Шляхи передачі будівельних термінів українською мовою

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1.1 Термінологічна лексика у сучасному мовознавстві

1.2 Види та класифікації термінів

1.3 Класифікація англійської будівельної термінології

1.4 Основні моделі термінів будівельної термінології

РОЗДІЛ 2. ШЛЯХИ ПЕРЕДАЧІ БУДІВЕЛЬНИХ ТЕРМІНІВ УКРАЇНСЬКОЮ МОВОЮ

2.1 Проблеми перекладу термінологічних одиниць

2.2 Основні способи перекладу термінів англійської мови

2.3 Особливості перекладу будівельних термінів українською мовою

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ДОДАТОК



ВСТУП

Наукові поняття визначаються спеціальними словами - термінами, які складають основу наукової мови. Завдяки термінам набагато легше зрозуміти те чи інше поняття мови, що воно насправді означає і як його розтлумачити. Зазвичай, терміни можна зустріти у наукових текстах, де потрібно чітко визначити та роз'яснити слова, що введенні в мову для якоїсь конкретної цілі, наприклад визначення наукових процесів.

Саме тому, переклад термінів потребує детального вивчення наукового тексту та розуміння його не лише поверхово, а більш детально, особливо у випадках, коли переклад на українську мову викликає труднощі. Переклад термінології будівельної індустрії має ряд трудонощів, більше того, підвищена увага до даної термінології англійської мови зумовлено ще тим, що таке комплексне дослідження цієї предметної області ще не проводилося.

Труднощі перекладу термінології полягають в: неоднозначності термінів, відсутності перекладацьких відповідників у випадку неологізмів, національній варіативності термінів.

Термінологічні одиниці будівельної термінології належать до того шару лексики, яка, з одного боку, посідає значне місце в загальнонаціональному словнику будь-якої мови, розвивається стрімкими темпами, користується підвищеним попитом серед фахівців будь-якої галузі суспільного життя й через це зосереджує на собі увагу багатьох філологів, а з іншого, здатна створювати певні труднощі для перекладача не тільки науково-технічної, а й науково-популярної та навіть науково-фантастичної літератури.

Актуальність теми полягає у тому, що переклад будівельних термінів це окремий вид перекладацької діяльності, де потрібно звертати увагу не лише на зміст, а на деталі, які грають велику роль, на жаль залишаються маловивченим з точки зору теорії перекладу і потребують більш детального вивчення.

Об'єктом дослідження є англійські терміни з галузі будівництва.

Предметом дослідження є особливості перекладу будівельних термінів українською мовою.

Мета дослідження полягає у тому, щоб дослідити способи і специфіку перекладу англійських будівельних термінів українською мовою.

Щоб досягти цієї мети, необхідно вирішити наступні завдання:

- розглянути наукові точки зору, щодо трактування поняття термін у сучасному мовознавстві;

- дослідити англійські будівельні терміни та їх класифікацію;

- порівняти наукові точки зору, щодо перекладу наукових термінів українською мовою;

- дослідити на прикладах особливості перекладу англійських будівельних термінів.

Наукова новизна і теоретична значимість роботи полягає в тому, що в роботі ми дослідили та проаналізували сучасні тенденції та підходи до вивчення проблем перекладу взагалі, та до проблем будівельного галузевого перекладу зокрема.

Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці рекомендацій щодо вдосконалення механізму перекладу термінів будівельної галузі.

Робота складається зі Вступу, Розділу І та п'яти його підрозділів, висновків до першого Розділу, Розділу ІІ та двох його підрозділів, висновків до другого Розділу, висновків, Списку використаної літератури, що налічує 65 джерел.



РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ БУДІВЕЛЬНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ

1.1 Термінологічна лексика у сучасному мовознавстві: поняття та функції

Проблема вивчення термінологічної лексики була і є актуальною у сучасному мовознавстві. Термінологічна лексика необхідна насамперед для читання спеціальних текстів за фахом з метою отримання професійної інформації, а також для ведення професійно-орієнтованої бесіди або дискусії із зарубіжними фахівцями, при написанні рефератів, анотації чи будь-якого повідомлення. Ось чому важливо знати, які основні властивості має термінологічна лексика, як правильно семантизувати її значення у спеціальних текстах та за допомогою яких вправ активізувати її подальше вживання в усному та писемному мовленні.

Та насамперед, визначимо поняття самого терміну.

Звернувшись до Словника чужеслів, поняття термін (від лат. terminus - границя - межа) - слово або сполучення слів, що позначає спеціальне поняття, уживане в науці, техніці, мистецтві [61, 13].

Кожне дослідження термінологічної лексики опирається на деяке визначення терміну. З питань визначення терміну, вимог, пропонованих до нього, взаємини загальнонародного слова, терміну й поняття в лінгвістичній літературі існують різні, часто протилежні точки зору.

Специфіка значення слова, його відмінність як категорії мови від поняття як категорії думки проявляється у функціонуванні мови як засобу спілкування. Як зазначив Карабан В.I. у своїй роботі, «слово - інструмент, за допомогою діяльності людського розуму якого виробляється поняття як продукт порівняльної й узагальнюючої» [25, 70]. Зміст терміну розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття. Зміст слова розкривається через його лексичне значення, що не припускає логічного виділення ознак поняття; у слові в порівнянні з терміном менш певний обсяг поняття, без застосування кількісних характеристик [58, 87].

Значення й поняття терміну й не терміну реалізують різний тип інформації, значення й поняття нетотожні, навіть якщо виражені терміном, а не загальнонародним словом.

Розглянемо, що розуміють термінологи під основним поняттям своєї науки.

Сутність визначень терміну, узятих з робіт останніх років, зводиться до того, що як ознака - найближчого родового поняття - найчастіше називають «слово або словосполучення», або «мовний знак» взагалі, а як ознаки - видових відмінностей: специфіку сфери поширення; особливу функцію, називну (номінативну) позначення й дефінітивну, професійну, пізнавальну, пояснювальну; семантичні особливості терміну:

а) предмет певної області знання;

б) «поняття», де семантика є «точної» (з точними семасіологічними границями), «однозначної», «є дефініцією», «є системної».

Все це можна у працях багатьох вчених, таких як Кияк Т.Р., Акуленко В.В., які спробували дати точне визначення потрібного нам поняття «термін» [27].

Оскільки єдиного визначення терміну в лінгвістичній літературі поки що не має, актуальної залишається завдання такого визначення. Крім того, в існуючих визначеннях помітна невідповідність установлюваних визначенням властивостей і ознак терміну його реальному язиковому вживанню; багато визначень уводять як би ідеальний термін. Навіть не дуже глибоке дослідження термінології в області медицини, біології й інших наук показує, що далеко не завжди термін точно виражає спеціальне поняття, не завжди однозначний і виражає тільки одне поняття, не завжди він входить тільки в одну терміносистему, не завжди тільки одне слово - термін, далеко не завжди термін відбиває у своїй значеннєвій структурі характеристичні ознаки об'єкта термінування. Дослідження також показали, що не завжди термін має точні семантичні границі й виражає точно обкреслене поняття [10, 67].

У характеристику терміну треба обов'язково включати його якості (або тенденції), а у визначення терміну - тільки безперечні властивості всіх термінів. Основне в специфіці в його спеціальному, професійному вживанні, сфера його поширення обмежена певною галуззю знання. Підкреслюючи цю загальновизнану властивість терміну, не слід доводити його до крайності. Не можна погодитися з думкою Чередниченко О.І., що «ні у формі, ні в змісті не можна знайти істотної різниці між словом неспеціальної загальнопоширеної лексики й словом термінологічної лексики» [ 30, 69].

Яка ж лінгвістична природа терміну? По-перше, термін - це невід'ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєї величезної інформаційної насиченістю. У науковому та технічному терміні дано найбільш точне, концентроване і економне визначення наукового або технічного поняття.

Основна вимога, що пред'являється до терміну, - його однозначність. У загальнотермінологічному плані ця вимога реалізується двома шляхами, тому що існують дві категорії термінів:

1) загальнонаукові і загальнотехнічні терміни

2) спеціальні (номенклатурні) терміни [22].

Загальнонаукові та загальнотехнічні терміни виражають загальні поняття науки і техніки. Терміни існують не просто в мові, а в складі певної термінології. Термінологія, як система наукових термінів, є підсистемою всередині загальної лексичної системи мови. Згідно А.А. Реформатському, термінологія - це система понять даної науки, закріплених у відповідному словесному вираженні. Якщо загальною мовою (поза даної термінології) слово може бути багатозначним, то, потрапляючи у певну термінологію, воно набуває однозначність [43]. Специфіка термінів як особливого лексичного розряду слів полягає в тому, що вони створюються в процесі виробничої та наукової діяльності і тому функціонують лише серед людей, що володіють відповідними науковими і виробничими реаліями, тобто макроконтекстом. Тому на відміну від звичайних слів, однозначність яких у мовленнєвій комунікації забезпечується ситуацією чи лінгвістичним контекстом, однозначність терміну регламентується екстралінгвістичним макроконтекстом або лінгвістичним мікроконтекстом.

Термін не потребує контексті, як звичайне слово, так він:

1) член певної термінології, що і виступає замість контексту;

2) може вживатися ізольовано, наприклад, у текстах реєстрів або замовлень в техніці,

3) для чого і повинен бути однозначним не взагалі в мові, а в межах даної термінології [30, 56].

У межах лексичної системи мови терміни проявляють ті ж властивості, що й інші слова, тобто їм властива і антонімія, і ідіоматика. Наприклад, термін «valve» в машинознавства позначає «клапан», в радіотехніці «електронна лампа», в гідравліці «затвор»; термін «power» у фізиці означає «потужність», «енергія», у математиці - «ступінь», в оптиці - «сила збільшення лінзи».

Один і той же термін може входити в різні термінології даної мови, що представляє собою міжнаукову термінологічну омонімію, наприклад: reduction:

1) в економіці - переведення (в інші, більш дрібні одиниці); скорочення (витрат); зменшення (цін); поступка в ціні;

2) в юриспруденції - пом'якшення (покарання);

3) у фонетиці _ скорочення, зменшення).

Поступово зміст наукового знання починає проникати і в знаки обраної нами мови, насичувати і заповнювати їх. У мові слово, словосполучення вже невіддільні від їх значення, і тут зміст наукового знання стає елементом мови науки. Наукове знання, що знайшло своє вираження в слові, в терміні, переходить у якісно нову стадію, включаючись у семантичну систему і структуру тієї чи іншої мови науки, стаючи компонентом лексико-семантичної системи цієї мови.

На даний час невирішеною залишається проблема щодо функцій терміну та їх кількості. Як слушно зазначає В.А. Татарінов: “… склад функцій терміну залишається до цього часу не визначеним”[55].

Функціональний підхід до вивчення термінів починається від Г.О. Вінокура та його відомого постулату про терміни як слова в особливій функції. З тих пір велика кількість вчених приводила низку різноманітних функцій, які, на їх думку, притаманні термінові [9].

Отже, виходячи з того, що терміни мають за мовний субстрат лексичні одиниці загальновживаної мови, почнемо аналіз з загальноприйнятих функцій слів та розглянемо в чому полягає специфіка їх реалізації у термінів. Як правило, наводиться наступний перелік функцій слів: 1) репрезентативна; 2) сигніфікативна; 3) комунікативна; 4) прагматична [9].

Репрезентативна чи, як її ще називають, номінативна функція лексичних одиниць полягає в номінації певних понять, предметів, явищ тощо. Будь-яке слово мови називає (позначає) щось. Специфіка реалізації цієї функції у терміну полягає в тому, що він позначає спеціальне поняття певної спеціальної сфери людської діяльності: науки, техніки, виробництві. Нам здається більш влучним називати цю функцію репрезентативною, оскільки “в останній час частіше говорять не про називання предметів, а про репрезентацію їх за допомогою лексичних одиниць” [38].

Отже, репрезентативна функція не є притаманною лише термінам, однак відмінність (специфіка) її реалізації зумовлена відмінністю (специфікою) самої системи наукових понять від наївно-побутових.

Другою згадується сигніфікативна чи семасіологічна функція - здатність виражати відмінні риси, змістовне поняття про певний клас предметів [47].

Прихильники прескриптивного термінознавства, виходячи з ними ж створених вимог до терміну, вбачали в цій функції одну з найголовніших відмінних рис терміну від звичайного слова. З того, що тільки термін може як називати так і виражати поняття була сформульована його дефінітивність чи дефінітивна функція. Інакше кажучи, лише термін може брати участь у формуванні дефініцій та, більш того, замінювати собою дефініцію та навпаки.

Стосовно ж специфіки реалізації сигніфікативної функції термінами як функції вираження поняття, то й тут існує певна проблема. Існує думка, що оскільки, не всі терміни є повністю (правильно) вмотивованими, тож і не всі з них можуть виражати поняття - деякі лише його називають[39, 49].

На нашу думку, різниця між термінами полягає не стільки в наявності чи відсутності вмотивованості, бо термін вже вмотивований своїм мовним субстратом (тією лексичною одиницею з якої він формально походить), скільки в різних типах мотивації, а саме морфологічному та семантичному. Існування термінів, утворених шляхом метафоризації лексичних одиниць, не викликає жодних сумнівів [1, 182].

Особливо це стосується галузей що розвиваються [19, 263]. І якщо з діахронічної точку зору утворення термінів шляхом метафоризації не здається цілком доцільним та “правильним”, то при синхронічному вивченні терміносистеми такі терміни є безсумнівно нормальними та рівноправними, оскільки є такими ж самими елементами певної терміносистемами як і решта інших [62, 12].

Тому такі терміни з терміносистеми інформаційних технологій як наприклад: 1) Easter egg: a surprise goodie buried in software or a computer game. 2) slave: a computer that is controlled by another computer, known as the "master." та ін. хоча й виражають лише певні й не завжди основні ознаки поняття, тим не менш є такими ж повнозначними термінами з-поміж інших повнозначних термінів у певній терміносистемі. Підсумовуючи вищесказане, слід зазначити, що всі терміни називають поняття, але виражають їх з різною мірою точності та повноти. Отже, сигніфікативна функція притаманна термінам, але реалізується вона в них по-різному, що не дає нам змоги вважати її притаманною лише термінам.

Наступною функцією вважається комунікативна, суть якої полягає в передачі між суб'єктами певної змістовної інформації за допомогою слів із встановленням зворотного зв'язку. Ця функція взагалі притаманна всім лексичним одиницям. Однак, у випадку з термінами, ситуація набагато ускладнюється. Якщо пересічні учасники комунікативного процесу (носії однієї мови) в побутовому спілкуванні цілком розуміють один одного, то фахівці нерідко змушені уточнювати певний термін чи навіть сперечатися з приводу його точного визначення. На наш погляд, це пов'язано з різницею між наївними та науковими поняттями, а також з намаганням учасників професійного діалогу найбільш адекватно передати та сприйняти певну фахову інформацію.

Насамперед, це стосується сфер вживання фахових мов що розвиваються. Це пояснюється наявністю в таких терміносистемах термінів-синонімів, термінів з невизначеною дефініцією та, навіть, існуванням понять, що їх ще не було вербалізовано та термінологізовано. Отже, специфічне середовище використання термінів - сфера професійної комунікації - зумовлює більш виважене, точне, порівняно з побутовим спілкуванням, використання лексичних одиниць (термінів) його учасниками.

Комунікативну функцію ще називають інформаційною, навчаючою [38, 68], інформативно-пізнавальною тощо. Однак, на нашу думку, це не є досить вірним, бо мова тут йде, радше, про наявність у комунікативної (і не тільки) функції як однієї з базових функцій мови низки підфункцій чи вторинних функцій.

Так, з-поміж інших вчені виділяють:

1) інформативну підфункцію - використання мови для об'єктивного повідомлення про подію, факт тощо;

2) емотивну (емоційно-експресивну) підфункцію - використання мови для висловлення власного (суб'єктивного) відношення до змісту повідомлення чи до співрозмовника;

3) прагматичну підфункцію (впливу) - використання мови для інтелектуального, емоційного чи вольового впливу на адресата мовлення;

4) фактичну чи контактовстановлюючу підфункцію - використання мови задля встановлення психологічного контакту співрозмовників.

Показово те, що вчені відмовляють прагматичній функції у окремому місці та розглядають її лише як вторинну (факультативну) по відношенню до головної (базової) функції - комунікативної. Особливо, на наш погляд, така субординація має рацію стосовно термінів, бо, як зауважує А.В. Лємов: “… в термінові вона проглядається досить обмежено та … притаманна лише таким наукам, котрі дозволяють, використовуючи терміни, декларувати власні … вподобання та … висловлювати певні почуття, переймання …” [39, 69].

Виходячи з властивості висловлювати певні почуття та переймання мова тут йде і про другу підфункцію комунікативної функції - емотивну чи емоційно-експресивну. В.М. Лейчик навіть вказує, що прагматична функція найбільш експліцитно проявляється лише у політичних термінах [38, 125]. Беручи до уваги, що об'єктом даного дослідження є саме терміни, приймаємо ствердження про сутність прагматичної функції не як основної, а лише однієї з факультативних підфункцій іншої функції - комунікативної.

На цьому головні функції, що їх було запропоновано закінчуються. Однак сучасна наука виділяє ще одну головну функцію лексичних одиниць - когнітивну чи гносеологічну. Ця функція визначається як властивість лексичних одиниць “встановлювати зв'язок мисленнєвих процесів з процесами вивчення дійсності, передавання знань” [55, 115] чи як “використання мови в процесах мислення та обміну думками, в процесі пізнання дійсності” [35, 85]. Вже по словах “передавання знань” та “обмін думками” ми можемо зрозуміти, що когнітивна функція тісно корелює з комунікативною. І це цілком природно, тому що обмін знаннями (думками) може відбуватися тільки за умови прямого чи опосередкованого спілкування (усного чи писемного), як то діалог, дискусія, телефонна розмова, листування, Інтернет-чат тощо.

Здається дивним, що багато вчених не наголошують на існуванні у лексичних одиниць (а особливо у термінів) когнітивної функції, хоча й багато з них згадують її певні властивості. Так В.М. Лейчик виділяє в термінах евристичну функцію, тобто функцію відкриття нового знання [38]. А.В. Лемов вважає, що термінам, і лише їм властива “компресійна” функція - “термін, окрім іншого, призваний скорочувати, компресіювати, концентрувати професійне знання про поняття чи предмет” [39, 59]. Остання перегукується із відомим визначенням С.Е. Нікітіною терміну як “імені згустку смислу”.

Інші називають функції формування спеціального поняття та акумуляції (накопичення) професійних знань. Серед них особливо хочемо наголосити на функції, що її найраніше було виокремлено сучасними термінознавцями - функція “фіксації знань в процесах наукового, технічного та навчального спілкування” [13, 64], хоча ліпше було б сказати “фіксуванні знань”. Бо саме фіксування певних знань уможливлює їх зберігання, передачу та відтворення (репродукування).

Таким чином, ми можемо зробити висновок, що термінам притаманні всі функції, що їх виконують лексичні одиниці загальновживаної мови. Термін як називає предмет (явище) сфери професійної діяльності та його поняття, так і фіксує, передає та зберігає інформацію про нього. Відмінною рисою цих функцій у терміну, на нашу думку, є специфіка сфери його функціонування. Саме професійна спрямованість термінів накладає на функції, що вони реалізують певні особливості.

Як вже було сказано, проблема вивчення термінологічної лексики залишається актуальною для сьогодення. Термінологічна лексика необхідна насамперед у читанні спеціальних текстів за фахом у вищому освітньому закладі з метою отримання професійної інформації, для ведення професійно орієнтованої бесіди або дискусії із зарубіжними фахівцями, а також у написанні анотації, реферату чи повідомлення. Тому у викладанні англійської мови для спеціальних потреб необхідно формувати розуміння про основні властивості термінологічної лексики, способи її семантизації у спеціальних текстах.

1.2 Види та класифікації термінів

Багато авторів, що досліджували терміни, робили спробу класифікувати ці одиниці. Так, наприклад, М.І. Мостовий [46, 18] поділяє термінологію на номенклатуру і професіоналізми.

Номенклатура - це сукупність спеціальних термінів-назв, які вживаються в окремій фаховій ділянці. Своєрідно визначав номенклатуру Г. О. Винокур, під якою розумів «...систему повністю абстрактних і умовних символів, єдине призначення яких полягає у тому, щоб дати максимально зручні з практичної точки зору засоби для визначення предметів, речей без прямого відношення до потреб теоретичної думки, яка оперує цими речами» [9, 86].

Професіоналізми - це дублети науково-технічних термінів, які не складають замкнутої системи. Професіоналізми визначають спеціальні поняття, знаряддя або продукти праці, виробничі процеси, народні ремесла. Вони носять чіткий місцевий характер, і їм властива деяка емоційність, що викликана особливостями просторіччя. Внаслідок цього професіоналізми відносяться до окремого підвиду діалекту, особливо якщо вони вживаються поза межами виробничих стосунків.

М.І. Мостовий [46, 19] виділяє ще один різновид терміну - торговельний знак або паронім. В умовах масового виробництва і в необхідності збувати крам виникла ціла наука утворення торговельного знака. Його застосування пов'язане з дослідженням мотивації поведінки перспективного покупця. У процесі утворення пароніма враховують як психологічні фактори припущення, переконання і принадження, так і мнемонічні, семантичні, аналогові і інші особливості слова, що залучаються. При найменуванні об'єкта чи виду послуг до уваги сприймаються комбінаційні особливості звучання і значення форми, змішані імітаційні процеси. Торговельний знак розрахований на широкі кола населення, а тому до складу знаку залучається добре відоме загальновживане слово. При цьому враховується і та обставина, як до цього слова ставиться споживач.

І.В. Арнольд приділяє увагу тому, що сукупність термінів тієї або іншої галузі утворює її термінологічну систему. Об'єм і зміст відображеного терміном поняття фіксується в спеціальній літературі та входять в систему професіонального знання в цій галузі. Для того щоб слово стало терміном, у нього має бути визначення в спеціальній літературі. Таке визначення називається дефініцією. Але це не означає, що кожен термін має одну дефініцію. Різні автори, користуючись одним і тим же терміном, дають йому дефініцію трохи по іншому. Причиною такого різноманіття являється те, що визначення відповідає різним задачам того або іншого напрямку в лінгвістиці та відображає становлення автора до предмета [3, 83].

І.В. Арнольд висуває певні вимоги до терміну. Він каже, що такі вимоги були сформовані ще в 30-х роках в роботах засновника радянської термінології Д.С. Лотте [41, 55]. Діяльність цього вченого була в першу чергу пов'язана з упорядкуванням та стандартизацією руської наукової та технічної термінології, його внесок в теорію терміну та в практику робіт по стандартизації має велике значення. Д.С. Лотте [41, 57] показав, що однозначність не виникає в термінології сама по собі. Він висунув та обґрунтував наступні вимоги: кратність, однозначність, вмотивованість, простота, погодження з іншими термінами, які є в терміносистемі, тобто системність, перевага руським терміном перед іншомовними. При створенні лінгвістичних термінів використовуються такі ж способи, як і при створенні інших термінів та й взагалі слів.

Терміни поділяються на три різновиди за ознакою "зрозумілості" тієї або іншої частини населення:

1. Загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному змісті і зрозумілі усім, до цієї групи термінів відносяться:, attestor - свідок, evidence - докази, testator - спадкоємець, testificator - свідок, voucher - гарант.

2. Спеціальні терміни, ті терміни, що мають особливий зміст: keyboard buffer - буфер клавіатури, circuit breaker - автоматичний вимикач.

3. Спеціально-технічні терміни, що відбивають область спеціальних знань: техніки, економіки, медицини і т.д.: inadequate - той, хтоне відповідає вимогам goods - матеріальні цінності, safety laws - правила техніки безпеки, safety regulations - недоброякісна продукція, правила техніки безпеки [26, 55].

Термінів, що мають відповідники у загальновживаній лексиці в сучасній англійській та українській мові відносно небагато. Основна функція термінологічної лексики номінативна, терміни називають спеціальні поняття з різних галузей знань. У цій функції вони завжди виступають у науковому, публіцистичному, професійно-виробничому й діловому стилях. Проте термінологічні слова можуть вживатися й поза цими стилями, їх досить часто використовують і в мові сучасної художньої літератури, в якій вони, крім свого прямого номінативного значення, набувають і додаткових значень, а також експресивного чи емоційного забарвлення.

У мові наукової літератури терміни можуть втрачати «свою стилістичну замкненість», а використання термінологічних слів «у ролі складових елементів тропів і художніх образів» зумовлює часткову чи й повну їх семантичну детермінологізацію.

У зв'язку з появою нових галузей, відкриття нових явищ виникають значні труднощі визначення загальнонаукової, загальнотехнічної галузевої і вузькоспеціальної термінології: загальнонаукові і загальнотехнічні терміни - це терміни, які вживаються в декількох галузях науки і техніки.

Галузеві терміни - це терміни, які вживаються лише в одній галузі знань: acts, adopted law - правові норми, прийнятий закон.

Вузькоспеціальні терміни - це терміни, які характерні для спеціальності даної галузі: lawsuit, nunciate -позов, нунціатура.

В умовах, коли потрібно давати назви новим і новим явищам та поняттям, багато загальновживаних слів набувають визначену специфіку.

Відбувається спеціалізація їх значення при передачі термінів на іншу мову і уніфікація перекладних еквівалентів.

Інколи в текстах зустрічаються слова і словосполучення, які відносяться до різних функціональних систем, тобто різних галузей.

Термін може бути утвореним на основі рідної мови або запозиченим як із нейтрального термінологічного банку (міжнародні греко-латинські терміноелементи), так і із іншої мови, він повинен відображати ознаки даного поняття; значення терміну для спеціаліста рівняється значенню поняття.

Усі терміни за своєю будовою поділяються на:

1. Прості, які складаються із одного слова: punish - наказати;

2. Складні, які складаються з двох слів і пишуться разом або через дефіс: the High Court - Високий суд;

3. Терміни-словосполучення, які складаються із декількох компонентів: specific performance - реальне виконання [26, 58].

Найважливішою ознакою терміну-словосполучення є його відтворюваність у професійній сфері вживання для вираження конкретного спеціального поняття. Складений термін буде стійким лише для певної системи. За межами конкретної термінологічної системи таке словосполучення не буде стійким і не сприйматиметься як зв'язана мовна одиниця. Отже, за кожним складеним терміном (терміном-словосполученням) стоїть стійка, стандартно відтворювана структура складного (розчленованого) професійного поняття. Термінологія для терміну є тім полем, яку дає йому точність і однозначність, і за межами якого слово втрачає ознаки терміну.

Термінологічне словосполучення - це словосполучення із певними властивостями терміну та властивостями словосполучення. Результати досліджень словосполучення як лінгвістичного явища характерні і для термінологічних словосполучень. Словосполучення - це лексичні одиниці вищого рівня, до складу яких входять одиниці нижчого рівня - слова [50, 18] Термінологічні словосполучення - це словосполучення, яке актуалізується у системі знань і стає термінологічним словосполученням.

Як термін таке словосполучення має такі кваліфікаційні ознаки: тенденція до однозначності (у межах однієї терміносистеми), наявність чіткої дефініції, системність, стилістична нейтральність та відсутність експресії, короткість тощо.

Основна функція термінологічних словосполучень - номінативна, яка дає назву певному поняттю. Зміни лексичного характеру проявляють себе у набутті термінологічні сполучення загального характеру точного значення у певній галузі використання.

Нові галузі науки характеризуються саме термінологічними словопослученням, яке передає більшу кількість ознак спеціального поняття, причому ступінь семантичної вмотивованості терміну також збільшується.

Для термінологічних словосполучень характерна здатність конкретизувати значення за допомогою додаткових уточнювальних характеристик, виражених загальновживаними словами.

Термінологічні словосполучення можна проаналізувати:

1. За типом структури або за кількістю структурних компонентів термінологічні словосполучення поділяються на: а) прості словосполучення, до складу яких входять два слова, одне з яких головне, а інше - залежне; б) складні словосполучення, до складу яких входить більше ніж два компоненти. Отже, розрізняємо термінологічні словосполучення двокомпонентні та багатокомпонентні.

Багатокомпонентні словосполучення утворюються через розширення і уточнення значень двокомпонентних термінів. Атрибутивні компоненти уточнюють значення термінологічних словосполучень. Для атрибутивного типу словосполучень притаманна різноманітність структурних моделей.

Аналіз структурних форм термінів показав, що в досліджуваній сфері переважають термінологічні словосполучення, адже вони виражають більш складні поняття.

Давайте відокремимо моделі й варіанти словосполучень. Для зручності ми об'єднали моделі в групи на основі компонентів, виражених одними і тими ж частинами мови.

2. За морфологічною ознакою основного слова (стрижня) або за граматичними категоріями стрижневого компонента словосполучення ділимо на:

а) субстантивні словосполучення з стрижневим іменником;

б) ад'єктивні термінологічні словосполучення зі стрижневим прикметником чи дієприкметником;

в) дієслівні слвосполучення зі стрижневим дієсловом [20, 45].

3. За типом сполучуваності компонентів або за синтаксичними ознаками розрізняємо:

а) безприйменникові, або синдетичні, з'єднані способом керування (health effects - вплив на здоров'я; reactive waste - реактивні небезпечні відходи; greenhouse effect - парниковий ефект), які є найпоширенішими в даній сфері;

б) прийменникові, або асиндетичні, до складу яких входить при-йменник (recycling of waste water - рециркуляція стічних вод; landfill for hazardous waste - ґрунто-засипний смітник небезпечних відходів). У досліджуваному матеріалі виявлено 98 прийменникових термінів [20, 42].

4. За видом граматичного зв'язку між стрижневим та залежними компонентами. Термінологічні словосполучення є певною синтаксичною конструкцією, до складу якої входять два чи більше слів на основі підрядного граматичного зв'язку - узгодження, керування або прилягання.

Двокомпонентні термінологічні словосполучення утворюються на основі одного граматичного зв'язку.

Складні термінологічні словосполучення утворюються різними типами зв'язку стосовно стрижневого слова - на основі узгодження і прилягання або керування і прилягання (naturally occurring radioactive material - радіо-активний матеріал природних родовищ).

Прийменникові, термінологічні словосполучення відповідно до граматичного зв'язку поділяються на прості, складні та комбіновані. Прості пийменникові словосполучення характеризуються одним типом граматичного зв'язку (переважно керування) між стрижневим і залежним компонентом (deposition of poisons - відкладання отрути).

Складні прийменникові термінологічні словосполучення утворюються за допомогою різних типів граматичного зв'язку: узгодження і прилягання (receiving body of water - приймальний водозбір) або керування і прилягання (to purify zone of pollution - очистити зону забруднення) [20, 42].

Комбіновані прийменникові словосполучення утворюються на основі зв'язків від різних стрижневих слів (landfill for hazardous waste - грунтозасипний смітник небезпечних відходів).

Особливістю синтаксичної структури складеного терміну є ті, що за зв'язаністю елементів їх можна вважати вільними (бо його компоненти зберігають своє пряме значення) і одночасно - закритими (бо при довільному включенні до їх складу інших слів, вони втрачають свою термінологічність). Порівняймо: слідча таємниця й важлива слідча таємниця; судова експертиза і ретельна судова експертиза.

Як показав аналіз, вживання будівельних термінів в науковому тексті є закономірним і природним явищем, адже майже щоденно ми використовуємо терміни цієї галузі.

При розгляді особливостей термінів взято до уваги те, що формування їх відбувалося в різний спосіб, зокрема: шляхом утворення похідних слів, скорочень, словосполучень; шляхом поповнення лексемами, що утворюються за допомогою словотворчих ресурсів англійської мови; шляхом морфологічної афіксації; шляхом запозичення та абсорбції дериватів з інших мов. Ми виділили два основних типи термінів: терміни-слова і терміни-словосполучення. Відповідно до їхньої морфемної структури можемо виділити такі терміни:

1. Непохідні: lease, act, bail, bond, check, gift - аренда, норативний акт, заклад, обіцянка обов'язок, квітанція, дарування, дар, та інші.

2. Похідні: acceptance, grantor, grantee, disaffirm, defamation, discharge, robbery, voidable - сприйняття, особа, яка предоставляє, той, що отримує подарунок, заперечувати, розголошення, виконання, пограбування, той, що може бути анульованим та інші.

3. Складні: trademark, landlord, leasehold - торговельна марка та, домовласник, покупка нерухомості на правах оренди та інші.

Роблячи висновки, можна побачити, що класифікація термінів дуже різноманітна, але переважають терміни словосполучення.

1.3 Класифікація англійської будівельної термінології

Як відомо, словниковий склад є найбільш проникною, мінливою і динамічною стороною мови. Відмінною і характерною особливістю словникового складу будь-якої мови є його здатність нескінченно розростатися за рахунок нових слів і нових значень, які утворюються різними шляхами. У період формування деякої області знання або діяльності відбувається формування термінології [38, 111].

Огляд літератури сучасних термінологічних досліджень показав, що особливий інтерес викликають активно розвиваючі термінології, які постійно постачають великий матеріал для термінологічного дослідження і тому потребують впорядкованості та стандартизації [15, 7].

Термінологія будівельної індустрії є саме такою, більше того, підвищена увага до даної термінології англійської мови зумовлено ще тим, що таке комплексне дослідження цієї предметної області ще не проводилося. Терміноелементи сфери будівництва та нових будівельних технологій були відібрані шляхом суцільної вибірки.

А.Н. Мінакова зазначає, що будівельна термінологія - «... це певна система словесних знаків, що відображає систему будівельних понять і відносин між ними». Вона говорить про те, що система будівельної термінології об'єднує в своєму складі найменування певних категорій будівельних понять [43, 63]. Історія становлення термінів будівництва тісно пов'язана з історією розвитку будівельної справи і знаходиться в прямій залежності від становлення і розвитку теорій будівництва [15, 9].

Будь яка терміносистема характеризується певним набором інваріантних ( типових для більшості терміносистем даної мови ) і варіативних ( типових саме для даної терміносистеми) характеристик. Розглянемо їх детальніше в застосуванні до системи будівельної термінології.

Для початку хотілося б відзначити і виділити вік даної терміносистеми, оскільки будь-яка термінологія може мати тривалу історію існування, а може бути молодою. Як підкреслюють А.В. Суперанская, Н.В. Подольська, Н.В. Васильєва, вік термінологій характеризується вмотивованістю і невмотивованістю термінів. Мотивування терміну - область екстралінгвістична. Мотивований термін як особливе слово об'єднує дві екстралінгвістичні даності, мотивоване і вмотивоване поняття. Отриманий таким чином термін починає своє самостійне життя у своєму термінологічному полі. Мотивований термін легше запам'ятовується, встановлює асоціативні зв'язки з іншими термінами і з іменованими явищами [53, 91].

М.Н. Лату зазначає, що склад немолодих терміносистем характеризується значним числом термінів зі стертою мотивацією [37, 12]. Невмотивованими називаються терміни, у звукових комплексах яких не міститься вказівки на істотні ознаки поняття, іншими словами, це одиниці, буквальне значення яких не розпізнається [51, 179].

Будемо вважати, що будівельна термінологія є відносно молодою. Дану точку зору ми підтримує слідом за А.Н. Пісьміченко, який з метою встановлення часу появи будівельно-інудстріальних термінів в англійській мові детально досліджував спеціальну літературу, журнали і словники. Аналіз показав, що англійська термінологія будівельної індустрії в порівнянні з іншими науково - технічними терміносистеми англійської мови є порівняно молодою. А.Н. Пісьміченко також вважає, що її формування відноситься до початку нашого століття, коли будівельна індустрія починає виділятися в самостійну галузь будівництва. Виникнення і розвиток будівельної індустрії викликано стрімким розвитком промисловості, міст, шляхів, торгівлі, у зв'язку з яким зростала необхідність зведення нових, все більш складних будівель і споруд, масштаби яких закономірно зумовили перехід до індустріальних методів будівництва [48, 20].

Ще одним свідченням даного явища є відсутність архаїзмів і переважання в терміносистемі неологізмів або ж нових термінів. Під новими термінами нам представляється можливим увазі, перш за все, багатокомпонентні терміни. Як відомо, чим більше компонентів у тому чи іншому терміні, тим більш новим є термін. Наш аналіз словникових статей будівельної термінології показав, що 52 % досліджених термінів є багатокомпонентними, що включають 3 і більше компонентів, а 42 % термінів мають не більше 2 компонентів. Ми вважаємо, що переважання багатокомпонентних термінів ще раз підтверджує думку про те, що термінологія будівельної індустрії є відносно молодою.

Матеріалом нашого дослідження стали терміни, одібрані з фахової літератури, а саме «Словник будівельної термінології», «Енциклопедія будівельних термінів і словосполучень» та підручники з даної тематики. Вони і послугували фактичним матеріалом для аналізу термінів.

Таким чином, в аналізованої терміносистемі мають місце як однокомпонентні, так двох-, трьох-, чотирьох-, п'яти-, шести- і семикомпонентні терміни.

У процентному співвідношенні отримані наступні дані:

1. Однокомпонентні - 22 % :

Breezeblock - шлакобетон блок; concrete - бетон.

2. Двокомпонентні - 22 %:

Domestic building - житлова будівля; multistoried building - багатоповерховий будинок; residential building - житловебудівля;

sectional building - збірний, секційний будинок.

3. Трикомпонентні - 21 %:

Airtight building construction - повітронепроникна конструкція; aseismic building constructions - сейсмостійкі конструкції;block building construction - блокова конструкція.

4. Чотирьохкомпонентні - 21 %:

Balloon frame building construction - рамна дерев'яна конструкція; platform frame building construction - рамна конструкція з перекриттями.

5. П'ятикомпонентні - 5 %:

Cantilever arched building construction girder - консольна арочна балка; to show building construction елементfracture - давати конструктивний злам; brittle building construction element fracture - крихкий злам.

6. Шестикомпонентні - 2%:

Plane strain building construction element fracture - руйнування при плоскій деформації; stress - corrosionbuilding construction element fracture - конструктивний злам в результаті корозійних процесів під напругою; building construction element maintenance processing and repair - поточний і капітальний ремонт конструктивних елементів будівлі; errors in the building construction element maintenance processing - помилки при експлуатації конструктивних елементів будівлі.

7. Абревіатури - 7 %:

A and M ( assembly and maintenance ) - складання і технічне обслуговування; AAW ( acetylene air welding ) - ацетиленовий повітряна зварювання; ZAX - плиткоріз, різак, молоток для обтісування шиферу.

Присутність в корпусі будівельної термінології перерахованих вище одиниць свідчить про її молодості з наступних причин:

1) багатокомпонентні терміни утворюються на основі вже існуючих, в основному, термінологічних лексем, у зв'язку з чим їх логічно розглядати саме як структурно і семантично похідні одиниці;

2) абревіатури також є порівняно молодими, похідними одиницями, утвореними в результаті скорочення (усічення) вже існуючих термінів.

А тепер можна перейти безпосередньо до самої класифікації будівельної термінології.

Вивчення будь-якої термінології в даний час переслідує не тільки наукові, але й практичні цілі. Саме тому вважаємо важливим не тільки опис терміносистеми будівництва, але також вивчення способів формування та шляхів поповнення будівельної термінології. Залежно від продуктивності вчені виділяють різні способи утворення термінів. Основним джерелом створення нових термінів, збагачення термінологічного фонду та вдосконалення окремих термінологічних систем мови є його внутрішні ресурси. Словникове поповнення мови науки новими словами відбувається шляхом використання існуючих в мові морфем і їх нової комбінації[59].

Провівши структурний аналіз фактичного матеріалу будівельних термінів, були виявлені наступні типи: 1) прості; 2) похідні; 3) складно-похідні; 4) абревіатури.

Далі абревіатури, в свою чергу, розділимо на ініціалізми і усікання. Морфологічна структура простих термінів не представляється складною. Як зазначає Т. С. Кирилова, вона не обтяжена морфологічними показниками частин мови, роду, типу відміни і відмінювання [26, 9]. Похідні терміни утворюють найбільш істотну частину словникового складу будь-якої мови і є, як зазначає Т. С. Кирилова, найбільш мінливою, гнучкою, рухливою, постійно поповнюється й розвивається, а тому менш за все піддається жорсткій фіксації частиною. Тим часом, поширеність складних термінів різних типів є відмінною особливістю стилю наукової літератури, але в досліджуваній нами терміносистемі кількість таких термінів невелика. За допомогою абревіатур створюються англомовні терміни, які в подальшому стають універсалами і функціонують у певній предметній області.

Аналіз вибірки дозволяє отримати наступні дані:

1. прості терміни склали 40 %, наприклад:

bed - фундамент; cap - бетонна стяжка; batch - заміс бетону;

accessory - арматура; additive - добавка / домішка; argil - гончарна глина ; asbestos - азбест; bass - тверда глина;

bloom - металевий блок, служить опорою стійки;

2. похідні терміни склали 21 %, наприклад:

antеchamber - передпокій; battlement - зубчаста стіна;beaming - балочна конструкція; abradant - шліфувальний матеріал; bearer - несуча деталь; bracketing - решетування для кріплення сітки під штукатурку при витягуванні карнизів; brightener - полірувальний реагент;

3. складні терміни склали 15 %, наприклад:

backbone - каркас; bellcote - конструкція для підвіски дзвонів;

cesspool - стічний колодязь / вигрібна яма; cardboard - картон;

clearcole - грунтовка; claydait - керамзит;

bluestone - мідний купорос; beautyboard - декоративна фанера, облицьована паперовим пластиком; ballflower - куляста декоративна деталь, поширена в першій чверті 14 ст., що представляє собою різьблене зображення трилисника, укладену в невелику куля або м'яч;

4. складно похідні терміни склали 1 %, наприклад:

antileakcement - замазка для усунення течі;

5. абревіатруи склали 23 %, наприклад:

ADW ( air - dried wood ) - повітряно - суха деревина;

agt ( agent ) - реагент / засіб / добавка; DD ( Dutch door ) - голландська двері.

Наявність значної частки абревіатур є типологічною рисою розглянутої терміносистеми.

У свою чергу серед абревіатур ми виділили :

1. ініціалізми, які склали 14 %, наприклад:

ACB (asbestos - cement board) - шифер, азбестова плита;

ACM (advanced composite materials) - поліпшені композиційні матеріали; ADW (air - dried wood)- повітряно - суха деревина.

2. усічення, що склали 9 %:

agt (agent) - реагент / засіб / добавка; bitn (bitumen) - бітум;

BRK (brick) - цегла; ct (cement) - цемент; fbr ( fibro) - волокно.

Хотілось би детальніше зупинитися сама на абревіатурах. Як зазначає Д.С. Лотте, абревіатура застосовується для досягнення необхідної стислості терміну, вона виникає внаслідок перетворення словосполучення в складноскорочене слово [41, 28].

Ю.В. Сложенікіна вважає абревіатуру вторинним скороченим ім'ям деяких спеціальних реалій [51, 231].

Як зазначалося раніше, ми виділили два типи абревіатур, це - ініціалізми - послідовність заголовних букв,кожна з яких проголошується окремо, і усічення, коли зі складу слова відкидаються ті чи інші звукові відрізки. Як показав аналіз, кількість інніціалізмов в будівельній термінології переважає, їх структура досить проста, вони утворюються за допомогою заголовних букв терміну - поєднання.

Більший інтерес представляють усікання. Фактичний матеріал показав, що серед термінів - усікань можна виділити епітези, коли викидаються всі голосні звуки з терміну, наприклад - RF ( roof ) - дах; RM ( room ) - кімната; wd ( wood ) - деревина; fbr ( fibro ) - волокно.

Далі ми виділяємо складові усікання, під якими розуміються скорочення, що складаються з складів або фрагментів вихідного словосполучення, що утворюють у складі абревіатури склади[48, 80].

Наприклад:

COL (column) - колона; DEML (demolition) - знесення будівель;

elev (elevator) - підйомник; soln (solution) - розчин;

CONTR (contractor) - підрядник; solv (solvent) - розчинник;

CATW (catwalk) - тимчасовий пішохідний місток; bitn (bitumen) - бітум.

Ми виділяємо ще один тип, усічення, що складаються з наукових, серединних і кінцевих літер одного слова або словосполучень, наприклад:

agt (agent) - реагент / засіб / добавка; ct (cement) - цемент;

Lbr (lumber) - пиломатеріал; drlg (drilling) - буріння;

eq (equipment) - обладнання; bdg (building) - будівля;

BSMT (basement) - підвал; CLG (ceiling) - стеля.

Хоча будівельна термінологія досить молода термінологічна система, нам все ж таки вдалось відобразити її класифікацію. Роблячи висновки, можна зазначити, що більша части будівельної терміносистеми складають абревіатури [51, 235].

1.4 Основні моделі термінів будівельної термінології

Складні терміни - це один із шляхів термінотворення в корпусі будівельної лексики, що дозволяє створити новий термін з двох відомих термінів: abnormal wear - надмірний (недопустимий) знос або терміну в поєднанні з загальновживаним словом damping capacity - амортизуюча здатність.

Класифікація складних термінів здійснюється за їх граматичній структурі та семантиці. Складний термін - це, перш за все, складне слово. А.І. Смирницький розмежовує слова прості, слова похідні і слова складні, в основу яких входить дві або більшу кількість кореневих морфем. І.В. Арнольд дає наступне визначення: складним словом (a compound word) називається об'єднання двох або, рідше, трьох основ, що функціонують, як одне ціле і виділяються у складі пропозиції як особлива лексична одиниця, завдяки своїй цільно-оформленості, а саме: орфографічно (злитим або дефісне написанням), фонетично (об'єднуючим наголосом), а також синтаксично[52, 88].

При описі термінологій Б.Г. Головін і Р.Ю. Кобрин рекомендує виділяти два основних типи термінів: терміни - слова і терміни - словосполучення. Терміни - слова можуть бути непохідні, похідні і складні. Аналіз словників і глосаріїв будівельної термінології показує, що складні терміни складаються з елементів, кожен з яких можуть функціонувати самостійно в інших контекстах, але саме в даному поєднанні набуває свого термінологічне значення [14, 26]. В.В. Єлісєєва відзначає, що граматична характеристика складного слова частіше залежить від другого компонента, наприклад, backbearing ( N + Adj = Adj ), backarch ( N + N = N ), з іншого боку - backfill ( N + V = N).

...