Англомовні запозичення в сучасній українській мові (на матеріалі українських сайтів новин)

Заголовки найбільш важливих новин виділено жирним шрифтом, червоним кольором або великими буквами - це максимально спрощує користувачеві процес відбору й читання інформації в онлайновому виданні, оскільки подібна «ієрархія» новин допомагає читачу одразу зорієнтуватися у великій кількості матеріалів. Різноманітні засоби привернення уваги актуальні й у тому розумінні, що користувач інтернет-видання не читає, а «сканує» сторінку, обираючи тексти для прочитання [50, с. 103].

У більшості випадків новини в інтернет- виданнях мають вигляд гіпертекстових заголовків-анонсів, які ведуть до повного тексту. Таку стратегію використовує й інтернет-видання «Українська правда», яке на головній сторінці та в рубриці «Новини» публікує заголовки заміток, з повним текстом яких можна ознайомитися, перейшовши за гіпер- посиланням на окрему сторінку.

Заголовки новин розташовані в хронологічному порядку, із зазначенням дати й часу опублікування. Якщо виникає необхідність переробити вже опубліковані новини, поруч із заголовком з'являється маркер «оновлено» або «доповнено» із зазначенням часу, при цьому новина залишається на тому самому місці в списку, де була й до того. Таким чином, найсвіжіші новини читач може побачити у верхньому лівому куті сторінки, одразу після назви видання та тематичних рубрик. Найбільш актуальну інформацію останніх декількох днів виділено в окремий підрозділ «Картина дня», і тут поруч із заголовками можна побачити також фотографії й кількість читацьких коментарів.

Таке розташування новин зумовлено специфікою сприйняття інформації з екрана монітора: читач не може одразу побачити всю сторінку, оскільки вона значно більша за розміри екрана, проте найбільш важливу інформацію він бачить одразу - у верхньому лівому куті та в центрі [50, с. 105]. запозичення український англійський новина

Особливу роль у мові ЗМІ відіграють інноваційні процеси, семантичні зрушення (кастинг, промоушен), детермінологізація (блокбастер, істеблішмент), «трансляція» термінів (скринсейвер, рингтон), «міграція» чи «дифузія» деяких поширених термінів до складу СЕЛ (веб-сайт, інтернет-провайдер, інтерфейс, ноутбук, флопі-диск). Уживання таких лексем у мові ЗМІ сприяє розширенню кола синтагматичних відношень, унаслідок чого термін набуває специфічного лексичного значення, тобто стає конотативно забарвленим [42, с. 18].

Значно полегшує пошук необхідної інформації наявність архіву за останні 11 років, логічно структурованого за хронологією: тут можна переглянути новини, інтерв'ю, статті, блоги, скориставшись системою пошуку, або за конкретною датою, або за тематичним принципом. Також «Українська правда» пропонує послугу «RSS-стрічка» - розсилка новин за передплатою.

Інтернет-новини мають власні специфічні особливості структурної організації, що відрізняють їх від новин у традиційних видах ЗМІ. Насамперед, це виняткове значення заголовків, їх багатофункціональність та інформаційна насиченість. Саме заголовкам новинних повідомлень відведена важлива роль «айстопера», оскільки час, проведений користувачем на сайті певного ЗМІ, залежить від того, чи зацікавили його заголовки останніх новин.

Основний текст повідомлення в інтернет-виданні, на відміну від друкованих ЗМІ, подається окремо від заголовка: для того, щоб прочитати весь текст, потрібно перейти за гіперпосиланням на іншу сторінку. Тому заголовки інтернет-новин мають підвищену інформаційну насиченість і, як правило, становлять самостійні завершені короткі повідомлення-хроніки, або «жорсткі новини»: «Пірати звільнили «Аріану» після 8 місяців полону» (10 грудня 2009 р.), «Суд заборонив проводити акції протесту під приїзд Медведєва» (15 травня 2010 р.), «Помічницю судді, яка розчавила матір трьох дітей, звільнили по амністії» (25 листопада 2011 р.), «Путіна офіційно висунули в президенти» (27 листопада 2011 р.).

У новинних повідомленнях інтернет-видання «Українська правда» журналісти використовують різні типи заголовків, але переважають інформаційні й констатувально-описові: «Під завалами у Празі знайшли 4 загиблих» (04 жовтня 2009 р.), «Депутат Януковича програв вибори за посаду судді від України» (27 квітня 2010 р.), «Українські дипломати звинуватили Тимошенко в недобросовісній рекламі» (08 лютого 2011 р.), «Річницю революції заборонили святкувати з подачі МВС» (19 листопада 2011 р.) тощо.

Оскільки «Українська правда» позиціонує себе як аналітичний журнал, а більшість публікацій присвячено політичній тематиці, то навіть в інформаційних повідомленнях часто наявні елементи аналітики. Відповідно часто журналісти використовують проблемні заголовки для того, щоб акцентувати увагу на невизначеності питання, складності проблеми, неоднозначності певної події політичного або громадського життя. Це, наприклад, заголовки у формі запитання, що нібито пропонують читачу розібратися разом із журналістом у певній проблемі: «ДАІ намагається «повісити» ДТП зі «Швидкою» Януковича на водія таксі?» (23 квітня 2010 р.), «У Донецьку вчительку української школи довели до смерті?», «Регіони, порушуючи закон, збирають інформацію про журналістів?» (12 липня 2011 р.). Знак запитання наприкінці заголовка може також вказувати на те, що це повідомлення - лише версія можливого перебігу подій.

Часто тільки через один інтригуючий або сенсаційний заголовок люди зупиняють свій вибір на тому чи іншому інтернет-виданні. Якщо в газеті читач бачить перед собою увесь текст одразу, то в інтернет-виданні - лише анонси, і якщо такий анонс його не зацікавить, він не буде читати далі. Тому іноді журналісти «Української правди» використовують рекламно-інтригуючі заголовки, що мають ефект несподіваності, сенсаційності [50, с. 106].

Заголовки мережевих ЗМІ взагалі більш сенсаційні й «галасливі», ніж у пресі: «Герман хоче бути схожою на дружину Януковича» (10 жовтня 2009 р.), «Тимошенко чкурнула до Єрусалиму на свої «кровні». Каятись...» (17 жовтня 2009 р.), «Побачення Путіна і Тимошенко призначено» (21 жовтня 2009 р.), «Ющенко думає, що Тимошенко робить з українців «лохів»« (12 грудня 2009 р.), «Янукович дасть Тимошенко кілька тижнів життя?» (17 січня 2010 р.) тощо.

Як правило, текст подальшої публікації не відповідає сенсаційному змісту заголовка. Так, наприклад, під назвою «Янукович чекає на «самогубство» Тимошенко» опубліковано матеріал, у якому наведено слова В. Януковича про те, що Ю. Тимошенко не має перспектив як прем'єр-міністр і, ймовірно, добровільно подасть у відставку, зокрема: «На мій погляд, Тимошенко вже зрозуміла, що у неї немає ніяких перспектив працювати прем'єром. Мені здається, що вона зробить цей крок самостійно» [59]. Навмисне викривлення слів привертає увагу читачів, але спотворює зміст повідомлення, що є порушенням професійних норм журналістської етики.

Головний редактор видання «Українська правда» О. Притула так пояснює необхідність використання рекламно-інтригуючих і сенсаційних заголовків: «У газеті увесь текст - перед вами, ви можете просто зачепити оком знайоме й актуальне для вас слово і прочитаєте статтю. А ось у нас другого шансу не існує - ви або клікнете на матеріал, якщо заголовок здасться вам достатньо цікавим, або ж оминете матеріал своєю увагою. І ми втратимо читача» [38].

Утім, слід зазначити, що рекламно-інтригуючі, надмірно сенсаційні заголовки становлять незначний відсоток у публікаціях «Української правди» порівняно з нейтральними інформаційними та констатувально-описовими заголовками (близько 5%) [50].

Інформаційні повідомлення «Української правди» мають типову структуру: новини подаються за принципом «перевернутої піраміди» - спочатку найсуттєвіша інформація, потім деталі. У тексті, як правило, наявні цитати - коментарі свідків події або компетентних осіб, наприкінці наводяться відомості про героя публікації та актуалізується зміст попередніх повідомлень на ту саму тему. Саме за таким принципом побудовано тексти більшості новин, у яких часто вживаються запозичені терміни.

Г. Приходько вважає, що сьогодні співвідношення питомих і чужих термінів у текстах новин в Інтернет-виданнях стрімко змінюється на користь останніх. Сучасна українська термінологія також активно поповнюється новими одиницями -- переважно запозиченнями з англійської мови. Українська мова починає розвиватися ніби «в тіні» англійської. Слова байт, демпінг, дистриб'ютор, Інтернет, інтерфейс, кліринг, курсор, маркетинг, моніторинг, офшор, піар, сайт, траст, файл за порівняно недовгий час стали загальновідомими й загальновживаними. Одним із шляхів засвоєння сайтами новин таких запозичень є поєднання їх з власномовними або давно запозиченими термінами, наприклад: демпінгові ціни, клірингові розрахунки, маркетинговий аналіз тощо [39, с. 57].

Не всі новини, які публікуються в «Українській правді», містять оригінальний зміст, тобто іноді вони передруковуються з інших видань або сайтів. У цьому разі наприкінці матеріалу наводиться гіперпосилання з назвою видання-першоджерела, за яким читач може перейти на сторінку цього сайту й переглянути оригінал повідомлення. Наприклад, після замітки під заголовком «Янукович: ЄврАзЕС - не наша гра» наявне гіперпосилання на сайт агентства «Інтерфакс-Україна» [58].

При цьому текст запозиченого повідомлення, як правило, наводиться без суттєвих змін і дуже часто містять англіцизми, а заголовок переробляється відповідно до стилю «Української правди». Слід зазначити, що наявність посилань на першоджерело та можливість гіпертекстового зв'язку з ним свідчить про високий рівень професіоналізму журналістів «Української правди», а рівень якості першоджерел - про те, що читачі можуть довіряти публікаціям цього видання.

Важливу роль у використанні англіцизмів відіграють соціально-психологічні причини: мовці часто надають перевагу іншомовним словам як більш престижним, модним. Наприклад: ексклюзивний - винятковий; сайт - сторінка; дилер - посередник, представник; дисконт - знижка; консалтинг - консультування; менеджер - керівник; офшорний - іноземний. Незважаючи на те, що українська мова частково асимілює чужі слова, все одно велика кількість англіцизмів створює загрозу для зрозумілості національної лексичної системи і часто негативно впливає на швидкість сприйняття інформації [52, с. 6].

«Українська правда» - інформаційно-аналітичне видання, більшість публікацій якого присвячено політичному та суспільно- громадському життю України. Журналісти «Української правди» завжди намагаються подавати критичну оцінку діям політиків. При цьому представники чинного уряду, як правило, отримують більше критики на свою адресу, ніж опозиційні сили. Так, наприклад, оцінка дій Ю. Тимошенко у 2009 р. мала більш негативний характер, ніж у 2011 р.

Публікації на економічну тематику можна переглянути в окремому виданні «Економічна правда», інформацію про культурно-історичне минуле й сьогодення України - в «Історичній правді», проте головна сторінка презентує розділ «Політика» із зазначенням найбільш важливих і актуальних тем. Наприклад, у випуску від 18 грудня 2011 р. як спеціальні теми позначено такі: «Вибори до ВР-2012» та «Справа Тимошенко» [56].

Серед англомовних запозичень економічної та фінансової тематики, характерних для українських Інтернет-видань, у тому числі «Українській правді», Н. Попова визначає такі:

1) назви понять, що стосуються економічної та банківсько-фінансової діяльності (мерчандайзинг, стайлінг, крос-курс, де маркетинг); 2) назви предметів, ділових паперів, контрактів, що стосуються названої галузі (ф'ючерс, бонд, екю); 3) назви осіб, залучених до економічної та банківсько-фінансової діяльності (дисконт-брокер, бренд-менеджер, джобер, а також назви трейдер, дилер, дистриб'ютор тощо (в значеннях «особа, яка...»); 4) назви закладів та приміщень у цій сфері (фактор-компанія, офшор, бізнес-хол, а також назви трейдер, дилер, дистриб'ютор тощо (у значеннях «організація, яка.») [36, с. 13]

Як правило, гіперпосилання-новини деталізують фактологічні замітки - інформації про події, які вже відбулися, але також зустрічаються й вірогідні та превентивні, наприклад, про початок виборчої кампанії, про майбутні вибори, про можливість перегляду результатів виборів. Відповідно, за змістовою домінантою переважають такі типи заміток, як подієві та замітки-анонси. Гіперпосилання, а також назви самих Інтернет-видань, дуже часто містять англомовні запозичення (Інтерфакс).

Фактологічні (або подієві) замітки констатують події, які щойно відбулися в галузі політичного й суспільно-громадського життя України та світу, наприклад: «Соратник Луценка став головним міліціонером Криму» (19 серпня 2009 р.), «Колишні соратники Мороза пішли до Симоненка» (10 жовтня р.), «В Одеській області загорівся потяг» (14 березня 2010 р.), «Янукович залишив без посад двох дипломатів» (11 травня 2010 р.), «В аеропорту Москви розбився Ту-154. Загинули 2 людини» (04 грудня 2010 р.), «Викид радіації стався ще на одній японській АЕС», «Невідомі та «свободівці» влаштували стрілянину у Львові» (09 травня 2011 р.) тощо.

Часто повідомлення з'являються в той момент, коли подія ще триває - це прерогатива саме онлайнових видань, які за своєю оперативністю значно випереджають традиційні ЗМІ. Так, наприклад, під час пожежі в Луцьку 4 грудня 2011 р. «Українська правда» опублікувала про цю подію таку замітку: «У Луцьку горить центральний універмаг. Як передає кореспондент УНІАН, на місці події працюють пожежники, правоохоронці та медики. Людей з будівлі евакуювали, призупинили потік транспорту біля ЦУМу. Поки що вогонь приборкати не вдалося. З вікон йде сильний дим» [54].

Якщо існує потреба подати більш детальну інформацію, журналісти використовують або розширені замітки, або розгорнуті репортажі та звіти. На відміну від замітки, яка, наприклад, про збори політичної партії чи руху повідомляє лише, де і коли вони відбулися, звіт оперативно й дуже детально розповідає про цю подію, із цитуванням слів головних діючих осіб.

Найчастіше в повідомленні політичних новин України в онлайновому виданні «Українська правда» використовуються хронікальні тематичні звіти. Такими, наприклад, є звіти під заголовками: ««Регіони» вже готують «помаранчевим» тюрми» (21 листопада 2009 р.), «Турчинов не хоче ставати Черновецьким» (10 січня 2010 р.), «У Партії регіонів пояснили, які вони соціал-демократи» (19 жовтня 2010 р.), «Порошенко пояснив, куди ділися гречка та борошно» (25 лютого 2011 р.), ««Нашій Україні» треба визначитися з Ющенком» (15 липня 2011 р.) тощо. Така форма звіту дає змогу в лаконічній формі повідомити інформацію на певну тему, що має цінність новини в галузі політичного життя та може бути подана в стрічці коротких новин-гіперпосилань.

Велика кількість звітів на сайті видання з'являється в періоди, найбільш насичені політичними подіями, наприклад, під час передвиборної агітації восени 2009 р. Тоді «Українська правда» найбільшу кількість звітів присвятила висвітленню прес-конференцій, які проводилися різними політичними силами і тексти яких характеризувалися використанням величезної кількості англіцизмів. Найбільша кількість матеріалів - тематичні звіти. У них зосереджується увага на одному-двох основних моментах, що обговорювались під час прес-конференцій.

На основі семантичних ознак виділяємо чотири лексико- семантичні групи англомовних запозичень, що функціонують у текстах українських сайтів новин:

1) Назви суб'єктів: 1) назви осіб за ознаками суспільного статусу: джентрі, лорд; 2) назви осіб за місцем в ієрархічній структурі управління, професійними якостями, а також назви осіб за професіями: брокер-аутсайдер, дистриб'ютор та ін.; 3) назви осіб за статусом зайнятості в секторах економіки: бізнес-леді, інсайдер; 4) назви осіб за рівнем грошових виплат і безплатних (пільгових) послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання: фрешмен, фригольдери; 5) назви осіб за належністю до «тіньової» економіки та отриманням нелегальних прибутків: корупціонер, рекетир; 6) назви установ, організацій, які беруть участь у соціально-економічних процесах, та їхніх відділів: грантор, хоспіс.

2) Назви об'єктів: 1) назви документів: гомстед-акт,

медикер; 2) назви властивостей: ексклюзивність; 3) назви наук, наукових напрямів, теорій, галузей, концепцій: ескапізм, статистика; 4) назви розрахункових понять, а також понять, пов'язаних зі сферою грошового чи матеріального стимулювання суб'єктів господарських відносин: дедактебл, медикейт; 5) назви інших соціально-економічних понять та реалій: бізнес, трест.

3) Назви дій та процесів: шопінгувати, пікапити тощо.

4) Назви ознак: промоутерський, спікерський тощо.

У складі запозичень виділяємо лексико-тематичні групи: 1) фінансово-економічна, торговельна термінологія, напр.: ф'ючерсні операції, арт-бізнес; 2) суспільно-політична лексика, напр.: промоушн, кліпмейкер; 3) комп'ютерна термінологія, напр.: провайдер, сплітер; 4) назви їжі, напр.: спрайт, фаст-фуд; 5) найменування одягу, взуття та їхніх частин, напр.: мокасини, топлес, джинси; 6) терміни медицини та соціальної допомоги, напр.: тайлерон, ліфтинг-крем; 7) назви поселень, будівель та їхніх частин, напр.: тауер, ферма; 8) слова, що репрезентують сферу культури, напр.: сейшн, паті; 9) людина, сім'я, напр.: плейбой, пікапер [42, с. 8].

Інтернет-видання «Українська правда» під час президентської кампанії 2009-2010 рр. також регулярно публікувало репортажі власного виробництва про найважливіші події політичного життя. Такими є репортажі про процедуру висунення кандидатів у президенти: «Віктора Януковича провели в останній політичний бій» [25], «Юлія Тимошенко озброїлася ностальгією за майданом» [33], «Віктор Ющенко провів психотерапію серед своїх прихильників» [26].

Активно використовують лексеми, неадаптовані графічно й фонетично, зокрема абревіатури: IQ (Intelligence Quotient) - !коефіцієнт розвитку, який вираховують як відношення т. зв. «розумного віку» до справжнього хронологічного віку особи»; VIP (very important person) - «абревіатура, уживана (також і в офіційних документах) для позначення відомих державних і політичних діячів, впливових чиновників, знаменитих людей зі світу культури та мистецтва, які мають привілеї в аеропортах, на залізничних вокзалах (спеціальні зали), на транспорті тощо». Набули поширення назви осіб за родом діяльності (спічрайтер, веб-ридер).

Відзначимо так звану «міграцію» (чи «дифузію») деяких поширених термінів англомовного походження до складу запозичень, напр., ЛО лексико-тематичної групи радіотехніки вжито на позначення реалій і понять Інтернету та мобільного зв'язку. Вони стали джерелом формування низки актуальних метафоричних моделей: веб-сайт, слайдер тощо. Їхнє вживання в мові ЗМІ сприяє розширенню кола синтагматичних відношень, унаслідок чого термін набуває специфічного лексичного значення, тобто стає конотативно забарвленим словом.

Важливою рисою аналізованих англіцизмів є їхнє вузьке дериваційне коло, а здебільшого його відсутність, проте, асимілюючись, ці лексеми можуть налічувати велику кількість похідних, як, наприклад, сталося зі словом бізнес: бізнес-клас, бізнес-операція, бізнес-план, бізнес-центр, бізнес-леді, бізнесмен, бізнесовий, бізнесюк (розм.) [43, с. 13].

Однією з головних ознак, що визначають специфіку інтернет-журналістики, є інтерактивність - діалогічність, наявність зворотного зв'язку між автором та аудиторією. На сайті «Української правди» використовуються майже всі існуючі на сьогодні форми інтерактивного зв'язку, які є англіцизмами: коментарі, опитування, блоги, форум, чати, електронна пошта, РББ-розсилка. Проте саме у висвітленні новин найбільшу роль відіграють коментарі, оскільки вони, по-перше, розширюють змістовий контекст повідомлення; по-друге, надають користувачам можливість долучитися до дискусії; по-третє, дають журналісту змогу сформувати уявлення про реальний стан громадської думки з певних питань; по-четверте, автоматично визначають рейтинг, актуальність і резонансність новини. Для того, щоб додавати коментарі, читачеві потрібно авторизуватись. «Українська правда» має власні правила коментування, головне з них можна побачити на будь-якій сторінці з інформаційним повідомленням, яке часто містить англомовні запозичення: «Коментатори, які допускатимуть у своїх коментарях образи щодо інших учасників дискусії, будуть забанені модератором без додаткових попереджень та пояснень» [11].

У рубриці «Музичні новини» журналісти інформують молодь про дебютники (дебютні альбоми), сольники (сольні альбоми), сингли (окремі пісні чи диски з меншою, ніж в альбомі, кількістю пісень), кавер-версії (часто просто кавери) пісень (переробки відомих музичних творів, що звучать у виконанні інших співаків) їхніх кумирів. Наприклад: «...музиканти засіли за дебютник «Пыльная быль» ; «Альбоми і сингли групи розійшлися по всьому світу ...» (К, 2002, №12); «Фоззі готується видати новий сольник» (ЕС, 2004, №152); „Ще з виступу «Zsuf» запам'яталась «Растаготика» ... та індустріальний кавер на «найпопулярнішу пісню сучасності», тобто «Владімірскій централ» (ЕС, 2004, №144) [14, с. 23].

Для мови сучасних Інтернет-медіа характерні такі ознаки: зникнення деяких лексем із ЗМІ, хоч певний період вони були досить модними (інтерквіз, кіднеп, аудіоплеєр, бартер); припинення активного вжитку частини запозиченої лексики (сканер, спонсор, грант); наплив нової лексики (гудвіл, біг-бід); міграція термінів (трансляція) (спонсор, кастинг, пікап); варіативність новотворів (месидж / меседж, сейшн / сешн, піар / пі-ар); неоднорідність фонемного та графемного складу СЕЛ англомовного походження, передусім унаслідок розбіжностей транслітерації (g, h, w) (пінг-понг замість пінґ-понґ, Хемінгуей замість Гемінґвей, Уолт-Дисней замість Волт-Дисней).

Для англізмів характерне переважне вживання у суспільно-політичних та економічних публікаціях: гоу-слоу, коучер, аутрайт, топ-менеджер тощо; розширення семантичних меж лексем унаслідок адаптації (пресинг, хакер, месидж тощо) [43, с. 19].

Отже, особливості висвітлення новин на сайті «Української правди» відображають загальні тенденції розвитку інформаційної інтернет-журналістики, а саме: підвищення ролі оперативності як однієї з головних переваг онлайнових ЗМІ, тяжіння до поєднання інформування та розважальності («інфотейнмент»), що відбивають заголовки повідомлень, поліфункціональність заголовків, які одночасно використовують і в ролі самостійних «жорстких» новин, і в ролі гіперпосилань, за якими можна перейти до повного тексту повідомлення. Всі ці явища супроводжуються широким використанням англіцизмів. Тим не менш, варто відзначити, що перенасичення мови сучасних українських новин іншомовними запозиченнями призводить до їхньої неінформативності, тобто втрати основної функції мас-медіа.

Аналіз запозичень, уживаних у мові мас-медіа, засвідчує те, що лексикографи не встигають уключати ці новотвори до складу нових довідників, лексикографічних праць, тому важливо зафіксувати, класифікувати та визначити функціональну роль переймань з інших мов.

2.2 Варіативність англомовних запозичень у текстах українських сайтів новин

Англомовні запозичення в українській мові фіксуються найбільш активно, починаючи з ХХ ст. Значною мірою вони засвоювалися через посередництво російської мови. Чимало лексичних елементів, безпосередньо запозичених з англійської мови, уже з кінця ХІХ - початку ХХ ст. закріпилися у мовній практиці української діаспори в Північній Америці [49, с. 5]. В умовах утвердження ринкових відносин у роки незалежності найбільш динамічною частиною лексико-семантичної системи української мови виступає соціально-економічна терміносистема. Через ЗМІ, у тому числі сайти новин відбувається активне проникнення нових лексем до раніше усталеного словникового складу української мови, що нерідко призводить до певної невпорядкованості цього процесу. Ось чому і виникає потреба термінологічної стандартизації, аналізу дериваційних потенцій новозапозиченої лексики, мотивованої регуляції відповідних явищ, насамперед у мові засобів масової інформації [43].

За останній період часу в мові українських сайтів новин відбулись такі процеси:

а) деяка частина лексики ввійшла до активного ужитку і її прийнято називати «засвоєною»: супермен, робінзон, ловелас тощо. До цієї групи лексики відносять лексеми, засвоєні досить рано, а також ті, які не викликають почуття чужого;

б) окремі слова, ставши модними на певний період, нині вже не з'являються або дуже рідко вживані в ЗМІ, наприклад, інтерквіз, кіднеп, кіднепінг, кантрі, аудіоплеєр, бартер;

в) у зв'язку з політичними, економічними, культурними змінами, інтенсифікацією міжнародних стосунків засвідчено наплив нової лексики: месидж, TV-маркет, dress-код, PR-конференція, РК-контора, VIP-клієнт, VIP-ложа, web- рідер, web-райтер, web-сайт, off-роад, off-сайт, on-лайн, флайледі, фармамаркет, тіч-ин, телемаркетинг, супермаркет, стретч, стринг, рейтинг, провайдер, промоутер, промоушн, проспериті праймериз, прайм-рейт, прайм-тайм, прайс, прайс-лист, піаритись, піар-кампанія, пірсинг, оп-арт, ньюс-мейкер, ньюс-реліз, маркет, маркетинг, маркет-мейкер, мас-медіа, мастер-дизайнер, менеджер, менеджеризм, менеджмент, Інтернет, Інтернет-клуб, гудвіл, біг-бід, бебі, арт- бізнес, арт-директор, байк-шоу. До цієї ланки лексики належать слова, засвоєні українською мовою нещодавно, до того ж вони ще зберігають риси іншомовності [48, с. 35].

Для мови сайтів новин на сучасному етапі розвитку характерні такі особливості:

1) предметом запозичення слугують цілі слова або їхні частини (суфікси, префікси, в обмеженій мірі навіть граматичні закінчення та окремі звуки), тобто береться готовий чужий матеріал, зовнішня форма слова: GPRS-послуга, Push-повідомлення, VIP-інформ, Product-менеджер, QIP-менеджер контактів тощо;

2) запозичується зовнішня форма слова, принцип його внутрішньої побудови, коли відбувається формальний, дослівний переклад чужого слова або цілих синтаксичних зворотів: так, в останні роки було запозичено слово сплітер - англ. splitter (на відміну від російської мови в українській не відбувається подвоєння приголосного т), девайс - англ. devise [43].

І. Щур зауважила, що на сьогодні в українському мовленні частотні англійські терміни з незрозумілою внутрішньою формою інколи переосмислюються відповідно до звукових чи образних асоціацій зі словами рідної мови. Характерним для цього є комп'ютерний сленг: дрова (драйвера), мило (від англ. e-mail), момед і мопед (модем), мудем (поганий модем), нафігатор (програма Netscape Navigator), піжамкер (програма Page Maker), трупопаскаль (мова програмування Turbo Pascal), шаровари (умовно-безкоштовна версія програми, від англ. shareware), чекіст (програма Check It). У джерелах ЗМІ можна знайти такі звукові зближення з власними іменами: клава (клавіатура), аська (програма ICQ), лазар (лазерний принтер), єгор (помилка, від англ. error) тощо [57].

Є. Карпіловська вважає, що унормування та кодифікація нової лексики передбачають передусім з'ясування її активності й значущості в процесах номінації та комунікації, відповідності чинним мовним нормам і вже на цій підставі виявлення чинників, які сприяють її стабілізації в сучасній українській мові. Завершенням процесу усталення певної інновації в мові можна вважати її фіксацію нормативними словниками (загальномовними чи галузевими) [17, с. 3]. Мусимо не погодитися з такою думкою через те, що мовознавці не встигають вносити до словникових статей новозапозичені англіцизми, а ті в свою чергу вже широко використовуються в мові ЗМІ і не ввжаються новими чи незнайомими, наприклад, смс, фейс-контроль, джипінг, VIP-вагон тощо.

На думку дослідниці, інтенсивне оновлення сучасного українського лексикону, в тому числі й словникового складу сайтів новин, спричинило появу чималої кількості номінацій зі спільним означуваним - варіантів або синонімів. Вона виділяє такі назви: 1) з новим означуваним - нові адаптовані (транслітеровані чи транскрибовані) та неадаптовані запозичення, так звані вкраплення, які вводять до складу лесикону нові основи та форманти: месидж / месідж / меседж / SMS / SMS (смс-)-повідомлення /SMS'rn (смс-ка) /есемеска або суфіксоїд-основа -нет (від англ. net „сітка, мережа») в активно поповнюваному ряду запозичень і новотворів на зразок Інтернет, Рунет, Укрнет, Фринет, Євронет, Євроворднет тощо; новотвори з уже наявними в системі української мови основами й формантами. Сюди можна віднести новотвори - неосемантизми, які становлять результат не морфологічного (зовнішнього, міжслівного), а семантичного (внутрішнього, внутрішньослівного) словотворення. Яскравим виявом цієї тенденції поповнення лексикону є також високопродуктивні моделі творення іменників та прикметників з непрямою, перифрастичеою семантикою [Карпіловська, с. 5]. Це слова, на зразок: антирейтинг, антипіар, антипіарний, антипіарити, антименеджер, антименеджерський, антипромоушн /антипромоушен.

Дослідники відзначають збільшення рівня запозичуваності англіцизмів сайтами новин, особливо за останні 5 років. Причому лексеми, засвоєні кілька років тому, вже переходять на третій етап адаптації іншомовних лексем у мові-реципієнті, коли носії мови не відчувають чужомовного походження слова, що поступово втрачає жанрово-стилістичні, ситуативні і соціальні особливості; так званий етап стабілізації значення (за Л. Крисіним [23]). У цей час відбувається продуктивний процес деривації, коли від новозапозиченого англіцизму починають утворювати похідні слова. Така тенденція характерна для засобів масової інформації, бо на цьому етапі більшість запозиченої лексики англомовного походження ще не зафіксовано у словниках іншомовних слів чи будь-яких інших словниках української мови, не говорячи про похідні від цих одиниць утворення. Так, на сьогодні виділено десятки груп слів, на базі яких у мові сайтів новин відбулася активна продуктивна семантична деривація [45]. Розглянемо деякі з них.

На основі запозиченої з англійської мови лексеми менеджер утворилася велика кількість слів (понад 34 ЛО). В англійській мові воно відоме ще з 1588 року, а до української потрапило лише в кінці ХХ ст. Продуктивним щодо цієї лексеми є морфологічний спосіб словотворення, а саме: префіксальний (антименеджер, антименеджерський), суфіксальний (менеджеризм, менеджерити, менеджерський), постфіксальний (менеджеритися), основоскладання (менеджеровіз, менеджеромузика), словоскладання (аккаунт-менеджер, арт- менеджер, біатлон-менеджер, бранд-менеджер / бренд-менеджер, веб-менеджер, контент-менеджер, медіа-менеджер, менеджер-центр, офіс-менеджер, принт- менеджер, ризик-менеджер, сайт-менеджер, тайм-менеджерський, таск-менеджер, топ-менеджер, транс-менеджер, тренінг-менеджер, файл-менеджер, Product-менеджер), абревіація (, E-xecutive-менеджер, HR-менеджер, ІТ-менеджер, PR-менеджер, QIP-менеджер контактів) [43].

Лексема піар / пі-ар / PR / pr у мові сайтів новин є досить варіативною щодо написання, причому до словників української мови занесено лише дві з них - піар та пі-ар. Це слово стало дуже популярним, з цієї причини виникає багато варіантів у написанні. Продуктивним є морфологічний спосіб словотворення (близько 36 ЛО), зокрема суфіксальний (піарити, піарний, піарський), префіксальний (антипіар, антипіарити, антипіарний, антипіарський), постфіксальний (піаритися), основоскладання (піаровигідний, піаромаркетинговий, піаронатяк, піаророзвод, піарошахрай, рекламопіаро-маркетолог), словоскладання (PR-агенція), абревіація: PR, PR-агенство, PR-акція /pr-акція, PR-бібліотека, PR-галузь, PR-директор, PR- портал, PR-кампанія, PR-клуб, PR-компанія, PR-консалтинг, PR-консультант, PR- маркетинг, PR-менеджер, рг-підтримка, PR-послуга, PR-специаліст, PR-спільнота, PR-технологія) тощо. Але нещодавно з'явилося ще одне значення абревіації PR. У пошуковій системі Google використовується алгоритм розрахунку авторитетності сторінки, інколи його скорочено називають PR (Google PageRank). Якщо не знати цього, то можна припуститися помилкової думки про лексико-семантичний спосіб словотворення, коли нові слова утворюються внаслідок розщеплення значення слова на два самостійні значення, тобто процес утворення омонімів від багатозначного слова [43]..

Англіцизм промоушн / промоушен має два варіанти написання, причиною чого є неунормованість процесу запозичення. У результаті виникає широка варіативність графічного оформлення новозапозиченої лексики. У мові засобів масової інформації це слово стало твірною основою для ряду похідних одиниць, зокрема деривованих за допомогою морфологічного способу словотворення (13 ЛО). Найбільшу кількість лексем утворено за допомогою словоскладання: крос-промоушн, промоушн-акція, промоушн-менеджер, промоушн-менеждмент,промоушн-проект, промоушн-сервіс, сейлз-промоушн, трейд-промоушн; суфіксації: веб-промоушенський, промоушенський, рекламно-промоушенський. Малопродуктивним щодо цієї лексеми є поки що префіксальний спосіб словотворення (антипромоушн, антипромоушенський). Непродуктивними на сьогодні вважаємо постфіксальний, безафіксний способи, основоскладання та абревіацію (жодного варіанта утворень за допомогою цих способів від лексеми промоушн / промоушен не було знайдено в джерелах засобів масової інформації).

Небагато похідних дериватів (близько 7 ЛО) виявлено від лексеми байєр -- «спеціаліст з купівлі-продажу товарів та послуг». Головною причиною вважаємо неосвоєність новозапозиченого англіцизму в українській мові. Тут переважають способи морфологічного словотворення, зокрема суфіксальний: байєрський; префіксальний: антибайєр, антибаєрський; словоскладання: арт-байєр, медіа- байєр, байєр-спікання, абревіація: ТВ-байєр [48].

Дещо інша ситуація склалася із англіцизмом перфоменс. Цей англіцизм хоча і був запозичений нещодавно, але через те, що його семантика тісно пов'язана із шоу- бізнесом, набув широкого вживання та піддався процесам деривації й законам мови- реципієнта (понад 36 ЛО). Серед основних способів словотворення перважають суфіксальний: перфомансовий (форум), антиперфоменсний; префіксальний: антиперфоменс; основоскладання: брутально-перфомансний, демонстративно-перфомансний (характер), музично-перфомансний; словоскладання: акція-перфоманс, арт-перфоменс, боді-арт-перфоменс, відео-перфоменс, виставка-перфоманс, відео-перфоманс, Інтернет-перфоманс, мастер-клас-перфоманс, кітчен-перфоменс, перфоманс - акция, перфоменс-бонд, перфоменс-інсталяція, перфоменс-контракт, перфоменс-контрактинг, перфоменс-перевтілення, перфоменс-шоу, проект-перфоменс, рейтинг-перфоменс, шоу-перфоменс, перфоманс-арт, перфоманс-контрактинг, перфоманс-контрактів, семінар- перфоманс, стрип-перфоманс, фрік-перфоманс; абревіація: біо-перфоменс, фото- перфоменс, фото-перфоманс. Непродуктивними, на нашу думку, щодо цієї лексеми виявилися постфіксальний і безафіксний способи морфологічного словотворення [48].

Найбільшу словотвірну парадигму виявлено в лексеми віп / ВІП / VIP / Vip / vip. По-перше, вражає її варіативність у мові засобів масової інформації, причому перевага надається все ж таки українськоподібному варіанту віп або графічно - англійському VIP. По-друге, популярніть цього слова. Щодо словотвірних можливостей (понад 100 ЛО), то відзначено суфіксальний спосіб словотворення: віповати, віповий / ВІПовий, віповський / ВІПовський; а також домінування абревіації: віп / VIP-авіапревозка, віп / VIP-авто, віп / VIP-авто-центр, віп / Vip- аеропорт, віп / VIP-академія, віп / VIP-вакансія, віп / VIP-візитка, віп / VIP-версія, віп / VIP-віза, віп / VIP-відділ, віп / vip-відпочинок, віп / VIP-вінок, віп / VIP-гість, віп / VIP-гороскоп, віп / VIP-дисертація, віп / VIP-дівчата, віп / VIP-діти, віп / VIP-зал / віп / Vip-зал, віп / VIP-захід, віп / VIP-золото, віп / VIP-зустріч, віп / VIP-карти, віп / VIP-категорія, віп / vip-клас, віп / VIP-ложа, віп / VIP-клуб, віп / vip-літак, віп / VIP- навчання, віп / vip-нерухомість, віп / VIP-новини, віп / VIP-обслуговування, віп / vip- переїзд, віп / vip-персона, віп / VIP-подарунок, віп / VIP-проводи, віп / VIP-сауна, віп / VIP-сервис, віп / VIP-статус, віп / vip-сувенір, віп / VIP-сувенирний, віп / VIP-таксі, віп / VIP-трансфер, віп / VIP-тур, віп / V.I.P.-тур, віп / VIP-туризм, віп / VIP-умова, віп / VIP-хостинг, віп / VIP-чартер, віп / VIP-тариф, віп / VIP-чат [47, с. 2]. Нами не зафіксовано у мові сайтів новин прикладів префіксального, суфіксально-префіксального, постфіксального, безафіксного спосбів морфологічного словотворення, основоскладання та словоскладання.

Така ж ситуація склалася і навколо лексеми мейкер. На сьогодні на базі цього слова утворено кілька десятків похідних (близько 44). Наведемо найуживаніші.

За допомогою суфіксального способу утворено слова: мейкерувати, мейкеровський; але велику частину новоутворень - за допомогою словоскладання: аватар-мейкер, арт-мейкер, бабл-мейкер, банер-мейкер, бот-мейкер, брейн-мейкер, бренд-мейкер, віза-мейкер, в `ю-мейкер, десижн-мейкер, дол-мейкер, імідж-мейкер, карамель-мейкер, кліп-мейкер, лайн-мейкер, маркет-мейкер, матч-мейкер, мод-мейкер, муві-мейкер, нігті-мейкер, ньюс-мейкер, офіс-мейкер, пейдж-мейкер, піца- мейкер, плейн-мейкер, принт-мейкер, рингтон-мейкер, сателіт-мейкер, скрін- мейкер, сукня-мейкер, топік-мейкер, фрейм-мейкер, фрейм-мейкерівський, фурія- мейкер, хот-дог-мейкер, шоу-мейкер, сіір-мейкер, news-мейкер. Лише декілька дериватів, утворених за допомогою абревіації, відібрано із мови ЗМІ: амв-мейкер, бух-мейкер, тату-мейкер, AMV-мейкер. Не засвідчено одиниць, деривованих основоскладанням, префіксальним, суфіксально-префіксальним, постфіксальним, безафіксним способами морфологічного словотворення [4, с. 14].

Частовживаним у сучасних сайтах новин виступає англіцизм флеш / флешка / flash, який має 3 різновиди написання (73 похідних ЛО). Серед способів творення домінує словоскладання: флеш-анімація / flash-анімаця, флеш-банер / flash-банер, флеш- версія / flash-версія, флеш-галерея / flash-галерея, флеш-графіка / flash-графіка, флеш-дизайн / flash-дизайн, флеш-диск / flash-диск, флеш-драйв / flash-драйв, флеш- заставка /flash-заставка, флеш-гра/flash-гра, флеш-іграшка /flash-іграшка, флеш- карта /flash-карта, флеш-квест / flash-квест, флеш-кліп / flash-кліп, флеш-кнопка / flash-кнопка, флеш-контент /flash-контент, флеш-листівка/flash-листівка, флеш- матеріал / flash-матеріал, флеш-мобер / flash-мобер, флеш-мульфільм / flash- мультфільм, флеш-накопичувач /flash-накопичувач, флеш-носій /flash-носій, флеш- пам'ять / flash-пам'ять, флеш-панорама / flash-панорама, флеш-плеєр / flash-плеєр, флеш-презентація /flash-презентація, флеш-прикол /flash-прикол, флеш-розробник / flash-розробник, флеш-ролики / flash-ролики, флеш-сайт / flash-сайт, флеш-тест / flash-тест, флеш-технологія / flash-технологія, флеш-файл / flash-файл, флеш- фантазія / flash-фантазія. Суфіксальним способом утворено всього дві лексеми: флешевий, флешувати; абревіацією - три: флеш-моб / flash-моб, флеш-USB [4]. Щодо лексеми флеш не виявилися продуктивними префіксальний, суфіксально-префіксальний, постфіксальний, безафіксний способи словотворення та осново складання.

Лексема кастинг також має чималу словотвірну парадигму. Суфіксальним способом утворено невелику кількість слів (17 ЛО): кастинговий, кастингувати; основоскладанням: гонзокастинговий, демокастинг; словоскладанням більшу кількість одиниць: веб-кастинг, кастинг-агентство, кастинг-директор, кастинг- клуб, кастинг-менеджер, кастинг-новини, кастинг-служба, кастинг-форум, кастинг-центр, фітнес-кастинг; абревіацією: ай-кастинг, I-casting, Net-кастинг [43]. Префіксальний, суфіксально-префіксальний, постфіксальний і безафіксний способи морфологічного словотворення виявилися непродуктивними.

Лексема арт функціонує в українській мові як самостійне слово. На його базі утворено велику кількість похідних слів (57 ЛО). Причому спектр вживання такої лексики є доволі широким: від спеціалізованих журналів про мистецтво до газет суспільно-політичного та економічного характеру, не говорячи вже про телебачення й Інтернет. Загалом серед усіх способів словоутворення переважає словоскладання: арт-абетка, арт-ательє, арт-атракціон, арт-білдинг, арт-відео, арт-візаж, арт- галерея, арт-готель, арт-графіка, арт-група, арт-дайвінг-клуб, арт-деко, арт- дизайн, арт-директор, арт-довідник, арт-каталог, арт-кафе, арт-конкурс, арт- конструктор, арт-критика, арт-маніфест, арт-мастер, арт-менеджер, арт- місто, арт-мозаїка, арт-направленість, арт-обстріл, арт-партнер, арт-постер, арт-проект, арт-процес, арт-реклама, арт-ринок, арт-робота, арт-рок, арт- салон, арт-скандал, арт-спорт, арт-таксі, арт-терапія, арт-товариство, арт- тоніровка, арт-тонування, арт-фотостудія, арт-шпалери, боді-арт, кліпарт, нейл-арт, порно-арт, фейс-арт, шоу-арт, body-art nail-art; хоча зафіксовано і декілька слів, утворених абревіацією: еротик-арт, медіа-арт, поп-арт, фото-арт [51]. Вважаємо непродуктивними нині (щодо цього запозичення) суфіксальний, префіксальний, суфіксально-префіксальний, постфіксальний, безафіксний способи морфологічного словотворення та основоскладання.

Зазначимо, що продуктивним на сьогодні виступає морфологічний спосіб словотворення (про це свідчать наведені вище приклади). Що ж до морфолого-синтаксичного, лексико-семантичного та лексико-синтаксичного способів, то вважаємо їх малопродуктивними в сучасній українській мові взагалі, не говорячи вже про процес творення нових слів від новозапозичених англіцизмів, які ще й так є недостатньо освоєними українською мовою. За допомогою цих способів утворено порівняно невелику кількість похідних слів.

Таким чином, можна дійти висновку, що для мови українських сайтів новин є характерним зникнення деяких лексем (хоч певний період вони були досить вживаними); припинення активного ужитку частини запозиченої лексики; наплив нової лексики; міграція термінів (трансляція); варіативність новотворів; неоднорідність фонемного та графемного складу лексики англомовного походження, передусім унаслідок розбіжностей транслітерації (g, h, w); розподіл англіцизмів за частинами мови: 30 % - іменники, 22% - прикметники, 11% - дієслова; переважне вживання запозичень у суспільно-політичних та економічних публікаціях; розширення семантичних меж лексем унаслідок адаптації. Подальшу роботу можливо провести в напрямку дослідження стилістичних особливостей англіцизмів у сучасних мас-медіа.

Висновки

Протягом дослідження було визначено поняття та місце англомовних запозичень в українській мові, досліджено особливості їх адаптації, розглянуто класифікації, запропоновані В. Сніцаром, Н. Поповою, Т. Поляковою, Н. Клименко, Є. Карпіловською, а також проаналізовано специфіку функціонування англіцизмів в текстах українських сайтів новин, на матеріалі Інтернет-видання «Українська правда».

Було виявлено, що слова іншомовного походження - це невід'ємна частина української лексики. Їх запозичення тісно пов'язане з історією нашого народу, що на різних етапах формування та розвитку власної державності вступав у багатоманітні політичні, соціально-економічні та культурні відносини з іншими народами світу і, таким чином, збагачував та змінював свою мову. Наприкінці XX - на початку XXI ст. активізувалися також українсько-англійські мовні контакти, результатом яких стала значна кількість запозичень у різних сферах діяльності.

Це зумовлено розмаїттям позамовних чинників, а саме розвитком економічних зв'язків, модою на іноземні слова, досягненнями англомовних країн, пожвавленням культурних зв'язків, умовами функціонування української мови, престижем англійської мови, вживанням англіцизмів для демонстрації освіченості або неординарності, та внутрішньомовними потребами: необхідністю назв для нових предметів, процесів, понять, прагненням мовної економії, потребою поповнити експресивні засоби, уточнити, деталізувати поняття тощо.

З'ясовано, що складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов'язані з інтенсивним надходженням запозичень, переважно з англійської мови, закономірно отримують неоднозначні оцінки українських мовознавців: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих англійських запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах, з іншого, - спостерігається перевантаження та засмічення рідної мови чужими лексемами (часто навіть за наявності власне українських відповідників).

Тим не менш, за умови збереження комунікативності і функціонально-стилістичних обмежень запозичення стає одним із джерел поповнення сучасного словника української мови. Певний арсенал запозичених одиниць поступово стає частиною загальновживаної лексики. При цьому адаптація неологізмів відбувається у більшості випадків через мовлення реклами і засобів масової інформації, оскільки реклама і ЗМІ на сьогоднішній день є надзвичайно поширеними та мають певний вплив на широкий загал населення. Еволюція запозичень в новій мовній системі відбувається в співвідносності з нормами української мови на фонетичному, графічному, граматичному, семантичному рівнях. Процес асиміляції нових слів має важливий соціолінгвістичний аспект, який пов'язаний з особливостями освоєння іншомовної лексики різними соціальними групами носіїв мови. Варто відзначити, що процес лексико-семантичної еволюції англійських слів в українській мові є найбільш значним у загальному процесі запозичення слів. Саме лексико-семантична система мови джерела є системою, що стимулює подальший розвиток або зникнення слова з лексичного фонду мови, що запозичує.

Було виявлено, що сьогодні співвідношення питомих і чужих термінів у текстах новин в Інтернет-виданнях стрімко змінюється на користь останніх. Українська мова починає розвиватися ніби «в тіні» англійської. Значна кількість англомовних запозичень за порівняно недовгий час стала загальновідомою й загальновживаною. Одним із шляхів засвоєння сайтами новин таких запозичень є поєднання їх з власномовними або давно запозиченими термінами. Необхідно додати, що не всі новини, які публікуються на українських сайтах, містять оригінальний зміст, тобто іноді вони перекладають з англомовних видань або сайтів. При цьому текст запозиченого повідомлення, як правило, наводиться без суттєвих змін і дуже часто містить англіцизми.

На основі семантичних ознак можна виділити чотири лексико-семантичні групи англомовних запозичень, характерних для українських Інтернет-видань, у тому числі «Українській правді»,:

1. Назви суб'єктів: 1) назви осіб за ознаками суспільного статусу; 2) назви осіб за місцем в ієрархічній структурі управління, професійними якостями, а також назви осіб за професіями; 3) назви осіб за статусом зайнятості в секторах економіки; 4) назви осіб за рівнем грошових виплат і безплатних (пільгових) послуг, одержуваних із суспільних фондів споживання; 5) назви осіб за належністю до «тіньової» економіки та отриманням нелегальних прибутків; 6) назви установ, організацій, які беруть участь у соціально-економічних процесах, та їхніх відділів.

2. Назви об'єктів: 1) назви документів; 2) назви властивостей; 3) назви наук, наукових напрямів, теорій, галузей, концепцій; 4) назви розрахункових понять, а також понять, пов'язаних зі сферою грошового чи матеріального стимулювання суб'єктів господарських відносин; 5) назви інших соціально-економічних понять та реалій.

3. Назви дій та процесів

4. Назви ознак.

У свою чергу в складі запозичень розрізняємо такі тематичні групи: 1) фінансово-економічна, торговельна термінологія; 2) суспільно-політична лексика; 3) комп'ютерна термінологія; 4) назви їжі; 5) найменування одягу, взуття та їхніх частин; 6) терміни медицини та соціальної допомоги; 7) назви поселень, будівель та їхніх частин; 8) слова, що репрезентують сферу культури; 9) людина, сім'я.

Необхідно зауважити, що для мови сучасних українських Інтернет-медіа є характерними такі ознаки: зникнення деяких лексем із ЗМІ, хоч певний період вони були досить модними; припинення активного вжитку частини запозиченої лексики; наплив нової лексики; міграція термінів (трансляція); варіативність новотворів; неоднорідність фонемного та графемного складу лексики англомовного походження, передусім унаслідок розбіжностей транслітерації (g, h, w).