Морфонологія відіменникового словотворення в сучасній українській мові

6. Проблема варіювання морфем в аспекті формування словотвірних умінь та навичок особистості // Педагогіка і психологія професійної освіти. 1999. № 4. С. 59-64. У співавторстві з І.С.Голодненко.

7. Про природу деяких аномалій у сфері морфонології (на матеріалі іменників на -н(я) // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім. Івана Франка. Дрогобич: Вимір. 2000. Випуск шостий. С. 222-232.

8. Морфонологічна будова суфіксів системи відіменникового словотвору // Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського державного лінгвістичного університету. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. 2001. Вип. 4. С. 124-129.

9. Явища словотвірної морфонології в аспекті нової лінгвістичної та лінгводидактичної парадигми // Реформування змісту освіти в початкових класах у контексті перебудови загальноосвітньої школи: Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції. Дрогобич, 2001. С. 275- 279.

10. Морфонологія в системі лінгвістичних дисциплін: історія, проблеми, пошуки // Система і структура східнослов'янських мов: Зб. наук. праць. К.: Знання, 2001. С. 51-58.

11. Детермінанти морфонологічних перетворень у структурі словотворчих морфем // Наука і сучасність. Збірник наукових праць Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова. К.: Логос, 2001. Том ХХVІ. С. 288-295.

12. Етнолінгвістичний аспект морфонологічних характеристик назв недорослості // Українська мова і література. 2001. Ч.2. С.10-11.

13. Морфонологічно релевантні ознаки структури іменників - вершин словотвірних гнізд // Наукові записки. Серія: Мовознавство. Тернопіль: ТДПУ, 2002. Вип. І. С. 132-139.

14. Мова дзеркало історії або Про що може розповісти говірка одного села // Етнос. Культура. Нація: Збірник наукових праць за матеріалами Третьої Всеукраїнської наукової конференції. Дрогобич: НВЦ “Каменяр” ДДПУ, 2002 С. 67-73. У співавторстві з О.Федурко.

15. Типологія морфонологічних позицій у відіменниковому словотворенні // Мовні і концептуальні картини світу.Збірник наукових праць. № 6. Книга 2. - К.: “Прайм-М”, 2002. С. 263- 271.

16. Морфонологічні характеристики відіменникових словотвірних гнізд з коренем на палатальний // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 10. Донецьк: ДонНУ, 2002. С.106-113.

17. Збагачення словотвірних знань та уявлень учнів початкових класів під час вивчення казок Івана Франка // Проблеми вивчення творів Івана Франка і його сучасників у початковій школі: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Дрогобич, 2002. С. 92-96.

18. Морфонологічні типи словотвірних гнізд іменників з фіналлю С₁Ш//VС₂-кореня // Система і структура східнослов'янських мов: Зб.наук. праць. - К.: Знання, 2002. С. 82-89.

19. Морфонологічні характеристики словотвірних гнізд іменників С₁V//ШС₂-форми // Система і структура східнослов'янських мов: До 70-річчя з дня народження доктора філологічних наук, професора М.М.Пилинського. Зб. наук. праць. - К.: Т-во “Знання” України, 2002. С. 74-80.

20. Морфонологія словотвірних гнізд іменників із субморфом #к- // Проблеми гуманітарних наук: Наукові записки Дрогобицького державного педагогічного університету ім.Івана Франка. - Дрогобич: НВЦ “Каменяр”, 2002. Випуск дев'ятий. С. 223-234.

21. Морфонологічні особливості словотвірних парадигм іменників на -ія // Українська мова. 2002. №2. С. 9-17.

23. Невідмінювані іменники у морфонолого-словотвірному аспекті //

Науковий вісник кафедри ЮНЕСКО Київського національного лігвістич-ного університету. Серія Філологія. Педагогіка. Психологія. К., 2002. Випуск 6. С. 334-338.

24. Про морфонологічну структуру деяких універбів // Українська мова і література. - 2003. - Число 24. С. 21-23.

25. Морфонологічне гніздо як об'єкт морфонологічного аналізу // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 11. У 2 частинах. Част. І - Донецьк: Дон.НУ, 2003. С. 356-363.

26. Явище палаталізації приголосних у функціональному аспекті // Гуманітарний вісник Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету імені Григорія Сковороди: Науково-теоретичний збірник. Спеціальний випуск. Філологія. Переяслав-Хмельницький. - 2003. С. 107-112.

27. Статус морфонеми в системі одиниць мови // Вісник Київського лінгвістичного університету. Серія “Філологія”, 2003. - Т.6. № 1. С. 47-54.

28. Морфонологія в структурі українського словотвору // Матеріали VІІ Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта '2004”. Дніпропетровськ: Наука і освіта. Т. 27. Українська мова та література. С. 40-42.

29. Словотвірні знання та вміння як фактор мовленнєвого зростання майбутнього вчителя // Підготовка майбутніх учителів початкових класів до педагогічної діяльності на основі змісту освіти і сучасних педагогічних технологій: Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Дрогобич, 2004. С. 167-170. У співавторстві з О.Федурко.

30. Проблема функцій морфонологічних перетворень в історії морфонологічних студій // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. Випуск 34. Ч. І. Львів, 2004. С. 95-100.

31. Поняття дериваційної морфонологічної моделі // Лінгвістичні студії: Зб. наук. праць. Випуск 13. Донецьк: ДонНУ, 2005. С. 384-387.

АНОТАЦІЯ

Федурко М.Ю. Морфонологія відіменникового словотворення в сучасній українській мові. Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю: 10.02.01 українська мова. Інститут мовознавства ім.О.О.Потебні НАН України. Київ, 2005.

У дисертації вперше в україністиці здійснено дослідження морфонологічних особливостей комплексних одиниць словотворення словотвірних гнізд з метою отримання щонайповніших відомостей про словотвірну морфонологію сучасної української мови. Для цього випрацювано, з опорою на засади динамічного підходу, модель вивчення морфонологічної структури словотвірного гнізда як складноорганізованої відкритої системи та апробовано її на матеріалі відіменникових словотвірних гнізд. Морфонологічну структуру словотвірного гнізда визнано вагомим складником його плану вираження, утворюваного сукупністю аломорфів кореня та його поширювачів, організованих афіксальними конструкціями похідних. Вона являє собою упорядковану сукупність морфонологічних моделей, застосовуваних під час творення дериватів гнізда на кожному зі ступенів похідності. Зміст кожної з морфонологічних моделей становить правило (система правил) формального перетворення кореня/основи твірного слова і/чи словотворчого афікса під час їхньої дериваційної взаємодії. Моделі різняться між собою кількістю (елементарні, неелементарні) та якістю (палаталізаційні, депалаталізаційні, вокалічні, нарощення, усічення, акцентологічні) правил і є неоднорідними з погляду продуктивності, активності, регулярності їхньої реалізації.

Словотвірні гнізда за своєю морфонологічною структурою можуть бути ідентичними та неідентичними. Морфонологічна будова кореневої морфеми визначає морфонологічний портрет не тільки словотвірної парадигми І-ого ступеня, у структурі похідних якої словотворчі афікси взаємодіють безпосередньо з коренем вершинного слова, а і гнізда в цілому. Морфонологічно релевантними виявилися наступні показники субстантивних коренів: відкритість/закритість, формальна нечленованість /членованість, односкладовість/багатоскладовість, морфонемна будова фінального сегмента (у типових коренях С₁VС₂, у нетипових V₁СV₂). У позиціях, створюваних зазвичай суфіксальними морфемами, вони уможливлюють увімкнення механізмів відповідних моделей як повноправних компонентів дериваційної процедури. Результати обстеження плану вираження як вершинних іменників, так і очолюваних ними словотвірних гнізд дозволили виділити у системі відіменникового словотворення 9 морфонологічних класів з підкласами. Кожному класу властива своя конфігурація морфонологічних моделей. Об'єднує їх те, що з розгортанням історії своїх гнізд вони все частіше вдаються до тих самих морфонологічних моделей, що свідчить про згасання в них не тільки словотвірної, а й морфонологічної активності.

Морфонологічний портрет кожного класу/підкласу наділений прогностичною функцією: він дозволяє передбачити морфонологічну структуру похідних ще не розбудованих (чи мало розбудованих) словотвірних гнізд.

Ключові слова: морфонема, субморфема, морфонологічна модель, відіменникове словотвірне гніздо, морфонологічна структура гнізда, морфонологічний клас гнізда.

АННОТАЦИЯ

Федурко М.Ю. Морфонология отсубстантивного словообразования в современном украинском языке. Рукопись. Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности: 10.02.01 украинский язык. Институт языковедения им.А.А.Потебни НАН Украины. Киев, 2005.

В диссертации впервые в украинистике осуществлено исследование морфонологических особенностей комплексных единиц словообразования словообразовательных гнезд для получения исчерпывающих сведений об украинской словообразовательной морфонологии. С этой целью разработана, с опорой на положения динамического подхода, и апробирована на материале отсубстантивных словообразовательных гнезд модель изучения морфонологической структуры словообразовательного гнезда как сложноорганизованной открытой системы. Морфонологическая структура гнезда признана важной составляющей его плана выражения, образуемого совокупностью алломорфов корня и его распространителей, организованных аффиксальными конструкциями производных. Она представляет собой упорядоченную совокупность морфонологических моделей, используемых при образовании дериватов гнезда на каждой ступени производности. Содержание каждой из морфонологических моделей составляет правило (система правил) формального преобразования корня/основы производящего слова и/или словообразовательного аффикса при их деривационном взаимодействии. Модели различаются между собой числом (элементарные, неэлементарные) и качеством правил (палатализационные, депалатализационные, вокалические, наращение, усечение, акцентологические), и являются неоднородными с точки зрения продуктивности, активности, регулярности их реализации.

Словообразовательные гнезда по своей морфонологической структуре могут быть идентичными и неидентичными. Морфонологическое строение корневой морфемы определяет морфонологический портрет не только словообразовательной парадигмы І-ой ступени, в структуре производных которой словообразовательные аффиксы взаимодействуют непосредственно с корнем вершинного слова, но и гнезда в целом. Морфонологически релевантными оказались следующие показатели субстантивных корней: открытость/закрытость, формальная нечленимость/членимость, односложность /многосложность, морфонемное строение финального сегмента (в типичных корнях С₁VС₂, в нетипичных V₁СV₂) сегмента. В позициях, создаваемых, как правило, суффиксальными морфемами, они способствуют включению механизмов соответствующих моделей как полноправных компонентов деривационной процедуры. Результаты исследования плана выражения как вершинных существительных, так и возглавляемых ими словообразовательных гнезд позволили выделить в системе отсубстантивного словообразования 9 морфонологических классов с подклассами. Каждому классу (подклассу) свойственна своя конфигурация морфонологических моделей. Объединяет их то, что с развертыванием истории своих гнезд они все чаще используют одни и те же морфонологические модели, что свидетельстует об угасании в них не только словообразовательной, но и морфонологической активности.

Морфонологический портрет каждого класса/подкласса наделен прогностической функцией: он позволяет предвидеть морфонологическую структуру производных еще не развернутых (или мало развернутых) отсубстантывных словообразовательных гнезд.

Ключевые слова: морфонема, субморфема, морфонологическая модель, отсубстантивное словообразовательное гнездо, морфонологическая структура гнезда, морфонологический класс гнезда.

SUMMARY

Fedurko M.Yu. Morphonology of wordbuilding of nouns in modern Ukrainian language. - Manuscript. Dissertation for a doctor's degree (Philology), speciality: 10.02.01 - the Ukrainian language. - The O.O.Potebnya Institute of linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2005.

In the dissertation for the first time in Ukrainian linguistics there has been done research into the morphonological peculiarities of wordbuilding composite units - wordbuilding nests - with the purpose to get the fullest information about wordbuilding morphonology of the modern Ukrainian language. For that there was worked out, as the basis of principles of dynamic approach, the model of studying a morphonological structure of a wordbuilding nest as a completely organized open system and it has been approved on the material of noun wordbuilding nests.

The morphonological structure of a wordbuilding nest has been recognized as a significant component of its plane of expression which is formed by the total combination of the root's allomorphs and its extenders, made by the affixational constructions of derivatives. It is a regulated total combination of morphonological models used at the time of creating derivatives of each of the nest's levels. The content of each of the morphonological models means a rule (a system of rules) of a formal changing of the root/stem of a forming word and / or a wordbuilding affix during their derivational interaction. The models differ by the number (elementary, non-elementary) and quality (palatalized, depalatalized, vocalized, increase, truncation, accentological) of added rules and they are heterogeneous as for their productivity, activity, regularity.

Wordbuilding nests can be identical in their morphonological structure, and they may not coincide - everything depends on the peculiarities of the morphonological structure of a root morpheme: it determines a morphonological portrait of the first stage wordbuilding paradigm, in the structure of its derivatives the wordbuilding affixes interact directly with the root of a topmost word and the nest on the whole. The following indicators of substantivized roots appeared to be morphonologically relevant: openness/closeness, partition/non-partition, monosyllabism/polysyllabism, morphonemic revealing of a final segment (in typical roots - С₁VС₂, in atypical ones - V ₁СV₂).

In positions usually formed by suffixational morphemes they facilitate the input of mechanisms of appropriate models as equal components of a derivational procedure. The results of observation of the plane of expression of both topmost nouns and headed by them wordbuilding nests allowed to separate 9 morphonological classes in the system of noun wordbuilding. It is usual for each of the classes to have its own configuration of morphonological models. On the whole, developing history of their nests they more and more yield to similar morphonological models testifying to lessening both wordbuilding and morphonological activity.

The morphonological portrait of each class/subclass is provided with the predictable function: it allows to predict the morphonological structure of derivatives of not yet developed (or developed to a little extent) wordbuilding nests nowadays.

Key words: morpheme, submorpheme, morphological class, morphological structure, morphological model, noun wordbuilding nest.

Размещено на Allbest.ru