Англомовні запозичення в сучасній українській мові (на матеріалі українських сайтів новин)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Англомовні запозичення в сучасній українській мові (на матеріалі українських сайтів новин)

Вступ

Кінець ХХ - початок ХХІ ст. став часом неймовірного розширення політичних, економічних та культурних зв'язків України з іноземними (у першу чергу - з англомовними) країнами. Це спричинило посилення надходження в українську мову чужомовної лексики. Особливо зросла кількість запозичених англіцизмів, себто слів і словосполук, позичених з англійської мови або утворених за її взірцями для найменування нових явищ, наявних в англомовній світовій практиці. Складні процеси в сучасній українській мові, пов'язані з інтенсивним припливом запозичень (переважно з англійської мови), закономірно отримують неоднозначні оцінки лінгвістів: з одного боку, дослідники (Д. Баранник [3], О. Стишов [48] та ін.) відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах; з іншого ж боку, А. Загнітко та інші кваліфікують іншомовні лексеми як потік слів, що порушує стабільність та самобутність сучасної української мови [13]. Вивченню проблем іншомовних запозичень присвятили чимало праць вітчизняні та іноземні дослідники (Б. Ажнюк [1], Е. Володарська [7], К. Демченко [9], Г. Приходько [39], Дж. Кристал [60], Т. Рудакова [42;43] та інші).

Актуальність роботи обумовлена проблемою, яка останнім часом усе більше привертає увагу дослідників: всі зміни, які відбуваються сьогодні в житті суспільства, починаючи від появи нових предметів повсякденного вжитку і закінчуючи культурно-естетичними, соціально-політичними ідеями, вимагають відповідного мовного оформлення. Слід зазначити специфіку сучасних міжнародних відносин, які характеризуються процесами інтеграції, що у свою чергу зумовлюють розповсюдженню запозичених слів, велику кількість яких складають англіцизми. Зважаючи на це, темою нашої роботи обрано «Англомовні запозичення в сучасній українській мові (на матеріалі українських сайтів новин)».

Метою роботи є аналіз англомовних запозичень, встановлення особливостей їх функціонування в українській мові.

Згідно зі встановленою метою визначаємо такі завдання:

· визначити причини запозичень української мовою англійських слів;

· дослідити особливості засвоєння англомовних запозичень сучасною українською мовою;

· розглянути класифікації запозичень та сфери функціонування англіцизмів у сучасній українській мові;

· виявити жанрово-стилістичні особливості текстів українських сайтів новин;

· проаналізувати варіативність англомовних запозичень у текстах українських сайтів новин.

Розділ 1. Англомовні запозичення в лексиці сучасної української мови

1.1 Причини запозичень української мовою англійських слів

Аналіз наукових джерел з теми засвідчує, що англійська мова стала справді світовою мовою. Вісімдесят відсотків наукових досліджень у світі публікується англійською. Англійська мова є рідною для 12 націй, які налічують 350 мільйонів осіб (Велика Британія, США, Канада, Австралія, Гренада, Барбадос, Гвіана, Ямайка, Багами, Трінідад та інші), її словниковий запас налічує півмільйона слів. Англійська мова має міцні зв'язки з іншими мовами індоєвропейської сім'ї, якими розмовляє третина людства.

Як стверджує Б. Ажнюк, вивчення запозичень в українському мовленні набуло особливої гостроти та актуальності на сучасному етапі розвитку мови, коли вона отримала статус державної і запанувала у всіх сферах нашого життя. Найчастіше це стосується термінологічної лексики. Втім, складні лексико-семантичні процеси, що відбуваються в лексичній системі української мови внаслідок мовних контактів, вимагають докладних досліджень [1, с. 48].

Складні процеси в сучасній українській мові, пов'язані з інтенсивним припливом запозичень (переважно з англійської мови), закономірно отримують неоднозначні оцінки україністів: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих іншомовних запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній тощо сферах, з іншого - перевантаження рідної мови чужими лексемами, до того ж, часто за наявності українських відповідників.

Як зазначає В. Радчук, слова іншомовного походження - невід'ємна частина української лексики. Їх запозичення тісно пов'язане з історією нашого народу, що на різних етапах формування та розвитку власної державності вступав у багатоманітні політичні, соціально-економічні та культурні відносини з іншими народами світу і, таким чином, збагачував та змінював свою мову. Лексичні запозичення з англійської мови в українську проникли пізніше, ніж з французької чи німецької, головним чином у ХІХ та ХХ ст. [40, c. 140].

Історія проникнення англіцизмів в українську мову тісно пов'язана з історією проникнення їх в російську, яка й сьогодні має значний вплив на нашу мову. У ХVІ столітті разом з розвитком зовнішньої торгівлі в російській лексиці з'являються перші слова англійського походження. Запозичені слова з'являлися разом з новими товарами та поняттями. Саме в цей період було закладено початок професійного вивчення англійської мови з науковою та практичною метою.

Другий період активного проникнення англіцизмів спочатку в російську, а згодом і в українську мову починається в часи правління Петра І. У цей час спостерігається активізація запозичень попереднього періоду, а також подальше збагачення лексики за рахунок англійських запозичень з різних областей побуту, торгівлі, наук. Останні представлені математикою, морськими та загальноінженерними науками.

Третій пік появи англійських слів у російській та українській мовах - 20-ті роки ХІХ ст. В якості основного чинника процесу запозичення англійських слів необхідно відзначити англофільну спрямованність Катерини ІІ, заснування нею з метою перекладу іноземних, зокрема, англійських, книг перекладного товариства [40, с. 39-40].

Л. Черникова та Т. Смілик вважають, що основними причинами зростаючого престижу англійської мови в імперській Росії є:

· закріплення та підвищення престижу Англії на світовій арені;

· послаблення впливу французької мови через війну з Францією в 1812 р., що звільнило простір для англійських запозичень;

· формування в суспільній думці погляду на англійську мову як на мову прогресу;

· створення протягом трьох століть сприятливих лінгвістичних умов, що полегшували запозичення англійських слів;

· розвиток англійської літератури, що сприяв виходу англійської мови до широких верств суспільства [53, с. 129].

Два наступних етапа впровадження іноземного мовного матеріалу відбуваються в ХХ ст. - 20-ті роки та оформлення України як незалежної держави. Хоча частка англійських запозичень загальної кількості іншомовних слів в перші два десятиліття ХХ ст. була мінімальною, в цей час в мові з'явилися такі слова: boom - бум; film - фільм; stand - стенд; jazz - джаз; dancing - дансінг; service - сервіс; foxtrot - фокстрот; sweater - светр.

Після 1925 року англійська мова дістала головну роль в якості лінгвістичного донора. У ці роки в мову прийшли англійські слова: combine - комбайн, container - контейнер; tanker - танкер; trolley-bus - тролейбус; demping - демпінг; cocktail - коктейль; detektor - детектор; televisor - телевізор; teletype - телетайп та інші [5, c.96-101].

На думку М. Коваля, кінець ХХ століття - переломний момент історії української мови, який характеризується двома процесами:

· розширення сфер вживання української мови у зв'язку з набуттям нею реального статусу державної;

· збільшення питомої ваги іншомовних елементів в активній лексиці, причиною якого є посилення взаємодії з країнами Заходу [20, с. 423].

С. Єрмоленко зазначає, що лексика української мови формувалася протягом багатьох століть у тісному зв'язку з іншими мовами, а отже і словниковий склад української мови поповнюється здавна. Це передусім грецизми (фаза), латинізми (інститут, прогресія, реакція, студент), тюркізми (базар, козак, чумак), германізми (майстер, штукатур). З російської мови або через її посередництво в українську ввійшла велика кількість слів і сталих словосполучень, наприклад: завод, електропоїзд тощо. Українська лексика поповнюється також за рахунок калькування, тобто шляхом точного, поморфемного перекладу багатьох російських слів (напівпровідник -- рос. полупроводник). Є в українській мові слова арабські (алгебра, атлас), білоруські (дьоготь), польські (брама, ґрунт), чеські (бавовна, власний), французькі (дебати, кабінет, реформа) тощо. Ступінь запозичення іншомовних слів неоднаковий. Одні, дуже давні лексеми, цілком засвоїлися нашою мовою і не сприймаються як іншомовні (колір, лійка, папір, рубанок). Іншомовне походження інших досить відчутне (експорт, реле) [12, с. 27].

Інтеграційні процеси, стрімкий розвиток науки і техніки сприяють інтенсивному поповненню української мови іншомовними словами зі всіх сфер життєдіяльності суспільства. Слова іншомовного походження становлять приблизно десять відсотків лексичного складу нашої мови [42, с. 42].

Наприкінці XX - на початку XXI ст. активізувалися також українсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запозичень у різних сферах діяльності: в економіці (фандрейзинг, баєр, лот); у суспільно-політичній сфері (аплікант, омбудсмен, ньюсмейкери, спічрайтер); у засобах зв'язку, ЕОМ (роумінг, баннер, лептон, і-мейл, онлайн); в науці, культурі, освіті (едиція, перфоманс, коледж, тендер, уфологія, фентезі), зокрема у молодіжній субкультурі (ді-джей, рейв-культура, чил-аут), у масовій культурі (трилер, блокбастер, хепі-енд); у спорті (стритбол, маунтинборд, скейтинг, фейрплей); у побуті (фліпси, хот-дог, сигнет, памперси, стиплер); у ЗМІ (копірайтер, програма у стилі «лайф», інтерв'юер); у рекламі (слоган, біг-борд, басорама, пабліситі, шоуїнг); у дизайні (стайлінг) [ 40, с. 35].

Це зумовлено розмаїттям позамовних чинників, об'єктивних і суб'єктивних: розвитком економічних зв'язків, впливом стилю американського життя, модою на іноземні слова, досягненнями англомовних країн в окремих сферах діяльності, пожвавленням культурних зв'язків, двомовністю, умовами функціонування української мови, зрушеннями комунікативно-прагматичного характеру, престижем англійської мови, стереотипи сприйняття США та Великої Британії пересічним громадянином, вживанням англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності та внутрішньомовними потребами (необхідністю назв для нових предметів, процесів, понять (пейджер, хакер, пейнтбол, модем), прагненням мовної економії (копірайт - авторське право, лейбл - товарна етикетка з фірмовим знаком, дартс - метання дротиків, чил-аут - місце для відпочинку у танцювальних закладах), потребою поповнити експресивні засоби (бакси, упс, о'кей), уточнити, деталізувати поняття (хайтек-компанія, медіа-ринок, веб-дизайнер), поділ сфери семантичного впливу (бейдж - посвідчення особи на конференціях, форумах, з'їздах, постер - плакат у періодичному виданні, рієлтер - агент, торговий посередник з продажу нерухомого майна) [40, c. 20].

Л. Чернікова та Т. Смілик виділяють низку проблем, які постали перед українським мовознавством, пов'язаних з функціонуванням нового лексичного матеріалу [53, с. 129].

По-перше, на думку науковців, виникла потреба збільшити реєстр орфографічного словника української мови за рахунок лексичних запозичень, давши їм відповідне орфографічне оформлення. Також, гостро стоїть проблема унормування правопису запозичень (які слова писати в лапках, де подвоювати приголосні тощо).

По-друге, дослідниці вважають, що необхідно встановити чіткі критерії зарахування запозичень до складу української мови (розрізнити епізодизми, ефемеризми, спорадизми), зокрема, за частотою вживання іншомовного слова, наявністю в розмовному мовленні, у творах сучасних українських письменників (за винятком представників мас-культури), за ідіомотворчим потенціалом тощо. Насамперед, варто перевірити, чи є відповідник в українській мові - у спадщині класиків української літератури, у живому народному мовленні, у словниках Б. Грінченка, А. Кримського та інших, які витримали випробування часом, у фразеологічних словниках, у творах сучасних авторів.

По-третє, є потреба фіксувати контексти, у яких вживаються англіцизми (зокрема розмовні ситуації), визначити засади етимологічної ідентифікації (з якої чи з якої через яку мову запозичено), врахування культурного та країнознавчого компонента. При написанні відповідних лексикографічних праць слід зважити на випадки зіткнення мовної традиції та практики [53, с. 130].

К. Демченко відзначає, що мова кожного народу функціонує й розвивається в контексті мов світу й під впливом цього контексту. Країни та їх народи перебувають у постійних взаєминах економічного, політичного, наукового й культурного характеру. Тому всі спроби штучної ізоляції національної мови від інших мов суперечить об'єктивним законам розвитку людства і мови, як його найважливішого феномену [9, c. 24-26].

Варто зазначити, що національна самобутність мови, запорука її успішного функціонування у певному соціально-етнічному просторі визначається не лише кількістю питомих слів. Національна своєрідність мови формується також за всіма (фонетичними, лексичними, фразеологічними, словотвірними, морфологічними, синтаксичними, просодичними) рівневими складниками, які органічно поєднано у функціональну систему і які взаємопов'язані в цій системі. Саме у специфіці комунікативної організації цієї функціональної системи, як і в самій природній (матеріальній) якості рівневих одиниць, і виявляється самобутність мови, її стійкість як категорії національного рівня.

Усе наведене вище дає підстави стверджувати, що основними причинами запозичень українською мовою англійських слів є інтеграційні процеси, стрімкий розвиток науки і техніки, престиж англійської мови, необхідність назв для нових предметів, процесів, понять, прагнення мовної економії, поділ сфери семантичного впливу та багато інших лінгвістичних та екстралінгвістичних чинників.

1.2 Засвоєння англійських запозичень у сучасній українській мові

На сучасному етапі дослідження запозичень в українській науці відбувається за такими напрямками:

1) запозичення як збагачення мови (О. Стишов [48], Д. Баранник [3]);

2) запозичення як порушення стабільності та унормування сучасної української мови (А. Загнітко [13]);

3) англіцизми як специфічний вид запозичень (Н. Попова [36]).

Як відзначає О. Дьолог, складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов'язані з інтенсивним надходженням запозичень, переважно з англійської мови, закономірно отримують неоднозначні оцінки українських мовознавців: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих англійських запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах, з іншого, - спостерігається перевантаження та засмічення рідної мови чужими лексемами (часто навіть за наявності власне українських відповідників) [10, с. 119].

Науковець стверджує, що інноваційні процеси у мові завжди були предметом дослідження світової лінгвістики. Питання про місце нових слів у лексичній системі мови, про принципи їхньої класифікації, про способи організації та функціонування активно вивчаються в українському мовознавстві. Ці процеси досліджуються у різних аспектах: з точки зору їхнього залучення у мовну систему, з точки зору реалізації в них потенційних можливостей мовної системи, з точки зору їхньої співвіднесеності з економічними, політичними, культурними процесами. Проте недостатньо вивченими є самі процеси адаптації англомовних запозичень в українській мові [10 , с. 120].

На думку О. Стишова, однією з найактивніших сфер залучення до української мови нової англомовної лексики є реклама та засоби масової інформації. Через мову реклами та ЗМІ до українського лексичного складу потрапляє значна кількість запозичень. Особливо інтенсивно такий процес відбувається в останні десятиліття. Одним із чинників цього є більша відкритість українського споживчого ринку товарам іноземного виробництва, які, природно, мають чужомовні (переважно - англійські) назви [48, c. 76].

Дослідник доводить, що постійне теле- та радіомовлення пропонує рекламу численних закордонних товарів, нерідко таких, для позначення яких в українській мові не існує слів. Через це в українській мові відбувається запозичання безпосередньо з іноземної мови (зазвичай - англійської) усно-писемним шляхом, оскільки реклама найчастіше послуговується аудіовізуальним методом впливу. Як відомо, реклама має мету привернути увагу україномовних покупців, нерідко маскуючи звичайні речі, що іноді можуть мати й українську назву. Наприклад, дайджест - огляд, спрей - розбризкувач, кеш - готівка, армрестлінг - рукоборство, фрістайл - вольний стиль, ньюс-реліз - випуск новин, сервіс - обслуговування, паркінг - стоянка, дайвінг - пірнання, ліфтинг - підтяжка, прайм-тайм - найкращий час, флаєр - листівка, дистрибЧютор - розповсюджувач, арт-терапія - лікування мистецтвом, бебі-бум - сплеск народжуваності, фастфуд - швидка їжа, консумація - споживання, консумент - споживач, сейл - розпродаж, дефростер - розморожувач, офіс - контора, сек Чюриті - охорона, дисконт - знижка, тинейджер - підліток, бартер - товарообмін, лізинг - оренда, пресинг - тиск, екшн - дія тощо [48, с. 97-98].

Процес новітнього запозичення англіцизмів в українську мову відбувається у межах загальної для всіх сучасних мов тенденції до універсалізації та інтернаціоналізації словникового складу. Специфікою сучасного періоду є те, що найчастіше за основу інтернаціональної лексеми обирається англійська за походженням номінація - власна або створена в англійській мові на базі латинських або грецьких міжнародних елементів. Цьому також сприяє той факт, що за нинішньої доби англійська мова перетворилася на мову міжнародного спілкування та посіла місце засобу інтернаціональної комунікації.

Л. Масенко стверджує, що вживання чужомовної лексеми в українській мові завжди потребує певної адаптації до власних мовних законів. Численні англіцизми, що сьогодні вживаються у нашому усному та писемному мовленні проходять певні етапи адаптації. На сьогодні в усній та писемній українській мовній практиці (частіше - у мові засобів масової інформації та реклами) все активніше використовуються гібридні композити, перша основа яких становить іншомовну лексему в неадаптованій формі (часто - в іншомовній графіці). Це різновид вкраплень - уживання у тексті з певною змістовою або стилістичною метою слів у звуковій та графічній формі мови-джерела [30, с. 154].

Таким чином, для відображення одного поняття зі спеціальним об'єктом номінації може існувати ціла низка найменувань-варіантів, тобто таких, які певним чином здатні конкурувати за своїми формальними, семантичними або функціональними властивостями у мовній діяльності сучасного українського суспільства. Причиною цього є і позамовні чинники (складність поняття, актуальність різних його аспектів), і внутрішньомовні чинники (наявність варіантних засобів вербалізації поняття).

Д. Мазурик зазначає, що у переважній більшості сучасні неологізми англійського походження відповідають вимогам, що висуваються до слів-термінів: бути максимально точними та лаконічними. Запозичання часто відбувається саме задля економії мовних засобів порівняно з питомими чи калькованими описовими виразами. Наприклад: бренд (розрекламована торгова марка певного товару), пертурбації (несподівана зміна звичайного стану), прайм-тайм (ефірний час на радіо і телебаченні, що охоплює максимальну кількість радіослухачів і телеглядачів), ґрант (грошова допомога на навчання чи наукове дослідження), фундація (пожертвування коштів на заснування чого-небудь), офшор (території, які забезпечують пільговий фінансовий режим із закордонними партнерами) тощо [28, с. 221].

На думку Е. Володарської, деякі слова, що донедавна вживалися у вузькій термінологічній галузі, починають долати цей бар'єр і завдяки ЗМІ та рекламі переходять до загальновживаної мови, розширюючи при цьому свої семантичні можливості і нерідко набуваючи нових значень. Наприклад: трансфери (у значенні «компенсаційні виплати за офіційний перехід спортсмена в іншу команду»), фігурант (у значенні «співучасник гучних подій»), мультиплекс (у значенні «багатозальний кінотеатр»). Адаптація сучасних варваризмів-англіцизмів до норм української літературної мови проявляється і в узгодженні зазначених нововведень із українськими лексемами у роді і числі: Новий Dirol complete подвійної діі; Нова Rexona ніколи не зрадить; Orbit білосніжний; Pampers знає, що ваш малюк бажає; Rex відбілюючий [7, с. 115].

За умови збереження комунікативності і функціонально-стилістичних обмежень запозичення стає одним із джерел поповнення сучасного словника української мови. Певний арсенал запозичених одиниць поступово стає частиною загальновживаної лексики. При цьому адаптація неологізмів відбувається у більшості випадків через мовлення реклами і засобів масової інформації, оскільки реклама і ЗМІ на сьогоднішній день є надзвичайно поширеними та мають певний вплив на широкий загал населення. Проблема адаптації, існування та поширення інноваційних елементів, спричинених впливом англійської мови, у сучасному українському мовленні лише зазначена у даному дослідженні. Проте через активність процесу «англізації» української мови питання запозичання заслуговують на подальше докладне наукове дослідження.

Л. Полюга вважає, що доля англійських слів у системі української мови неоднакова, що визначається їх здатністю до асиміляції в новій лінгвіністичній ситуації з метою більш гармонійного інтегрування в систему реципієнта. Еволюція запозичень в новій мовній системі відбувається в співвідносності з законом української мови на фонетичному, графічному, граматичному, семантичному рівнях. Процес асиміляції нових слів має важливий соціолінгвістичний аспект, який пов'язаний з особливостями освоєння іншомовної лексики різними соціальними групами носіїв мови. Швидкість освоєння запозичень у різних соціальних групах мовного колективу неоднакова. Ступінь освоєння слів з різних тематичних областей також має різнорівневий характер у зв'язку з відмінностями в культурномовній компетенції інформантів. Шлях до адекватного розуміння нового слова у більшості випадків лежить через незнання - хибне розуміння його; дослідження цих етапів еволюції розуміння мають важливе лінгвістичне та соціолінгвіністичне значення для встановлення механізму асиміляції запозичень, появи їхніх дублетів, а також форм, що є наслідком включення в процес народної етимології [34, с. 13].

Фонетичне та графічне осмислення мають першорядне значення для успіху подальшої асиміляції з метою втрати запозиченим словом свого первісного іншомовного виду. У міру можливості потрібно зберігати фонетичні та, передовсім, фонологічні особливості англійської мови. У написанні іншомовних слів не треба вводити літер, що не відповідають звукам, властивим даній мові. З другого боку, необхідно мати на увазі факт неминучості субституції звуків англійського слова відповідними звуками української мови, які, як правило, відрізняються від них в тій чи іншій мірі і у фонетичному (антропофонічному), і у фонологічному відношеннях. Таким чином, у сфері можливості є тільки певне наближення даного англійського слова у його фонетичних та фонологічних характеристиках до таких характеристик його українського аналога. Англійське Маrу - це далеко не те саме, що українське Мері. Ще в більшій мірі це стосується звуків іноземної мови, відповідники яких зовсім відсутні в українській. Питання, пов'язані з цим, треба вишукувати в рамках даної проблеми кожної конкретної мови. Враховуючи факт, що український правопис базується на фонетичному (фонетико-фонологічному) принципі, необхідно в таких випадках застосовувати літери або їх комбінації, які відповідають звукам максимально наближеним до звучання оригіналу. Але тут можддае й застосування в окремих випадках повної або часткової транслітерації, наприклад, передача міжзубного англійського th літерою т (Thatcher - Тетчер) [24, с. 36].

В. Калашник та М. Черпак вважають, що необхідно в повній мірі використовувати можливості української фонетики та фонології, тобто фонологічних розрізнень та протиставлень, характерних для рідної мови, і, що не менш важливо, не діяти всупереч законам нашої мови, орієнтуючись на іншу, зокрема, на російську. На думку дослідників, саме в питаннях передачі звучання іншомовних слів засобами української графіки слід рішуче раз і назавжди відмовитись від наслідування зразків, узятих з російської орфографії. Особливості граматики української мови визначає напрямок граматичних змін, що відбувається з англійськими запозиченнями. Граматична асиміляція англійських слів пов'язана з категоріями роду, числа, про які було згадано раніше, а також з відмінюванням іменників та прикметників та дієвідмінюванням дієслів. Як правило, слова набувають граматичних категорій мови-реципієнта незалежно від присутності або відсутності в мові-донорі та втрачають своє граматичне значення. При порівнянні двох мовних систем, що контактують, найменш серйозні розходження між англіцизмами в українській мові та їх етимонами в англійській мові спостерігається в категорії числа, найбільші - в категорії роду [15, с. 37].

До розряду морфологічної асиміляції Н. Сапальова відносить процес словоскладання англійських слів у моменти їх запозичення в українську мову. До цієї групи лексиколізованих запозичень належать слова типу вокзал (Vauxhall), футбол (football), трамвай (tramway), в яких обидві частини складного англійського слова ввійшли в єдине слово в українській мові; бейдевінд (by the wind), делінд (delint), в склад яких ввійшли іменник, прийменник та (або) артикль; слова, отримані словоскладанням лексем коротких речень - аврал (over all), полундра (fall under!) та інші [44, c. 17].

Л. Черникова та Т. Смілик стверджують, що участь запозиченої лексеми в словотворенні в системі мови-реципієнта є ознакою найбільш успішної асиміляції. Наприклад, англійський суфікс, що має форму -абель-, в українській мові показує позитивну продуктивність, початок якій поклало слово комунікабельність за аналогією до якого з'явились слова читабельний, респектабельний та інші. Процес деривації можна також спостерігати у випадку таких інтегрованих слів, як парк, мітинг, лідер, стрес, шок та інші. Дериватами слова парк є паркувати, парковка; мітинг - мітингувати; лідер - лідирувати, лідерство; стрес -стресовий; шок - шокувати, шоковий [53, с. 131].

О. Кочерга та Н. Непийвода доводять, що з розширенням вживання іншомовних слів-позначень «чужої» реалії або поняття настає період, коли слово використовується для позначення явищ, предметів або понять вже пристосованих до української дійсності, що стали відомими або спільними для англійців та для українців. Цей період запозичення слова українською мовою характеризується розширенням семантичного наповнення слова не тільки тому, що при збережені першого «екзотичного» значення в слові з'являється значення, що співвідноситься з українською дійсністю, іноді досить відмінне від значення свого англійського прототипу. Саме в цей період посилюється семантичний вплив мови-джерела на слова-еквіваленти в українській мові при послабленні впливу на оформленість слова. Це явище закономірне та пояснюється тим, що англійське слово отримує різну інтерпретацію або пояснювального (словники), або контекстуального (українські тексти) характеру. Звісно, що в цьому випадку необхідно було простежити семантичний розвиток англійських двох- або багатозначних слів в українській мові, які спершу з'являлися лише як позначення англійської дійсності. І саме слова, що отримали поширення в українській мові, найбільш повно виявляли свою англійську семантичну насиченість у період розпочатої зміни значення в лексико-семантичній системі української мови [21, с. 24].

Розширення семантичної структури англіцизму в українській мові є результатом вторинного запозичення одного з значень слова, що вже освоєно українською мовою (тандем, тендер, спікер, стандарт та інші).

Л. Черникова та Т. Смілик вважають, що джерелом вторинних запозичень могла бути інша іноземна мова, що контактувала з українською і мала це слово. Так, слово адрес, запозичене з французької мови, отримало додаткове значення: «письмове звернення членів англійського парламенту до короля» з англійської мови. Лексико-семантична система української мови, що залучає в процес еволюції слова іншомовного походження, не приймає механічно всі накоплені значення. Так же як і відбувалася апробація іншомовного слова в початковій стадії запозичення на включення його в лексичну систему української мови, у подальшому процесі запозичення відбувається апробація значень слова та подальша диференціація та розмежування значень, що викликає в підсумку перебудову семантичної структури слова.

Регулярні синтагматичні зв'язки та відношення запозиченого слова з корінними словами призводять до розвитку його семантичної означеності та самостійності, що виявляється в розвитку його внутрішньої та зовнішньої лексичної валентності, тобто здатності вступати в синтаксичні, лексичні, фразеологічні сполучення, здатності сполучатися з граматичними словотворчими морфемами, підлягати процесу термінізації та детермінізації. Набуваючи регулярний характер, запозичене слово іноді так відрізняється від свого первісного значення, що предметно-логічний зв'язок між «чужою» та вже «своєю» номінацією реалією або понять може стати не суттєвою або остаточно зникнути. Як приклад можна назвати розвиток сучасних значень в словах клуб, вокзал, піонер [53, с. 133].

Отже, в процесі формальної та семантичної еволюції англійських слів на українському ґрунті взаємодія та взаємовплив мовних систем англійської та української мов найбільш виразно проявляються на початкових стадіях.

Процес лексико-семантичної еволюції англійських слів в українській мові є найбільш значним у загальному процесі запозичення слів. Саме лексико-семантична система мови джерела є системою, що стимулює подальший розвиток або зникнення слова з лексичного фонду мови, що запозичує. Існування багатьох об'єктивних причин, що викликає лексичне запозичення, робить можливим проникнення майже будь-якого англійського слова в українську мову.

В. Сніцар відзначає, що лінгвістам відомі процеси лексико-семантичних змін, які відбуваються під час адаптації запозичених слів. Науковець стверджують, що розвиток семантичної структури запозиченої лексеми у мові, яка її приймає, може супроводжуватися певними змінами (ускладнення та спрощення структури, переінтеграція значень). Зміни в семантичній структурі запозиченої лексеми часто супроводжуються змінами у структурі окремих значень на схематичному рівні - розширення, звуження та перенос значення [46, с. 253].

На думку Т. Максимової, однією з характерних рис є актуалізація запозичень, що належать до пасивного або спеціального шарів лексики. При цьому може відбуватися втрата: негативної оцінки чи іронічного забарвлення (наприклад, як у лексемі шоу); стилістичного позначення щодо «властивостей капіталістичної дійсності» (брокер, дилер, менеджер тощо); деяких сем, які пов'язують значення з денотатом, що існує лише в закордонній дійсності (коледж, офіс). Про згадану актуалізацію свідчать і новоутворені в українській мові лексичні одиниці, складені на основі, наприклад, запозичення бізнес, що увійшли в сучасне використання: бізнес-план, бізнес-програма, бізнес- ленч, бізнес-партнер, бізнесвумен, бізнес-клас тощо [29, с. 32].

Дослідниця також відзначає й переосмислення прямих значень і появу переносних у деяких запозичень (бартер, пресинг тощо). Наприклад, слово шерп в англійській мові є моносемантом і означає «представник одного з народів, що живуть в районі Гамілаїв і характеризуються особливими уміннями в подоланні гірських маршрутів». Нещодавно це слово отримало переносне спеціалізоване значення - «(в дипломатії) спеціаліст, що готує базу для переговорів вищих урядових чиновників». Можна також спостерігати розширення семантичної структури запозичень за рахунок змін предметно-понятійного співвіднесення слова у зв'язку зі зміною позначуваних реалій: драйвер, сервер, рейтинг тощо [29, с. 34].

Отже всі дослідники відмічають, що запозичені з англійської мови слова становлять в українській мові динамічний шар лексичного складу, що пояснюється суспільно-економічними процесами в Україні. Особливість динаміки англійських запозичень в українській мові полягає в тому, що певні їх шари пересуваються з периферії лексичної системи ближче до її найбільш функціонально актуальних сфер. Це особливо стосується економічної лексики та термінології управління виробництвом, тобто галузей, які зазнають сьогодні найбільших перетворень.

Таким чином, в українській мові кінця ХХ - початку ХХІ ст. відбуваються закономірні лексико-семантичні процеси у зв'язку з появою новітніх англомовних запозичень, які потребують подальшої уваги лінгвістів та передбачать глибокий аналіз зазначених вище мовних явищ. Перспективою незалежного дослідження вважаємо виявлення новітніх англомовних запозичень в лексико-семантичну систему української мови, їх структурно-семантичних характеристик, тематичних закріплень та особливостей функціонування в сучасній українській мові.

1.3 Класифікація англійських запозичень та сфери їх функціонування у сучасній українській мові

Аналіз наукової літератури з теми засвідчив, що вибір англійської на роль першої мови міжнародного спілкування зумовлений як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками. Наприклад, В. Радчук виділяє такі причини активізації впливу англійської мови: «комп'ютеризація, потяг до міжнародних стандартів ділового партнерства, до науки та освіти Заходу, передове товаровиробництво в англомовних країнах, лідерство англійської як міжнародної тощо» [41]. Інші дослідники (Н. Клименко, А. Наумовець) відзначають її раціональну будову та багатство словникового складу, який дозволяє створювати розгалужені терміносистеми [19; 32].

Т. Полякова вважає, що проникнення запозичень у лексичну систему української мови пов'язане з трансформаційними процесами, які спричинені зовнішніми (екстралінгвістичними) та внутрішніми (інтралінгвістичними) чинниками. До перших належать: 1) історичні міжнародні контакти та білінгвізм; 2) новаторство нації в окремій сфері діяльності; 3) мовний снобізм, мода та іншомовні запозичення; 4) авторитетність мови джерела, пов'язана з політичним авторитетом держави; 5) впровадження заходів, що стосуються мовної політики [35, с. 6].

Серед інших причин використання в українській мові англіцизмів Н. Клименко виділяє прагнення до інтернаціоналізації лексики в політиці, науці, публіцистиці; необхідність у номінації нових предметів і явищ; економність вираження поняття одним словом, а не словосполученням; евфемізація мови; прагнення до експресивності; наслідування більш успішних в економіці, спорті й інших сферах країн [19, с. 68].

Переважно запозичення нових англіцизмів у систему української мови відбувається безпосередньо. Так, за словами М. Коваля, до сучасної української мови потрапляє 80 відсотків англо-американських слів. Прикладом, коли англійська мова є мовою-джерелом запозичень, можуть бути такі найменування: андеґраунд, грант, дилер, драйвер, інжиніринг, кеш, імідж-мейкер, трилер, флаєр, шоу-бізнес, шоумен, джойстик, плеєр, кікбоксінг, фітнес, бебі-бум, фастфуд, хотдог, секонд-хенд тощо. Трапляються деякі лексеми, у назві яких експліцитно виражені компоненти, пов'язані зі власними назвами, покладеними в основу цих комбінацій (вінчестер - від назви міста Вінчестер; гамбургер - від назви міста Гамбург; далматин - від назви історичної області Югославії Далмації; ньюфаундленд - від назви острова Ньюфаундленд; пекінес - від назви міста Пекін) [20, с. 420].

Серед запозичень В. Сніцар виділяє такі структурні типи:

1) слова латинського або грецького походження, запозичені спочатку в англійську, а потім з неї - в українську мову (асистанс, ірейта, триплікат);

2) слова, штучно створені в англійській мові з латинських або грецьких елементів (телепроект, парамедицина);

3) слова, створені в англійській мові на основі грецького або латинського елементів та англійської частини (суперхіт, суперстар, телебос);

4) слова інших мов, які спочатку були запозичені в англійську, а потім, через її посередництво, перейшли в українську мову (кетчуп, зомбі);

5) слова, створені в англійській мові на основі англійського компонента та запозиченого з інших (не грецької та латинської) мов (айс-ревю, сафарі-парк) [46, с. 255].

Розгляд дослідниками (Н. Попова, Т. Полякова, Н. Клименко та ін.) запозичених з англійської мови в українську слів дав змогу визначити, що вони належать переважно до таких лексико-семантичних груп: суспільно-політична, економічна, інвестиційна, фінансова, банківська, зовнішньоекономічна лексика, лексика бізнесу та ринку, маркетингу, торгівлі, технічна, наукова, музична, культурна, спортивна та побутова лексика.

Англійські лексичні запозичення, наявні в сучасній українській мові, за їх місцем у лексико-семантичній системі, на думку Н. Попової, можна поділити на кілька групп [36, с. 6].

До першої групи належать давно запозичені слова англійського походження, які органічно ввійшли в українську мову і тяжіють до центру української лексичної системи поряд з українськими. Наприклад: бекон, біфштекс, бутерброд, комфорт, лайнер, парк, пудинг, фарватер, гандбол, гол, танк, трамвай, тролейбус, спорт, старт, фініш, футбол, хуліган, банан, бісквіт, вітамін, вино, гараж, кіоск, фактор, шорти, шоколад та інші. Такі слова часто у словники іншомовних слів уже не включаються.

До другої групи можна віднести слова, відомі в українській мові, але розташовані на периферії української лексичної системи, наприклад: о-кей, хело, уїк-енд, спіч, ланч, вестерн, хепі-енд та інші. Такі слова з огляду на їх специфіку включаються в словники іншомовних слів і виконують не номінативну, а експресивну функцію.

Третя група - це слова вже давно запозичені, але з певних позамовних причин - раніше маловживані й тому маловідомі. У наш час вони входять до активного складу лексичної системи, наприклад: брокер, шоу, істеблішмент, лобізм, менеджмент, імпічмент тощо.

До четвертої групи відносимо нові слова, що ввійшли або входять до вжитку (особливо через засоби масової інформації) за останні 10-15 років. Цілком природно, що їх немає в словниках іншомовних слів. Прикладом можуть бути слова: грумінг, кайф, піар, маркетинг, шопінг, чіпси, профіцит і багато інших [36, с. 10].

Сучасні неологізми-англіцизми, що використовуються в українському мовленні під впливом засобів масової інформації та реклами, Є. Карпіловська класифікує за такими групами:

· неологізми, які використовуються у тексті зі збереженням графіки мови-джерела (варваризми): SMS (Short Message Service), PR (Publiс Relations), VIP (Very Important Person), Lady Speed Stick, Rexona Crystal, UMC, Gillet Series, Happy Meal, Mc Donald Чs, Gala, Viscas, ICTV, Word, Microsoft, Old Spice, Vanish тощо;

· неологізми транслітеровані кирилецею (макаронізми); при цьому одне слово може бути і варваризмом, і макаронізмом: SMS /СМС, PR/ПР (піар), VIP/віп;

· складні неологізми, де запозичені основи поєднуються з питомими: SMS-повідомлення (з подальшою його трансформацію у SMS ?ка), Dax арктика, Gala лимон, Orbit білосніжний, Rex відбілюючий тощо;

· неологізми з нестабільною орфографію: месидж / месідж / меседж, офшор / офф-шор / оф-шор, іміджмейкер / імідж-мейкер, мас-медіа / масмедіа, пепсі-кола / пепсі кола;

· неологізми, які активно беруть участь у словотворенні: PR-щик, PR-відділ, політ-PR, віп-місця, офшорний, бартерний, дисконтний, ваучерний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство, ріелторський, екстримний, мультимедійний, серверний, сканерувати, провайдерський, іміджмейкерський [17, с. 27].

Розглядаючи лексико-семантичні особливості англомовних запозичень сучасного періоду, що визначаються за тематичним принципом, до найчисленнішої групи Н. Попова відносить новітні англійські запозичення, які тематично співвідносяться з економікою, банківською справою і фінансами. Вони зумовлені великими змінами в цих сферах життя і впровадженням ринкової економіки в Україні, а з нею і виникненням потреби в найменуванні нових явищ, які вже мають інтернаціональні (переважно на ґрунті англійської мови) назви (наприклад, компанія, аудит, лізинг, кріейтор тощо). Специфіку складу цієї тематичної групи вона вбачає в переважному входженні до неї частково детермінологізованих економічних, банківських та фінансових назв [36, с. 14].

Нові слова у сфері економіки виникають й на базі власних імен. Внесок таких одиниць у словниковий склад зростає за рахунок тих інновацій, які утворюються на їх основі. Яскравим прикладом є лексична одиниця McDonald's, яка не тільки стало символом швидкої їжі, а й основою для цілої низки неологізмів, пов'язаних з «імперією Мак-Дональдс»: McJob, McMan, McWorld, McMansion. Зазначені факти дозволяють говорити про появу нового словотворчого форманта Mc зі значенням «позбавлений смаку, безликий, стереотипний».

К. Демченко зазначає, що сфера культури й розваг (кіно, телебачення, відео тощо) теж зазнала великих змін і запозичила багато явиш, предметів, понять з цих галузей, дуже розвинутих на Заході (переважно в США). Разом з явищами, предметами та поняттями запозичуються і їхні чужомовні назви (англіцизми) як такі, що переважно не мають еквівалентів в українській мові (наприклад, блокбастер, хіт-парад, трилер, серіал, ток-шоу, сиквел, римейк, хепі-енд, овертайм, кліп тощо) [9, с. 170].

Н. Клименко вважає, що чимало запозичень належить до тематичної групи «комп'ютерна техніка і технологія». Численність таких запозичень з англійської мови, що прийшли в українську останнім часом, зумовлена стрімким упровадженням у наше життя новітніх технологій та використанням широкими масами мовців комп'ютерної техніки, яка має переважно англомовні найменування (принтер, вінчестер, інтернет-провайдер, картридж, трафік, ноутбук, компакт-диск, сайт, файл, факс, чип тощо). Такі новітні англіцизми швидко входять у загальномовний ужиток і детермінологізуються завдяки популяризації комп'ютерної техніки та послуг серед населення, створенню густої мережі магазинів, упровадженню комп'ютерів у навчання, широкому залученню нефахівців до використання комп'ютерів [19, с. 69].

Серед новітніх англіцизмів, що належать до тематичної групи «Спорт», Н. Попова розрізняє назви: 1) видів спорту, спортивних ігор (скайсерфінг, сквош, дартс, джогінг, степ-аеробіка); 2) спортсменів (серфер, квотербек, бодібілдер); 3) спортивних знарядь (скутер, орбітрек, бодішейпер, скейт); 4) спортивних приміщень (фітнес-центр, сквош-корт); 5) видів спортивних змагань (фристайл, екстрим); 6) спортивних понять (драфт, допінг-контроль). Специфікою цієї тематичної групи номінацій є відносно велика кількість новітніх спортивних назв, які ще не зафіксовані лексикографічно, хоча ввійшли до слововжитку й часто використовуються засобами масової інформації в спортивних програмах, новинах, рекламі [36, с. 7].

Назви побутової техніки, товарів і сервісу також розширили свій склад у мові, завдяки новітнім англіцизмам. Це є номінативним відбиттям запозичення нових реалій побутової сфери, кількість яких значно збільшилася за рахунок входження у повсякденне життя товарів і послуг з американської (або іншої закордонної) дійсності, що раніше були невідомими в нашому житті або вважалися екзотичними (блендер, грумінг, тримінг, ліпосакція, пейджер, пілінг-крем, скраб, хендлер, шокер тощо) [36, с. 8].

На думку А. Наумовця, достатньо численною тематичною групою є група політичної лексики (саміт, піар, паблік рилейшнз, віп, віп-місця, імідж, іміджмейкер, бодігард, дайджест, рейтинг, спічрайтер, кілер, стингер, джет-сет, екзит-пол, грін-кард тощо). Поява таких слів в українській мові також зумовлена розширенням міжнародних зв'язків і посиленням впливу світових суспільно-політичних процесів на Україну.

Крім суто номінативних суспільно-політичних англіцизмів, багато з яких зараз входить до української мови, заповнюючи лакуни в її поняттєвій та лексичній системах за відсутності власних відповідників, існують інші запозичення цієї групи, які залучаються в українську мову завдяки своїй експресивності, новизні та яскравості для українських мовців. Такі найменування мають відповідники в українській мові, які, втім, є надто звичними для її носіїв. Саме такі запозичені найменування, як правило, першими детермінологізуються й потрапляють у загальний ужиток (віп - дуже поважна особа, спікер - голова (засідання), рекетир - вимагач, здирник, сек'юриті - охоронець, бебі-бум - сплеск народжуваності, бізнес-ланч - діловий сніданок, імідж - образ, вигляд тощо) [32, с. 19].

До тематичної групи «Медицина» Т. Полякова відносить переважно детермінологізовані завдяки популяризації засобами масової інформації, рекламою тощо, назви видів медичного обстеження, лікування та ін. (моніторинг, мас-скринінг, арт-терапія, шунтування, румінг-ін, лонгіт'юд) [35, с. 12].

У тематичній групі «Страви і напої» Н. Попова виділяє назви: 1) напоїв (лонгер, скотч, тонік); 2) страв (поп-корн, чизбургер, хотдог); 3) фруктів (клементина, нектарин, ківі); 4) закладів харчування (макдональдс, фастфуд).

До тематичної групи «Канцелярське приладдя» входять назви нових реалій, що з'явилися в зазначеній групі товарів (маркер, скотч, органайзер, степлер, файл, бедж тощо) [36, с. 14].

Отже, лексика іншомовного походження, коли нею користуватись без зловживань і перекручень, є одним із засобів збагачення словникового складу мови. Проте варто пам'ятати, що чужі слова -- важливий, але не єдиний засіб позначення нових речей, явищ та процесів і надмірне їх використання може призводити до засмічення мови. Найбільш доречною для нашого дослідження вважаємо лексико-семантичну класифікацію запозичень, оскільки вона надає найбільше можливостей простежити за засвоєнням та функціонуванням аналізованої лексики.

Розділ 2. Специфіка функціонування англомовних запозичень у текстах українських сайтів новин

2.1 Мовні особливості текстів українських сайтів новин

Останнім часом Інтернет перетворився на основний канал поширення новин, випереджаючи традиційні ЗМІ за швидкістю реагування на події, оперативністю викладу новин, інтерактивністю, зручністю використання, мультимедійністю. Онлайнові видання набувають усе більшої популярності серед читачів, оскільки надають їм можливість не тільки швидко ознайомитись з великим обсягом нової інформації, а й узяти участь в обговоренні найважливіших подій. Тому на сьогодні особливої актуальності набуває вивчення жанрово-стилістичних особливостей текстів новин в українських інтернет-виданнях.

Інтернет-журналістику досліджують багато науковців: І. Артамонова [2], О. Васіна [5], Дж. Гол [8], О. Калмиков [16], І. Кірія [18], Р. Крейг [22], М. Лукіна [27], Б. Потятиник [37] та ін. Проте сучасному журналістикознавству бракує ґрунтовних праць, присвячених проблемі функціонування новин в українських інтернет-ЗМІ.

І. Тонкіх визначає такі основні правила подання новинної інформації в ЗМІ: оперативність, новизна, об'єктивність, релевантність, достовірність тощо - актуальні й для мережевих ЗМІ, проте останні мають свою специфіку, що визначає особливості функціонування новин в інтернет-просторі. Насамперед, поява он-лайнових ЗМІ спричинила зростання ролі оперативності як основної вимоги до нової інформації [50, с. 102].

Розглянемо особливості текстів українських сайтів новин на прикладі сайту «Українська правда» (http://www.pravda.com.ua/).

Щодня на сайті «Української правди» з'являється близько 70 новин, цей розділ видання оновлюється раз на 10-15 хвилин. Велика кількість матеріалів, з одного боку, інформаційно перевантажує читача, з іншого - максимально демократизує систему інформування, тому що читач отримує значно більше можливостей для вільного вибору, ніж у традиційних ЗМІ. Зі значної кількості запропонованих матеріалів він може самостійно обрати ті, що його цікавлять, при цьому йому не доводиться переглядати увесь випуск, як у випадку з теленовинами, або переглядати всю інформацію, щоб знайти потрібну, як у газетах. Крім того, гіпертекстова організація матеріалів дає йому змогу отримати максимально повну картину події - за гіперпосиланнями він може перейти на інші сторінки видання з публікаціями на ту саму тему або навіть звернутися до новин інших інтернет-ЗМІ, щоб дізнатися деталі й подробиці або ознайомитися з іншою точкою зору.