Залишивши фактично без суттєвих змін визначення підстав призначення експертизи, законодавець водночас змінив юридичну термінологію з «призначається» на «проводиться», чим вніс певну лінгвістичну й юридичну невизначеність.

За КПК України у минулій редакції експертиза проводилася на підставі мотивованої постанови слідчого, судді або ухвали суду. Відповідно до вимог частини першої ст. 242 нового КПК України «експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого, судді чи суду.». На думку Г.М. Гапотченко, використання законодавцем терміна «звернення» у кримінальному судочинстві не дає однакового розуміння та можливості використання його у практичній діяльності [1, с. 28]. Лінгвістика визначає термін «звернення» як «спрямування своїх слів, своєї мови до кого-, чого-небудь» [30, с. 197]. Розуміючи буквально, під «зверненням» можна вважати усне прохання або вказівку, спрямування інформації експертові електронною поштою, телеграмою, факсом тощо. Таке широке коло розумінь одного терміна у кримінальному судочинстві є неприпустимим. Водночас у частині першій ст.332 нового КПК зазначено, що «під час судового розгляду суд. має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам».

Одним з положень нового КПК України є норма про порядок «залучення експерта» для проведення експертизи (ст. 243). При цьому не розкрито зміст самого поняття «залучення експерта» для проведення експертизи, оскільки, крім самого експерта, інші суб'єкти кримінального процесу не мають повноважень на її проведення (чинний КПК України у певних випадках передбачає участь експерта у проведенні окремих слідчих дій (огляд, освідування, відтворення обстановки та обставин події тощо)). Етимологія визначає термін «залучення» як «заохочення, спонукання до чого-небудь» [30, с. 185]. Незрозумілим як для наукового розуміння, так і для практичного використання є необхідність «залучення експерта» до проведення експертизи, оскільки у частині першій ст. 69 нового КПК України прямо зазначено: «Експертом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об'єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань».

Підтримуючи загальні засади кримінального провадження, серед яких - верховенство права, законність, забезпечення права на захист тощо, викладені у ст. 7 нового КПК України, слід зазначити, що дотримання їх можливе лише за умов законодавчого унормування процесуальної діяльності усіх суб'єктів кримінального процесу та чіткого розмежування повноважень, прав та обов'язків кожного з них.

У новому КПК України вжито деякі основні терміни (п. 19 частини першої ст. 3): «сторони кримінального провадження - з боку обвинувачення: слідчий, керівник органу досудового розслідування, прокурор, а також потерпілий, його представник і законний представник у випадках, установлених цим Кодексом; з боку захисту: підозрюваний, обвинувачений (підсудний), засуджений, виправданий, особа, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, їхні захисники та законні представники».

При цьому у частині другій ст. 243 нового КПК України зазначено, що «сторона захисту має право самостійно залучати експертів на договірних умовах для проведення експертизи, у тому числі обов'язкової». Таке трактування викликає певні непорозуміння стосовно необхідності такого залучення. Напевно, більш зрозумілим було б визначення у новому КПК України норми про те, що у разі потреби через певні підстави сторона захисту надає особі, яка здійснює досудове розслідування, або прокурору письмове клопотання щодо призначення відповідної експертизи з переліком питань для експертного дослідження. Слідчий або прокурор зобов'язаний розглянути письмове клопотання сторони захисту та за наявності підстав задовольнити його або відхилити, про що письмово повідомити ініціатора клопотання. Лише після виконання зазначеної процедури сторона захисту має право звернутися з таким самим клопотанням до слідчого, судді, як це передбачено частиною першою ст. 244 нового КПК України.

Викликає певні сумніви і термін «на договірних умовах».

По-перше, не зрозуміло, хто з ким домовляється і що слід розуміти під «договірними умовами».

По-друге, проведення експертиз, у тому числі обов'язкових, за таких умов не виключає корупційних складових з боку окремих суб'єктів кримінального судочинства.

По-третє, проведення будь-якої експертизи передбачає дослідження певних об'єктів, у тому числі зразків, наданих експертові. Їх виявлення, вилучення і пакування відбувається відповідно до кримінально-процесуального законодавства з належним відображенням у відповідному процесуальному документі. Важко уявити, що сторона захисту на практиці здійснюватиме зазначені дії за новим КПК.

По-четверте, залежно від висновків окремих експертиз (судово-медичної, хімічної, автотехнічної, товарознавчої та деяких інших) по-різному кваліфікують дії особи як за певною статтею, так і за відповідною частиною Кримінального кодексу України або взагалі не вбачають складу злочину у діях певної особи. А отже, проведення експертиз «на договірних умовах» не додасть новому КПК України гарантій законності та утвердження верховенства права [1, с. 29-30].

З цього приводу доволі актуальними є твердження М. Михеєнка, В.Молдована та В. Шибіка про те, що недотримання у кримінальному процесі принципу «дозволено лише те, що передбачено законом» неодмінно призведе до свавілля владних державних органів і посадових осіб, які його проводять [31, с. 7].

Як слушно зазначає В.Т. Маляренко, однією з основних засад судочинства є законність, яка означає, що суд, суддя, прокурор, слідчий, орган дізнання, особа, що проводить дізнання, у процесі кримінально-процесуальної діяльності зобов'язані неухильно і точно виконувати всі вимоги Конституції України та законів України. Це одна з небагатьох засад, у якій немає і не може бути винятків. Виправдати недодержання чи неправильне застосування закону не можуть жодні обставини [32, с. 44].

Однією з умов неухильного дотримання законності та гарантій захисту конституційних прав і свобод громадян під час здійснення кримінального судочинства є вимога КПК України у минулій редакції (ст. 197) щодо ознайомлення обвинуваченого з постановою про призначення експертизи, роз'яснення йому передбачених прав із письмовим відображенням у відповідному протоколі. Згідно з вимогами ст. 202 КПК України (у ред. 1960 року) матеріали експертизи пред'являлися обвинуваченому для ознайомлення. У новому КПК України зазначених норм немає.

Вимоги нового КПК (частина перша ст. 290) зобов'язують прокурора або слідчого за його дорученням «визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта... повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування».

На думку Г.М. Гапотченка, це обмежує права та законні інтереси як підозрюваного та його захисту, так і потерпілого, а отже, у новому КПК України необхідно було залишити норми щодо ознайомлення підозрюваного як з матеріалами, на підставі яких провадиться експертиза, так і з висновками самої експертизи [1, с. 30]. Також з метою надання однакових прав потерпілому та обвинуваченому у новому КПК України законодавцю доцільно було передбачити норму про ознайомлення потерпілого та його представників з матеріалами про призначення експертизи та висновком експерта. Така пропозиція вносилася ще задовго до прийняття нового КПК України [33, с. 258].

Підсумовуючи викладене, вважаємо, що наведені вище окремі питання, які стосуються призначення експертиз за новим КПК України, з урахуванням їх значення у кримінальному судочинстві, потребують подальшого вивчення, узагальнення та внесення рекомендацій або коментарів з метою однакового розуміння та практичного використання.

1.6 Оцінка і використання висновку експерта у кримінальному процесі

Відповідно до ч. 2 ст. 84 чинного КПК України, одним із процесуальних джерел доказів є висновки експертів. Він містить не тільки певні відомості про факти, але й повідомляє ті дані зі спеціальної галузі знань, на підставі яких експерт дійшов своїх висновків [34, с. 195]. Результати експертизи піддаються оцінці слідчим (судом) [34, с. 203]. Згідно з ч. 2 ст. 94 КПК України, жоден доказ не має наперед встановленої сили. Тому висновок експерта не є для слідчого або судді обов'язковим, але незгоду з ним необхідно мотивувати у відповідних постанові, ухвалі, вироку[35, с. 247].

Питання оцінювання висновку експерта розглянуто в роботах таких науковців, як: Л.Е. Ароцкер, В.Д. Арсеньєв, Р.С. Бєлкін, А.І. Вінберг, Л.М. Головченко, А.В. Дулов, О.О. Ейсман, Н.І. Клименко, О.В. Крикунов, О.М. Моісеєв, І.Л. Петрухін, О.Р. Шляхов, В.Т. Юрчишин та ін. Водночас, констатуючи значний внесок цих учених у розроблення вказаної проблеми, слід зазначити, що низку важливих питань недостатньо досліджено. Особливої актуальності вони набувають сьогодні, коли прийнятий новий КПК України.

У чинному КПК України правила оцінювання висновку експерта належним чином не визначено. Їх деталізовано в постанові Пленуму Верховного Суду України «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» № 8 від 30 травня 1997 року [36, с. 172-178]. У п. 17 цієї постанови вказано, що під час перевірки й оцінки експертного висновку суд має з'ясувати:

чи дотримано вимог законодавства під час призначення та проведення експертизи;

чи не було обставин, які виключали б участь експерта у справі;

компетентність експерта, дотримання меж його повноважень;

достатність поданих експертові об'єктів дослідження;

повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним;

узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи;

обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Наведені правила оцінювання висновку експерта можна поділити на дві групи: 1) правила, які стосуються дотримання процесуальної форми призначення та проведення експертизи; 2) правила, які стосуються сутності висновку експерта.

Оцінюючи висновок експерта, суб'єкт оцінювання має з'ясувати, чи дотримано кримінально-процесуальний порядок призначення та проведення експертизи. За чинним КПК України, необхідними умовами для проведення експертизи й надання висновку експерта доказового значення є: 1) належним чином розпочате кримінальне провадження; 2) постанова слідчого, прокурора, судді, ухвала суду про призначення експертизи; 3) доручення провести експертизу незалежній та неупередженій особі, стосовно якої немає передбачених законом перепон для проведення експертизи і яка має необхідні спеціальні знання для надання висновку з досліджуваних питань; 4) обов'язкове попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку; 5) можливість учасника кримінального процесу бути присутнім у передбачених законом випадках під час проведення судової експертизи. «Порушення хоча б однієї з цих умов, - зазначає В.Т. Маляренко, - позбавляє висновок експерта доказового значення» [37, с. 255-256].

Докладніше зміст постанови про призначення експертизи визначено в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, що затверджена наказом Міністерства юстиції України № 53/5 від 8 жовтня 1998 року [38]. Зокрема, у п. 3.3 зазначено, що в постанові про призначення експертизи вказують такі дані: місце й дату винесення постанови; посаду, звання та прізвище особи, яка призначила експертизу; назву справи та її номер; обставини справи, які мають значення для проведення експертизи; підстави призначення експертизи; прізвище експерта або назву установи, експертам якої доручено проведення експертизи; питання, які винесено на вирішення експертові; перелік об'єктів, що підлягають дослідженню (зокрема, порівняльних зразків та інших матеріалів, направлених експертові, або посилання на такі переліки, що містяться в матеріалах справи); інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Установлення вимог стосовно змісту постанови про призначення експертизи в підзаконних нормативних актах може надалі ускладнити оцінювання висновку експерта. Тому ми підтримуємо пропозицію В.Д. Юрчишина про визначення в КПК України спеціальної форми та структури постанови про призначення експертизи [39, с. 262]. Такої самої думки дотримується також С.С. Бичкова [40, с. 9-10].

Якщо експертизу проводять не в експертній установі, слідчий, упевнившись в особі експерта, має вручити копію йому постанови про призначення експертизи, роз'яснити обов'язки та права, установлені ст. 69 КПК України, попередити його про кримінальну відповідальність за ст. 385 Кримінального кодексу України (далі - КК України) [41] за відмову від виконання покладених на нього обов'язків, а також про відповідальність за ст. 384 КК України за надання завідомо неправдивого висновку.

Оцінювання висновку експерта має виявити, чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі. Тобто йдеться про перевірку об'єктивності експерта під час проведення ним експертизи.

Відповідно до ст. 79 КПК України, особа не може бути експертом у справі: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, членом сім'ї або близьким родичем сторони, заявника, потерпілого, цивільного позивача або цивільного відповідача; 2) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості. Попередня участь експерта у цьому кримінальному провадженні як спеціаліста, експерта не може бути підставою для відводу.

Спеціаліст, експерт, крім того, не має права брати участі в кримінальному провадженні, якщо він проводив ревізію, перевірку тощо, матеріали яких використовуються у цьому провадженні.

Під час оцінювання висновку експерта з'ясовують питання про компетентність експерта. Необхідно розрізняти поняття «компетенція експерта» та «компетентність експерта».

«Компетенція експерта - це коло його повноважень, наданих експерту процесуальним законом (процесуальна), обсяг спеціальних знань і навиків, якими він повинен володіти (спеціальна)» [25, с. 21]. «Компетентність експерта - це суб'єктивна характеристика здібностей конкретного експерта вирішувати поставлені перед ним завдання і ступінь володіння ним теорією, методами і методиками експертного дослідження. Компетентність визначають досвід експерта, його базова освіта й рівень спеціальної підготовки» [25, с. 21].

Так, згідно зі ст. 10 Закону України «про судову експертизу» [5], судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче ніж спеціаліст, пройшли відповідну підготовку й отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності. До проведення судових експертиз, крім тих, які проводять виключно державні спеціалізовані установи, можуть залучати також судових експертів, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче ніж спеціаліст, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані й отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності в порядку, передбаченому цим Законом.

Ураховуючи те, що всебічно оцінюють кваліфікації та компетентності експерта атестаційні комісії, Л.М. Головченко обґрунтовано зауважила, що «…при проведенні експертизи в експертній установі немає необхідності такої оцінки в особи, яка призначила експертизу» [42, с. 15-16].

Перевіряють також правильність оформлення висновку експерта. У висновку експерта зазначають такі відомості: коли, де, ким (прізвище, освіта, спеціальність, науковий ступінь і вчене звання, посада експерта), на якій підставі було проведено експертизу, хто був присутній під час її проведення, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав для проведення дослідження, мотивовані відповіді на поставлені питання. Якщо під час експертизи експерт виявить факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не було поставлено питання, він має право вказати на них у своєму висновку.

Детальніше зміст висновку експерта визначено у відомчих нормативних актах. Наприклад, у п. 4.11-4.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень зазначено, що висновок експерта має три частини: вступну, дослідницьку та заключну [38].

У вступній частині висновку експерта зазначають: найменування документа («Висновок»), його номер, за наявності підстав - характер експертизи (чи є вона додатковою, повторною, комісійною або комплексною), вид (назва) експертизи, за якою кримінальною справою її проводять, її номер; дату складання висновку; дату надходження постанови, об'єктів і матеріалів справи до експертної установи (її найменування), ім'я, прізвище, по батькові експерта; дату складання постанови, на підставі якої виконують експертизу, та найменування особи (посада, прізвище, ініціали) або органу, які призначили експертизу; відомості про надані матеріали справи (вид (назва) матеріалів (документів) і кількість аркушів); спосіб доставки та вид упаковки досліджуваних об'єктів із зазначенням у необхідних випадках відомостей про те, чи впливав спосіб упаковки на їх збереженість; перелік питань (дослівно у формулюванні постанови), які винесено на вирішення експертизи; якщо питання в постанові сформульовано нечітко або редакція питання в постанові не відповідає Науково-методичним рекомендаціям з питань підготовки і призначення судових експертиз, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції постанови про призначення експертизи він може дати відповідні роз'яснення й викласти питання в редакції, що відповідає згаданим рекомендаціям; якщо поставлено декілька питань, експерт має право згрупувати їх і викласти в послідовності, яка забезпечує найдоцільніший порядок дослідження; відомості (експертна установа, номер і дата висновку) про ці експертизи; якщо питання, які поставлено на вирішення експертизи, доцільно вирішувати в іншому порядку, ніж той, що визначено в постанові про призначення експертизи, указують, у якому порядку вирішуватимуть ці питання; питання, які вирішує експерт у порядку експертної ініціативи; за наявності в постанові про призначення експертизи питань, які не є предметом експертизи або не входять до компетенції експерта, указують причини, з яких ці питання не вирішено; дані про експерта (експертів): посада, клас судового експерта, науковий ступінь і вчене звання, прізвище, ім'я та по батькові, освіта, експертна спеціальність, стаж експертної роботи, номер свідоцтва про присвоєння кваліфікації судового експерта; попередження експерта про кримінальну відповідальність за надання завідомо неправдивого висновку за ст. 384 КК України (а також за відмову від надання висновку за ст. 385 КК України); дату направлення клопотання експерта про надання додаткових матеріалів, дату надходження додаткових матеріалів або відомостей про наслідки розгляду клопотання; обставини справи, які мають значення для надання висновку, з обов'язковим зазначенням джерела їх отримання; у разі проведення повторних експертиз указують відомості про первинну (попередні) експертизу (прізвища, ініціали експертів, назва експертної установи чи місце роботи експертів, номер і дата висновку експертизи, зміст висновків первинної експертизи; зміст питань, які було поставлено перед експертом на повторне вирішення, а також мотиви призначення повторної експертизи, які зазначені в постанові про її призначення); якщо таких мотивів у постанові немає, про це роблять відповідний запис; у разі проведення комісійних і комплексних експертиз зазначають голову комісії (провідного експерта); відомості про процесуальні підстави й осіб, які були присутні під час проведення досліджень (прізвища, ініціали, процесуальний статус); нормативні акти та література, які використовував експерт для вирішення поставлених питань, із зазначенням їх дати, номера прийняття, редакції та бібліографічних даних.

У дослідницькій частині висновку експерта описують процес дослідження та його результати, а також дають обґрунтування висновків з поставлених питань. Дослідницька частина має містити: відомості про стан об'єктів дослідження, застосовані методи (методики) дослідження, їх реєстраційний номер, умови їх використання; посилання на ілюстрації, додатки та необхідні роз'яснення до них; експертну оцінку результатів дослідження. Описання процесу застосування інструментальних методів дослідження та проведення експертних експериментів може обмежуватися викладенням кінцевих результатів. У зазначених випадках графіки, діаграми, таблиці, матеріали експертних експериментів зберігають у наглядових експертних провадженнях, і на вимогу осіб, які призначили експертизу, їх можуть надавати для ознайомлення. Узагальнення та оцінювання результатів окремих досліджень, які є підставою для формулювання висновків, можуть викладати у синтезуючому розділі дослідницької частини висновку експерта. У дослідницькій частині висновку експерта в разі проведення повторної експертизи вказують причини розбіжностей із висновками попередніх експертиз.

Заключна частина містить висновки дослідження у вигляді відповідей на поставлені питання в послідовності, що визначена у вступній частині. На кожне з поставлених питань має бути надано відповідь по суті або вказано, з яких причин неможливо його вирішити. Якщо заключний висновок не може бути сформульовано в стислій формі, допускається посилання на результати досліджень, викладених у дослідницькій частині.

Ми підтримуємо висловлену в юридичній літературі пропозицію, що вимоги до структури висновку експерта (вступна, дослідницька і заключна частини) необхідно закріпити в чинному КПК України [43, с. 12].

Розглянемо правила оцінювання висновку експерта, які стосуються його сутності. З'ясовується питання допустимості об'єктів, поданих експертові для дослідження. Такі об'єкти поділяють на дві групи: 1) безпосередній об'єкт експертизи - досліджувані речові докази; 2) зразки для порівняльного дослідження. Законність їх отримання визначають дотриманням слідчим відповідних статей КПК України, які регламентують проведення слідчих та інших процесуальних дій з метою отримання таких об'єктів. Порушення вимог закону, що забезпечують їх допустимість, має наслідком втрату доказового значення висновку експерта [35, с. 254].

Суб'єкт оцінювання доказів має визначити повноту відповідей на поставлені питання. З одного боку, експерт повинен відповісти на питання, поставлені перед ним органом, який призначив експертизу. З іншого боку, під час експертизи може бути встановлено обставини, щодо яких питання не ставили. Якщо експерт установить обставини, що мають значення для справи, з приводу яких йому не було поставлено питання, він має право вказати їх у своєму висновку.

Для слідчого та суду найскладнішою є оцінювання наукової обґрунтованості висновку експерта, тобто «достатність матеріалу для зроблених висновків, ефективність методів дослідження, які застосовував експерт, відповідність висновків експерта проведеному дослідженню» [44, с. 49-52].

З оцінюванням обґрунтованості висновку експерта пов'язано оцінювання методики дослідження, яку застосовував експерт під час проведення експертизи. Оцінювання передбачатиме встановлення розроблених наукових засад і положень використовуваної експертом методики. Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону про судову експертизу, методики проведення судових експертиз (крім судово-медичної та судово-психіатричної) підлягають атестації та державній реєстрації в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України [5].

Крім того, встановлюють обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. Установлення відповідності висновку експерта іншим доказам у справі є необхідним етапом оцінювання кожного висновку. Якщо виявлено суперечності між висновками та іншими доказами, то потрібно вивчити взаємозв'язані матеріали справи та з'ясувати, що розбіжність є наслідком необґрунтованих (помилкових) висновків експерта або ж недостовірності доказів, які їм суперечать [25, с. 57].

Здійснюючи оцінку висновку експерта, слідчий, суд може допитати експерта з метою одержати роз'яснення або доповнення висновку. Однак за чинним КПК України його показання не є самостійним джерелом доказів. Допит експерта слід проводитися з метою отримання роз'яснень і доповнень з приводу проведеної ним експертизи, якщо це не потребує нових, додаткових або повторних досліджень.

За результатами оцінювання висновку експерта суб'єкт оцінювання доказів може прийняти одне з таких рішень: 1) визнати висновок експерта повним й обґрунтованим, таким, що має значення для справи; 2) визнати висновок неповним або недостатньо чітким і в разі необхідності призначити додаткову експертизу або допитати експерта; 3) визнати висновок експерта необґрунтованим або сумнівним щодо його правильності та в разі необхідності призначити повторну експертизу.

Отже, слушною є пропозиція О.Ю. Богдан визначити правила оцінки доказів в окремій нормі КПК України [35, с. 256]. На його думку, у цій нормі слід зазначити, що суд, прокурор, слідчий під час оцінювання висновку експерта має з'ясувати: 1) чи було дотримано вимог законодавства під час призначення та проведення експертизи; 2) чи не було обставин, які виключали участь експерта у справі; 3) компетентність експерта й дотримання меж його повноважень; 4) достатність поданих експертові об'єктів дослідження; 5) повноту відповідей на порушені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; 6) узгодженість між дослідницькою частиною та висновком експертизи; 7) обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами кримінальної справи.

Завдання № 2

По запропонованій фабулі виконати наступні завдання:

Визначити, які судові експертизи можливо призначити у кожній стадії розслідування.

Скласти відповідні постанови про їх призначення.

Фабула

У ніч на 10 березня 2003 року в приміщенні офісу ТОВ «Метал - Сервіс» було вчинено крадіжку зі зломом. У ході огляду було встановлено: вхідні двостулкові двері, що замикаються за допомогою навісного замка злочинці відкрили підібраним ключем та проникнули в хол офісу. Безпосередньо перед входом в офіс на піску були виявлені сліди спортивного взуття 42 розміру, два з яких відобразилися достатньо чітко. У результаті огляду цих слідів спеціалістом-криміналістом було висунуте припущення, що такий слід могли залишити кросівки приблизно 42-43 розміру, які мають на підошві правого черевика характерний слід зносу. Після опису в протоколі сліди були сфотографовані і вилучені шляхом виготовлення гіпсового зліпку. При огляді холу офісу виявлені поверхневі сліди взуття, та вилучено грудку засохлого бруду у вигляді ромба правильної форми і дві грудки землі у вигляді однакових прямокутників довжиною із вкрапленнями у вигляді точок жовтуватого кольору. У кабінеті директора зламані зовнішні двері, зламаний сейф. При огляді були виявлені сліди рук на абажурі перекинутої настільної лампи, а на полірованій поверхні столу - сліди долоні і пальців лівої руки. Перед комп'ютерним столиком виявлено 2 недокурка сигарет фірми «LD» і один недокурок сигарети фірми «Winston» із слідами на фільтрі, схожими на губну помаду. Крім цього були вилучені: зразки матеріалу зламаного злочинцями сейфа, зразки відтисків викрадених печатки та штампа. На обкладинці дверей до приміщення бухгалтерії, що прилягає справа до замка на відстані 15 см помітний здвоєний утиснений слід прямокутної форми з чіткими краями. На внутрішній поверхні дужки замка проглядаються сліди тертя, що відрізняються від іншої поверхні свіжим металевим блиском. Об'ємні сліди сфотографовані фотоапаратом фірми «MINOLTA» і з них виготовлені два зліпка за допомогою пасти «К». У нижній частині дверей до приміщення бухгалтерії у місці пролому були виявлені численні частки жовтого, чорного і білого кольору, які були вилучені в целофанові пакети. На нижньому краї отвору помітні плями бурого кольору, схожі на кров. На підлозі туалетної кімнати було виявлено рушник із плямами бурого кольору, схожими на кров. На крані змішувача виявлені сліди пальців руки, пофарбовані в бурий колір.

ВИРІШЕННЯ:

Для правильного вирішення цього завдання, потрібно ознайомитися з такою темою навчальної дисципліни «Криміналістика» як «Призначення судових експертиз» взагалі, й зокрема з питаннями про призначення різних видів експертиз. Для цього потрібно використати відповідні положення чинного Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) Кримінальний процесуальний кодекс України № 4651-VI від 13.04.2012 року // Офіційний вісник України. - 2012.- № 37 (25.05.2012). - Ст. 1370., а також відомчих інструкцій. Проте, зробимо зауваження, що у фабулі завдання зазначено, що злочин був вчинений у ніч на 10 березня 2003 року, тобто коли був чинний КПК України (у ред. 1960 року). Однак, для призначення експертиз будемо використовувати чинний КПК України.

По-перше, відповідно до обставин, наведених в умові завдання, потрібно визначити, які судові експертизи можливо призначити у кожній стадії розслідування. По-друге, потрібно скласти постанови про призначення експертиз.

1. В умові завдання зазначено, що в ході огляду місця події було встановлено: вхідні двостулкові двері, що замикаються за допомогою навісного замка злочинці відкрили підібраним ключем.

У даному випадку потрібно призначити криміналістичну трасологічну експертизу замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів). При цьому, питання на вирішення експерту будуть поставлені лише діагностичні, оскільки в умові завдання не зазначено, що був знайдений та вилучений для ідентифікації ключ, яким злочинці відкрили навісний замок, що висів на вхідних дверях до приміщення офісу.

Порядок призначення експертизи замикальних та запобіжних (контрольних) пристроїв (засобів) передбачений у пункті 10 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.98 року Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: Наказ Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.98 року // Офіційний вісник України. - 1998. - № 46. - С. 172..

Об'єктами експертизи є замки та інші замикальні пристрої, пломби, контрольні пристрої (засоби).

Основними завданнями експертизи є встановлення факту і способу відмикання (злому) пристрою, видів предметів, що були використані для цього, ідентифікація цих предметів, а для пломб, крім того, - ідентифікація пломбувальних лещат, факту переклеювання паперових контрольних засобів.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправність?

Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, підібраними або підробленими ключами)?

У який спосіб відімкнений (зламаний) замок?

Чи одним способом відімкнені (зламані) надані замки?

У якому стані (замкненому, відімкненому) був замок у момент його пошкодження?

Чи можливо відімкнути даний контрольний замок без пошкодження контрольного вкладиша?

Чи можливо відімкнути даний замок за допомогою інструмента (предмета), що був вилучений у особи (прізвище, ім'я, по батькові)?

Знаряддям якого виду зламано замок?

Чи зламано замок знаряддям, вилученим у особи (прізвище, ім'я, по батькові)?

Чи відмикався замок за допомогою даного ключа (відмички)?

Чи є на ключі-оригіналі ознаки, характерні для виготовлення його копії або зліпка?

Чи була обтиснена пломба даними пломбувальними лещатами?

Чи одними пломбувальними лещатами були обтиснені пломби?

Чи розкривалась і обтискувалась повторно пломба після її обтиснення пломбувальними лещатами?

У який спосіб і за допомогою якого знаряддя була розкрита і повторно обтиснена пломба?

Чи можливо з даної пломби витягти матеріал, що використовувався при опломбуванні (дріт, шпагат, шнур), без порушення її цілісності?

Знаряддям якого виду розкривалась пломба?

Який зміст цифрових та буквених знаків на контактних поверхнях пломби?

Чи не розкривалась пломба наданим знаряддям?

Чи були додержані правила пломбування при накладанні даної пломби?

У який спосіб відмикався (знімався) та повертався на місце даний контрольний пристрій?

Якщо об'єктом дослідження є замки, експерту, крім замків, направляються відмички й інші предмети, які могли використовуватися для відмикання або злому замка, а також усі ключі від цих замків.

Замки надаються на дослідження у тому стані, у якому вони знайдені на місці події та вилучені. Устромляти у замкову щілину будь-які предмети (у тому числі штатні ключі), а також проводити інші експерименти із замками до їх експертного дослідження забороняється.

Вилучення замків із сейфів та інших сховищ слід доручати експертові (спеціалістові).

Для вирішення питання про те, чи розкривалась пломба, експертові надаються сама пломба, пломбувальні лещата, якими її повинні були пломбувати, або експериментальні пломби, обтиснені цими лещатами.

Щоб забезпечити проведення експертних експериментів, слід надати експертові 10-15 необтиснених пломб, аналогічних тим, що досліджуються, а також зразки матеріалів (дріт, шпагат, шнур), які використовувались при опломбовуванні.

ПОСТАНОВА

про призначення судово-криміналістичної експертизи

замикальних пристроїв

місто Харків 15 березня 2003 року

Слідчий СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старший лейтенант міліції Петров П.П., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013140070002087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У ніч на 10 березня 2003 року, невстановлені особи шляхом підбору ключа до вхідних двостулкових дверей, що замикаються за допомогою навісного замка, проникли у приміщення офісу ТОВ «Метал-Сервіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Південнопроектна, б. 11, кв. 4, де таємно викрали майно підприємства на загальну суму 10 000 грн.

10.03.2003 року під час огляду місця події - приміщення ТОВ «Метал-Сервіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Південнопроектна, б. 11, кв. 4, було встановлено: вхідні двостулкові двері, що замикаються за допомогою навісного замка злочинці відкрили підібраним ключем.

Навісний замок від вхідних дверей, а також три ключі від нього, видані директором ТОВ «Метал-Сервіс», у присутності понятих були упаковані у паперову картонну коробку, кінці якої склеєні між собою та оклеєні шістьма відрізками паперу, на яких маються відбитки печатки «Для пакетів № 5 СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області», на яких поставили підписи двоє понятих, спеціаліст-криміналіст та слідчий.

У даний час для повного, швидкого та всебічного дослідження обставин справи виникла необхідність у дослідженні предметів, вилучених у ході огляду місця події злочину.

Враховуючи, що для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, керуючись ст.ст.110, 242, 243 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити судово-криміналістичну експертизу замикальних пристроїв, до проведення якої залучити експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області.

2. На вирішення експертів поставити такі питання:

1) Чи справний механізм замка? Якщо ні, то в чому полягає несправність?

2) Чи був відімкнений замок сторонніми предметами (відмичками, підібраними або підробленими ключами)?

3) В який спосіб відімкнений замок?

4) Чи відмикався замок за допомогою даних трьох ключів?

5) Чи є на трьох ключах-оригіналах ознаки, характерні для виготовлення його копії або зліпка?

3. Для дослідження експертам надати:

- постанову про призначення експертизи;

- предмети, що підлягають дослідженню: навісний замок від вхідних дверей ТОВ «Метал-Сервіс», а також три ключі від нього, упаковані у паперову картонну коробку, кінці якої склеєні між собою та оклеєні шістьма відрізками паперу, на яких маються відбитки печатки «Для пакетів № 5 СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області», на яких поставили підписи двоє понятих, спеціаліст-криміналіст та слідчий.

4. Надати експерту право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

5. Копію постанови направити начальнику НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області для організації її виконання.

Слідчий СВ Жовтневого РВ

ХМУ ГУМВС України в Харківській області

старший лейтенант міліції П.П. Петров

2. В умові завдання зазначено, що безпосередньо перед входом в офіс на піску були виявлені сліди спортивного взуття 42 розміру, два з яких відобразилися достатньо чітко. Після опису в протоколі сліди були сфотографовані і вилучені шляхом виготовлення гіпсового зліпку.

Окрім цього, при огляді холу офісу виявлені поверхневі сліди взуття.

У даному випадку потрібно призначити криміналістичну трасологічну експертизу (експертизу слідів ніг людини та взуття). При цьому, питання на вирішення експерту будуть поставлені лише діагностичні, оскільки в умові завдання не зазначені особи, підозрювані у вчиненні цього злочину, та не виявлені їхнє взуття для ідентифікації.

Порядок призначення експертизи слідів ніг людини та взуття передбачений у пункті 7 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.98 року.

Основними завданнями цього виду трасологічної експертизи є ідентифікація людини за слідами: босих ніг, шкарпеток, панчіх, взуття та вирішення діагностичних завдань з установлення особливостей пересування людини, розміру взуття, зросту людини тощо.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди босих ніг (панчіх, шкарпеток, взуття) людини та чи придатні ці сліди для ідентифікації людини (панчіх, шкарпеток, взуття)?

Чи залишені сліди даною особою чи це сліди від шкарпеток, панчіх чи взуття, вилучених у певної особи?

Чи залишені сліди ніг (шкарпеток, панчіх, взуття), виявлені в різних місцях, однією особою (сліди тих самих шкарпеток, панчіх, взуття)?

Взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики і особливі ознаки (розмір, ступінь зношування тощо)?

Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди?

Які особливості ходи людини відбились у "доріжці слідів"?

Який механізм утворення слідів взуття?

Якщо об'єктом експертизи є зліпок об'ємного сліду або поверхневий відбиток босої ноги, для порівняльного дослідження виготовляються 2-3 експериментальні зліпки (відбитки) з босої ноги особи, що підлягає дослідженню.

Коли об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду взуття, то експерту, крім цього об'єкта, направляється і саме взуття. У цьому разі порівняльні зразки виготовляються експертом.

Якщо об'єктом експертизи є зліпок (відбиток) сліду шкарпеток (панчіх), надітих на ноги, то на експертизу, крім зазначеного об'єкта, надаються 2-3 експериментальні зразки зліпків (відбитків) шкарпеток (панчіх), надітих на ноги особи, що перевіряється, а також самі шкарпетки або панчохи.

Взуття направляється на дослідження в тому вигляді, у якому воно було виявлене.

Якщо взуття після події і до моменту вилучення носилось або ремонтувалось, то про це слід повідомити експерта.

ПОСТАНОВА

про призначення судово-криміналістичної трасологічної експертизи

(експертиза слідів ніг людини й взуття)

місто Харків 15 березня 2003 року

Слідчий СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старший лейтенант міліції Петров П.П., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013140070002087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У ніч на 10 березня 2003 року, невстановлені особи шляхом підбору ключа до вхідних двостулкових дверей, що замикаються за допомогою навісного замка, проникли у приміщення офісу ТОВ «Метал-Сервіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Південнопроектна, б. 11, кв. 4, де таємно викрали майно підприємства на загальну суму 10 000 грн.

10.03.2003 року під час огляду місця події - приміщення ТОВ «Метал-Сервіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Південнопроектна, б. 11, кв. 4, за участю спеціаліста-криміналіста НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Іванова П.В. безпосередньо перед входом в офіс на піску були виявлені сліди спортивного взуття 42 розміру, два з яких відобразилися достатньо чітко. У результаті огляду цих слідів спеціалістом-криміналістом було висунуте припущення, що такий слід могли залишити кросівки приблизно 42-43 розміру, які мають на підошві правого черевика характерний слід зносу. Після опису в протоколі сліди були сфотографовані і вилучені шляхом виготовлення гіпсового зліпку.

Кожний з гіпсових зліпків, зроблених з двох слідів спортивного взуття 42 розміру, які мають на підошві правого черевика характерний слід зносу, у присутності понятих був упакований у паперову картонну коробку, кінці якої склеєні між собою та оклеєні шістьма відрізками паперу, на яких маються відбитки печатки «Для пакетів № 5 СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області», на яких поставили підписи двоє понятих, спеціаліст-криміналіст та слідчий.

Окрім цього, при огляді холу офісу виявлені поверхневі сліди взуття. Ці сліди взуття, утворені шляхом нашарування пилу, були зафіксовані за допомогою відкопіювавня їх на три дактилоскопічні плівки, розмірами 50х20 см.

Дактилоскопічні плівки у присутності понятих були упаковані у прозорий поліетиленовий пакет, горловина якого була прошита ниткою білого кольору. Кінці нитки були скріплені між собою та оклеєні одним відрізком паперу, на якому міститься один відбиток печатки «Для пакетів №5 СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області», на яких поставили підписи двоє понятих, спеціаліст-криміналіст та слідчий.

У даний час для повного, швидкого та всебічного дослідження обставин справи виникла необхідність у дослідженні предметів, вилучених у ході огляду місця події злочину.

Враховуючи, що для з'ясування обставин, які мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання, керуючись ст.ст.110, 242, 243 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Призначити судово-криміналістичну трасологічну експертизу (експертизу слідів взуття людини), до проведення якої залучити експертів НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області.

2. На вирішення експертів поставити такі питання:

1) Чи є на даній поверхні (даному предметі) сліди взуття людини та чи придатні ці сліди для ідентифікації взуття, яким вони були залишені?

1) Чи залишені сліди взуття, виявлені в різних місцях (перед входом в офіс ТОВ «Метал-Сервіс» та в холі офісу) однією особою одним і тим самим взуттям?

2) Взуттям якого виду залишені дані сліди і які його характеристики й особливі ознаки (розмір, ступінь зношування тощо)?

3) Який орієнтовно зріст людини, яка залишила сліди?

4) Який механізм утворення слідів взуття?

3. Для дослідження експертам надати:

- постанову про призначення експертизи;

- предмети, що підлягають дослідженню:

1) два гіпсові зліпки, зроблені з двох слідів спортивного взуття 42 розміру, які мають на підошві правого черевика характерний слід зносу, кожний з яких упакований у паперову картонну коробку, кінці якої склеєні між собою та оклеєні шістьма відрізками паперу, на яких маються відбитки печатки «Для пакетів № 5 СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області», на яких поставили підписи двоє понятих, спеціаліст-криміналіст та слідчий;

2) три дактилоскопічні плівки, розмірами 50х20 см, упаковані у прозорий поліетиленовий пакет, горловина якого була прошита ниткою білого кольору. Кінці нитки були скріплені між собою та оклеєні одним відрізком паперу, на якому міститься один відбиток печатки «Для пакетів №5 СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області», на яких поставили підписи двоє понятих, спеціаліст-криміналіст та слідчий.

4. Надати експерту право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.

5. Копію постанови направити начальнику НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області для організації її виконання.

Слідчий СВ Жовтневого РВ

ХМУ ГУМВС України в Харківській області

старший лейтенант міліції П.П. Петров

3. Далі, в умові завдання зазначено, що при огляді у кабінеті директора ТОВ «Метал-Сервіс» були виявлені сліди рук на абажурі перекинутої настільної лампи, а на полірованій поверхні столу - сліди долоні і пальців лівої руки.

Окрім того, у фабулі завдання зазначено, що на крані змішувача у туалетній кімнаті виявлені сліди пальців руки, пофарбовані в бурий колір.

У цьому випадку повинна бути призначена криміналістична трасологічна експертиза слідів рук людини (дактилоскопічна експертиза).

Порядок призначення експертизи слідів рук (дактилоскопічної експертизи) передбачений у пункті 6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції № 53/5 від 08.10.98 року.

Основним завданням дактилоскопічної експертизи є ідентифікація особи за слідами її рук, які залишені на місці події. Якщо версія про особу, що залишила слід, ще не висунута, а також якщо слідчий вважає за потрібне встановити, чи є на предметах обстановки місця події невидимі або слабовидимі сліди, перед експертом може постати питання про наявність такого роду слідів і їх придатність для ідентифікації особи.

Експертиза слідів рук вирішує і ряд неідентифікаційних завдань, пов'язаних з визначенням механізму слідоутворення, особливостями будови руки, яка залишила слід, деякими іншими характеристиками слідоутворювального об'єкта.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

Чи є на об'єкті сліди рук?

Чи придатні дані сліди для ідентифікації особи?

Чи залишені сліди рук конкретною (однією) особою?

Чи залишені однією особою сліди рук, вилучені в різних місцях?

Чи є на даному предметі сліди рук і якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?

Якою рукою і якими пальцями руки залишено сліди?

Які особливості мають руки людини, що залишила сліди (відсутність пальців, наявність шрамів тощо)?

Якими ділянками поверхні долоні залишено сліди?

У результаті якої дії залишено слід (захват, торкання тощо)?

Чи були сліди до вилучення на поверхні конкретного об'єкта?

Чи є ознаки перенесення вилучених слідів з однієї поверхні на іншу?

Об'єктами дослідження з метою ідентифікації особи за папілярними лініями рук є сліди пальців та (або) долонь.

Речові докази, на яких знайдено сліди рук або припускається їх наявність, мають надсилатися експерту в якомога коротші строки.

Експертиза може бути проведена також шляхом дослідження копії сліду на слідокопіювальній плівці, зліпка об'ємного сліду або масштабного фотознімка сліду.

Як порівняльні зразки надаються експериментальні відбитки нігтьових фаланг пальців або відбитки долонь осіб, які підлягають перевірці.

До кола осіб, що перевіряються, слід включати і тих, що не причетні до скоєння злочину, якщо вони могли залишити сліди на місці події, наприклад мешканців квартири, в якій скоєно крадіжку. Установлення того факту, що слід залишила саме ця особа, виключить пошук нових підозрюваних і призначення зайвих експертиз.

Якщо в процесі слідчого огляду не було встановлено, якою частиною руки залишено слід, експерту направляються експериментальні відбитки всіх трьох фаланг пальців рук, а також відбитки долонь. Коли є дані, які вказують на те, що слід залишено крайньою верхньою ділянкою нігтьової фаланги, крім відбитків нігтьових фаланг, додатково відбираються відбитки цих ділянок.

Якщо мається на увазі, що сліди рук після проведення дактилоскопічної експертизи будуть направлені на судово-медичну експертизу (для встановлення групи крові тощо), про це слід зазначити в документі про призначення дактилоскопічної експертизи (залучення експерта), що дасть змогу уникнути застосування методів, які виключають надалі проведення судово-медичного дослідження об'єкта.

ПОСТАНОВА

про призначення судово-криміналістичної трасологічної експертизи слідів рук (дактилоскопічної експертизи)

місто Харків 15 березня 2003 року

Слідчий СВ Жовтневого РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області старший лейтенант міліції Петров П.П., розглянувши матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013140070002087 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У ніч на 10 березня 2003 року, невстановлені особи шляхом підбору ключа до вхідних двостулкових дверей, що замикаються за допомогою навісного замка, проникли у приміщення офісу ТОВ «Метал-Сервіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Південнопроектна, б. 11, кв. 4, де таємно викрали майно підприємства на загальну суму 10 000 грн.

10.03.2003 року під час огляду місця події - приміщення ТОВ «Метал-Сервіс», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Південнопроектна, б. 11, кв. 4, за участю спеціаліста-криміналіста НДЕКЦ при ГУМВС України в Харківській області капітана міліції Іванова П.В. безпосередньо при огляді у кабінеті директора ТОВ «Метал-Сервіс» були виявлені сліди рук на абажурі перекинутої настільної лампи, а на полірованій поверхні столу - сліди долоні і пальців лівої руки.

Окрім того, на крані змішувача у туалетній кімнаті виявлені сліди пальців руки, пофарбовані в бурий колір.

Сліди рук, виявлені на абажурі перекинутої настільної лампи, спеціалістом-криміналістом Івановим П.В. були відкопійовані на дактилоплівку, розмірами 8х10 см.

...