Мовносоціумний простір прийменника: дискурсивні практики
Сучасний стан української мови. Співвідношення функційних видозмін прийменників, прийменникових еквівалентів з антропоцентричною та антицивілізіоністською парадигмами. Тенденції до розширення функційно-семантичної парадигми первинних прийменників.
| Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 09.10.2018 |
| Размер файла | 85,1 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Альтернативною щодо першої є інша парадигма - антицивілізаціоністська, біокосмічна. Відхилення, інколи відмова від природних зв'язків, відношень, пропорцій, взаєморозташування в мистецтві авангарду, мистецтві альтернативної парадигми, за Є. Покровською (Pokrovskaja 65-87), є аналогійною до того, що відбувається в синтаксисі, - процесам послаблення й розпаду зв'язків, відхилення від природного збігу граматичних та інтонаційних меж речення, широкого використання граматично не зв'язаних структур: А повз неї гупали тисячі ніг, дихали тисячі грудей, ревіли баси і танцювали, як божевільні, дзвони. Великі, середні й маленькі... (Kotsiubynskyi); Володькові очі все ширшають, на щоках з'явилися рум'янці. Щось дуже сильне тягне його сюди. Так хотілося б, так дуже хотілося б... Бачити. Чути. Знати (Samchuk); Кує зозуля. Б'є молоточком у кришталевий великий дзвін: ку-ку! ку-ку! - і сіє тишу по травах. Ми йдемо серед поля. Три білих вівчарки і я (Kotsiubynskyi).
До характерних ознак антицивілізаціоністської парадигми, зокрема, синтаксичних інновацій, Є. Покровська зараховує (Pokrovskaja 165-187) парцеляцію, сегментацію (частковий і найпоширеніший випадок - конструкція з іменним уявлення), неповноту речень (еліпсис), розвиток вставлених конструкцій, комунікативне відокремлення другорядних членів, активізацію слабких зв'язків і витіснення ними сильних, експансію називного відмінка, зміни в структурі й ролі конструктивних елементів діалогу, утворення синкретичних форм чужого мовлення. Заявлені різновиди не вичерпують усієї множини синтаксичної інноватики, до якої потрібно додати різноманітні реалізації контамінації складнопідрядних речень, розширення лінійної структури складного речення та ін.
У мові антицивілізаціоністської парадигми кожний компонент інформації самостійно предикований і становить речення, де інтонаційні межі фрази не збігаються з граматичними межами речення, де член речення може оформлятися граматично й інтаційно, як і все речення загалом, де тонко нюансовані зв'язки й відношення замінені супряжністю (Є. Покровська (Pokrovskaja 265-277)). Прийменники набувають особливого вияву, інколи постаючи одним із чинників міжреченнєвої трансформації: Як прийшла звістка, що обидва наші сини загинули на війні, затужила моя стара, скоро й померла (Den'. - 2011.11.10.) ^ *Зі звісткою про загибель наших синів на війні затужила моя стара, скоро й померла. На тлі цієї картини виявляються незаперечні аналоги у функціонуванні прийменників, їхніх еквівалентів, формування особливого перехідного різновиду зразків `у знач. прийм. ': вглиб (углиб), під виглядом, під впливом, у галузі, пор.: Вони рушили вглиб гір по вузенькому кам 'янистому карнизу (Berdnyk); Артабан заслав у Фіви ще трьох своїх людей, які під виглядом утікачів з Фер і Лариси мусили підстьобнути нерішучих заколотників (Bilyk); Настя вийшла, та однаково каламуть тридцять третього року, що осіла була в пам'яті під впливом нових життєвих потрусів, знову спливла нагору (Antonenko-Davydovych); Український уряд чимало допоміг кубанцям у галузі просвіти і культури (Bilyi) та ін. Для антропоцентричної парадигми характерною була поява нових похідних прийменників, для антицивілізаціоністської - розширення семантичних можливостей непохідних прийменників, що особливо яскраво простежувано в імпліцитних (згорнутих) моделях.
Дослідження функціонування прийменників у мовносоціумному просторі, різних дискурсивних практиках, зокрема, публіцистичних і художніх, вияскравлює непоодинокі випадки їх оказіонального використання. Визначальною тут також постає теза про те, що однією з найголовніших умов інформативності, поза всяким сумнівом, є оригінальний виклад матеріалу (за М. Молчановою (Molchanova 129-191)). Істотною причиною нетрадиційного використання прийменників у мовносоціумних дискурсивних практиках найчастіше постає вплив семантичної аналогії та прагнення автора до створення ефекту несподіваності. Поза аналогією не може відбуватися сприйняття й розуміння висловлення. Сутність оказіонального прийменниковживання полягає в тому, що асоціативно близькі за значенням слова починають поєднуватися з тим самим смисловим компонентом: Орієнтовно о 10 годині вечора по стежці швидко пройшов хлопець (Molod' Ukrainy. - 2002.14.09.), пор. можливі форми: пройшов стежкою, пронісся по стежці, прошмигнув по стежці, промчав по стежці. Використання слова швидко змушує думати, що на оказіональне використання вплинув третій варіант. Діагностування варіантів наближає до встановлення інваріанта та можливих його семантичних варіацій.
Оказіональні прийменниково-відмінкові форми виконують різноманітні функції в тексті: 1) є засобом мовленнєвої характеристики персонажів: Про себе чесно сповідуюсь, що хочу до міста (Khvylovyi). Уживання прийменниково-відмінкової форми про себе замість нормативно літературної сказати про себе вияскравлює характеристику героїні з постреволюційного покоління, необтяженого знанням літературних норм, ігноруванням останніх; 2) створюють незвичайний смисловий ефект та іронію: Ви самі підете чи без мене?
(Vysokyi zamok. - 2002.16.09.). У цьому разі у слова `підете' реалізовано некодифіковане значення. Ефект обманутого очікування досягнуто за рахунок перерозподілу зв'язків між елементами складного дієслівного словосполучення. Адресант, як носій мови, очікує форми зі значенням часу, а реалізовано форму з квазі - об'єктною семантикою, оскільки самі підете не передбачає наявності об'єкта; 3) створюють образність мовлення: Осінь має свої закони: птахи летять у вирій, а глядачі, навпаки, повертаються на свої місця зі сподіванням чогось нового (Molod' Ukrainy. - 2001.11.10.); 4) маркують стильову манеру письменника: VII. На подальшім розділі мій читач зупиниться й подумає те, що він прочитав. Ах, як радісно блукати невідомими чебрецевими шляхами. VIII. Для живої мислі читачевої (Khvylovyi). Парцельована прийменниково-відмінкова форма становить окремий розділ і містить суб'єктивно-модальний відтінок, що притаманне стилістиці М. Хвильового; 5) свідоме використання невластивого для відповідної конструкції прийменника може виявляти соціальне спрямування тексту: Розчарувавшись у державній підтримці, до останньої миті працюють (науковці - А. З.), не звільняються з роботи, працюють за ім'я, за імідж наукової установи... (Molod' Ukrainy. - 1996.15.05.). Нормативним постає працювати на ім'я, працювати на імідж або боротися за ім'я, боротися за імідж. Автор статті, описуючи сучасний стан науковців: мізерна заробітна, застаріле обладнання, відсутність уваги з боку державних закладів, таким чином прирівнює працю науковців до боротьби, виживання, поза яким соціальний статусу фахівця втрачає свій сенс. Все це свідчить, що, крім мовної норми, існує комунікативна, яка зумовлена завданнями контексту й доцільністю висловлення.
Аналіз семантичних функцій прийменників, їх спеціалізації в мовносоціумній практиці, різних дискурсивних практиках, формування різноманітних прийменникових еквівалентів, аналогів або ж слів у функції чи у значенні прийменникових одиниць (Zahnitko 2007) відбиває тенденції видозмін у сучасному мовносоціумному просторі, створенні нових міжчастиномовних трансформацій та ін. Розширення складу прийменникових еквівалентів розширює парадигмальний простір прийменникових з актуалізацією внутрішньодискурсних опозицій тотожності, протиставлення. Водночас чітко виявлюваним є закріплення прийменників та прийменникових еквівалентів і / чи аналогів, а також наближених до них (`у знач. прийм.'у функції прийм.') за відповідними мовносоціумними дискурсивними практиками.
Значущим постає посилення функційного навантаження первинних прийменників, що відбивається на їхніх функційно-семантичних парадигмах. Перспективним є розгляд прийменникових реалізацій в інших дискурсивних практиках, встановлення цілісної функційно-семантичної парадигми первинних прийменників, вияв діапазону їх синонімії, антонімії та ін.
Література
1. Akimova, Galina. Novyje javlenija v sintaksicheskom stroje sovremennogo russkogo jazyka (New Phenomena in the Syntactic System of the Modern Russian Language). Moskva: Vysshaja shkola, 1990. Print.
2. Apresyan, Valentina end Jurij Apresjan. “Metafora v Semanticheskom predstavlenii emotsij (Metaphor in the Semantic Representation of Emotions).” Voprosy jazykoznanija (Questions of linguistics) 3 (1993): 27-35. Print.
3. Apresjan, Juriy. Izbrannyje trudy. T. 1: Leksicheskaja semantika (semanticheskije sredstva jazyka) (Selected Works. T. 1: Lexical Semantics (Semantic Means of Language)). Moskva: Jazyki russkoj kultury : Izdatelskaja firma «Vostochnaja literatura» RAN, 1995. Print.
4. Arutjunova, Nadezhda. Tipy jazykovykh znachenij: Otsenka. Sobytije. Fakt (Types of Language Values: Evaluation. Event. Fact.). Moskva: Nauka, 1988. Print.
5. Astafjeva, Nina. Predlogi v russkom jazyke i osobennosti ikh upotreblenija (Prepositions in the Russian language and features of their use). Minsk: Vysheishaja shkola, 1974. Print.
6. Akhmanova, Olga. Slovar lingvisticheskikh terminov (Dictionary of linguistic terms). Moskva: Editorial URSS, 2004. Print.
7. Baikov, V. H. “Interpretatsija teksta kak objekt parodirovanija (Interpreting Text as a Tool for Parodying).” Mova i kultura (Language and Culture).4 (2002): 5-11. Print.
8. Balli, Sharl. Frantsuzskaja stilistika i voprosy frantsuzskoho jazyka (French stylistics and questions of French). Moskva: Edytoryal URSS, 2001. Print.
9. Beloshapkova, Vera. Sovremennyi russkij jazyk. Sintaksis (The modern Russian language. Syntax). Moskva: Vysshaja shkola, 1977. Print.
10. Biloshytska, Valeriia Oleksandrivna. Komunikatyvna osobystist yak fenomen politychnoi linhvokultury (na materiali analitychnykh statei ukrainskykh, anhliiskykh ta frantsuzkykh masmedia) (Communicative Personality as a Phenomenon of Political Linguistic Culture (on the Basis of Analytical Articles of Ukrainian, English and French Mass Media)). Diss. Kyiv, 2017. Print.
11. Bohat'ko, Valentyna. Syntaksys i stylistyka nepovnykh rechen u movi suchasnoi ukrainskoi periodyky (Syntax and Stylistics of Incomplete Sentences in the Language of Contemporary Ukrainian Periodicals). Vinnytsia: Nova knyha, 2010. Print.
12. Bogolepov, A. “K ucheniju o predloge v sovremennoj russkoj grammatike (To the Doctrine of the Preposition in Modern Russian Grammar).” Russkij jazyk v sovetskoj shkole. Moskva: Prosveshchenije, 1972: 49-54. Print.
13. Boduen de Kurtene I. A. Izbrannyje trudy po obshchemu jazykoznaniju: V 2-kh t. (Selected Works on General Linguistics: In 2 volumes). Moskva: Izdatelstvo AN SSSR, 1963. Print.
14. Bondarenko, Vasylii. Predlogi v sovremennom russkom jazyke (Prepositions in modern Russian). Moskva: Uchpedgiz, 1961. Print.
15. Bondarko, Aleksandr. Printsypy funktsionalnoj grammatiki i voprosy aspektologii (Principles of Functional Grammar andAspectology Questions). Leningrad: Nauka, 1983. Print.
16. Borozdina, Irina. Semantika prostranstvennykh predlogov : na materiale anglijskogo i russkogo jazykov (Semantics of Spatial Prepositions: on the Material of English and Russian Languages). Diss. Kursk, 2003. Print.
17. Brovko, A. S. “Predlog v sintaksicheskom stroje predlozhenija (The Preposition in the Syntactic System of the Sentence).” Visnyk Zaporizkoho derzhavnoho universytetu. Filolohichni nauky (Bulletin of the Zaporizhzhya State University. Philological Sciences) 1 (1998): 23-26. Print.
18. Budagov, Ruben. Slovo i ego znachenije (The Word and its Meaning). Moskva: Librikom, 2003. 64 с. Print.
19. Buslajev, Ivan. Istoricheskaja grammatika russkogo jazyka. Ch. 1-2 (Historical grammar of the Russian language. Parts 1-2). Moskva: Universitetskaja tipografija (Katkov y Ko), 1863. Print.
20. Valgina, Nadezhda. Aktivnyje protsessy v sovremennom russkom jazyke (Active Processes in Modern Russian). Moskva: Logos, 2003. Print.
21. Vidy lingvisticheskogo analiza : V 3 ch. Ch. 2 / E. N. Variushenkova [i dr.]; pod red. prof. M. V. Pimenovoj (Types of linguistic analysis : In 3 parts. Part 2). Vladimir: Izdatelstvo Vladimirskogo gosudarstvennogo universiteta, 2016. Print.
22. Vinogradov V. V. Russkij jazyk. Grammaticheskoje uchenije o solve (Russian language. Grammatical doctrine of the word). Moskva: Vysshaja shkola, 1972. Print.
23. Vinogradova, Ekaterina end Lubov Klobukova. “Predlog: bolshyje problemy malenkoj chasti rechi (Preposition: big Problems of a Small Part of the Speech).” Vestnik Rossyiskogo universiteta druzhby narodov. Russkij i inostrannyje jazyky i metodika ikh prepodavanija (Bulletin of the Russian University of Peoples' Friendship. Russian and foreign languages and methods of teaching them) Vol 17. № 3 (2017):. 299-316. Print.
24. Vykhovanets, Ivan. Pryimennykova systema ukrainskoi movy (Pronunciation System of the Ukrainian Language). Kyiv: Naukova dumka, 1980. Print.
25. Vorozhbitova, Aleksandra. “Nepolnoznachnyje slova kak usiliteli ritoricheskoj ekspressii v publitsisticheskom diskurse (Incomplete Words as Amplifiers of Rhetorical Expression in Publicistic Discourse).” Nepolnoznachnyje slova i sintaksicheskije svjazi i sintaksicheskije otnoshenija (Incomplete Words and Syntactic Relations and Syntactic Relations). Stavropol: Izdatelstvo Stavropolskoho gosudarstvennogo universiteta, 1997: 48-55. Print.
26. Voronushkina, Olesia. “Vidy skrytykh smyslov i sposoby ikh eksplikatsii (Types of Hidden Meanings and Ways of their Explication).” Vestnyk Altajskogo hosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta: gumanitarnyje nauki (Bulletin of the Altai State Pedagogical University: Humanities) 4 (2014): 62-67. Print.
27. Vostokov, Aleksandr. Grammatika tserkovnoslavjanskogo jazyka, izlozhennaja po drevneishim onoho pismennym pamjatnikam (Grammar of the Church Slavonic Language, set out on the Oldest Written Monuments). Sankt-Peterburh: Tipografija Imperatorskoj Akademii Nauk, 1863. Print.
28. Vsevolodova, Maja. “Predlog kak grammaticheskaja kategorija: problemy defynitsii, tipologija, morfologicheskije i sintaksicheskije kharakteristiki (Preposition as a Grammatical Category: Definition Problems, Pypology, Morphological and Syntactic Characteristics)”. Voprosy funktsionalnoj grammatiki (Questions offunctional Grammar). Grodno: Izdatelstvo Grodnenskogo gosudarstvennogo universiteta imeni Janki Kupala, 2001: 14-25. Print.
29. Vsevolodova, Maja end Evgenii Klobukov, Olga Kukushkina, Anatolij Polikarpov. “K osnovanijam funktsionalno-kommunikativnoj grammatiki russkogo predloga (To the Foundations of the Functional-communicative Grammar of the Russian Preposition).” Vestnik Moskovskogo universiteta. Serija 9, Filologija (Bulletin of Moscow University. Series 9, Philology) 2 (2003): 17-59. Print.
30. Vygotskii, Lev. Myshlenije i rech. Psykhologicheskije issledovanija (Thinking and Speaking. Psychological Research). Moskva; Lenyngrad.: Gosudarstvennoje sotsialno-ekonomicheskoje izdatelstvo, 1934. Print.
31. Gak, Vladimir. Sopostavitelnaja leksykologija (na materiale frantsuzskogo i russkogo jazykov) (Comparative Lexicology (Based on French and Russian)). Moskva: Mezhdunarodnye otnoshenia, 1977. Print.
32. Gak, Vladimir. Teoreticheskaja grammatika frantsuzskogo jazyka (Theoretical Grammar of the French Language). Moskva: Dobrosvet, 2000. Print.
33. Galperyn, Ylia. Tekst kak objekt linhvistycheskogo issledovanija (Text as an Object of Linguistic Research). Moskva: Editorial URSS, 1981. Print.
34. Glukhikh, V. Znachenije odnokorennykh narechnykh predlogov v sovremennom russkom jazyke (The Importance of One-Cribed Wrong Prepositions in Modern Russian). Diss. Kuibyshev State University, 1965. Abstract. Print.
35. Golizadekh, Fariba. Sopostavitelnyj analiz znachenij predloga «za» v russkom i persidskom jazykakh (Comparative Analysis of the Meanings of the Freposition "for" in Russian and Persian Languages). Tegeran: Izd-vo Fakulteta inostrannykh yazykov, 2008. Print.
36. Gorbachevich, Kirill. “Eshchio raz o konkurentsii predlogov «v» i «na» (Once AgainAabout the Competition of Prepositions "in" and "on").” Russkij jazyk v shkole (Russian Language at School) 5 (1980): 61-64. Print.
37. Grech, Nikolaj. Prakticheskaja russkaja grammatika (Practical Russian Grammar). Vtoroe izd, ispr. Sankt- Peterburg: V tipografii izdatklja, 1834. Print.
38. Dymskij, A. “O kriterijah otgranichenija predlozhno-padezhnyh sochetanij ot narechij v sovremennom russkom jazyke (On the Criteria for Delimiting Prepositional-case Combinations From Adverbs in Modern Russian).” Filologicheskie nauki (Philological Sciences) 6 (1978): 97-104. Print.
39. Ermolenko, I. “Iz nabljudenij nad narechnymi predlogami sovremennogo russkogo jazyka: (o nekotoryh principah izuchenija predlogov v nerusskoj auditorii) (From Observations of Adverbial Prepositions of the Modern Russian Language: (on Some Principles of Studying Pretexts in a non-Russian Audience)).” Voprosy teorii i metodiki prepodavanija russkogo jazyka inostrancam (Questions of theory and methodology of teaching Russian to foreigners). Moskva: Izdatel'stvo Moskovskogo gosudarstvennogo pedagogicheskogo universiteta, 1963: 5-36. Print.
40. Espersen, Otto. Filosofja grammatiki (Philosophy of grammar). Moskva: Izdatel'stvo inostrannoj literatury, 1958. Print.
41. Zholkovskij, Aleksandr end Igor' Mel'chuk. “O semanticheskom sinteze (On the Semantic Synthesis).” Prikladnaja lingvistika (AppliedLinguistics) 10 (1967): 177-238. Print.
42. Zahnitko, Anatolii. “Tekstotvirnyi potentsial ukrainskykh pryimennykiv (Text-building Potential of Ukrainian Prepositions).” Donetskyi visnyk Naukovoho Tovarystva imeni Shevchenka (Donetsk Gazette of the Shevchenko Scientific Society) 7 (2005): 6-21. Print.
43. Zahnitko, Anatolii(a). Linhvistyka tekstu: Teoriia i praktykum (Linguistics of the Text: Theory and Practice). Donetsk: TOV «Iuho-Vostok, Ltd», 2007. Print.
44. Zahnitko, Anatolii end Illia Danyliuk, Hanna Sytar, Inna Shchukina. Slovnyk ukrainskykh pryimennykiv (Dictionary of Ukrainian Prepositions). Donetsk: TOV VKF „BAO”, 2007. Print.
45. Zahnitko, Anatolii end Kateryna Vynohradova, Illia Danyliuk, Nadiia Zahnitko, Nataliia Kushch ta in. Funktsionalno-komunikatyvna i tekstova paradyhma ukrainskykh pryimennykiv ta yikhnikh ekvivalentiv (Functional- communicative and Textual Paradigm of Ukrainian Prepositions and Their equivalents). Donetsk: Vyd-vo «Veber» (Donetska filiia), 2009. Print.
46. Zasorina, Lidija. “Grammatika lokativnyh slovosochetanij russkogo jazyka: problema sinonimii predlogov i narechij (Grammar of local collocations of the Russian language: the problem of the synonymy of prepositions and adverbs). ” Diss., Institut russkogo jazyka, 1977. Abstract. Ptint.
47. Zyzanii, Lavrentii. Hramatyka slovenska (Vilno, 1596) (Slovenian Grammar (Vilno, 1596)). Kyiv: Naukova dumka, 1980. Print.
48. Zolotova, Galina. “O novom predloge «za schet» (On the new Pretext "at the expense of').” Voprosy kul'tury rechi (Questions of the Culture of Speech) 6 (1965): 99-112. Print.
49. Zolotova, Galina. “Predlog «so storony» (The Preposition "from the side").” Russkaja rech' (Russian Speech) 5 (1969): 70-71. Print.
50. Zolotova, Galina. Ocherk funkcional'nogo sintaksisa russkogo jazyka (Essay on the Functional Syntax of the Russian Language). Moskva: Nauka, 1973. Print.
51. Zubova, Ljudmila. Sovremennaja russkaja pojezija v konstekste istorii jazyka (Modern Russian Poetry in the Context of the History of the Language). Moskva: Novoe literaturnoe obozrenie, 2000. Print.
52. Zubkova, Tatjana. “Predlogi v detskoj rechi (na materiale russkogo jazyka).” Problemy detskoj rechi (Problems of Children's Speech). Sankt-Peterburg: Obrazovanie, 1994: 11-24. Print.
53. Il'in, Il'ja. Postmodernizm (Postmodernism). Moskva: INION RAN - INTRADA, 2001. Print.
54. Isaeva, Lidija. Vidy skrytyh smyslov i sposoby ih predstavlenija v hudozhestvennom tekste (na materiale russkogo jazyka) (Types of Hidden Meanings and Ways ofRepresenting Them in an Artistic Text (Based on the Russian Language)). Diss. Kuban State U, 1996. Print.
55. Kalamova, N. “Otymennye predlogi v sovremennom russkom jazyke, ih znachenie i upotreblenie (Discounted Prepositions in the Modern Russian Language, Their Significance and Use).” Rusckij jazyk v shkole (Russian Language at School) 6 (1964): 61-63. Print.
56. Kalechic, E. “K voprosu obrazovanija vtorichnyh predlogov (To the Question of the Formation of Secondary Prepositions).” Uchenye zapiski Sverdlovskij pedinstitut: Russkij jazyk i jazykoznanie (Sverdlovsk Pedagogical Institute: Russian Language and Linguistics) 16 (1958): 113-124. Print.
57. Kamchatnov, Aleksej. Lingvisticheskaja germenevtika (Linguistic hermeneutics). Moskva: Prometej, 1995.
Размещено на Allbest.ru
...Подобные документы
Дослідження первинної функції непохідних прийменників - реалізації просторових відношень, які постають ґрунтом для реалізації темпоральної семантики. Аналіз смислових відношень, репрезентованих прийменниками. Вивчення семантичних функцій прийменників.
реферат [31,4 K], добавлен 20.09.2010Координація форм підмета і присудка та їх причини. Складні випадки керування в українській мові та їх запам'ятовування. Норми вживання прийменників у словосполученнях. Особливості використання прийменника "по". Синтаксичні норми побудови складних речень.
реферат [27,4 K], добавлен 05.12.2010Прийоми і методики морфологічного аналізу. Особливості вживання частин мови у професійному мовленні. Правильне вживанням іменників та прикметників у діловому спілкуванні. Використанням дієслівних форм і прийменникових конструкцій у професійних текстах.
реферат [40,9 K], добавлен 28.02.2017Виникнення і первісний розвиток української мови. Наукові праці україномовців про виникнення української мови. Дослідження розвитку писемної української мови: діяльність Кирила і Мефодія. Спільність української мови з іншими слов'янськими мовами.
реферат [29,5 K], добавлен 26.11.2007Лінгвістичні та екстралінгвістичні основи дослідження пареміології. Способи й засоби, лінгвокультурологічні особливості семантичної репрезентації опозиції життя/смерть у пареміях української мови. Лексеми часових параметрів як складники паремій.
курсовая работа [84,0 K], добавлен 23.10.2015Розвиток української літературної мови давньої і середньої доби. Доба відродження української літературної мови. Розвиток урядової мови в напряму зближення з живою мовою із впливом мови центральноєвропейських канцелярій: латинської, німецької, польської.
реферат [21,1 K], добавлен 14.10.2011Роль і значення для розвитку мови місця її народження, дальшого поширення, положення країни на карті світу. Належність української мови до широко розгалуженої мовної сім'ї слов'янських мов. Переконлива відмінність української мови у її фонетиці.
реферат [24,8 K], добавлен 01.03.2009Поняття архаїзми, напрямки дослідження архаїзмів в лексикографі. Тематичнi групи архаїзмiв, значення слiв архаїзмiв у тлумачному словнику української мови А. Iвченка. Співвідношення архаїчного значення слів, особливості створення сучасних словників.
реферат [33,1 K], добавлен 16.08.2010Давня та сучасна українська лексикографія. Поняття словника. Орфографічний словник української мови. Тлумачний словник української мови. Словник синонімів української мови. Винекнення лексикографії з практичних потреб пояснення незрозумілих слів.
реферат [33,0 K], добавлен 25.01.2009Частиномовна класифікація слів у давнину. Частини мови як одиниці морфологічного рівня мови. Форми словозміни і словотворення. ім`я, дієслово, прикметник, займенник, прийменник, прислівник, сполучник. Сучасний стан розробки питання про частини мови.
реферат [29,6 K], добавлен 04.07.2015Постать Б. Грінченка як різнопланового діяча. Традиційні методи упорядкування довідкових видань. Основна організаційно-творча робота над "Словарем української мови". Використання "Словаря української мови" Бориса Грінченка у сучасній лексикографії.
курсовая работа [1,1 M], добавлен 10.06.2011Системний характер мови. Парадигматичні, синтагматичні й ієрархічні відношення між мовними одиницями. Основні й проміжні рівні мови. Теорія ізоморфізму й ієрархії рівнів мови. Своєрідність системності мови: співвідношення системних і несистемних явищ.
реферат [28,2 K], добавлен 14.08.2008Теоретичні проблеми ареального варіювання української мови: закономірності розподілу лексики в межах українського континуума; межі варіативності лексики у зв’язку з проблемою лінгвістичного картографування; семантичні варіанти у говорах української мови.
реферат [20,5 K], добавлен 02.04.2011Підрахування частотності вживання лексем на позначення простору та просторових відношень. Встановлення лексичної сполучуваності німецьких просторових прийменників із дієсловами різних семантичних груп у аналізованих текстах прози творів Г. Гессе.
статья [27,6 K], добавлен 18.12.2017Характерні риси сучасної української літературної мови та особливості її використання. Історія становлення української графіки й орфографії, видання "Українського правопису" 1945 р. Походження іноземних слів, що використовуються в літературній мові.
реферат [24,7 K], добавлен 04.07.2009Дефіс у прислівниках, и та і в кінці прислівників. Написання прислівників разом і окремо. Розвиток зв'язного мовлення. Переказ тексту - розповіді про процес праці. Непохідні і похідні прийменники. Написання похідних прийменників разом, через дефіс.
практическая работа [446,8 K], добавлен 23.11.2008Ознайомлення із основними етапами історичного розвитку української літературної мови. Визначення лексичного складу мови у "Щоденнику" Євгена Чикаленка. Вивчення особливостей правопису, введеного автором. Погляди Чикаленка на розвиток літературної мови.
реферат [65,0 K], добавлен 19.04.2012Поняття літературної мови як однією з форм існування загальнонародної мови, усно-розмовний і книжно-писемний типи мови. Територіальна диференціація мови, співвідношення загальнонародної мови і територіальних діалектів, групових і корпоративних жаргонів.
контрольная работа [46,0 K], добавлен 20.11.2010Проблема розвитку сучасної української термінології, вимоги до створення термінів. Зміни в лексичному складі, стилістиці усного і писемного мовлення. Сучасний стан україномовної термінології окремих галузей: музичної, математичної, науково-технічної.
реферат [23,1 K], добавлен 09.12.2009Дослідження функціональної типології поширювачів структурної моделі речення сучасної української мови. Зроблено акцент на ідентифікації функціонально-семантичної моделі речення, що досить неоднозначно витлумачується в різних лінгвістичних колах.
статья [19,9 K], добавлен 31.08.2017
