'ютерних системах інформації на формні матеріали або в друк, копіювальне формове обладнання поступово відходить на задній план. Однак на сучасному ринку поліграфічного обладнання є багато пристроїв для виготовлення друкарських форм з плівкових фотоформ для різних способів друку, у тому числі ручні, напівавтоматичні та автоматичні пристрої для прояву і всієї заключної обробки скопійованих друкованих форм. У них використані всі новітні досягнення копіювальної техніки, які забезпечують високу якість і одноманітність (повторюваність) результатів.

Обладнання для виготовлення кольоропроби, аналогове і « цифрове», дає можливість виготовити як штрихову, так і растрову цветопробу. зараз отримують значний розвиток системи растрової «цифровий» кольоропроби, які точніше імітують передачу кольору на тиражних відбитках. На ринку є велика різноманітність систем кольоропроби, заснованих на різних принципах отримання відбитків і розрахованих на будь-які розміри зображення. Основні способи виготовлення «цифровий» кольоропроби - струменевий і термосублімаційний.

Сучасна поліграфія прагне відповідати своєму часу. Удосконалюються і друкарські процеси, і процеси додрукарської підготовки поліграфічної продукції.

Ще зовсім недавно - якихось 15 років тому, здаючи замовлення в друкарню, замовник ніколи не цікавився питанням, з якої додрукарської технології здійснюватиметься підготовка його вироби до друку. Зараз же все більш модною і популярною стає технологія CtP. Пояснюється це достоїнствами CtP або ж це просто данина моді - про це ця стаття. Треба відразу сказати, що думки з приводу вибору між двома популярними технологіями різні, і однозначної відповіді ми дати не можемо У кожному конкретному випадку питання про вибір технології належить вирішувати Вам. А для цього треба трохи розповісти про технології CtP і CtF.

Для початку дамо короткі визначення двом даним процесам. Що таке CtP, ймовірно, багатьом відомо, так як дана технологія набуває все більшої популярності, про неї написано багато статей, автори багатьох статей про цю технологію вважають, що за цією технологією майбутнє.

CtP - Computer- to - Plate (комп'ютер -друкарська форма). При використанні даної технології, дані для виготовлення друкованих форм передаються відразу в пристрій, що виготовляє друковану форму з різних матеріалів: спеціальних полімерів, алюмінієвих пластин, іноді навіть з паперу, підготовленої спеціальним чином. Отримані форми готові до установки на друкарську машину. Як вже було сказано вище, на даний момент CtP - технологію багато хто вважає найперспективнішою.

А ось термін CtF - Computer- to - Film (комп'ютер - фотоформа ), ймовірно, мало кому знаком в силу того, що незважаючи на те, що дана технологія існує у нас в країні вже дуже давно, сам термін ввели в Америці після появи CtP, щоб не було плутанини між двома технологіями додрукарських процесів. При здійсненні додрукарської підготовки за технологією CtF, на першому етапі дані з комп'ютера надходять в спеціальний пристрій, який здійснює нанесення фотографічним способом зображення на спеціальну фотоплівку, на наступному етапі дану фотоплівку використовують для виготовлення друкованих форм.

Як бачите, з короткого визначення цих двох технологій зрозуміло, що при використанні технології CtF присутній проміжний носій у вигляді фотоплівки, на який на першому етапі здійснюється експонування, далі аналоговий спосіб зображення переноситься на пластину.

Обидві застосовуються технології мають переваги і недоліки, крім того в різних ситуаціях зручніше скористатися CtP технологій, в інших зручніше традиційна технологія. Про основні достоїнства і недоліки кожної з технологій ми розповімо нижче. Безумовно, якісно проведена додрукарська підготовка дуже важлива, але все ж навряд чи можна при виборі друкарні грунтуватися на наявність або відсутність у неї CtP Ми висловлюємо лише свою точку зору, замовник сам має право вирішувати питання про вибір друкарні, мотиви при цьому можуть бути самі різні.

Економічна ефективність в даній ситуації не є визначальною, оскільки згідно з проведеними розрахунками фахівцям оцінним розрахунками, зробити вибір на користь тієї чи іншої технології неможливо. Великої різниці у вартості замовлень залежно від вибору тієї чи іншої технології додрукарської підготовки, не спостерігається. Значить будемо аналізувати переваги і недоліки за іншими критеріями.

1. Терміни. Часовий фактор часто буває важливий для замовника. В даному випадку - перевага на боці CtP - технології, що дозволяє виготовити пластини швидше.

2. Тривалість технологічного процесу. Більш тривалий технологічний процес передбачає більшу кількість технологічних операцій, в яких можна допустити неточність, похибка або навіть помилку. CtP - технологія має більш короткий технологічний процес, а отже і меншу ймовірність помилок. Правильно налагоджене пристрій CtP гарантує стабільність виготовлення пластин високої якості. Таким чином, другий розглянутий фактор, також свідчить на користь CtP -технології.

3. Питання якості. Насправді це питання не так простий, як здається. Теоретично вважається, що CtP - технологія забезпечує більш високу якість, так як проводиться всього одна технологічна операція, відсутні операції ручного монтажу, легше процес приведення. Більш високій якості сприяє і можливість проведення калібрування експонування, яку дозволяють проводити багато систем CtP. На ділі ж виходить по-різному. Велику роль відіграє людський фактор. І все ж третій чинник також свідчить швидше на користь технології CtP.

4. Можливість введення коректив і виправлення помилок. Ось тут перевага на боці CtF - технології, що дозволяє після виведення плівок перевірити їх на предмет помилок. Причому 2 -х етапна технологія даємо можливість виправлення помилок при незначному збільшенні вартості робіт. Що стосується CtF - технології, то зміна вже виготовлених пластин неможливо. При виявленні помилки, доводиться переробляти пластину, що обходиться досить дорого.

5. Можливість виготовлення кольоропроби. Дана можливість здійсненна тільки при виготовленні пластин за технологією CtF. Комплект кольоропробних відбитків з використанням спеціальних аналогових кольоропробних пристроїв можна виготовити, використовуючи кольороподілені фотоплівки, причому проби будуть досить близькі до реальних відбитках, які будуть отримані в результаті друку тиражу. Можливість здійснення кольоропроби є важливим чинником для замовника, який ще до початку друку має можливість оцінити, як виглядатиме його виріб поліграфії, і якщо воно йому не сподобається, замовник може скорегувати зображення. Важлива цветопроба і для друкаря, так як він бачить зразок, якому повинен відповідати результат його роботи. Сто стосується CtP - технології, тут все набагато складніше. Унаслідок відсутності плівок, аналогова цветопроба неможлива, а цифрова цветопроба далеко не завжди відповідає результату друку, тому як друкар позбавляється певного орієнтиру, так і замовник може побачити свій виріб поліграфії вже тільки після друку. Природно, внесення виправлень коштуватиме дорого.

6. Прівязанность до друкарні. Використовувані в технології CtF плівки можна вивести в будь-якому місці. Подібні послуги надають як друкарні, так і спеціалізовані фірми, що дає можливість замовнику вибір місця виведення плівки виходячи з міркувань економічної ефективності, формату, місця розташування. Що стосується CtP - технології, то зрозуміло, що винести пластини і перевезти їх в інше місце - набагато більш складний процес. Деякі фірми надають подібні послуги. Значні труднощі виникають у тому, що замовники часто не можуть грамотно пояснити, як компанія - виконавець його замовлення повинна правильно змонтувати смуги, щоб виготовлена пластина підійшла для друку в тій друкарні, в якій він бажає друкувати замовлення. Тому, якщо для замовника дуже важливо проведення додрукарських робіт саме за технологією CtP, він виявляється "прив'язаний" до друкарні, де допечатні процеси проводяться за CtP-технології. Нічого страшного в цьому немає, є достатня кількість хороших друкарень, в яких виконають допечатную підготовку з CtP - технології та якісно надрукують тираж.

7. Ще один фактор, яким розрізняються обидві технології. У CtF - технології застосовується ручний монтаж, який може призводити до помилок і неточностей. CtP - технологія передбачає роботу з файлами, для здійснення якої необхідно наявність кваліфікованого фахівця. Так як проводити зміни на вже виготовленої пластині неможливо, на фахівця лягає велика відповідальність. Однак якісна робота вимагає часу, з цієї причини процес виготовлення пластин може сповільнитися, адже якість проведення монтажу дуже важливо. Надалі, при виготовленні типової продукції, Ви можете використовувати готовий шаблон.

Існує ще дуже багато факторів, за якими можна порівнювати обидві ці технології. CtP технологія по більшості позицій має перевагу. Однак ми не радимо Вам міняти друкарню, з якої Ви звикли працювати і отримувати якісну продукцію тільки через відсутність в цій друкарні технології CtP. Величезну роль відіграє і грамотне проведення процесу друку, і послепечатна обробка, злагодженість роботи всіх відділів друкарні, кваліфікація персонал, а також багато інших чинників.

Друкарня Фактор-Друк однією з перших в Україну встановила пристрій для виготовлення друкарських форм з допомогою технології CTP. На сьогоднішній день ця найпрогресивніша технологія отримала назву «Computer-to-Plate», тобто «комп'ютер-друкарська форма». Зараз на нашому підприємстві функціонує два термальних CTP-пристрої, які управляються за допомогою системи Kodak Prinergy Connect та інтегровані в технологічний цикл друкарні.

Повний цикл додрукарського виробництва в друкарні «Фаст принт» на сьогоднішній день складається із наступного технологічного обладнання:

-кольоропробне обладнання «Creo Integris 800»;

-CtP-пристрій «Creo Trendsetter 800»;

-CtP-пристрій «Kodak Trendsetter 400 III Quantum»

В кінці 2006 р. представлено нове покоління Trendsetter - TS 400 / 800 III. Вони відрізняються ще більшою продуктивністю і використовують уніфіковану з CtP Magnus електроніку. Особливо цікава модель Trendsetter 400 III. Це найшвидше CtP - пристрій у своєму форматі на ринку має 6- сторінковий формат, що покриває більшість газетних ротацій при збереженні бюджетної вартості. Всі пристрої Trendsetter оснащені стійкою до збою індивідуального лазера і використовує динамічну автофокусування термічної го спритною розробки Creo, яка реалізує унікальні можливості систем Quantum - температурну компенсацію, Наджорсткі точку SquareSpot, стохастику Staccato 20 і взаємозамінність пластин, виведених на різних при строїв. Для збільшення продуктивності всі моделі можуть бути на місці дооснащена, пристроєм автоматичної вивантаження пластин в проявну машину ( CL), а також Автозавантажувач пластин ( AL). Модель TS 400 III Quantum піддається дооснащення до повноформатної моделі TS 800 III Quantum.

Рис. 1

- проявний процесор «ОZASOL VA 88T-P»;

- копіювальна рама «SACK HELIOPRINT»

Печатне обладнання - Контактно-копировальні станки (рами) - SACK (Grafische Kopiersysteme Zinnenlauf GmbH)

Таблиця 1 Характеристики Model 20 0751

Характеристика	Значення
Призначення	Універсальні рами в настільному виконанні для експонування друкарських форм малого і середнього формату і контактних робіт з плівкою.
Макс формат экспонування, (ммхмм)	750x650
Джерело випромінненя	металлогалогенная лампа
Макс потужність джерела випромінення, (кВт)	1,5
Число ступенім лампи	2
Довжина, (мм)	950
Ширина, (мм)	900
Висота, (мм)	1150
Вага, (кг)	120

Додаткова інформація

Всі серії контактно- копіювальних рам позначаються двухзначной цифрою і, в деяких випадках, присутній буквено-цифрова індексація. Кожна модель із серії позначається шестизначним номером, в якому перші дві цифри вказують на приналежність моделі до відповідної серії, наступні три цифри позначають максимальну довжину робочого столу (в см), визначальну максимальний формат пластини по довгій стороні, і остання цифра вказує потужність використовуваного джерела світла (найчастіше - метал - галогенових лампа) в кВт. Наявність в індексі моделі букви Z вказує на те, що рама спеціалізована під газетне виробництво, а букв ZE - для під'єднання до лінії газетного виробництва з пристроєм вилучення форм і знімним конвеєром для їх перенесення, букви S - рама забезпечена метал - галогенової ( МН) лампою швидкого запуску.

З пропонованих серій копіювальних рам для потреб офсетного друку призначені наступні: 10, з 12 по 14, 16, з 19 по 21, ОР- 30, РС- 30, 32, 34 і СТР.

Серія 36 призначена для копіювальних процесів при виготовленні форм для флексографічного і трафаретного друку.

Моделі серій 19 і 21 оснащені розбірними захисними металевими корпусами замість тканинних шторок. Моделі інших серій також можуть бути оснащені такими корпусами. Вартість таких рам практично однакова, а іноді і нижче, ніж у рам з тканинними завісами.

Слід зазначити, що захист металевими шторками (корпусами) екологічно більш надійна і забезпечує мінімальне потрапляння пилу в робочу зону копіювальної рами. Рами з тканинними завісами випускаються в силу традицій і поставка їх на справжній момент в сучасні європейські друкарні практично припинена.

Джерелом випромінювання в копіювальних рамах служать МН - лампи, які відрізняються за трьома характеристиками:

- По спектральному складу випромінювання поділяються на МН - лампи з переважним випромінюванням у синьо-фіолетової області спектру ( мах = 400-410 нм ) або Ga- лампи і з переважним випромінюванням в ближній УФ- області спектра (мах = 370-380 нм ) або Fe - лампи;

- За потужністю випромінювання поділяються, Вт - 500, 1000, 1500, 3000, 4000, 5000, 6000 і 8000. Як правило, потужність лампи, використовуваної в копіювальній рамі, прямо пропорційно пов'язана з розмірами опромінюваної поверхні;

- За часом досягнення робочого режиму лампи - звичайні і швидкого запуску. Звичайні лампи доцільно використовувати в рамах при інтенсивній завантаженні в одиницю часу формного виробництва (необхідно виготовляти одночасно велику кількість форм, як, наприклад, в газетному виробництві) а лампи швидкого запуску - при переважно одиничних роботах (кілька одиниць комплектів форм рівномірно протягом зміни).

У всіх копіювальних рамах, у разі потреби, можна замінити МН - лампи на меншу або більшу потужність (до 8000 Вт. Гарантований термін служби МН - ламп - 150 робочих годин, після цього відбувається втрата потужності аж до 50 % при експлуатації лампи 300 робочих годин. Гарантований термін зберігання МН - ламп не більше 2 -х років. Протягом цього терміну відбувається природна розгерметизація лампи понад допустимої межі.

Контактно- копіювальні рами фірми SACK серії 20 призначені для процесів експонування при виробництві офсетних друкарських форм малого і середнього формату, а також для контактно- копіювальних робіт з плівками.

Конструктивне виконання - горизонтальне в настільному виконанні.

Контактно-копіювальна рама функціонує під управлінням мікропроцесора ЕСХ -1 в автоматичному режимі, або в ручному режимі за допомогою експозиційного комп'ютера, до якого підключений фотоелемент.

Включає три моделі: 20 0751, 20 0921, і 20 0923.

Виконуються наступні операції: створення попереднього розрідження, його поглиблення до досягнення основного вакууму, експонування, додаткове експонування. При необхідності проводяться процедури корекції. Ступенева регулювання глибини вакууму і керування експонуванням за допомогою УФ- фотоелемента дозволяють отримувати високоякісні друковані форми.

Керуючий мікропроцесор ЕСХ - 1

Плівкова панель управління, 50 незалежних програм для регулювання глибини вакууму (двох ступенів), регулювання потужності випромінювання, часу експонування. Підтримуються: цифровий вимір глибини вакууму, контроль часу роботи рами та тривалості експозиції, інтегральне вимірювання інтенсивності УФ- випромінювання для контролю процесу експонування, можливість роботи в ручному та автоматичному режимах.

Робоча висота: 900 мм. Електроживлення: 230 В. Загальна потужність: 1,75 кВт.

Компонування вузлів і конструкція рами:

-повністю розбірна настільна копіювальна рама закрита з трьох сторін металевим корпусом і з захистом від випромінювання;

-антистатичний гумовий килимок, що забезпечує рівномірний притиск;

-автоматичний пристрій установки дифузійного екрану для усунення копіювання країв плівки і слідів монтажу;

-двоступенева система вакуумування з електронним контролем;

-освітлювач з метал - галогенової лампою потужністю 1500 або 3000 Вт з двоступеневою системою регулювання потужності.

Додаткова комплектація за бажанням замовника (оплата окрема):

-стіл -підставка;

-ручний пристрій установки дифузійного екрану для усунення копіювання країв плівки і слідів монтажу;

-автоматичний пристрій установки дифузійного екрану для усунення копіювання країв плівки і слідів монтажу;

-Ga або Ре - лампи потужністю 1,5 або 3 кВт.

Рис. 2

Друкарські машини служать для багатократного отримання відбитків шляхом перенесення фарби з друкарської форми на задруковану поверхню.

Друкарські машини усіх способів друку складаються з чотирьох основних систем:

-папероживильної та пап еро провідної;

-фарбового апарата;

-друкарського апарата;

-приймально-вивідного пристрою.

Папероживильні системи рулонних та аркушевих друкарських машин забезпечують рівномірну подачу паперової стрічки (аркушів) у друкарський апарат й поділяються на рулонні пристрої та самонаклади.

Фарбовий апарат призначений для нанесення та розподілення в'язкої або рідкої фарби на друкарську форму рівномірним шаром певної товщини. У більшості випадків такі апарати складаються з трьох груп: фарбоживильної; накочувальної; розкочувальної.

У друкарському апараті фарба може переходити з форми на задруковуваний матеріал безпосередньо чи через проміжну поверхню.

Приймально-вивідні пристрої залежно від виду друкарських машин мають різні конструкції. В аркушевих машинах віддруковані аркуші виводяться аркушевивідним транспортером. Рулонні найчастіше мають фальцювально-різальні апарати.

...