Латентне семантичне індексування (LSI) та його вплив на копірайтинг
Методика латентного семантичного аналізу в історичному аспекті. Аналіз програмного забезпечення, орієнтованого на створення максимально корисних користувачеві текстів. З'ясування змісту понять "семантичне ядро", "тематичне ядро", "асоціативне ядро".
Рубрика | Иностранные языки и языкознание |
Вид | статья |
Язык | украинский |
Дата добавления | 17.06.2022 |
Размер файла | 84,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Ще за рік винайшли і ввели в дію «Баден-Баден», головна мета якого - вишукувати переоптимізовані тексти (недарма ж він має назву, що складається з повторюваних слів). Завдяки його роботі значна кількість ресурсів, що містили SEO-тексти з надмірною кількістю ключів, потрапила під фільтр.
За півроку - восени 2017 - запрацював алгоритм пошуку на основі нейромереж. Його назвали «Корольов» і запрограмували на зіставлення смислу запитів та мережевих сторінок. «Корольов» посилив значення LSI. Тепер замість термінологізованого словосполучення «латентний семантичний аналіз» стали вживати інше - «латентне семантичне індексування».
Потроху SEO в його звичному розумінні поступається місцем новому способу створення текстового контенту. Щоправда, з огляду на те, що ринок великий і досить-таки інертний, до 80 % замовлень контент-студій та копірайтингових агенцій все ще становлять SEO-оптимізовані тексти, проте і у цій традиційній царині вже не знайти матеріалів, де вписано один ключ на 100 знаків. Тепер такий текст пошуковики вважають переоптимізованим і знижують у пошуковій видачі.
Результати дослідження
Головна мета LSI-тексту - задовольнити інформаційну потребу споживача, а не пошукової системи. Через це LSI-матеріали глибоко та всебічно розкривають основну та низку супутніх тем. Підхід, що складає основу латентного семантичного аналізу, «навчив» машини розуміти зміст документів, аналізувати зв'язки між текстами, зіставляти запити і тексти з певної тематики, а це - шлях до виявлення асоціативних семантичних зв'язків.
Тепер пошуковики аналізували наміри користувачів, «вгадували», що саме змусило їх ввести певний запит. Це дозволило давати раціональніші відповіді на запити, які поділяються на комерційні та інформаційні. LSI-текст і покликаний задовольнити інформаційні потреби. Пошуковики стали враховувати не лише ключові слова, але й більш широке тематичне ядро, до якого входять синоніми, суміжні поняття, лексеми, що викликають асоціації з тим, про що запитує користувач.
Фахівці визначають низку переваг створення контенту за LSI-парадигмою. До позитивних рис належать:
- покращення поведінкових факторів, оскільки люди отримують потрібну інформацію - вони лише довше затримуватимуться на сайті;
- значне збільшення семантичного ядра за рахунок залучення низькочастотних «хвостових» запитів;
- убезпечення від попадання під фільтр пошуковиків;
- пошукові механізми, що працюють за сучасними алгоритмами, цінують вживання широкого лексичного поля, асоціативних фраз, виводячи такі матеріали у топ видачі;
- збільшення природних посилань за рахунок того, що цікавий та корисний контент набуває популярності, ним активно діляться;
- спамність тексту зменшується, адже немає необхідності у вживанні такої ж кількості ключів, як у сео-тексті, до того ж їх розбавлено релевантними запитами;
- веб-дизайнерові легше структурувати ресурс, адже LSI дозволяє охопити значний синонімічний ряд та велику кількість супровідних запитів;
- завдяки LSI-матеріалам значно збільшується трафік сайту, а це - безпосередній шлях до випередження конкурентів та здобуття переваг.
Щоб цього досягти, необхідно розробити ретельно продумане та виважене техзавдання. Тепер, окрім ключових слів, треба прописувати і супутні слова та вирази, які становлять асоціативне ядро.
Оскільки LSI-текст пишеться із використанням асоціативного ядра, то виникає питання, яким чином його треба підбирати, щоб отримати конкурентну перевагу. Значну допомогу (за деякими даними, до 50 % трафіку) надають так звані «хвостові» запити. На відміну від звичайних ключових слів і фраз, це досить довгі вирази, яких дуже багато. Наприклад, запити можуть бути такими: «Чим відрізняється техніка балаяжу від звичайного мелірування?», «Який смартфон краще купити недорого дитині 10 років?», «Який комп'ютер краще підібрати для дизайнера - Леново чи НР?». Якщо тематичне ядро складене правильно, то такі запити у ньому наявні, а це приведе на сайт багато відвідувачів. Перевага «хвостових» запитів у тому, що у висококонкурентних галузях вийти у топ пошукової видачі простіше саме за ними, а не за основними запитами. Наявність низькочастотних запитів у семантичному