Механізми державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

25.00.02 - Механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора наук з державного управління

Механізми державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України

Бесчастний Віктор Миколайович

КИЇВ - 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України.

Науковий консультант

доктор наук з державного управління, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

КОРЕЦЬКИЙ Микола Христофорович,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідуючий відділом інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування

Офіційні опоненти

доктор наук з державного управління, доцент ЛАТИНІН Микола Анатолійович,

Харківський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, завідуючий кафедрою економічної політики

доктор наук з державного управління, професор ТОКАРЕВА Валентина Іванівна,

Донецький державний університет управління, проректор з науково-педагогічної роботи і міжнародних зв'язків;

Захист відбудеться 22 квітня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.03 у Раді по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України за адресою: 01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 60, к. 302.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України Національної академії наук України (01032, м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 60, к. 202).

Автореферат розісланий 20 березня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради, к.держ.упр., с.н.с. І.О. Драган

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Утвердження і забезпечення права людини на освіту в будь-якій країні є одним із найважливіших обов'язків держави. Це зумовлено тим, що освіта в сучасному глобалізованому й інформатизованому світі все більше стає вирішальним чинником суспільного прогресу і національної безпеки, важливою складовою повного розвитку людської особистості, збільшення поваги до прав і свобод людини. Сьогодні цілком очевидно, що без необхідної освіти людина не зможе забезпечити собі належних умов життя і реалізуватись як особистість, а також усвідомити і захистити свої права. Високий рівень освіченості населення є важливим чинником, що позитивно впливає на створення сприятливих умов для повної реалізації прав і свобод людини та громадянина.

Підготовку висококваліфікованих працівників органів внутрішніх справ спроможні забезпечити лише спеціалізовані навчальні заклади МВС України, що як оперативний резерв міністра внутрішніх справ беруть участь у розв'язанні завдань, визначених Законом України «Про міліцію». Адже протидіяти сучасній злочинності здатні лише кваліфіковані, компетентні, фізично розвинені правоохоронці, які мають спеціальні навички боротьби зі злочинністю.

Особливого значення освіта набуває в часи становлення нашої держави як суверенної, демократичної та правової, суб'єкта Європейського співтовариства, повноправного учасника Болонського процесу.

Забезпечити органи внутрішніх справ кваліфікованими фахівцями покликана відомча система професійної підготовки кадрів. У її компетенцію входить не тільки реалізація професійних освітніх програм у сфері правоохоронної діяльності, а і формування у співробітників міліції системоутворюючої ціннісно-нормативної конструкції, від якої залежить спрямованість професійної соціалізації, динаміка соціального статусу і соціальної мобільності, усвідомлення державної і суспільної значущості професійної діяльності, становлення особи загалом. У контексті трансформації правоохоронної сфери дискусійними стають питання, пов'язані з створенням універсальної освітньої інфраструктури; формуванням багаторівневої і багатоступінчатої системи професійної підготовки; розвитком нових організаційно-управлінських структур; співвідношенням концептуальних основ відомчої освітньої політики з ціннісно-нормативними засадами державної політики в сфері освіти МВС України.

В Україні нині здійснюється безпосереднє регулювання, детальний адміністративний і фінансовий контроль стосовно вищої освіти системи МВС України. Це стримує процес їх входження в зону загальноєвропейського освітнього простору. Регулювання розвитку вищих навчальних закладів МВС України ще не стало об'єктом відповідальності держави перед суспільством. Воно не охоплює широкого й відкритого доступу як до доступеневого, так і післяступеневого навчання, освіти для розвитку особистості й навчання протягом усього життя, громадянства як короткочасної, так і тривалої соціальної доцільності.

Серед найбільш відомих зарубіжних вчених, котрі досліджують проблеми вищої освіти, можна назвати Ф. Альтбаха, Г. Келлі, К. Павловського, А. Річардса, П. Скотта та ін. Досить ґрунтовно та всебічно досліджується розвиток сучасної вищої освіти російськими вченими. Серед них: А. Галаган, Б. Гершунський, О. Ліферов, В. Садовнічий та ін. В Україні розробка концепції реформування вищої освіти входить до кола наукових інтересів таких визнаних вітчизняних фахівців, як В. Андрущенко, М. Згуровський, К. Левківський, В. Луговий, В. Козаков, К. Корсак, В. Кремень, В. Огнев'юк, С. Ніколаєнко, М. Степко, Т. Фініков та ін.

Пошук ефективних механізмів державного управління реформуванням вищої освіти, оптимального розподілу повноважень між різними рівнями управління є предметом постійної уваги теоретиків і практиків з державного управління. Серед них слід назвати таких зарубіжних і вітчизняних фахівців, як: Г. Атаманчук, В. Бакуменко, В. Бурега, В. Гамаюнов, Б. Данилишин, О. Дацій, А. Дєгтяр, Д. Дзвінчук, В. Журавський, О. Іваницька, М. Карамушка, В. Князєв, М. Корецький, В. Корженко, М. Латинін, В. Майборода, С. Майборода, В. Мартиненко, Т. Мотренко, Н. Нижник, О. Поважний, С. Поважний, Т. Проценко, Д. Табачник, В. Тертичка, В. Токарева, В. Цвєтков та ін.

Незважаючи на різноплановість підходів до висвітлення цієї тематики у наукових виданнях, недостатньо вивченими залишаються стратегічні напрями діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України. Напрямами подальших наукових досліджень залишаються видокремлення особливостей організації вищих навчальних закладів системи МВС України, їх характерних ознак, підвищення якості освітніх послуг та удосконалення структури пропозиції освітніх послуг вищих навчальних закладів. Усі зазначені проблеми залишаються поза увагою та не знаходять дієвої підтримки з боку держави. Не достатньо обґрунтованою є політика держави в галузі вищої освіти системи МВС України, яка має передбачати: створення умов для покращення конкурентоспроможності закладів вищої освіти шляхом підвищення якості; формування соціального замовлення на вищу освіту й участь у визначенні обсягів та профілів підготовки спеціалістів у освітніх закладах МВС України; вивчення мотиваційних складових обрання майбутнього фаху, пріоритетний підхід до організації навчання громадян, що особливо потребують соціального захисту; сприяння трудовій активності населення, проведення державного планування розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України.

Отже, необхідність теоретичного, методологічного та практичного значення вирішення окреслених проблем зумовила вибір теми, актуальність і цільову спрямованість дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові результати, теоретичні положення й висновки були отримані у межах наукової теми відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України “Дослідження проблем модернізації національного господарства в контексті світових тенденцій сталого розвитку” (номер державної реєстрації 0106U005193(39), 0106U005261(48)) і “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (номер державної реєстрації 0107U0004762). Роль автора полягає у розробці інноваційних механізмів реформування вищої освіти в Україні.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обгрунтування теоретичних, методологічних засад державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України, розробка пропозицій щодо вдосконалення механізмів реалізації державної політики в умовах інтеграції країни в міжнародний освітній простір.

Для досягнення мети дослідження вирішено такі завдання:

- поглибити дослідження наукових підходів щодо формування механізмів державного управління вищими навчальними закладами системи освіти МВС;

- обгрунтувати напрями реформування системи державного управління вищими навчальними закладами МВС України, виходячи з досвіду окремих країн Європи і США;

- визначити напрями реформування вітчизняної системи вищої освіти МВС з урахуванням вимог Болонської декларації та сучасних тенденцій розвитку;

- уточнити принципи державної політики розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України;

- обгрунтувати цілі державного регулювання співробітництва системи навчальних закладів МВС України і зарубіжних країн у галузі поліцейської вищої освіти; вищий освіта внутрішній справа

- на основі аналізу регулювання діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України запропонувати напрями розвитку системи відомчої освіти;

- удосконалити механізм державної підтримки інформаційного забезпечення вищих навчальних закладів системи МВС України;

- запропонувати нову модель освіти у сфері МВС, яка пов'язана зі стратегією стійкого розвитку України;

- посилити мотиваційну складову механізму державної підтримки людського фактора щодо підвищення ефективності системи освіти МВС;

- розробити кваліфікаційну конструктивно-логічну модель системи освіти у галузі МВС України за безпосередньою участю держави;

- визначити основні напрями вдосконалення організаційно-методичних форм управління у сфері освітньої діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України;

- запропонувати механізми вдосконалення державного планування економічного розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України.

Об'єктом дослідження є державне управління розвитком освіти України.

Предмет дослідження - механізми державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано: історичний та логічний методи - для дослідження еволюції постановки проблеми й наступності її вирішення; абстрактно-логічний - для теоретичного узагальнення й формування висновків; економіко-статистичний - для аналізу сучасного стану державної політики в умовах інтеграції країни в міжнародний освітній простір; методи аналізу і синтезу - для розробки системи державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України, розрахунково-конструктивний - з метою вдосконалення механізму державного управління розвитком вищих навчальних закладів; експериментальний - для розробки системи концептуальних положень і заходів стратегії управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України; порівняльного аналізу - для зіставлення ефективних форм і механізмів державної підтримки системи освіти України.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Конкретний особистий внесок полягає в розробці наукових засад механізмів державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України, які дають змогу моделювати розвиток системи владних інституційних заходів регулювання системи освіти в умовах інтеграції країни в міжнародний освітній простір.

Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні теоретико-методологічні результати:

уперше:

- запропоновано нову модель освіти у сфері МВС України, яка пов'язана зі стратегією стійкого розвитку як результату протиставлення трьох методологічних підходів в організації системи освіти: традиційного, де вища освіта розглядається як процес і результат засвоєння людиною систематизованих знань, умінь і навичок, досвіду, має в такому розумінні інформаційно-трансляційну природу; інформаційного на базі комп'ютерних навчальних систем, штучного інтелекту, медіатизації й формування глобальних телекомунікацій; трансформаційного, пов'язаного з новою моделлю розвитку цивілізації - ноосферною;

- розроблено кваліфікаційну конструктивно-логічну модель системи освіти у галузі МВС України на основі синтезу певної сукупності структурних компонентів, якими у системі професійної освіти є: матеріально-технічна база; організаційно-методичне забезпечення функціонування; професорсько-викладацький склад; управлінський і учбово-допоміжний персонал; телекомунікаційні й інформаційні зв'язки; забезпечення соціально-економічних умов функціонування; державна політика у сфері освіти й участь держави в управлінні;

- обґрунтовано новий методологічний підхід до визначення ефективності державного управління, що дає змогу класифікувати якість освітньої послуги ВНЗ МВС України (як якість освітнього процесу, так і якість (професіоналізм) випускника вищого навчального закладу за обраною спеціальністю вищої професійної освіти) і якість його освітньої діяльності;

- запропоновано механізми вдосконалення державного планування економічного розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України: активізація діяльності відповідних органів державної влади (Державний комітет статистики України, Державний центр зайнятості, Департамент освіти та науки МВС України, Міністерство освіти і науки України, Уряд України), метою яких стане підвищення рівня визначеності вимог держави з формування державного замовлення галузі; виділення розподілу відповідальності держави і суспільства по управлінню вищою освітою у наступних сферах: кадрове замовлення, зміна інституційних умов функціонування вищих навчальних закладів;

удосконалено:

- наукові підходи формування механізмів державного управління вищими навчальними закладами системи освіти МВС як специфічним сигналом, так й ефективним чинником її розвитку, що уможливлює розгляд сигнальних функцій цих механізмів у галузі науки „Державне управління”, які призводять до перерозподілу доходів суспільства цивілізованим способом і економії непродуктивних витрат державного бюджету;

- принципи державної політики розвитку вищих навчальних закладів системи МВС, що знаходяться у межах положень Національної доктрини розвитку освіти України, серед яких: оптимізація державних управлінських структур, децентралізація управління; перехід до програмно-цільового управління; упровадження нової етики управлінської діяльності; організація експериментальної перевірки й експертизи освітніх інновацій; упровадження новітніх інформативно-управлінських і комп'ютерних технологій; демократизація процедури призначення керівників навчальних закладів, їх атестації; удосконалення механізму ліцензування, атестації й акредитації навчальних закладів; більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок; виховання лідерів;

- механізм державної підтримки інформаційного забезпечення вищих навчальних закладів системи МВС України шляхом створення інформаційної системи кадрового забезпечення (ІСКЗ), основним компонентом якої має стати база даних кадрового забезпечення (БДКЗ). Запропонована структура ІСКЗ представляє собою трирівневу (місцевий, регіональний, державний рівні) розподілену систему;

- мотиваційну складову механізму державної підтримки людського фактора підвищення ефективності системи освіти МВС за етапами, а саме: використання комплексних психодіагностичних методів для цілеспрямованого формування професійної спрямованості та адекватної мотивації майбутніх правоохоронців; розроблення та здійснення на постійній основі системної, кваліфікованої та комплексної профорієнтаційної роботи для формування у кандидатів на навчання адекватної мотивації та свідомого ставлення до вибору професії;

- систему інтеграції підсистем професійної освіти та підвищення професійної підготовки кадрів у системі МВС України на основі розробки Концепції вдосконалення професійної підготовки кадрів у системі МВС України на 2009-2015 роки, яка припускае ефективне функціонування освітньої системи органів внутрішніх справ при обов'язковому збереженні і розвитку кращих традицій відомчої освіти, корпоративного устрою, високого морального духу освітніх установ МВС України;

набули подальшого розвитку:

- використання позитивних напрямів реформування системи державного управління вищими навчальними закладами МВС України на основі порівняння особливостей побудови і функціонування систем вищої освіти в окремих країнах Європи і США: наявність державних служб сприяння працевлаштуванню випускників; зовнішній контроль за якістю освіти; фінансова допомога курсантам, студентам через урядові гранти; постійний характер наукової роботи курсантів, студентів, що є частиною освітнього процесу; підвищення ролі роботодавців у підготовці спеціалістів; можливість студентами самостійно обирати перелік дисциплін; прив'язка лекційного матеріалу та семінарів до специфічної проблематики;

- напрями реформування вітчизняної системи вищої освіти МВС з урахуванням вимог Болонської декларації та сучасних тенденцій розвитку: перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців; формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтереси осіб та потреби кожної людини і держави загалом; піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне співтовариство;

- цілі державного регулювання співробітництва системи навчальних закладів МВС України і зарубіжних країн у галузі поліцейської вищої освіти у напрямі більшого зближення вузівських систем, а саме: ранжування існуючих навчальних закладів за ступенем здійснення навчальних програм (бакалаврська, магістерська, докторська); переходу до структурно організованого навчання; підтримання мобільності курсантів, студентів, викладачів і наукових працівників; визначення міжнародних стандартів поліцейської вищої освіти; забезпечення високої якості освіти і проведення наукової роботи; визначення пріоритетів постійної безперервної освіти; визначення заходів взаємопов'язання навчання і наукової діяльності;

- напрями розвитку системи відомчої освіти, а саме: підвищення ефективності управління освітянською діяльністю на основі раціонального розмежування функцій центрального апарату та керівництва ВНЗ; створення повноцінної нормативно-правової бази функціонування системи відомчої освіти; врегулювання на принципово нових засадах взаємної відповідальності керівників комплектуючих органів та відомчих навчальних закладів за якість підготовки фахівців для органів внутрішніх справ; максимальне використання форм і методів оперативно-службової діяльності; розширення ділового співробітництва з іншими правоохоронними органами з питань підготовки кадрів; усунення існуючих паралельних структур для підготовки фахівців за спорідненими спеціальностями для ОВС та інших формувань; загальної інформатизації навчального процесу та системи управління.

Практичне значення одержаних результатів. Загальним результатом дослідження є розроблення концептуальних засад та механізму формування ефективної державної політики розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України. Проведені дослідження і висновки, що зроблені за їх результатами, є основою подальшого поглибленого наукового вивчення теорії державного управління та розробки рекомендацій з удосконалення системи концептуальних положень і заходів державної стратегії розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України.

Результати досліджень використані: Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти при розробці питань щодо стану та перспектив фінансування освіти і науки в Україні (довідка від 22.12.2009 р. № 04-22/16-1711); Міністерством внутрішніх справ України щодо обгрунтування державної підтримки інформаційного забезпечення вищих навчальних закладів системи МВС України, створення інформаційної системи кадрового забезпечення (довідка від 24.12.2009 р. № 25741/КВ); Донецькою обласною державною адміністрацією при розробці та реалізації програм соціально-економічного розвитку Донецької області (довідка від 11.05.2009 р. № 3-98/95).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е. О. Дідоренка (довідка від 15.02.2009 р. № 583).

Особистий внесок здобувача. Теоретичні обґрунтування, практичні рекомендації, висновки та пропозиції, які отримані у процесі проведення досліджень, розроблено здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідали і обговорювали на наукових конференціях професорсько-викладацького складу Донецького юридичного інституту МВС України 2004-2008 рр., міжнародних науково-практичних конференціях, конгресах і семінарах різних рівнів, зокрема: “Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм” (м. Донецьк, 2006 р.), “Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми” (м. Донецьк, 2006 р.), “Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку” (м. Донецьк, 2006 р.), “Правове забезпечення діяльності міліції / поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід” (м. Київ, 2007 р.), “Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблемы внедрения и использования, перспективы развития” (м. Донецьк, 2007 р.), “Актуальні проблеми захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі здійснення правоохоронної діяльності в сучасних умовах” (м. Донецьк, 2007 р.), “Стратегія забезпечення сталого розвитку України” (м. Київ, 2008 р.), “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (м. Київ, 2008 р.), “Управління сьогодні та завтра” (м. Хмельницький, 2008 р.), “Співпраця поліції, органів адміністрації та місцевої громадськості задля забезпечення безпеки під час масових заходів Євро-2012” (м. Івано-Франківськ, 2009 р.), “Інвестиційна складова сталого розвитку регіону” (м. Харків, 2009 р.), “Розвиток продуктивних сил України: від В. І. Вернадського до сьогодення” (м. Київ, 2009 р.), “Збалансований (сталий) місцевий розвиток: теоретичні та практичні аспекти” (м. Київ, 2009 р.), “Фінансово-бюджетна політика в контексті соціального розвитку регіонів” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (м. Київ, 2009 р.), “Государственное регулирование экономики и повышение эффективности деятельности субъектов хозяйствования” (г. Минск, 2009 г.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи опубліковано у 50 наукових працях загальним обсягом 40,6 обл. вид. арк., у тому числі в авторській одноосібній монографії, 24 статтях у наукових фахових виданнях із державного управління.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи - 485 стор., з них 378 сторінок основного тексту. Робота містить 8 таблиць, 19 рисунків, 19 додатків. Список використаних джерел складається із 327 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і стан розробленості проблеми, що розв'язується; обґрунтовано актуальність обраної теми; визначено мету й завдання дослідження, його наукову новизну, практичну корисність одержаних результатів; наведено дані щодо апробації цих результатів та їх опублікування.

У першому розділі “Теоретичні засади механізмів державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України” визначено, що у питаннях обґрунтування необхідності і ступеня втручання держави у фінансування й забезпечення освітнього процесу існують два основних підходи. Вони засновані на концепції зовнішніх ефектів, що визначаються у теорії галузі науки «Державне управління» як наслідки будь-якої діяльності, що не включаються у витрати здійснення цієї діяльності і які впливають на інших суб'єктів, під якими розуміються безпосередньо особу, різні фірми і державу. Перший підхід розглядає освіту як умову формування „людського капіталу”. В теорії людського капіталу переважно розглядається економічний ефект вищої освіти. На думку її представників (американських Т. Шульца, Г. Беккера та ін. і вітчизняні економісти О. Грішнова, М. Згуровський та ін.), вища освіта є активом людського капіталу у вигляді знань, умінь і навичок, що формуються внаслідок інвестування. Прихильники підходу «освіта як капітал» (В. Луговий, В. Козаков, К. Корсак, В. Кремень, В. Огнев'юк, С. Ніколаєнко та ін.), наслідуючи підхід людського капіталу, намагалися наступне питання: наскільки продуктивна освіта, наскільки вона впливає на сталий розвиток національної економіки.

У дисертації пропонується інший підхід до формування механізмів державного управління освітою як специфічним сигналом. Із цих позицій розглядати проблему освіти необхідно як чинник розвитку кожної окремої галузі з інших позицій. Так, зокрема освіта в МВС сама по собі не є продуктивним чинником, а лише побічно впливає на ефективність функціонування системи вищих навчальних закладів цієї специфічної сфери.

Згідно з трактуванням такого підходу система державного управління вищими навчальними закладами МВС стає „ситом”, що просіває індивідів і дає змогу одним підніматися на верхні щаблі соціальної піраміди, залишаючи інших на середніх і нижчих рівнях. На думку окремої особистості диплом вищого навчального закладу МВС має значну цінність - дає змогу одержати більш високооплачувану роботу, підвищити статус у соціальній ієрархії, викликати повагу або заздрість із боку товаришів по службі. Із погляду системи державного управління, кошти, вкладені в освіту, і втрата часу студентів і викладачів є небажаними витратами, тому що освіта не збільшує сукупну продуктивність праці, будучи лише сигналом, що відокремлює здібного працівника від нездібного. Якщо учні одержують знання, що їм не знадобляться у житті, то, з погляду державного управління, ці витрати є неефективними. Система державного управління одержує лише громіздкий і дорогий механізм добору кандидатів для виконання тієї або іншої важливої роботи.

Якщо механізми державного управління освітою в сфері МВС є непродуктивними, тобто не є істотним фактором її розвитку і служать усього лише «соціальним ліфтом», то може постати питання про існування більш дешевих й ефективних механізмів вирішення проблеми добору кадрів. Тобто механізми державного управління освітою в сфері МВС, які несуть сигнальні функції, є не що інше, як механізмами перерозподілу доходів цивілізованим способом.

Із метою більшої наочності підходів до пояснення ролі держави у сфері вищої освіти системи МВС України систематизовані моделі участі держави у даній сфері на прикладі Великобританії, США, Швеції, Норвегії, Нової Зеландії та Японії. На фоні процесів, що відбуваються у системах вищої освіти країн ОЕСР, у результаті практичної реалізації проголошеної ними освітньої політики в Україні стан системи вищої освіти оцінюється зовсім не однозначно, в суспільстві немає єдиної думки з цього питання.

Дослідження побудови організації вищої освіти зарубіжних країн є для державного управління вищими навчальними закладами МВС України з точки зору двох характерних особливостей. Перша особливість полягає у тому, що закордонний досвід освітньої діяльності в Україні в даний час використовується переважно лише в частині накладання на освітню систему особливостей господарської діяльності в умовах ринкових відносин. Головним чинником при цьому є відсутність зв'язку між потребою у фахівцях системи МВС та кількістю студентів, що навчаються у всіх вищих навчальних закладах. Характерним при цьому є різке збільшення числа випускників гуманітарних спеціальностей. У вищих навчальних закладах зберігається ажіотажний попит на спеціальності фінансистів і юристів. Друга особливість відображає прагнення певної категорії молоді отримати вищу освіту, не звертаючи уваги на наявність чи відсутність попиту на дану спеціальність.

На основі порівняння особливостей побудови і функціонування систем вищої освіти в окремих країнах Європи і США виділені певні особливості, що заслуговують особливої уваги у плані можливого використання явно позитивних аспектів в процесі реформування системи державного управління вищими навчальними закладами МВС України в Україні: наявність державних служб сприяння працевлаштуванню випускників; зовнішній контроль за якістю освіти; фінансова допомога студентам через урядові гранти; постійний характер наукової роботи студентів, що є частиною освітнього процесу; зростання ролі роботодавців у підготовці спеціалістів; можливість студентів самостійно обирати перелік дисциплін; прив'язка лекційного матеріалу та семінарів до специфічної проблематики.

Визначено, що основним завданням ВНЗ МВС України у контексті реформування вітчизняної системи вищої освіти є запровадження передбаченої Болонською декларацією системи академічних кредитів, аналогічної ЕСТS. Важливим моментом запровадження цієї системи є можливість ураховувати не тільки навчальне навантаження, а й інші досягнення курсанта, студента (слухача). Із цією метою було розроблено та прийняте Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України. Це Положення регламентує навчальні, методичні та організаційні аспекти діяльності системи ВНЗ МВС України та спрямоване на самореалізацію особистості, забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих фахівцях для органів внутрішніх справ та інших галузей правової системи України. Крім цього дане Положення регламентує і питання, що пов'язані з реформуванням вищої освіти МВС України з урахуванням ідей Болонського процесу. Однак існує низка проблем, які необхідно вирішити у межах приєднання до Болонського процесу, особливо на макрорівні. До них варто віднести фінансові проблеми, проблеми організаційного характеру, кадрові проблеми, інформаційні проблеми, проблеми ринку, психологічні проблеми. Крім того, відсутня стратегія на мікрорівні, при цьому в усіх прийнятих документах у межах Болонського процесу саме ВНЗ віддають пріоритетну роль у впровадженні принципів. Також відсутні довгострокові прогнози щодо тенденцій в освітньо-науковому комплексі України. Отже, з урахуванням вимог Болонської декларації та сучасних тенденцій розвитку українська система вищої освіти МВС України потребує реформування за наступними напрямами: перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості у здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці; підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання протягом усього життя; формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожної людини і держави загалом; піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти у розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне співтовариство.

У другому розділі -- “Методологічні засади формування ефективних механізмів державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України” -- встановлено, що державна політика у галузі освіти МВС виходить із закріпленого у Конституції України пріоритету прав, свобод і інтересів людини і громадянина. Визначено, що базовими принципами державної політики розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України мають бути наступні: загальнодоступність, забезпечення передумов і гарантій якісної освіти для всіх; різноманіття, створення умов якісної освіти для кожного; безперервність, творчий і новаторський характер, подальший розвиток системи освіти, що оперативно оновлюється протягом всього життя; фундаментальність і глибина загальнообов'язкових основ вищої освіти; практична спрямованість освіти, повноцінна підготовка підростаючих поколінь до життя і праці; адекватність освіти, її відповідність потребам і задачам розвитку економіки, культури, науки і технологій як у загальнодержавному контексті, так і у регіональному та локальному вимірюваннях; міжнародний характер освіти, органічніше поєднання у його змісті і організації кращих вітчизняних традицій з підходами і принципами, що затвердилися у світовій практиці.

Водночас з тим стан справ у сфері освіти МВС, темпи й глибина перетворень не повною мірою задовольняють потреби особистості, суспільства й держави. Глобалізація, зміна технологій, перехід до постіндустріального, інформаційного суспільства, затвердження пріоритетів постійного розвитку та інші, властиві сучасній цивілізації ознаки, визначають розвиток людини як головну мету, ключовий показник і основний важіль сучасного прогресу. Потреби у радикальній модернізації галузі освіти МВС ставлять перед державою, суспільством завдання забезпечити пріоритетність розвитку освіти й науки, першочерговість вирішення їх проблем.

Актуальним завданням є забезпечення доступності одержання якісної освіти протягом життя для всіх громадян і подальше затвердження його національного характеру. Повинні постійно оновлюватися зміст освіти МВС й організація навчально-виховного процесу відповідно до демократичних цінностей, ринкових основ економіки, сучасних науково-технічних досліджень. Критичним залишається стан фінансування вищих навчальних закладів системи МВС, недостатнім є рівень оплати праці працівників. Необхідно істотно зміцнити учбово-матеріальну базу, здійснити сучасну комп'ютеризацію навчальних закладів, упровадити технології, забезпечити ефективну підготовку й підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників, увести нові економічні й управлінські механізми розвитку освіти. Усі ці проблеми вимагають першочергового вирішення.

У межах положень Національної доктрини розвитку освіти України необхідно визначити основні цілі удосконалення управління вищими навчальними закладами МВС. Сучасна система управління розвивається як державно-суспільна. Вона може враховувати регіональні особливості, тенденції до зростання автономії навчальних закладів, конкурентоспроможності освітніх послуг.

Першочерговими завданнями є налагодження високопрофесійного наукового, аналітичного, інформаційного супроводу управлінських рішень, подолання розрізненості адміністративних даних.

Нова модель системи управління вищими навчальними закладами МВС повинна бути відкритою й демократичною. У ній передбачається забезпечення державного управління із урахуванням суспільної думки, внаслідок чого змінюються навантаження, функції, структура й стиль центрального й регіонального управління освітою у системі МВС.

Принципами державної політики розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України мають бути: оптимізація державних управлінських структур, децентралізація управління; перерозподіл функцій і повноважень між центральними і місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і навчальних закладів; перехід до програмно-цільового управління; об'єднання державного і суспільного контролю; впровадження нової етики управлінської діяльності, що базується на принципах взаємоповаги, позитивної мотивації; прозорість розробки, експертизи, апробації і затвердження нормативно-правових документів; створення систем моніторингу ефективності управлінських рішень, їх вплив на якість освітніх послуг на всіх рівнях; організація експериментальної перевірки і експертизи освітніх інновацій; упровадження новітніх інформативно-управлінських і комп'ютерних технологій; демократизація процедури призначення керівників навчальних закладів, їх атестації; удосконалення механізму ліцензування, атестації й акредитації навчальних закладів; підвищення компетентності керівників усіх рівнів; більш шире залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів.

Управління ВНЗ МВС України здійснюється на основі специфічних принципів: розмежування прав, повноважень та відповідальності МОН, МВС, керівництва ВНЗ та його структурних підрозділів; поєднання колегіальних та єдиноначальних засад; академічної автономії та самоврядування. Міністерство внутрішніх справ є своєрідним організуючим і регулюючим центром системи органів внутрішніх справ України. МВС України розробляє і затверджує Правила добору та прийому до вищих навчальних закладів МВС за погодженням з МОН. Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у ВНЗ за відповідними освітньо-кваліфікаційними рівнями затверджується Кабінетом Міністрів України. Державне замовлення на підготовку фахівців у ВНЗ щороку визначається МВС України спільно з МОН. Наказом МВС України створено Департамент освіти та науки, що є структурним підрозділом апарату Міністерства внутрішніх справ України, який покликаний організовувати та координувати освітньо-наукову діяльність міністерства.

Виходячи з досвіду розвитку професійної поліцейської освіти в зарубіжних країнах, насамперед таких, як Франція, Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Італія, Канада, Австрія, Японія, Німеччина виділено низку тенденцій: демократизація процесу відбору в поліцію; гуманізація освітнього процесу; інтелектуалізація навчання; прагнення до побудови поліцейської вищої освіти відповідно до стандартів загальногромадянської і загальноуніверситетської освіти; формування творчого мислення особи співробітника поліції, а не тільки фахівця із виконання певних правоохоронних дій; обов'язковість початкової базової професійної підготовки для всіх, хто йде на службу, незалежно від освіти, що є у них (у т. ч. вищої); прагнення систем поліцейської освіти різних країн до інтеграції і кооперації.

Більш глибоке співробітництво у галузі поліцейської вищої освіти і досягнення більшого зближення вузівських систем вимагають від системи вищої освіти МВС України перш за все наступних дій: ранжувати існуючі навчальні заклади, які презентують вищу поліцейську освіту (університети, академії, інститути), за ступенем здійснення навчальних програм (бакалаврська, магістерська, докторська); перейти до структурно організованого навчання; вирішити питання про правовий характер диплома випускника; підтримувати мобільність студентів, викладачів і наукових працівників; спробувати визначити міжнародні стандарти поліцейської вищої освіти, які б реагували на підвищення вимог до виконання поліцейських функцій, інтернаціоналізацію злочинності; забезпечення високої якості освіти і проведення наукової роботи необхідно оцінювати у межах системи внутрішніх, національних і міжнародних оцінок і акредитацій; життєвою необхідністю є постійна (безперервна освіта); навчання і наукова діяльність повинні бути взаємопов'язані.

У третьому розділі -- “Аналіз механізмів державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України” -- встановлено, що функціонування системи вищої освіти МВС України ґрунтується на Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про міліцію", "Про наукову і науково-технічну діяльність", Указах Президента України "Про Основні напрями реформування вищої освіти в Україні", "Про Національну доктрину розвитку освіти", "Про заходи щодо вдосконалення системи вищої освіти України", постановах Кабінету Міністрів України "Про затвердження Положення про державний вищий навчальний заклад", "Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами", наказах МВС України "Про Програму реформування системи освіти МВС України", "Про затвердження Правил відбору та прийому до вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України", ,,Про затвердження Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ”, "Про затвердження Типового договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України", «Про затвердження Положення про вищі навчальні заклади МВС», «Про затвердження Положення про організацію післядипломної освіти працівників органів внутрішніх справ України», «Про затвердження Положення про підготовку фахівців у вищих навчальних закладах МВС за заочною та дистанційною формами навчання», «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України», «Про затвердження Положення про практичну підготовку слухачів та курсантів вищих навчальних закладів МВС України» та інших нормативно-правових актах.

На основі проведеного аналізу регулювання діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України на ринку освітніх послуг варто відзначити, що більша частина нормативно-правових актів, що регулюють діяльність вищих навчальних закладів системи МВС України, були розроблені та ухвалені протягом 2008 року. До цього часу особливості вищої освіти системи МВС України не були достатньо врегульованими. Однак, слід зазначити, що, не дивлячись на позитивні зрушення у регулюванні діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України, нормативна база потребує удосконалення з урахуванням змін у зовнішньому середовищі та враховуючи стан розвитку вищих навчальних закладів МВС України.

Система відомчої освіти як складова державної системи освіти України призначена для підготовки фахівців усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів для органів внутрішніх справ. Виділені певні особливості системи відомчої освіти: режимність і закритість вищих навчальних закладів; наявність озброєння, спеціальних засобів та техніки; перебування основної частини курсантів на казарменому становищі; перебування особового складу на дійсній службі в органах внутрішніх справ; наявність спеціального звання; підвищені вимоги до дисципліни; нерегулярний розклад, що зумовлено великою кількістю предметів; професійна деформація у особового складу; великий відсоток осіб, які вже служили в армії; фізична та спеціальна підготовка, яка необхідна для подальшого проходження служби.

Запропоновані напрями розвитку системи відомчої освіти: підвищення ефективності управління освітянською діяльністю на основі раціонального розмежування функцій центрального апарату та керівництва ВНЗ; створення повноцінної нормативно-правової бази функціонування системи відомчої освіти; врегулювання на принципово нових засадах взаємної відповідальності керівників комплектуючих органів та відомчих навчальних закладів за якість підготовки фахівців для органів внутрішніх справ; максимальне використання і впровадження у навчальний процес які позитивно зарекомендували себе на практиці, форм і методів оперативно-службової діяльності, забезпечення впровадження наукових рекомендацій, зарубіжного досвіду, адаптованих до умов, які склалися в Україні; розширення ділового співробітництва з іншими правоохоронними органами у питаннях підготовки кадрів, розбудова та координація на нових принципах і засадах взаємин із населенням та громадськими інституціями; усунення існуючих паралельних структур для підготовки фахівців за спорідненими спеціальностями для ОВС та інших формувань; загальної інформатизації навчального процесу та системи управління, визначення ефективності роботи системи відомчої освіти, якості підготовки фахівців за рахунок впровадження системи зворотного зв'язку на підставі аналізу відгуків про випускників вищих навчальних закладів.

На основі проведеного аналізу показників стану розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України зроблено висновок, що ВНЗ МВС України достатньо розвинуті, що підтверджується кількістю курсантів, які навчаються за великою кількістю спеціальностей. Однак існують і проблеми розвитку ВНЗ МВС України: не ведеться робота з вивчення попиту на спеціальності у ВНЗ МВС України; не достатнє проведення агітації серед регіонів, де відсутні ВНЗ МВС України; низька частка державного замовлення на підготовку фахівців для органів внутрішніх справ; необхідність збільшення набору та випуску фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр» за різними спеціалізаціями, що викликано вимогами Болонської декларації; низький контроль якості підготовки у ад'юнктурах ВНЗ МВС України та недоцільність відкриття спеціальностей, які не користуються попитом; низький якісний склад постійного складу ВНЗ МВС України, що потребує підвищення кваліфікації професорсько-викладацького складу; необхідність розширення набору на навчання на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодшого спеціаліста» та розширення спеціалізацій підготовки; проблема недостатнього забезпечення практичної спрямованості навчального процесу, узагальнення та використання досвіду практичної діяльності ОВС, залучення науково-педагогічного складу та практичних працівників до вирішення найбільш актуальних проблем діяльності ОВС на базі ВНЗ МВС України; проблема зміцнення службової дисципліни і законності серед особового складу.

Обґрунтована необхідність державної підтримки інформаційного забезпечення вищих навчальних закладів системи МВС України. Створення інформаційної системи кадрового забезпечення (ІСКЗ) повинне забезпечити оперативну інформаційну підтримку реалізації кадрової політики на регіональному і місцевому рівнях на основі актуальних, несуперечливих і достовірних даних про випускників вищих навчальних закладів системи МВС України. Основним компонентом ІСКЗ має стати база даних кадрового забезпечення (БДКЗ). Запропонована структура ІСКЗ є трирівневою (місцевий, регіональний, державний рівні) розподіленою системою. Визначені функції ІСКЗ на кожному рівні. Визначено групи користувачів за типами вирішуваних задач у ІСКЗ; за обсягами і періодичністю користування інформацією про випускників; за характером інформаційної взаємодії з базами даних ІСКЗ.

Для розрахунку відповідних потреб у фахівцях можуть бути використані наступні підходи: визначення потреби на основі норм і нормативів; визначення потреби на основі тенденцій зміни насиченості (частка фахівців у загальній кількості робітників); визначення потреби на основі розрахунку фактичної кількості зайнятих фахівців; визначення потреби на основі тенденцій зміни техніко-економічних показників (багатофакторне моделювання); визначення потреби на основі аналогії.

Розроблена модель прогнозування потреби у фахівцях ОВС, яка складається з наступних блоків: оцінювання стану економіки регіону; сценарії (програми) розвитку економіки регіону; очікувані обсяги інвестицій угалузь освіти; динаміка зайнятості різних категорій працівників ОВС; очікувана чисельність і структура вивільнення працівників у галузі; очікувані демографічні умови регіону.

Запропонована схема прогнозування потреби та підготовки спеціалістів з вищою освітою у системі МВС України в регіоні.

Розроблена методика прогнозування оптимального розміщення державного замовлення на фахівців ОВС у cиcтемі вищої освіти МВС України. Запропоновано розроблену методику покласти в основу «Методики прогнозування потреби у фахівцях із вищою оcвітою системи МВС України». На жаль, подібний документ до теперішнього часу відсутній, що призводить до нераціонального витрачання бюджетних коштів на підготовку фахівців для органів внутрішніх справ, у яких відсутня потреба та недостатньо забезпечення розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України.

Нову модель освіти у сфері МВС України необхідно пов'язати зі стратегією стійкого розвитку, до якої людство повинне переходити у XXI столітті й реалізовувати цю стратегію протягом усього тисячоліття. Основні контури нової моделі суспільного розвитку і однієї з найважливіших підсистем - освіти МВС - повинні сформуватися вже у найближчі десятиліття разом із самою моделлю стійкого розвитку як її істотна частина.

У цьому контексті йде протиставлення як мінімум трьох методологічних підходів в організації системи освіти МВС.

По-перше, мова йде про традиційну модель освіти, де вища освіта МВС розглядається як процес і результат засвоєння людиною систематизованих знань, умінь і навичок, досвіду, має в такому розумінні інформаційно-трансляційну природу. Освіта є переданням інформації, накопиченої попередніми поколіннями, іншим - наступних у часі поколінням для того, щоб вони могли вижити й далі розвиватися, маючи рівні можливості й умови із сучасними поколіннями.

По-друге, пропонується як альтернатива традиційної - інформаційна модель освіти МВС. Вони базується на наступних положеннях. В умовах прискорення темпів соціального розвитку освіта повинна розвиватися випереджальними темпами порівнянно як з освітніми процесами минулого, так і з іншими сферами соціальної діяльності, за винятком науки. Інформатизація освіти МВС на базі комп'ютерних навчальних систем, штучного інтелекту, медіатизації й формування глобальних телекомунікацій приведе до становлення нової освітньої системи, що реалізує механізм випереджального відбиття, моделюючи інформаційні сценарії майбутнього, допомагаючи з сьогодення управляти майбутнім. Таким чином, інформатизація освіти створює нову технологічну основу, оскільки вона забезпечує доступ до інформаційних ресурсів суспільства, надаючи йому ефективний засіб їх освоєння.

Третій методологічний підхід до формування моделі освіти МВС є трансформаційним. Мова йде про підхід, пов'язаний із новою моделлю розвитку цивілізації - ноосферною (ноосфера - сфера розуму). Із цього погляду будь-які перетворення у суспільстві, державі, будь-якої галузі й у будь-якому виді соціальної діяльності повинні визначатися не тільки минулим і сьогоденням, але й майбутнім, причому не традиційним природно-стихійним розвитком, а розумно керованим.

Із цих позицій повинна бути створена модель стійкого розвитку суспільства, держави, особистості, що відповідала б інформаційній картині бажаного ноосферного майбутнього. Усі тенденції і перетворення, які будуть відповідати цій інформаційно-прогностичній моделі, повинні заохочуватися й підтримуватися.