Для забезпечення охорони праці важливо, щоб під час природного освітлення для захисту від прямого та відбитого світла з поверхні екранів і клавіатури були передбачені сонцезахисні пристрої та правильне розташування робочих місць відносно вікон (природний потік світла має потрапляти на робочу поверхню з лівого боку).

З метою запобігання погіршення природної освітленості не можна розставляти на підвіконнях високорослі квіти; шибки вікон потрібно очищати від пилу і бруду два рази на рік, внутрішні поверхні рам перефарбовувати не рідше одного разу на три роки.

Штучне освітлення забезпечують системою загального освітлення. Для окремих робочих місць застосовується система комбінованого освітлення - «загальне плюс місцеве». У світильниках слід використовувати переважно газорозрядні люмінесцентні лампи типу ЛБ, у світильниках місцевого освітлення допускається використання ламп розжарювання. Застосування відкритих ламп для загального та місцевого освітлення не рекомендують [4].

У науково-дослідницькій роботі гуманітарного спрямування, як і в будь-якій професійній діяльності важливого значення набуває має раціональна організація робочого місця з позицій наукової організації праці.

Від правильної організації робочого місця залежать умови його ефективності і безпеки. Такі аспекти наукової організації праці, як пристосування умов праці до людини, аналіз системи «людина-техніка-середовище», умови робочого середовища, рівень освітлення на робочому місці та відсутність шкідливих фізичних, хімічних та інших чинників забезпечують необхідну ефективність праці при мінімальних затратах біологічних ресурсів і створюють безпечні умови праці [3].

Тому, організовуючи робоче місце, необхідно встановити оптимальні параметри освітлення робочого місця (природного і штучного).

Правила організації робочого місця під час роботи з ПК

В Україні розроблені й діють Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами електронно-обчислювальних машин від 10 грудня 1998 р. № 7 (ДСанПіН 3.3.2007-98). Згідно з цими правилами, при наявності на робочому місці персональних комп'ютерів, оргтехніки та інших приладів, слід звернути увагу на вимоги щодо вибору зони робочих рухів (включення, регулювання, спостереження та ін.).

При виборі зони робочих рухів слід враховувати:

- антропометричні дані людини - довжина рук і ніг, зріст, поле зору;

- надмірний поворот голови (не більше 40° у горизонтальній площині та 30° у вертикальній площині від лінії зору);

- надмірний поворот корпуса (не більше 45° ліворуч чи праворуч);

- витягування рук (не більше 500 мм в сторону і 300 мм вперед), чи ніг (не більше 500 мм вперед і 300 мм вгору).

При роботі з комп'ютером необхідно суворо дотримуватися таких вимог техніки безпеки:

- не вмикати і не вимикати роз'єми кабелів при поданій напрузі живлення;

- не залишати комп'ютери під живленням без нагляду.

Під час організації робочого місця, необхідно враховувати рекомендації щодо організації робочого місця та захисту від шкідливого впливу комп'ютера на здоров'я людини:

- положення тіла повинно відповідати напрямку погляду, неправильна поза призводить до виникнення згорблення;

- висота робочої поверхні столу має становити 68-80 см, відстань від підлоги до нижнього ряду клавіатури - 60-75 см, кут нахилу клавіатури - 5-15°;

- нижній край екрана повинен бути на 20 см нижче рівня очей;

- рівень верхньої кромки екрана повинен бути на висоті чола;

- екран комп'ютера - на відстані 75 - 120 см від очей;

- висота клавіатури повинна бути встановлена таким чином, щоб кисті рук користувача розміщувались прямо;

- форма комп'ютерної миші повинна відповідати анатомо-фізіоло-гічним особливостям п'ясті руки;

- крісло або стілець на робочому місці повинні мати висоту сидіння 40-50 см від рівня підлоги, а також відповідний кут нахилу спинки (спинка стільця чи крісла повинна підтримувати спину користувача);

- кут між стегнами і хребтом має становити 90°;

- стегна користувачів ПК на правильно організованому робочому місці мають розміщуватися паралельно підлозі, а стопи ніг - на підлозі або підставці;

- стілець (крісло) та клавіатуру розміщують таким чином, щоб не було потреби далеко витягуватись;

- якщо під час роботи доводиться дивитися на документи, то підставку з оригіналом документа слід встановлювати в одній площині з екраном і на одній з ним висоті;

- необхідно уникати яскравого освітлення, не втомлювати очі різкою зміною потужності світлових потоків;

- екран комп'ютера потрібно розміщувати під прямим кутом до вікон, самі вікна під час роботи доцільно завішувати або закривати жалюзями;

- у робочому приміщенні доцільно збільшувати вологість (оптимальна вологість - 60 % при температурі 21° С), розмістити квіти, акваріум у радіусі 1,5 м від комп'ютера.

Не менш важливим є дотримання режиму роботи, зокрема:

- при введенні даних, редагуванні програм, читанні інформації з екрана безперервна робота за екраном монітора не повинна перевищувати 4-х годин при восьмигодинному робочому дні; кількість опрацьованих символів (знаків) не повинна перевищувати 30000 за 4 години роботи;

- через кожну годину праці необхідно робити перерву на 5 - 10 хв., а через 2 години - 15 хв., під час яких доцільно виконувати комплекс вправ виробничої гімнастики та провести сеанс психофізіологічного розвантаження.

Не слід ігнорувати також стан естетики робочого місця: не варто допускати розміщення на ньому сторонніх предметів, невикористаних пристосувань, захаращеності; необхідно враховувати вимоги технічної естетики при оформленні інтер'єру, розміщенні обладнання, виборі кольору фарби та ін.

Складовою частиною охорони праці є організація протипожежної безпеки. Під час науково-дослідної роботи в бібліотечних установах важливого значення набуває знання основних правил поведінки у разі виникнення пожежі. Відвідувачі цих установ нарівні з їх працівниками зобов'язані:

- негайно повідомити телефоном про виникнення пожежі відповідну службу (101);

- повідомити про пожежу керівника чи відповідальну за пожежну безпеку посадову особу та (або) чергового в установі;

- вжити (по можливості) заходів щодо евакуації людей, книжкового фонду, гасіння (локалізації) пожежі та збереження матеріальних цінностей;

- уразі необхідності викликати аварійно-рятувальні служби (медичну, газорятувальну тощо);

- у разі загрози життю людей негайно взяти участь або організувати їх урятування (евакуацію), використовуючи для цього наявні сили й засоби [3].

Згідно з вимогами Державних будівельних норм, «бiблiотеки навчальних закладiв повиннi мати службовi входи; заборонено влаштовувати прохід через примiщення бiблiотеки до iнших примiщень; антресолi в читальних залах повиннi мати не менше двох евакуацiйних виходiв» [4].

Дотримання вимог техніки безпеки при використанні електроприладів стосується і побутових приладів, які експлуатують на різних підприємствах, в установах, зокрема, в закладах освіти. Передусім, це стосується електро-обігрівачів, кип'ятильників, вентиляторів, кондиціонерів, холодильників тощо; особливої уваги вони потребують в періоди температурних максимумів.

Таким чином, загальний огляд основних вимог до проблем охорони праці в гуманітарній сфері дає підстави для виділення найбільш актуальних і першочергових проблем. Передусім, це: суворе дотримання вимог безпеки при роботі з електроприладами; забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці; організація протипожежної безпеки; обладнання робочих місць.

У сучасних умовах особливої актуальності набуває забезпечення координації діяльності органів державної влади, установ, організацій, об'єднань громадян, що розв'язують проблеми охорони здоров'я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між роботодавцями та працівниками (їх представниками), між усіма соціальними групами під час прийняття рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях.

Висновки

У сучасних економічних умовах України соціальна цінність господарського договору набула нового значення, що обумовлено підвищенням ролі господарського договору в регулюванні господарських відносин, поєднанням в ньому приватних та публічних інтересів, юридичних та економічних аспектів, здатністю господарського договору сприяти вирішенню соціальних завдань та усувати протиріччя між суб'єктами господарювання у процесі здійснення господарської діяльності, особливим ставленням держави при регулюванні господарсько-договірних відносин.

На основі викладеного можна зробити наступні висновки:

1.Основу правового регулювання господарсько-договірних відносин становлять Господарський кодекс України та Цивільний кодекс України, в яких поняття, зміст,предмет регулювання в частині дійсності/недійсності правочинів (договорів) певною мірою співпадає.

2.Господарський договір є правовою формою господарських зв'язків, тобто тих відносин, які формуються між суб'єктами господарювання з приводу руху матеріальних благ, незалежно від того, чи перебувають їх учасники у відносинах диспозитивності або субординації.

На господарські договори поширюються загальні положення цивільного права, проте через специфіку відносин, що складаються у процесі здійснення господарської діяльності, здебільшого правове регулювання господарських договорів здійснюється через спеціальне законодавство. 3.Щодо теорій договору, сьогодні як в українській, так і російській доктрині панівною залишається «угодницька (консенсуальна) теорія» відповідно до якої договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення прав та обов'язків

4.Господарський Кодекс України хоча й не надає загального визначення господарського договору, однак, аналіз його положень свідчить про відсутність загального підходу стосовно розуміння договору. Так, в одному випадку договір розглядається як юридичний факт, на підставі якого виникають господарсько-договірні зобов'язання (статті 179, 180 ГК України), у другому - відбувається його ототожнення з господарським зобов'язанням (ст. 189 ГК України).

Господарський договір являє собою збірне (узагальнююче) поняття, до якого належать різні договірні типи (купівлі-продажу, поставки, перевезення, оренди, підряду на капітальне будівництво та ін.), що мають схожі принципи нормативної регламентації.

Таким чином, господарський договір- це зафіксовані у спеціальному правовому документі на підставі угоди майнові та організаційні зобов'язання учасників господарських відносин (сторін), спрямовані на обслуговування (забезпечення) їхньої господарської діяльності (господарських потреб) із врахуванням загальногосподарських (публічних) інтересів.

5.Господарський договір має особливі ознаки:

По-перше, господарське законодавство регулює даний договір як таку угоду, яка має визначену економічну і правову мету. Господарський договір завжди укладається з господарською метою.

По-друге, стосовно господарських договорів діють окремі правила щодо підстав їх укладання і змісту господарських договірних зобов'язань. Так існують планові договори, тобто господарські договори, які укладаються на підставі відповідних державних контрактів та замовлень. Господарські договори, які укладаються без державного контракту чи державного замовлення і відповідають господарським намірам, а також юридичне вираженій згоді сторін, називаються регульованими.

По-третє, закон обмежує коло суб'єктів, які можуть бути суб'єктами господарських договорів, а саме юридичні особи - підприємства, установи, організації.

6.Відповідно до юридичної підстави господарські договори поділяються на три види:

які визначені і регулюються як державні контракти. Це договори поставки продукції, виконання робіт, надання послуг. Особливою ознакою даних договорів є те, що держава гарантує оплату продукції, робіт, послуг за державними контрактами;

які укладаються на підставі державних замовлень і зміст яких повинен відповідати даним замовленням, їх особливістю є те, що держава може надавати економічні пільги виконавцям цих договорів;

які укладаються на поставку продукції, виконання робіт, надання послуг на підставі господарських намірів сторін, юридичне виражених істотними умовами договорів.

За змістом, характером правовідносин, формою укладення, метою та іншими критеріями договори можна поділити наступним чином:

планові і регульовані:

планові-укладені відповідно до планового завдання;

регульовані - укладаються вільно їх суб'єктами.

сплатні і безоплатні;

сплатні - якщо у договорі кожна із сторін має вигоду, і, наприклад договір купівлі-продажу.

безоплатні - якщо у договорі тільки одна сторона має; вигоду з договору, наприклад договір дарування.

реальні і консенсуальні:

реальні договори вважаються укладеними з моменту фактичної передачі речі контрагенту, наприклад договір позики;

консенсуальні договори вважаються укладеними з моменту досягненн

угоди по основних умовах договору, наприклад договір купівлі-продажу, найму та інші.

Господарський договір виконує ряд функцій. Господарському договору властиві загальні договірні і специфічні функції. До загальних належать:

· ініціативна (договір виступає як акт ініціативи і узгодженої волі сторін по врегулюванню певних відносин);

програмно-координаційна (договір як програма поведінки щодо здійснення господарських відносин;

інформаційна (договір несе в собі інформацію про правове становище сторін у договорі);

гарантійна - тільки на підставі договору включаються в дію такі правові гарантії виконання договірних зобов'язань як неустойка, завдаток, порука тощо;

правозахисна (договір є правовою формою відносин, в межах якої забезпечується примусове виконання зобов'язань, сторонами шляхом використання майнових санкцій). 7. Договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто домовленість (угоду) щодо всіх його істотних умов. Так, згідно зі ст. 180 Господарського Кодексу: істотними є ті умови господарського договору, які визнані таки-ми за законом або необхідні для договорів даного ви-ду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою од-нієї сторони повинно бути досягнуто згоди, а саме , щодо предмету, ціни, строків виконання.

До інших умов господарського договору відносять умови про відповідальність, умови відшкодування збитків, якість товарів,виконаної роботи, надання послуг, умови про страхування, умови про порядок здавання (приймання) товарів, робіт, послуг, фос-мажорні умови

Оскільки значна кількість суб' єктів господарських відносин недостатньо юридично підготовлена до їх укладення договорів, то зі зростанням кількості укладених договорів відповідно зростає і кількість недійсних договорів.

Відповідно до положень статей 203 ЦК України та 207 ГК України умовами дійсності господарських договорів є:

1) відповідність змісту господарського договору вимогам закону та інтересам держави;

2) наявність спеціальної правосуб'єктності;

3) належне волевиявлення учасників договірних відносин (свідоме та вільне);

4) згода сторін з умовами договору;

5) додержання передбачених законом порядку та форми укладення господарських договорів;

6) предмет договору має бути спрямований на реальне досягнення.

Необхідно зазначити, що у деяких випадках чинне законодавство, не використовуючи термін «неукладений договір», досить чітко розрізняє підстави для визнання угоди (договору) недійсним та кваліфікації її такою, що не відбулася.

Позитивним є той факт, що правові наслідки виконання недійсного і неукладеного договору однакові, зокрема його наслідками є те, що сторони зобов'язані повернути все те, що одержали на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано.

У нинішніх умовах особливо зростає роль договору як універсальної та найдоцільнішої форми опосередкування товарно-грошових відносин. У процесах роздержавлення і приватизації господарському договору належить чільне місце серед форм, які використовуються для подолання монополії державної власності (купівля-продаж державного майна через аукціони, конкурси, біржі тощо).

Дедалі більшого поширення набуває договірний порядок створення нових підприємницьких структур: господарських товариств, спільних підприємств з участю зарубіжних партнерів, господарських асоціацій та ін. Правовою основою створення таких організацій стає установчий договір. У ньому засновники зобов'язуються утворити юридичну особу, визначають порядок спільної діяльності з її створення, умови передачі в її володіння, користування і розпорядження свого майна та участі в її діяльності. Договором визначаються також умови і порядок розподілу між засновниками прибутку та збитків, управління діяльністю юридичної особи, виходу засновників з її складу тощо.

Перехід до ринкової економіки і саме функціонування ринкового механізму можливі лише за умови, що основна маса товаровиробників - підприємств, громадян - має свободу господарської діяльності та підприємництва. Результати цієї діяльності реалізуються наринку товарів і послуг на договірних засадах. Перехід доринку супроводжується звуженням планово-адміністративного впливу держави на майнові відносини, отже розширюється свобода вибору партнерів у господарських зв'язках і визначення змісту договірних зобов'язань. Це стосується насамперед договорів, спрямованих на забезпечення потреб юридичних і фізичних осіб у матеріальних, енергетичних, продовольчих ресурсах (купівля-продаж, поставка, контрактація, міна, бартер, постачання енергії тощо). Не зменшується і роль договорів майнового найму (оренди, лізингу, прокату тощо), за допомогою яких опосередковуються відносини з тимчасового володіння і користування майном. Зростає значення договорів підрядного типу, договорів про надання різного роду послуг громадянам та організаціями (договори підряду, про надання посередницьких послуг, на рекламу продукції тощо).

Із запровадженням патентної системи охорони прав на винаходи, корисні моделі і промислові зразки підвищується роль ліцензійних договорів як основної правової форми передачі виключного права на використання цих результатів технічної творчості. Договірна форма використовується і для уступки виключного права на знаки для товарів та послуг, права на секрети виробництва (ноу-хау) тощо. Розширення кола можливих об'єктів страхової охорони, до яких належить очікуваний прибуток, ризик підприємницької діяльності тощо, теж ведуть до урізноманітнення форм добровільного (договірного) страхування з конкуренцією страхових організацій. Отже, сфера застосування господарських договорів дедалі більше розширюється.

Список використаних джерел

1. Конституція України від 28. 06. 1996 р. // Відомості Верховної Ради України .- 1996.-№ 30.-Ст. 141.

2. Цивільний кодекс України від 16. 01. 2003 р. // Відомості Верховної Ради України.- 2003.-№ 40-44.-Ст.-356.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

3. Господарський кодекс України від 16. 01. 2003 р. //Відомості Верховної Ради України.-2003.-N18 -22.-Ст.344.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

4. Господарсько-процесуальний Кодекс України від 06.11.1991р. // Відомості Верховної Ради України..-1991.-№ 38.-Ст.56.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

5. Кодекс торговельного мореплавства України від 23.05.1995р. // Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№№ 47, 48, 49, 50, 51,52.-Ст.349.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

6. Закон України «Про ціни та ціноутворення»від 3 грудня 1990р. № 507- ХII// Відомості Верховної Ради України.- 1990.-№52.-Ст.650.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

7. Закон України «Про за-ставу» від 02 жовтня 1992р. № 2654-ХII// Відомості Верховної Ради України.- 1992.-№47.-Ст.642.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

8. Закону України «Про поставки про-дукції для державних потреб» від 22.12.1995р. № 493/95-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1996.-№3.-Ст.9.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

9. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції від 14 березня 1995р. № 98/95-ВР// Відомості Верховної Ради України.- 1995.-№15.-Ст.416.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

10. Закон України «Про страхування» від 07 березня 1998р. // Відомості Верховної Ради України.-1996.-№18.-Ст.78.-[Електроннийресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

11. Закон України «Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва» від 14 вересня 2000р. № 1953-III// Відомості Верховної Ради України.-2000.-№45.-Ст.375.-[Електронний ресурс]. - режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

12. Закон України «Про ліцензування певних видів діяльності» від 01.06.2000р. // Відомості Верховної Ради України.- 2000.-№36.-Ст.299.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua

13. Закон України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001р. № 2210-ІІІ// Відомості Верховної Ради України.- 2001.-№12.-Ст.64.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

14. Закон України « Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003. № 755-IV // Відомості Верховної Ради України.- 2003 .-№ 31-32.-Ст.263.- [Електронний ресурс].- режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

15. Закон України «Про іпотеку» від 5 червня 2003р. № 898-IV// Відомості Верховної Ради України.- 2003.-№38.-Ст.313.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

16. Закон України «Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати» від 19 червня 2003р. № 979-IV// Відомості Верховної Ради України.- 2004.-№1.-Ст.196.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

17. Закон України «Про фінансовий лізинг» від 11 грудня 2003. № 1381-IV // Відомості Верховної Ради України.- 2004.-№15.-Ст.68.-[Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

18. Указ Президента України «Про заходи щодо вдосконалення кон'юктурно-цінової полі-тики у сфері зовнішньоекономічної діяльності» від 10.02.1996 р. //Відомості Верховної Ради України.- 2000.-№36.- [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

19. Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого1993 р. «Про систему валютного регулювання і валют-ного контролю»// [Електронний ресурс].- режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

20. Положення Нацбанку України «Про кредиту-вання» від 17.07.2004р.№ 270// [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

21. Положення про поста-вки продукції виробничо-технічного призначення. Положення про поставки товарів народного спо-живання від 25.07.1988р. №888// [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

22. Положення про форму зовніш-ньоекономічних договорів (контрактів) від 6.09.2001р.// [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

23. Статут залізниць , затверджений постановою КМУ від 06.04.1998р. № 457// [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.rada.gov.ua.

24. Беклищева И.В. Гражданско-правовой договор: класическая традиция и современніе тенденции.-М.,2006.-204с.

25. Белкін М. Судова практика про визнання недійсним договору за ініціативою господарського суду //Юридичний журнал.-2009.-№5 [Електроннийресурс].-режим доступу: htth://www.justinian.com.uaarticle.php

26. Бєлкін М. Принцип розумності в цивільних та господарських відносинах. - Правильний договір: Бібліотека Головбуха.- № 11 (97). - 2008.-с. 143-148.

27. Бєлкін М. Захист угод в судах від визнання їх недійсними. - Головбух, 2008. - № 57 (608). - С. 46-49.

28. Беляневич О.А.Господарське договірне право (теоретичні аспекти): Монографія.- К.,592с

29. Беляневич О. Про види джерел господарського договірного права.//Бюлетень Міністерства юстиції України-2005.-№ 10(48).-с.130-138

30. Беляневич О.А. Договір як засіб саморегуляції господарських відносин: загальна характеристика Бюлетень Міністерства юстиції Українию-2005.-№ 8 (46).-с.118-126

31. Беляневич О.А.Господарський договір та способи його укладення: Навчальний посібник.-К.:Наукова думка.-2002.-277с.

32. Бервено С.М. Проблеми договірного права України.- К.:ЮрінкомІнтер .-2006.-389с.

33. Бесєдіна Т. Класифікація договорів (контрактів) поставки в зовнішньо-економічній діяльності.// Підприємництво, господарство і право.-2009,-№8.с.33-36

34. Богуславський М.М., Вилкова Н.Г. и др . Венская конвенция о договорах международной купли-продажи товаров. Комментарий. -. - М.: Юридическая литература, 1994. - 320 с.

35. Брагинский М.И. Хозяйственный договор: каким ему быть?.-.М. : Экономика,1990.-175с.

36. Вінник, О. Господарське право: курс лекцій К:, Атака.- 2005.-662с.

37. Гошовський Володимир \ Господарський договір: проблеми визначення та укладення Господарський договір: проблеми визначення та укладення //Правовий тиждень №46(172) 17 листопада 2009 р.

38. Грузинський І. Роль договору у формуванні підприємницьких відносин // Право України. - 2000. - № 2. - с. 36-38.

39. Дашков Л. П., Бризгалін А. В. Комерційний договір: від укладення до виконання. - К., 1996.-154с.

40. Дзера О.В. Науково-практичний коментар Цивільного кодексу України: У 2-х томах.- К.: ЮрінкомІнтер,2005. Том І- 832с.

41. Дутко А.О.Аналіз юридичної конструкції господарського договору.// Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України.-2008.-Вип.6(74).- с.227-235.

42. Євстігнєєв А.Істотні умови договору за цивільним та господарським кодексами: порівняльний аспект// Юрид.журнал.-2006.-№4 [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.justinian.com.ua/article.php?id

43. Єфімов О., Господарський та цивільно-правовий договори // Податкове планування», № 9, 2009.- [Електронний ресурс].-режим доступу//

44. Жеков В.І. Деякі питання визнання договору недійсним або неукладеним.// Університетські наукові записки КНУім.Шевченко.-2005.-№3 (15).-с.129-132.

45. Калабеков Ш. В. Договор как универсальная правовая конструкция: автореферат дис… канд. юрид. наук: 12. 00. 01 / Моск. гос. юрид. академия. ? М., 2003. - 22 с.

46. Костенко Л.Узгодження умов господарського договору//Юридичний радник.-2006.-№4[Електронний ресурс].- режим доступу:47. Костенко Леся .// Укладення господарського договору Юридичний журнал.-2006.-№10,електронний ресурс//www.justinian.com.ua/article.php?id

48. Крупчан О.Д. Співвідношення приватних та публічних інтересів при здійсненні правового регулювання конкуренції як рушійної сили господарської діяльності // Актуальні проблеми методології приватного права: Колективна монографія / К.: Науково-дослідн. інститут прив. права і підпридприємництва АпрН України, 2005.- 266 с.

49. Луць В.В. Контракти у підприємницькій діяльності. Навчальний посібник. - К.:ЮрінкомІнтер,2001.-560с

50. Луць В. Проблеми договірного регулювання майнових відносин за новим Цивільним та Господарським кодексами України// Українське комерційне право.-2003.-№4.-с.21-23.

51. Мельник О. Визнання установчих документів господарських товариств недійсними //Юридичний тиждень .-№10(188) 9 березня 2010 р. [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.legalweekly.com.ua

52. Мілаш В. Істотні умови договору і диспозитивність їх правового регулювання // Підприємництво, господарство і право. - 2004. - №7. - с. 36-39.

53. В.Мілаш. Нові підходи до вивчення договору в госп.праві.- Право Укр..-2007,-№9.-с.31-35

54. В.Мілаш. Теорія господарського договору-ЮР.-2008,-№1.- [Електронний ресурс].- режим доступу: htth://www.justinian.com.ua/article.php?id

55. Мілаш В. Функції підприємницького комерційного договору// Право України.-2006,-№ 2.-с.-51-54

56. Мілаш В.С. Підприємницькі комерційні договори в господарській діяльності.- Полтава: АСМІ,-2005.-125с.

57. Мічурін Є.О. Техніка складання договорів. Науково-практичний посібник.-Х..:Юр світ.-2006.-535с.

58. Ніколенко Л.,Лагуткіна Г.-Особливості господарського договору як підстави виникнення господарських зобов'язань.-право України.-2009.-№6 с. 36-39.

59. Новиков С., Лобанів А.,Винокуров Д. Договора в хазяйственной деятельності.Х.: Фактор,2006-124c.

60. Новицкий И.Б., Перетерськкий И.С. Римське право -М.,2002.-544с.

61. Номінас Кирило, Договори в підприємницькій діяльності //Юрид.радник.- 2009.-№1[Електронний ресурс].-режим доступу: //www.justinian.com.ua/article.php?id

62. Осіпов І. Договір як юридичний факт // Правовий тиждень..-2005.-№2 . [Електронний ресурс].-режим доступу: htth://www.legalweekly.com.ua

63. Пархоменко Н.М. Договір в системі права України: Аторефер.дис….канд.наук.-К.,1998. -16с.

64. Подоляк С.А. Господарський договір та його юридичні конструкції- недійсність, нікчемність, неукладеність - в сучасних умовах.// Часопис Київського університету права.-2009.-№3.-с.146-150.

65. Подцерковний О.П. Ціна як умова господарського договору// Вісник господарського судочинства.-2005.-№6.с.-144-151.

66. Полдніков Д.Ю. Истоки современного понятия гражданско-правового договора//Вестн.Моск.Ун..-Серия:Право.-2006.-№5.-с.94-112.

67. Поліводський О.Печатка як реквізит господарського договору: пережиток минулого чи додаткова гарантія?// Юридичний тиждень.-2006.-№19(79) . [Електронний ресурс].- режим доступу: htth://www.legalweekly.com.ua

68. Пугінскій Б.И. Гражданско-правовые средства в хозяйственных отношениях.// Учебное пособиеМ.-Юрист.-1987.-236с.

69. Сокол С. Договори та їх укладення в Україні.//Юридичний тиждень. .-2010.-№11(189) . [Електронний ресурс].-режим доступу:htth://www.legalweekly.com.ua

70. Саніахметова Н.О. Підприємницьке право: Навчальний посібник.-Х..-Одесей.-2006.-678 с.

71. Сімсон О.Е. Правові особливості договорів інвестиційного характеру// Автореферак дис. канд.юрид.наук.-Х.-2001.-с.20

72. Сібільов М.Динаміка договірних зобовязань після їх виникнення// Вісник Академії правових наук України.-2005.-№1(40).-с.79-88

73. Спасибо-Фатєєва Інна .Деякі аспекти предмета договорів// Правовий тиждень №12(85) 18 березня2 008 р.[Електронний ресурс].-режим доступу: htth: //www.legalweekly.com.ua /rubries

74. Халфіна Р.О.Общее ученіе о правоотношении.-М.,1974.-350с.-с. 293.

75. Шишка Р.Б. .Цівільне право України: Курс лекцій У 6-ти т. Т5 кн.2 Договірне право: Ч1.Загальні положення про договори на передачу майна у власність/ .-Х.,2006.-336.с.

76. Шишка Р.Б. Предпринимательськое право Украины.-Х.:Єспада,2001.-453с.

77. Щербина В.С. Господарське право: Підручник.-К.:-Юрінком Інтер,2005.-592с.

78. Черешнюк В. М. Неоднозначність законодавчих положень щодо форми господарського договору//Юридична Україна - 2007. - №1. - с. 81-84.

Відомості Верховної Ради України 1991-2002

79.Голос України. 1991-2002

80. Право України. 1994-2002

81.Юридичний вісник 1994-2002

82. Закон України «Про охорону праці» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/T269400.html

83. Науково-практичний коментар до Закону України «Про охорону праці» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://studrada.com.ua/node/12946.

84. Правила охорони праці в архівних установах [Електронний ресурс]. - Режим доступу: // http: zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.

85. ДБН В.2.5-28-2006 «Інженерне обладнання будинків і споруд. Природне і штучне освітлення» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dbn.at.ua/load/1-1-0-157.

86 . Державні санітарні правила і норми роботи з візуальними дисплейними терміналами (ДСанПіН 3.3.2007-98) електронно-обчислювальних машин [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://chitalka.info/gp_18/gp_180101.

Нормативно-правові акти

1. Арбітражний процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року станом на 30 червня 1999 року

2. Господарський процесуальний кодекс від 6 листопада 1991 року станом на 1 березня 2002 року

3. Закон України « Про оподаткування прибутку підприємств» від 22 травня 1997 р

4. Закон України «Про бібліотеки і бібліотечну справу» від 27 січня 1995 р.

5. Закон України «Про заставу» від 2 жовтня 1992 р

6. Закон України «Про захист прав споживачів» від 12 травня 1991 р.

7. Закон України «Про оренду державного ікомунального майна» від 10 квітня 1992 р.

8. Закон України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» від 6 березня 1992 р.

9. Закон України «Про товарну біржу» від 10 грудня 1991 р

10. Закон України «Про транспорт» від 10 листопада 1994 р.

11. Закон України «Про господарські суди від 4 червня 1991 року

12. Збірник офіційних документів Вищого арбітражного суду України. - С.129.

13. Конституція України від 28 червня 1996 року. // ВВРУ. - 1996. - №30. - Ст. 141.

14. Проект Цивільного кодексу України.

15. Цивільний кодекс Української РСР. Від 18 липня 1967 року. // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. - 1999. - №1. - С. 5-109.

Размещено на Allbest.ru

...