Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми "Число"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди

Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми "Число"

Харків 2001

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі російської філології Львівського національного університету імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - кандидат філологічних наук, доцент, Космеда Тетяна Анатоліївна, Львівський національний університет імені Івана Франка,

завідувач кафедри російської філології Офіційні опоненти - доктор філологічних наук, професор, Синельникова Лара Миколаївна, Луганський державний педагогічний університет імені Тараса Шевченка, завідувач кафедри російського мовознавства

кандидат філологічних наук, доцент, Щербина Олександр Маркович, Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди доцент кафедри російської мови та загального мовознавства

Провідна установа - Волинський державний університет імені Лесі України Міністерства освіти та науки України, кафедра слов'янських мов м. Луцьк

Захист відбудеться 17 січня 2002 року о 13 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.053.03 у Харківському державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди Міністерства освіти і науки України за адресою: 61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 2, кімн. 215 - А).

Автореферат розіслано 13 грудня 2001 року.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради О.А. Олексенко

1. Загальна характеристика роботи

Логіка сучасної наукової думки свідчить, що неможливо досліджувати семантику, не звертаючись до навколишнього світу, без енциклопедичних знань про нього, не враховуючи таких когнітивних структур, як мислення, пам'ять, сприйняття та увага. Саме в такому ракурсі в дисертації розглядається мікросистема “Число”.

Актуальність дослідження зумовлена тенденціями розвитку сучасної лінгвістики, загальнокультурним значенням проблеми вивчення концепту число, практичною необхідністю вирішення основних проблем, пов'язаних із вивченням слів, що позначають числа першого десятка.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі російської філології Львівського національного університету імені Івана Франка та узгоджена з кафедральною науковою темою Н - № 287 від 11 червня 2001 року “Номінативні одиниці мови в культурологічному та транслятологічному аспектах”.

Метою дослідження є виявлення особливостей числового концепту в мовній картині світу на таких її рівнях, як фольклорна, буденна, релігійна, міфологічна, індивідуально-авторська.

Досягнення цієї мети передбачає розв'язок низки завдань:

- описати історію вивчення мікросистеми “Число”, визначити найбільш ефективні методи ії дослідження, виявивши специфіку вивчення числівників у сучасній лінгвістиці з урахуванням різних точок зору на проблему виділення їх як самостійної частини мови;

- охарактеризувати мікросистему “Число” з точки зору лінгвофілософії; розглянути число як філософему, міфологему, психологему та культурний концепт, з'ясувавши роль числа як знака відношень;

- показати співвідношення понять число, кількість, якість та інші; побудувати когнітивну карту концепту “число”;

- здійснити семантико-концептуальний аналіз числа в ракурсі аксіологічної прагмалінгвістики;

- визначити дериваційні, етимолого-словотвірні відношення одиниць з числовим компонентом;

- виявити зв'язок поняття числа з комунікативною установкою мовця;

- вказати на особливості трансформації числа у мовному мисленні давніх слов'ян;

- описати мовні засоби вираження поняття числа (на прикладі аналізу назв числа першого десятка);

- інтерпретувати число в аспекті категорій персональності та простору, розглянувши його в системі власних назв;

- окреслити тенденції розвитку концепту число у художньому (поетичному) тексті.

Об'єктом дослідження є число як філософське і культурологічне поняття в його лінгвістичному вираженні.

Предметом дослідження є числова модель у картинах світу різних рівнів.

Матеріалом роботи стала картотека, до якої входить понад тисячу контекстів, що ілюструють смислові поняття чисел першого десятка. Вони були виявлені внаслідок аналізу текстів, що належать до різних жанрів, наприклад, фольклорних текстів - (загадка), текстів давньоруської літератури, творів художньої літератури XVII - XX ст. При аналізі семантичних утворень, смислових понять числа використовувались також дані з лексикографічних джерел.

Методи дослідження. Вирішення завдань, що поставлені у дисертації, вимагає застосування комплексу методів та прийомів сучасного мовознавства. Описовий метод та проблемний аналіз культурологічної, лінгвофілософської, психологічної літератури використовується при розгляді культурно-типологічних особливостей поняття числа та його специфіки в історії російської культури. При аналізі фактів, матеріалів зі споріднених та неспоріднених мов використовується порівняльний метод. Він допомагає відобразити специфіку сприйняття концепту числа носіями російської мови. Метод компонентного аналізу мав місце при розгляді семантики числівників, концептуальний - для виявлення специфіки як мовних, так і художніх концептів. Елементи методу статистичного аналізу застосовуються в тих випадках, коли проводиться кількісний підрахунок.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що:

- зроблено комплексний синхронно-діахронний аналіз мікросистеми “Число” у російській мові (на матеріалі назв чисел першого десятка);

- розглянуто поняття числа з точки зору лінгвофілософії, у функціональному та прагматичному аспектах;

- удосконалено аналіз мікросистеми “Число” з огляду на когнітивну лінгвістику;

- представлено інтерпретації числа у буденній, релігійній, міфологічній, художній свідомості носіїв російської мови.

Новизну і актуальність дослідження підтверджують і можливі теоретичні та практичні його результати.

Теоретичне значення одержаних результатів. Результати дисертації можуть бути використані для розробки загальних ідей категорії кількості й сприятимуть докладнішому висвітленню питань концептуального аналізу мікросистеми “Число”. Теоретична цінність зумовлена тим, що у роботі розглянуто різні аспекти вивчення об'єкта та фундаментальні питання когнітивної лінгвістики (поняття концепту і концептуального аналізу). Теоретично важливим і продуктивним є підхід до слова як одиниці не тільки мовного, але й культурного плану.

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження можуть бути використані при викладанні курсу “Сучасна російська мова” (розділи “Лексикологія”, “Морфологія”), у практичній лексикографії при складанні функціональних “активних” словників, при проведенні спецсемінарів та спецкурсів з лінгвофілософських, психолінгвістичних та етнокультурних проблем мовознавства.

Апробація результатів дисертації проводилась на конференціях різного рівня: міжнародних - “Мова. Культура. Взаєморозуміння” (Львів, 1997), “Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 1997), славістичній конференції, присвяченій пам'яті професора К.К.Трофимовича (Львів, 1998), “Д.М. Овсянико-Куликовський та сучасна філологія” (Черкаси, 1998), “Національно-культурний компонент у тексті та в мові (Мінськ - Білорусь, 1999), “Мова та мовна особистість” (Харків, 1999), “Семантика мови і тексту” (Івано-Франківськ, 2000), “Спадщина акад. В.І. Борковського і сучасна філологія на межі тисячоліть” (Львів, 2000); всеукраїнских і міжвузівських - “Семантика, синтактика, прагматика мовленнєвої діяльності” (Львів, 1999); “Актуальні проблеми вивчення тексту та його одиниць” (Харків, 2000), на щорічних наукових звітних конференціях та на засіданнях наукового семінару кафедри російської філології Львівського національного университету імені Івана Франка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у 4 статтях, надрукованих у провідних фахових наукових виданнях України, а також у 4 публікаціях наукових виданьУкраїни та інших країн.

Мета та завдання зумовили структуру роботи. Робота складається зі вступу, двох розділів, загальних висновків, списку використаної наукової літератури, списку використаних джерел. Дисертація містить 1 схему та 1 таблицю. Обсяг тексту дисертації - 155 сторінок, загальний обсяг - 185 сторінок. Список використаної літератури містить 274 найменування, джерел - 46 найменувань.

2. Основний зміст дисертації

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дисертації, визначено мету, завдання роботи, конкретизовано предмет вивчення, охарактеризовано теоретичне і практичне значення результатів дослідження, наукову новизну.

У першому розділі “Аспекти вивчення мікросистеми “Число” обгрунтовано основні положення роботи. Вибір підходу до вивчення мікросистеми “Число” з точки зору лінгвофілософії пояснюється тим, що лінгвістика подає кваліфікацію одиниць мови як форм реалізації структурно-семантичних категорій, а філософське світосприйняття прогнозує систематизацію реалій дійсності, утворюючи при цьому певні вербальні категорії.

Основний лексико-семантичний клас слів із семантикою `число' утворює числівник. Історія вивчення числівника, розгортаючись у перспективі змінюваних лінгвістичних парадигм, достатньо наочно ілюструє поетапне формування тієї теоретичної бази, яка стала фундаментом для аналізу числових імен у когнітивній лінгвістиці. Коли йдеться про числівники, то виявляємо споконвічну хиткість їх статусу у частиномовних класифікаціях.

Оскільки в дисертації використано терміни “архетип” та “концепт”, що не мають однозначного тлумачення, наголосимо, що під архетипом розуміємо фактори та мотиви, які упорядковують та вибудовують психічні елементи у відомі образи (К.Г. Юнг), а концепт розглядаємо як одиницю ментальних або психічних ресурсів нашої свідомості й тієї інформаційної структури, що відображає знання і досвід людини (О.С. Кубрякова).

У ракурсі нової парадигми пошук пояснення змісту поняття числа слід виявляти в предметній понятійній категорії, з якою й адаптується числове поняття. Тільки підходячи до числової категорії “від предмета”, можна простежити генезис поняття числа у людському мисленні та уявити концептуальну сутність цього поняття. Д.І. Руденко вважає, що іменник найбільше зорієнтований на вираження кількісних та числових значень. Цей постулат вважаємо чинним в аспекті вивчення поняття числа з когнітивної точки зору. Число-поняття дає інформацію про фрагмент знання, а число-концепт - не лише інформацію про фрагмент знань, а й про сферу його вживання. При переході числа-поняття у число-концепт ступінь імовірності експлікації через число кількісної ознаки є найбільшим, оскільки число і було створено людством як засіб позначення кількості предметів.

Число як будь-яке поняття є неоднорідною структурою. Важливим стає розмежування в структурі поняття числа формального і ймовірного компонентів. Емпіричний аспект числа містить такі його іпостасі, як міфологема, філософема, психологема (терміни запозичені у М.М. Приємишевої). Найважливішою рисою міфологічного концепту є його призначення, елементи міфологічного концепту пов'язані асоціативними відношеннями, і відношення між концептом і смислом характеризуються відношенням деформації. У міфологічній свідомості числа асоціювали з ситуаціями, яким надавали сакрального значення. Наприклад, число “3” розширює просторовий образ світу: “один” - це Небо, “два” - Земля, “три” - це підземне царство мертвих. Не випадково воно використано і як число казкового героя. Сакральний ореол числа “три” пояснює магічні функції “дев'ятки” (`потрійне три') та “тридев'ять” (`дуже багато'). Число як психологема пов'язано зі специфікою сприйняття кількості у повсякденній свідомості. Цей аспект пояснює вживання числівників не лише у первинній, але й у вторинній функціях для позначення приблизної, узагальненої, невизначеної кількості (порівн.: найменування великих чисел у давньоруській мові - “тьма”, “ворон”, “колода”). Число як культурний концепт проектує і відображає особливості мислення різних етносів на певній стадії його розвитку, в цьому аспекті воно тлумачиться у культурологічних концепціях О. Шпенглера, О.Ф. Лосєва, В.М. Топорова, Т.В. Гамкрелідзе, В'яч. Вс. Іванова.

Ю.С. Степанов у словнику російської культури описав когнітивну карту концепту “число”, виділяючи наступні смислові поняття концепту: лічба (концепти число і лічба тісно пов'язані як у передісторії, про що свідчить етимологія, так і в математиці), назва числа і письмовий, алфавітний знак числа. У повному вигляді аналіз цього концепту не був метою Ю.С. Степанова, тому в дисертації подано іншу інтерпретацію когнітивної карти “число”, її розширено і доповнено новими смисловими поняттями, що наявні у свідомості носія російської мови. У схемі концептуального аналізу числа відмічені два образи другого ряду: числа як арифметична дія (математичне світосприйняття) та числа як величина для підрахунку. Число як концепт може збігатися з семемою, з його понятійним значенням. Образ, зазначений при характеристиці слова “число” як цифри, збігається з символом цього слова. Число як назва подане в схемі у двох аспектах: по-перше, як одиниця світобудови, по-друге, як протиставлення “число - слово”. “Число человеческое”, як подано в Апокаліпсисі, - це число Антихриста або “звіряче” число: “Число это человеческое / Кто имеет разум - прочти его”. Концепт числа - це дати, події історії Руси та її ворогів: “Я думал, что заниматься числами / над бездной полезно. / Невольно числа я слагал, / Как бы возвратясь ко дням творенья…” (В. Хлєбников). Число - це розумова, містична і символічна категорія, на схемі концепт числа збігається з позначенням, поданим у словнику символів: “Из миллиона вероятий / Тебе одно придётся кстати, / Но не даётся, как назло, / Твоё заветное число” (А. Тарковський).

Поняття числа і його концептуалізації розглядаємо з точки зору прагматики, синтактики та семантики. На семантичній основі утворюються слова за допомогою суфіксів -иц- (двоица `чета, пара', Троица `трёхипостасное божество', `праздник', семирицы `семилетний срок человеческой жизни'); -к- (двойка, пятёрка). Через морфологічний спосіб увійшли до мови такі слова, як десятник, сотник, тысячник.

Прагматичний аспект вживання чисел щільно пов'язаний із комунікативною установкою мовця, що співвідноситься з функціонально-стилістичними особливостями числівника.

Одним із видів прагматичної діяльності є “мовна гра”. Мовна гра актуалізує, з одного боку, налаштування на норму (систему), а з іншого, - на усвідомлене відтворювання мовленнєвих аномалій. Мовний жарт дає змогу “замаскувати” будь-яке повідомлення та виразити ті смисли, які з різних причин заборонені. Мовна гра може здійснюватися у вигляді лингвістичного експерименту. Наведемо приклад одного з експериментів О. Мандельштама із займенником такий, що вказує на високий ступінь якості: Не унывай, / Садись в трамвай, / Такой пустой, / Такой восьмой. Вживання сполучення такой восьмой у мові є аномальним, як наслідок гри виникає новий зміст `посередній'. Пряме призначення мовної гри - це утворення комічного ефекту. Аномальні явища характерні для всіх рівнів мови: для утворення комічного ефекту використовують алітерацію: Четыре чёрненьких, чумазеньких чертёнка / Чертили чёрными чернилами чертёж (Агата Крісті); здійснюється обігрування порушень синтаксичної сполучуваності компонентів речення, що мають семантичну природу, наприклад: Три минуты он беззвучно двигал губами, а потом добавил: - Гувер - это голова. И Гинденбург - голова. Гувер и Гинденбург - это две головы (І. Ільф, Є. Пєтров). У складі іменного присудка кількісні числівники не можуть поєднуватися з іменниками у переносному значенні (порівн.: вираз Гувер и Гинденбург - это два гения є допустимим). При творенні нових смислових компонентів із значенням `кількість' можна створювати такі аномалії, порівн.: у побутовій мові нормативним є вираз температура от нуля до пяти градусов, а при творенні мовного жарту маємо - дети от нуля до пяти уносятся в первую очередь (В. Ардов); відбувається і трансформація деяких фразеологічних зворотів, порівн.: Лишь бы не драл семи шкур с жителей, а довольствовался двумя-тремя (О. Аверченко). Неозначеність у мовному жарті експліцитно не виражена, вона лише припускається, а ігнорування цього факту веде до аномальності, порівн.: - Сколько вам лет? / - Двадцать четыре. / - А точнее? / - Двадцать четыре и восемь месяцев. / А ещё точнее?

Категорія оцінки тісно пов'язана з поняттям числа. Аналіз характеру семантики кількості в аспекті категорії оцінки і прагматики дає змогу констатувати, що використання ідеї кількості у мовному мисленні відрізняється від функціонування цього поняття у математичному мисленні; специфічність семантики кількості не виявляється у співвідношенні з числом.

Екстралінгвальні фактори визначаються співвідношенням оцінних та інтенціональних оцінок. У цьому випадку виділимо явище енантиосемії, порівн.: первый блин комом (оцінка зі знаком “-”), первый ученик в классе (оцінка зі знаком “+”), первак `крепкий' (оцінка зі знаком “+”), первенец `долгожданый, самый любимый', хоча у фольклорі третій син щасливіший. Через назву мір ваги також можна виразити певну оцінку. Найпродуктивніший при творенні назв міри концепт “чотири”, порівн.: укр. чверть `зернова міра, що дорівнює 512 фунтам'; `міра, що складає одну чверть каді'.

У другому розділі “Числа у свідомості носіїв російської мови: мовні та художні концепти” описано, як час і число відбиті у свідомості давніх слов'ян та у давньоруських джерелах, тут також аналізуємо числовий код у загадках “космологічного” характеру, подаємо інтерпретацію числа в аспекті категорії персональності, показуємо, яку роль відіграють числа першого десятка у мовній і концептуальній картинах світу, та окреслюємо тенденції розвитку концепту числа в художньому тексті. Проблеми дослідження слова розглядаємо з урахуванням взаємозв'язку мовного контексту з емоційним і когнітивним.

У мисленні давньої людини час, як і число, наділені індивідуальною природою та силою. Так, православний слов'янський тиждень має своєрідну структуру: в ньому немає дня, який було б названо першим (у переліку днів з понеділка (як першого дня) до неділі (як останнього), нумерні дні отримують інше значення: їх номінації означають `дні тиждня взагалі'), але є день, який називається `середнім' (середа).