Правосуддя в Україні

1. Обговорення і вирішення питання, що стосується фінансування та організаційного забезпечення діяльності відповідних суддів.

2. Заслуховування звітів виконавчих органів конференції, інформації відповідних управлінь державної судової адміністрації.

3. Визначення кількісного складу ради суддів та обрання її членів.

4. Обрання членів відповідної кваліфікаційної комісії суддів.

5. Розробка пропозицій на розгляд з'їзду суддів України.

6. Звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності відповідних судів до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

7. Обрання делегатів на з'їзд суддів України.

8. Обговорення інших питань, віднесених до повноважень органів суддівського самоврядування.

У період між конференціями суддів функції суддівського самоврядування виконує відповідна рада суддів, яка організовує виконання та контроль рішень конференції, а також вирішує питання про скликання конференції суддів.

З'їзд суддів України - найвищий орган суддівського самоврядування. На ньому:

1. Заслуховується звіт Ради суддів України про виконання завдань органів суддівського самоврядування щодо забезпечення незалежності судів і суддів, стан фінансування та організаційного забезпечення діяльності судів.

2. Заслуховується інформація Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та голови Державної судової адміністрації України про їх діяльність, може висловлюватися недовіра голові Державної судової адміністрації України.

3. Призначається та звільняється частина суддів Конституційного Суду України.

4. Призначаються члени Вищої Ради Юстиції та приймається рішення про припинення їх повноважень.

5. Обираються члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

6. Обговорюється необхідність звернення з пропозиціями щодо вирішення питань діяльності судів до органів і посадових осіб державної влади.

7. Визначається кількісний склад Ради суддів України та обирається Рада суддів України.

8. Розглядаються інші питання суддівського самоврядування.

З'їзд суддів України скликається Радою суддів України один раз на три роки.

Обрання делегатів на з'їзд суддів України відбувається на конференціях суддів, а делегатів від Апеляційного суду України та Касаційного суду України - на зборах суду, за нормою представництва, визначеною Радою суддів України. Збори суддів Конституційного Суду України обирають на з'їзд трьох делегатів з числа суддів цього суду. У період між з'їздами суддів України вищим органом суддівського самоврядування є Рада суддів України, яка обирається з'їздом.

6. Кваліфікаційні комісії суддів. Кваліфікаційна атестація суддів

Для забезпечення формування корпусу професійних суддів та визначення рівня їх фахової підготовленості, а також для розгляду питань про дисциплінарну відповідальність суддів та щодо надання висновків про звільнення судді з посади в системі судоустрою України діють такі кваліфікаційні комісії:

1. Кваліфікаційні комісії суддів загальних судів.

2. Кваліфікаційна комісія суддів військових судів.

3. Кваліфікаційні комісії суддів відповідних спеціалізованих судів.

4. Вища кваліфікаційна комісія суддів України.

Строк повноважень кваліфікаційних комісій суддів становить три роки з дня їх утворення.

До складу кваліфікаційних комісій суддів входять 11 членів, які мають вищу юридичну освіту:

1. Шість суддів, обраних до складу кваліфікаційної комісії відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій України”.

2. Дві особи від Міністерства юстиції України.

3. Дві особи, уповноважені відповідною обласною (Київською міською) радою за місцезнаходженням кваліфікаційної комісії суддів.

4. Одна особа від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України діє у складі 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. До її складу входять:

1. Сім суддів, обраних до комісії відповідно до вимог Закону України „Про судоустрій України”.

2. Дві особи, призначені Верховною Радою України.

3. Дві особи, призначені Президентом України.

4. Одна особа від Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.

5. Одна особа від Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст.77 Закону України „Про судоустрій України” кваліфікаційна комісія суддів має перевіряти відповідність кандидатів у судді вимогам, встановленим законом, проводити їх кваліфікаційне атестування і давати висновок про підготовленість до судової роботи кожного кандидата, який пропонується на посаду судді; а також давати висновки про звільнення з посади судді.

Крім того на кваліфікаційну комісію покладено обов'язки проводити атестацію суддів відповідних судів і присвоювати суддям кваліфікаційні класи; розглядати звернення та подання про дисциплінарну відповідальність суддів місцевих судів, проводити пов'язані з цим службові перевірки, за наявності підстав порушувати дисциплінарні провадження тощо.

Метою проведення атестації є оцінка та стимулювання росту професійної кваліфікації суддів. Залежно від посади, стажу та досвіду роботи, рівня професійних знань суддям довічно встановлюються шість кваліфікаційних класів: вищий, перший, другий, третій, четвертий та п'ятий.

Чергова кваліфікаційна атестація судді проводиться не пізніше одного місяця з дня закінчення строку у присвоєному йому кваліфікаційному класі. Дострокова кваліфікаційна атестація може бути проведена не раніше ніж через два роки з часу останньої. Особи, вперше обрані на посаду, проходять кваліфікаційну атестацію протягом шести місяців після обрання.

Вища кваліфікаційна комісія суддів України за своїми повноваженнями може:

1. Давати висновок про можливість обрання суддів Верховного Суду України, судів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та суддів Апеляційного суду України, а також висновок про звільнення зазначених суддів з посади.

2. Розглядати звернення про дисциплінарну відповідальність суддів Касаційного суду України та суддів апеляційних судів.

3. Проводити атестацію суддів Верховного Суду України, суддів вищих спеціалізованих судів, Касаційного суду України та Апеляційного суду України та присвоювати їм відповідні кваліфікаційні класи.

4. Розглядати скарги на рішення (висновки) кваліфікаційних комісій суддів.

7. Дисциплінарна відповідальність суддів. Її види

За порушення законодавства при розгляді судових справ, вимог, що ставляться до судді, та обов'язків судді його притягують до дисциплінарної відповідальності. За кожне з порушень накладається лише одне з таких дисциплінарних стягнень (ст.32 Закону України „Про статус суддів”):

1. Догана.

2. Пониження кваліфікаційного класу.

3. За наслідками дисциплінарного провадження відповідна кваліфікаційна комісія суддів може прийняти рішення про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання про внесення подання про звільнення судді з посади.

Дисциплінарне провадження включає наступні елементи: перевірку даних про дисциплінарний проступок судді; порушення дисциплінарного провадження; розгляд дисциплінарної справи.

Підставами порушення дисциплінарного провадження відповідно до ст.34 Закону України „Про статус суддів” та ст.97 Закону України „Про судоустрій України” можуть бути:

1. Подання міністерства юстиції України та його органів на місцях.

2. Подання Голови Верховного Суду України (голови вищого спеціалізованого суду).

3. Подання Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

4. Подання члена Ради суддів України.

5. Подання народного депутата України.

6. Повідомлення у засобах масової інформації.

Відповідно до ст.98 Закону України „Про судоустрій України” дисциплінарне провадження здійснюють:

1. Кваліфікаційні комісії суддів - щодо суддів місцевих судів.

2. Вища кваліфікаційна комісія суддів - щодо суддів апеляційних судів та Касаційного Суду України.

3. Вища Рада Юстиції - щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.

Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. При накладенні на суддю дисциплінарного стягнення, враховуються характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності.

Рішення у дисциплінарній справі судді про притягнення його до дисциплінарної відповідальності може бути оскаржено до Вищої ради юстиції.



Тема 6: „Місцеві суди загальної юрисдикції”

1. Місцевий суд - основна ланка системи судів загальної юрисдикції

Місцевий суд є основною ланкою у системі судів загальної юрисдикції. Це випливає перш за все з того, що суди саме цього рівні розглядають усі кримінальні, цивільні, господарські та адміністративні справи, за винятком тих, які віднесені законодавством до компетенції інших судів.

Принципи його організації та діяльності закріплено у Конституції, законах України „Про судоустрій України”, „Про статус суддів” та деяких інших нормативних актах.

Суд цього рівня утворюється у районі, місті та районах міста. У назві місцевого суду використовується назва населеного пункту, в якому він знаходиться. Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіку Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а місцевими адміністративними судами - окружні суди, що утворюються відповідно до Указу Президента України.

До складу місцевого суду входять: судді місцевого суду, голова та заступник голови суду. У місцевому суді, в якому кількість суддів перевищує 15, може бути призначено більше одного заступника голови суду.

За своїми повноваженнями місцевий суд є судом першої інстанції і розглядає справи, віднесені процесуальним законом до його підсудності. Зокрема, місцеві загальні суди розглядають кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення; місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності; місцеві адміністративні суди розглядають адміністративні справи, пов'язані з правовідносинами у сфері державного управління та місцевого самоврядування (справи адміністративної юрисдикції), крім справ адміністративної юрисдикції у сфері військового управління, розгляд яких здійснюють військові суди.

Порядок призначення (обрання) суддів до місцевого суду визначається Конституцією України (статті 126 і 128) та Законом України „Про статус суддів” (ст.9).

2. Голова місцевого суду

Голова місцевого суду та його заступник (ст.20 Закону України „Про судоустрій України”) призначаються на посаду строком на 5 років з числа суддів та звільняються з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України (а щодо спеціалізованих судів - голови відповідного вищого спеціалізованого суду) на підставі рекомендації Ради суддів України (щодо спеціалізованих судів - рекомендації відповідної ради суддів).

Обов'язки голови місцевого суду є досить місткими. Він, зокрема, здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; визначає обсяг обов'язків заступника (заступників) голови суду; на підставі акта про призначення на посаду судді чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у встановленому законом порядку, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організує ведення судової статистики; проводить роботу щодо підвищення кваліфікації працівниками апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями; здійснює інші передбачені законом повноваження.

Голова місцевого суду з питань, що належать до його повноважень, видає накази і розпорядження.



3. Організація роботи місцевого суду

Належна організація роботи місцевого суду має велике значення для забезпечення виконання покладених на нього завдань та функцій. Завдання організовувати роботу покладено на голову суду. Голова суду розподіляє обов'язки між суддями. Якщо до складу суду обрано кілька суддів, то розподіл обов'язків між ними можливий за такими принципами:

1. Зональний або територіальний (суддя розглядає всі справи в межах своєї зони).

2. Предметний або функціональний (суддя розглядає тільки кримінальні чи цивільні справи або навіть певну категорію справ).

3. Предметно-зональний (суддя розглядає лише кримінальні чи цивільні справи у межах своєї зони).

4. Поточний (кримінальні справи розглядаються по черзі, цивільні - суддею, який прийняв заяву під час прийому громадян).

Голова суду добирає, приймає на роботу і звільняє з посади працівників, які не обираються: консультантів, секретарів суду та судового засідання, завідувача канцелярії, діловода, архіваріуса тощо. Він здійснює загальне керівництво роботою канцелярії суду, своєчасно вживає заходів щодо усунення недоліків і упущень в її роботі.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії, керує роботою секретарів, діловода, архіваріуса. На завідувача канцелярії покладається: розподіл роботи між працівниками канцелярії суду і контроль за виконанням ними своїх обов'язків; розподіл кореспонденції, що надійшла до суду; контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб; організація обліку і зберігання судових справ, речових доказів; контроль за своєчасним відправленням справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки суду; забезпечення додержання та правильного заповнення трудових книжок працівників суду, особових справ та карток обліку тощо.

На секретарів суду покладається ведення діловодства з судових справ, зокрема: реєстрація, облік і зберігання справ (кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших); ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; підготовка і передача до архіву закінчених провадженням справ, картотек, журналів, нарядів та ін.

Крім того, секретар судового засідання виконує необхідну роботу під час прийому суддею громадян; викликає учасників процесу і свідків; перевіряє явку осіб, викликаних у судове засідання та зазначає час перебування їх у суді; веде протоколи судових засідань, оформляє справи після їх розгляду; веде журнал судових засідань; виписує виконавчі листи у справах щодо яких судом допущено негайне виконання рішень та ін.

Консультант суду веде облік законодавства та узагальнення судової практики; інформує працівників суду про чинне законодавство та судову практику судів вищої інстанції; обліковує окремі ухвали та контролює їх виконання.

На архіваріуса суду покладається: ведення архіву; видача копій судових документів у справах, що є в архіві; облік і зберігання архівних справ та ін.



Тема 7: „Апеляційні суди”

1. Місце апеляційних судів в судовій системі

Апеляційні суди - це суди другої ланки єдиної судової системи судів загальної юрисдикції. Вони є судами вищого рівня для місцевих судів і низовими судами стосовно Верховного Суду України та Касаційного суду України.

У системі судів загальної юрисдикції в Україні діють загальні та спеціалізовані апеляційні суди, а саме: апеляційні суди областей, апеляційні суди міст Києва та Севастополя, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим, військові апеляційні суди регіонів та апеляційний суд Військово-Морських Сил України, а також Апеляційний суд України. Апеляційними спеціалізованими судами є апеляційні господарські суди та апеляційні адміністративні суди, які утворюються в апеляційних округах відповідно до Указу Президента України. В апеляційних судах утворюються судові палати. У складі загального апеляційного суду утворюється судова палата у цивільних справах та судова палата у кримінальних справах. У складі спеціалізованого апеляційного суду можуть утворюватися судові палати з розгляду окремих категорій справ за встановленою спеціалізацією в межах відповідної спеціальної судової юрисдикції.

2. Порядок обрання, склад та повноваження апеляційних судів

Суди другої ланки мають однакову компетенцію та рівні права щодо розгляду кримінальних, цивільних, господарських та адміністративних справ. Вони діють як суди апеляційної інстанції щодо рішень місцевих судів та як суди першої інстанції в адміністративних, кримінальних та цивільних справах, що віднесені до їх підсудності законом. Апеляційні суди вивчають та узагальнюють судову практику, а також здійснюють інші повноваження, надані їм законом. Апеляційний суд України розглядає справи, віднесені до його підсудності, в апеляційному порядку відповідно до вимог процесуального закону.

До складу апеляційних судів входять судді, обрані Верховною Радою України безстроково чи призначені Президентом України у межах п'ятирічного строку. Кількість суддів у кожному апеляційному суді визначається Президентом України. Відповідно до ст.25 Закону України „Про судоустрій України” Апеляційний суд України діє у складі: судової палати у цивільних справах; судової палати у кримінальних справах; військової судової палати.

Голова Апеляційного суду та його заступники відповідно до кількості судових палат або заступник голови суду у разі відсутності судових палат призначається Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України зі складу суддів відповідного апеляційного суду строком на п'ять років.

Для вирішення організаційних питань в апеляційних судах діє президія апеляційного суду.

3. Голова апеляційного суду та його заступники

Повноваження голови апеляційного суду визначено в Законі України „Про судоустрій України” (ст.28). Так, зокрема, він:

1. Здійснює організаційне керівництво діяльністю суду.

2. Розподіляє обов'язки між заступниками голови суду.

3. На підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ; утворює судові палати та вносить на затвердження президії суду їх персональний склад.

4. Організовує роботу президії суду, вносить на її розгляд питання і головує на засіданнях президії.

5. Організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили.

6. Приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, присвоює їм ранги державного службовця у порядку, встановленому законом, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

7. Організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду.

8. Подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності.

9. Представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями.

10. Вносить пропозиції Голові Верховного Суду України чи голові відповідного вищого спеціалізованого суду щодо кандидатур для призначення на посади голів місцевих судів та їх заступників.

11. Здійснює інші передбачені законом повноваження.

Заступник голови апеляційного суду (ст.29 Закону) - голова судової палати:

1. Організовує роботу відповідної судової палати.

2. Формує колегії суддів для розгляду справ, головує в судових засіданнях або призначає для цього суддів.

3. Організовує ведення судової статистики, аналіз та узагальнення судової практики у справах, віднесених до компетенції палати; має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили.

4. Інформує президію суду про діяльність судової палати.

5. Здійснює інші передбачені законом повноваження.

4. Організація роботи апеляційних судів. Апарат апеляційного суду

Організацію роботи судів другої ланки покладено на голову суду та його заступників. Голова суду здійснює загальне керівництво. Заступники голови відповідають за стан діловодства у відповідних структурних підрозділах апарату суду.

До апарату апеляційного суду і прирівняних до нього судів входять помічник голови суду, завідувач канцелярії, секретарі суду, секретарі судового засідання, консультант, діловод, судовий розпорядник, архіваріус, завідувач господарства.

Завідувач канцелярії організовує роботу канцелярії; керує роботою секретарів, діловодів, друкарок, архіваріуса; організовує прийом відвідувачів, доповідає голові суду або заступникам про кореспонденцію, що надійшла до суду; здійснює контроль за веденням документів первинного обліку, нарядів, обліку і реєстрації звернень громадян і юридичних осіб та строками їх вирішення; контролює відправку справ зі скаргами, поданнями, протестами до вищої ланки судової системи.

На секретарів суду покладається: виконання доручень голови суду, заступників голови суду та завідувача канцелярії; реєстрація, облік і зберігання кримінальних, цивільних, про адміністративні правопорушення та інших справ і матеріалів; ведення картотек, журналів, нарядів; оформлення документів щодо повернення вироків до виконання, рішень, ухвал, постанов суду і контроль за одержанням повідомлень про виконання; облік із зберігання речових доказів (також може бути покладено на судового розпорядника) тощо.

Секретарі судового засідання ведуть протокол судового засідання; оформляють справи після їх розгляду; ведуть журнал судових засідань; викликають засідателів і обліковують їхню роботу, складають і вирішують списки справ, призначених до розгляду в судовому засіданні тощо.

Консультант суду проводить роботу з обліку законодавства та судової практики; бере участь в узагальненні судової практики та обліковує цю роботу.

Судовий розпорядник, про якого згадувалося раніше, забезпечує додержання порядку в залі судового засідання та приміщенні суду; контролює наявність наочної довідкової інформації, а саме: покажчиків кабінетів, графіків прийому громадян, зразків процесуальних документів, списків розгляду справ; забезпечує виконання розпоряджень головуючого щодо порушників у судовому засіданні - складання відповідного протоколу; у разі потреби викликає працівників міліції для наведення порядку в залі судового засідання та приміщенні суду; запрошує свідків до залу, стежить за тим, щоб недопитані свідки не спілкувалися з допитаними; у виняткових випадках для забезпечення оперативного розгляду справ терміново доставляє листи, запити, інші документи; контролює своєчасну доставку до суду конвойною службою осіб, які перебувають під вартою, та своєчасне виготовлення і вручення конвойній службі необхідних документів; обліковує і зберігає речові докази; у разі потреби забезпечує доставку речових доказів у встановленому порядку на судове засідання.



Тема 8: „Військові суди України”

1. Види військових судів, порядок їх обрання, склад та загальні повноваження.

Відповідно до Закону України „Про судоустрій України” (ст.21) в Україні діють військові суди гарнізонів як місцеві суди, військові суди регіонів і Військово-Морських Сил - як апеляційні суди (ст.25). Касаційний суд України, у складі якого діє військова палата, є судом касаційної інстанції (ст.32). У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія (ст.48).

Законодавством визначено, що діяльність військових судів спрямована на запобігання будь-яким посяганням на безпеку України; підтримання боєздатності і боєготовності Збройних Сил та інших військових формувань; охорону прав та свобод військовослужбовців та інших громадян; охорону прав і законних інтересів військових частин, установ та організацій.

Таким чином, на військові суди покладено завдання здійснювати правосуддя у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, передбачене законодавством України.

Істотним фактором, що зумовлює особливість становища військових судів є те, що вони утворюються і діють у специфічних умовах Збройних Сил та інших військових формувань. Це пов'язано перш за все з тим, що в організації та функціонуванні Збройних Сил на першому місці стоїть забезпечення безпеки держави, необхідної боєздатності, підтримання військової дисципліни та встановленого порядку несення служби. По-друге, дислокація військ та флоту не пов'язана з адміністративно-територіальним устроєм, що в свою чергу впливає на організацію та діяльність військових судів. По-третє, при визначенні підвідомчості справ військовим судам завжди враховуватиметься, чи належать суб'єкти правовідносин до числа військовослужбовців.

Визначення підсудності справ військовослужбовців потрібно здійснювати за процесуальним законодавством. На сьогодні воно ще не приведене у відповідність із Законом України „Про судоустрій України”. Ці питання вирішуються таким чином:

1. У разі обвинувачення однієї особи або групи осіб у вчиненні злочинів, якщо справа хоч би про один із злочинів підсудна військовому суду, а про інші - загальному суду, справу про всі злочини розглядає військовий суд.

2. У разі обвинувачення групи осіб у вчиненні одного або кількох злочинів, що не є військовими злочинами, якщо справа хоч би одного з обвинувачених підсудна загальному суду, справу щодо всіх обвинувачених розглядає загальний суд.

3. Справи про злочини, вчинені особами, зазначеними вище, у період проходження ними військової служби, розглядають військові суди і в тому разі, якщо на момент розгляду справи вони вже звільнилися з військової служби.

4. Справи про злочини, вчинені особами до їх призову чи вступу на військову службу, розглядають загальні суди.

2. Військовий суд гарнізону

Військовий суд гарнізону утворюється на території, на якій розташовано один або кілька гарнізонів.

Повноваження військового суду гарнізону визначаються тим, що він є місцевим судом і як суд першої інстанції розглядає всі кримінальні та цивільні справи, а також справи про адміністративні правопорушення, за винятком тих, які підсудні військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил.

Голова військового суду гарнізону призначається на посаду строком на 5 років з числа суддів та звільняється з посади Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України на підставі акта Ради суддів України або відповідної ради суддів. Компетенція голови військового суду гарнізону чітко визначена законом (ст.24 Закону України „Про судоустрій України”). Так, зокрема він: здійснює організаційне керівництво діяльністю суду; на підставі акта про призначення на посаду чи обрання суддею безстроково або припинення повноважень судді видає відповідний наказ; приймає на роботу і звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення; здійснює заходи щодо забезпечення формування складу народних засідателів; організовує ведення судової статистики; організовує роботу щодо підвищення кваліфікації працівників апарату суду; представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями та ін.

3. Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) та його повноваження

Військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) є апеляційним судом, який:

1. У межах своїх повноважень розглядає справи як суд першої інстанції, у порядку апеляційного оскарження та у зв'язку з нововиявленими обставинами.

2. Здійснюючи нагляд за організацією судової діяльності військових судів гарнізонів, вивчає й узагальнює судову практику, аналізує судову статистику.

3. Здійснює інші повноваження, надані йому законом.

Кримінальні справи можуть слухатися за участю народних засідателів, які обираються відкритим голосуванням на зборах військовослужбовців військових частин строком на 5 років з числа громадян України, які перебувають на військовій службі і досягли 25-річного віку. При здійсненні правосуддя народні засідателі військових судів користуються всіма правами судді. Кількість народних засідателів у кожному військовому суді визначається головою військового суду регіону (Військово-Морських Сил) за погодженням з відповідним військовим командуванням.

Як суд першої інстанції військовий суд регіону (Військово-Морських Сил) розглядає: справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника (капітана першого рангу); справи про злочини осіб, які мають посаду від командира полк (командира корабля першого рангу) і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем; справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу законом передбачена можливість призначення покарання у вигляді довічного ув'язнення (ст.36 КПК).

Підсудність цивільних справ визначається ст.123 ЦПК України. Так, наприклад, військовим судам регіонів і Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні справи за скаргами на незаконні дії і рішення військових службових осіб і органів військового управління на рівні військових об'єднань і вище.

Голова військового суду регіону (Військово-Морських Сил) відповідно до ст.28 Закону України „Про судоустрій України”:

1. Здійснює організаційне керівництво діяльністю суду.

2. Розподіляє обов'язки між заступниками голови суду.

3. На підставі акта про обрання (призначення) суддею чи припинення повноважень судді видає відповідний наказ.

4. Організовує ведення та аналіз судової статистики, вивчення й узагальнення судової практики, має право витребувати з відповідного суду справи, судові рішення в яких набрали законної сили.

5. Приймає на роботу та звільняє працівників апарату суду, застосовує щодо них заохочення та накладає дисциплінарні стягнення.

6. Організовує підвищення кваліфікації суддів і працівників апарату відповідного суду.

7. подає в установленому порядку пропозиції щодо фінансування витрат на утримання суду та організаційного забезпечення його діяльності.

8. Представляє суд у відносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, громадянами та організаціями.

9. Видає накази з питань організації роботи суду та ін.

4. Організація роботи військових судів

Для належного виконання завдань зі здійснення правосуддя військові суди мають бути належним чином забезпечені.

Фінансування, матеріально-технічно постачання, забезпечення транспортом, засобами зв'язку, зберігання архівних матеріалів військових судів і військової колегії Верховного Суду України відповідно до ст.122 Закону України „Про судоустрій України” покладається на Державну судову адміністрацію, яка взаємодіє з відповідними установами Міністерства оборони України.

Посадові оклади та доплати за кваліфікаційні класи військовим суддям встановлюються на рівні посадових окладів і доплат за кваліфікаційні класи суддів відповідних загальних судів. Доплати за військові звання і вислугу років встановлюються законодавством України для військовослужбовців. Посадові оклади працівників апарату військових судів не можуть бути меншими, ніж посадові оклади працівників апаратів відповідних загальних судів. Особовий склад військових судів користується всіма видами військового спорядження нарівні з особовим складом військових частин і установ Міністерства оборони України. Військовослужбовці військових судів перебувають на військовій службі і входять у штатну чисельність Збройних Сил України. На них поширюється права і пільги, встановлені законодавством України для військовослужбовців. Перелік штатних посад суддів військових судів і військової колегії Верховного Суду України та відповідних цим посадам військових звань затверджує Президент України.



5. Особливості статусу суддів військових судів

Статус суддів військових судів визначається Конституцією України, Законом України „Про статус суддів” та іншими нормативними актами.

Перше призначення на посаду військового судді, як зазначено у ст.128 Конституції України, строком на 5 років здійснює Президент України. Всі інші судді обираються Верховною Радою України безстроково.

Суддями військових судів можуть бути громадяни України, які відповідають вимогам ст.7 Закону України „Про статус суддів”, перебувають на військовій службі і мають військове звання офіцерського складу. Кількість суддів у військових судах встановлюється Президентом України за поданням Голови Верховного Суду або Міністра Юстиції.

Закон України „Про статус суддів” закріплює право суддів військових судів на відставку. При звільненні з військової служби та виході у відставку судді військових судів за їх вибором мають право на одержання щомісячного довічного утримання та інших пільг або на одержання пенсії, встановленої законодавством для військовослужбовців. Суддя військового суду не може бути звільнений з військової служби; винятком є такі випадки: за власним бажанням, за станом здоров'я, а також у разі досягнення 65-річного віку.

Особливість статусу військових суддів, відповідно до ст.63 Закону України „Про судоустрій України” полягає в тому, що судді військових судів перебувають на військовій службі і входять до штатної чисельності Збройних Сил України. Президентом України за поданням Голови Верховного Суду України, якщо інше не встановлено законом, їм присвоюються військові звання. Строки та порядок присвоєння військових звань, порядок звільнення з військової служби суддів визначаються законом. Військовий суддя, крім здійснення правосуддя, не може залучитися до виконання інших обов'язків військової служби.



Тема 9: „Верховний Суд України”

1.Верховний Суд України - вищий судовий орган держави

У Конституції України визначено, що найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України (ст.125).

Місце і роль Верховного Суду України у системі судів визначаються покладеними на нього обов'язками. В першу чергу - це забезпечення однакового застосування законодавства судами загальної юрисдикції.

Відповідно до ст.47 Закону України „Про судоустрій України” Верховний Суд України:

1. Розглядає у касаційному порядку рішення загальних судів у справах, віднесених до його підсудності процесуальним законом; переглядає в порядку повторної касації усі інші справи, розглянуті судами загальної юрисдикції в касаційному порядку; у випадках, передбачених законом, розглядає інші справи, пов'язані з виключними обставинами.

2. Дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства на основі узагальнення судової практики та аналізу судової статистики.

3. Дає висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я.

4. Звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення у судів загальної юрисдикції при здійсненні ними правосуддя сумніві щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів.

5. Веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику, знайомиться в судах з практикою застосування законодавства.

6. У межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають з міжнародних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зносинах з судами інших держав.

7. Здійснює інші повноваження, що передбачені законом.

2. Склад і структура Верховного Суду України

Верховний Суд України складається з обраних до нього Верховною Радою України суддів. Розгляд та перегляд справ, віднесених законом до підсудності Верховного Суду України, відбувається у судових палатах. Судові палати Верховного Суду України вивчають і узагальнюють практику, аналізують судову статистику та здійснюють інші повноваження, надані їм законом.

Для забезпечення ефективної роботи Верховного Суду України діє апарат суду, структура і штатна чисельність якого затверджується Головою Верховного Суду України. Голова Верховного Суду України також затверджує положення про відділи та інші структурні підрозділи апарату суду.

Верховний Суд України є юридичною особою, має печатку з зображенням Державного герба України і своїм найменуванням. Судді Верховного Суду України обираються Верховною Радою безстроково. Кількісний склад Верховного Суду України встановлюється Верховною Радою.

3. Судові палати Верховного Суду України

У складі Верховного Суду України діють такі судові палати:

1. Судова палата у цивільних справах.

2. Судова палата у кримінальних справах.

3. Судова палата у господарських справах.

4. Судова палата в адміністративних справах.

У складі Верховного Суду України діє Військова судова колегія. Склад судової палати у цивільних справах, судової палати у кримінальних справах і військової колегії затверджується Пленумом Верховного Суду України з числа суддів Верховного Суду. Голова Верховного Суду у разі потреби має право своїм розпорядженням залучати суддів однієї палати для розгляду справ у складі іншої палати.

Судові палати у межах своїх повноважень здійснюють судочинство у справах, віднесених до їх відання; готують проекти постанов Пленуму Верховного Суду України, вивчають і узагальнюють судову практику, аналізують судову статистику тощо.

4. Компетенція президії та Пленуму Верховного Суду України

Закон України „Про судоустрій України” (ст.44) закріплює, що Пленум Верховного Суду України діє у складі Голови, його заступників і всіх суддів Верховного Суду України. У засіданнях Пленуму беруть участь Генеральний прокурор і Міністр юстиції України. У засіданнях Пленуму, не пов'язаних з розглядом судових справ, на запрошення Голови можуть брати участь судді, члени науково-консультативної ради при Вищому Суді, представники міністерств, державних комітетів і відомств та інших центральних органів виконавчої влади, громадських організацій, а також наукових установ.

Відповідно до ст.55 Закону України „Про судоустрій України” Пленум Верховного Суду України:

1. Розглядає матеріали узагальнення судової практики і судової статистики та дає роз'яснення з питань з питань застосування законодавства.

2. Затверджує чисельний та персональний склад судових палат.

3. Обирає Голову Верховного Суду України, його першого заступника, заступників Голови - голів судових палат, їх заступників і Секретаря Пленуму.

4. Затверджує за поданням Голови Верховного Суду України науково-консультативну раду при Верховному Суді України.

5. Відповідно до Конституції України схвалює висновок щодо наявності чи відсутності в діяннях, у яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину, а також ухвалює подання Верховної Ради України про неможливість виконання Президентом України Своїх повноважень за станом здоров'я.

6. Розглядає і вирішує питання про внесення звернень до Конституційного Суду України про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і офіційне тлумачення Конституції та законів України.

7. Заслуховує повідомлення про роботу Верховного Суду України і звітів голів судових палат Верховного Суду України про діяльність палат.

8. Затверджує регламент Верховного Суду України щодо правил розгляду Верховним Судом України питань, віднесених законом до його компетенції та ін.

Законом України „Про судоустрій України” передбачено, що Пленум Верховного Суду України скликається не менш як один раз на три місяці. Про час скликання Пленуму і питання, що вносяться на його розгляд, члени Пленуму, Генеральний прокурор України і Міністр юстиції України повідомляються не пізніше як за десять днів до засідання. Засідання Пленуму і правомочними за наявності не менш як двох третин його складу. Постанови Пленуму підписують Голова Верховного Суду України і Секретар Пленуму.

З метою організації більш ефективної діяльності при Верховному Суді України утворюється президія. Склад президії визначається Пленумом Верховного Суду України.

За посадою до складу президії Верховного Суду України входять Голова Верховного Суду України, його заступники. Судді Верховного Суду України до президії обираються Пленумом Верховного Суду за поданням Голови Верховного Суду таємним голосуванням строком на 5 років. Обраним вважається суддя, за якого подано більшість голосів суддів, які брали участь у засіданні Пленуму. В такому ж порядку судді достроково звільняються від обов'язків члена президії.

До повноваження президії Верховного Суду України входять:

1. Розгляд матеріалів вивчення судової практики та аналізу судової статистики.

2. Заслуховування питання щодо добору кадрів суддів Верховного Суду України.

3. Розгляд питань матеріально-технічного та фінансового забезпечення Верховного Суду України.

4. Вирішення питань про преміювання суддів і працівників апарату Верховного Суду України, встановлення надбавок до посадових окладів.

5. Розгляд питання щодо організації роботи судових палат і апарату Верховного Суду України.

6. Розгляд питання щодо надання методичної допомоги судам загальної юрисдикції.

7. Організація виконання рішень зборів суддів Верховного Суду України.

8. Розгляд інших організаційних питань щодо забезпечення діяльності Верховного Суду України, які вносяться на її розгляд Головою Верховного Суду України та членами президії.

9. Створення робочих груп з числа суддів та фахівців у відповідних галузях права для підготовки проектів постанов Пленуму, вивчення окремих питань, пов'язаних з удосконаленням здійснення правосуддя.

Засідання президії Верховного Суду України проводяться не рідше одного разу на два місяці і є повноважними за наявності двох третин її членів. Президія приймає постанови більшістю голосів її членів, які брали участь у засіданні. Постанови підписуються Головою Верховного Суду України або його заступником, який головував на засіданні.



5. Права і обов'язки Голови Верховного Суду України. Обрання на посаду Голови Верховного Суду України

Голова Верховного Суду обирається на посаду та звільняється з посади Пленумом Верховного Суду України шляхом таємного голосування. До його повноважень входять:

1. Організація діяльності Верховного Суду України, його матеріально-технічне та фінансове забезпечення, затвердження штатного розпису і кошторису витрат на утримання Верховного Суду, затвердження положення про його структурні підрозділи, видання наказів і розпоряджень, прийом на роботу працівників апарату суду, присвоєння їм рангів державного службовця, застосування щодо них заохочення та накладення дисциплінарних стягнень відповідно до закону.

2. Скликання Пленуму Верховного Суду України і головування на його засіданнях, внесення питань на розгляд Пленуму Верховного Суду.

3. Скликання президії Верховного Суду України і внесення на розгляд президії питань, що потребують її рішення; головування на її засіданнях.

4. Внесення на розгляд Пленуму Верховного Суду подання про обрання першого заступника Голови, заступників Голови - голів судових палат, їх заступників і Секретаря Пленуму Верховного Суду.

5. Внесення подання до Верховної Ради України про обрання суддів судів загальної юрисдикції безстроково, якщо інше не передбачено законом, а також пропозицій щодо встановлення кількісного складу Верховного Суду України та ін.



Тема 10: „Господарські суди України”

1. Статус та система господарських судів

1. Відповідно до Конституції України та Закону України „Про господарські суди” правосуддя у господарських відносинах здійснюється господарським судом.

Особливості статусу господарського суду визначаються тим, що він є незалежним органом у вирішенні всіх господарських спорів, які виникають між юридичними особами, державними та іншими органами, а також у розгляді спорів про банкрутство (ст.3 Закону України „Про господарські суди”).

Завданням господарських судів є:

1. Захист прав та охоронюваних законом інтересів учасників господарських правовідносин.

2. Сприяння зміцненню законності у сфері господарських відносин.

3. Внесення пропозицій, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності.

Господарські суди входять у систему судів загальної юрисдикції як спеціалізовані і становлять єдину три ланкову систему судів:

1) місцеві господарські суди;

2) апеляційні господарські суди;

3) Вищий господарський суд України.

Господарські суди сприяють зміцненню законності і протидіють проявам злочинності в економічній сфері. З цією метою постійно направляються окремі ухвали на адресу керівників підприємств, установ і організацій, в діяльності яких виявлено недоліки, а також повідомлення до органів прокуратури та внутрішніх справ.

Діяльність господарських судів базується на принципах:

1. Законності.

2. Незалежності, у тому числі й від органів законодавчої та виконавчої влади, і підкорення лише законові.

3. Рівності всіх учасників процесу перед законом і господарським судом.

4. Гласності та відкритого розгляду справ, за винятком випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної та комерційної таємниці або за наявності обґрунтованих заперечень однієї із сторін.

5. Обов'язковості виконання рішень, ухвал, постанов господарського суду.

6. Змагальності сторін та свободи у наданні ними господарському суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

7. Повного фіксування судового процесу технічними засобами у порядку, встановленому законом.

8. Забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішень господарського суду, крім випадків, встановлених законом.

Господарські суди є юридичними особами, мають самостійний кошторис, поточний, а при необхідності - й інші рахунки в установах банку, печатку із зображенням Державного герба України та своїм найменуванням. Працівники апарату господарських судів є державними службовцями, на яких поширюється дія Закону України „Про державну службу”. Фінансування господарських судів здійснюється за рахунок Державного бюджету України.

2. Склад та повноваження місцевих та апеляційних господарських судів

У системі місцевих господарських судів України діють господарський суд Автономної Республіки Крим, господарські суди областей, міст Києва та Севастополя. Місцеві господарські суди діють у складі голови, першого заступника голови, заступників голови та суддів. Законом України „Про господарські суди” передбачено (ст.7), що у місцевих господарських судах може запроваджуватися спеціалізація суддів з розгляду справ окремих категорій (наприклад, фінансово-господарська, податкова тощо).

Місцеві господарські суди є виключно судами першої інстанції, до компетенції яких належить:

1. Вирішення господарських спорів, розгляд справ про банкрутство.

2. Перегляд за нововиявленими обставинами прийнятих ним рішень.

3. Вивчення й узагальнення практики застосування законодавства, аналіз статистики вирішення господарських спорів, внесення пропозицій Вищому господарському суду України, спрямованих на вдосконалення правового регулювання господарської діяльності та практики вирішення господарських спорів.

4. Проведення роботи, спрямованої на запобігання правопорушенням у сфері господарських відносин та ін.

Матеріально-технічне, транспортне забезпечення та обслуговування господарського суду Автономної Республіки Крим здійснює Рада міністрів Автономної Республіки Крим, інших місцевих господарських судів - міські державні адміністрації.

Важливі функції щодо здійснення правосуддя у господарських правовідносинах виконують апеляційні господарські суди. Відповідно до Закону України „Про господарські суди” (ст.91) апеляційні господарські суди утворюються Президентом України за поданням Голови Вищого господарського суду України з визначенням території, на яку поширюються повноваження апеляційних господарських судів, їх місцезнаходження.

Правосуддя в апеляційних господарських судах здійснюється колегією суддів. До складу апеляційних господарських судів входять голова суду, перший заступник голови, заступники голови та судді. В апеляційному господарському суді може запроваджуватися спеціалізація суддів з метою розгляду окремих категорій справ.

З метою виконання завдань зі здійснення правосуддя апеляційний господарський суд наділений такими повноваженнями:

1. Переглядає в апеляційному порядку рішення місцевих господарських судів, які включені до території, на яку поширюються його повноваження.

2. Переглядає за нововиявленими обставинами прийняті ним рішення.

3. Вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, аналізує статистику вирішення господарських спорів, подає пропозиції Вищому господарському суду України щодо вдосконалення правового регулювання господарської діяльності і практики вирішення господарських спорів та щодо порушення перед Конституційним Судом України питання про офіційне тлумачення законів України.

4. Проводить роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських відносин та ін.

3. Голова місцевого та апеляційного господарського суду

Місцевий та апеляційний господарський суд очолює голова. Повноваження голови місцевого та апеляційного господарського суду зводяться до наступного:

1. Здійснює функції судді у порядку, встановленому ГПК України.

2. Розподіляє обов'язки між заступниками голови та суддями господарського суду у випадках, передбачених ГПК України, формує колегії суддів і призначає головуючого колегії.

3. Забезпечує добір та підготовку кандидатів у судді.

4. Затверджує структуру, штатний розпис та кошторис витрат на утримання господарського суду.

5. Організовує діяльність господарського суду і несе відповідальність за виконання завдань, покладених на господарський суд, видає в межах своїх повноважень накази та інші акти; призначає на посаду та звільняє з посади працівників апарату суду, застосовує щодо них заходи заохочення і накладає дисциплінарні стягнення.

6. Вносить Голові Вищого господарського суду України подання щодо призначення та обрання суддів, встановлення чисельності працівників і асигнувань відповідного господарського суду та здійснює інші повноваження, передбачені законом.

4. Вищий господарський суд України: його склад, структура та повноваження

Вищий господарський суд України є вищим судовим органом господарських судів України у здійсненні правосуддя у господарських правовідносинах. Він складається з обраних до нього Верховною Радою суддів, зі складу яких загальними зборами суду обирається Голова суду та його заступники. Кількісний склад суддів у Вищому господарському суді України визначається Президентом України за поданням Голови Вищого господарського суду України.

Законом України „Про господарські суди” (ст.12) визначено повноваження Вищого господарського суду України, а саме:

1. Переглядає у касаційному порядку рішення апеляційних і місцевих господарських судів.

2. Вивчає й узагальнює практику застосування законодавства, забезпечує однаковість практики, аналізує статистику вирішення господарських спорів; дає роз'яснення господарським судам з питань практики застосування законодавства України, яке регулює відносини у в господарській сфері та порядок вирішення господарських спорів.

3. Веде роботу, спрямовану на запобігання правопорушенням у сфері господарських правовідносин.

4. Здійснює організаційне керівництво апеляційними господарськими судами, а також господарським судом Автономної Республіки Крим, господарськими судами областей, міст Києва та Севастополя, несе відповідальність за організацію, стан і вдосконалення їх діяльності і поширює позитивний досвід роботи господарських судів республіки.

...