Комунікативний аспект вживання прийменника

3. При передачі часових відносин прийменник dans передається в українській мові за допомогою прийменника через, за в сполученні зі знахідним іменника чи прийменника посеред в сполученні з родовим відмінком іменника чи прислівником без прийменника:

Je reviendrai dans trois heures - Я повернусь за три години

// arrive dans une semaine - Він прийде через тиждень

// est parti dans la nuit - Він пішов посеред ночі (чи вночі)

Nous nous sommes promenйs dans la soirйe - Ми гуляли увечері

3.4.5 Вживання прийменника pour

В придієслівному управлінні сполучення з прийменником pour (дієслово - прийменник pour - іменник), виражає:

1. Явище чи предмет, заради якого відбувається дія. В даному випадку прийменник pour відповідає українському прийменнику для з родовим відмінком іменника:

Frйdйric Joliot-Curie travaillait - Фредерік Жоліо-Кюрі працював

pour la France et pour l 'humanitй для Франції та для людства

Lorsque la Partie est en danger, tout - Коли вітчизна в небезпеці, кожен

patriote doit faire tout pour sa dйfense патріот повинен зробити все для її

захисту

2. Цілеспрямованість дії, що виражається в українській мові приймен- ником за в сполученні зі знахідним відмінком іменника чи прийменником до та давальним відмінком іменника:

Lutter pour la paix - Боротися за мир

Se prйparer pour un voyage - Приготуватися до подорожі

Punir pour le dйsordre - Покарати за безлад

3. Явище та його причину, що передається в українській мові приймен- никами за, з-за та родовим чи знахідним відмінком іменника:

Se brouiller pour un petit rien - Посваритись з-за дрібниці

Gronder pour une faute d'inattention - Бурчати за помилку за неуважність

Louer pour un bon travail - Хвалити за гарну роботу

4. Часові відносини, де pour вживається в значенні українського прий- менника на в сполученні зі знахідним відмінком іменника:

Prendre un congй pour deux semaines - Брати відпустку на два тижні

Quitter la chambre pour une heure - Залишити кімнату на годину

Aller au jardin pour toute une journйe - Піти в сад на цілий день

5. Дію та заміну одного предмета іншим. В українській мові у даному випадку вживається прийменник за в сполученні зі знахідним відмінком іменника чи замість з родовим:

Travailler pour son ami - Працювати за (замість) свого друга

Donner un livre pour un autre - Дати одну книгу замість іншої

Rйpondre pour son frиre - Відповідати за свого брата

6. Сполучення дієслівної конструкції з інфінітивом (дієслово - прийменник pour - інфінітив) служить для визначення мети дії:

Etudier pour s 'instruire - Вчитись, щоб отримати освіту

Arriver pour parler d'affaires - Прибути, щоб поговорити у справі

Venir pour voir son ami - Прийти, щоб побачити свого друга

7. Для вираження причинних відносин використовується минулий час інфінітива з прийменником pour:

Il reste chez lui pour avoir pris froid - Він залишається дома, тому що

застудився

// ne peut relire le texte pour avoir - Він не може перечитати тексту, тому

oubliй le livre що забув книжку

// п 'est pas parti pour avoir manquй - Він не поїхав, тому що запізнився

le train на потяг

3.4.6 Вживання прийменника par

В придієслівному управлінні прийменник par ("дієслово - прийменник par - іменник,) визначає:

Суб'єкт дії, що виражена пасивною формою дієслова. В українській мові в даному випадку вживається орудний відмінок іменника в безприйменниковій конструкції:

Ce travail est fait par mon ami - Ця робота виконана моїм другом

Les fautes sont corrigйes par le professeur - Помилки виправлені викладачем

Аналогічна форма передавання par в українській мові спостерігається також після дійсного стану дієслова ressembler:

Mon frиre ressemble а notre grand-pиre - Мій брат схожий на нашого дідуся

par la voix et par sa maniиre de parler голосом та манерою говорити

2. Дію та спосіб її виконання. В українській мові ця конструкція пере- дається прийменниками у, за, на в сполученні зі знахідним відмінком чи при- йменником по з давальним відмінком іменника, а також орудним відмінком без прийменника:

Partir par le chemin de fer - Поїхати по залізній дорозі

Arriver par avion - Прилетіти літаком

Aller par terre et par mer - Їхати сушею та морем

(чи по суші, по морю)

Prendre la redoute par force - Взяти редут силою

Couper par morceaux - Різати на шматки

Diviser par parties - Розділити на частини

Tenir par la main - Тримати за руку

3. Дію та причину її прояву. В країнській мові цій формі відповідають: прийменники з, через, від в сполученні з родовим відмінком іменника; прий- менник за та давальний відмінок іменника:

Agir par haine, par dйgoыt - Діяти з ненависті

Trembler par crainte - Дрижати від страху

Faire son service par l'ordre du chef - Чергувати за наказом начальника Garder son enfant par par l'amour - Берегти свою дитину за велінням

maternel материнського серця

4. Просторові відносини, де прийменник par передається в українській мові прийменником по в сполученні з давальним відмінком іменника, а та кож прийменниками у, через в сполученні зі знахідним відмінком іменника:

Annoncer une nouvelle par tout le pays - Оголосити новину по всій країні

Passer par Kharkiv - Проїхати через Харків

Jeter une fleur par la fenкtre - Кинути квітку у вікно

(та за вікно)

Entere par la porte - Увійти у двері (через двері)

5. Часові відносини, де прийменник par передається в українській мові прийменником у та знахідним відмінком іменника або безприйменниковою конструкцією:

Voyager par un mauvais temps - Подорожувати у погану погоду

Arriver par un beau matin de - Приїхати одного чудового

printemps весняного ранку

6. Початок чи кінець дії. У цьому випадку до особової форми дієслова типу: commencer, finir додається прийменник par з інфінітивом. В українській мові дана конструкція передається описово:

L 'enfant commence par pleurer et - Дитина починає зі сліз та

finit par rire закінчує сміхом

3.4.7 Вживання прийменника vers

Прийменник vers використовується в придієслівному управлінні, де він виражає просторові та часові відносини.

1. При визначенні просторових відносин прийменник vers показує напрямок дії. Він передається в українській мові прийменником до та давальним відмінком іменника:

Se diriger vers la fenкtre - Направитися до вікна

Aller vers la riviиre - Йти до річки

Nager vers le bord - Пливти до берега

2. При визначенні часових відносин, прийменник vers використовується для передачі приблизного часу дії. В українській мові йому відповідає прийменник під та іменник в давальному відмінку чи прийменник близько та родовий відмінок іменника:

Le facteur a apportй la lettre vers - Поштар приніс листа близько

six heures du soir шести годин вечора

Nous irons nous promener vers le soir - Ми підемо гуляти під вечір

Nous avons terminй notre travail - Ми закінчили свою роботу під

vers midi полуденок (близько полудня)

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ

Отже, за відсутності у французькій відмінкових флексій, синтаксичні відносини виражаються за допомогою артикля, прийменників, певного порядку слів, а в усному мовленні інтонаційними засобами, які на письмі передаються пунктуацією. Широке використання прийменників та прийменникових конструкцій для вираження синтаксичних відносин в словосполученнях є відмінною особливістю сучасної французької мови. Однак широка сфера застосування прийменників не виключає можливості й безприйменникових конструкцій

В прийменникових словосполученнях характер підпорядкованого зв'язку виражається прийменниками та формою залежного слова. В безприйменникових же словосполученнях підпорядкування виражається формою підпорядкованого слова та його місцем по відношенню до головного слова словосполучення. Неоднорідними є форми підпорядкування. Підпорядкований зв'язок та форми його вираження залежать від мети висловлювання, від думки, яка виражається. Основу словосполучення складає головне слово, функції якого виконують знаменні частини мови (які володіють певними морфологічними якостями. Тому розділення словосполучень на групи пов'язане з вченням про частини мови. Кожній частині мови властиві свої, типові для неї, підпорядковані зв'язки та характерні особливості управління: присубстантивне, приад'єктивне та прислівникове.

ВИСНОВКИ

Результати дослідження, викладені в магістерській роботі дають відповідь на важливі запитання про особливості вживання прийменника з точки зору комунікативного аспекту. Головне місце в дослідженні приділялось трьом питанням: питанню про значення та вживання прийменників у французькій мові, утворенню прийменників та питанню про відповідність французьких прийменників в українській мові, що є також важливим аспектом у вивченні французької мови, як іноземної. Вирішення цих основних питань відкриває шлях для дослідження інших проблем, пов'язаних з ними. Зокрема, при вивченні значення та вживання прийменників були визначені функції прийменників, виникнення та утворення прийменників, фактори, які визначають вибір прийменника . Окрема увага приділяється питанню про функції прийменників у вираженні синтаксичних відносин і у порівнянні з українською мовою.

В роботі наводились різні трактування термінів «лексичне значення» та «граматичне значення», які залежать від змісту, який вкладається в зазначені терміни. Отже, «лексичне значення прийменника» вживається для визначення тієї частини змістовного боку прийменника, яка відображає відносини між предметами та явищами позамовної дійсності.

Щодо факторів вибору прийменників, в роботі ми приходимо до висновку, що при зв'язаному вживанні вирішальним стає дистрибутивний фактор, семантичний же фактор не впливає на вибір прийменника. При вільному вживанні основним виявляється семантичний фактор, а дистрибутивний фактор відходить на другий план та перестає усвідомлюватись. При вільно-зв'язаному вживанні прийменників спостерігається складне переплетіння обох факторів, співвідношення яких різниться не тільки від однієї лексико - семантичної або лексико-граматичної групи слів до іншої, але й інколи від одного слова до іншого.

Не однотипними французькі прийменники є й за формою. Деякі з них походять безпосередньо від латинської мови, інші ж утворені засобами французької мови на французькому ґрунті; одні з них визначають певні відношення більш чи менш конкретні, існують прийменники прості та складені.

Кількість французьких прийменників постійно поповнюється та у сучасній французькій мові завжди помітно розширюється сфера застосування складених прийменників. Існують прийменники, які втратили своє лексичне значення та такі, що зберегли свій початковий зміст та виражають конкретні відносини. Маючи конкретне значення, складені прийменники, можуть виражати відношення у прямому й непрямому розумінні. Більшість складених прийменників використовується для уточнення конкретних відношень: часових, просторових , причинних, мети, замісних та інші.

Також в магістерській роботі показані процеси та випадки трансформації прийменника та сполучника. Від субстантивні прийменники не втрачають прийменникової функції та не переходить в сполучник, а в прикладах з від адвербальними прийменниками в свою чергу не відбувається зворотного процесу, який призвів би до переходу сполучника в розряд прийменника.

У французькій мові, за відсутності мовних флексій, синтаксичні відносини виражаються за допомогою артикля, прийменників, певного порядку слів, а в усному мовленні інтонаційними засобами. Широке використання прийменників та прийменникових конструкцій для вираження синтаксичних відносин в словосполученнях є відмінною особливістю сучасної французької мови. Однак широка сфера застосування прийменників не виключає можливості й безприйменникових конструкцій.

В безприйменникових словосполученнях підпорядкування виражається формою підпорядкованого слова та його місцем по відношенню до головного слова словосполучення. В прийменникових же словосполученнях характер підпорядкованого зв'язку виражається прийменниками та формою залежного слова. Форми підпорядкування неоднорідні. Підпорядкований зв'язок та форми його вираження залежать від мети висловлювання та від думки, яка виражається. Основу словосполучення складає головне слово, функції якого виконують знаменні частини мови, які володіють певними морфологічними якостями. Кожній частині мови властиві свої, типові для неї, підпорядковані зв'язки та характерні особливості управління. Виділяють такі типи управлінь: присубстантивне, приад'єктивне, прислівникове та придієслівне.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Корнєва, Ю. Б. Комунікативно-прагматичні та структурно-семантичні особливості мови сучасної французької реклами [Рукопись] : автореф. дис. ... канд. філол. наук: 10.02.05 / Ю.Б. Корнєва. - К., 1998. - 16 с-

Федорова, Л. Аспектний переклад. Французька та українська мови [Text] = Traduction Linguistique: Langues franзaise et ukrainienne : учебное пособие / Л. Федорова. - К. : КДЛУ, 1999. -137 с.

Алексеев, Г. П. Француский язык. Практикум по грамматике [Текст] : учеб. пособие / Г.П. Алексеев, Г.И. Скепская, А.Н. Тарасова. - 2-е изд., испр. и доп. - М. : Высш. шк, 1990. - 159 с.

Баранцева, Р. С. Способы выражения категории лица/числа глагола в сов-ременном французском языке [Рукопись] : дис. ... канд. филол. наук / P.C. Баранцева; Науч. рук. канд. филол. наук проф. М.М. Бобырева. - К., 1975.

-169 с.

Бархударов Л. С. Служебные слова и их функции. -Труды ВИИЯ. М., 1952, с. 6-18. .

Васильєва, Н. М. Французский язык. Теоретическая грамматика. Морфология. Синтаксис. Ускоренный курс [Текст] : учебник / Н.М. Васильева, Л.П. Пицкова. - М. : Высш. шк., 1991. - 299 с.

Гак В. Г. Очерк функциональной грамматики французского языка, ч. 1. М., 1974.-176 с.

Илия Л. И. Грамматика французского. М., 1955. - 345 с.

Илия Л. И. Очерки по грамматике французского языка, М., 1970. - 47 с.

Куликова, В. Г. Структура побудительных речевых актов современного французского языка (коммуникативно-прагматический аспект) [Рукопись] : автореф. дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05 / В.Г. Куликова. - К. : КНЛУ, 2001.-20 с.

Луговой, В. С. О широкозначности устойчивых словосочетаний современного французского языка [Рукопись] : дис. ... канд. филол. наук: 10.02.05 / B.C. Луговой; Науч. рук. д-р филол. наук проф. Г.Г. Соколова ; Киев. гос. пед. ин-т иностр. яз. - К., 1992. - 222 с.

Мартьянова Е.П. Французские предлоги и их соответствие в русаком языке. -X.: Изд. ХГУ им. А. М. Горького, 1964. - 46с.

13. Матько, І. Д. Коммуникативно-прагматические функции французских субьективно-модальных частиц: 10.02.05 [Текст] : афтореф. дис...канд. филол. наук / І.Д. Матько; МГЛУ. - Минск, 2002. -16 с.

Реферовская Е. А., Васильева А. К. Теоретическая грамматика современного французского языка, ч. 1, 2-е изд. Л., 1973.

Скрелина, Л. М. Хрестоматия по теоретической грамматике французского языка [Текст] : учебное пособие / Л.М. Скрелина. - Л : Просвещение, 1980. -1980 с.

Степанов Ю. С. Структура французского языка. М., 1965. - 298 с.

Тер-Авакян Г. А. Предлоги французского языка. М., 1977. - 56 с.

Тер-Авакян Г. А. Французские предлоги, их семантика и употребление: Авторереф. 76іло. ... 76ілол. 76ілол.. наук: 10.02.05/ Инст. Языкознания АН СССР.-М., 1983. -44с.

Штейнберг Н. М. Возникновение новых предлогов во французском. - Уч. зап. ЛГУ, № 350, сер. филол. наук, вьш. 75. Л., 1972, с. 140-149

20. Bordas: Davau M., Lallemend M. Dictionnaire du franзais vivant. Paris- Bruxelles- Montrйal, 1972. - 1538 p.

Brunot F. La pensйe et la langue, 3-е йd. P.," 1965. - 145 p.

Carrington, L. D. Review [Text] / L.D. Carrington. - // Language in Society. -1998. - Vol. 27. -, N 3. - C. 421 - 423. - Rev.: Nwenmwly H. Language rйclamation: French Crйole teaching in the UK and the Caribbiean. (Multilingual matters, 106). - London; Philadelphia: Multilingual Matters, 1996. - vi, 138 p.

Dubois J. Grammaire structurale du franзais: le verbe. P., 1967. - 432 p.

Duprй P. Encyclopйdie du bon franзais dans l'usage contemporain, 1.1 - III. P.,

1972.-548 p.

Fischer M., Hacquard G. A la dйcouverte de la grammaire franзaise. P., 1959. -286 p.

Grйgoire, M. Grammaire progressive du Franзais + 500 упражнений (рус. изд.) [Text] : учебное пособие / M. Grйgoire, O.Thievenaz. - K. : Методика, 1997.-256 p.

27. Genouvrier, E. Naоtre en franзais [Text] : монография / E. Genouvrier. - Paris

: Larousse, 1986. - 226 p.

Imbs P. Note sur la structure lexicale immanente du franзais. ) Fr. Mod., 1970. № 4, p. 469 - 484.

Martinef A. Elйments de linguistique gйnйrale. P., 1967. - 259 p.

Muller, Claude, 1981, „Remarques sur les complementeurs prйpositionnels", dans C. Schwarze (ed), Analyse des

prйpositions, Ille colloque franco-allemand, Niemeyer, p. 88-110.

Nikolskaia, E. K. Grammaire franзaise [Text] : учебное пособие / E.K. Nikolskaia. - 3-e изд., доп. - M. : Ecole supйrieure, 1974. - 364 p

Pottier B. Systйmatique des йlйments de relation. Paris, 1962. - 283 p.

Rat M. Grammaire franзaise pour tous. P., 1973. - 562 p.

Sauvageot, A. Franзais йcrit. Franзais parle [Text] : la langue vivante / A. 35.

Sauvageot. - Paris : Librairie Larousse, 1962. - 236 p. - 650 p.

Togeby K. Structure immanente de la langue franзaise. P., 1965. - 195 p.

Wagner R. - L., Pinchon J. Grammaire du franзais classique et moderne. Ed.. Revue et corrigйe. P., 1973. - 327 p.

Електронні джерела:

http://www.synapse-fr.com/francais.htm

http://www.lepointduile.net/prepositions.htm

http://fr.wiktionary.Org/wiki/Categorie:Prepositions_en_francais

http://membres.lycos.fr/clo7/grammaire/preposition.htm

http://www.fslall.com/apprendre_francais.html

ДОДАТКИ

Прості прийменники :

а - в (у), до, на, коло

aprиs - після, по, за

attendu - зважаючи на

avant - до, за, перед

avec - з

chez -- до, у

concernant - стосовно, відносно

contre - проти, всупереч

dans - в (у), до, за, з, на, при

de - від, про, з

depuis - від, з того часу

derriиre - за, позаду

dиs - від, починаючи з

devant - перед

durant -- протягом en - в (у), по

entre - між

envers - по відношенню до

exceptй - крім, за винятком

hormis -- крім, за винятком

hors - поза, за, крім

joignant - поруч

jusque - до

malgrй - незважаючи на, всупереч

moyennant - за (з) допомогою, шляхом чогось

nonobstant - незважаючи на

outre - крім, понад, опріч

par - через, крізь

parmi - серед, між

passй - після, за

pendant - під час, протягом

pour - для, щоб

prиs - біля

proche - близький до того, щоб

sans - без

sauf- крім, опріч, за винятком

selon - за, по, залежно від. згідно з, відповідно до

sous - під

suivant - згідно, відповідно, по, залежно від

sur - на, над, про

touchant - відносно, щодо

vers -- до, у напрямі до, біля

vu - беручи до уваги

Складені прийменники :

а cause de - через те, що

а cфtй de - біля, коло

а dйfaut de - за браком

afin de - щоб

а force de - за допомогою чогось

а l'aide de - за допомогою

а la faveur de - під захистом ( а l'йgard de - щодо а l'exception de - за винятком а l'insu de - без відома а moins de - дешевше, ніж за а travers de - через, крізь au deза de - по цей бік au dedans de - всередині, всередину au dehors de - поза)

au delа de - по той бік, понад

au dessous de - нижче

au dessus de - вище, над,

au devant de - назустріч

au lieu de - замість того, щоб

au milieu de - між, посеред

au moyen de - за допомогою

auprиs de - біля, коло

au prix de - ціною чогось

autour de - навкруги, навколо, біля

au travers de -- через, крізь

aux dйpens de - на рахунок

avant de - раніше за, до того як

d'aprиs -згідно, подібно, на зразок

d'avec - від

de crainte de - зі страху, щоб

de faзon а - таким чином, щоб

de maniиre а - так, щоб

de peur de - зі страху, щоб

en deза de - по цей бік

en dedans de - всередині

en dehors de - поза

en dйpit de - наперекір, всупереч

en face de - напроти

en raison de - відповідно

en travers de -- впоперек, навскіс

en vertu de -- на підставі, через faute de - за браком

grвce а - завдяки

histoire de - задля

hors de - поза jusqu'а -- до

le long de - уздовж

loin de - далеко від

lors de - під час, при, коли

par chance - з нагоди

par delа - за, по той бік

par-dessous - під, знизу

par-dessus - через

par-devant - спереду, попереду, в присутності

par rapport а - по відношенню

par suite de-y зв'язку з

prиs de - поруч

proche de - поруч

quant а - що стосується

vis-а-vis de - по відношенню до, щодо та ін

Размещено на Allbest.ru

...