Мультилінгвальна текстова комунікація у світлі сучасних лінгвістичних технологій (на матеріалі технічної документації)

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

Національна бібліотека України імені В.І. Вернадського

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук

Мультилінгвальна текстова комунікація у світлі сучасних лінгвістичних технологій (на матеріалі технічної документації)

Спеціальність 10.02.21 - структурна, прикладна та математична лінгвістика

Міщенко Алла

Київ - 2015

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Українському мовно-інформаційному фонді НАН України.

Науковий консультант: академік НАН України,

доктор технічних наук, професор

Широков Володимир Анатолійович,

директор Українського мовно-інформаційного фонду НАН України.

Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор

Денисова Світлана Павлівна,

Київський національний лінгвістичний університет,

професор кафедри загального і порівняльного мовознавства та новогрецької філології;

доктор філологічних наук, професор

Шульгіна Валентина Іванівна,

Національний авіаційний університет,

професор кафедри журналістики;

доктор філологічних наук, доцент

Шаблій Олена Анатоліївна,

Київський національний університет імені Тараса Шевченка,

доцент кафедри іноземних мов юридичного факультету,

керівник Центру міжкультурної фахової комунікації та гармонізації термінології при корпорації «Науковий парк Київський університет імені Тараса Шевченка».

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Дисертація є внеском у розв'язання науково-прикладної проблеми мультилінгвальної текстової комунікації та присвячена розробленню технологічно-орієнтованої методології підтримки вітчизняної перекладацької справи. Інтенсифікація комунікацій за умов глобалізації економіки супроводжується нагальною необхідністю переведення традиційної перекладацької діяльності на ґрунт сучасних лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій та її трансформуванням у лінгвістичну індустрію, яка в розвинених країнах давно перетворилась на галузь інформаційного виробництва. Її завдання полягає в забезпеченні ефективної фахової комунікації у глобальному середовищі, визначальними рисами якого є багатомовність і мультикультурність, висока інтенсивність комунікаційних процесів, підвищені вимоги до оперативності та якості лінгвістичного продукту. Серед усіх напрямів лінгвістичної індустрії вагоме місце посідає багатомовна технічна документація (ТД), процес продукування якої ускладнюється із зростанням обсягів ТД, збільшенням кількості мов перекладу, пов'язаною з цим міжмовною адаптацією та зростанням вартості, дефіцитом часу на технічні публікації, формуванням корпоративної мови та культури.

Роль лінгвістичних послуг і статус ТД докорінно змінили зобов'язання виробника надавати споживачеві супроводжувальну документацію на продукт відповідною державною мовою як необхідну передумову сертифікації експортного продукту. Із тексту, що описує функціональність, технічні характеристики та специфіку поводження з продуктом, ТД перетворилась на документ, який забезпечує вихід продукту на ринок і може стати підґрунтям для юридичних спорів. Поступово глобальна комунікація виробника зі споживачем через тексти ТД трансформувалась у важливий елемент інформаційно-технічного сервісу та супроводу продукту, якість яких корелює з економічними показниками підприємства і місцем держави у світовому розподілі праці. Через це рушієм концептуального прогресу перекладацької галузі стала саме ТД, а проблема технологічного забезпечення перекладацької справи висунула цілу низку трансдисциплінарних наукових завдань через необхідність залучення доробків економічної лінгвістики (Ч. К. Огден, Дж. А. Пферрер, Е. Мессінг, М. Вандрушка, Х. Ішрейт та ін.); теоретичного та прикладного термінознавства (О. Вюстер, Г. Фельбер, Г. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Ф. Майєр, К._Д. Шмітц, К. Лаурен, М. Нордманн та ін.); теорії скопосу (К. Райсс і Г. Фермеер); лінгвістичних технологій (У. Вівер, Б. Вокуа, В. Дж. Гатчінс, Х. Л. Сомерс, М. Кей, Д. Журафскі, Дж. Г. Мартін, У. Карстенсен, К. Бесте, С. Клосс, Т. Мітамура, Е. Найберг, А. Лердорфер, А. Шторрер, Г. Лобін, М. Рамлоу, В. Ціглер та ін).

Сказане повною мірою стосується так званих світових мов, однак з рештою мов, у тому числі з українською, ситуація докорінно інша, незважаючи на те, що з часів незалежності значна увага в Україні приділяється проблемам математичної, прикладної та комп'ютерної лінгвістики. Так, Український мовно-інформаційний фонд НАН України на чолі з академіком НАН України В. А. Широковим спеціалізується на фундаментальних дослідженнях мовно-інформаційного напрямку в лінгвістиці, результатом яких стали теорія лексикографічних систем і семантичних станів, покладених в основу створення віртуальних середовищ для формалізованого опису лінгвістичних і лексикографічних явищ української мови; побудови словозмінних класифікацій української, російської, турецької та грузинської мов; лінгвістичної експертизи природномовних текстів, укладання термінологічних словників, лінгвістичних корпусів і лексикографічних джерел нового покоління. Співпраця Фонду з Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України, Інститутом мовознавства ім. О. О. Потебні, Київським національним університетом ім. Тараса Шевченка, Київським національним лінгвістичним університетом, Національним технічним університетом «Харківський політехнічний інститут», Національним авіаційним університетом та іншими науковими й академічними установами сприяє подальшому розвитку лінгвістичної технології та інших ділянок прикладної лінгвістики в Україні під керівництвом видатних науковців-теоретиків і прикладників, зокрема: О. В. Палагіна, А. П. Загнітка, Т. Р. Кияка, І. В. Замаруєвої, В. В. Дубічинського, Н. В. Шаронової, С. П. Денисової, О. А. Шаблій, В. І. Шульгіної, Д. В. Ланде, О. Є. Литвиненка, А. Ф. Манако, О. П. Кургаєва, Т. О. Грязнухіної, Л. Ф. Компанцевої, А. А. Лучик, В. М. Труба, В. І. Перебийніс, М. М. Пещак, В. Я. Рубана, Н. Ф. Клименко та ін.

Незважаючи на окреслені здобутки, напрямки прикладної лінгвістики, орієнтовані на автоматизоване продукування галузевих текстів високої якості, дотепер перебувають на етапі становлення. Так, для української мови не створено галузево-орієнтованих контрольованих мов, немає промислових програм екстракції термінології, відсутні комерційні системи машинного перекладу (крім російсько-українського). Вітчизняна комп'ютерна термінографія (особливо багатомовна) тільки зароджується, а існуючі термінологічні словники слабко відображають актуальні наукові поняття і значення галузевої термінології та мало придатні для застосування в комп'ютеризованих технологіях лінгвістичної індустрії. Майже повністю відсутні паралельні корпуси для генерування пам'яті перекладу й укладання та актуалізації перекладних словників. Крім того, соціально значущий напрям перекладу технічної документації не виокремлюється з-поміж інших жанрів науково-технічної літератури, увага яких фокусується переважно на термінологічних і трансформаційних проблемах перекладу без урахування галузевих, лінгвокультурних і прагматичних особливостей фахового тексту. Підсумовуючи сказане, констатуємо відсутність в українському перекладознавстві, як ділянці вітчизняної прикладної лінгвістики, уніфікованої та гармонізованої з міжнародними стандартами методології галузевого перекладу, орієнтованої на технологічне застосування.

Викладене обумовлює актуальність науково-технічної проблеми створення вітчизняної технологічно-орієнтованої методології підтримки перекладацької справи. У дисертаційній роботі пропонується розв'язання сформульованої проблеми у лінгво-комунікаційній системі німецько-української пари мов, умотивоване фаховим спрямуванням, науковими інтересами та практичним досвідом автора.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації пов'язана з комплексними науковими темами Українського мовно-інформаційного фонду НАН України «Лінгвістичні принципи побудови спеціалізованих лексико-, терміно- та онтографічних систем» (термін виконання 2012-2016 рр.; номер державної реєстрації 0112U004484) та «Когнітивно-комунікативні аспекти функціонування колекцій електронних текстів» (термін виконання 2012-2016 рр.; номер державної реєстрації 0112U004483).

Тему роботи затверджено Науковою радою «Закономірності розвитку мов і практика мовної діяльності» НАН України (протокол № 2 від 24 квітня 2014 р.).

Об'єкт дослідження - мовно-інформаційна комунікація виробника зі споживачем в умовах глобального суспільства.

Предмет дослідження - німецько-українські тексти технічної документації як елемент глобальної системи комунікації виробника зі споживачем.

Матеріал дослідження. Німецько-українські тексти ТД обсягом понад 2000 сторінок; система перевірки контрольованої мови CLAT; системи пам'яті перекладу SDL Studio, MemoQ, DejaVu, Across; системи машинного перекладу Language Weaver, Google, Systran, Apptek, Promt; формати обміну даними в галузі лінгвістичної індустрії TMX, TBX, SRX та ін.; термінологія комп'ютерної галузі німецькою мовою; контрольовані мови Basic English, Caterpillar Technical English, Caterpillar Fundamental English, AECMA, Kontrolliertes Deutsch.

Мета дослідження. Розроблення методології продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних технологій. Досягнення мети передбачає розв'язання таких завдань:

обґрунтувати концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем, визначити роль і місце німецько-українських текстів ТД в ієрархічній системі глобальної комунікації виробника зі споживачем;

2) запропонувати механізм створення віртуальних систем професійної взаємодії, придатний для автоматизованого продукування німецько-українських текстів ТД;

3) розробити теоретичні засади побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов, сформувати експериментальний анотований масив паралельних німецько-українських речень і здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов;

4) розробити навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД;

5) систематизувати прагматичні чинники, релевантні для продукування німецьких текстів ТД;

6) розробити універсальні правила і прийоми продукування та рестрикції німецьких текстів ТД, орієнтовані на проблематику їх перекладу українською мовою;

7) обґрунтувати необхідність інтернаціоналізації та локалізації текстів ТД, описати специфіку адаптації німецьких текстів супроводжувальної документації до галузевих стандартів української мови, систематизувати та проаналізувати проблеми перекладу німецьких текстів ТД українською мовою;

8) розробити рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів та обґрунтувати необхідність модернізації фахової підготовки перекладачів в Україні.

Методи дослідження зумовлені специфікою об'єкта вивчення та конкретними завданнями дослідження.

Метод моделювання на ґрунті теорії лексикографічних систем використано для представлення віртуальної системи професійної комунікації та взаємодії.

Метод формалізації дозволив побудувати та вирівняти графи дерев, які візуалізують синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами.

Метод лінгвістичної абстракції застосовано для аналізу й опису жанру текстів ТД як сукупності їхніх системних і структурних властивостей, зокрема: зв'язку мовних засобів і композиційної структури тексту з автором, реципієнтом, інтенційною програмою, комунікативною ситуацією, лінгвокультурою тощо.

Структурний метод використано для опису інваріантних реалізацій мовних явищ у текстах ТД. Методику безпосередніх складників застосовано для побудови й анотування синтаксичної структури німецьких та українських речень. Дистрибутивний аналіз дозволив визначити функціональні властивості мовних одиниць у певному оточенні, а трансформаційний аналіз - продемонструвати варіювання синтаксичних структур за збереження їхнього лексичного складу та семантичних зв'язків між елементами. Методики компонентного та структурно-семантичного аналізу використано для з'ясування актуальних значень слів, синтагм і речень, а також характеризування парадигматичних відношень між німецькими термінами комп'ютерної галузі.

Контекстуально-інтерпретаційний метод застосовано для опису комунікаційної спрямованості висловлювання; інвентаризації, класифікації та інтерпретації засобів зв'язку, релевантних для текстів ТД; характеризування способів уніфікації та рестрикції тексту.

Типологічний і зіставний методи вжито для аналізу концепцій контрольованих мов і проблем інтернаціоналізації, локалізації та перекладу текстів ТД. Методику контрастивного контекстуально-семантичного аналізу використано для аналізу українських перекладів німецькомовних текстів ТД, а також інвентаризації, класифікації та усунення помилок в українських перекладах.

Елементи етимологічного аналізу застосовано для опису шляхів інтернаціоналізації термінології комп'ютерної галузі німецької мови та її гармонізації з англомовними термінами.

Наукова новизна одержаних результатів.

У дисертаційному дослідженні запропоновано концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем.

Розвинуто технологічний компонент методології у напрямку вивчення можливостей інтегрування інструментів, сценаріїв, методів та сценаріїв у віртуальні системи професійної взаємодії.

Розроблено теоретичні засади для анотування масиву паралельних німецько-українських речень, що дозволило вперше здійснити експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов.

Розширено доробок класичної термінографії навчально-методичними засадами термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД.

Доповнено прагматичний напрямок дослідження німецької мови, що фокусується на вивченні форм мовного вираження в текстах ТД, які забезпечують ефективність глобальної екстрафахової комунікації виробника зі споживачем.

Уперше розроблено універсальні правила рестрикції з урахуванням специфіки, яку несе в собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД.

Розроблено рекомендації щодо створення системи національних лінгвістичних ресурсів України.

Теоретична цінність роботи. На ґрунті трансдисциплінарного підходу до вирішення проблеми глобального інформаційного супроводу продукту розроблено технологічно-орієнтовану методологію створення проблемно-орієнтованих німецько-українських текстів ТД і лінгвістичних ресурсів. Отримані наукові результати є внеском у прикладну лінгвістику в напрямку автоматизації робочого місця лінгвіста та перекладача, подальшого розвитку комп'ютерної термінографії, створення віртуальних систем професійної взаємодії, удосконалення методів автоматичної обробки природної мови, інтелектуалізації автоматизованого перекладу. Опис конвенційних виявів у текстах ТД розширив доробок дискурсивного напрямку лінгвокультурології. Прескриптивні дослідження, а також вивчення закономірнстей, чинників та елементів мовленнєвої діяльності є внеском у прагматику.

Практичне значення. Матеріал дисертації може бути використаний для створення системи національних лінгвістичних ресурсів України, розробки курсів «Термінологія та прикладна термінографія», «Лінгвістика тексту», «Технічне редагування тексту», «Інтегровані системи перекладу», «Контрольовані мови», «Лінгвістичний аналіз тексту», а також для вирішення теоретичних і прикладних завдань у термінографічній, філологічній і перекладацькій практиці. Розроблено навчально-методичний посібник для вищих навчальних закладів «Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу». Для прикладної лінгвістики продемонстровано: а) способи інструменталізації природної мови, орієнтовані на розв'язання прикладних завдань глобальної екстрафахової комунікації; б) механізм інтелектуалізації автоматизованого перекладу; в) способи створення та розширення лінгвістичних ресурсів, а також г) розроблено модель автоматизованого робочого місця фахівця. Для перекладознавства охарактеризовано актуальний інструментарій термінолога, автора та перекладача фахової літератури. Для комп'ютерної лінгвістики побудовано банк паралельних дерев для німецької та української мов, який опубліковано на сайті унівеситету Саарланд, ФРН: http://fedora.clarin-d.uni-saarland.de/grug/. Доробок термінознавства доповнюють навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД. У роботі вперше інвентаризовано, класифіковано та проаналізовано типові помилки в українських перекладах німецьких текстів ТД, наявність яких доводить важливість дотримання рекомендацій, запропонованих здобувачем, а також недотримання в Україні міжнародних стандартів галузевого перекладу. Обґрунтовано необхідність модернізації підготовки перекладачів галузевого перекладу в Україні на прикладі досвіду Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка.

Положення, які виносяться на захист:

Автентичний текст ТД - це система комунікації між виробником і споживачем, компонентами якої виступають специфічні інтенційні, прагматичні, термінологічні, структурні, семантичні, соціокультурні, дискурсивні, лінгвокультурні та технологічні характеристики, що стають об'єктом гармонізації у процесі перекладу та локалізації оригіналу цільовими мовами.

Інтегрування інструментів, сценаріїв, методів і ресурсів у віртуальні системи професійної взаємодії забезпечує оптимізацію процесу продукування текстів ТД і комунікації виробника зі споживачем.

Гармонізовані методи аналізу мови дозволяють створювати паралельні німецько-українські банки дерев (синтаксичні структури речень німецькою та українською мовами).

Оперативно вирішувати проблему термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД в умовах технологізації виробництва та скорочення виробничих циклів за відсутності актуальних німецько-українських термінологічних словників і лакунарності термінології дозволяє проектно-орієнтована термінологічна діяльність та імплементація систем управління термінологією, що інтегруються у віртуальні системи професійної взаємодії.

Тексти ТД як форма комунікації виробника зі споживачем слугують репрезентантом психо-когнітивної взаємодії автора та реципієнта, опосередкованої мовними засобами, які виражають заплановану соціальну функцію та реалізують інтенційно-стратегічну програму.

Рестрикції тексту з урахуванням специфіки, яку несуть у собі субстанція німецької мови та комунікативні завдання проблемно-орієнтованих текстів ТД, оптимізують процес створення німецько-українських текстів ТД.

Інтернаціоналізація, переклад та локалізація ТД - це необхідна умова створення глобального продукту.

Особистий внесок здобувача. Усі результати дисертаційного дослідження, які винесено на захист, належать автору. Дисертаційне дослідження, монографія, науково-методичний посібник та 26 публікацій написані здобувачкою одноосібно і самостійно, три статті - у співавторстві.

У статті «Сучасні лінгвістичні технології» автору належить матеріал дослідження та спільна робота у складанні тексту. Опублікована стаття у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 60% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 40% - Білоусу О. М.

У статтях «Multilingual GRUG Treebank for Underresourced Languages» та «A parallel Treebank for less resourced Georgian and Ukrainian Language» автору належить матеріал дослідження, який стосується українського та німецького банків дерев та спільна робота у складанні тексту. Опубліковані статті у відсотковому відношенні між співавторами розподіляються таким чином: 40% матеріалу належить Міщенко А. Л. та 60% - Капанадзе О. Г.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і висновки дисертації обговорювалися на семінарах та засіданнях Вченої ради Українського мовно-інформаційного фонду НАНУ (2011-2014 рр.), засіданнях кафедри перекладу та загального мовознавства Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка (КДПУ), колоквіумах перекладачів в університеті Саарланд (Німеччина, 2009, 2010, 2011, 2012), а також на наукових конференціях: ІІ Всеукраїнська наукова конференція «Людина. Комп'ютер. Комунікація» (Львів, 2010); Міжкультурна комунікація: мова - культура - особистість (Острог, 2012); «Горизонти прикладної лінгвістики та лінгвістичних технологій»: (MegaLing-2011, Партеніт, 2011); (MegaLing-2011; Київ, 2011); (MegaLing-2012; Київ, 2012); (MegaLing-2013; Київ, 2013); «Semantik und Pragmatik im Spannungsfeld der grammatischen und kontrastiven Linguistik. Україна» (Донецьк, 2012); «Мова як світ світів. Граматика і поетика текстових структур» (Київ, 2012); «Актуальні проблеми перекладознавства та навчання перекладу у мовному вищому навчальному закладі» (Київ, 2013); Німецька правнича мова та юридичний переклад (Київ, 2013); Міжнародна науково-практична конференція «Мова і світ: Дослідження та викладання» (Кіровоград, 2010, 2011, 2012, 2013, 2014, 2015).

Матеріал дослідження використано для розробки практичних курсів: «Інтегровані системи перекладу» та «Основи редагування тексту», а також лекційно-семінарських курсів: «Лінгвістика фахового тексту» та «Термінологічні аспекти лексикографії», ? апробованих на кафедрі перекладу, загальної та прикладної лінгвістики КДПУ та внесених у навчальний план спеціальності 6.020303. Філологія. Мова і література (прикладна лінгвістика).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження висвітлено у 29 публікаціях автора, 22 з яких опубліковано у провідних наукових виданнях, що входять до переліку фахових видань ДАК України та у фахових виданнях іноземних держав, включених до міжнародних наукометричних баз. Окремі положення дослідження відображено в одноосібній монографії «Лінгвістика фахових мов та сучасна модель науково-технічного перекладу» і навчально-методичному посібнику «Термінологічні засади технологічно-орієнтованого галузевого перекладу».

Структура дисертації. Дисертація складається зі Вступу, семи розділів основного змісту, загальних висновків, списку використаних джерел (521 позиція українською, російською, англійською та німецькою мовами), шести додатків. Дисертація містить 10 таблиць і 63 рисунки. Загальний обсяг роботи становить 660 сторінок, обсяг основного тексту без додатків - 447 сторінка, література - 56 стор., обсяг додатків - 157 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність роботи, визначено об'єкт і предмет дослідження, мету та завдання роботи, окреслено матеріал і методи його лінгвістичного аналізу, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення, зазначено форми апробації результатів дисертаційного дослідження.

У першому розділі «Тексти технічної документації у глобальній системі комунікації «виробник-споживач» висвітлено особливості створення та стратегії інформаційного супроводу продукту в умовах глобальної економіки. Окреслено основні етапи розвитку наукової думки в галузі функціональної лінгвістики, лінгвістики фахових мов, лінгвістики тексту, лінгвокультурології, термінознавства, перекладознавства та комп'ютерної лінгвістики, інтегрування яких дозволило розробити методологію продукування та функціонування німецько-українських текстів ТД у середовищі лінгвістичних та інформаційно-комунікаційних технологій. Висвітлено еволюцію інструментів і методів автоматизації процесу створення багатомовних текстів і запропоновано концепцію мультилінгвальних текстів ТД як комплексу двомовних лінгво-комунікаційних систем, які є важливим компонентом глобальної системи комунікації виробника зі споживачем.

Відношення між країнами регулюються нормами міжнародного права, а економічна співпраця регламентується стандартами, які розробляються й ратифікуються міжнародними організаціями: ISО, МЕК, CEN, ITU, IETF, OASIS та ін. Їхня співпраця з національними інституціями (Німецький інститут стандартизації, Держспоживстандарт України та ін.) дозволяє гармонізувати міжнародні та національні норми, імплементація яких гарантує високу якість товарів, послуг і супроводжувальної документації.

Технологізація, стандартизація та диверсифікація виробництва дозволяють скорочувати виробничі цикли і швидко створювати нові або актуалізувати існуючі модельні ряди продукту, а бажання продати продукт змушує виробника орієнтуватись на потреби та побажання споживача. Такий підхід передбачає моніторинг вимог до продукту і забезпечується післяпродажною інформаційною та технічною підтримкою та сервісним обслуговуванням. Виявляти вади продукту та текстів ТД, вдосконалювати існуючий і створювати новий продукт, мінімізувати його неефективну та некоректну експлуатацію дозволяють зворотний зв'язок і моделі цільового інформування. Останні обумовлюються об'єктами інформування, галузевою стратегією та пріоритетами корпорації, специфікою управління інформаційним супроводом продукту. У цикл життя продукту інтегруються системи інформування, які дозволяють створювати, поширювати та використовувати практично необмежений архів документів. Структура такої системи базується на технології управління контентом (Content Management), а принцип кросмедійної публікації з одного джерела (Single-Source-Publishing) дозволяє використовувати канали та технології комунікації з огляду на уподобання та запити споживачів: е-mail, SMS, TCP/IP, WAP, GPRS тощо; створювати документи «на запит»: лінійні, структуровані, мультимедійні та інтерактивні; працювати з ними у редакторах різного типу: Office, Arbor Text, WYSIWYG (What You See Is What You Get) та ін.; використовувати різні типи медіа для роботи з ТД: PC, Pocket PC, PDA, мікрокомп'ютери, електронні книжки, друковані брошури та ін. Електронні медіа оптимізують пошук релевантної інформації, забезпечують дешевизну копіювання та можливість повторного використання контенту, простоту поширення та застосування інформації, оптимальні можливості її актуалізації та синхронізації, інтеграцію технічної підтримки в робоче середовище.

Основним засобом комунікації була і залишається природна мова, але стан і статус національних мов регулюються рівнем розвитку мовного середовища, яке змінюється на кожному історичному етапі з огляду на історичні обставини, потреби суспільства та технологічні можливості. Функціональні аспекти мови активно досліджували ще на початку ХХ ст.: Е. Мессінг, Ф. де Соссюр, В. Матезіус, О. Вюстер та ін. Проте стрімке зростання кількості фахових мов (ФМ), їхня неоднорідність та інструменталізація інтенсифікували теоретичні й емпіричні дослідження ФМ починаючи з 2_ї пол. ХХ ст. (М. Вандрушка, Л. Гоффманн, Д. Мьон, Р. Пелька, К.-Д. Бауманн, К. Райсс, Р. Ґлезер, В. Райнхард, К. Кьолер, Г. Нойберт, Х.-Р. Флук, Г. Кальверкемпер, С. Ґьопферіх, Т. Рьольке та ін.). Так, горизонтальну стратифікацію ФМ як окремих субстандартів загальновживаної мови досліджували Л. Дрозд, В. Зайбіке, К. Лаурен, М. Нордманн та ін. Вертикальну стратифікацію ФМ вивчали: на рівні суспільно-виробничих відносин - З. Віхтер, Л. Гоффманн, М. Лангер, С. Фідлер, Г. Церм, Р. Ґлезер, К.-Д. Вауманн, П. А. Шмітт та ін.; фахової комунікації - Д. Мьон, Р. Пелька та ін., з позиції функціональної диференціації - Г. Ішрейт, В. Ган та ін. Фахові мови реалізуються у фахових текстах, які конвенціоналізуються в суспільстві з огляду на галузеві, національні та корпоративні стандарти. Конвенції економлять зусилля в процесі розуміння складних об'єктів і засвоєння складної інформації, тому їхнє створення обумовлюється необхідністю виокремлення, акумуляції, збереження і трансферу значущої інформації, що стрімко генерується в інформаційному суспільстві.

Фахова комунікація неможлива без галузевої термінології. Розрізнені спроби створення, систематизації та стандартизації галузевих термінів і терміносистем хронологічно збігаються зі становленням предметної галузі (технічна галузь - Леомн-Баттімста Альбемрті та Леонамрдо да Вімнчі, математика Ґотфрід Вільгельм Лейбніц, геометрія Амльбрехт Дюмрер, хімія Клод Луї Бертолле, Єнс Якоб Берцеліуc та Антуан Лоран де Лавуазьє, ботаніка - Камрл Лімнней, хімія - Гітон де Морво та ін.). Проте тільки з еволюцією науки та технологій, стрімким розвитком промисловості й серійності виробництва постала проблема стандартизації термінології, укладання галузевих словників для систематизації, трансферу набутого знання і налагодження ефективної фахової співпраці та комунікації. О. Вюстер заклав фундамент традиційного термінознавства, домігся його виокремлення в самостійну науку та започаткував традицію викладання курсу «Термінологія» у Віденському університеті. Академічні ініціативи О. Вюстера продовжила ціла плеяда видатних учених з інших країн, серед яких на особливу увагу заслуговують Г. Фельбер, Ґ. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Л. Дрозд, К. Лаурен, М. Нордманн, К.-Д. Шмітц, О. Реформатський, Д. Лотте, Е. Скороходько, В. Даниленко, А. Суперанська, Н. Подольська, Н. Васильєва, Т. Канделаки, Д. Гродзинський, Т. Кияк, Л. Симоненко та ін. Сучасна школа термінознавства еволюціонувала та представлена сьогодні теоретичним термінознавством і прикладною термінологічною діяльністю. Теоретичне термінознавство фокусується на створенні принципів і методів термінотворення, розробці загальних стандартів класифікації та систематизації терміносистем, унормуванні принципів системної розбудови галузевих терміносистем і регулюванні відношень між поняттями в межах терміносистеми. Термінологічна діяльність скерована на пошук, створення, опрацювання, актуалізацію, представлення і поширення галузевих термінологій та їхню репрезентацію у фахових текстах і диференціюється на дескриптивну та прескриптивну, систематичну та контекстуальну, монолінгвальну та білінгвальну, монодиректальну, бідиректальну та мультидиректальну.

Основна функція текстів ТД - трансфер знання, необхідного для освоєння продукту, тому ТД є важливим засобом комунікації між дистанційованими у просторі та часі виробником і мультилінгвокультурною аудиторією споживачів глобального суспільства. Реалізація комунікативної діяльності за посередництва тексту вимагає комплексного підходу через необхідність залучення доробків лінгвістичної філософії (В. фон Гумбольдт і П. Грайс ін.); теорії мовленнєвих актів (Дж. Остін, Дж. Серль та ін.); функціональної лінгвістики (В. Матезіус, Ф. Данеш, П. Блументаль, Дж._П. Конфейс, С. Грінбаум і Р. Кверк та ін.); лінгвістики фахових мов (Л. Гоффманн, Д. Мьон, Р. Пелька, К._Д. Бауманн, Т. Рьольке та ін.); лінгвістики тексту (Е. Аґрікола, Р. Бугранде, В. Дресслер, Р. Ґлезер, Х._Р. Флук, П.-А. Шмітт, С. Гьопферіх та ін.); когнітивних моделей обробки інформації та текстотворення (Т. ван Дейк та ін.); теорії мовленнєвих актів (Дж. Остін та Дж. Серль); теорії скопосу (К. Райсс, Г. Фермеер та ін.); культурологічних розвідок (Р. Акстел Е. Сепір, Б. Уорф та ін.); теоретичного та прикладного термінознавства (О. Вюстер, Г. Фельбер, Ґ. Будін, Р. Арцт, Г. Піхт, Ф. Майєр, К._Д. Шмітц, К. Лаурен, М. Нордманн та ін.); лінгвістичних технологій (У. Вівер, Б. Вокуа, В. Дж. Гатчінс, Х. Л. Сомерс, М. Кей, Д. Журафскі, Дж. Г. Мартін, У. Карстенсен, К. Бесте, Б. Бойко, А. Бюрен, Й. Галлер, У. Ройтер, У. Гельбіг, Б. Хорн-Хелф, П. Древер, С. Клосс, Т. Мітамура, Е. Найберг, Р. Квінтал, А. Лердорфер, У. Райнке, А. Шторрер, Г. Лобін, М. Рамлоу, В. Ціглер, В. А. Широков та ін.).

Збільшення обсягів ТД, зростання кількості мов перекладу та дефіцит часу для виходу продукту на ринок стимулювали розробку потужних інструментів (системи управління контентом, менеджменту проектами, перевірки контрольованої мови, машинного перекладу, управління термінологією, екстракції термінології тощо), ресурсів (пам'ять автора, контрольовані мови, реферативні тексти, термінологічні бази даних) та методів оптимізації процесу створення контенту (аутсорсингове партнерство, колективна, паралельна та розподілена робота, менеджмент проектами, вирівнювання паралельних текстів, повторне використання лінгвістичних ресурсів, інтернаціоналізація та локалізація тексту, уніфікація та рестрикція тексту, машинний переклад і постредагування тощо). Об'єднання зусиль людини з можливостями машини, інструментів, ресурсів і методів дозволяє оптимізувати роботу та створювати якісно новий текст «на запит» на ґрунті менеджменту проектами, у практиці якого знайшла широке застосування концепція віртуальних систем професійної взаємодії, сформульована В. А. Широковим та О. В. Палагіним.

Широке коло завдань і неокресленість меж виводить проблему на трансдисциплінарний рівень, тому мультилінгвальна текстова комунікація у дисертації представлена у формі лінгво-комунікаційної системи, у якій вербальна комунікація виступає одним із компонентів, що реалізується на рівні сприймання, інтеракції комунікантів і власне вербальної комунікації. Текст оригіналу створюється у континуумі культури оригіналу, який необхідно перекласти цільовими мовами так, щоб вони сприймались як автентичні та правильно інтерпретувались у континуумі цільової культури. Тому переклад забезпечує мовленнєву діяльність, яка без перекладу не відбулася б через мовні, культурологічні, когнітивні або дискурсивні перешкоди.

Рис. 1. Лінгво-комунікаційна система двомовного тексту

Успішність виконання комунікативного завдання за посередництва тексту обумовлюється знанням стратегій і тактик комунікації, а на вимоги до текстів ТД впливають тип документа (проектна, маркетингова, технічна документація та ін.); тип публікації (друкований або електронний текст); цільова мова (національна, супранаціональна або інтернаціональна); цільова культура (інтракультурна, супракультурна та інтеркультурна); рівень комунікації (інтрафахова, інтерфахова, екстрафахова), для кожного з яких створюються тексти різного типу, зокрема: фахові, квазіфахові, контактивні, директивні, інструктивні, навчальні тощо.

У другому розділі «Віртуальні системи професійної взаємодії в перекладацькій практиці» запропоновано сценарії менеджменту проектами в галузі технічної публікації. Охарактеризовано інструменти, які можуть бути використані для продукування німецько-українських текстів ТД, висвітлено їхні функціональні можливості та обмеження, а також переваги інтеграції методів, ресурсів, сценаріїв та інструментів у віртуальну систему професійної взаємодії. Описано експеримент з побудови банку паралельних дерев для німецької та української мов.

В основі менеджменту проектами (МП) - командна розподілена робота, керована досвідченим менеджером, який планує організацію роботи, врегульовує правові відносини між замовником і виконавцями, моніторить і контролює дотримання запланованого сценарію, корегує роботу з огляду на «поточну ситуацію». МП реалізується на рівні лінгвістики та технологій. На лінгвістичній фазі МП аналізується оригінал, визначається стратегія реалізації проекту, готуються референційні матеріали та ресурси проекту, формулюються завдання та інструкції для виконавців, створюються тексти ТД, контролюється їх лінгвістична, фахова та термінологічна правильність і культурна адекватність, а також відповідність нормам корпоративної мови та задекларованим цілям проекту. Технологічна фаза МП передбачає обрахування кошторису проекту, розробку структури даних, імпорт, експорт і генерування ресурсів проекту, вирівнювання та сегментацію бітексту, автоматичний аналіз і попередній переклад, організацію комунікації та підготовку пакетів проекту для виконавців, форматування та верстку документів, моніторинг, координацію та контроль усіх етапів проекту на системотехнічному рівні, його публікацію, архівацію та експорт замовнику. Фази МП унаочнює Рис. 2:

Рис. 2. Фази менеджменту проектами

Сценарії МП обумовлюються завданнями і термінами проекту та командою виконавців і реалізуються на етапах: ініціація проекту (Initiation Process), планування (Plannung Process), реалізація (Executing Process), контроль і моніторинг (Controlling & Monitoring), завершальний етап роботи над проектом (Closing Process). На кожному з них вирішуються специфічні завдання. МП об'єднує в одному робочому середовищі технічні та лінгвістичні ресурси, а також замовників і виконавців проекту, а єдина для всіх база лінгвістичних ресурсів уможливлює створення уніфікованих, стандартизованих і консистентних текстів.

Системи підтримки контрольованої мови (СПКМ) підтримують автора в процесі продукування тексту мовою оригіналу та розробляються на замовлення корпорацій (Boeing Simplified English Checker, Clear Check та ін.) або створюються як універсальні продукти, які адаптуються до потреб замовника (Acrolinx Suite, CLAT та ін.). Працюючи над продукуванням тексту, автор працює з ресурсами проекту, які створює він сам або головний редактор, зокрема: дозволені та недозволені терміни, скорочення та слова літературної мови із зазначенням їхнього статусу, словники користувача, лексичні, граматичні та стилістичні правила рестрикції тексту, «кандидати у терміни» та ін. Таким чином, СПКМ автоматизують роботу та підвищують продуктивність роботи автора технічного тексту, але не можуть його замінити, а статистика помилок, яка генерується автоматично, віддзеркалює його фахові навички та компетенції.

Автоматизувати переклад дозволяють системи пам'яті перекладу (СПП), орієнтовані на повторне використання пам'яті перекладу (Translation Memory), що генерується з паралельних текстів, перекладених перекладачем або наповнюється ним у процесі роботи над перекладом. У СПП форматування текстових файлів і розмітка XML-базованих документів автоматично переносяться у переклад, що звільняє перекладача від операцій форматування та структурування документів і дозволяє йому концентруватись на змістових аспектах перекладу, а збіги між сегментами, які потрібно перекладати, та сегментами з пам'яті перекладу відшукуються на основі технології нечітких відповідностей (Fuzzy Matching: Fuzzy Match та Exact Match), покладеної в основу планування й обрахування кошторису проекту. Проглядати сегменти одного статусу, здійснювати навігацію за коментарями та вносити зміни в документ у потрібному місці дозволяє функція навігації на основі регулярних виразів або фільтрів, що зручніше та швидше за повнотекстовий пошук. Профілі скорочують час на адміністрування проекту і забезпечують уніфікацію профілів проектів. Метадані, які фіксують дату укладання та джерело генерування пам'яті перекладу, а також авторство і статистику помилок у текстах опосередковано контролюють фаховість перекладача та покладають на нього персональну відповідальність за якість перекладу.

СПП розширені модулями менеджменту проектами (Projekt Management), управління термінологією (TermBase), вирівнювання паралельних текстів (Alignment), екстракції термінології (TermExtract, тільки в SDL та Across), статистики та редактором перекладу і дозволяють інтеграцію машинного перекладу. У СПП (MemoQ, DejaVu, Across. SDL) інтегруються системи машинного перекладу (СМП) (Google Translation, Language Weaver (LW), Asia Online, Lucy Software, Moses та ін.), які працюють на статистичних і гібридних методах.

LW адаптується до потреб корпорації в процесі «навчання» на паралельних лінгвістичних ресурсах замовника. Після інтеграції модуля СМП в СПП процес перекладу здійснюється за такою схемою: тексти перекладаються за допомогою функції попереднього автоматичного перекладу (Pre-Translation) із залученням ресурсів пам'яті перекладу, референційних текстів і термінологічних баз даних. Якщо відповідники не знайдені, сегменти оригіналу перекладаються модулем машинного перекладу. Залежно від результату переклад відхиляється, постредагується або публікується. Адекватний переклад зберігається в пам'яті перекладу, яка використовується для актуалізації ресурсів машинного перекладу клієнта та покращення його якості.

Рис. 3. Організація процесу перекладу в інтегрованих системах перекладу

Сценарій перекладу обумовлюється вимогами до якості тексту, а комбінована модель перекладу орієнтована на досягнення максимального ефекту мінімальними зусиллями. Проте необхідною передумовою цієї моделі є технологічно складна архітектура інструментів, гармонізованих для створення бітексту робочою парою мов, а також паралельні ресурси для генерування лінгвістичних ресурсів і «навчання» СМП.

Одне з основних завдань ІСП - це спроможність обробляти формати документів, які розробляються W3C, OASIS, LISA на основі стандарту Юнікод та розширюваної метамови розмітки XML. XML дозволяє створювати, структурувати та імпортувати /експортувати лінгвістичні ресурси з урахуванням специфіки документів предметної галузі: MathML, XLink, SMIL та. ін., інтегрувати різні медійні середовища в єдину інформаційну систему. На основі XML створюється більшість форматів обміну даними для галузі лінгвістичних послуг: XLIFF (Localisation Interchange File Format) для локалізації програмних продуктів; TWS (Translation WebServise) для перекладу та локалізації на веб-сервісах; TBX (TermBase eXchange) для міграції термінів; TMX (Translation Memory Exchange) для міграції пам'яті перекладу; SRX (Segmentation Rules Exchange) дозволяє гармонізувати правила сегментації у різних СПП, щоб мінімізувати втрату інформації в процесі міграції TMX-файлів. Робота, скерована на гармонізацію та стандартизацію форматів обміну даними, не припиняється через динамічність апаратного і програмного забезпечення.

Дослідницькі та комерційні установи при створенні пам'яті перекладу активно використовують паралельні лінгвістичні ресурси, які вирівнюються на лексичному, морфологічному, синтаксичному або семантичному рівнях. Особливе значення для теорії та практики перекладу мають банки паралельних дерев (Treebanks), у яких синтаксичні структури паралельних речень репрезентуються у формалізмі графів дерев залежностей або дерев безпосередніх складників. Для української мови такого ресурсу не існувало, тому ми вперше побудували експериментальний банк паралельних дерев для німецької та української мов. Основне завдання експерименту полягало в перевірці можливостей його інтегрування в ІСП. З цією метою українські речення вручну анотувались за допомогою розширеного набору тегів Stuttgart-Tьbinger Tagset, STTS, візуалізувались у програмі Synpathy, а потім вирівнювались з німецькими відповідниками на рівні термінальних і нетермінальних вузлів у TreeAligner. Дивергенції на морфологічному, синтаксичому, лексичному, семантичному та прагматичному рівнях ускладнюють побудову банку паралельних дерев для німецької та української мов на ґрунті гармонізованих методів анотування, але не виключають такої можливості.

Двомовні ресурси пам'яті перекладу і банку дерев зберігаються в XML-базованих форматах файлів: TMX для пам'яті перекладу та TIG для банку дерев. Однак для їхнього інтегрування необхідно уніфікувати структуру файлів і систему наборів тегів, що вимагає докорінного перероблення СПП.

У третьому розділі «Термінологічне забезпечення німецько-українських проектів технічної документації» висвітлено проблеми тлумачно-перекладної термінографії для німецької та української мов, розроблено навчально-методичні засади термінологічного забезпечення німецько-українських проектів ТД, описано можливості пошуку й екстракції термінології, запропоновано способи уніфікації, інтернаціоналізації та гармонізації термінології, охарактеризовано способи її перекладу. Продемонстровано функціональність і переваги систем управління термінологією (СУТ) для укладання й управління термінологічними ресурсами.

У дисертації термінологічне забезпечення проектів ТД пропонується здійснювати на ґрунті прескриптивної контекстуальної та систематичної моно- й білінгвальної бідиректальної термінологічної діяльності. Перша концентрується на рівні номінації та ґрунтується на пошуках термінологічних відповідників у мові оригіналу й мові перекладу без аналізу чи врахування понятійного апарату цих мов. Друга вимагає контрастивного аналізу національних галузевих термінологій, ускладнюється їхньою неповною еквівалентністю чи лакунарністю і складається з двох етапів: планування та підготовка термінології з огляду на прагматичні завдання екстрафахової комунікації та укладання термінологічної бази даних у системах управління термінологією. На першому етапі здійснюється пошук та екстракція термінології, термінотворення та запозичення термінології, її упорядкування, уніфікація, інтернаціоналізація, гармонізація та стандартизація. На другому етапі - укладання термінологічної бази даних, актуалізація, синхронізація і міграція термінології та контроль за її вживанням у текстах технічної документації.

Ураховуючи можливості децентралізованого створення продукту, необхідність репрезентації продукту на рівні інтра-, інтер- і екстрафахової комунікації та розподілення роботи над створенням багатомовної ТД системна термінологічна діяльність повинна починатись на першому етапі циклу життя продукту і враховувати проблеми та пріоритети комунікативної ситуації всіх структурних відділів виробника (розробка, виробництво, маркетинг, збут, сервісна та технічна підтримка, утилізація), тип і функції тексту, рівень технічного розвитку суспільства, володінням іноземною мовою в регіоні, поліфункціональність термінологічної лексики, вимоги, які висуваються до термінів фахівцями та споживачами тощо. Такі вимоги обумовлені необхідністю сертифікації експортного продукту на локальних ринках глобального світу, процедура якої вимагає надання супроводжувальної документації мовою країни-імпортера, специфічної для продукту та регіону.

Розвинена інформаційно-комунікаційна інфраструктура уможливлює ефективний пошук і екстракцію термінології та необхідної термінологічної інформації для проекту з ресурсів Інтернету, маркерами якості яких є їхня надійність, актуальність опублікованої інформації, якість контенту та ін. Монолінгвальна або білінгвальна екстракція термінології здійснюється вручну чи автоматично на ґрунті лінгвістичних, статистичних або гібридних методів. В основі лінгвістичних методів - морфо-синтаксичний аналіз лексики, який здійснюється парсером і визначається «навченістю» парсера процедурам лінгвістичного аналізу. Статистичні програми екстрагують «кандидати в терміни» після статистичного аналізу слів як частотних і послідовних ланцюжків символів на ґрунті критеріїв Noise «шум» і Silence «тиша»; Recall «повнота» та Precision «точність». Автоматизована екстракція термінології пришвидшує процес пошуку термінологічних одиниць номінації, проте вимагає ручного доопрацювання з боку фахівця та можлива за наявності відповідних програмних продуктів і текстів у електронній формі. При цьому «кандидати в терміни», екстраговані з двомовних текстів, повинні перевірятись на функціональну відповідність та еквівалентність.

Переклад термінів здійснюється способами, як-от: 1) лексичні: транскодування та калькований переклад; 2) лексико-семантичні: конкретизація, генералізація, компенсація; 3) граматичні: частиномовна заміна та переставляння; 4) стилістичні: антонімічний переклад і контекстуальна заміна; 5) утворення нового терміна та експлікація, або описовий переклад. У процесі термінотворення важливо орієнтуватись на продуктивні способи словотвору, характерні для національної загальновживаної та галузевої мови, продуктивні моделі оригіналу або ж інтернаціональні номінації «популярної» мови-донора. Так, термінологію комп'ютерної галузі німецької мови утворено за зразком англійської терміносистеми переважно шляхом латентного та евідентного запозичення. Способи термінотворення важливо обирати свідомо та ретельно, а прототерміни перевіряти на відповідність критеріям: фаховість, економність, нейтральність, мотивованість, похідність, лінгвістична коректність (E DIN 2330: 2011-07: 18-19), абстрактність, однозначність, взаємнооднозначність, вимовлюваність, консистентність, інтернаціональність, а також функції терміна у фахових текстах: номінативна, сигніфікативна, дефінітивна, комунікативна, прагматична й епістеміологічна.

Одним з ключових критеріїв якості текстів ТД є консистентність термінології. Монолінгвальна консистентність термінів німецької мови забезпечується дотриманням правил, як-от: 1) уніфікація правил нормативного і корпоративного правопису; 2) уживання уніфікованих термінів з огляду на статус: рекомендований, дозволений, заборонений, внутрішньокорпоративний, термін для зовнішньої фахової комунікації, інтернаціоналізм, безеквівалентний, частково еквівалентний та ін.; 3) термінотворення за аналогією; 4) творення скорочень на основі конституентів композитів; 5) уникання синонімії; 6) актуалізація термінології; 7) бідиректальний принцип укладання бази даних: мова оригіналу мова перекладу. Останнє важливо для гармонізації термінів на ґрунті інтернаціональних термінів і терміноелементів.

Принцип інтернаціоналізації термінології на основі термінологічного ключа постулював ще О. Вюстер, ідея впровадження якого так і не реалізувалась. Проте з еволюцією глобального суспільства ідея гармонізації багатомовної термінології набуває особливого значення, оскільки формується єдиний інформаційний простір, у якому знання поширюються через природні мови, а подолання мовних бар'єрів вимагає формування семантично ідентичного вокабулярію та єдиного лінгвістичного простору у мовах, які залучаються до глобальних комунікацій. Оптимістично оцінювати таку можливість дозволяє вагома частка термінів і терміноелементів з класичних мов у романо-германських і слов'янських мовах.

У дисертації пропонується методика укладання німецько-українських термінологічних ресурсів із застосуванням СУТ MultiTerm. Систему розроблено на основі міжнародного стандарту ISO 16642, який регламентує укладання термінологічних баз даних, орієнтованих на поняття. Такий підхід передбачає репрезентацію поняття на рівні термінологічної статті існуючими номінаціями та дотримання на етапі укладання правил, як-от: автономія номінації, елементарність полів даних; комбінованість і повторюваність полів даних; консистентність полів даних, структурування термінологічної статті. Ефективність управління ТБД та успішність міграції термінів обумовлені дотриманням правил структурування статті на рівнях: 1) термінологічної статті - подається інформація, яка стосується всієї статті (ідентифікаційний номер, предметна галузь, дата укладання чи редагування, укладач або коректор, примітки, невербальні засоби репрезентації терміна у формі рисунків, графіків, схем, мультимедійних файлів); 2) рівень індексу - вказуються мови термінологічної статті; 3) рівень терміна - задаються поля даних (атрибути), які характеризують термін (морфологічні характеристики терміна: частина мови, рід, число; особливості його вживання: статус, надійність, ступінь еквівалентності, дефініція, контекст, джерело терміна, контексту та дефініції; примітки); 4) рівень полів даних - експлікуються необхідні категорії полів даних (значення атрибутів), консистентність яких забезпечується застосуванням списків вибору (Picklisten), які розробляються укладачем під час створення структури ТБД. До списків вибору вносяться ті атрибути та їхні значення, які експлікують поля даних, їхні категорії та релевантні для робочої пари мов, зокрема: 1) статус терміна: neu, standardisiert, bevorzugt, bestдtigt, verboten, rechtsgьltig, vorgeschrieben, empfohlen, kein Standard; 2) рід: m (Maskulin), n (Neutrum), f (Feminin), a (Andere); 3) число: Sg. (Singular), Pl. (Plural), Dual, Andere; 4) частина мови: Substantiv, Verb, Adjektiv, Andere; 5) мовний регістр: Neutral, Fachbegriff, Intern, Fachjargon, а Andere; 6) категорія: Internationalismus, Akronym, orthografische Variante, transliterierte Form, Formel, Antonym, Phraseologie, Symbol.