Методи дослідження в журналістиці

Інтерв'ю не для запису. Часто використовується тоді, коли журналіст має справу з криміногенними колами. Об'єкт не проти, щоб журналіст розповів про нього, але боїться, що записані матеріали можуть бути якимсь чином використані проти нього. Тому він дає згоду на інтерв'ю, але без запису. Таке інтерв'ю слід негайно записати після зустрічі, поки враження свіжі, або ж негайно створити матеріал в іншому, планованому вами жанрі. Головне полягає в тому, що інформація, отримана на допомогою інтерв'ю не для запису, все ж таки може бути використана в майбутньому матеріалі.

Інтерв'ю не для запису й використання. На нього слід погоджуватися в крайньому випадку, бо інформацію, отриману таким шляхом, ви не зможете використати в своєму журналістському творі. Але ви можете скористатися нею з внутрішньою метою. Існують два аспекти її можливого використання:

а) самому розібратися в питанні, що вас турбує, зрозуміти дію прихованих механізмів;

б) вийти на інші джерела інформації, якими ви зможете скористатися легально, публічно, з посиланнями на них.

На цей тип інтерв'ю слід погоджуватися тоді, коли в процесі журналістського розслідування вичерпані відкриті, легітимні шляхи пошуку інформації. Головним правилом поведінки журналіста в умовах цього інтерв'ю є неухильне дотримання ним усіх вимог об'єкта. Слід виразно зрозуміти, що йому погодилися видати небезпечну інформацію, від публікації якої залежать долі людей.

Також, у журналістиці використовують кілька видів біографічного інтерв'ю: лейтмотивне, наративне, відкрите інтерв'ю та фокусоване інтерв'ю.

· Лейтмотивне інтерв'ю. Респондента відразу підводять до певної теми, а потім свідомо спрямовують розмову так, щоб респондент не дуже відхилявся від цієї теми та підтримував її впродовж бесіди;

· Наративне інтерв'ю. Співбесідника спершу просять детально розповісти історію свого життя, причому в хронологічній послідовності;

· Відкрите інтерв'ю. Під час такого інтерв'ю журналіст обирає роль „допитливого слухача” й у стилі повсякденної розмови ставить заздалегідь продумані запитання, які спрямовують бесіду в потрібному напрямку.

· Фокусоване інтерв'ю - це інтерв'ю. що передбачає бесіду на чітко визначену тему.

Використовуючи метод біографічного інтерв'ю, важливо пам'ятати, що життя кожної людини неподільно пов'язане лише з соціально-історичними процесами, а й долею кожної людини, а саме її життєвими цілями, бажаннями, потребами, мотивами, поведінкою тощо.

До вивчення біографій вдаються і в такій сфері, як політика. Наприклад, порівняння біографій політиків за такими параметрами, як дата народження, місце навчання, армія, повноцінна сім'я, активна діяльність у школі, університеті, освіта, сім'я і т. ін. Це дає уявлення про те, як біографічні моменти позначилися на політичній долі.

Активного поширення набуло застосування біографічного методу в сучасних глянцевих журналах.

55. Факт - основа журналістського твору. Визначення і характеристика факту

Факт (від лат. - зроблене) означає, як відомо, дійсну подію, те, що реально відбулося. Під словом «факт» прийнято також розуміти судження або в інший спосіб зафіксовану реальність. У першому випадку доцільно вести мову про реальний факт, в іншому - про факт відображений.

Факти можуть означати дуже багато, мати вирішальне значення, коли розглядаються у зв'язку з іншими фактами, з певними логічними законами, теоретичними положеннями, наявною системою знань.

Журналістика, образно кажучи, на фактах сидить, фактами запрягає і ними ж поганяє.

«Дайте мені факти, я сам (сама) здатний розібратись у всьому».

Факт, як мікроскопічна частинка реальної дійсності, ніби вбирає в себе її певні ознаки, якусь малесеньку частку цієї реальності. Це насамперед предметність, багатоплановість, невичерпність. Будь-який факт багатший від судження.

56. Факт - основа щоденної журналістики. Види фактів

Особливим різновидом фактів є статистика. Під нею прийнято розуміти типові зведені числові характеристики, які ґрунтуються на спеціально організованому масовому спостереженні певних фізичних, економічних, політичних, культурних та інших явищ

Широко використовуються статистичні дані у соціологічній інформації, яка дає відомості про ставлення громадян до тих чи інших суспільних явищ, репрезентує не так самі явища, як узагальнену, виражену у цифрах та відсотках думку громадськості.

Дослідники виділяють також науковий і художній факти. У першому випадку мають на увазі факти науково вивчені, осмислені за науковою методикою. В іншому - йдеться про художні узагальнення (картини, типові характери).

За роллю фактів журналістські виступи можна умовно поділити на дві групи:

подієва інформація, у якій факт відіграє самостійну роль і є до певної міри самоціллю;

узагальнюючі, а тим більше аналітичні, концептуальні твори, де факти відіграють роль аргументів, служать для доведення певної думки, ідеї
твору.

57. Факт і система фактів

У сучасній науці утвердилась певна практика класифікації фактів на відповідні групи. Прийнято вирізняти одиничні факти і систему, тобто групу фактів, які стосуються певного питання.

У сучасній науці утвердилась певна практика класифікації фактів на відповідні групи. Прийнято розрізняти: одиничні факти і систему, тобто групу фактів, які відносяться до певного питання. Особливим різновидом фактів є статистика. Широко використовуються статистичні дані у соціологічній інформації, яка дає відомості про ставлення громадян до тих чи інших суспільних явищ, репрезентує не так самі явища, як узагальнену, виражену у цифрах та відсотках думку громадськості.

Дехто з дослідників виділяє також і художній факт. Йдеться про художні узагальнення (картини, типові характери). Художній факт, якщо користуватись цим терміном, -- результат вивчення митцем великої кількості одиничних фактів, втілених в узагальненому образі. Близько до нього стоїть так званий буденний факт. В основі буденного факту лежать не тільки якісь моменти дійсності, але й реальні вчинки людей, які можуть стати предметом журналістського відображення. Головна особливість буденних фактів -- їх життєподібність. На відміну від фактів науки вони носять синкретичний характер і через це не здатні розкрити суть того або іншого явища. Звернення журналістів до подібного роду фактів може бути зумовлено наступними причинами: по-перше, з їх допомогою можна відтворити звичний і впізнаваний читачами фон того або іншого фрагмента дійсності; по-друге, виявити мотиви поведінки людей; по-третє, підкреслити ті або інші сторони події.

Наукові факти завжди засновані на численних емпіричних спостереженнях, експериментах, дослідах. Вони завжди є «результатом узагальнень, провірених абстрактним знанням. При цьому чим більше вимог до точності та об'єктивності, тим більша кількість емпіричних спостережень і вимірювань і тим більш необхідно застосування статистичних методів їх обробки». В аналітичних та публіцистичних творах журналісти охоче звертаються до фактів науки. Особливо часто використовуються матеріали соціологічних досліджень, експертні висновки, статистичні виклади, результати експериментів і т. д. Подібного роду фактичні дані використовуються як ілюстративний матеріал або в якості основних чи додаткових аргументів, надаючи авторським роздумам особливу переконливість.

Гумористичний факт. Газета «Факты и комментарии» у номері від 5 березня 1999 року надрукувала таку замітку: «Принцеса Діана» -- таке ім'я отримала дівчинка, яка народилась у Харкові, від своїх батьків. За повідомленням агентства Інтерфакс-Україна, молоде подружжя, харків'янка і громадянин Нігерії, зіткнулись із труднощами при реєстрації імені в загсі, оскільки, за українськими нормами, ім'я повинне виражатись одним словом. Для молодих батьків зробили виняток -- зареєстрували «подвійне» ім'я дочки".

Одиничний факт. Приклад: «Успішно закінчилася перша частина експедиції науково-дослідного судна „Горизонт“ із Севастополя до берегів Антарктиди. Полярники і моряки постаралися, щоб за рекордно короткий термін розвантажити судно, поповнюючи запаси української антарктичної станції „Академік Вернадський“, передати вахту новій зміні зимувальників. Після п'ятиденної стоянки на антарктичному рейді „Горизонт“ взяв курс до рідних берегів»

Соціальний факт -- подія, яка мала місце у певний час, за певних умов, незалежно від спостережень дослідників чи інших суб'єктів. Як соціальний факт розглядають дії, характеристики поведінки індивідів і соціальний груп, матеріальні і духовні продукти людської діяльності, а також можливі взаємозв'язки людей.

Види соціального факту:

Морфологічний -- матеріальні форми суспільства -- густота населення, розміри та заселення міст, сіл, природні умови, характер комунікацій.

Фізіологічний -- факти колективної свідомості, до яких відносять релігійні традиції, політичні ідеї, моральні та правові норми.

61. Зміст методу і види групувань даних

Групування даних - цей метод полягає у впорядковуванні отриманих даних за ознакою подібності або відмінності, виділенні і обмеженні однорідних груп, через які розкриваються істотні риси і особливості стану і розвитку досліджуваного явища встановлюються і стосунки його з іншими явищами.

Групування завжди здійснюється на визначеному підґрунті. В їх якості можуть виступати різні ознаки досліджуваних явищ, залежно від завдання, поставленого автором.

Аналітичні групування

Завдання подібних групувань - встановити, якою мірою зміна значень однієї з її ознак (початкової) впливає на зміни іншої (результативної) ознаки. Тобто в даному випадку виявляється взаємозв'язок між деякими явищами.

Комбінаційні групування

Комбінаційні групування застосовуються в тих випадках, коли для встановлення, наприклад, структури явища або взаємозв'язку його сторін необхідно виходити не з однієї ознаки, а з декількох.

При цьому групування будуються за ієрархічною системою, коли групи, утворені за одними ознаками, розбиваються на підгрупи за іншими ознаками. В результаті з'являється можливість вивчити, скажімо, структуру явища за декількома ознаками одночасно.

62. Структурні, аналітичні, комбіновані групування даних

Їхнє завдання - вивчення структури сукупності (тобто якогось явища) шляхом виокремлення на основі своєрідних ознак групування підгруп (одиниць) цієї сукупності.

Аналітичні групування

Завдання подібних групувань - встановити, якою мірою зміна значень однієї з її ознак (початкової) впливає на зміни іншої (результативної) ознаки. Тобто в даному випадку виявляється взаємозв'язок між деякими явищами.

Комбінаційні групування

Комбінаційні групування застосовуються в тих випадках, коли для встановлення, наприклад, структури явища або взаємозв'язку його сторін необхідно виходити не з однієї ознаки, а з декількох.

При цьому групування будуються за ієрархічною системою, коли групи, утворені за одними ознаками, розбиваються на підгрупи за іншими ознаками. В результаті з'являється можливість вивчити, скажімо, структуру явища за декількома ознаками одночасно.

63. Система групувань, використання їх результатів у тексті; прорахунки у використанні групування даних

Система групувань

В деяких випадках, наприклад, при проведенні складного аналізу (перш за все - в ділових ЗМІ) автори публікацій можуть застосовувати систему простих і комбінаційних групувань.

При нагоді журналіст використовує готові результати, отримані, наприклад, органами статистики (природно, з посиланням на джерела).

Використання результатів групування в тексті

Роль групування в тексті визначається задумом автора. Застосування методу дає можливість зв'язати розрізнені факти в єдину систему, відповідно до тієї або іншої попередньої концепції, яка виникає у журналіста.

Групування також дозволяє створити емпіричну модель явища, що вивчається, зробити його наочним, зрозумілішим аудиторії і тд.

64. Уявний експеримент у журналістському творчому арсеналі

Наука визначає уявний експеримент як специфічний метод переробки наявної інформації з метою отримання нової, що сповна буде реалізовуватися на рівні підсвідомості.

З одного боку, уявний експеримент дозволяє провести перевірку знань, не вдаючись до реального експериментування, з іншої - досліджувати ситуації, що не реалізовуються практично.

Принципова структура будь-якого уявного експерименту включає три основні елементи:

а) активну уявну діяльність експериментатора, який пізнає суб'єкт;

б) образ об'єкта дослідження;

в) образ експериментальних засобів, за допомогою яких реалізується зв'язок уявного суб'єкта пізнання з образом об'єкта дослідження.

1. Уявний експеримент і практичний

У тому випадку, коли журналіст проводить практичний «експеримент», він обов'язково створює штучну, але - практичну ситуацію.

Уявний експеримент, на відміну від практичного, має справу не з самими матеріальними предметами, а з їх ідеальними моделями.

Уявний експеримент є теоретичним методом. Певним чином уявний експеримент можна вважати одним із різновидів припущення (гіпотетичного методу).

2. Уявний експеримент і моделювання

Суть уявного експерименту полягає в оперуванні ідеальною моделлю, що замінює реальний предмет, в розумовій постановці її в різні положення і підборі таких проблемних ситуацій, в яких, як і в реальності, повинні виявитися найбільш важливі особливості досліджуваного предмета.

Навіщо уявний експеримент потрібний журналісту?

Цей метод допомагає авторові провести теоретичну перевірку якоїсь первинної гіпотези. Уявний експеримент може виступити одним з методів складання ним прогнозу або обгрунтування версії. Він же допоможе журналістові при виборі жанрової структури тексту.

Размещено на Allbest.ru