Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми "Число"

Число у А.Тарковського не лише “грає” смислами, але і саме розчиняється у новому значенні, відходить на другий план.

У наш час смислова місткість поняття числа збільшилася. В'яч.Вс. Іванов вважає, що посилення уваги до чисел у творчості поетів пов'язане з “метафізичністю та медитативністю” розуміння світосприйняття. Це характерно й для творчості Й.Бродського. Математичні терміни, числівники у текстах Й.Бродського - це компонент його мови, призма, крізь яку він спостерігає за світом, іноді кількість - це тематичний стимул твору, рідше кількість утворює пружину сюжету. Так, вихід з самотності знаходить місце у роздвоєнні свідомості, порівн.: Она ушла. / Задетый за живое, теперь я вечно с кем-то говорю. - Да, было двое. И осталось двое! Губы на два голоса поют. / Они почти семейство создают / в молчаньи… Отчаянье раскраивает мне, / как доску, душу надвое, как нож. Елементи математичної мови увійшли у Й.Бродського не тільки до лексики, але й до граматики, порівн.: вживання лексеми плюс як приєднувального сполучника (Подай ему чувства, мысли, плюс воспоминанья; Внизу / пашни, скирды… / плюс, обутый в кирзу человек государства). До словникових значень лексеми сума (`з'єднання, ціле; загальна кількість, сукупність') додаються семи, синтагматично зумовлені психологізованими контекстами, порівн.: Мы полюбим всех, и в ответ - они нас. / Это самое лучшее: плюс на минус. Порівнюючи дані про вживання чисел у “Частотному словнику російської мови” з частотністю їх функціонування у творах Й.Бродського, слід зазначити, що використання чисел в указаних джерелах корелює з вказаними закономірностями частотного словника: число “4” трапляється частіше, ніж “6” або “8”. Але є одна особливість: у розглянутих текстах лексема “сім” зустрічається шість разів (при цьому її деривати - сьомий, сімка зовсім не зафіксовані, виняток - семимільний крок). Це в кілька разів менше, ніж кількість уживання слів “шість” або “вісім”, а також їх дериватів. У поетичних джерелах “сім” використано виключно у фольклорно-фразеологічних контекстах з умовно кількісним значенням, порівн.: Пришёл сон из семи сёл. / Пришла лень из семи деревень. Хоча іноді Й.Бродський намагався уникати числа “сім” як міфологічного концепту, замінюючи його концептом числа “вісім”, порівн.: Как знать, не так ли / озирал свой труд в день восьмой и после / Бог?

Концепт “нуля” у поета складний і містить суперечливі смисли. Один з них сформовано образом нуля як граничної точки на шкалі від'ємних та позитивних величин, тому ноль - не завжди означає `ніщо' (…не знал Эвклид, что, сходя на конус, / вещь обретает не ноль, но Хронос). Іноді “нуль” - це метафора безособовості, іноді - `негативний абсолют', `самотність', порівн.: Сумма мелких слагаемых при перемене мест / неузнаваемее нуля. Натовп нулів - це метафора великих кількостей, порівн.: Навсегда - не слово, а вправду цифра, / чьи нули, когда мы зарастём травою, / перекроют эпоху и век с лихвою.

Новаторство Й.Бродського полягає у тому, що числа, цифри, кількісні зв'язки виступають у його творах як звичайні для автора концепти, за допомогою яких будується його індивідуально-авторська картина світу.

Отже, концепти чисел у проаналізованих авторів - це дещо більше, ніж цифрове позначення, це - художнє світосприйняття, символізація світу. Число - це один із ключових концептів МКС А.Тарковського, В. Хлєбникова, Й.Бродського. Опис концепту “число” здійснюється на основі контекстів загальновживаного значення слова, його використання у загальнокультурних контекстах, що є характерними для тла “соціального часу”, у якому існували і творили В.Хлєбников, А. Тарковський, Й.Бродський, а також контекстів, що відображають їх індивідуально-поетичне світосприйняття, пов'язане з філософським осмисленням числа.

Висновки

Мікросистема “Число” (ширше - категорія кількості) є недостатньо вивченою в аспекті нової лінгвістичної парадигми. Поряд з категоріями предметності, сутності, якості вона належить до універсальних лінгвофілософських категорій, в основі яких дійсність у всьому розмаїтті її репрезентацій, що неминуче знаходить своє відображення в семантиці мов. Проблема числа не є суто лінгвістичним питанням, оскільки звертання до нього в контексті лінгвістики стає можливим лише на сучасному етапі, що пов'язане з появою когнітології. Опис категорій мови з когнітивної точки зору передбачає розгляд їх як категорій, що відображають певні пласти людського досвіду і передають своєрідний ментальний зміст. Число як узагальнений когнітивний зміст - великий фрагмент кодованої засобами мови “картини світу” його носіїв. Дослідження лінгвофілософських та теоретико-математичних концепцій мікросистеми “Число” дає змогу уточнити набір істотних ознак, відображених в її науковому понятті. Виявлено такий перелік ознак, загальний для всієї когнітивно-семантичної сфери кількості: кількість є поряд з якістю атрибутом усіх об'єктів реального світу, що пов'язано з існуваням речей в аспекті наявності та відсутності; кількість виявляємо у зіставленні об'єктів між собою або з деякими еталонами у відношенні “більше / менше /дорівнює”; об'єктивно подана кількісна визначеність речі може бути відображена суб'єктом у процесі пізнання і вираження результатів цього пізнання в математично-чітких або нематематичних, наближено-оцінних суб'єктивних формах; математичними формами вираження кількості є цифри, формули.

Число розглядаємо як назву і цифровий знак. Історичні видозміни цього поняття дають змогу твердити, що історія числівників має не традиційну семасіологічну лінію розвитку, а ономасіологічну. В системі прагмалінгвістики відбувається видозміна сигніфіката числівників: число переходить у кількість. Поза контекстом, в математичних текстах або їх імітаціях в художніх текстах слову, що позначає число, відповідає умовний денотат - “цифра”, тоді як числівник, тобто кількість, - безденотатне слово, що виражає відношення. Це пояснюється тим, що поняття числа і кількості взаємопов'язані, а сприяє цьому не лише їх загальна логічна природа, але й те, що чітка диференціація вказаних понять може бути усвідомлена в ракурсі логічної семантики і філософії.

Проведений аналіз мікросистеми “Число” показав, що суто мова зберігає сліди їх нечислової семантики, незважаючи на те, що всі елементи мікросистеми входять у функціонально-семантичне поле кількості.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях

Аргуткіна О.А. Концептуально-семантичний і функціональний аспекти мікросистеми “Число”. - Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10.02.02 - російська мова. Харківський державний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди, Харків, 2001.

У дисертації подано комплексний синхронно-діахронний аналіз мікросистеми “Число” з точки зору лінгвофілософії, у когнітивно-функціональному аспекті, крізь призму прагматики, синтактики та семантики. Проаналізовано мовні засоби вираження поняття числа на прикладі слів різних частин мови з коренями, що позначають числа першого десятка. Досліджено специфіку особливостей прояву числового концепту у мовній картині світу носія російської мови при врахуванні її різних рівнів: буденного, фольклорного, міфологічного, релігійного, поетичного.

Число інтерпретовано в аспекті категорії персональності та простору, виявлено зв'язок поняття числа з комунікативною налаштованістю мовців. Число розглянуто як філософему, психологему, міфологему і культурний концепт. У результаті аналізу мікросистеми побудовано когнітивну карту концепту “число”.

Ключові слова: мікросистема “Число”, когнітивно-функціональний аспект, рівні МКС, концепт.

Аргуткина А.А. Концептуально-семантический и функциональный аспекты микросистемы “Число”. - Рукопись. Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.02 - русский язык. - Харьковский государственный педагогический университет имени Г.С. Сковороды. - Харьков, 2001.

Диссертация посвящена комплексному синхронно-диахроническому анализу микросистемы “Число” с точки зрения лингвофилософии, в когнитивно-функциональном аспекте, в проекции на прагматику, синтактику и семантику. Проанализированы языковые средства выражения понятия числа на примере слов разных частей речи с корнями, обозначающими числа первого десятка. Отражателем основного лексико-семантического класса слов с семантикой “Число” является имя числительное, поэтому описана степень изученности имён числительных в современной лингвистике с учётом различных точек зрения на проблему выделения числительных как самостоятельной части речи.

С категорией количества тесно связано понятие числа (дискретное количество). В результате анализа выделено два термина для характеристики числа: число-понятие и число-концепт. Введение этих терминов мотивировано тем, что микросистема изучалась с когнитивной точки зрения. В исследовании осуществлена попытка построения концептуальной карты “число”. Число рассмотрено как философема, мифологема, психологема и культурный концепт. Особое значение для языкового функционирования имён числительных имеет культурно-типологический компонент, выделенный в рамках индуктивно-эмпирического. Отождествление числа с количеством приводит к закономерной постановке вопроса о связи числа-количества в обыденном сознании с числом в математическом мышлении. В диссертационном сочинении был осуществлён семантико-концептуальный анализ в ракурсе аксиологической прагмалингвистики (описаны деривационные отношения объекта, показана специфика языковой игры с использованием числовых наименований, явлений энантиосемии и коннотации).

Вопрос определения единиц языковой, фольклорной, мифологической, религиозной, поэтической и других картин мира в современной науке окончательно не решён; принципы реконструкции мифологического, фольклорного, бытового, поэтического миропонимания и экспликации концептуального содержания также не получили ещё чётких дефиниций.

Для изучения проблемы соотношения концептов духовной культуры и ЯКМ значимыми являются загадки как один из фольклорных жанров, наиболее ярко отражающих числовой концепт, собственные имена (мифонимы, антропонимы, топонимы) как наиболее древние единицы языкового мышления, художественные прозаические тексты разных периодов истории русской литературы, показывающие динамику числовых концептов, а также творчество таких поэтов, как В. Хлебникова, А. Тарковского, И. Бродского, поскольку эти поэты являются носителями различных культурных парадигм и языковых представлений, на синтезе чего основывается их языковая художественная картина мира.

Анализ древнерусских литературных источников показал, что представление о числе формируется во взаимодействии с временными и пространственными представлениями. В фольклорных жанрах, например, в загадках число становится главным элементом, а счёт - основной операцией подобного текста. Число в загадке теряет свою первоначальную чёткость, а затем мифологизируется.

Таким образом, микросистема “Число” (шире - категория количества) является неизученной в аспекте новой лингвистической парадигмы. Наряду с категориями предметности, сущности, качества и другими она принадлежит к универсальным лингвофилософским категориям, в основе которых находится действительность во всём многообразии её репрезентаций, что неизбежно находят своё отражение в семантике языков.

Понятие числа рассматривается двояко: число как имя и цифровой знак. Историческое логическое видоизменение данного понятия позволяет говорить о том, что история имён числительных имеет не традиционную для других слов семасиологическую линию развития, а ономасиологическую. В системе прагмалингвистики происходит видоизменение сигнификата имён числительных: число переходит в количество. Вне контекста, в математических текстах или их имитациях в художественных текстах слову, обозначающему число, соответствует условный денотат - “цифра”, тогда как имя числительное, то есть количество, - безденотатное слово, выражающее отношение. Не столь очевидный, на первый взгляд, вывод обусловлен тем, что понятия числа и количества теснейшим образом взаимосвязаны, чему способствует их общая логическая природа, а чёткая дифференциация этих понятий может быть осознана только в ракурсе логической семантики и философии.

Проведённый анализ показал, что именно язык сохраняет следы нечисловой семантики, за каждым именем в современном понимании знака заключён свой миф, своя история, несмотря на то что все элементы изучения микросистемы объединены в рамках функционально-семантического поля количественности.

Ключевые слова: микросистема “Число”, когнитивно-функциональный аспект, уровни ЯКМ, концепт.

Argutkina O.A. Conceptual-semantic and functional aspects of microsystem “Numeral”. - Manuscript. The thesis is presented to complete for the degree of the candidate of Philological Sciences (speciality 10.02.02 - Russian language). - Kharkiv State Pedagogical University by G.S. Skovoroda, Kharkiv, 2001.

In dissertation is given the complex synchronic-diachronic analysis of microsystem “Numeral” in lingophilosophical way, in cognitive-functional aspect and in the aspect of pragmatics, syntactics and semantics.

Linguistic manner of expressing numeral's notion is depicted by analysis of words different parts of speech with roots, which mean ten numbers. The specificity of pecularities of number's concept is presented in different levels of language picture the world: language, daily, folklore, mythological, religious and poetical.

Numbers are interpretated by personality category, by space are founded link of numeral's notion with communucative aim at speaker. Numbers are researched as philosophema, psycologema, mythologema and cultural concept. As a result it has been built the cognitive map of concept “number”.

Key words: microsystem “Numeral”, cognitive-functional aspect, levels of language picture of the world, concept.

Размещено на Allbest.ru