Особливості приватизації сільськогосподарських земель в Україні

вид III - непластифікований полівінілхлоридний стовпчик діаметром 90 мм та висотою 1200 мм. У центрі верхнього торцю розташований сферичний виступ з поглибленням для нанесення мітки червоного кольору, під яким вказується номер межового знака. За периметром кола угорі виконаний напис “МЕЖОВИЙ ЗНАК”, унизу - “Україна”. Межовий знак виду III призначений для закріплення меж земельних ділянок на ґрунтовому покриві.

Кожний межовий знак має номер, що не повторюється на всій території України, та складається з десяти символів, з яких:

перші три - арабські цифри;

четвертий - літера українського алфавіту;

останні шість - арабські цифри.

Вибір виду межового знака здійснюється власником (користувачем) земельної ділянки з урахуванням місцевих кліматичних та фізико-геологічних умов.

Глибина закладки межового знака при закріпленні меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) на ґрунтовій поверхні визначається виконавцем з урахуванням місцевих кліматичних та фізико-геологічних умов і складає від 0,5 до 0,8 м.

Межові знаки встановлюються у поворотних точках меж земельної ділянки, але не рідше ніж через 200 м. Мінімальна відстань між межовими знаками в поворотних точках меж земельної ділянки не повинна бути менше ніж 1 м.

Межі земельних ділянок, що виділяються власникам земельних часток (паїв) в натурі (на місцевості), які будуть використовуватись їх власниками самостійно, закріплюються межовими знаками кожна окремо.

Вказані земельні ділянки, які їх власники або інші особи будуть використовувати єдиним масивом, закріплюються межовими знаками лише по окружній межі єдиного масиву.

Встановлення межових знаків здійснюється таким чином, щоб забезпечити можливість їх зберігання і створити якомога менше перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів.

У місцях, де встановлення межових знаків може створювати незручності у використанні земель сільськогосподарського призначення, межові знаки закладаються на глибину не менше 0,65 м від поверхні землі (ґрунту).

З метою забезпечення схоронності підземних кабельних ліній зв'язку, електромереж, водопроводів, каналізації, газових мереж тощо перед початком виконання робіт із закріплення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) межовими знаками, встановлення яких вимагає проведення земляних робіт на глибині більше ніж 0,3 м, необхідно узгодити можливість їх виконання з відповідними підприємствами, установами, організаціями - власниками (балансоутримувачами) зазначених інженерних мереж.

Межові знаки не встановлюються:

у спільних поворотних точках меж суміжних земельних ділянок, на яких раніше встановлено межові знаки. У такому випадку раніше встановлений межовий знак використовується для опису кожної суміжної земельної ділянки (суміжних земельних ділянок) у складі відповідної документації із землеустрою;

у місцях, де їх установка неможлива (у зв'язку зі створенням перешкод для руху пішоходів і транспортних засобів, на водних об'єктах, при забороні проведення земляних робіт тощо). У такому випадку поворотні точки меж земельної ділянки можуть позначатися маркуванням фарбою;

на бажання власника (користувача) - у разі якщо межі земельних ділянок в натурі (на місцевості) збігаються з природними та штучними лінійними спорудами і рубежами (річками, струмками, каналами, лісосмугами, шляхами, шляховими спорудами, парканами, огорожами, фасадами будівель та іншими лінійними спорудами і рубежами тощо).

Місцезнаходження межових знаків підлягає прив'язці до пунктів державної геодезичної мережі.

Середньоквадратична похибка місцезнаходження межового знака відносно найближчих пунктів державної геодезичної мережі, геодезичних мереж згущення, міських геодезичних мереж не повинна перевищувати:

у містах Києві, Севастополі, містах - обласних центрах та містах обласного підпорядкування - 0,1 м;

в інших містах та селищах - 0,2 м;

у селах - 0,3 м;

за межами населених пунктів для земельних ділянок площею до 10 га - 0,5 м, а площею 10 га і більше - 2,5 м.

Межові знаки можуть додатково прив'язуватися шляхом проведення лінійних промірів до кутів будинків і споруд, центрів люків оглядових колодязів, опор ліній електропередачі й зв'язку.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою.

Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Повідомлення надсилається рекомендованим листом, кур'єрською поштою, телеграмою чи за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення.

Власники (користувачі) суміжних земельних ділянок, місце проживання або місцезнаходження яких невідоме, повідомляються про час проведення робіт із закріплення межовими знаками поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) через оголошення у пресі за місцезнаходженням земельної ділянки.

Закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) може здійснюватися за відсутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок у випадку їх нез'явлення якщо вони були належним чином повідомлені про час проведення вищезазначених робіт, про що зазначається у акті прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Межі вкраплених у земельну ділянку інших земельних ділянок встановлюються та закріплюються межовими знаками в тому самому порядку, що і зовнішні межі такої земельної ділянки.

Передача межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом прийомки-передачі межових знаків на зберігання.

Фінансування робіт із встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів, коштів юридичних осіб, громадян та інших джерел, не заборонених законом.

Витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними.

Власник (користувач) земельної ділянки попереджається та несе відповідальність за знищення межових знаків відповідно до пункту «е» частини першої статті 211 Земельного кодексу України, статті 56 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості)

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється при повній (частковій) втраті в натурі (на місцевості) межових знаків, їх пошкодженні, яке унеможливлює використання межових знаків, а також при розгляді земельних спорів між власниками (користувачами) суміжних земельних ділянок.

Власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними.

Відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на підставі раніше розробленої та затвердженої відповідно до статті 186 Земельного кодексу України (2768-14) документації із землеустрою. У разі відсутності такої документації розробляється технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки встановити неможливо, то кожному виділяється однакова за розміром частина спірної ділянки.

У разі коли в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема зі встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Закріплення відновлених меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) межовими знаками здійснюється відповідно до вищезазначеної інструкції.[16]

РОЗДІЛ 5.

АВТОМАТИЗАЦІЯ ПОЛЬОВИХ ТА КАМАРАЛЬНИХ РОБІТ В ПРОЦЕСІ ПРИВАТИЗАЦІЇ

5.1 Використання електронних тахеометрів при виконанні польових робіт

Впровадження сучасних геодезичних приладів у виробництво дає змогу в мінімальний термін подати замовнику досить точну і достовірну інформацію про об'єкт і тим самим дозволяє зменшити затрати людської праці на опрацювання інформації та швидше й якісніше виконувати поставлене завдання. Для цих приладів розроблено велику кількість програмного забезпечення, яке значно пришвидшує і полегшує опрацювання інформації, що істотно підвищує продуктивність праці.

На даний період часу спостерігаються загальні тенденції виробництва з використанням віддалемірів та електронних тахеометрів:

- лазери видимого діапазону стали використовувати не тільки для виконання вимірювань, а й для зручності наведення на ціль;

- збільшилась кількість приладів, якими вимірюють віддаль без відбивача;

- на ринку з'явились високоточні прилади для вимірювання віддалей з похибкою (1+1•10-6D) мм, наприклад, насадка Wild DI 2002 фірми Lеіса, і кутів з похибкою 1” (ТrimbІе 5601, GTS 800/800А Торсоn, ТРS 1800 Lеіса) і навіть 0,5” (ТРS 2003 Lеіса) [20-22];

- розширився асортимент приладів, що відрізняються такими характеристиками: точністю, діапазоном віддалей, що вимірюється, комплектністю і, як наслідок - ціною.

Одними з найважливіших характеристик віддалемірів та електронних тахеометрів є гранична віддаль, що вимірюється, та похибка вимірювань. У більшості сучасних приладів гранична віддаль вимірювань при наведенні на один стандартний відбивач становить 800-2500 м (при атмосферній видимості не менш як 15-20 км), а похибка вимірювань перебуває в межах від (2+2x10-6D) м до (5+5x10-6D) мм, де D - віддаль, що вимірюється, мм. Прецизійні прилади дозволяють вимірювати віддалі з похибкою 1 мм. Наприклад, тахеометр NЕТ2100-42 дає змогу вимірювати віддалі до 100 м з похибкою (0,8+1х10-6D) мм, до 200 м з похибкою (1,3+1х10-6D) мм, до 1000 м з похибкою (1,3+1х10-6D) мм [22].

Деякі прилади дозволяють вимірювати віддалі до 6-9 км з однією стандартною призмою-відбивачем. Скажімо, тахеометр ОРТ 1000 (фірма Торсоn) вимірює віддалі до 6 км із похибкою (3+2х10-6D)мм, а віддалемір DІ 3000 - відстані до 9 км із похибкою (3+1x10-6D) мм.

Для зручності вимірювання віддалей дедалі більше використовуються прилади з можливістю роботи на плівку-відбивач або й взагалі без відбивача. Типовими характеристиками для таких видів вимірювань є гранична віддаль вимірювань до 80-100 м з похибкою (3+2х10-6D) мм. При роботі зі стандартною призмою дальність дії таких приладів може досягати 2,5-3 км [21].

Як приклад такого приладу назвемо тахеометри ТС 307 (фірма Lеіса) та 3305DR (фірма Trimble).Із вдосконаленням матеріалів і форм відбивачів ми можемо отримати точніші виміри на більших віддалях. Також збільшення кількості призм до трьох підвищує граничну віддаль приблизно на 30-50 %.

Час одного вимірювання в більшості приладів у режимі роботи “точне вимірювання” лежить у межах від 1 до 3 секунд. У режимі “спостереження” цей час може істотно скорочуватися.

Наприклад, у віддалеміра DІ 30028 (Lеіса) час одного вимірювання в режимі “точно” становить 3,5 секунди, а в режимі “швидке спостереження” ~ 0,07 секунд”. При цьому похибка вимірювань зростає з(3+1х10-6D) мм до 5-15 мм [19]. У режимі роботи без відбивача середній час одного вимірювання сягає 3 секунд.

Джерелами випромінювання в сучасних віддалемірах та електронних тахеометрах слугують напівпровідникові діоди інфрачервоного діапазону та лазерні діоди як інфрачервоного, так і видимого діапазонів (червоні).

Для приладів зі світлодіодними випромінювачами характерні порівняно невеликі гранично допустимі віддалі, які при наведенні на одну стандартну призму становлять 800-1000 м. Прилади з лазерними діодами мають значно більшу граничну дальність вимірювання, яка може досягати 10 км і більше [23].

Похибка вимірювання кутів у більшості електронних тахеометрів становить 2”-5”. Окремі тахеометри дозволяють вимірювати кути з похибкою 1” (Sokkia SET 2010, Тrimble 5601).

Також для збільшення точності наведення, вимірювання віддалей проводять досліди з удосконалення оптичної системи і системи обробки цифрового сигналу. Керування електронними віддалемірами і тахеометрами, як правило, здійснюється за допомогою клавіатури. Винятком є віддалеміри Уральського оптико-механічного заводу 2СТ10 і СП2 “Топаз”. Результати вимірювань у більшості приладів відображаються на рідкокристалічному екрані, що дозволяє спостерігати кілька параметрів одночасно (результат вимірювань, рівень сигналу, стан акумуляторів тощо). Деякі прилади мають дві панелі - попереду і позаду приладу.

Існують прилади з дистанційним керуванням через радіоканал на відстані 1,5-2 км (тахеометри Торсоn АР-L1А, Тrimble 560 та ін.).

Практично всі прилади мають можливість зв'язку з персональним комп'ютером через інтерфейс RS 232S, власну пам'ять на 100-4000 точок (залежно від типу приладу). Живлення приладів здійснюється як від зовнішніх джерел, так і від акумуляторів, які вставляються безпосередньо у прилад. Внутрішні акумулятори забезпечують роботу приладу впродовж 5-8 годин, що відповідає повному вимірюванню (відстань плюс кути) близько 600 точок. Деякі прилади мають режим швидкого заряджання (наприклад, робота - 6 годин, зарядка - 1,5 години). Зовнішні акумулятори дозволяють працювати 25-30 годин, що еквівалентно повному вимірюванню 3000 точок [20].

Загальна маса приладів становить: тахеометрів 3,5-6 кг, віддалемірів - 1,4-2,3 кг, віддалемірних насадок - 0,5-0,6 кг. Маса приладів однієї серії може відрізнятися залежно від комплектації, ємності акумулятора тощо [23].

Зараз існує велика кількість автоматизованих систем опрацювання результатів польових топографо-геодезичних та кадастрових робіт, серед них такі як Інвент-Град, Terramodel, Digitals, Trimble Geomatics Offise, Corel DRAV та інші. Ці системи забезпечують опрацювання нівелірних мереж, полігонометричних мереж і теодолітних ходів, лінійно-кутових побудов, геодезичних засічок, наземних топографічних знімань.

Опрацювання планових і висотних геодезичних мереж передбачає: попереднє опрацювання вимірів, аналіз і апробацію даних, урівноваження результатів за методом найменших квадратів, оцінку точності визначення пунктів і елементів мережі за результатами урівноваження, формування схем і каталогів геодезичної основи, формування картографічних матеріалів.

5.2 Обробка даних польових вимірювань з використанням сучасного програмного забезпечення

У сучасних умовах землевпорядного виробництва склалося протиріччя між застарілою практикою проектних робіт із землевпорядкування і потребою в підвищенні рівня наукової обґрунтованості багатьох планових заходів щодо вдосконалення земельних відносин і організації раціонального використання землі, реалізованих через проекти землеустрою. Такі обставини й зумовили об'єктивні передумови для створення і впровадження систем автоматизованого проектування в землеустрої.

Вирішення сучасних завдань, які ставляться перед землеустроєм, неможливе без автоматизації проектних робіт на базі широкого залучення досягнень науково-технічного прогресу, опанування фахівцями-землевпорядниками сучасних методів і прийомів обробки та представлення інформації з використанням персональних комп'ютерів. Такі автоматизовані технології приходять на заміну традиційним і комплексним та набули значного поширення в організаційному управлінні землевпорядних робіт. [25-27].

Літературні та науково-методичні дані свідчать, що система автоматизованого проектування дає змогу підвищити техніко-економічні показники виробів на 10-15 %, скоротити терміни проектування у 2-4 рази, підвищити продуктивність праці не менш як на 50%, знизити енерго- та транспортні витрати на 10-15 %, заощадити матеріали у проектах на 5-10 %, змінити характер інженерної праці, збільшити можливість тиражування документації, сприяти поширенню передових методів проектування [28].

Одним із видів системи автоматизованого проектування є AutoCAD. Цей програмний продукт пропонує найдовершеніші засоби для отримання високоякісних планово-картографічних матеріалів, а також зручні інструменти тривимірного моделювання. Програмний продукт містить функції, які полегшують і прискорюють роботу над проектом. Швидкість і легкість, з якими створюються цифрові моделі планово-картографічних матеріалів місцевості, широкі можливості їх перетворення і редагування - усе це забезпечує величезну економію часу порівняно з “ручним” кресленням. Сучасний пакет AutoCAD дозволяє працювати одночасно з декількома кресленнями, має могутні засоби візуалізації створюваних тривимірних об'єктів і розширені можливості адаптації системи до вимог користувача, забезпечує зв'язок графічних об'єктів із зовнішніми базами даних, дозволяє переглядати і копіювати компоненти креслення без відкриття його файла, редагувати зовнішні посилання і блоки, що знаходяться в зовнішніх файлах, тощо [29; 30].

Креслення в системі AutoCAD - це файл, що містить опис графічної та іншої інформації у спеціальному форматі (DWG). У процесі роботи над кресленням він тимчасово зберігається в оперативній пам'яті комп'ютера. Тривале зберігання креслень здійснюється на жорсткому або з'ємному носієві.

Система координат - фіксована система, що включає точку початку координат і пов'язані з нею осі для визначення положення об'єктів у просторі. У пакеті AutoCAD застосовується тривимірна прямокутна система координат. При використанні цієї стандартної системи точка відліку розміщується у тривимірному просторі за допомогою визначення відстані і напрямку зі встановленого початку відліку, вимірюваного по трьох ортогональних осях (X, Y, Z). У програмі AutoCAD дозволено застосування двох систем координат: фіксованої світової системи координат (МСК) і переміщуваної, призначеної для користувача системи координат (ПСК). У системі AutoCAD користувач вибирає одиниці вимірювання лінійних величин, прийняті в галузі його професійної діяльності: міліметри, метри, кілометри, дюйми і т. д. Таким чином, при роботі з пакетом можна вважати, що графічне вікно AutoCAD безрозмірне і креслення викреслюються в ньому у натуральну величину. У робочій зоні екрана монітора відстані вимірюються системою в умовних одиницях, що визначають тільки формат представлення числа: цілий, в експоненціальному вигляді або у вигляді дробів. Відповідність між реальною й умовною системами вимірювання встановлюється при виборі масштабу виведення креслення на плотер. Кутові величини звичайно задаються в програмі AutoCAD у градусах і частках градуса. Також користувачу надається право вибрати для представлення кутових величин інші одиниці вимірювання: радіани, гради або топографічні одиниці.

Для структуризації графічної інформації в системі AutoCAD застосовується корисний і зручний спосіб, заснований на техніці шарів. Шар - це могутній засіб для логічного угрупування даних, подібний накладенню один на одного прозорих кальок з фрагментами креслення. Таким чином, креслення представляється у вигляді необмеженої безлічі шарів, на кожному з яких можуть бути розміщені різні об'єкти. Шар може відображатися на екрані монітора окремо або в комбінації з іншими шарами, він може бути включений, вимкнений або заблокований для редагування. Кожен шар має своє ім'я і характеризується кольором, типом і товщиною ліній, які встановлюються для всіх об'єктів, що належать шару. Крім того, кожному шару може бути дозволено або заборонено виведення об'єктів, що належать шару, на пристрій друку. Тому, замість того, щоб указувати ці властивості для кожного об'єкта, можна користуватися їх значеннями для даного шару, якщо вони відповідають потребам.

Залежно від поставлених завдань, при розробці проекту землеустрою в різні шари може бути поміщена інформація, яка стосується: розміщення основних видів угідь, гідрографії, лісової рослинності, доріг, населених пунктів, рельєфу місцевості, ЛЕП та інших лінійних споруд, ґрунтових контурів, зон схилів різної крутизни, еколого-технологічних груп земель тощо.

На отриманих планово-картографічних матеріалах у системі AutoCAD в автоматичному порядку є можливість визначення площ, кутових величин, довжин

ліній тощо. Спеціальні функції програми дозволяють в автоматичному режимі виконувати проектування ділянок заданої площі паралельно заданому напрямку. Розробка проектних рішень у середовищі AutoCAD дозволяє з достатньою точністю на одному кресленні відображати проектні рішення з їх деталізацією до робочих проектів та вивід креслення на друк у масштабі, що буде необхідний для тих або інших цілей. Система Autocad забезпечує роботу з мережею Інтернет, можна читати файли зі сторінок в Інтернеті (Web-сторінок), зберігати файли на сторінках Інтернету, формувати Web-сторінки і вставляти гіперпосилання на Url-адреси тощо.[25, 26]

Також великим попитом на території України користується програмний продукт Digitals.

Створений багато років тому як пакет для цифрової картографії, Digitals вже більше десяти років активно використовується в землеустрої. Його масове застосування розпочалося в епоху розділу колгоспних земель на паї в кінці 90-х років.

Перша версія Digitals з'явилася в 1992 році і призначалася для дигіталізації цифрових карт з паперових оригіналів за допомогою дигитайзера. Звідси пішла назва програми. Програма також застосовувалася для стереозіставлення карт по аерознімкам на аналітичних стереоплотерах “Стереоанаграф” і Leica “SD2000” (спільно з Цниигаик, Росія)

Дуже важливою можливістю особливо для землевпорядних цілей є створення обмінних файлів за даними польових геодезичних вимірювань або результатами аерокосмічної зйомки. Для цього не потрібно додаткових сторонніх програм. Розглянемо процес формування обмінного файлу в Digitals. Геодезист виконає вимір поворотних точок ділянки та розташованих на ній будівель. Потім, завантажений з електронного тахеометра файл вимірювань, надходить в програмний модуль Geodesy, в якому виконується зрівняння ходу. В результаті зрівнювання ми отримаємо набір координованих пікетних точок, за якими потрібно побудувати контура. Для цього досить вибрати зі списку необхідний шар (угіддя, ділянка, квартал, суміжник) і зібрати контур, вказуючи готові пікетні точки. Вирізання всіх вкраплених угідь за допомогою «петель», як цього вимагає стандарт In4, виконується автоматично однією командою. Створений ділянку з угіддями, кварталом і суміжниками представляється у вигляді ієрархічного списку. Каскадний список дозволяє проконтролювати геометричну правильність і вкладеність об'єктів, а також баланс площ. У випадку, якщо сума площ внутрішніх об'єктів не співпаде з площею зовнішнього, це буде відображено спеціальним значком. Використання готових пікетів це лише один із способів формування метричної частини. Додаткові функції засічок дозволяють додавати точку за промірами, відкладати відстань уздовж створу або по заданому напрямку, будувати перпендикуляри, ділити і об'єднувати полігони, а також багато іншого. Після створення метричної частини необхідно заповнити семантичні дані: код КОАТУУ, паспортні дані власника, реквізити техдокументації і т.д. Завдяки гнучкій настроюваної системі шаблонів, багато значення автоматично розраховуються за допомогою формул або заповнюються заздалегідь заданими значеннями. Дані для групи ділянок також можна вставляти з таблиць і текстових файлів. Коли всі дані внесені, виконується команда збереження в формат In4. Створений обмінний файл при збереженні автоматично перевіряється і, за наявності помилок, відкривається вікно модуля перевірки обмінних файлів. Програма перевіряє не тільки баланс площ і правильність заповнення кожного дескриптора, але також їх взаємне відповідність. Незважаючи на те, що є єдині правила заповнення файлів, існують різні додаткові вимоги в різних регіонах. Тому модуль перевірки зроблений повністю настроюється. Всі правила описані в так званому сценарії перевірки - текстовому файлі, який може редагуватися користувачем. Такий сценарій формально описує необхідні вимоги до обмінного файлу, будучи єдиним шаблоном для центрів ДЗК та землевпорядних підприємств. Після створення файлу у форматі In-4 його необхідно конвертувати у файл формату xml що нещодавно запроваджений, як стандарт обмінного файлу і після цього заповнити в пакеті Digitals необхідну інформацію.

Програма Geodesy, що входить в пакет Digitals, виконує обробку даних електронних тахеометрів. Вона підтримує більшість популярних приладів. При появі на ринку нових моделей, їх підтримка оперативно додається. При цьому залишається можливість вводити вимірювання вручну, однак використання електронних тахеометрів значно прискорює процес. Після виконання вимірювань, прилад підключається до комп'ютера для зчитування з нього даних. Отриманий файл відкривається програмою Geodesy і при цьому перевіряється на наявність грубих помилок. Далі вводяться координати опорних точок і виконується зрівнювання вимірів. В результаті ми отримаємо координати всіх пікетних точок і протокол зрівнювання ходу.

При ручному введенні вимірювань слід скористатися закладками Теодоліт для опису ходів і Тахеометр для введення вимірювань пікетних точок. Координати точок розраховуються автоматично у процесі введення і відображаються на графічній схемі. Крім лінійно-кутових мереж, програма дозволяє працювати з нівелірними мережами і вирішувати прямі і зворотні геодезичні задачі. При використанні модуля зрівнювання можна обробляти геодезичні мережі будь-якої складності. Це може бути і тріангуляція і трилатерація, системи полігонометричних ходів. Розраховані пікетні точки передаються в графічний редактор Digitals, де виконується подальша обробка. Земля в ілюмінаторі Компанія Keyhole, пізніше поглинута Google, здійснила революцію, розробивши технологію глобального доступу до космічних знімків через Інтернет. Google, у свою чергу, зробила цю технологію доступною, надавши безкоштовний сервіс перегляду карт і знімків - Google Maps. Потім у гру включилася Microsoft з аналогічним сервісом Virtual Earth. Digitals дозволяє завантажувати знімки, з згаданих сервісів, безпосередньо у відкриту карту, накладаючи щойно створений обмінний файл на зображення земної поверхні (рис. 5.1). Знімки при цьому на льоту трансформуються в задану систему координат і вставляються в карту у вигляді растрової підкладки із збереженням їх геодезичної прив'язки. Обидва сервіси використовують переважно дані з супутника QuickBird має максимальний дозвіл 60 см. Однак точність їх прив'язки значно нижче і зазвичай не перевищує кількох метрів. Причиною цього є використання загальносвітової моделі рельєфу низького дозволу, точність якої обмежена. Однак ці помилки зазвичай систематичні і найчастіше піддаються істотному виправленню.

Рис. 5.1 Накладка векторних зображень на супутникоі знімки

Для підвищення точності прив'язки знімків в Digitals служить спеціальний інструмент дозволяє поєднати файли зображення з вашої карти, упізнавши наявні на ній контура. Всі знімки записуються в спеціальну папку і можуть потім використовуватися повторно без підключення до Інтернету. Створивши загальну мережеву папку на сервері підприємства можна організувати єдине сховище завантажених знімків.Це дозволить заощадити трафік і прискорить завантаження - раніше завантажені знімки будуть миттєво вставлятися в карту.

У 1995 році у НПП “Геосистема”, на базі Digitals була розроблена цифрова фотограмметрична станція “Дельта”, яка прийшла на зміну аналітичним стереоплотерам “Стереоанаграф”, дозволяючи на комп'ютері Pentium-100 працювати зі стереопарами цифрових знімків високого дозволу (з розміром піксела 10 мкм). Точність визначення координат за космічними знімками, за найоптимістичнішими прогнозами, не перевищує одного метра. Тому їх можна використовувати лише для загального контролю місця розташування ділянок і як підкладку для індексного-кадастрових карт. Однак, замовивши аерофотозйомку і використовуючи метод стереоскопічних вимірювань можна визначати координати з точністю 10 см, скоротивши обсяг польових робіт до мінімуму. Digitals справляється і з цим завданням. Адже він спочатку був розроблений саме для створення карт фотограмметричних методом. Оснащений додатковим модулем для стереообробки, пакет перетворився в цифрову фотограмметричну станцію «Дельта» і забезпечує повний цикл обробки аерофотозйомки. Для стереоспостережень застосовують спеціальний 3D-монітор або звичайний монітор з стереоскопом. Для цілей демонстрації підійде анагліфічних режим, який можна використовувати на будь-якому моніторі при наявності очок з червоним і зеленим світлофільтрами. Програмне забезпечення Delta / Digitals дозволяє обробляти знімки всіх відомих аерозйомочних камер, як аналогових, так і цифрових, створюючи цифрові карти, мозаїчні ортофотоплани і цифрові моделі рельєфу.

Як не прагне сучасне суспільство повністю перейти на електронний документообіг, але результат роботи геодезиста і землевпорядника, як правило, повинен бути представлений на папері та скріплений відповідними печатками і підписами.

В Digitals для роздруківки звітної документації, застосовується модуль Reports. Це потужна програма, заснована на ядрі Fast Report 4, однак її використання є дуже простим. Потрібно лише виділити в редакторі Digitals ділянку, викликати меню “Генератор звітів” і вибрати в списку потрібний документ для друку. Програма сама подбає про те, щоб всі необхідні дані автоматично перенеслися з описів ділянок, кварталів та угідь в створюваний документ. Документом може бути каталог координат, експлікація, реєстраційна картка або пояснювальна записка. Документ зазвичай не вимагає редагування і відразу готовий до друку або експорту.

Шаблони документів в Reports повністю настроюються і можуть редагуватися. Всі шаблони використовують єдину базу даних найменувань, адрес та інших реквізитів різних організацій. Достатньо один раз внести туди дані для тих населених пунктів, районів і областей, в яких ви працюєте. При формуванні технічної документації на земельну ділянку програма автоматично вибере і підставить потрібні реквізити в залежності від КОАТУУ його місцезнаходження. Крім стандартних шаблонів, що є в поставці програми, також можна створювати свої власні. Припустимо, вам часто доводиться готувати до друку однотипні документи, що нерідко зустрічається в землевпорядній практиці. Ось тут приходить на допомогу модуль Reports. Вбудованими засобами редагування створюється шаблон майбутнього документа. Додаються підписи, таблиці, зображення. У місцях, де потрібно вставити дані з обмінного файлу записуються формули. Найпростіша формула просто підставить, наприклад, значення дескриптора NM з обмінного файлу. Більш складні формули виконують відмінювання за відмінками, маніпуляції з рядками, розрахунок математичних виразів і т.д. Крім того, для складної обробки можна написати власну підпрограму.

Системи координат та картографічні проекції одна з найскладніших тем у картографії та геодезії. Проблема стала особливо актуальною з розповсюдженням супутникових геодезичних вимірювань і з зростанням вимог до точності визначення координат. Digitals забезпечує математично строгий перерахунок між усіма популярними системами координат. Можливий перерахунок з СК42 в СК63 і назад в різних зонах, з СК63 в широту / довготу, з широти / довготи в UTM і т.д. Можливий перерахунок у будь-яку місцеву систему координат з відомими параметрами. Всі описи систем координат, включаючи параметри еліпсоїда, коефіцієнти Хельмерта тощо, зберігаються в настроювальному файлі, дозволяючи додавати і використовувати будь-які інші системи. Можливий як явний перерахунок координат, так і перерахунок координат на льоту, для поєднання карти в одній системі з космічними знімками або сканованими картами в інший. Це дозволяє поєднувати різнорідні джерела і виконувати оцифровку об'єктів у необхідній системі координат, незалежно від того, в якій системі була виконана прив'язка растра.

У 1996 році розвиток DOS-версії Digitals було припинено і почалася розробка Windows версії Delta / Digitals для створення цифрових карт фотограмметричних методом. Перша Windows версія Digitals вийшла в 1997 році. Ми звикли бачити плоскі карти, як на папері, так і на екрані комп'ютера. Такі карти несуть достатньо інформації для цілей землеустрою, проте мало придатні для інженерних цілей, екологічного моніторингу, водного господарства, гірничої справи та багатьох інших застосувань. Традиційно рельєф виражають у вигляді горизонталей, однак набагато наочніше він може бути представлений у вигляді тривимірної моделі. Карти в Digitals, завжди є тривимірними, в тому сенсі, що кожна точка містить значення висоти. Щоб побачити карту в об'ємі досить включити відповідний вид. Модель рельєфу може бути представлена у вигляді регулярної сітки або суцільної поверхні. На поверхню можна накласти зображення місцевості. Це дозволяє виявити помилки в моделі рельєфу і уявити, як дана місцевість виглядає в реальності.

Програма також дозволяє за результатами аерофотознімання створювати фотореалістичні тривимірні моделі кар'єрів, будівель і міст.

У 1998 році НПП “Геосистема” спільно з ТОВ “Аналітика” випустили першу версію Digitals для землевпорядкування. Були додані функції розпаювання за площею і за вартістю (з урахуванням бонітету агрогруп), а також роздруківки державних актів за допомогою настроюваних шаблонів. Основною функцією географічної інформаційної системи, є зберігання та обробка значних обсягів геометричної і атрибутивної інформації. Ця інформація може накопичуватися як у звичайних файлах, так і в спеціалізованих сховищах - SQL базах даних. Якщо необхідна паралельна колективна робота декількох користувачів над однією картою, тоді база даних це єдино вірний вибір.

Digitals дозволяє зберігати карти і у файлах і на серверах баз даних. Підтримуються дві відомі СУБД: Microsoft SQL (комерційна) і PostgreSQL (безкоштовно). Для PostgreSQL існує розширення PostGIS, що містить функції для роботи з просторовими даними та сумісне зі стандартом OpenGIS. Це важлива особливість, завдяки якій Digitals записує координати об'єктів та іншу інформацію в стандартному форматі. А значить, працювати з нею зможе будь-яка клієнтська програма, що підтримує стандарт OpenGIS.

Для користувача, робота з SQL-версією карти майже нічим не відрізняється від роботи зі звичайною карткою. Проте адміністратор може централізовано на рівні сервера обмежити доступ до даних на основі прав користувачів. Припустимо, є база даних по земельних ділянках на всю область. Виконавці мають право лише додавати об'єкти, але не можуть видаляти або змінювати їх. Крім того, виконавець не зможе додати ділянку в базу, якщо він знаходиться в іншому районі, або перетинається з іншими ділянками. Це схема роботи обласного центру ДЗК. Безліч користувачів працюють з однією картою, але в силу заданих обмежень не можуть випадково або навмисно пошкодити дані. Сервер бази даних стежить за їх цілісністю, а також захищає дані від пошкодження при раптових відключеннях живлення та інших збоях.

Спадщина минулого - це архіви старих карт і планів, які потрібно ввести в комп'ютер для їх використання. На початковому етапі достатньо їх відсканувати. Проте використання сканованих (растрових) карт не завжди зручно, тому що вони займають багато місця і їх практично неможливо редагувати. Тому, для повноцінного використання необхідно перевести карту в векторну форму, оцифруваши всі її контури. Однак ручний збір контурів на насиченій карті або плані може зайняти невиправдано багато часу. Для прискорення масової оцифровки паперових карт, був створений спеціальний модуль Topotracer. Topotracer це проста в освоєнні програма, що виконує напівавтоматичну векторизацію сканованих карт і планів. Наприклад, для збору горизонталі необхідно вказати лише початкову точку і напрямок, а програма автоматично оцифрує її до розриву або перетину з іншим об'єктом. Потім потрібно вказати програмі наступне напрямок векторизации і трасування горизонталі продовжиться. Модуль дозволяє векторизувати горизонталі, точкові контури рослинності і грунтів, розпізнає положення пікетів і підписів до них. Програму можна використовувати не тільки для топографічних карт, але також для векторизации різних схем і планів.

Часом навіть автоматична векторизація займає надто багато часу і тоді скановані паперові карти доводиться використовувати у вихідному растровому вигляді. Те ж саме відноситься і до ортофотопланів. Для Digitals це не є проблемою, так як програма спочатку створювалася для роботи не тільки з векторними картами, але й зі значними масивами растрових зображень. Програма дозволяє виконувати трансформування і зшивання растрів, а також вставку в карту великої кількості карт та ортофотопланів завантажених на льоту з зовнішніх файлів. Растрове зображення складається з безлічі точок - пікселів. Найбільш популярними форматами зберігання растрів є TIFF і JPG.

Digitals являє собою універсальний інструмент здатний вирішувати безліч самих різних завдань. І це інструмент, що росте разом із запитами користувачів від обробки геодезичних вимірювань і створення техдокументації на одну земельну ділянку, до ведення чергових планів великих міст і індексно-кадастрових карт масштабу області. Вбудована мова скриптів дозволяє досвідченим користувачам ще більше розширити функціональність програми і максимально автоматизувати рішення власних типових завдань.

РОЗДІЛ 6.

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

6.1 Організація та управління охороною праці на підприємстві

Організація роботи служби охорони праці

Робота служби охорони праці підприємства повинна здійснюватись відповідно до плану роботи та графіків обстежень, затверджених роботодавцем.

Робочі місця працівників служби охорони праці мають розміщуватись (як правило) в окремому приміщенні, забезпечуватись належною оргтехнікою, технічними засобами зв'язку і бути зручними для приймання відвідувачів.

Для проведення навчання, інструктажів, семінарів, лекцій, виставок тощо має бути створений кабінет з охорони праці відповідно до Типового положення про кабінет охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці від 18.07.97 N 191, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.10.97 за N 458/2262.

Роботодавець забезпечує стимулювання ефективної роботи працівників служби охорони праці.

Працівники служби охорони праці не можуть залучатися до виконання функцій, не передбачених Законом України “Про охорону праці”.

Служба охорони праці взаємодіє з іншими структурними підрозділами, службами, фахівцями підприємства та представниками профспілки, а за її відсутності - з уповноваженими найманими працівниками особами з питань охорони праці.[34]

Основні завдання служби охорони праці:

- в разі відсутності впровадженої системи якості відповідно до ISO 9001, опрацювання ефективної системи управління охороною праці на підприємстві та сприяння удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожного працівника. Забезпечення фахової підтримки рішень роботодавця з цих питань;

- організація проведення профілактичних заходів, спрямованих на усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;

- вивчення та сприяння впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки, прогресивних і безпечних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працівників;

- контроль за дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативно-правових актів з охорони праці, положень (у разі наявності) галузевої угоди, розділу “Охорона праці” колективного договору та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства;

- інформування та надання роз'яснень працівникам підприємства з питань охорони праці.[34]

Функції служби охорони праці:

1) розроблення спільно з іншими підрозділами підприємства комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці, планів, програм поліпшення умов праці, запобігання виробничому травматизму, професійним захворюванням, надання організаційно-методичної допомоги у виконанні запланованих заходів;

2) підготовка проектів наказів з питань охорони праці і внесення їх на розгляд роботодавцю;

3) проведення спільно з представниками інших структурних підрозділів і за участю представників професійної спілки підприємства або, за її відсутності, уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці перевірок дотримання працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці;

4) складання звітності з охорони праці за встановленими формами.

5) проведення з працівниками вступного інструктажу з охорони праці;

6) ведення обліку та проведення аналізу причин виробничого травматизму, професійних захворювань, аварій, заподіяної ними шкоди;

7) забезпечення належного оформлення і зберігання документації з питань охорони праці, а також своєчасної передачі її до архіву для тривалого зберігання згідно з установленим порядком.

8) складання за участю керівників підрозділів підприємства переліків професій, посад і видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони (безпеки) праці, що діють в межах підприємства, надання методичної допомоги під час їх розроблення;

9) інформування працівників про основні вимоги законів, інших нормативно-правових актів та актів з охорони праці, що діють в межах підприємства.

Розгляд:

- питань про підтвердження наявності небезпечної виробничої ситуації, що стала причиною відмови працівника від виконання дорученої роботи, відповідно до законодавства (у разі необхідності);

- листів, заяв, скарг працівників підприємства, що стосуються питань додержання законодавства про охорону праці.

Організація:

- забезпечення підрозділів нормативно-правовими актами та актами з охорони праці, що діють в межах підприємства, посібниками, навчальними матеріалами з цих питань;

- роботи кабінету з охорони праці, підготовки інформаційних стендів, кутків з охорони праці тощо;

- нарад, семінарів, конкурсів тощо з питань охорони праці;

- пропаганди з питань охорони праці з використанням інформаційних засобів.

Участь у:

- розслідуванні нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві відповідно до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112;

- складанні санітарно-гігієнічної характеристики робочих місць працівників, які проходять обстеження щодо наявності профзахворювань;

- проведенні внутрішнього аудиту охорони праці та атестації робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці;

- роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціально-культурного призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування в частині дотримання вимог охорони (безпеки) праці;

- розробленні положень, інструкцій, розділу “Охорона праці” колективного договору, актів з охорони (безпеки) праці, що діють у межах підприємства;

- складанні переліків професій і посад, згідно з якими працівники повинні проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди;

- організації навчання з питань охорони праці;

- роботі комісії з перевірки знань з питань охорони праці.

Забезпечення організаційної підтримки (в разі наявності) роботи комісії з питань охорони праці підприємства.

Контроль за:

- виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, колективним договором та заходами, спрямованими на усунення причин нещасних випадків та професійних захворювань;

- проведенням ідентифікації та декларуванням безпеки об'єктів підвищеної небезпеки;

- наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці згідно з переліком професій, посад і видів робіт, своєчасним внесенням в них змін;

- своєчасним проведенням необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування;

- станом запобіжних і захисних пристроїв, вентиляційних систем;

- своєчасним проведенням навчання з питань охорони праці, всіх видів інструктажу з охорони праці;

- забезпеченням працівників відповідно до законодавства спецодягом, спецвзуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту, мийними та знешкоджувальними засобами;

- організацією зберігання, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилювання і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту;

- санітарно-гігієнічними і санітарно-побутовими умовами працівників згідно з нормативно-правовими актами;

- своєчасним і правильним наданням працівникам пільг і компенсацій за важкі та шкідливі умови праці, забезпеченням їх лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними йому харчовими продуктами, газованою солоною водою, наданням оплачуваних перерв санітарно-оздоровчого призначення тощо відповідно до вимог законодавства та колективного договору;

- дотриманням у належному безпечному стані території підприємства, внутрішніх доріг та пішохідних доріжок;

- організацією робочих місць відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- використанням цільових коштів, виділених для виконання комплексних заходів для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- застосуванням праці жінок, інвалідів і осіб, молодших 18 років, відповідно до законодавства;

- виконанням приписів посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці та поданням страхового експерта з охорони праці;

- проведенням попередніх (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року.[34]

ЗУ “Про охорону праці”. Стаття 6. Права працівників на охорону праці під час роботи

Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

Працівник має право відмовитися від дорученої роботи, якщо створилася виробнича ситуація, небезпечна для його життя чи здоров'я або для людей, які його оточують, або для виробничого середовища чи довкілля. Він зобов'язаний негайно повідомити про це безпосереднього керівника або роботодавця. Факт наявності такої ситуації за необхідності підтверджується спеціалістами з охорони праці підприємства за участю представника профспілки, членом якої він є, або уповноваженої працівниками особи з питань охорони праці (якщо професійна спілка на підприємстві не створювалася), а також страхового експерта з охорони праці.

За період простою з причин, передбачених частиною другою цієї

статті, які виникли не з вини працівника, за ним зберігається середній заробіток.

Працівник має право розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавства про охорону праці, не додержується умов колективного договору з цих питань. У цьому разі працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного заробітку.

Працівника, який за станом здоров'я відповідно до медичного висновку потребує надання легшої роботи, роботодавець повинен перевести за згодою працівника на таку роботу на термін, зазначений у медичному висновку, і у разі потреби встановити скорочений робочий день та організувати проведення навчання працівника з набуття іншої професії відповідно до законодавства.

На час зупинення експлуатації підприємства, цеху, дільниці, окремого виробництва або устаткування органом державного нагляду за охороною праці чи службою охорони праці за працівником зберігаються місце роботи, а також середній заробіток. [34]

ЗУ “Про охорону праці”. Стаття 13 Управління охороною праці та обов'язки роботодавця

Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.

З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме:

створює відповідні служби і призначає посадових осіб, які забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за виконання покладених на них функцій, а також контролює їх додержання;

розробляє за участю сторін колективного договору і реалізує комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

забезпечує виконання необхідних профілактичних заходів відповідно до обставин, що змінюються;

впроваджує прогресивні технології, досягнення науки і техніки, засоби механізації та автоматизації виробництва, вимоги ергономіки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

забезпечує належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

забезпечує усунення причин, що призводять до нещасних випадків, професійних захворювань, та здійснення профілактичних заходів, визначених комісіями за підсумками розслідування цих причин;

організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров'я виробничих факторів;

розробляє і затверджує положення, інструкції, інші акти з охорони праці, що діють у межах підприємства (далі - акти підприємства), та встановлюють правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, у виробничих приміщеннях, на будівельних майданчиках, робочих місцях відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці, забезпечує безоплатно працівників нормативно-правовими актами та актами підприємства з охорони праці;

здійснює контроль за додержанням працівником технологічних процесів, правил поводження з машинами, механізмами, устаткуванням та іншими засобами виробництва, використанням засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

...