Слово в аспекті ґештальт-теорії. Принцип суміжності

14. Погляд на комунікативну ситуацію з точки зору збігу/незбігу фігур у чотирьох ґештальтах (ґештальту ситуації мовця, ґештальту мовного знака мовця, ґештальту ситуації слухача, ґештальту мовного знака слухача) дає можливість виділити 10 головних типів ґештальтвідношень, у які кожного разу вступає слово.

15. І тип ґештальтвідношень (повне розуміння) характеризується повним збігом фігур у ґештальтах, в результаті чого зміщення між фігурами ґештальту мовного знака (слова) не відбувається, відтак мовний знак не утворює нових значень і повністю зберігає свою формальну і змістовну тотожність.

16. ІІ, ІІІ та ІV типи ґештальтвідношень служать каталізаторами змін у змісті слова, позаяк тут має місце незбіг фігур ґештальтів, тому ці типи є "інкубаторами" полісемії, метафори та інших тропів. Вирішальним для утворення нової зміни у змісті слова є явище пластії (дипластії), породжене незбігом фігур. При V типі (банальна семантизація) відбувається заповнення змістом нового, "порожнього" слова: його семантика змінюється від "семантичного нуля" до внормованого значення. При VІ типі (натяк) також має місце повне розуміння, але його відмінність від І типу полягає у тому, що редукований експонент слова не має власного значення, а виступає лише у якості вказівки на слово із внормованим експонентом, тому цей тип ґештальтвідношень слід вважати каталізатором квазісинонімії. VІІ та VІІІ типи ґештальтвідношень сприяють підсиленню преґнантності, естетизації слова завдяки подвійному збігові фігур: з фігурою ґештальту ситуації збігається не одна лише гностична фігура ґештальту слова, а й звукова фігура його експонента або фігура внутрішньої форми. ІХ тип ґештальтвідношень (непродуктивне нерозуміння) може призводити до виникнення одноразової тимчасової конотації у ґештальті змісту слова. На різноманітних комбінаціях збігу/незбігу фігур у чотирьох ґештальтах (двофігурність внутрішньої форми та двофігурність змісту) будуються приклади лінгвістичного гумору, проявом чого є наявність Х типу ґештальтвідношень.

17. Висока частотність морфологічної пестливо-зменшувальної фігури меліоративності (МПЗФМ) у ґештальті слова в українській мові є проявом прагнення до преґнантності ґештальту ситуації в українській національно-мовній картині світу. Її наявність в україномовних народних та авторських художніх текстах, а також її частотність може вважатися підтвердженням гіпотези про домінування жіночого начала в українській національній ментальності.

18. Переходи голосних у корені слова відбувались у відповідності до формули: t і/а = t i/e + t е/a або t a/u = t a/о + t o/u, де t - час геоісторичного і статистичного формування чергування. Формула повністю підтверджує істинність головного положення: суміжні акустичні фігури ґештальту несвідомо не розрізняються і через це субституюються. Парадигма альтернацій голосних у корені може включати не лише два-три альтернанти (одна сторона трикутника Хелвага), а й діахронічно може охоплювати всі голосні трикутника.

19. Існування дифтонгів є показовим утіленням дії принципу суміжності у вокалізмі. Дифтонг і альтернація історично пов'язані. Окремі альтернанти виникли в результаті розпаду дифтонга, або навпаки, дифтонг утворюється в результаті збігу двох голосних. Там, де у синхронії виступає чергування двох голосних, на їх місці у діахронії колись був дифтонг - синкретичний звук.

20. В основі зсувів у системі консонантизму лежить той самий принцип, що й в основі вокалічних змін - нерозрізнення двох акустичних або інтротактильно-рухових фігур у ґештальті однієї консонантної фонеми. У певних звукових ґештальтах фігури вокалізму здатні субституюватися фігурами консонантизму, відтак між консонантизмом і вокалізмом існує генетична спорідненість.

21. Фонеми U та I серед інших голосних посідають особливе місце: крізь досліджуваний матеріал вони постають як два "канали", що забезпечують єднання двох стихій - вокалізму і консонантизму - через інтротактильно-рухове і акустичне їх нерозрізнення з відповідними приголосними. Здатність звуків перетікати з одного в інший забезпечує необхідну міру гнучкості плану вираження слова, необхідне депо варіативності форми, що в свою чергу забезпечує історичну стійкість і тяглість мови.

22. В основі звукових змін, як і в основі семантичних змін у слові, лежить один і той самий ґештальтний принцип суміжності: дві фігури в одному ґештальті спочатку несвідомо не розрізняються і тому легко субституюються одна іншою, а потім, в результаті повторювання така субституція стає фактом мовної норми. Обидва різновиди змін відбуваються завдяки незбігу фігур в акустичних, інтротактильно-рухових чи гностичних ґештальтах мовця і слухача.

23. Закон Бугера-Вебера-Фехнера найбільш адекватно відображає природу сенсорного маскування, розрізнення/нерозрізнення звукових фігур в одному акустичному ґештальті або інтротактильно-рухових фігур в артикуляторному ґештальті, себто розкриває психофізичну сутність зародження звукових змін у плані вираження слова.

24. Не лише природу атома і світла, а й звукові та семантичні зміни у слові можна описати за допомогою квантового аналізу, що робить можливим екстраполяцію постулатів Бора на мовні явища.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Безпаленко А.М. Принцип суміжності у мові. Слово у дзеркалі ґештальттеорії. Монографія / Анатолій Мілетійович Безпаленко. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. 424 с.

2. Безпаленко А. М. Дифтонг як утілення сенсорного маскування у фонетиці: принцип суміжності / Анатолій Безпаленко // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. Умань: Вид-во "ПП Жовтий О.О.", 2009, вип. 39/1. С. 25-32.

3. Безпаленко А. М. Етюд про суміжність, або Помітити зародження зміни / Анатолій Безпаленко // Українське мовознавство. Міжвідомчий науковий збірник. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2004, вип. 32-33. С. 62-66.

4. Безпаленко А. М. Зауваження стосовно "семантичного трикутника" (або І.Павлов у компанії Фреге, Огдена з Річардсом та Сосюра?) // Мовні і концептуальні картини світу: Збірник наукових праць.. Випуск 18. Книга 1. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. С. 25-28.

5. Безпаленко А. М. Зміни у змісті слова у дзеркалі ґештальтпсихології // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті Леоніда Булаховського: Зб. наук. пр. (Ювілейний випуск до 120-річчя з дня народження). К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008. С. 7-18.

6. Безпаленко А.М. Зміни у змісті слова у дзеркалі ґештальтпсихології. Субститутивне розуміння (ч.2.) // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті академіка Леоніда Булаховського: Збірник наукових праць. Спеціальний випуск. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. С. 113-124.

7. Безпаленко А.М. Ім'я і назва через призму ґештальттеорії / А.М.Безпаленко // Літературознавчі студії (Матеріали міжнародної конференції "Гоголівський модус буття: література, мова, культура", 02.04.2009 року): Збірник наукових праць Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Випуск № 25. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2009.С. 16-20.

8. Безпаленко А. М. Концепт "виховання" у лінгвістичному висвітленні, або С.В.Семчинський як вихователь / Анатолій Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007, випуск 21, ч.1. С. 43-49.

9. Безпаленко А.М. Мовні факти у дзеркалі ґештальтпсихології. Принцип суміжності і значення / А. М. Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009, вип. 26, ч.1. С. 65-74.

10. Безпаленко А.М. Морфологічна фігура преґнантності в українській національно-мовній картині світу (Ґештальт-теоретичний аспект) / А. М. Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Випуск № 30. К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2010. С. 262-269.

11. Безпаленко А.М. Наукові відкриття та їх типологія очима мовознавця // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка, вип. 14/ відп. ред. Н.М. Кoрбозерова. К.: Логос, 2008. С. 37-42.

12. Безпаленко А.М. Принцип суміжності і зміни в слов'янському та індоєвропейському вокалізмі // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур: Пам'яті академіка Леоніда Булаховського: Збірник наукових праць, вип. 10. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. С. 14-21.

13. Безпаленко А.М. Принцип суміжності у мові: гносеологічні аргументи (ґештальт-теоретичний аспект) / Безпаленко Анатолій Мілетійович // "Нова філологія", випуск № 39. Запоріжжя: Видавництво Запорізького національного університету, 2010. C. 281-290.

14. Безпаленко А. М. Принцип суміжності у розвиткові індоєвропейського концепту *bhel, *bhol, *bhl, *bьl у слов'янських мовах: "Семантичний вітер" / Безпаленко Анатолій Мілетійович // Studia Linguіstiсa. Збірник наукових праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009. Вип. 3. С. 3-8.

15. Безпаленко А.М. Психофізичні та акустичні засади принципу суміжності у фонетиці. Закон Бугера-Вебера-Фехнера / Безпаленко Анатолій Мілетійович // Studia Linguіstiсa. Збірник наукових праць. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2010. Вип. 4. С. 448-453.

16. Безпаленко А. М. Семантичні зміни у слові в аспекті ґештальту. Карта суміжності / Безпаленко А. М. // Проблеми семантики слова, речення та тексту: зб. наук пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. лінгв. ун-т / відп. ред. Н.М.Корбозерова. К.: Вид. центр КНЛУ, 2010, вип. 24. С. 19-27.

17. Безпаленко А. М. Сенсорне маскування і його проекція у мові: принцип суміжності (ґештальтпсихологічний погляд) / А.М.Безпаленко // Вісник Черкаського університету. Серія «Філологічні науки»: -Черкаси: 2009. Вип. № 169. С. 146-153.

18. Безпаленко А.М. Суміжність як когнітивно-відображальний принцип у мові та мовному аналізі (етимологічний аспект) / А.М. Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2009, вип. 25, ч.1. С. 52-59.

19. Безпаленко А.М. Суміжність як функція простору і часу: Сенсорне маскування у мові (ґештальт-теоретичний аспект) / Безпаленко А.М. // Проблеми семантики, прагматики та когнітивної лінгвістики: зб. наук. пр. / М-во освіти і науки України, Київ. нац. ун-т ім. Тараса Шевченка / відп. ред. Н.М.Корбозерова. К: Логос, 2010, вип. 17. С. 36-43.

20. Безпаленко А.М. Схожість/подібність чи суміжність? Лінгвістичні аргументи (гештальт і суміжність у мові) / А.М. Безпаленко // Мовознавчий вісник. Збірник наукових праць, вип.. 11. Черкаси: Вид-во Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, 2010. С. 51-55.

21. Безпаленко А.М. "Фон" і "фігура" як психічні фактори розвитку семантики слова (ґештальтпсихологічний погляд) / А.М.Безпаленко // Мовні і концептуальні картини світу. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2008, випуск 24, частина 1. С. 50-57.

22. Безпаленко А.М. Явище суміжності як психофізіологічний фактор мовних змін / Анатолій Безпаленко // Українське мовознавство. К.: Видавничо-поліграфічний центр "Київський університет", 2007, вип. 37. С. 75-81.

23. Беспаленко А. М. К вопросу о связи фонемы с морфемой в русском языке // Русское языкознание, №6. К.: Издательство при Киевском госуниверситете издательского объединения "Вища школа", 1983. С. 36-44.

24. Беспаленко А.М. О функционировании семантизированных морфонологических чередований в русском, английском и испанском языках / А.М.Беспаленко // Вісник Київського університету. Літературознавство і мовознавство, № 26. К.: Видавництво при Київському державному університеті видавничого об'єднання "Вища школа", 1984. С. 79-87.

25. Беспаленко А.М. Семантическая интерпретация корневой вариативности в русском языке (в сопоставлении с английским и испанским) / А.М.Беспаленко // Русское языкознание. Выпуск № 20. К.: Издательство "Лыбидь" при Киевском государственном университете, 1990. С. 30-38.

АНОТАЦІЯ

Безпаленко А. М. "Слово в аспекті ґештальт-теорії. Принцип суміжності". - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за спеціальністю 10.02.15 - загальне мовознавство. - Київський національний університет імені Тараса Шевченка. - Київ, 2010.

У дисертації досліджується мінливість плану вираження і плану змісту слова з метою виявлення і опису психічного механізму, що призводить до цієї мінливості. Зазначена проблематика вперше у вітчизняному мовознавстві системно розглядається з позицій ґештальт-теорії. В основі зародження деформацій у плані вираження і плані змісту слова лежить ґештальтний принцип: дві суміжні фігури в ґештальті слова спочатку несвідомо не розрізняються і тому легко субституюються одна одною. Згодом, в результаті повторювання, така субституція стає фактом мовної норми. Істинність зазначеного положення доведена аналізом синхронічних і діахронічних змін у плані змісту і у плані вираження слів різноструктурних мов - української, російської, іспанської, англійської та німецької, які є базовими у дослідженні, а також слів інших мов індоєвропейської сім?ї.

Звукові та семантичні зміни у слові мають квантові характеристики. Поняття суміжності характеризується як найменша різниця (відстань) між двома квантовими станами. Введення поняття кванта та семантичної енергії у мовний аналіз дає можливість екстраполювати постулати Бора на лінгвістику.

Ключові слова: слово, ґештальт, принцип суміжності, ґештальтномінація, фігура, фон, психолінгвістика, трикутник Хелвага, субституція фігур, ізоморфізм.

АННОТАЦИЯ

Беcпаленко А. М. "Слово в аспекте гештальт-теории. Принцип смежности". - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.02.15 - общее языкознание. - Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко. - Киев, 2010.

В диссертации исследуется изменчивость плана выражения и плана содержания слова с целью выявления и описания психического механизма, который приводит к этой изменчивости. Впервые в отечественном языкознании указанный круг проблем системно рассматривается с позиций гештальт-теории. В основе зарождения изменений в обоих планах слова лежит один и тот же гештальтный принцип: две смежные фигуры в гештальте слова бессознательно не различаются и потому легко субституируются одна другой. Затем, в результате повторения, такая субституция становится фактом языковой нормы. Истинность этого положения доказана анализом синхронических и диахронических изменений в плане содержания и в плане выражения слов разноструктурных языков - украинского, русского, испанского, английского и немецкого, которые являются базовыми в исследовании, а также слов других (фоновых) языков индоевропейской семьи.

Звуковые и семантические изменения в слове имеют квантовые характеристики. Само понятие смежности можно характеризовать как наименьшую разницу (расстояние) между двумя квантовыми состояниями. Введение понятия кванта и семантической энергии в языковой анализ дает возможность экстраполировать постулаты Бора на лингвистику.

Ключевые слова: слово, гештальт, принцип смежности, гештальтноминация, фигура, фон, психолингвистика, треугольник Хелвага, субституция фигур, изоморфизм.

ABSTRACT

Bezpalenko A.M. "The word in the aspect of gestalt-theory. The contiguity principle". - Manuscript.

Thesis for doctoral degree in philology, speciality 10.02.15 - General Linguistics. - Taras Shevchenko Kyiv National University. - Kyiv, 2010.

The thesis deals with the study of variability (inconstancy) and variation of the word formal and word content plans. It aims to detect and to describe a single mental (psychic) mechanism that leads to this variability and variation. The above-mentioned range of issues is systematically considered from gestalt-theory viewpoint for the first time in national linguistics. Gestalt-theoretical contiguity principle forms the basis for consideration. Gestalt is defined as an integrated image of actual reality, in which homogeneous and heterogeneous elements are interrelated systematically and qualitatively due to the "common perceptive destiny". The contiguity is a cognitive-reflective category that expresses this type of relations, the connection between these elements, in which each of them can be either consciously identified or they can be unconsciously confused with the other element. Gestalt itself is nothing else but a set of contiguous elements which are connected systematically and structurally.

The structuring efficacy of gestalt and the objectivity of contiguity category related to a word are proved by historical-gnoseological, sensory-physiological, neurological and linguistic reasons.

Language communication in the mirror of gestalt-theory is the interrelation, the "game" of four gestalts: 1) gestalt of the speaker situation, 2) gestalt of the speaker language sign (word), 3) gestalt of the listener situation, 4) gestalt of the listener language sign (word). Investigation of the communicative situation from gestalt-theory viewpoint, particularly in terms of figures coincidence/non-coincidence in four gestalts, enables to highlight 10 major types of gestalt-relations, in which each of the used words is involved.

Gestalt-theoretical consideration of the word enables to light up that one and the same contiguity principle is fundamental for appearance of deformations in both of word sides: at first, two contiguous figures in one gestalt are unconsciously confused and therefore are easily substituted by each other, further on in the result of repeating the substitution becomes language norm. Both kinds of changes occur due to figures? non-coincidence in acoustic, introtactile-motional and gnostic gestalts of the speaker and the listener. The verity of the above mentioned statement is proved by the analysis of synchronic and diachronic changes in content and formal word plans on the material of different types of languages - Ukrainian, Russian, Spanish, English and German (main in the study), as well as the words of other (background) languages of Indo-European group. Applying the gestalt-theory to linguistic issues enables to make sure that not only the nature of atom and light, but also the acoustic and semantic changes in the word have quantum properties. The very notion of contiguity can be characterized as the smallest difference between two quantum states. The introduction of the quantum notion and semantic energy into language analysis makes it possible to extrapolate Bohr postulates onto linguistics.

Keywords: word, gestalt, contiguity principle, gestalt-nomination, figure, background, psycholinguistics, Hellvag triangle, figures' substitution, isomorphism.

Размещено на Allbest.ru