Морфологічні неологізми в сфері ЗМІ та реклами та особливості їх перекладу українською мовою

неологізми транслітеровані кирилецею (макаронізми); при цьому одне слово може бути і варваризмом, і макаронізмом: SMS /СМС, PR/ПР (тар), VIP/віп;

складні неологізми, де запозичені основи поєднуються з питомими: SMS - повідомлення (з подальшою його трансформацію у SMS 'ка), Dax арктика, Gala лимон, Orbit білосніжний, Rex відбілюючий тощо;

неологізми з нестабільною орфографію: месидж/месідж/меседж, офшор/офф-шор/оф-шор, іміджмейкер/імідж-мейкер, мас-медіа/-масмедіа, пепсі- кола/пепсі кола;

неологізми, які активно беруть участь у словотворенні: PR-щик, PR-відділ, політ-PR, віп-місця, офшорний, бартерний, дисконтний, ваучерний, рейтинговий, спонсорувати, спонсорство, ріелторський, екстримний, мультимедійний, серверний, сканерувати, провайдерсь-кий, іміджмейкерський.

Таким чином, для відображення одного поняття зі спеціальним об'єктом номінації може існувати ціла низка найменувань-варіантів, тобто таких, які певним чином здатні конкурувати за своїми формальними, семантичними або функціональними властивостями у мовній діяльності сучасного українського суспільства. Причиною цього є і позамовні чинники (складність поняття, актуальність різних його аспектів), і внутрішньомовні чинники (наявність варіантних засобів вербалізації поняття).

У переважній більшості сучасні неологізми англійського походження відповідають вимогам, що висуваються до слів-термінів: бути максимально точними та лаконічними. Запозичання часто відбувається саме задля економії мовних засобів порівняно з питомими чи калькованими описовими виразами. Наприклад: бренд (розрекламована торгова марка певного товару), пертурба-ції (несподівана зміна звичайного стану), прайм-тайм (ефірний час на радіо і телебаченні, що охоплює максимальну кількість радіослухачів і телегляда-чів), ґрант (грошова допомога на навчання чи наукове дослідження), фундація (пожертвування коштів на заснування чого-небудь), офшор (території, які забезпечують пільговий фінансовий режим із закордонними партнерами) тощо.

Деякі слова, що донедавна вживалися у вузькій термінологічній галузі, починають долати цей бар'єр і завдяки ЗМІ та рекламі переходять до загальновживаної мови, розширюючи при цьому свої семантичні можливості і нерідко набуваючи нових значень. Наприклад: трансфери (у значенні «компенсаційні виплати за офіційний перехід спортсмена в іншу команду»), фігурант (у значенні «співучасник гучних подій»), мультиплекс (у значенні «багатозальний кінотеатр»).

Адаптація сучасних варваризмів-англіцизмів до норм української літературної мови проявляється і в узгодженні зазначених нововведень із українськими лексемами у роді і числі: Новий Dirol complete подвійної діі; Нова Rexona ніколи не зрадить; Orbit білосніжний; Pampers знає, що ваш малюк бажає; Rex відбілюючий.

Таким чином, за умови збереження комунікативності і функціонально-стилістичних обмежень запозичення стає одним із джерел поповнення сучасного словника української мови. Певний арсенал запозичених одиниць поступово стає частиною загальновживаної лексики. При цьому адаптація неологізмів відбувається у більшості випадків через мовлення реклами і засобів масової інформації, оскільки реклама і ЗМІ на сьогоднішній день є надзвичайно поширеними та мають певний вплив на широкий загал населення.

Висновки до першого розділу

Останніми десятиліттями розширилися політичні, економічні та культурні зв'язки України з іноземними, зокрема, англомовними країнами. Такі процеси спричинили посилене надходження в українську мову англомовної лексики. Виникла потреба в найменуванні українською мовою нових явищ, що вже існують у англомовній світовій практиці.

Складні процеси в сучасній українській лексико-семантичній системі, пов'язані з інтенсивним надходженням запозичень, переважно з англійської мови, закономірно отримують неоднозначні оцінки українських мовознавців: з одного боку, дослідники відзначають певне збагачення мови, наближення за допомогою асимільованих англійських запозичень до світових досягнень у суспільно-політичній, економічній, управлінській, торговельній сферах, з іншого, - спостерігається перевантаження та засмічення рідної мови чужими лексемами (часто навіть за наявності власне українських відповідників).

Неологізми - це лінгвістичний термін, який належить до будь-якого новоствореного слова, словосполучення, нового значення уже існуючого слова, або слова, запозиченого з іншої мови, новизна якого все ще відчувається. Лексикографи вважають неологізмами слова, які з'явились у мові не пізніше певного часу. Деякі дослідники відносять цю межу до періоду після закінчення Другої Світової Війни, інші вважають неологізмами слова, винайдені після 1957 року, коли перший супутник був запущений у космос, інші до групи неологізмів відносять лексичні одиниці, що ввійшли у вжиток ще пізніше.

Нові лексичні одиниці можуть створюватись шляхом розширення словника та семантичного розширення.

Неологізми виникають на певному етапі розвитку суспільства, а потім можуть зникнути, так і не потрапивши до словника, або ж залишитися і перетворитись з часом на загальновживані. Вони суттєво різняться за своїм стилістичним відтінком і тому можуть вживатися інколи лише в окремих мовленнєвих актах.

Найпоширенішими способами утворення неологізмів в англійській мові є:

афіксація (суфіксація чи префіксація);

конверсія - особливий не афіксальний тип переходу слова в іншу частину мови;

основоскладання - це складання нового слова із менших слів, яке часто відбувається за аналогією до вже існуючих слів.

Неологізм поширюється, як правило, викладачами університетів, шкільними вчителями, працівниками засобів масової інформації, потім він фіксується в друці. Наступна стадія соціалізації - прийняття нової лексичної одиниці широкими масами носіїв мови. Після цього розпочинається процес лексикалізації: набуття навичок використання неологізмів у суспільстві, виявлення умов і застережень щодо їхнього функціонування в різних контекстах.

Розділ 2. Морфологічні неологізми в сфері змі та реклами та особливості їх перекладу українською мовою

2.1 Теоретичні засади лексичних нововведень та особливості їх входження у мову ЗМІ

Неологізація мови мас-медіа є важливим чинником дієвості медіатекстів, адже журналістський текст обумовлюється і реалізується передусім внутрішніми тенденціями мови, система якої несе в собі постійні можливості до розбудови лексичного складу. Такі чинники визначають характер словотвірного потенціалу нових слів, системні взаємозв'язки всередині різних тематичних груп слів. Зміни в лексиці ЗМІ зумовлені як поза-, так і внутрішньомовними причинами. Прогрес у науці, техніці, зміна навколишнього середовища чи побуту супроводжуються появою нових слів. Усе це - позалінгвальні чинники, які діють і в регіональному мас-медійному лексичному просторі. Внутрішньомовні - це тенденції до економії мови, уніфікації, варіювання номінаціями з різними мотиваціями, прагнення до експресивно-емоційних оцінок, стилістичної виразності тощо. На добір лексичних засобів в періодиці та електронних ЗМІ, безперечно, впливають також індивідуальні смаки тих, хто має безпосереднє відношення до цих процесів.

Неологізми (гр. neos “новий” і logos “слово”) - слова, а також їх окремі значення, вислови, які з'явилися в мові на даному етапі її розвитку й новизна яких усвідомлюється мовцями (загальномовні) або були вжиті тільки в якомусь акті мовлення, тексті чи мові певного автора (стилістичні, або індивідуально-авторські неологізми) [6, с.77].

Неологізми називають лексичними інноваціями. Інновації - це “новотвори, запозичення, а також включення і входження в мову, зумовлені перерозподілом значень у видах і жанрах мовлення; це і відродження слів і висловів з минулих епох” [7, с.108].

Фактори, які спричиняють утворення неологізмів, можна поділити на такі групи:

позамовний - потреба дати назви новим предметам і явищам: дисплей, принтер, йогурт, гіпсокартон, клонування;

інтралінгвальний - для заміни попередніх найменувань новими, зумовленої різними чинниками - тенденцією до мовної економії, уніфікації номінативних моделей, виразнішого, точнішого найменування, експресивно-стилістичного оновлення, з причин соціально-політичного, пуристичного, евфемістичного характеру та інше, напр.: компакт замість компакт-диск, теракт замість терористичний акт, літак замість аероплан, мобільник замість мобільний телефон.

Неологізми поділяються на лексичні й семантичні. Новизна лексичних новотворів виявляється у формі (євро, сайт, ксерокопії, дизайнер, дисплей, принтер). Семантичні неологізми - це нові значення, які розвиваються в словах, уже наявних у мові (меню, фанера, піратство).

Загалом неологізми виникають декількома шляхами: вони творяться з наявного в мові матеріалу властивими для даної мови словотвірними способами, інколи штучно, часто запозичуються літературною мовою з діалектів і з інших мов. Іншомовні запозичення становлять найчисельнішу групу серед неологізмів.

Авторські неологізми, які називають стилістичними, індивідуально-авторськими, оказіоналізмами, становлять окрему групу.

Деякі авторські неологізми ввійшли до літературної мови.

Лексична система мови засобів масової інформації - найдинамічніша система сучасної англомовної літературної мови. Загальновідомо, що у сфері ЗМІ найрізноманітніше та найсильніше виявляються процеси, які характеризують саме життя мовного організму; тут найбільше зосереджені інновації. І це природно, адже однією з основних функцій засобів масової інформації є інформативність, новизна.

Мова сучасних англомовних засобів масової інформації привертає до себе увагу багатьох лінгвістів. Це - багатюще джерело для дослідження новітніх тенденцій у розвитку сучасної літературної мови. Одним із найпомітніших процесів, що відбуваються у мові сьогодні, є процес активного поповнення лексики англійської мови.

Неологізми сучасної англійської мови можна поділити на такі групи:

1. Новотвори. Збурення політичного життя, яке настає в передвиборний період, позначається на мові ЗМІ.

У сучасному суспільстві стрімко розвивається рекламна індустрія, а це, у свою чергу, формує мову реклами, яка має великий вплив на суспільство - рекламні гасла й заклики, репліки героїв рекламних роликів широко цитуються.

2. Запозичення.

Завдяки ЗМІ частина запозиченої лексики досить швидко освоюється, збагачується похідними утвореннями, граматикалізується.

3. Перерозподіл значень у жанрах і видах мовлення. Оновлення й поповнення лексичного складу мови відбувається і в результаті лексико-семантичної деривації слів. У нових умовах функціонування слова набувають і нових семантичних навантажень.

4. Відродження слів і висловів з минулого.

Повернена, реабілітована лексика поповнила собою терміносистеми багатьох сфер гуманітарних наук, особливо суспільних, культури, освіти, виробництва.

Кількість неологізмів тільки в періодиці (вона переважно і є матеріалом для їх фіксації) у розвинених мовах досягає протягом року десятків тисяч (не всі, звичайно, лишаються у мові). Переважна більшість неологізмів (до 90%) - це терміни. Неологізми ряду мов (англійської, російської, французької, японської) фіксуються й досліджуються в центрах неології. Існують словники нових слів і значень.

Сфера сучасних англомовних засобів масової інформації засвідчує: мова живе, еволюціонує, і завдання небайдужих до її долі журналістів-інтелігентів - вони ж бо належать до основних творців найрізноманітніших текстів - дбати, щоб мова за цих складних обставин залишалася собою, зберігала свої генетико-типологічні риси. Тому журналіст мусить мати тонке мовне чуття, знати, що треба, а чого не варто пускати в обіг.

2.2 Особливості використання неологізмів англомовного походження в засобах масової інформації

На сьогодні у сучасній науці про мову не існує точного визначення поняття «неологізм», щодо якого пропонують різні варіації. У самому загальному значенні неологію розуміють як процес утворення та виникнення неологізмів; дослідження науки, вчення про неологізми. Питанням неологіз-мів займалося і займаються багато лінгвістів, серед яких А.В.Янков, А.А.Харьковская, Н.К.Щулікін, Ю.А.Зацний, І.І.Мурко та багато інших.

Численні дослідження неологізмів свідчать про те, що це є історична категорія. Неологізмами є нові слова, словосполучення, фразеологізми. Слово є новим поки воно не стає загальновживаним. Протягом короткого часу слово може вийти з ужитку разом із зникненням того поняття, яке це слово означає. Потреба в нових словах зумовлюється насамперед позамов-ними чинниками, зокрема соціальними і політичними змінами в суспільстві, розвитком науки і техніки, духовної культури тощо [7, с.218].

Досить актуальним є вживання неологізмів англомовного походження в усних засобах масової інформації (далі ЗМІ). Так, аналіз мовлення дикторів на телеканалах “ICTV”, “1+1”, “Інтер”, “Україна”, “5-й канал”, “Новий канал” та радіо свідчить про те, що вони часто використовують слова промоушен, мейкап, шоумен тощо.

У науково-популярних програмах, новинах, кіно, музичних телепереда-чах можна простежити вживання таких слів : тендер, консенсус, волонтер, сіті-хол, бой-френд, нюзсмейкер, камбек, перфоманс, комунікейшн, лізінг, лоу-кік, іміджмейкер, CD-холдер, оф-сайд, моніторинг, кастинг, сешн, екшн, гендерний поділ, а також преференції, сатисфакції і аутсайдер. Найчастіше слова- неологізми можна почути у рекламі, випусках новин, фільмах - рідше у науково- популярних програмах. При цьому у фільмах, зазвичай, використовується побутова лексика англійського походження, часто молодіжний сленг, у новинах - запозичення на політичну тему. У спортивних новинах, більшість лексики є також неологізмами англомовного походження. Це пов'язано з тим, що багато спортивних ігор мають англійське чи американське походження.

Щодо рекламного тексту, то його прагматичне спрямування проявляється шляхом актуалізації тих елементів структури висловлювання, які здійснюють найбільший вплив на адресата. Ці елементи вказують на необхідність відповідних дій, а саме через код (заклик користуватися товаром чи послугою), або шляхом використання низки слів (короткий девіз, який виражає рекламну ідею). Більшість англіцизмів не мають точних еквівалентів в сучасній українській мові, а, отже, їх використання можна вважати обгрунтованим. Наприклад, Xerox, Panasonic, Sony, Audi, Nissan, Adidas, Brown, Pampers Англійські елементи, виконують у мові сучасного телебачення і радіомовлення найрізноманітніші функції - від номітативної до експресивної.

Дивлячись рекламу на телебачені, увагу глядачів часто привертають не лише McDonald's з нетутешнім меню (гамбургер, фішбургер, чісбургер, чікенбургер, чікенмакнагетс, картопля фрі, шейк та ін.), а й Galina Blanka (яка на справді просто “біла курка”), Obolon beer, Mirgorodska, Nemiroff. Варто вказати і на використання у сучасних ЗМІ таких слів і фраз: made in high-tech, ICTV, BIZ-TV і MTV, ток-шоу, хіт-парад, експрес-інформ, медія, телемаркет, FM-станція і ефемізація, e-mail, Ukrnet, 3D-графіки, рок-гурт «Green Grey».

Все це ми дивимось і сприймаємо як належне, і на сьогодні пересічний глядач і, разом з тим, користувач мовою, з дитинства і до самого літнього віку, використовує у повсякденному житті, так би мовити “модні” слова, навіть не замислюючись про їхнє походження.

Дивлячись спортивні новини, вболівальник футболу, баскетболу, боксу чує слова: челендж, лоу-кік, плей-офф тощо. Англіцизми використовуються у різних сферах життя, і спорт не став виключенням. На телебаченні та радіо англійська спортивна термінологія, повністю витіснила українську: армреслінг - “єдиноборство на руках”; бейсбол - “спортивна гра м'ячем і биткою”; біч- волейбол - “пляжний волейбол”; бодібілдинг - “культуризм ”; допінг-тест - “перевірка спортсмена на предмет вживання стимулюючих фармакологічних засобів”; пас - “передача м'яча напарнику”; пенальті - “одинадцятиметровий удар”.

Звісно, у кожному виді спорту є своя власна термінологія. Наприклад, у популярному у всьому світі боксі використовуються такі слова: аперкот, джеб, джолт, накаут, нокдаун, раунд тощо. Кожного дня, дивлячись спортивні новини, ми маємо змогу чути ці слова. Іноді слова-англіцизми Спортивна термінологія часто використовується у кіно, побуті і навіть у політиці.

Слова англійського походження простежуються у багатьох фільмах. Це може бути спортивна термінологія, технічна, молодіжний сленг чи просто вирази на зразок: “I'm here!”, “I'm sorry!”, ”Thank you!”. Багато неологізмів виникає у молодіжних колективах. Досить часто такі слова стають молодіжним сленгом: бос - “хазяїн підприємства чи просто голова банди”; денс - “танці, дискотека”; драгс -“наркотики”; пікап - “знойомитись на вулиці”; пліз - “будь ласка”; пікапер - “той, хто знайомиться на вулиці”; problems - “проблеми”; смайл - “посмішка”.

Отже, дослідження неологізмів англомовного походження у сучасних ЗМІ, вказують на те, що такі слова, зазвичай, входять до повсякденного вжитку українців, що призводить до зміни словникового складу української мови. Це відбувається досить динамічно і є результатом об'єктивного процесу історичного розвитку. Причинами використання англійських слів в українській мові стали прагнення до більшої змістовності та експресивності висловлювань.

2.3 Неологізація англомовного передвиборчого дискурсу та її відображення в лексичному наповненні матеріалів преси

Останнім часом велика увага приділяється мові та мовленню в соціальному контексті. Лабораторією психології мови та психолінгвістики Інституту психології РАН проводилися дослідження соціальних уявлень методом інтент-аналізу текстів ЗМІ (В.В.Латинов), які мали на меті описати уявлення про соціальну структуру суспільства та центральні інститути влади, що містяться в пресі, і прослідкувати їх динаміку. Разом із тим розробляються проблеми масової комунікації як соціального спілкування (Є.Ф.Тарасов, Н.А.Безменова, Л.Г.Пузіна), вивчається вплив ЗМІ на форму-вання політичного дискурсу (Г.Л.Жуковець, О.С.Фоменко).

Ми вважаємо, що головною проблемою ЗМІ як способу політичної комунікації є те, наскільки погляди, репрезентовані в теленовинах, радіопрограмах, газетних чи журнальних статтях відображають погляди широких верств населення. Лімітований спектр інформації постійно викликає сумніви в повноті відображення поглядів і правдивості висвітлення журналіс-тами політичних подій. Уміння володіти мовними засобами стає необхідним для успішної політичної комунікації особливо під час виборчих кампаній. Тому важливим і потрібним у лінгвістичному плані є створення типології лексичних новацій передвиборчого дискурсу в США і Великій Британії із застосуванням соціолінгвістичного аналізу. Ми, проте, не обмежуємо своє дослідження пошуком виключно політичних неологізмів чи новацій, швидше - тематикою текстів, що висвітлювали виборчі кампанії 90-х pp. у зазначених вище країнах.

Метою даного матеріалу є встановлення аспектів соціолінгвістичного аналізу, шляхів їх залучення до виокремлення лексичних новотворів передвиборчих кампаній Великої Британії та США та способів їх відтворення англійською мовою.

Вивчаючи вплив соціальних факторів на функціонування та розвиток мови, дослідники виявили, що їх значно більше, ніж соціальних ролей у суспільстві. На основі різноманітних характеристик була створена розгалужена класифікація соціальних факторів, у якій не останнє місце займає соціальний фактор ідейного змісту. Відомо, що словниковий склад мови схильний до найбільш сильного впливу соціальних факторів, що по-різному відображається в різних шарах лексики. Цей вплив залежить як від свідомої, так і від їхньої стихійної дії, від завдань цілеспрямованого впливу суспільства на мову, серед яких може бути збагачення мови для розширення сфер її впливу, засмічення мови певними лексичними одиницями (найчастіше - невдалими запозиченнями та калькуванням) і збідніння мови. Лексика безпосередньо пов'язана з темпами розвитку соціального життя. Проблема "мова та її середовище", - наголошував Ю.О.Жлуктенко, - має велике значення не лише для соціальної, але й для "внутрішньої" лінгвістики, а соціальне середовище - це найважливіший компонент загального позамовного середовища" [11, с.28].

Кожний новий етап розвитку суспільного буття супроводжується виробленням нових поглядів на дійсність, вдосконаленням методів її пізнання, а новий тип "світорозуміння" потребує нових понять. Деякі дослідники вважають, що внутрішньоструктурний розвиток мови не "створює" нові слова. Лише в процесі розвитку суспільства виникають нові поняття та слова, що їх позначають, або ж виникає нагальна необхідність створити нове слово для вже відомого явища чи для опису навколишньої дійсності (що робиться з досить простою метою - надати повідомленню динамічності, щоб викликати зацікавлення, привернути увагу чи залучити на свій бік якомога більшу кількість прихильників), розширити значення старого слова чи винайти новий номінаційний засіб. Мова надає новим словотворам звукове оформлення згідно зі своїми структурно-типологічними особливостями. На основі останніх складаються формальні зв'язки між цими словами на рівні лексики і відповідних морфологічних та словотвірних категорій. Перехід слів з одного семантичного поля до іншого, їх переосмислення також залежать, головним чином, від суспільних потреб.

Зростання темпів розвитку людського суспільства, багатоваріантність буття, плюралізм людської природи - все це потребує поглибленого вивчення нових явищ у процесах розвитку словникового складу. Особливого значення набуває дослідженя того, "якими тенденціями реагує словниковий склад на ситуацію в світі, що змінюється" [5, с.29]. У таких тенденціях висвітлюється саме соціальна сутність мови, її властивість "бути водночас інструментом та дзеркалом соціальних відносин" [18, с.132]. О.С.Мельничук зауважував, що "соціально значуща суть мови як діяльності виявляється не стільки в її суто процесуальному характері, скільки у здійсненні фактів мовного спілкування, пов'язаних з різними видами і сферами взаємодії людей" [23, с.16]. Соціально-культурне варіювання англійської мови наочно проявляється в особливих умовах її функціонування, зокрема, у сфері соціально-орієнтованого спілкування під час виборів. Вплив соціально-політичних настанов комунікатора призводить до зсувів у семантичній структурі певних лексичних одиниць, до створення та наступного введення в політичний ужиток новотворів, які потім можуть стати частиною загальнонародної мови. Соціолінгвістичний аналіз новотворів газетно-журнальних статей, присвячених виборчим кампаніям у США та Великій Британії, вимагає відповідей на такі запитання: яким чином ідейна спрямованість перед-виборчого дискурсу знаходить своє відображення в лексико-семантичній системі англійської мови; наскільки нові лексичні одиниці та інші новотвори відповідають дійсності, для опису якої вони використовуються; які можливі реакції чи асоціації здатні викликати неологізми та інші лексичні новотвори у відповідній аудиторії. Таким чином, соціолінгвістичний аналіз лексичних новацій передвиборчого дискурсу потребує залучення трьох аспектів: ідейного, номінативного та прагматичного.

Ідейний аспект соціолінгвістичного аналізу лексичних новотворів із подальшим створенням їхньої типології має спиратися на певні теоретичні принципи та методи дослідження, де головним є розгляд ужитку однакових номінацій у Великій Британії та США (що було зроблено у параграфі "Динаміка передвиборчого дискурсу у Великій Британії та США"), з'ясування їх ролі та значення в системі засобів аргументації особи, що їх використовує, та особливостей інтерпретації цих новотворів представниками різних політичних поглядів. Зміст певних лексичних одиниць можна пояснити лише з урахуванням ідеї відправника повідомлення, його політичних уподобань. Варіювання денотативних та конотативних значень однієї лексичної одиниці, синонімія лексичних одиниць також є результатами впливу соціального фактора. Так звана семантична дивергенція (термін А.Д.Швейцера [3, с.128]) спостерігається у випадку, коли для позначення різних денотатів використовується одна й та ж мовна форма, або ж певний денотат позначається однією мовною формою, понятійно-оціночний компонент якої є різним у протилежних ідейних таборах. Яскравим прикладом такої дивергенції є давно відома абревіатура республіканської партії у США - G.O.P. (the Grand Old Party -"Велика стара партія"), яка має інше розшифрування у критиків її діяльності -Gridlock Obviously Pays ("Безвихідь є прибутковою " або ж "І тупікова ситуація буває вигідною"). Належність до протилежних виборчих таборів зумовлює і синонімію певних новотворів, наявність слів та словосполучень із різною конотацією, що відповідають одному й тому ж денотату. Під час виборчих президентських кампаній у США у 1992 та 1996 роках одним із кандидатів на головний пост країни був мільйонер Росе Перро, прихильники якого в різних друкованих виданнях отримали назви Perotistas, Perotbots, Perotians, Perotites, Perotniks [5, с.400]. Зазвичай, перекладаючи такі новотвори, можна вдаватися до звичайного транслітерування, тобто матимемо: перотісти, пероботи, перуанці, перотіти та перотніки. Можна припустити, що таку кількість синонімів викликала відмінність у соціальній оцінці газетами та журналами діяльності цих прибічників кандидата. Ось ще один приклад. Для назви людини, що під час виборчої кампанії створює негативні політичні рекламні ролики з критикою опонентів, існує словосполучення attack dog (ціповий пес чи злобний критик), тоді як спостерігається регулярний ужиток ще одного неологізму - attackmeister (майстер чи спеціаліст зі створення негативної реклами). А поряд із широко вживаним словосполученням attack ad (рекламний ролик, що висвітлює негативні риси опонента) існує його нейтральний еквівалент - negative ad (негативна реклама). Різна соціальна оцінка тих чи інших денотатів дає підґрунтя для певних узагальнень відносно мовних рефлексів у різних групах комунікантів. Це знаходить свій вияв у так званій «синонімічній атракції», яка позначає концентрацію найбільш чисельних синонімічних груп навколо понять, що викликають найбільший інтерес даного колективу. Так, у сучасному американському варіанті англійської мови існує кілька назв дня президентських виборів: Election Day (День виборів), Judgement Day (Судний день), Ruby Tuesday (Рубіновий вівторок) та Super Tuesday (Супервівторок). Найважче, на нашу думку, передати саме емоційне навантаження таких синонімів, шукаючи найвдаліші еквіваленти. У ЗМІ США використовується кілька синонімів на позначення президента країни, а саме: First Stud (Перший жеребець), the Leader of the Free World (Лідер вільного світу), Mayor-in-Chief (Головний мер), Superintendent-in-Chief (Генеральний директор). Хаос, що був спричинений перерахунком голосів під час президентських виборів у США 2000 p., отримав назви: Madam Butterfly (Мадам Батерфляй - через схожість конфетті з пробитих у автоматах для голосування бюлетенів з крилами метеликів), the Mess (Безлад), Florida Fiasco (Флоридське фіаско), а штат Флорида, який був одним із "винуватців" цієї події називався журналістами Can't Count State (Штат, що не вміє рахувати) або ж Republic of Chad. Переклад останнього новотвору певно становить труднощі через те, що його сприйняття побудоване на грі слів (Chad - африканська країна та chad - шматочок паперу, конфетті, що утворюється від перфорації виборчого бюлетеня). Чи має перекладач залишити цю одиницю як Республіка Чад чи створити щось на зразок Параду конфетті?

У свою чергу, високопосадові юристи, що брали участь у винесенні остаточного вердикту з приводу переможця президентських виборів того ж 2000 p., отримали в американській пресі кілька назв, серед яких legal eagles (eagle - у значенні "великий сильний птах", що виділяється поміж інших представників певного роду - юрист високого польоту) та legal gurus (guru -визнаний лідер зазначеної сфери, гуру від юриспруденції).

Розглядаючи лексичні новотвори з точки зору номінації, потрібно пам'ятати, що відношення імені та предмета-денотата як позамовного фактора залишаються найсуттєвішим питанням. Причина його значущості полягає у важливості адекватності співвідношення реальних об'єктів, ознак предмета (денотата) та значень (сигніфіката). Конвенціональність та абстрагуюча властивість процесу номінації надають можливість для вираження не лише реальних понять, але й для конструювання та іменування удаваних ідей та концепцій. Підтвердженням цієї властивості є існування новотвору grassy knol theory, що знову ж з'явився з легкої руки журналістів, які спостерігали за виборчою кампанією Росса Перро, і має значення - вигадана кандидатом теорія, що має підстави зашкодити іншим. Цікавим з цієї ж точки зору є новотвори aardvark politics (політичний рух, що не має ані історії, ані майбутнього), поняття стосується передвиборчої кампанії Роса Перо 1992 p., aardvark - африканська тварина, схожа на свиню, "земляна свиня"), furlough issue - емоційно навантажене питання, проблема, що може зашкодити кандидату-супернику (від справи Віллі Хортона, засудженого вбивці, який зґвалтував жінку, коли був відпущений на вихідні з в'язниці за програмою реабілітації злочинців штату Масачусетс. Ця подія була застосована суперниками проти кандидата в президенти від демократів, мешканця штату Майкла Дукакіса). Таким чином, іменування предмета чи явища екстралінгвістичної реальності не обов'язково має на меті передати всю можливу інформацію про референта. До того ж, один предмет чи явище може отримати ряд назв, різних за своїми семантичними та експресивно-оцінними характеристиками, що й було проілюстровано вище прикладом стосовно прихильників Росса Перро та чисельних прикладів іменування президента США, а також назв дня президентських виборів у США та процесу перерахунку голосів після виборів президента США у 2000 р.

Нарешті, прагматичний аспект вивчення новотворів пов'язаний з психологією сприйняття слова. Відомо, що в процесі сприйняття тексту адресат співвідносить зміст отриманого повідомлення зі своїм соціальним досвідом, пропускаючи інформацію через власні уявлення та сформовані раніше настанови. У такому разі прагматична ефективність лексичної номінації досягається за рахунок "аперцептуючої маси" [12, с.131] адресата, можливості за допомогою певних слів збуджувати ту частину соціального досвіду та настанов, яка сприяє підсиленню впливу сили, наприклад, агітаційного повідомлення. Поняття "аперцептуюча маса" пов'язане з поняттям "пресу позиція", під яким у сфері масової комунікації розуміють інтерпретацію змісту тексту, знання одержувачем повідомлення джерела чи швидше органу інформації, а також його особистий досвід. Оскільки передвиборчий дискурс спрямований на масову аудиторію з урахуванням її інтересів, мотивів діяльності, для з'ясування прагматичного ефекту вживання тієї чи іншої новоствореної лексичної одиниці необхідний ретельний аналіз "світоглядних" пресупозицій, які відображають загальне уявлення індивіда про оточуючу дійсність (у нашому випадку - про виборчу систему та виборчу кампанію як такі, що впливають на цю дійсність), знання ним певних історичних фактів, подій. Вище ми згадували новотвір grassy knoll theory, походження якого можна з'ясувати, згадавши все ще популярну у США теорію, за якою під час замаху на життя президента Джона Кеннеді у Далласі за зеленим пагорбом {grassy knoll) ховалися інші озброєні злочинці. Так само новотвори bushlips (неправдива політична заява) та read ту lips (твердження, що має всі підстави вважатися брехнею) з'явилися після невдалих заяв Джорджа Буша (старшого), що він не збільшить податки (а цього не трапилось), що обернулися проти нього під час президентської кампанії 1992 року. У своєму передвиборчому рекламному ролику Буш-старший звертався до виборців із проханням: "Read my lips", після чого губи без голосу артикулювали: "No more taxes". Сьогодні ці новотвори вживаються стосовно кандидатських заяв, що несуть на собі відбиток фальші. У словнику американської передвиборчої кампанії з'явилися поняття straight ticket та split ticket. Перше означає голосування виборцями за кандидатів від однієї партії на посади Білого Дому та Конгресу, останнє - голосування за кандидатів від різних партії до згаданих державних установ. Новотвори, що варті уваги, трапляються і по інший бік океану, у Великій Британії: виборча система цієї країни, за якою жоден із обраних британських урядів, починаючи з Другої світової війни, не отримав більшості голосів виборців, з легкої руки Лорда Гейлшема отримала назву -"elective dictatorship"(виборне диктаторство). Новотвір "ping pong" politics вживається щодо процесу відміни новообраним урядом рішень попереднього уряду і може бути перекладене українською мовою як "політичний пінг-понг". За свідченнями політологів, лише сталева індустрія Великої Британії потерпала від націоналізації лейбористами чи приватизації консерваторами кілька разів з 1951 по 1988 рік.

Ретельний аналіз статей періодичних видань, що висвітлювали виборчі кампанії Великої Британії та США у 90-х pp., дозволяє стверджувати, що політики та журналісти беруть активну участь у поповненні мови лексичними новаціями. Для журналістів це є професійним обов'язком, а для політиків - реальним шансом привернути увагу та прихильність виборців і, як результат, - здобути перемогу в передвиборчій боротьбі. Лінгвотворча діяльність як перших, так і останніх підтримується взаємодією лінгвістичних та екстралінгвістичних факторів, що створює явище "подвійної атракції" (термін О.І.Шейгал) [9, с.155]. З одного боку, ця атракція формальна. Завдяки дії закону аналогії відбувається застосування вже відомих словотвірних моделей для побудови нових слів. З другого боку, атракція є змістовною і полягає в тому, що джерелом інтенсивної номінативної діяльності в будь-яку епоху слугує комплекс ідей, що мають важливе значення і викликають загальний інтерес у суспільстві. У нашому випадку, як було проілюстровано вище, найсвіжішим комплексом таких ідей, що став потужним поштовхом до створення великої кількості новацій, був перерахунок голосів після президентських виборів США 2000 p.

Газетні та журнальні тексти, так само, як і їхні електронні відповідники, мають чітку соціально-комунікативну настанову. Згідно з великою кількістю попередніх досліджень у галузі соціолінгвістики, у межах цих текстів має місце соціально детермінований та лінгвістично обумовлений відбір елементів лексики з урахуванням комунікативної настанови тексту, теми та автора повідомлення для виконання різноманітних комунікативних завдань. У процесі мовної комунікації згадані параметри демонструють складні типи зв'язків, залежностей і в цілому впливають на творення та появу лексичних новацій передвиборчого дискурсу.

Соціально-комунікативна настанова тексту, що націлена на ефективну реалізацію основних прагматичних функцій преси - інформативної та соціального впливу, складається із загального соціально-політичного спрямування видання та читацької аудиторії, якій адресований матеріал, і виявляється в загальному соціальному завданні повідомлення. Соціально-комунікативна настанова газетної чи журнальної статті суттєво впливає на принципи добору й на характер функціонування мовних засобів вираження. Особливо, якщо враховувати, що ЗМІ (згідно з психологічними та соціологічними дослідженнями) моделюють мовленнєву поведінку людини, яка відбирає мовні ресурси залежно від соціальної ситуації, до якої її залучено [11, с.162]. Дослідники газетних матеріалів неодноразово відзначали, що склад та функції лексики в текстах преси значною мірою визначаються тематикою повідомлень. Ось чому тема газетної чи журнальної статті є найважливішим соціальним детермінантом мовних засобів, що використовуються в комунікативному акті. Щодо автора повідомлення, то важко сумніватися в тому, що кожен випадок використання мовленнєвого матеріалу є засобом соціальної характеристики як предмета повідомлення, так і самого мовця чи автора статті. Безсумнівно, що комунікатор-журналіст виокремлює з усього багатомаїття фактів якісь одиниці і при цьому накладає на вибір та опис навіть нескладного в основі факту свій суб'єктивний відбиток.

У нашому випадку соціально-комунікативною настановою текстів є висвітлення подій виборчих кампаній. Особливістю матеріалів, поданих в американських журналах "Time" та "Newsweek", є презентація різних поглядів на ту чи іншу подію виборчих перегонів, надання можливості висловитися журналістам різної політичної орієнтації. Якщо соціально-комунікативна настанова впливає на загальну стратегію відбору лексичних засобів, то тема повідомлення визначає номенклатуру лексики, що використовується. Контекстуально-ситуативний аналіз текстів газетних та журнальних статей, присвячених виборчим кампаніям у Великій Британії та США, дозволив виокремити типові детермінуючі контексти, які слугують джерелом лексичних новацій у нашому дослідженні:

контексти з описом структури виборчої системи;

контексти з описом перебігу виборчих кампаній;

"характеристичні" контексти (характеристики учасників передвиборних перегонів, їх діяльності).

Контексти першої групи визначають вибірку новацій, що означають поняття, пов'язані з умовами проведення виборів у Великій Британії та США, виборчої системи взагалі, назви політичних доктрин та ін. Потрібно зазначити, що у таких контекстах ми можемо знайти незначну кількість лексичних новацій, адже державні устрої цих країн є досить сталими і не потребують змін. Хоча з приходом до влади лейбористів у Великій Британії з'явились такі новотвори, як: New Labour (замість Labour Party) - нова лейбористська партія, neo-liberalism -неолібералізм, neo-liberal policies - неоліберальна політика, neo-liberal global economy - неоліберальна світова економіка, "Third Way" (назва політичної платформи лейбористів) - Третій mjvvt,joined-up government - злагоджений уряд.

Контексти другої групи визначають появу лексичних новацій для опису ситуацій та подій, що виникають під час передвиборчих перегонів. Так, штати, де триває жорстка боротьба кандидатів за голоси виборців, отримали назву battleground states; штати, що хитаються в остаточному виборі, - swing states; теледебати кандидатів відомі як the air war, передвиборча гонка за участю п'яти кандидатів на одну посаду - a five-way race; рекламні ролики, що демонструють негативні риси опонентів у передвиборній боротьбі, - attack ads.

Значний інтерес викликають новації, поява яких обумовлена контекстами третьої групи. Спектр таких словотворень і словосполучень досить широкий, довжина слів також нічим не лімітована. Ось лише кілька таких знахідок: Гт-ту-own-man message - заява про свою незалежність; get-out-the-vote message -заклик до участі в голосуванні; run-to-the-middle strategy - центристська стратегія; a closer-than-expected contest - більш напружені, ніж; очікувалося, змагання; the one-size-fits-all program - програма, що задовольняє всіх; can 't-we-all-get-alongpolitics - політика примирення.

Аналізуючи тексти, що висвітлюють перебіг зазначених вище передвиборчих кампаній, можна помітити, що існує кілька способів залучення новацій до повідомлень. По-перше, це поява лексичної одиниці в лапках, які сигналізують про його новизну чи незвичне використання: "braggadocio", "off-kilter", "wimp factor", "unity team", "yuppies-for-change" image. По-друге, це творення слова за активною словотвірною моделлю, значення такого новотвору може бути легко декодоване адресантом інформації за аналогією з уже відомими словами, створеними за тією ж моделлю: antiestablishmentarians (anti+N+arian), electability (V+ability), isolationist (N+ist), matchable (V+able), miscount (mis+V), politicking (N+ing), renomination (re+N), to revote (re+V), Socratically (Adj+ly), two-party ism (N+ism). По-третє, автор інновації може дати пояснення вжитому слову, розкривши його значення в наступному реченні, або це значення зрозуміле з контексту: Nader voters might consider what's being called "the Ivins strategy" (after columnist Molly Ivins). She urges "voting with your heart where you can and your head where you must" (Nesweek, Nov.6, 2000, p. 41). - "Виборці, які голосують за Надера мали б обміркувати "стратегію Айвінс " (за ім 'ям журналістки-оглядача Моллі Айвінс). Вона спонукає голосувати серцем, де ви можете, та розумом, де ви мусите. "; "Kakistocracy. Are you familiar with this word?.. It means government by the worst elements" (Time, Nov. 6, 2000, p. 70). -"Какістократія. Вам знайоме це слово?.. Воно означає уряд, що складається з найгірших елементів".

Але найчастіше, за відсутності лапок чи пояснень, значення новотворів можна розкрити, лише маючи певне уявлення про предмет повідомлення. Такі новотвори є найскладнішими в перекладі з оригіналу: "He[Bush] 's not a policy wonk, so he has to rely on people who are" (Time, Nov. 15, 1999, p. 46). - "Він (Буш мол.) не здатний довго обговорювати складні політичні питання, тому змушений покладатися на людей, які можуть це робити"; "George Bush, facing as inept a campaigner as Michael Dukakis, still had to raise the specter of Willie Horton and challenge Dukakis's patriotism in order to win " (US News and World Report, Nov. 20, 2000, p.59). - "Джордж Буш (cm), стикаючись з таким невигідним кандидатом на посаду президента США, як Майкл Дукакіс, все ж був змушений воскресити примару безґрунтовних расових побоювань, щоб одержати перемогу".

Досить часто, за умов відсутності однослівного еквіваленту новотвору в українській мові, лакунарність долається за рахунок функціональної заміни.

Отже, висвітлюючи загальну стратегію подання інформації, соціально-комунікативна настанова видання в цілому впливає на відбір конкретних фактів виборчих кампаній, надання їм соціальної значущості. Ці моменти і знаходять врешті-решт відображення в лексичному наповненні матеріалів преси. Іноді можна прослідкувати тенденцію у використанні неологізмів, інших новацій журналістами для заповнення номінативного та експресивного вакууму. Таким чином, узвичаєний публіцистичним стилем відбір нейтральної лексики для викладення повідомлення порушується, але це лише надає привабливості матеріалам. Залежно від комунікативного завдання автор використовує відповідні мовні ресурси. Впливова сила нового слова чи словосполучення посилюється в тих випадках, коли справа стосується емоцій, почуттів людей, тому врахування в передвиборчому дискурсі емоційного фактора як складової агітаційного впливу є важливою частиною соціолінгвістичного аналізу лексичних новотворів. На превеликий жаль, індивідуальна інтенція автора та міжособистісна значущість моделей творення тих чи інших лексичних новацій не розрізняються в більшості праць, присвячених новотворам, хоча, очевидно, без такої диференціації було б важко пояснити, чому одне й те ж новостворене слово чи словосполучення в одних випадках викликає схвалення, а в інших - протест. У цьому випадку цінними будуть подальші наукові розвідки щодо шляхів відтворення таких новотворів українською мовою. Адже для того щоб спілкування було ефективним, необхідно, щоб відправники та отримувачі масмедійних повідомлень були єдині не тільки в розумінні значень лексичних новотворів, але й у розумінні соціальної значущості чи соціальної цінності, яка приписується творенню лексичних новацій. Важливо пам'ятати, що соціальної значущості набуває не сам мовний засіб, а факт його застосування.

2.4 Основні способи перекладу скорочень-неологізмів в сучасній англомовній газетно-інформаційній літературі

Розвиток мови обумовлений значною мірою розвитком його словотворчої системи, становленням нових словотворчих моделей слів та замінами існуючих, збільшенням чи зменшенням їх продуктивності та багатьма іншими факторами. Виникнення нових слів здійснюється, перш за все, як віддзеркалення в мові потреб суспільства для вираження нових понять чи явищ, що постійно виникають з розвитком науки, техніки, культури чи спеціальних відносин.

Внаслідок комунікативних потреб суспільства, яке словесно детермінує нові предмети, явища, поняття і факти, в мові з'являються нові слова. Кількість таких слів у мові постійно зростає - за матеріалами кожного нового видання “ДУДЕН”, протягом 3-5 років словниковий склад мови поповнюєть-ся новими лексичними одиницями на 6%. Серед них сучасні лінгвісти розрізняють загальномовні (словникові) та індивідуальні мовленнєві неологізми, зафіксовані в літературних джерелах [2, с.158].

В епоху масової комунікації існує багато можливостей для розвитку і поширення неологізмів. Яскравим свідченням цього є мова преси нашого часу. Мова преси майже щоденно збагачується неологізмами. Багато з них так і залишаються “неологізмами одного дня”, а інші “слова-експромти”, поступово переходять у словниковий фонд.

Як правило, неологізми і скорочення становлять певні труднощі під час перекладу. Тому, у поєднанні «неологізм-скорочення», такі лексеми підлягають ретельному аналізові їх семантичної та морфологічної структури.

Переклад неологізмів - не просте завдання для перекладача, однак найбільше труднощів пов'язано зі з'ясуванням значення нового слова, адже, переклад неологізмів, значення яких вже відомо перекладачеві, значно легший і здебільшого залежить від того, до якого типу слів належить певний неологізм. Якщо перекладач знає спосіб утворення неологізму, йому значно легше з'ясувати його значення.

У сучасній англійській мові існують такі основні способи утворення неологізмів:

1) афіксація;

2) конверсія;

3) присвоєння ще одного значення;

4) словоскладання;

5) скорочення;

6) запозичення;

7) за аналогією.

Адекватність перекладу префіксальних неологізмів значною мірою залежить від правильного визначення префікса та знання узагальненого значення лексичної одиниці, до якої цей префікс приєднаний. Такі префікси, як частина новоутворення, можуть транскрибуватись, перекладатись, або пояснюватись.

У багатьох випадках в англійській мові нові слова утворюються з уже наявних слів без жодних змін їх написання чи вимови. Найбільш розповсюдженим видом конверсії є утворення дієслів від іменників. Іноді такі дієслова можуть бути відсутніми у словниках. Під час перекладу в окремих випадках доводиться застосовувати контекстуальні заміни чи описовий переклад.

Зворотній процес (утворення шляхом конверсії іменників від дієслів) зустрічається рідше, наприклад, іменник bleed - відбір пари утворено від дієслова to bleed - спускати воду, опорожняти [5, с.28-29].

В англо-американській науково-технічній та газетно-інформаційній літературі зустрічається велика кількість різноманітних скорочень, що існують і як окремі слова, і як словосполучення.

Останнім часом тенденція утворення нових слів шляхом скорочення уже наявних слів та словосполучень посилилась. Зростання кількості скорочень пояснюється тим, що складні слова та словосполучення громіздкі та незруч-ні, тому доцільно передавати їх коротко.

Скорочення бувають загальноприйняті і виняткові. Загальноприйняті входять до словникового складу мови разом з повними термінами і термінологічними словосполученнями. Вони вживаються як у письмовому, так і в усному мовленні, подаються у словниках.

Виняткові (текстові) скорочення вживаються окремими авторами чи видавництвами з метою запобігти повторенню довгих назв та задля економії місця. Виняткові скорочення пояснюються у тексті або у примітках. У деяких випадках виняткові скорочення переходять до термінологічних скорочень [3, с.265].

Незважаючи на те, що велика кількість абревіатур, які часто зустрічаються у розмовній мові та друкованих виданнях, не пройшла нормативного відбору, все ж кількість таких одиниць, які реєструються в тлумачних словниках останніх років, досить значна (приблизно 10 % від загальної кількості неологізмів).

Слід зауважити, що важко чітко сформулювати усі спеціальні прийоми перекладу неологізмів. Особливості перекладу кожного нового слова залежать від того, до якого типу слів воно належить (терміни, назви, скорочення, синоніми до слів, які вже мають відповідники в українській мові тощо) [4, с.133].

Скорочення широко вживаються у текстах різних галузей. У деяких видах текстів скорочення іноді становлять 50% усіх слововживань. Проаналі-зувавши газетно-інформаційні тексти (а вони є одним з головних джерел, де починає функціонувати нова лексична одиниця), ми виділили п'ять основних способів передачі скорочень у тексті перекладу. Розглянемо кожний з них окремо.

Переклад відповідним скороченням передбачає використання у мові перекладу абревіатури-відповідника, що вже існує, або його створення (у випадку авторських скорочень). Слід зазначити, що в мові перекладу скорочення може бути побудованим за тією ж моделлю, що й у мові оригіналу (наприклад, MPS “mainpropulsion system” - ГРУ “головна рушійна установка”), або за іншою моделлю (наприклад, brstgpwd “bursting powder” ВР “вибухова речовина”). Такі скорочення зазвичай зафіксовані у словниках скорочень [3, с.189].

Update Express Media Player functions are available if you have a newer version of the SW (9,4).

SW- soft ware є аналогом українського ПЗ - програмного забезпечення. Якщо ваш комп'ютер обладнано сучасним ПЗ, вам доступні функції модернізованого експрес-медіа плеера.

Position LCD so the top of the screen is at or slightly below eye level (10, 18).

За словником [6, с.161], маємо, що LCD - це Liquid Crystal Display рідкокристалічний екран чи PKE.

Розмістіть PKE так, щоб його верхня частина була нарівні очей чи трохи нижче.

Переклад відповідною повною формою слова або словосполучення використовується тоді, коли в мові перекладу відсутнє відповідне скорочення, причому для створення адекватного відповідника необхідно визначити повну форму скорочення в мові оригіналу (за словником чи контекстом). Якщо в оригіналі скорочення вживається кілька разів, перекладач може ввести у текст перекладу відповідне скорочення в дужках після подання повної форми скорочення і далі у тексті перекладу вживати відповідне скорочення українською мовою.