Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

У даній роботі розглянуте загальне поняття «термін» та термінології як науки, представлені мовознавчі вимоги до термінів, їх будова та класифікація. Метою роботи є дослідити юридичну термінологію та особливості юридичних термінологічних одиниць в англійській мові. Здійснено структурний аналіз термінів, який виявив, що більшість термінів є двокомпонентними та прикметниковими.

Summary

Common definition «term» and terminology as a science have been considered in the given paper, linguistic requirements for terms, their structure and classification are represented. The aim of the paper is to investigate legal terminology and peculiarities of legal terminological units in English. The structural analysis of the terms is carried out which has displayed that most of the terms are two-component and adjectival.

Зміст

• Вступ
• Розділ 1. Поняття терміна і термінології у сучасній лінгвістиці
• 1.1 Поняття терміна і види термінологічних одиниць
• 1.2 Будова термінів
• 1.3 Мовознавчі вимоги до термінів
• 1.4 Визначення терміносистеми
• 1.5 Класифікація термінів
• 1.6 Формальна структура термінів
• Висновок до розділу 1
• Розділ 2. Англійські термінологічні словосполучення юридичних документах
• 2.1 Терміносистема юридичних термінів в англійській мові
• 2.2 Особливості термінологічних словосполучень в юридичних документах
• Висновки до розділу 2
• Висновки
• Додаток А

Вступ

З розширенням міжнародних взаємин вивчення іноземної мови як мови спеціальної набуває фахового термінологічного спрямування, однією з ознак якого є термінологічна двомовність. Терміни різних галузей знань утворюють в українській та іноземній мовах свої системи з внутрішньою впорядкованістю компонентів. Знайти оптимальну відповідність цих систем - важливе завдання сучасної філологічної науки, орієнтованої на якісне викладання іноземних мов.

Необхідною передумовою спілкування фахівців (що стає складнішим у зв'язку з безперервною спеціалізацією наук) є процеси впорядкування, гармонізації та уніфікації спеціальних лексичних одиниць, зокрема, в англійській мові. Ці процеси можливі за умови чіткої систематизації окремих термінологій, опису зв'язків між окремими елементами систем та їх логічного впорядкування. Міжнародна уніфікація законодавства, прикладом якої є правова база Європейського Союзу, потребує глибокого знання відмінних та схожих рис правових систем. Такі знання є невід'ємними від знання правової термінології. Вивчення англійської юридичної термінології дає можливість точно окреслити сучасну концептуально-лексичну картину юриспруденції як таку, що тісно пов'язана з глибинними механізмами інтелектуальної діяльності людини, і це знаходить відображення у формуванні засобів виразу, в моделях та правилах її організації і в структурі самого юридичного дискурсу.

Теоретичною базою дослідження є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених Н.Ф. Клименко, Є.Ф. Скороходька, Т.Р. Кияка, В.М. Лейчика, В.С. Виноградова , В.І. Карабана, Б.Н. Головіна, С.В. Гріньова, Ф.А.Циткиної, С.В. Гриньова, Р.Ф. Проніної, О.О. Реформатського.

Темою нашого дослідження є англійські термінологічні словосполучення в юридичних документах.

Актуальність дослідження зумовлена фактом необхідності системного вивчення спеціальної англійської юридичної термінології як важливої частини лексичної підсистеми, що включає поряд із цілими словами також і їхні частини, та словотвірні моделі і правила сполучення слів-термінів у синтагматичні послідовності для вираження конкретного номінативного завдання, в плані якомога повнішого її опису та виявлення усіх основних шляхів її формування, організації та функціонування в межах правничого письмового дискурсу.

У сучасній лінгвістиці відсутні праці, які б дали змогу отримати цілісну картину інвентаря правничої терміносистеми на сучасному етапі її становлення та гармонізації відповідних субмов права демократичних країн світу, в тому числі й української правничої термінології, які висвітлювали би загальнотеоретичні питання, що стосуються процесів виникнення і функціонування наукових термінів права як одиниць первинної і вторинної номінації.

Мета дослідження полягає в тому, щоб системно представити англійську правничу термінологію, основні шляхи і способи утворення юридичних термінів у сучасній англійській мові та описати деякі прагматичні аспекти функціонування правничих термінів у письмовому юридичному дискурсі.

Для досягнення головної мети були поставлені і вирішені такі конкретні завдання:

- уточнити основні властивості та ознаки юридичного терміна;

- визначити принципи системної організації юридичної термінології англійської мови;

- виявити та описати словотвірні особливості англійських юридичних термінів;

- встановити особливості структурних моделей англійських правничих термінів;

Об'єктом дослідження стали англійські юридичні терміни загальною кількістю 272 одиниці, що містяться в тлумачних юридичних словниках англійської мови та в опрацьованих джерелах матеріалу.

Предметом вивчення виступають словотвірні характеристики англійської юридичної термінології.

Методи дослідження. Мета та завдання визначили вибір таких методів дослідження, як метод синхронного опису і структурного аналізу, компонентний, словотвірний, а також елементи квантитативного аналізу.

Робота складається з вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків.

У розділі 1 ми дали визначення терміна, розглянули мовознавчі вимоги до термінів (стислість, точність, системність, стилістичну нейтральність та однозначність) та будову термінів, які можуть бути як однокомпонентними,так і багатокомпонентними. Визначили, що таке терміносистема, її особливості та характеристики. Також розглянули різні класифікації термінів(за авторством,за за змістом,за об'єктом назви тощо) та виділили формальну структуру термінологічних одниць.

Розділ 2 присвячено здійсненню квантитативного аналізу формальної структури юридичних термінів, наведено моделі утворення термінологічних одниць відповідно до частин мови та визначено їх відсоткове співвідношення.

Списки використаних джерел містять 52 пункти.

Додатки представлені глосарієм юридичних термінів.

Розділ 1. Поняття терміна і термінології у сучасній лінгвістиці

1.1 Поняття терміна і види термінологічних одиниць

Термін, як і всі інші мовні універсали, важко піддається визначенню. Через складність та дискусійність такого завдання в лінгвістиці існує чимало самих різних спроб визначення термінів. Наведемо дві дефініції терміну, котрі відображають синтезовано більшість існуючих та взаємодоповнюючих одна одну думок.

Б.Н. Головін пише: «Термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії (науковій, технічній, підприємницькій, управлінській)» [12, c.276]. Дане визначення є досить вдалим та містким, хоча деякі моменти можуть викликати заперечення. Сумнівним є, зокрема, той факт, що всі терміни утворюються лише на базі іменника. Такою базою іноді можуть служити також прикметники, дієслова, прислівники (особливо в економічній термінології) [14, c.123]. Дещо не зрозуміло також, що таке «специфічні потреби спілкування», не вказані деякі відмінності термінів у протиставленні з загальновживаними словами і т.д. І.С. Квитко, грунтуючись на різноманітних визначеннях, пропонує цікаву «сумарну» дефініцію: «Термін - це слово чи словесний комплекс, котрі співвідносяться із поняттям певної галузі пізнання (науки, мистецтва, техніки), вступаючи у системні відносини з іншими словами і словесними комолексами та утворюючи разом з ними в кожному окремому випадку і певний час замкнену систему, яка відрізняється високою інформативністю, однозначимістю, точністю та експресивною нейтральністю» [24, c.21].

О.О. Реформатський визначає терміни «як однозначні слова, позбавлені експресивності» [41, с.78]. М.М. Глушко констатує, що термін - це слово або словосполучення для вираження понять і позначення предметів, що володіє, завдяки наявності у нього суворої і точної дефініції, чіткими семантичними кордонами і тому однозначне в межах відповідної класифікаційної системи [11, с.33].

Яка ж лінгвістична природа терміна? По-перше, термін - це невід'ємна органічна частина лексичної системи літературної мови. По-друге, терміни відрізняються від інших розрядів слів своєю величезною інформаційною насиченістю.

Згідно О.О. Реформатському, термінологія - це система понять даної науки, закріплених у відповідному словесному вираженні. Якщо в загальній мові (поза даною термінологією) слово може бути багатозначним, то, потрапляючи в певну термінологію, воно набуває однозначності. [41, с. 49].

У словнику-довіднику Д.Е. Розенталя говориться, що термін може або входити до складу лише однієї термінологією (префікс, позитрон, диференціальне числення), або входити в різні термінологією (операція - в медицині, фінансовій області, військовій справі) [42,с. 486], наприклад:

reaction 1) в хімії (хімічна реакція), 2) в філології (відгук) 3) в політиці (протест, реакційні сили);

reduction 1) в біології (зменшення розмірів органів, 2) в юриспруденції (пом'якшення (покарання)), 3) в фонетиці(послаблення голосних);

assimilation 1) в етнографії (асиміляція етнічних груп), 2) у фонетиці(уподібнення).

Зміст терміна розкривається його дефініцією на основі виділення необхідних і достатніх ознак поняття.

«Словник-довідник лінгвістичних термінів» Д.Е. Розенталя і М.А.Теленкової дає наступне визначення терміна: «Термін (лат. Terminus - межа, кордон, прикордонний знак) - слово або словосполучення, точно позначає якесь поняття, що застосовується в науці, техніці, мистецтві. На відміну від слів загальновживаних, які часто бувають багатозначними, терміни, як правило, однозначні, їм не властива також експресія» [42, с.486].

На думку Р.Ф. Проніної, термін - це слово або словосполучення, яке має спеціальне, строго певне значення в тій чи іншій галузі науки і техніки» [40, с. 8]. «Будь-який термін, - зазначає Р.Ф. Проніна, - слід розглядати не як відокремлену смислову одиницю поза будь-яким зв'язком з оточуючими його словами і контекстом в цілому, а як слово, за яким закріплено певне технічне значення, але яке може змінити своє утримання в залежності від тієї галузі, в якій воно вжито « [40, с.8].

Таким чином, можемо підсумувати, що термін - це окреме слово чи утворення на базі іменникового підрядного словосполучення, яке позначає професійне поняття і призначене для задоволення специфічних потреб спілкування в галузі певної професії.

1.2 Будова термінів

В юридичній та технічної термінологією зустрічається велика кількість термінів, які складаються з одного чи кількох компонентів.

· Однокомпонентні терміни, наприклад: паритет, резолюція, субстрат, legality, keeper, abandonment.

· двокомпонентні терміни - найчастіше це словосполучення іменник + іменник, наприклад: ректифікація кордону, law charge, law enforcement, port charges, life insurance; або прикметник + іменник, наприклад: унітарна держава, цивільна відповідальність; legal practice, legal help, juvenile delinquency.

· трикомпонентні конструкції, доскладу яких можуть входити прийменники:

а) прикметник + прикметник + іменник, наприклад: щілинні приголосні звуки, вільна економічна зона,international judicial procedure.

б) прикметник + іменник + іменник, наприклад: структурний тип речення, адитивний синтез кольору, national bar association, industrial property rights.

в) іменник + прикметник + іменник, наприклад: форма релігійного світогляду, речення з однорідними членами, age of criminal responsibility, investigator in critical cases.

г) іменник + іменник + іменник, наприклад: категорія числа іменника, murder hooligan motives.

· багатокомпонентні аналітичні терміни, що мають чотири й більше компонентів, наприклад: визначення авторських і суміжних прав, murder committed with extreme cruelty, murder committed in a state of extreme cruelty.

Багатокомпонентні терміни можуть також бути, представлені як:

а) словосполучення, в якому смисловий зв'язок між компонентами, виражений шляхом прилягання. Наприклад: justice system - система правосуддя;

б) словосполучення, компоненти яких, оформлені граматично за допомогою прийменника або наявності закінчень. Наприклад: powers of arrest - право на арешт [40, с. 9].

Р.Ф Проніна поділяє терміни-словосполучення на три типи:

До першого типу відносяться терміни-словосполучення, обидва компоненти який є словами спеціального словника. Вони самостійні і можуть вживатися поза даного словосполучення, зберігаючи властиве кожному з них окремо значення. Але вони набувають нового значення, володіючи відомою смисловою самостійністю.

Р.Ф. Проніна зазначає, що характерним для термінів-словосполучень першого типу є можливість їх розчленування і виділення складових компонентів - самостійних термінів [40, с. 10].

До другого типу відносяться три види термінів словосполучень:

1) в яких тільки один компонент - технічний термін, а другий відноситься до слів загальновживаної лексики. Цей спосіб утворення науково-технічних термінів, на думку Проніної, більш продуктивний, ніж перший; back coupling - зворотній зв'язок; variable capacitor - перемінний конденсатор.

2) в яких перший компонент (прикметник) має спеціальне значення, специфічне для тієї чи іншої галузі науки, наприклад: thermal stress - термічна напруга; progressive illumination - послідовне освітлення.

3) другий компонент, який вживається в основному значенні, але в поєднанні з першим компонентом є терміном із самостійним, специфічним для певної області значенням. electric eye - фотоелемент; atmospheric disturbances - атмосферні перешкоди

До третього типу відносяться терміни - словосполучення, обидва компоненти яких представляють собою слова загальновживаної лексики, і тільки поєднання цих слів є терміном. «Даний спосіб утворення науково- технічних термінів не є продуктивним» [40, с. 12]., line wire - провід під напругою (ел.); live stream - свіжий пар (теп.).

Отже, ми виділили різницю між простим словом і терміном, і дали терміну визначення. З'ясували, що терміни бувають одно- і багатоскладові, та компоненти таких словосполучень можуть виступати різними частинами мови.

1.3 Мовознавчі вимоги до термінів

Традиційно терміни мають такі основні властивості, які варіюються в різних авторів: однозначність, точність, стислість, системність, стилістична нейтральність, відсутність модальної та стилістичної функції, байдужість до контексту, відсутність синонімів і омонімів в межах однієї терміносистеми та ін.

Давайте детальніше розглянемо деякі властивості термінів.

1. Однозначність термінів. Термін однозначний, на думку одних [7, с. 33; 31, с.39], допускає багатозначність, на думку інших [26, с. 123; 15, с.205], має тенденцію до однозначності, на думку третіх [28, с.267; 29, с.99; 41,с. 110; 34, с.138; 40, с.23]. О.О. Реформатський вносить уточнення, що однозначність терміна слід розуміти в межах термінологічного поля, тобто даної термінології « [41, с. 54].

Однозначність терміна характеризується наступним:

1. Термін реєструє поняття, уточнює, відділяє його від суміжних областей;

Імміграція (лат. immigro --вселяюся,в'їжджаю)- в'їзд громадян інших держав у країну на довгострокове перебування або постійне проживання.

2. Багатозначність терміна сприймається як недолік, тому створює плутанину; law - закон, юриспруденція, право, правило, суд.

3. Термін знаходиться не тільки в лексичній системі мови, але й у системі понять тієї чи іншої науки, тобто термін спеціалізований в межах конкретної наукової дисципліни, напр .: фонема - лінгвістичний термін, інфляція, ВВП - терміни економічної галузі, азот - хімічний термін, синекдоха - стилістичний, літературознавчий термін, позов,суддя - юридичний термін.

2. Системність термінів. Термін повинен бути частиною суворої логічної системи, значення термінів та їх визначення повинні підкорятися правилам логічної класифікації, чітко розрізняючи об'єкти і поняття, не допускаючи неясностей або суперечливості. Термінологічні системи зазвичай розробляються фахівцями в даній галузі науки або техніки, і фіксуються потім в термінологічних довідниках.

Системність, або систематичність терміна розуміється по-різному: як класифікаційна сутність [16,с.58], як словотворча системність [41, с.54], як подвійна системність: термін як елемент термінологічної системи, з одного боку, і як елемент системи мовної - з іншого [7, с.31]. О.О. Реформатський вказує на те, що у своєму розвитку термін прагне до систематичності [41,с. 54].

Систематичність дає можливість відображення в структурі терміна його певне місце в даній терміносистемі, зв'язку одного поняття з іншими, його віднесеності до певної логічної категорії понять.

Цій же меті служить широке використання термінів - словосполучень, які створюються шляхом додавання до терміну, який позначає родове поняття, конкретних ознак з метою отримання видових понять, безпосередньо пов'язаних з вихідними. Такі терміни фактично є згорнутими визначеннями, що підводять дане поняття під більш загальне і одночасно, вказують його специфічну ознаку. Таким чином утворюються своєрідні термінологічні гнізда, що охоплюють численні різновиди позначених явищ. Наприклад, англійський термін impedance, який визначається як «повний опір в ланцюзі струму» (імпеданс), використовується як основа для ряду термінів, що уточнюють характер опору або ділянку ланцюга, в якому воно існує: blocked impedance, biasing impedance, vector impedance, driving-point impedance, input impedance, surface impedance, etc.

3. Стилістична нейтральність термінів. Ця властивість терміна пояснюється тим, що єдина функція терміна - назвати поняття, при цьому будь-які емоційно-експресивні моменти повністю виключаються.

Дослідники повністю відкидають стилістичні функції терміна (Л.А. Капанадзе, В.М. Лейчик, І.С. Квітко) або допускають їх обмежене вживання (Н.З. Котелова, В.П. Даниленко). Емоційно-стилістичні якості терміни набувають лише в «невластивих їм умовах і контекстах їх вживання» (А.І. Моїсеєв). «Термін точний і холодний, і сфера експресії для терміна в межах термінології неможлива» (О.О. Реформатський).

4. Стислість терміна. Термін повинен бути коротким. Тут можна відзначити протиріччя між прагненням до точності терміносистеми - до стислості термінів. Для сучасної епохи особливо характерне утворення довгих термінів, в яких прагнуть передати більшу кількість ознак, що позначаються ними. Намічується тенденція до ускладнення структури термінів-словосполучень, з'являються довгі, громіздкі назви, що наближаються до термінів-описів: спеціаліст з питань звільнення працівників, інженерно-консультативні послуги. Потреба в ускладнених конструкціях пояснюється тим, що засобами розгорнутого словосполучення передається більша кількість ознак спеціального поняття і тим самим збільшується ступінь семантичної мотивованості терміна, що для нього дуже істотно. Крім того, в розгорнутих термінах можливе поєднання деталізованого поняття з таким позначенням деталей, яке робило б це позначення зрозумілим поза контекстом, тобто було б однозначним. Але зворотною стороною подібної однозначності виявляється громіздкість тексту : пристрій для вловлювання пилу і газу , Stanford Physics Information Retrieval System, тимчасово виконуючий обов'язки. Практика ж стикається з необхідністю шукати скорочений варіант довгого незручного найменування, що відповідає закону економії мовних коштів. І в цьому випадку принципове значення має питання про те, яке словосполучення можна вважати коротким варіантом (за іншими джерелами - формою) терміну. Короткий варіант - це скорочений, але функціонально рівноцінний, вторинний знак поняття, що термінує. Він завжди є похідним від семантичної і знакової структури основного терміну. Короткий варіант не може бути довільним, вільним, він повинен зберігати в собі необхідні систематизуючи ознаки, які поміщені в повний термін. Найбільш поширені три мовні способи утворення коротких варіантів :

1) Лексичне скорочення, яке здійснюється або опущенням слова в словосполученні (ad - реклама від слова advertisment, gym - спортзал від слова gymnasium, prof - від слова professor, fridge - від слова refrigerator.

2) Скорочення засобами словотворення. Абревіатури різного типу : USA - The United States of America, a.m. -before midday ,p.m. - after midday, VIP - very important person, ASAP - as soon as possible.

3) Скорочення засобами символіки (типове явище в науково-технічній термінології, притаманне виключно їй): електронно-дірковий перехід ( p -- n -перехід), ділянка власної електропровідності - г-ділянка, електронно-електронний перехід - ПП + перехід. [Б.Н. Головін, 1981,с.92]. Таким чином, Б.Н. Головін зазначає, що стислість - це точність терміну, яка не залежить від контексту. Коли для позначення в системі термінології допускається наявність двох паралельних термінів, один з яких характеризується максимальною точністю, а інший максимальної стислістю, останній завдяки своїй стислості вживається частіше.

5. Точність терміну. Під точністю зазвичай розуміється чіткість, обмеженість значення. Ця чіткість обумовлена тим, що спеціальне поняття, як правило, має точні межі, зазвичай встановлювані за допомогою визначення - дефініції терміну. З точки зору відображення змісту поняття точність терміну означає, що в його дефініції є необхідні і достатні ознаки позначуваного поняття. Термін повинен також (прямо чи опосередковано) відображати ознаки, за якими можна відрізнити одне поняття від іншого. Терміни володіють різним ступенем точності. Найбільш точними (або правильно орієнтуючими) є мотивовані терміни, в структурі яких особливо яскраво передані зміст поняття або його відмітні ознаки, наприклад: чутлива поверхня напівпровідникового детектора іонізуючого випромінювання, суцільність зовнішньої зони дифузійного шару [1, с.49].

Отже, точність терміну полягає в наявності в ньому певних чітких ознак, які позначають конкретне поняття, яке можна відрізнити від будь-яких інших.

термін юридичний англійський словосполучення

1.4 Визначення терміносистеми

Термінологія - це сукупність термінів, які виражають історично сформовані поняття будь-якої галузі науки, мистецтва чи техніки, взагалі - спеціальної сфери людських знань чи діяльності «.

Говорячи про термінологію, лінгвісти за звичай розрізняють: а) науку про терміни (в цьому відношенні все більш популярним стає термін «термінознавство»); б) спеціальну лексику у складі усіх слів певної мови (ми говоримо, наприклад, «термінологія української мови», «термінологія англійської мови» і тощо; в) спеціальну лексику, обслуговуючу окрему галузь науки чи техніки (наприклад, «лінгвістична термінологія», «термінологія образотворчого мистецтва « тощо).

Така багатозначність зумовлена тим, що для кожної термінологічної одиниці визначена точка координат як в мові в цілому, так і в підмові зокрема. Термін є невід'ємним елементом системи, якщо під системою розуміти сукупність елементів цілого, між якими існує обов'язковий і невід'ємний зв'язок. Сукупність зв'язків всередині такого цілого представляє його структуру [1, c.35].

Отже, системність є однією з найбільш важливих умов існування терміну. Термін може існувати лише як елемент терміносистеми, якщо під останньою розуміють впорядковану сукупність термінів, адекватно виражаючих систему понять теорії, що описує спеціальну сферу людських знань чи діяльності.

1. Не претендуючи на вирішення питання що таке терміносистема, можна все ж таки сказати (опираючись на факти мови та існуюче в науці розуміння систем), що кожна з терміносистем має такі ознаки:

а) терміносистема є більшою чи меншою сукупністю термінів, спільно обслуговуючи комунікативно-тематичні чи комунікативно-ситуативні задачі;

б) елементи терміносистеми прямо (безпосередньо) чи непрямо (за допомогою інших елементів) комунікативно-співвіднесені і структурно пов'язані один з одним і з системою в цілому;

в) не існує жодного терміна, котрий би не входив в ту чи іншу терміносистему;

г) межі між терміносистемами можуть бути більш чи менш чіткими, терміносистеми можуть наскладуватись одна на одну і створювати в таких випадках перетин терміносистем;

д) терміносистеми, які обслуговують окремі чи різноманітні галузі виробництва, техніки, науки, управління, можуть виділити міжгалузевий термінологічний фонд, який також являє собою терміносистему;

е) міжгалузевий термінологічний фонд може мати різну силу узагальнення галузевих терміносистем, різку ступінь відхилення від них.

2. Кожна терміносистема реальна і об'єктивна, історично формується незалежно від науки, що її вивчає [20, c.61]. Досить лише пригадати яку велику увагу було приділено зарубіжною і вітчизняною лінгвістикою терміносистемам споріднення в різних мовах, і в кожному з них ці терміносистеми виникли задовго до появи науки про мову, наміри і можливості його опису і аналізу.

Особливості і властивості реальних термінів, причини, шляхи і способи їх виникнення повинні вивчатися без заздалегідь спроектованих моделей. Лише навчившись чітко бачити властивості і особливості термінів, їх системну організацію в них самих, термінознавство може вирішувати свої теоретичні та практичні задачі, пов'язані, з описом та аналізом терміносистем, а також з досконалістю їх використання [35, c.96].

3. В існуючій термінознавчій літературі можна зустріти твердження, ніби то та чи інша сукупність термінів становить терміносистему лише тоді, коли в її «упорядкування» вмішується спеціаліст-термінолог і встановлює в ній потрібні йому порядки (створює дефініції, приписує зв'язки між термінами, будує логічні відношення). Така наукова позиція може і повинна викликати опір. Випадкового скупчення термінів, системно не пов'язаних і не організованих, не має ні одна галузь виробництва або техніки, ні одна галузь науки чи управління, тому що в любій названій сфері речі та їх ознаки співвідношенні і пов'язані, системно організовані, і поняття тої чи іншої галузі знань.

Термінологія системна, передусім, тому що системний світ, окремі сторони і галузі якого вона, термінологія, відображає і обслуговує [35, c.97].

4. Ймовірно, таким чином, що типи терміносистем можуть бути помічені наукою про терміни лише при умові пильного погляду на реальні, об'єктивні властивості, ознаки особливості того мовного матеріалу, який називають термінологією, а також при умові чіткого бачення обставин і причин її використання та розвитку. Зокрема, бажаючи побудувати більш чи менш задовільну типологію терміносистем, наука могла би звернутися до наступних властивостей (ознак) термінів:

а) співвідношення термінів з галузями трудової діяльності людей: виробництво, техніка, наука, управління, торгівля, дипломатія, політика і т.д.

б) співвідношення термінів з професіональним членуванням кожної з галузей трудової діяльності, в виробництві - металургія, текстильне виробництво тощо.; в сільському господарстві - землеробство, тваринництво, садівництво і тощо; в техніці - технологія суднобудування, конструювання фотоапаратури і тощо; в науці - хімія, біологія, фізика, лінгвістика тощо.

в) співвідношення термінів з науковими напрямками, теоретичними та технічними школами і методами.

г) співвідношення термінів з особистими системами наукових поглядів, технологічних і конструктивних концепцій: термінологія Д. Менделєєва і термінологія Н. Марра. Не можна не помітити, що перечисленні властивості (ознаки) термінів є зовнішніми для них - а саме, що ці властивості (ознаки) зумовлені зв'язком мови з позамовними системами матеріальної діяльності і свідомості [37, c.12].

5. Не менш важливі і суттєві для вибору основ типологічного членування і опису термінології тої чи іншої мови внутрішньоструктурні, зокрема, формально-семантичні властивості (ознаки) термінів:

а) понятійна сторона семантики терміна (і зв'язок терміна з поняттям), яка зближує терміни і віддаляє їх один від одного, формує термінологічні пласти, ряди, поля і т.д.

б) словотворення і дереватологія термінів, яка встановлює семантичні (а разом з тим і понятійні) зв'язки між ними, впливаючи на формування терміносистем і відношень між терміносистемами;

в) логіко-семантична, семантико-морфологічна і семантико-дериватологічна парадигматика термінів;

г) лексико-семантичні властивості термінів, які зумовлюють формування термінологічної синонімії, антонімії, семантичні зближення та вилучення термінів, перетинання та підкорення їх змісту і т.д.

Внутрішня (в межах одного термінологічного словосполучення) синтагматика термінів повинна привертати до себе увагу термінологів-лінгвістів, всередині складових термінів, між їх членами, виникають різноманітні синтагматичні зв'язки і відношення, котрі формують взаємодію слів як одиниць лексичних, морфологічних, синтаксичних і як носіїв понятійного змісту [20, c.63].

6. Кожні з наведених зовнішніх або внутрішніх властивостей (ознак) термінів можуть приймати і приймають участь в формуванні системних відношень і зв'язків між термінами. Саме тому перераховані властивості (ознаки) термінів не повинні випускатися з виду вченими в процесі вивчення, аналізу або опису термінів і терміносистем, зокрема, для утворення їх (терміносистем) типології. Так, співвідношення термінів з галузями трудової діяльності дозволяє виділяти і відрізняти терміносистеми виробництва, техніки, науки, управління, торгівлі і т.д.

7. Терміносистема, яка орієнтована на процес навчання, виявляється збіднілою в порівнянні з терміносистемою, яка орієнтована на процес наукового спілкування, але разом з тим саме потреба спілкування в процесі навчання заставляє дослідників уточнювати звичні терміни-поняття, визначати їх, тлумачити, пояснювати і т.д. і все це надає збагачувальну дію на термінологію і її використання.

8. Внутрішні зв'язки і відношення між термінами у взаємодії з зовнішніми дозволяють розрізняти великі чи малі терміносистеми - на різних ступенях руху від великих до менших.

1.5 Класифікація термінів

Глибинна ознака термінів дозволяє відокремити їх від інших одиниць мови і класифікувати безліч термінів.

В.С. Виноградов виділяє терміни категорій, загальнонаукові та загальнотехнічні терміни, міжгалузеві терміни, спеціальні терміни [9, с. 69].

Відомо, що типологія є основою класифікації. У цьому сенсі описана тут типологія термінів-членування термінів за найбільш важливими їм ознаками - являє собою власне термінознавчу класифікацію термінів. Підставою ж всіх наступних класифікацій служать різні окремі ознаки термінів - змістовні, формальні, функціональні, внутрішньо- та позамовні. Всі ці класифікації можуть бути пов'язані з тими науками і галузями знань, в яких вони використовуються.

Першою класифікацією термінів за змістом, що використовується переважно в філософії, є розподіл на терміни спостереження і теоретичні терміни. За термінами спостереження стоять класи реальних об'єктів, а за теоретичними термінами - абстрактні поняття, залежні зазвичай від певної теорії, концепції. Такий поділ є достатнім для вирішення термінологічних проблем філософії (філософії як науки), але для вирішення філософських проблем термінознавства доводиться побудувати більш дробову класифікацію, оскільки ступінь абстрактності понять, що позначаються теоретичними термінами, різний: від філософських категорій до загальнонаукових та спеціальних наукових понять. [32, с.59].

Другою класифікацією термінів за змістом - за об'єктом назви - є розподіл їх за галузями знань, або, інакше кажучи, за спеціальними сферами. Перелік цих сфер може бути узагальнено представлений таким чином: наука, техніка, виробництво; економічний базис; надбудова. Ґрунтуючись на цій соціологічній схемі, можна сформулювати перелік рубрик, що входять в класифікацію термінів з галузі знань.

У сфері науки виявляється група наукових термінів. Вона розпадається на стільки класів, скільки є наук на певному етапі науково-технічного прогресу; а в кожному класі фізичних, хімічних та інших термінів виділяється стільки угруповань (терміносистем), скільки існує різних незалежних теорій опису фізичних, хімічних та інших об'єктів і закономірностей. Що ж стосується відмінностей так званої науково-технічної та суспільно-політичної термінології, то, насамперед, політичні науки (теорія держави і права, міжнародні відносини та інші), на одностайну думку фахівців, входять до числа суспільних наук, і, отже, політичні терміни включаються в безліч громадських термінів. Далі, всі ці терміни позначають наукові поняття в тій же мірі, що і так звані науково-технічні терміни; різниця полягає тільки в тому, що перші позначають поняття суспільних наук, а другі - поняття природничих і технічних наук. Тому якщо прагнути до точності, то доцільно потрібно говорити про терміни суспільних, природничих і технічних наук та про технічні терміні і термінології, а не про науково-технічну та суспільно-політичну термінології. Однак терміни суспільних наук мають ряд специфічних ознак, які протиставляють їх термінам природничих і технічних наук. Це:

1) пряма, явно виражена залежність термінів суспільних наук від певної теорії, певної системи поглядів. При найближчому розгляді терміни природничих і технічних наук також залежать від теорії, яка, в свою чергу, визначається світоглядом (наприклад, паралельність в геометрії, маса в фізиці), але ця залежність може бути затушована. У термінах соціальних наук вона входить в їх змістовну структуру;

2) своєрідна реалізація ознаки системності. В ряду зі злагодженими терміносистемами, що відображають закінчені теорії (політична економія), є такі галузі знань, для яких не побудовані системи понять і терміносистеми (наприклад, опис танцю, мода та інші);

3) наявність термінів з розмитими межами понять,які вони охоплюють, наприклад, терміни, що позначають загальні поняття соціального характеру (особистість, ідеал);

4) більш широкий розвиток синонімії та багатозначності, ніж у терміносистемах природничих і технічних наук (мова - багатозначний термін).

В адміністративно-політичній сфері (куди входять оборона, юстиція, зовнішні відносини та інші) виділяються, зокрема, терміни мови управління, в тому числі терміни діловодства, мови дипломатії, військових мов. Правда, частина військових термінів зближується з технічними, інша - з економічними, третя - з науковими термінами. Військові терміни - типовий приклад термінів стикової галузі. На їх прикладі можна показати, що взагалі межа між термінами, які виділяються за галузями знань, досить хитка. Так, багато термінів технічних наук можуть одночасно бути юридичними термінами (недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, nuclear-free, non-patentable тощо), а багато термінів документознавства фігурують і в термінології діловодства (акт, архів). Тим не менш, класифікація термінів за спеціальними сферами (галузями знань) надзвичайно важлива: вона відображає рівень науки і розвиненості суспільної структури на певному етапі. [32, с. 63].

Класифікація термінів за об'єктом номінації всередині окремих галузей знань є найбільш детальною класифікацією термінів.

Третя змістовна класифікація термінів - за логічною категорією того поняття, яке позначається терміном. Виділяються терміни предметів (ссавці), процесів (множення, діловодство, компресія); ознак, властивостей (холодноламкість), величин і їх одиниць (сила струму, ампер). [14, с. 69].

Класифікація термінів за авторством відображає соціологічний підхід до термінів. Відомі в цьому плані колективні та індивідуальні терміни. Так, термін гелікоптер створив Леонардо да Вінчі, термін промисловість - Н.М. Карамзін, термін соціологія - О. Конт.

Для кожної епохи створюється історико-лексикологічна класифікація термінів, в якій фігурують терміни-архаїзми, терміни-неологізми. Ця класифікація найтіснішим чином пов'язана з вищенаведеної класифікацією термінів за об'єктом номінації. Неологізми більше формуються в терміносистемах. Архаїзми характерні для концепцій тих терміносистем, які відходять у минуле у зв'язку із зростанням наукових знань і витісненням застарілості деяких наукових поглядів. Однак оскільки терміни залишаються в мові як її лексичні одиниці, можуть відродитися в складі нових терміносистем або в новому значенні при розвитку терміносистеми [28, с.62].

Нарешті, в результаті аналізу частоти використання термінів у текстах може бути застосована класифікація, що виділяє високочастотні і низькочастотні терміни. Відомості про частотність термінів можуть бути почерпнуті з численних частотних термінологічних словників, виданих у нашій країні [47,с.53].

1.6 Формальна структура термінів

Класифікація термінів за формальною структурою є дуже дрібною. Перш за все, виділяються терміни-слова. Вони, в свою чергу, поділяються на кореневі (bail, brief), похідні (transfer, complaint), складні (hearsay, casefile), складноскорочені (капвкладення), а також слова незвичайної структури - телескопічні (магнітола - від магнітофон + радіола).

Далі, виділяються терміни-словосполучення. Найбільш поширеними структурами тут є поєднання іменника з прикметником (legal fact, criminal acts), іменника з іменником у непрямому відмінку (life insurance ), іменника з іншим іменником в якості додатку (notice of witnesses, the use of firearmі, charge of crime).

Характерними явищами у формальній структурі термінів є усічення однослівних термінів (flue -influenza) і скорочення (абревіація) багатослівних термінів. (CA-Certification Authority, GAAP-Generally Accepted Accounting Principles). Спостерігається безліч видів абревіатур: літерні (т.д. etc.), звукові (ЖКГ), складові (комбат), словоформні (завкафедрою, завскладом); крім того, поєднання абревіатур зі словами (МГД-генераторвід - магнітогідродинамічний генератор) [10, с. 111].

Постійно з'являються терміни формальної структури з використанням елементів штучних мов: символи-слова (х-частинка). Залежно від мовного джерела розрізняються терміни споконвічні (датчик), запозичені (дисплей, інтерфейс- англ.), гібридні (металознавство,антимножина).

З погляду приналежності термінів до частин мови розрізняють терміни- іменники, прикметники, дієслова, прислівники. Наприклад, серед лінгвістичних термінів зустрічаються іменники (стан, court, obedience),прикметники (невмотивований, magistrial, сурядний). Серед термінів музикознавства фігурують терміни-прислівники (піано, піанісимо). [14,с. 62].

Наведений перелік класифікацій термінів дозволяє зробити висновок про те, що настільки багатогранне явище, як термін, входить у найрізноманітніші класифікації - за логічним, лінгвістичним, наукознавчим та іншими принципами. Ці класифікації у своїй сукупності характеризують роль і місце термінів у науковій, економічній, політичній, управлінській та інших сферах функціонування сучасного суспільства.

Висновок до розділу 1

У першому розділі ми з'ясували, що терміни - це багатогранне явище у різних сферах науки, яке має ряд певних характеристик та особливостей, що називають конкретні поняття та відокремлюють їх від інших схожих за значенням понять.

Також ми розглянули мовознавчі вимоги до термінів, такі як однозначність, системність, стилістична нейтральність, стислість та точність. Розглянули терміносистему, яка є сукупністю термінів, які виражають історично сформовані поняття, будь-якої галузі науки, мистецтва чи техніки, та визначили її особливості.

Існують різноманітні підходи до класифікації термінів. Так, вони можуть класифікуватися за спеціальними сферами (юриспруденція), за об'єктом номінації, за логічною категорією, за авторством, за частотою вживання.

У розділі було також виокремлено формальну структуру термінів, яка виділяє терміни-слова (корінні, похідні, складноскорочені, телескопізми), терміни-словосполучення найпоширенішими в яких вважаються поєднання іменника з прикметником), терміни-іменники, прикметники, дієслова, прислівники тощо, які класифікуються, відповідно, за частинами мови.

Розділ 2. Англійські термінологічні словосполучення юридичних документах

2.1 Терміносистема юридичних термінів в англійській мові

Відповідно до положень Енциклопедичного юридичного словника юридичні терміни поділяються на три різновиди за ознакою «зрозумілості» тієї або іншої частини населення:

1. Загальнозначущі терміни характеризуються тим, що вони вживаються в повсякденному житті і зрозумілі всім, до цієї групи термінів відносяться, наприклад: біженець, свідок, працівник; accomplice, accreditation.

2. Спеціальні юридичні терміни володіють особливим правовим змістом, (і, мабуть, зрозумілі далеко не всім, а лише фахівцям у галузі права), наприклад: необхідна оборона, задоволення позову; coerced acquiescence, to retaliate accusation.

3. Спеціально-технічні терміни відбивають область спеціальних знань - техніки, економіки, медицини і т.д. (мабуть, ці терміни повинні бути зрозумілі юристові, що є ще і фахівцем в іншій області), наприклад: недоброякісна продукція, правила техніки безпеки, non-patentable, nuclear-free [1].

Правничі терміни номінують такі аспекти терміносистеми юриспруденції: суб'єкт дії (терміни-складні слова, двохкомпонентні словосполучення, суфіксальні похідні), правомірна дія (складні слова, абревіатури, двохкомпонентні словосполучення), документ (складні слова, двохкомпонентні словосполучення), об'єкт права (конверсійні похідні, складні слова), злочин (складні слова, двохкомпонентні словосполучення, трьохкомпонентні словосполучення, словосполучення - власні назви).

На цій основі можемо побудувати терміносистему юридичних термінів, яка складатиметься з низки підсистем, виділених за логічним принципом.

Графічно її можна зобразити за допомогою діаграми 1.

Діаграма 1. Співвідношення підсистем термінології права в англійській мові.

Як видно з діаграми 1, найчисельнішою за кількістю елементів є «Судова система», яка складається з 81 елемента і представляє майже третину (32%) досліджуваних нами термінів. Наступною підсистемою є «Правомірна дія», яка складає чверть (26%) аналізованих елементів (65 одиниць). Третє місце займають документи, переважно їхні назви, оскільки нами була проаналізована ціла низка зразків юридичних документів.

Системний характер юридичної термінології визначається наявністю гіперо-гіпонімічних та антонімічних відношень термінів права, які є універсальним засобом тематичної ієрархічної досліджуваної термінології.

Поряд із тим, що Право є гіперонімом до усіх своїх підсистем, а ми виділили підсистеми судових документів, суб'єкту та об'єкту дії, правомірні дії, судову систему та ін.., дана терміносистема налічує низку синонімічних рядів:

· Discovery - disclosure

· Counsel - lawyer, attorney

· Amend - change

· Affirmed - agreed

· Liability - opportunity

· Petitioner - plaintiff, та ін.

Асистемність англійської правничої термінології полягає якраз в наявності синонімічних термінів, які за відсутності визначаючого контексту перешкоджають однозначному розумінню правового поняття, але водночас є джерелом поповнення юридичної лексики за законом економії мовних зусиль.

2.2 Особливості термінологічних словосполучень в юридичних документах

Нами було проаналізовано декілька електронних юридичних документів, на базі яких ми склали глосарій юридичних термінів загальною кількістю 272 одиниці.

Відповідно до морфемної структури термінів можливо виділити такі їх види:

1. Непохідні: lease, act, bail, bond, check, gift та інші.

2. Похідні: acceptance, grantor, grantee, disaffirm, defamation, discharge, robbery, voidable та інші.

3. Складні: trademark, landlord, leasehold та інші.

Необхідно відзначити, що переважають в юридичній термінології терміни - іменники, прикметники та дієслова.

Досить велика кількість юридичних термінів створюються з допомогою суфіксів та префіксів.

Суфікси -er, -or, -ee,-ment, -tion, -ition, -ation. Решта похідних термінів-іменників утворюються за допомогою таких суфіксів: -ent (precedent), -cation (ratification), -cy (bankruptcy), -t (complaint), -ant (covenant), -ian (guardian), -ship (ownership) та ін.

Аналіз показав, що префіксальний спосіб творення юридичних термінів англійської мови також є поширеним, він сприяє модифікації основи, до якої приєднується префікс. Ми зафіксували наступні продуктивні префікси (переважно романського походження): as- що є варіантом ad-, утвореним в процесі асиміляції приголосного d на початку слова і є наслідком запозичення з різних мов (assault); counter-, що означає «зустрічний» (counterclaim, counteroffer); dis-, що має силу зворотної опозиції до значення сполучуваного слова (dishonour).

Крім наведених вище моделей, ми зафіксували іменники, які утворюються за допомогою інших префіксів (con-, in-, de- та ін.): condemnation, injunction, default.

У проаналізованих текстах ми зафіксували також слова, що називають не сам термінований предмет чи явище, якими оперують в юридичній практиці, а вказують на певні зв'язки предмета, поняття, його ознаки, якості. Функціонування таких слів обмежено текстами наукового чи офіційно-ділового жанру, і це дає підставу класифікувати їх як терміни. Отже, до юридичних термінів ми відносимо такі прикметники: alienable, valid, invalid, testate, intestate, void, voidable.

Назвами процесуальних дій також виступають дієслова. Термінологічність їх забезпечується насамперед функціонуванням у певному тексті, а також лексичним значенням. В проаналізованих текстах ми виявили таких термінів-дієслів десять; це перехідні дієслова affirm, avoid, alienate, disaffirm, discharge, hire, enlarge, indemnify, indorse, vest.

Термін alienate, утворений за допомогою суфікса -ate. Суфіксальним утворенням є дієслово indemnify (суфікс -fy). Префікс а-, що походить від давньоанглійського прийменника an, один з варіантів префікса романського походження ad- -- af- вживаються з такими дієсловами-термінами, як avoid, affirm.

Терміноелементи-дієслова disaffirm, discharge є утвореннями з префіксом у значенні «позбавляти» -- dis-; affirm -- disaffirm утворюють серед зафіксованих нами юридичних термінів-дієслів опозиційну групу.

Продуктивним у творенні юридичних термінів-дієслів є і префікс in-: indemnify, indorse. Префікс en- походить від латинського in- і є складовою частиною дієслова enlarge, надаючи йому при цьому значення «доводити до певного стану». Інші терміни-дієсліва є основними кореневими утвореннями (hire, vest).

Префікси un-, dis-, de- є синонімами при позначенні «позбавлення або звільнення від того, що позначене мотивуючою основою», при вживанні в моделях un-+ n> V (unlaw «правопорушення»), dis-+n> V (disuse «невикористання прав»), dis-+ v>V (disaffirm «відмовляти в підтвердженні»), de- + n> V (depenelization «скасування покарання за передбачений законом злочин»). Слід зазначити синонімічність префіксів non-, in-, un- в моделях un- + a > A (unheritable «такий, що не успадковується»), non- + a > A (non-patentable «непатентноздатний»), іn-+ a> A (inconclusive «недостатній»), коли вони передають значення «відсутності ознаки». Антонімічність значень, і відповідно, префіксів, відзначаємо в моделі under- + v> N зі значенням «недостатності або неповноти дії» (underdelivery «недопоставка») та моделі over-+ v> V (overstep «перевищувати межі») на позначення «надмірної дії, позначеної основою».

...