Механізми державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи Міністерства внутрішніх справ України

Напрями реформування вітчизняної системи вищої освіти МВС з урахуванням вимог Болонської декларації та сучасних тенденцій розвитку. Мотиваційна складова механізму державної підтримки людського фактора щодо підвищення ефективності системи освіти МВС.

Рубрика Государство и право
Вид автореферат
Язык украинский
Дата добавления 18.07.2015
Размер файла 132,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

У четвертому розділі - “Удосконалення механізмів управління освітньою діяльністю вищих навчальних закладів системи МВС України” - з результатів аналізу статистичних даних МВС України зроблено висновок, що сьогодні одним з важливіших питань підготовки майбутніх правоохоронців є проблема їх адаптації до специфічних умов навчання, особливо на першому курсі. Відрахування курсантів у перший рік навчання (за порушення нормативно-правових вимог, академічні заборгованості, вживання спиртних напоїв, хуліганство, крадіжки та ін.) свідчить про відсутність стійкої мотивації, дійсного інтересу до обраної професії, незрілість поглядів, недостатнє уявлення про професію під час вибору, можливо, деструкційну уяву про її зміст. В ієрархії мотивів першокурсників, що звільняються, не простежується мотивація до навчання, засвоєння професії не має домінуючого провідного значення. Безумовно, перш за все, причини цього полягають у специфічності навчання у вузах системи МВС України. Учорашнім школярам важко звикнути до суворого розпорядку, виконання безлічі наказів, інструкцій, авторитарного стилю керівництва командирів, неможливості побути на самоті. Різкий контраст між домашніми умовами та умовами жорсткої регламентації, що передбачено усією системою органів внутрішніх справ, може викликати психоемоційне напруження та стресовий стан.

Відповідно до проведених досліджень та узагальнюючи наявні здобутки попередніх дослідників, запропоновано виокремити 9 груп мотивів - так званих мотиваційних факторів, які визначали вибір абітурієнтами професії. Дослідження проводилося на основі опитування курсантів та майбутніх абітурієнтів Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ імені Едуарда Олексійовича Дідоренка. За результатами опитування, мотиви, які обиралися опитуваними, об'єднані у 9 груп: саморозвиток для виконання професійних обов'язків; влада і соціальне домінування; вплив друзів, кінофільмів та бажання мати зброю; романтика; стабільність і престиж; професійна династія; давній вибір; ризик, незвичайність, гострі відчуття; свобода від норм моралі.

Рекомендуємо розглянути можливість більш глибокого вивчення особливостей мотивації вибору професії правоохоронця абітурієнтами на етапі їх вступу до навчальних закладів МВС України. Вважаємо за необхідне використовувати комплексні психодіагностичні методи (у тому числі індивідуальні співбесіди) для цілеспрямованого формування професійної спрямованості та адекватної мотивації майбутніх правоохоронців.

Необхідно розробити та здійснювати на постійній основі системну, кваліфіковану та комплексну профорієнтаційну роботу для формування у кандидатів на навчання адекватної мотивації та свідомого ставлення до вибору професії. Вважаємо за доцільне організувати заходи з професійної інформації та агітації серед учнів старших класів загальноосвітніх шкіл, в тому числі і в профільних юридичних класах. Як одну з форм профорієнтаційної роботи рекомендуємо розробити та надіслати до шкільних бібліотек посібник для майбутнього правоохоронця. При цьому особливу увагу слід приділяти інформації про умови роботи працівника органів внутрішніх справ, професійні вимоги до його особистісних якостей, про проблеми соціального характеру, матеріального забезпечення, особливості навчання у закладі системи МВС України, перспективи щодо роботи за фахом.

На основі проведеного аналізу статистичних даних за показниками, що характеризують систему вищої професійної освіти, сформовано логічну модель функціонування механізму державного управління системою освіти МВС як специфічної галузі.

Для оцінювання ефективності такого механізму запропонований методологічний підхід із вхідними й вихідними показниками, що характеризують якість функціонування самої системи професійної освіти. До основних показників при цьому віднесено:

- початковий рівень знань S0 абітурієнтів, що надійшли в навчальні заклади для одержання освіти у системі МВС України (вхід у систему професійної освіти);

- досягнутий рівень знань випускників S1, що одержали професійну освіту у системі МВС України (вихід із системи професійної освіти).

S0 є вектором наступних компонентів, що характеризують як особисті здатності курсанта, так і його ставлення до навчання: успіхи у придбанні первісних знань і навичок (W); індивідуальний розвиток (Q); моральна й матеріальна підтримка курсанта в одержанні професійної освіти з боку родини (R).

S1 є вектором наступних компонентів, що характеризують досягнутий курсантом у результаті навчання рівень знань, професіоналізму й компетентності: засвоєння сукупності знань, умінь і навичок за фахом (Т); знаходження нового соціального статусу у суспільстві (U); розвиток здатності до технологічної і психологічної самоорганізації (D); створення власної інформаційної бази даних за отриманою спеціальністю (Z).

Розроблена кваліфікаційна конструктивно-логічна модель системи освіти у галузі МВС України на основі синтезу певної сукупності структурних компонентів, де структурними компонентами системи професійної освіти (СПО) є: матеріально-технічна база СПО (Р); організаційно-методичне забезпечення функціонування СПО (F); професорсько-викладацький склад СПО (L); управлінський і учбово-допоміжний персонал СПО (С); телекомунікаційні та інформаційні зв'язки СПО (Y); забезпечення соціально-економічних умов функціонування CПO (G); державна політика у сфері освіти й участь держави в управлінні СПО (J).

Для вивчення питань впливу якості на ефективність діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України розроблено новий методологічний підхід, що дає змогу розділити якість освітньої послуги ВНЗ і якість освітньої діяльності ВНЗ.

До поняття якості освітньої послуги слід віднести як якість освітнього процесу, так і якість (професіоналізм) випускника вищого навчального закладу за обраною спеціальністю вищої професійної освіти. Це обумовлено особливістю освітніх послуг, що полягає, по-перше, у тісній взаємодії у процесі їх надання як споживача послуги, так і виконавця послуги і, по-друге, у важливості для кінцевого результату послуги - одержаної сукупності знань, умінь і навичок, що визначають рівень професіоналізму випускника.

У поняття якості освітньої діяльності вищого навчального закладу системи МВС України включено якість всієї сукупності освітніх послуг з підготовки фахівців із вищою професійною освітою, що надаються вищим навчальним закладом, а також якість інших видів діяльності ВНЗ, які визначають умови надання освітніх послуг та впливають на ефективність діяльності ВНЗ.

Важливе теоретичне і практичне значення для досягнення високої якості освітньої діяльності має створення «Державних систем забезпечення якості підготовки фахівців». Базові вимоги до систем забезпечення якості різних об'єктів (зокрема послуг) і рекомендації по їх реалізації наведено у комплексі міжнародних стандартів ISO 9000: 2000. У них використані кращі світові досягнення у сфері управління якістю товарів і послуг і, в першу чергу, досвід створення систем тотального менеджменту якості.

В основі системи забезпечення якості підготовки фахівців у системі МВС України запропоновано використовувати триступінчату структуру показників. Із цією метою виділено загальні критерії якості (ЗКЯ) освітньої послуги і освітньої діяльності вищого навчального закладу. Для кожного загального критерію якості передбачена сукупність приватних критеріїв якості (ПКЯ), що деталізують зміст загального критерію. У свою чергу для кожного з приватних критеріїв якості виділено відповідно групу визначальних їх якісних і кількісних характеристик якості (ХЯ), для яких повинна бути передбачена процедура оцінювання їх відповідності вимогам, що пред'являють.

Основною перевагою запропонованої системи є відносна простота оцінок (відповідає - не відповідає), висока практична значущість (забезпечує або не забезпечує виконання вимог державного освітнього стандарту) і відсутність необхідності суб'єктивних оцінок (не вимагається використання експертних оцінок). Представлена система володіє чіткішою практичною спрямованістю на завоювання ринку освітніх послуг у регіоні.

Для аналізу рівнів якості освітніх послуг вищих навчальних закладів запропоновано використовувати модель управління освітнім процесом за фахом (напрямом). Відповідно до моделі основними етапами освітнього процесу є проектування освітніх послуг і власне процес навчання курсантів (надання послуг) за відповідними спеціальностями. Проект освітньої послуги базується на вимогах вищого навчального закладу, включаючи вимоги державних освітніх стандартів, а також побажання працедавців і абітурієнтів. На процес навчання істотно впливають ресурси вищого навчального закладу: професорсько-викладацький склад, бібліотечне, методичне, інформаційно-програмне та інше забезпечення.

Сукупність критеріїв і показників якості освітніх послуг представлено у вигляді дерева якості освітніх послуг.

У результаті проведеного аналізу виявлено, що найзначущішим загальним критерієм є критерій «Учбово-методичний рівень надання освітньої послуги», а найзначущішими для цього критерію приватними критеріями якості - «Якість організації учбового процесу» і «Якість проведення лекційних і практичних (семінарських) занять».

Для загального критерію якості «Забезпеченість освітньої послуги необхідними ресурсами» найзначущішими приватними критеріями є: «Кваліфікація професорсько-викладацького складу», «Якість бібліотечного забезпечення» і «Якість методичного забезпечення».

У п'ятому розділі - “Напрями вдосконалення державного управління вищими навчальними закладами в системі МВС України” - поставлені цілі і задачі модернізації управління відомчою професійною підготовкою, які припускають корегування її ціннісно-нормативних регуляторів. Для вирішення завдання інтеграції підсистем професійної освіти та підвищення професійної підготовки кадрів у системі МВС України запропоновано розробити та ухвалити Концепцію удосконалення професійної підготовки кадрів у системі МВС України на 2009-2015 роки. Концепція вдосконалення професійної підготовки кадрів у системі МВС України на 2009-2015 роки має припускати ефективне функціонування освітньої системи органів внутрішніх справ при обов'язковому збереженні і розвитку кращих традицій відомчої освіти, корпоративного устрою, високого морального духу освітніх установ Міністерства. Це передбачає активізацію партнерських зв'язків з різними суспільними організаціями та інститутами, установами культури, науки, освітніми установами інших відомств.

Удосконалення технологій професійної підготовки викликає необхідність корегування співвідношення форм навчання, ефективнішого поєднання різних методів навчання і раціонального використання науково-педагогічних кадрів. Для вдосконалення цієї роботи пропонується здійснити:

- упровадження ефективних, перспективних методик і технологій навчання: проблемних лекцій, круглих столів, ролевих, ділових, інноваційних ігор (залежно від мети, форми, вигляду і рівня навчання у професійній освітній установі);

- створення банку даних освітніх технологій, що використовуються в системі професійної освіти в країні і за ордоном, з метою розповсюдження передового педагогічного досвіду;

- упровадження нових інформаційних технологій раціонального комп'ютерного забезпечення учбового процесу і наукової роботи, удосконалення вузівських інформаційних мереж, учбових, науково-методичних і бібліотечних автоматизованих банків даних;

- розповсюдження практики проведення комплексних ситуативних занять та інших учбово-практичних методик навчання;

- забезпечення на договірній основі сумісно із зацікавленими підрозділами прокуратури, суду, органів безпеки, міністерствами і відомствами учбової, наукової і практичної співпраці в організації практики і стажування курсантів і слухачів;

- розвиток міжвузівських наукових центрів, проведення конкурсів, олімпіад наукових робіт курсантів і слухачів на регіональному, відомчому і загальноукраїнському рівнях з юридичних, загальнопрофесійних і спеціальних проблем.

Серед основних задач наукового забезпечення освітнього процесу слід розглядати цілеспрямовану роботу із науково-методичного супроводу спеціальної первинної підготовки, вищої, післядипломної і додаткової професійної освіти у напрямах:

- розроблення відомчих освітніх стандартів, учбових програм і планів нового покоління, що відображають галузеву специфіку професійної підготовки в освітніх установах МВС України;

- наукової організації педагогічної праці, підвищення педагогічної майстерності;

- створення наукових методик активних форм учбової роботи, дипломного і курсового проектування, учбової і виробничої практики, цільової підготовки фахівців та інших.

У зв'язку з цим доцільно передбачити:

- подальшу координацію і інформатизацію науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт в установах вищої професійної і відповідної додаткової освіти;

- сприяння розвитку нових організаційно-наукових структур, направлених на ефективну реалізацію результатів наукових досліджень і розробок;

- удосконалення фінансово-економічного механізму забезпечення наукового процесу, створення необхідних умов для розвитку матеріально-технічної і експериментально-виробничої бази учбового процесу і наукових досліджень.

Найважливішим чинником удосконалення освітнього процесу є потенціал науково-педагогічних кадрів вищих навчальних закладів МВС України, який вимагає омолоджування і поповнення. Для цього необхідно передбачити подальший розвиток системи ад'юнктур і докторантур як основного механізму післядипломної професійної освіти, розширення спектру наукових спеціальностей підготовки, що забезпечить стабільне відтворення науково-педагогічних кадрів. Необхідне уточнення порядку прийому в ад'юнктуру осіб, що отримали вищу професійну освіту різних ступенів кваліфікації (спеціаліст, магістр); створення низки ступенів навчання у ад'юнктурі, коли на першому році навчання основна увага надавалася б теоретичній підготовці, а на подальших двох - власне роботі над дисертаційним дослідженням під керівництвом наукового керівника.

У цілях підвищення рівня професійної підготовки випускників вищих навчальних закладів МВС України, рекомендованих до надходження в ад'юнктуру, доцільно передбачити можливість наукового стажування кандидатів в ад'юнктуру. Передбачається диференціювати терміни навчання в ад'юнктурі, що створить сприятливі умови для якісної підготовки дисертаційних досліджень, відновити принципи, форми і методи комплектування ад'юнктур з метою ширшого залучення здібних до наукової творчості співробітників, що мають досвід практичної роботи.

Для підвищення рівня професійної підготовки ад'юнктів і створення системи дієвого контролю за їх навчанням необхідні заходи з вдосконалення технології післядипломної професійної освіти, що включає стандартизацію відомчої післядипломної освіти, зміцнення системи проміжної атестації. Серед базових елементів системи наукової діяльності освітніх установ слід розглядати організацію участі науково-педагогічного складу у наукових конкурсах, регіональних, державних і міжнародних науково-технічних програмах і проектах, включаючи дослідження на основі грантів. Співпраця у середі підготовки кадрів повинна бути одним з пріоритетних напрямів у міжнародних контактах МВС України.

Удосконалення підготовки кваліфікованих кадрів для органів внутрішніх справ неможливе без підвищення ефективності системи виховання необхідних професіонально-етичних якостей співробітників органів внутрішніх справ. Метою професійного виховання є формування, підготовка і розвиток професійно орієнтованого співробітника, що володіє державно-правовим світоглядом, здібностями до всебічного розвитку, який володіє стійкими навичками виконання посадових обов'язків.

Основними напрямами виховної роботи з курсантами і слухачами освітніх установ МВС України мають бути:

- формування державно-правового світогляду тих, кого навчають, як майбутніх співробітників органів внутрішніх справ, заснованого на адекватному розумінні ролі і функцій держави в суспільстві, місця Міністерства в системі органів державної влади, значення його діяльності з охорони прав і свобод громадян, захисту інтересів суспільства і держави;

- професіонально-етичне виховання як процес засвоєння норм професійної етики, формування готовності виконувати свій службовий обов'язок;

- правове виховання як дія на свідомість тих, кого навчають, з метою формування у них соціально активної правомірної поведінки, розвитку навичок практичного використання правових знань в повсякденній діяльності і житті;

- патріотичне виховання і формування стійких навиків міжнаціонального спілкування, розвитку особи, що володіє найважливішими якостями громадянина - патріота України, відповідального за долю країни і здатного поважати представників усіх націй і народів;

- естетичне виховання як один з основних шляхів всебічного розвитку духовного світу співробітників органів внутрішніх справ.

Інтеграція української освіти в світову освітню систему, необхідність удосконалення підготовки співробітників органів внутрішніх справ до взаємодії із правоохоронними відомствами інших країн у рішенні таких глобальних проблем, як тероризм, транснаціональна злочинність, міжнаціональні конфлікти, забезпечення активізації співпраці з міжнародними організаціями пред'являють нові вимоги до міжнародної співпраці учбових закладів МВС України.

Забезпечуючими функціями модернізації управління професійною підготовкою кадрів у системі МВС України є: нормативне правове забезпечення; наукове і навчально-методичне забезпечення; організаційне забезпечення; кадрове забезпечення; фінансове і ресурсне забезпечення.

Реалізація ціннісно-нормативної моделі дасть змогу, на нашу думку, удосконалити систему професійної підготовки кадрів у МВС України, справить різнобічний позитивний вплив на якість підготовки, підвищення рівня правової грамотності співробітників органів внутрішніх справ.

Уже до 2012-2015 років слід чекати: створення оптимізованої системи безперервної професійної підготовки і ефективного механізму державного і суспільного управління нею; поліпшення якості підготовки кадрів для органів внутрішніх справ на всіх рівнях; підвищення соціально-професійного статусу співробітників органів внутрішніх справ.

Терміни виконання модернізації управління професійною підготовкою кадрів у системі МВС України встановлюються відповідно до розробленого плану Концепції удосконалення професійної підготовки кадрів в органах внутрішніх справ України на 2009-2015 роки.

Визначено основні напрями удосконалення організаційно-методичних форм управління у сфері освітньої діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України з метою забезпечення високої якості підготовки фахівців для ОВС. До таких напрямів віднесено: продовження оптимізації структури освіти з мінімально можливим поділом на масове і елітарне, державне і регіональне, бо подібна диспропорція негативно відображається на викладачах, курсантах і суспільству загалом; збільшення фінансування цільових програм, направлених на інформатизацію, інтернетизацію, розвиток дистанційних форм навчання, створення інноваційної правової бази і т. д.; врахування вимог глобалізації світової економіки, коли роль знань та інформації спонукають їх до істотної трансформації своєї діяльності й організаційних структур, освоєнню нових функцій; підвищення уваги до підготовки професійних кадрів викладацького складу; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, створення на їх основі єдиного освітнього простору України, підключення до нього країн CHД і далекого зарубіжжя, що має важливе значення для кардинальної модернізації усієї сфери освіти; інтеграція України у світову освітню спільноту; удосконалення організаційних форм управління освітньою діяльністю ВНЗ системи МВС України на основі організації учбового процесу із упровадженням залікових одиниць освітніх стандартів і модульної структури освітніх програм; підвищення ефективності використання потенціалу професорсько-викладацького складу, основу якого становлять здібності і професійна компетентність; упровадження нових способів придбання і засвоєння знань шляхом використання так званого електронного навчання з допомогою Інтернету і мультимедіа або Е - learning, на базі якого формується нова організаційна структура «Електронний університет»; підвищення якості підготовки фахівців; розширення взаємодії роботодавців і вузів як важливий напрям підвищення ефективності підготовки випускників.

У якості першочергового механізму вдосконалення державного планування економічного розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України слід розглядати активізацію діяльності відповідних органів державної влади, метою яких стане підвищення рівня визначеності вимог держави з формування державного замовлення галузі.

Запропоновано наступний розподіл обов'язків із підвищення ступеня визначеності вимог держави, що пред'являються до сфери вищої професійної освіти системи МВС України:

1. Державний комітет статистики України: здійснює збір і обробку даних за станом ринку праці, статистики вищої освіти системи МВС України; передає статистичну інформацію у Департамент кадрового забезпечення МВС України і Департамент освіти та науки МВС України.

2. Державний центр зайнятості: аналізує структуру ринку праці і його динаміку, структуру й динаміку чисельності фахівців за спеціальностями, аналізує структуру й динаміку вакансій та аналізує структуру і динаміку приросту попиту на фахівців з боку ринку праці; передає аналітичну інформацію у Департамент освіти та науки МВС України.

3. Департамент освіти та науки МВС України: аналізує структуру і динаміку вищих навчальних закладів системи МВС України, їх забезпеченість професорсько-викладацьким складом; аналізує структуру і динаміку чисельності студентів, аналізує структуру і динаміку випуску студентів за вищими навчальними закладами системи МВС України, групами спеціальностей; зіставляє дані Державного центру зайнятості з одержаними аналітичними матеріалами; формулює прогноз потреби на фахівців у найближчому майбутньому (1-3 роки) і на перспективу; передає матеріали у Міністерство освіти і науки України для розробки заходів щодо контролю якості освіти; обґрунтовує вибір моделі формування фінансових ресурсів у організацій - постачальників освітніх послуг; готує доповідь про стан і тенденції розвитку пропозиції фахівців вищих навчальних закладів системи МВС України для органів внутрішніх справ і пропонує заходи щодо досягнення узгодженості у розвитку сфери вищої освіти і розвитку ринку праці. Доповідь вноситься на обговорення в Уряд України.

4. Міністерство освіти і науки України: здійснює розробку заходів, які сприяють підтримці рівня якості підготовки фахівців, що не вимагаються ринком у найближчі 2 роки, але необхідні у середньостроковій і довгостроковій перспективі; спільно із Департаментом освіти та науки МВС України готує План-прогноз стану і тенденцій розвитку пропозиції фахівців вищих навчальних закладів для органів внутрішніх справ і пропонує заходи щодо досягнення узгодженості у розвитку сфери вищої освіти і розвитку ринку праці.

5. Уряд України: аналізує засобами міжурядової комісії одержані матеріали, здійснює їх експертизу, готує доповідь і розробляє план бюджетного фінансування сфери вищої професійної освіти системи МВС України, а також інші заходи економічної і організаційної дії на сферу вищої освіти. Розробляє напрями корегування соціально-економічної політики; доповідь і розроблений план бюджетного фінансування сфери вищої професійної освіти системи МВС України, а також інші заходи економічної і організаційної дії на сферу вищої освіти вносяться на розгляд Президента; після обговорення і затвердження плану і заходів вони упроваджуються у життя.

Другим механізмом удосконалення державного планування економічного розвитку сфери вищої освіти системи МВС України повинно стати визначення розподілу відповідальності держави і суспільства по управлінню вищою освітою у наступних сферах:

1. «Кадрове замовлення». Участь бізнесу у формуванні попиту на випускників вимагає нових інституційних рішень. Перш за все повинно йтися про перехід на двохрівневу модель: бакалаврат - широка вища освіта, де протягом чотирьох років учать широким професійним навичкам значною мірою за державний рахунок; і магістрат - дворічна програма вузької професійної спеціалізації із диверсифікованими джерелами фінансування. Саме в останньому випадку принципово важлива участь бізнесу, який може визначитися щодо дворічної перспективи і профінансувати підготовку необхідних фахівців. Формування «кадрового замовлення» на 5-6 років вперед і більше - це прерогатива державної політики.

2. Зміна інституційних умов функціонування вищих навчальних закладів системи МВС України: формування нових організаційно-правових форм учбових закладів, при яких вони мають велику фінансову самостійність, не несуть субсидіарної відповідальності з державою, несуть ринкові ризики здійснення фінансово-господарської діяльності; формування механізмів фінансової підтримки вищих навчальних закладів системи МВС України з боку приватних осіб і організацій, створення можливостей для формування опікунських рад; формування механізмів залучення бізнесу і суспільства в атестацію вищих навчальних закладів системи МВС України і випускників, створення суспільних учбових рад; формування механізмів, що забезпечують створення і функціонування рейтингових систем за оцінкою суспільством діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України, із залученням у процес складання рейтингів працедавців і професійне співтовариство.

ВИСНОВКИ

У дисертації зроблено теоретичне узагальнення та наведено нове вирішення наукової проблеми удосконалення державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України шляхом визначення теоретичних та методологічних підходів, напрямів і методів стратегій в умовах інтеграції України у міжнародний освітній простір. Отримані у процесі дослідження результати підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дало змогу сформулювати наступні висновки і внести пропозиції, що мають теоретичне і практичне значення.

1. Проведено аналіз різних підходів до формування механізмів державного управління освітою. Визначено, що вони засновані на концепції зовнішніх ефектів. Перший підхід розглядає освіту як умову формування „людського капіталу” переважно з отриманням економічного ефекту у вигляді знань, умінь і навичок, що формується внаслідок інвестування. Прихильники підходу „освіта як капітал,” розвиваючи цей підхід, намагалися вирішити наступне питання і наскільки продуктивна освіта, наскільки вона впливає на сталий розвиток національної економіки. Однак ці напрацювання свідчать про незавершеність досліджень і актуальність їх продовження у специфічній сфері МВС.

На відміну від цих підходів пропонується формування механізмів державного управління освітою як специфічним сигналом, як чинником розвитку кожної окремої галузі. Так, зокрема, освіта у МВС сама по собі не є продуктивним чинником, а лише опосередковано впливає на ефективність функціонування системи вищих навчальних закладів цієї специфічної сфери. Це дає змогу розглядати механізми державного управління освітою у сфері МВС, які несуть сигнальні функції, у якості механізмів перерозподілу доходів цивілізованим способом. Із позицій системи управління кошти, вкладені в освіту для одержання знання, що не знадобляться у житті, і втрата часу студентів і викладачів є неефективними витратами, тому що освіта не збільшує сукупну продуктивність праці, будучи лише сигналом, що відокремлює здібного працівника від нездібного.

2. На основі порівняння особливостей побудови і функціонування систем вищої освіти в окремих країнах Європи і США виділені певні особливості, що заслуговують особливої уваги у плані можливого використання очевидних позитивних аспектів в процесі реформування системи державного управління вищими навчальними закладами МВС України в Україні: наявність державних служб сприяння працевлаштуванню випускників; зовнішній контроль за якістю освіти; фінансова допомога студентам через урядові гранти; постійний характер наукової роботи студентів, що є частиною освітнього процесу; підвищення ролі роботодавців у підготовці спеціалістів; можливість студентів самостійно обирати перелік дисциплін; прив'язка лекційного матеріалу та семінарів до специфічної проблематики.

3. Визначено напрями реформування вітчизняної системи вищої освіти МВС з урахуванням вимог Болонської декларації та сучасних тенденцій розвитку: перехід до динамічної ступеневої системи підготовки фахівців, що дасть змогу задовольняти можливості особистості у здобутті певного освітнього та кваліфікаційного рівня за бажаним напрямом відповідно до її здібностей та забезпечити її мобільність на ринку праці; підвищення освітнього і культурного рівня суспільства, створення умов для навчання протягом усього життя; формування мережі вищих навчальних закладів, яка за формами, програмами, термінами навчання і джерелами фінансування задовольняла б інтереси особи та потреби кожної людини і держави загалом; піднесення вищої освіти України до рівня вищої освіти в розвинутих країнах світу та її інтеграція у міжнародне співтовариство.

4. У межах положень Національної доктрини розвитку освіти України визначені принципи державної політики розвитку вищих навчальних закладів системи МВС: оптимізація державних управлінських структур, децентралізація управління; перерозподіл функцій і повноважень між центральними й місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування і навчальних закладів; перехід до програмно-цільового управління; об'єднання державного й суспільного контролю; упровадження нової етики управлінської діяльності; прозорість розробки, експертизи, апробації й затвердження нормативно-правових документів; створення систем моніторингу ефективності управлінських рішень; організація експериментальної перевірки й експертизи освітніх інновацій; упровадження новітніх інформативно-управлінських і комп'ютерних технологій; демократизація процедури призначення керівників навчальних закладів, їх атестації; удосконалення механізму ліцензування, атестації й акредитації навчальних закладів; підвищення компетентності керівників усіх рівнів; більш широке залучення до управлінської діяльності талановитої молоді, жінок, а також виховання лідерів.

5. Більш глибоке співробітництво у галузі поліцейської вищої освіти зарубіжних країн і досягнення більшого зближення вузівських систем вимагають від системи вищої освіти МВС України перш за все наступних дій: ранжувати існуючі навчальні заклади, які представляють вищу поліцейську освіту (університети, академії, інститути) за ступенем здійснення навчальних програм (бакалаврська, магістерська, докторська); перейти до структурно організованого навчання; вирішити питання про правовий характер диплома випускника; підтримувати мобільність студентів, викладачів і наукових працівників; визначити міжнародні стандарти поліцейської вищої освіти, які б реагували на підвищення вимог до виконання поліцейських функцій, інтернаціоналізацію злочинності; забезпечити високу якість освіти і проведення наукової роботи у межах системи внутрішніх; національних і міжнародних оцінок і акредитацій; визначити пріоритет постійної безперервної освіти; визначити заходи взаємопов'язання навчання і наукової діяльності.

6. На основі проведеного аналізу регулювання діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України на ринку освітніх послуг зазначено, що більша частина нормативно-правових актів, що регулюють їх діяльність, були розроблені та ухвалені протягом 2008 року. До цього часу особливості вищої освіти системи МВС України не були достатньо урегульованими. Однак, слід зазначити, що не дивлячись на позитивні зрушення урегулюванні діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України нормативна база потребує удосконалення з урахуванням змін у зовнішньому середовищі та враховуючи стан їх розвитку.

Запропоновані напрями розвитку системи відомчої освіти: підвищення ефективності управління освітянською діяльністю на основі раціонального розмежування функцій центрального апарата та керівництва ВНЗ; створення повноцінної нормативно - правової бази функціонування системи відомчої освіти; врегулювання на принципово нових засадах взаємної відповідальності керівників комплектуючих органів та відомчих навчальних закладів за якість підготовки фахівців для органів внутрішніх справ; максимальне використання форм і методів оперативно - службової діяльності; розширення ділового співробітництва з іншими правоохоронними органами у питаннях підготовки кадрів; усунення існуючих паралельних структур для підготовки фахівців за спорідненими спеціальностями для ОВС та інших формувань; загальної інформатизації навчального процесу та системи управління.

7. Визначено проблеми розвитку ВНЗ МВС України: недостатня робота з вивчення попиту на спеціальності; низька частка державного замовлення на підготовку фахівців для органів внутрішніх справ; низький контроль якості підготовки у ад'юнктурах ВНЗ МВС України та недоцільність відкриття спеціальностей, які не користуються попитом; низький якісний склад постійного складу ВНЗ МВС України; необхідність розширення набору на навчання на базі освітньо-кваліфікаційного рівня «молодшого спеціаліста» та розширення спеціалізацій підготовки; недостатнє забезпечення практичної спрямованості навчального процесу, узагальнення та використання досвіду практичної діяльності ОВС, залучення науково-педагогічного складу та практичних працівників до вирішення найбільш актуальних проблем діяльності ОВС на базі ВНЗ МВС України.

Обґрунтована необхідність державної підтримки інформаційного забезпечення вищих навчальних закладів системи МВС України. Показано, що створення інформаційної системи кадрового забезпечення (ІСКЗ) повинне забезпечити оперативну інформаційну підтримку реалізації кадрової політики на регіональному і місцевому рівнях на основі актуальних, несуперечливих і достовірних даних про випускників вищих навчальних закладів системи МВС України.

8. Запропоновано нову модель освіти у сфері МВС України, яка пов'язана зі стратегією стійкого розвитку. У цьому контексті йде протиставлення як мінімум трьох методологічних підходів в організації системи освіти МВС. По-перше, мова йде про традиційну модель освіти, де вища освіта МВС розглядається як процес і результат засвоєння людиною систематизованих знань, умінь і навичок, досвіду, має у такому розумінні інформаційно-трансляційну природу. По-друге, пропонується як альтернатива традиційної - інформаційна модель освіти МВС. Третій методологічний підхід до формування моделі освіти МВС є трансформаційним. Мова йде про підхід, пов'язаний з новою моделлю розвитку цивілізації - ноосферною (ноосфера - сфера розуму).

9. Із метою посилення мотиваційної складової механізму державної підтримки людського фактора підвищення ефективності системи освіти МВС необхідно здійснити низку етапів, а саме: використовувати комплексні психодіагностичні методи (у т. ч. індивідуальні співбесіди) для цілеспрямованого формування професійної спрямованості та адекватної мотивації майбутніх правоохоронців; розробити та здійснювати на постійній основі системну кваліфіковану та комплексну профорієнтаційну роботу для формування у кандидатів на навчання адекватної мотивації та свідомого ставлення до вибору професії шляхом розповсюдження інформації про умови роботи працівника органів внутрішніх справ, професійні вимоги до його особистісних якостей, про проблеми соціального характеру, матеріального забезпечення, особливості навчання у закладі системи МВС України, перспектив щодо роботи за фахом.

10. Розроблена кваліфікаційна конструктивно-логічна модель системи освіти у галузі МВС України на основі синтезу певної сукупності структурних компонентів, де структурними компонентами системи професійної освіти є: матеріально-технічна база; організаційно-методичне забезпечення функціонування; професорсько-викладацький склад; управлінський і учбово-допоміжний персонал; телекомунікаційні й інформаційні зв'язки; забезпечення соціально-економічних умов функціонування; державна політика у сфері освіти й участь держави в управлінні.

11. Розроблено новий методологічний підхід до визначення ефективності державного управління, що дає змогу розмежувати якість освітньої послуги ВНЗ МВС України і якість його освітньої діяльності. До поняття якості освітньої послуги віднесено як якість освітнього процесу, так і якість (професіоналізм) випускника вищого навчального закладу системи МВС України за обраною спеціальністю вищої професійної освіти. Це обумовлено особливістю освітніх послуг, що полягає, по-перше, у тісній взаємодії у процесі їх надання як споживача послуги, так і виконавця послуги, і, по-друге, у важливості для кінцевого результату послуги - одержаної сукупності знань, умінь і навичок, що визначають рівень професіоналізму випускника. Важливе теоретичне і практичне значення для досягнення високої якості освітньої діяльності має створення «Державних систем забезпечення якості підготовки фахівців» у комплексі міжнародних стандартів ISO 9000: 2000.

12. Для розв'язання завдання інтеграції підсистем професійної освіти та підвищення професійної підготовки кадрів у системі МВС України запропоновано розробити та ухвалити Концепцію удосконалення професійної підготовки кадрів у системі МВС України на 2009-2015 роки. Така концепція має припускати ефективне функціонування освітньої системи органів внутрішніх справ при обов'язковому збереженні і розвитку кращих традицій відомчої освіти, корпоративного устрою, високого морального духу освітніх установ МВС України. Це передбачає активізацію партнерських зв'язків з різними суспільними організаціями та інститутами, установами культури, науки, освітніми установами інших відомств.

13. Основними напрямами удосконалення організаційно-методичних форм управління у сфері освітньої діяльності вищих навчальних закладів системи МВС України із метою забезпечення високої якості підготовки фахівців для ОВС визначені наступні: продовження оптимізації структури освіти з мінімально можливим розмежуванням на масове і елітарне, державне і регіональне; збільшення фінансування цільових програм, направлених на інформатизацію, інтернетизацію, розвиток дистанційних форм навчання, створення інноваційної правової бази; урахування вимог глобалізації світової економіки; підвищення уваги до підготовки професійних кадрів викладацького складу; розвиток інформаційно-комунікаційних технологій; інтеграція України у світову освітню спільноту; упровадження нових способів придбання і засвоєння знань шляхом використання так званого електронного навчання з допомогою Інтернету і мультимедіа або Е - learning, на базі якого формується нова організаційна структура «Електроний університет»; підвищення якості підготовки фахівців; розширення взаємодії роботодавців і вузів.

14. Запропоновано механізми удосконалення державного планування економічного розвитку вищих навчальних закладів системи МВС України: активізація діяльності відповідних органів державної влади (Державний комітет статистики України, Державний центр зайнятості, Департамент освіти та науки МВС України, Міністерство освіти і науки України, Уряд України), метою яких стане підвищення рівня визначеності вимог держави з формування державного замовлення галузі; виділення розподілу відповідальності держави і суспільства по управлінню вищою освітою у наступних сферах: кадрове замовлення, зміна інституційних умов функціонування вищих навчальних закладів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

Бесчастний В. М. Механізми державного управління розвитком вищих навчальних закладів системи МВС України: теорія, методологія та практика: [монографія] / В. М. Бесчастний. - Донецьк: Юго-Восток, 2009. - 458 с.

Статті у наукових фахових виданнях:

Бесчастний В. М. Особливості структури організації вищої освіти / В. М. Бесчастний // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 2. - С. 10-14.

Бесчастний В. М. Засади державного регулювання навчання з використанням зарубіжного досвіду / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип.4(6). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2008. - С. 18-24.

Бесчастний В. М. Діяльність органів державного управління по запровадженню інноваційного змісту і функцій вищої освіти / В. М. Бесчастний // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 3. - С.13-17.

Бесчастний В. М. Міжнародний досвід державної політики реформування вищої школи / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип.3(5). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2008. - С. 26-32.

Бесчастний В. М. Засади державної політики в реалізації принципів і завдань Болонського процесу / В. М. Бесчастний // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Державне управління інноваційним розвитком». Серія «Державне управління». Т. ІХ, вип. 105. - Донецьк, ДонДУУ, 2008. - С. 27-35.

Бесчастний В. М. Пріоритети подальшого розвитку державного управління в галузі освіти / В. М. Бесчастний // Держава та регіони. Серія: Державне управління. - 2008. - № 4. - С. 14-17.

Бесчастний В. М. Створення нової нормативно-правової бази державного управління вищою освітою / В. М. Бесчастний // Економіка та держава. - 2008. - № 12. - С. 78-80.

Бесчастний В. М. Реформування системи підготовки кадрів вищої освіти України / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління». Вип. 1(7). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2009. - С. 24-29.

Бесчастний В. М. Досвід державного управління реформами вищої освіти в країнах з перехідною економікою та його значення для України / В. М. Бесчастний // Збірник НАДУ при Президентові України. - 2008. - №2. - С. 207-216.

Бесчастний В. М. Державні рішення у процесі проведення реформ в українському освітньо-науковому комплексі / В. М. Бесчастний // Вісник НАДУ при Президентові України. - 2008. - № 4 - С. 218-225.

Бесчастний В. М. Державне регулювання впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освіту / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 2(8). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2009. - С. 44-54.

Бесчастний В. М. Методика державної експертизи вищих навчальних закладів / В. М. Бесчастний // Збірник наукових праць Донецького державного університету управління «Державне регулювання розвитку країни, регіону, галузі». Серія «Державне управління». Т. ІХ, вип. 114. - Донецьк: ДонДУУ, 2008. - С.6-12.

Бесчастний В. М. Актуальність змін діючого законодавства у галузі вищої освіти / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип.3 (9). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2009. - С. 29-37.

Бесчастний В.М. Державне управління структурною перебудовою вищої освіти в Україні / В.М. Бесчастний // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - X.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. - Вип. 1(24). - С. 81-87.

Бесчастний В. М. Створення нової нормативно-правової бази державного управління вищою освітою / В. М. Бесчастний // Теорія та практика державного управління: зб. наук. пр. - X.: Вид-во ХарРІ НАДУ „Магістр”, 2009. - Вип. 2(25). - С.179-187.

Бесчастний В. М. Оптимізація управління вищими навчальними закладами [Електронний ресурс] / В. М. Бесчастний // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - №2. - Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua.

Бесчастний В. М. Соціальна політика держави в галузі освіти / В. М. Бесчастний // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - № 19. - С.42-44.

Бесчастний В. М. Стандартизація освітніх систем на етапі входження України до Болонського процесу / В. М. Бесчастний // Економіка та держава. - 2009.- № 9 - С.77-80.

Бесчастний В. М. Засади відповідності управлінської діяльності перспективній моделі системи вищої освіти / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Академії муніципального управління: Серія «Управління» Вип. 4(10). Державне управління та місцеве самоврядування / За заг. ред. В. К. Присяжнюка, В. Д. Бакуменка. - К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. - 2009. - С.61-68.

Бесчастний В. М. Розвиток механізмів фінансування навчальних закладів в Україні / В. М. Бесчастний // Економіка та держава. - 2009. - № 10. - С.54-57.

Бесчастний В. М. Механізм пільгового державного кредитування освітніх послуг / В. М. Бесчастний // Інвестиції: практика та досвід. - 2009. - №20. - С.71-74.

Бесчастний В. М. Концепція організації системи управління фінансовими коштами галузі освіти і науки / В. М. Бесчастний // Економіка та держава. - 2009. - № 11. - С. 10-11.

Бесчастний В. М. Державне управління освітою в умовах економічної та освітньої глобалізації / В. М. Бесчастний // Економіка та держава. - 2009. - № 12. - С. 15-17.

Бесчастний В. М. Розвиток інформаційного суспільства як позитивний чинник впливу на якість управління вітчизняною освітою // [Електронний ресурс] / В. М. Бесчастний // Державне управління: удосконалення та розвиток. - 2009. - №. 4. - Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua

Статті в інших виданнях

Бесчастный В. Н. О роли человеческого фактора в работе с персоналом органов внутренних дел / В. Н. Бесчастний // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - 2006. - №2. - С.5-10.

Бесчастний В. М. Реалізація гендерної рівності в нормативно-правовому регулюванні служби в ОВС / В. М. Бесчастний // Науковий вісник КНУВС. - № 2. - 2007. - С. 30-41.

Бесчастний В. М. Гармонізація правового регулювання освітньої діяльності - передумова забезпечення якості вищої освіти системи ВНЗ МВС України / В. М. Бесчастний // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: зб.наук.праць. - 2007. - № 2. - С. 3-7.

Бесчастний В. М. Законодавство про службу в органах внутрішніх справ України: від проблемних питань сучасності до ефективної та дієвої системи захисту соціально-трудових прав особового складу / В. М. Бесчастний // Науковий вісник Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. - 2007. - № 1. - С. 128-137.

Бесчастний В. М. Правова активність громадян - запорука правопорядку в державі / В.М. Бесчастний // Віче: Громадсько-політичний журнал. - 2007. - № 11. - С. 21-24.

Бесчастний В. М. Підготовка керівників органів внутрішніх справ: інноваційний підхід / В. М. Бесчастний // Віче: Громадсько-політичний журнал. - 2007. - № 17. - С. 42-43.

Бесчастний В. М. Ефективні закони творяться в громаді / В. М. Бесчастний // Віче: Громадсько-політичний журнал. - 2008. - № 4. - С. 17-20.

Бесчастний В. М. Реформування спеціального законодавства про службу в органах внутрішніх справ у світлі розробки закону про службу в ОВС та Трудового кодексу України / В. М. Бесчастний // Віче: Громадсько-політичний журнал. - 2009. - № 3. - С.29-31.

Бесчастний В. М. Правовідносини як складник механізму регулювання служби в органах внутрішніх справ / В. М. Бесчастний // Проблеми законності: Респуб. міжвіод. наук. зб. / відп. Ред. В. Я. Тацій. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - Вип. 93. - С. 107-112.

Матеріали наукових конференцій:

Бесчастний В. М. Проблеми культури професійної мови фахівця: теорія та практика / В. М. Бесчастний // Матеріали 6 Всеукр. науково-метод.конф. 25-26 січня 2006 р, м. Донецьк / Ред кол.: В. М. Бесчастний та ін. - Донецьк, 2006. - 291с.

Бесчастний В. М. Реформування адміністративної служби ОВС та дотримання правопорядку в Україні: проблеми теорії і практики / В. М. Бесчастний // Організаційно-правові основи взаємодії ОВС із місцевими державними адміністраціями й органами місцевого самоврядування щодо припинення масових заворушень і групових порушень громадського порядку та запобігання їм: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 27 січня 2006 р.- Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006. - С.3-8.

Бесчастний В. М. Нормативне закріплення організаційних відносин як основа реалізації правової політики у сфері боротьби зі злочинністю / В. М. Бесчастний // Кримінально-правова політика держави: теоретичні та практичні аспекти проблеми: Матеріали міжнародної наукової конференції. Донецьк, 17-18 листопада 2006 р. -Донецьк: Донецький юридичний інститут ЛДУВС, 2006.- С.351-353.

Бесчастный В. Н. Управленческий тренинг в системе подготовки руководящего состава органов внутренних дел / В. Н. Бесчастний // Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Донецьк, 26-27 травня 2006 р. - Донецьк: ДЮІ ЛДУВС, 2006 - С.10-15.

Бесчастний В. М. Реформування системи МВС України: шляхи та сучасні проблеми / В. М. Бесчастний // Правове забезпечення діяльності міліції / поліції: історія, сучасні проблеми та міжнародний досвід: Тези доповідей науково-теоретичної конференції, присвяченої 85-річчю Київського національного університету внутрішніх справ. - К.: Київський нац. ун-т внутр. справ, 2007. - С. 52-60.

Бесчастный В. Н. Психотренинговые методы в системе подготовки управленческих кадров органов внутренних дел / В. М. Бесчастний // Психологические тренинговые технологии в правоохранительной деятельности: научно-методические и организационно-практические проблемы внедрения и использования, перспективы развития: Материалы III международной научно-практической конференции. Донецьк, 24-26 мая 2007 года. - Донецк: Донецкий юридический институт ЛГУВД, 2007. - С.7-13.

Бесчастний В. М. Пріоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ, спрямовані на забезпечення прав, свобод та законних інтересів громадян України / В. М. Бесчастний // Актуальні проблеми захисту прав, свобод та законних інтересів громадян України в процесі здійснення правоохоронної діяльності в сучасних умовах: Матеріали круглого столу. - Донецьк: ООО Норд Комп'ютер, 2007. - С.3-8.

...

Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.