Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика

(в ненаголошеній позиції) в північних середньонаддніпрянських говірках. Структура ненаголошеного вокалізму типу В (/і/, /и/, /е/, /у/, /о/, /а/) властива окремим говіркам центральної, південної та східної зон, де в позиції перед складом з наголошеним е фонема /е/ зберігає свій основний вияв - голосний е . У частині говірок цього типу з'являються архіфонеми ‹еа›, ‹ае›, що в згаданій позиції нейтралізують опозицію /е/ : /а/. Структуру ненаголошеного вокалізму типу Г (/і/, /и/, /у/, /о/, /а/) ускладнюють архіфонеми ‹еи›, ‹ие›, ‹оу›, ‹уо›, які нейтралізують опозиції /и/ : /е/, /у/ : /о/. Вона характерна переважно для говірок західної зони, хоч зрідка трапляється в окремих південних і східних. Крім цього, у ряді говірок типу Г позиційний набір фонем і архіфонем розширюється, оскільки з'являються архіфонеми ‹аи›, ‹иа›, ‹ои›, ‹ио›, які зрідка нейтралізують протиставлення /и/ : /а/, /и/ : /о/.

5. У підсистемі консонантизму інвентар фонем та їхніх репрезентантів, функціональне навантаження приголосних є різними для говірок центральної зони й периферії. У говірках центральної та північної зон засвідчено 35-фонемну структуру приголосних, де функціонують м'які піднебінні фонеми /ж'/, /ш'/, /ч'/, передньоязикова /р'/, альвеолярна /ля/, незначну функціональну навантаженість мають африкати, фонеми /ґ/ та /ф/. Однак у північних середньонаддніпрянських говірках дещо змінюється функціональне навантаження /р'/, оскільки в позиції перед голосним у переважно в дієслівних закінченнях 1 ос. одн. теп. ч., рідше перед звуком о відбувається нейтралізація опозиції /р/ : /р'/. У говірках західної зони досліджуваного ареалу поширена 31-фонемна структура консонантизму без м'яких фонем /р'/, /ш'/, /ж'/, /ч'/, проте в них зростає функціональне навантаження /V/, /V'/, /U/, /ґ/ і /ф/; засвідчено фонему /л/ (зрідка в окремих позиціях її репрезентантом є ля); рідше використовуються фонеми /б/, /д/, /з/, /ж/, /г/ унаслідок оглушення в різних позиціях. У консонантизмі говірок східної і південної зон функціонує здебільшого 32 фонеми (/р'/ переважно зберігається), проте склад приголосних і їхнє функціональне навантаження у конкретних говірках можуть бути відмінними, оскільки це говірки мішаного й мішано-перехідного типів.

6. Специфіку консонантизму досліджуваних говірок визначають протиставлення твердість : м'якість, глухість : дзвінкість, передньоязиковість : задньоязиковість, дентальність : недентальність. Говіркам центральної зони й периферії середньонаддніпрянського ареалу властиві різні позиції розрізнення й нейтралізації названих опозицій, зумовлені як парадигматичними, так і синтагматичними особливостями досліджуваних говірок. Визначальними для консонантизму центральних середньонаддніпрянських говірок є опозиції твердість : м'якість, глухість : дзвінкість. Вони найсильніші в їхній системі, становлять основу парадигматичного складу приголосних, виявляють специфіку в реалізації. Важливими для характеристики цих говірок є також протиставлення дентальність : недентальність, зімкнено-щілинність : зімкненість, зімкнено-щілинність : щілинність, назальність : неназальність, передньоязиковість : задньоязиковість.

7. Лінгвогеографічне вивчення досліджуваного континууму засвідчило, що фонологія і фонетика середньонаддніпрянських говірок є ареалогічно релевантною. Картографування основних елементів їхньої фонетичної і фонологічної систем виявляє кілька типів просторової поведінки явищ: суцільний ареал, зональна диференціація території, ареальна мозаїка, мікроареали.

8. За свідченнями зведених карт, що демонструють накладання ізоглос явищ різних структурних рівнів діалектної мови, окреслено ареал цього говору. На півночі правобережні середньонаддніпрянські говірки відокремлюють ізоглоси, що проходять між Білою Церквою і Васильковом Київської обл., хоч окремі з них сягають у середньополіський діалект до р. Ірпінь і навіть до р. Тетерів; на Лівобережжі пасмо розширене, ізоглоси розходяться віялом, пролягаючи південніше й північніше Переяслава-Хмельницького та доходячи до р. Сейму й Десни; на заході ареал обмежують басейни річок Росі й Гнилого Тікича, на сході р. Сула, а на півдні ізоглоси ступінчасто опускаються південніше Росі до р. Тясмину.

9. Інтерпретація ізофон засвідчила, що для кількох мовних ландшафтів релевантними є опозиції центр - периферія, північ - південь, захід - схід. Унаслідок типологічного зближення і групування ізоглос виділено центральну, північну, південну, західну і східну діалектні зони, в межах яких функціонують окремі групи говірок.

10. Специфіку середньонаддніпрянського діалекту виявляють типові для його фонологічної й фонетичної систем явища, які функціонують в центральній частині досліджуваного ареалу: реалізація /а/ звуком а незалежно від позиції; реалізація /о/ голосним о, зрідка в сусідстві з губними приголосними оу, уо, у; реалізація /и/ звуком и незалежно від позиції, зрідка ие в ненаголошеній позиції; реалізація /і/ звуком і незалежно від позиції; реалізація /е/ в ненаголошеній позиції в середині слова голосним и, спорадично еи, ие, зрідка перед складом з наголошеним е - еа, ае, а; відсутність протетичного в (ухо, уз'киi, уж, улиц'а); відсутність протетичного г у лексемі ор'іх; збереження опозиції /р/ : /р'/ у середині слова; парадигматичні структури піднебінних /ж/ : /ж'/, /ш/ : /ш'/, /ч/ : /ч'/, /U/; /ж/ : /ж'/, /ш/ : /ш'/, /ч' (чя)/, /U/; /ж/ : /ж'/, /ш/ : /ш'/, /ч' (чя)/, /U' (Uя)/; опозиція /ля/ : /л'/, лексикалізовані випадки нейтралізації протиставлення /т'/ : /к'/; чергування /д/ - /ж/, /т/ - /ч/, /с/ - /ш/, /з/ - /ж/ у дієслівних формах 1 ос. одн. теп. ч.; випадки нейтралізації опозиції глухість : дзвінкість на межі проклітики й слова; сполука мй на місці *м'. На говірки центральної зони найменше вплинули інші діалекти української мови; в них найбільш виразно виявлені риси, властиві саме середньонаддніпрянському говору.

11. Територіальна опозиція північ - південь постає на частині карт, що відображають переважно специфіку реалізації окремих фонологічних протиставлень. Вона засвідчує наявність у північних досліджуваних говірках окремих елементів поліської діалектної системи. Однак сукупність тих ізоглос, що є визначальними для виділення центральної й північної зон середньонаддніпрянських говірок, свідчить про виразну спільність фонологічної та фонетичної структур обох груп говірок. Це дає підстави кваліфікувати говірки північної зони як середньонаддніпрянські, а наявність у їхній системі окремих поліських елементів можна пояснити пізнішими міграційними рухами на цю територію. У південній зоні досліджуваного континууму виділяємо два типи говірок: мішані з перевагою середньонаддніпрянських рис, де елементи південно-західної й поліської діалектних систем є окремими вкрапленнями, й мішано-перехідні, в яких унаслідок активної міжговіркової взаємодії виробилися специфічні риси.

12. Релевантною стосовно центральних наддніпрянських говірок є опозиція захід - схід. Говірки західної зони досліджуваного континууму називаємо середньонаддніпрянськими лише умовно, оскільки в них взаємодіють особливості суміжних діалектів: середньонаддніпрянського південно-східного наріччя і волинського й подільського південно-західного. Основна волинсько-подільсько-середньонаддніпрянська діалектна межа орієнтовно проходить по лінії Біла Церква - р. Гнилий Тікич з незначними відхиленнями частини ізоглос на захід і на схід - західніше Шполи - західніше Новомиргорода, Малої Виски. Говірки, що поширені західніше Білої Церкви - Жашкова - Умані, кваліфікуємо як східноволинські та східноподільські. Між названими ізолініями фіксуємо смугу перехідних говірок середньонаддніпрянсько-волинського і середньонаддніпрянсько-подільського типів. Лінгвогеографічний аналіз говірок східної зони дає підстави вважати їх мішаними й тому не зараховувати до середньонаддніпрянських, оскільки вони становлять відмінну структурну одиницю, в якій, незважаючи на тривалий вплив середньонаддніпрянського говору, здебільшого регулярно виявляються явища, характерні для північних і, особливо, південно-західних діалектів. Про це свідчить характер і напрям ізоглос, наявність паралельних форм у межах однієї говірки.

13. Вивчення фонологічної та фонетичної систем середньонаддніпрянського говору як частини українського діалектного континууму продемонструвало парадигматичну й синтагматичну своєрідність його будови, системну зумовленість ареалогічної поведінки характерних для нього рис, що відобразилися у внутрішньому членуванні.

середньонаддніпрянський фонологія діалект

Результати дослідження викладено в таких публікаціях

1. Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянський діалект. Фонологія і фонетика: Монографія. - Черкаси: Тясмин, 2003. - 367 с.

2. Мартинова Г.І. Лінгвістична географія правобережної Черкащини: Монографія. - Черкаси: Відлуння, 2000. - 265 с.

3. Мартинова Г.І. До проблеми генезису середньонаддніпрянського діалекту // Лінгвістичні студії. - Вип. 8. - Донецьк: Вид-во ДДУ, 2000. - С. 239 - 247.

4. Мартинова Г.І. Із спостережень над перехідними говірками подільсько-середньонаддніпрянського порубіжжя // Вісник Черкаського університету. - Серія: Філологічні науки. - Вип. 15. - Черкаси, 2000. - С. 91 - 99.

5. Мартинова Г.І. Семантичне варіювання як ознака перехідних діалектних зон // Південний архів. Збірник наукових праць: Філологічні науки. - Вип. X. - Херсон, 2001. - С. 231 - 233.

6. Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянсько-поліські лексичні ізоглоси // Волинь-Житомирщина. Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - № 6. - Житомир, 2001. - С. 364 - 370.

7. Мартинова Г.І. До фіксації рис середньонаддніпрянського діалекту в “Атласі української мови” // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. - Вип. 25. - Черкаси, 2001. - С. 29 - 36.

8. Мартинова Г.І. Опозиція /о/ : /у/ в середньонаддніпрянських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - №12 (44) грудень. - Луганськ: Альма Матер, 2001. - С. 30 - 33.

9. Мартинова Г.І. Опозиція /и/ : /е/ у середньонаддніпрянських говірках // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. - Вип. 29. - Черкаси, 2002. - С. 45 - 52.

10. Мартинова Г.І. Функціонування опозиції /і/ : /и/ у середньонаддніпрянських говірках // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - Житомир, 2003. - С. 195 - 205.

11. Мартинова Г.І. Опозиція дзвінкість : глухість у середньонаддніпрянських говірках // Вісник Луганського державного педагогічного університету імені Тараса Шевченка: Філологічні науки. - №12 (44) грудень. - Луганськ: Альма Матер,2003. - С. 30 - 33.

12. Мартинова Г.І. Опозиція твердість : м'якість /л/ : /л'/ у середньонаддніпрянських говірках // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. - Вип. 42. - Черкаси, 2003. - С. 13 - 23.

13. Мартинова Г.І. До проблеми реконструкції середньонаддніпрянського культурно-мовного ареалу // Гуманітарний вісник. Серія: Іноземна філологія. Проблеми сучасної світової літератури. Проблеми сучасної лінгвістики. - Вип. 7. - Черкаси: ЧДТУ, 2003. - С. 154 - 156.

14. Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянська історико-культурна зона як об'єкт вивчення історичної діалектології // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - № 37 (январь). - Сімферополь: Доля, 2003. - С. 59 - 62.

15. Мартинова Г.І. Західні середньонаддніпрянські говірки у світлі ареалогії // Наука і сучасність: Збірник наукових праць. - Т. XXXVII. Педагогіка. Філологія. - К.: Логос, 2003. - С. 192 - 208.

16. Мартинова Г.І. Опозиція твердість : м'якість передньоязикових у середньонаддніпрянських говірках // Українське мовознавство: Міжвідомчий науковий збірник. - Вип. 26. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2003. - С. 63 - 67.

17. Мартинова Г.І. Східна зона середньонаддніпрянських говірок як об'єкт лінгвогеографічного аналізу // Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. - Вип.VII. - К.: ВГЦ “Київський університет”, 2003. - С. 100 - 106.

18. Мартинова Г.І. Опозиція /р/ : /р'/ у середньонаддніпрянських говірках // Науковий вісник Чернівецького університету. - Вип. 170 - 171. Слов'янська філологія. - Чернівці: Рута, 2003. - С. 48 - 52.

19. Мартинова Г.І. Ареальна диференціація середньонаддніпрянського діалекту // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. - Вип. 46. - Черкаси, 2003. - С. 162 - 168.

20. Мартинова Г.І. Парадигматичні структури шиплячих у середньонаддніпрянських говірках // Українська мова та література. - 2003. - Число 46 (350) грудень. - С. 20 - 24.

21. Мартинова Г.І. Північні середньонаддніпрянські говірки як об'єкт лінгвогеографічного аналізу // Волинь-Житомирщина: Історико-філологічний збірник з регіональних проблем. - № 11. - Житомир, 2003. - С. 44 - 59.

22. Мартинова Г.І. Опозиція /е/ : /а/ у середньонаддніпрянських говірках // Українська історична та діалектна лексика: Збірник наукових праць. - Вип. 4. - Львів, 2003. - С. 374 - 381.

23. Мартинова Г.І. Дублетно-синонімічні відношення у побутовій лексиці правобережної Черкащини // Мовознавство. - 2000. - № 6. - С. 36 - 40.

24. Мартинова Г.І. Середньонаддніпрянський діалект у світлі лінгвогеографії // Rosprawу Slawistуczne.19: Z dialektologii sіowiaсskiej / Pod red. F. Czyџewskiego.- Люблін, 2002. - S. 15 - 27.

25. Мартинова Г.І. Лексичні ареали середньонаддніпрянського діалекту і методика їх визначення // Dialektolodia jako dziedzina jкzykoznawstwa i przedmiot dydaktyki: Ksiкga jubilieuszowa dtdzkowana profesorowi Karolowi Dejnie / Pod red. S. Gali. - Јуds: Јуdszkie towarzystwo naukowe. - 2002. - S. 317 - 331.

26. Мартинова Г.І. До визначення подільсько-середньонаддніпрянської діалектної межі // Український діалектологічний збірник. - Кн. 3. - К.: Довіра, 1997. - С. 145 - 158.

27. Мартинова Г.І. “Черкаський говор” як джерело дослідження особливостей середньонаддніпрянського діалекту // Діалектологічні студії. 3: Збірник пам'яті Ярослави Закревської. - Львів, 2003. - С. 268 - 274.

28. Мартинова Г.І. Порубіжжя як об'єкт картографування // Діалектологічні студії I. Мова в просторі і часі. - Львів, 2003. - С. 180 - 189.

29. Мартинова Г.І. Опозиція /р/ : /р'/ у середньонаддніпрянських говірках // Мова у слов'янському культурному просторі: Збірник матеріалів міжвузівської науково-практичної конференції 25 - 26 травня 2000р. (Тези доповідей і повідомлень). - Умань, 2002. - С. 31 - 32.

30. Мартинова Г.І. Лексико-семантична і ареальна характеристика назв великого дерев'яного посуду у правобережночеркаських говірках // Лінгвістичні студії: Збірник накових праць. - Черкаси: Сіяч, 1995. - С. 28 - 39.

31. Мартинова Г.І. До питання про походження середньонаддніпрянського діалекту (лінгвогеографічний аспект) // Міф. Фольклор. Література: Збірник наукових праць. - Ч. 2. - Черкаси, 1996. - С. 130 - 137.

32. Мартинова Г.І. Спроба компонентного аналізу діалектної лексики (на матеріалі побутової лексики правобережної Черкащини) // Лінгвістичні студії: Збірник наукових праць. - Черкаси: Сіяч, 1997. - С. 60 - 69.

33. Мартинова Г.І. З історії та географії архаїчних назв предметів побуту правобережної Черкащини // Мова та історія. - К., 1999. - Вип. 47. - С. 3 - 9.

34. Мартинова Г.І. До типології діалектних ареалів правобережної Черкащини // Лінгвогеографія Черкащини. - Умань, 2000. - С. 25 - 26.

Размещено на Allbest.ru