Верховенство права: ідея, доктрина, принцип

науково неспроможними, а тому марними є і будуть будь-які спроби представників вітчизняної юридичної науки дати формальне визначення поняття «верховенство права» чи утвореного на його концептуальній основі відповідного юридичного принципу; такі спроби вітчизняним науковцям слід облишити і пристати до методології, свого часу запропонованої Міжнародною комісією юристів і згодом підтвердженої практикою Європейського Суду з прав людини, відповідно до якої «верховенство права» -- це термін, придатний для передавання в узагальненому вигляді поєднання ідеалів і досягнутого на практиці юридичного досвіду стосовно принципів, інститутів, механізмів і процедур, які є конче важливими для захисту особи від свавільної влади держави і які надають особі можливість володіти людською гідністю;

верховенство права, як воно існує в політичному і юридичному житті цивілізованого світу, слід сприймати як цілісне поняття, як цілісне явище, як цілісну юридичну категорію, які не можна пояснювати через зміст чи значення кожного з двох слів, присутніх в українському терміносполученні «верховенство права»; вочевидь існує нагальна потреба у зміні вітчизняної парадигми права шляхом відмови від погляду на право виключно в рамках юридичного позитивізму; надалі верховенство права має сприйматися та тлумачитися вітчизняною юридичною наукою як сучасний Закон Природи; позитивне ж право вітчизняної політичної і юридичної системи, оформлене як юридичні норми, що містяться в різноманітних офіційних актах, виданих владними органами нашої держави, не становлять того, що визначає сутність верховенства права як такого; це позитивне право може лише засвідчити або ж наявність якихось елементів (ознак) верховенства права як явища в рамках української політичної чи юридичної системи, або ж їхню відсутність;

зважаючи на те, що український відповідник англійського поняття «the rule of law» у вигляді терміносполучення «верховенство права» не можна визнати найвдалішим (це засвідчено і фактом, що двослівність терміна прямо штовхнула провідних фахівців вдатися до хибного так званого «поелементного аналізу» цього поняття, і його лексичною близькістю до одного з основоположних елементів позитивістської доктрини у вигляді поняття «верховенство закону», що в кінцевому підсумку веде до викривлення концепції «верховенство права»), пропонується надалі застосовувати однослівний варіант такого відповідника -- правовладдя; саме такий однослівний термін органічно «вмонтовується» в українську правничу термінологію (за прикладом -- народовладдя, безвладдя, двовладдя тощо), зберігаючи при цьому два змістових складники його англомовного прототипу (rule -- влада, law -- право); правовладдя -- це найближче до англомовного «the rule of law», щоб якнайстисліше передати ідею заперечення свавільної влади людини взагалі, чи -- однієї, чи -- гурту, чи -- одного з політичних органів (скажімо, у вигляді диктатури парламентської більшості) тощо; серцевина посутнього змісту принципу правовладдя -- це категоричне і беззастережне заперечення будь-якого прояву свавільного та егоїстичного людиновладдя.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Монографія:

Головатий С. Верховенство права: Монографія: У 3-х кн. -- К.: Вид-во «Фенікс», 2006. -- LXIV; 1747 c. (бібліографія; додаток: ґлосарій; рез. англ.).

Кн. 1. Верховенство права: від ідеї -- до доктрини. -- хххііі-xlii; с. 61-624.

Кн. 2. Верховенство права: від доктрини -- до принципу. -- xliii-lvi; c. 625-1276.

Кн. 3. Верховенство права: український досвід. -- lvii-lxiv; c. 1277-1747.

Статті в наукових виданнях України та за кордоном:

Головатий С. Про потребу укладання словників української правничої термінології // Українське право. -- 1994. -- № 1. -- С. 52-58.

Головатий С. Правнича термінологія і державотворчий процес // Українське право. -- 1995. -- № 1 (2). -- С. 88-94 (співавтори: Зайцев Ю., Усенко І.).

Головатий С. Конституційне утвердження свободи для України // Конституція незалежної України: У 3-х кн. -- К.: Укр. Правн. Фундація, Вид-во «Право», 1995. -- Кн. 1: Документи, коментарі, статті. -- С. 3-6.

Головатий С. Конституційний Договір як складова новітнього конституційного процесу в Україні // Конституція незалежної України: У 3-х кн. -- К.: Укр. Правн. Фундація, Вид-во «Право», 1995. -- Кн. 1: Документи, коментарі, статті. -- С. 37-51.

Головатий С. Цивільний кодекс: від політичного до соціального договору в Україні // Українське право. -- 1996. -- № 2 (спецвипуск). -- С. 4-5.

Головатий С. Передмова до проекту Цивільного кодексу // Українське право. -- 1996. -- № 2 (спецвипуск). -- С. 6-26 (співавтори: Довгерт А., Підопригора О., Пушкін О., Боброва Д., Кузнєцова Н., Луць В., Ромовська З., Мусіяка В., Шевченко Я.).

Головатий С. Значення нового Цивільного кодексу для формування громадянського суспільства в Україні та розвитку її правової системи // Українське право. -- 1997. -- № 1. -- С. 5-7.

Головатий С. Конституція України 1996 року як складова конституційної спадщини Європи // Конституція незалежної України: У 3-х кн. -- К.: Укр. Правн. Фундація, Вид-во «Право», 1997. -- Кн. 2, ч.1: Документи. Статті. -- С. 25-41.

Головатий С. Нова Конституція України та подальший кодифікаційний процес // Українське право. -- 1997. -- № 3. -- С. 12-16.

Головатий С. Конституція України 1996 р. в системі європейського конституціоналізму // Право України. -- 1997. -- № 8. -- С. 3-6.

Головатий С. Скріплення підписом: контрасиґнація чи візування? // Українське право. -- 1997. -- № 3. -- С. 187-196.

Головатий С. Реформування правової системи України // Економічний часопис. -- 1998. -- № 4. -- С. 24-29.

Головатий С. Нові можливості щодо захисту прав людини в Україні // Практика Європейського суду з прав людини. Рішення. Коментарі. -- 1999. -- № 1. -- С. 11-14.

Головатий С. Цивільний кодекс: від політичного до соціального договору в Україні // Українське право. -- 1999. -- № 1. -- С. 6-7.

Holovaty Serhiy. Abolition of the death penalty in Ukraine -- difficulties real or imagined? // The Death Penalty: abolition in Europe. -- [Strasbourg]: Council of Europe Publishing, 1999. -- P. 139-151.

Holovaty Serhiy. Ukraine in transition: from newly emerged democracy towards autocracy? // Review of Central and East European Law. -- 2000. -- Vol. 26. -- No. 3. -- P. 267-309.

Головатий С. Смертна кара і верховенство права несумісні // Українське право. -- 2001. -- № 1. -- С. 7-19.

Головатий С. «Верховенство права» у розумінні українських вчених // Українське право. -- 2002. -- № 1. -- С. 8-27.

Головатий С. Концептуальні витоки ідеї «верховенства права» у філософській спадщині античних мислителів // Українське право. -- 2003. -- № 1. -- С. 17-47.

Головатий С. «Верховенство закону» versus «верховенство права»: філологічна помилка, професійна недбалість чи науковий догматизм? // Вісник Академії правових наук України. -- 2003. -- № 2 (33). -- С. 96-113.

Головатий С. Magna Carta як найвизначніший середньовічний попередник «верховенства права» // Українське право. -- 2004. -- № 1. -- С. 29-55.

Головатий С. «Левіатан» Томаса Гобса як доктринальна основа абсолютистської влади // Українське право. -- 2005. -- № 1. -- С. 66-93.

Головатий С. Верховенство права: юридичний принцип, який в Україні офіційно визнано та який має діяти // Українське право. -- 2006. -- № 1. -- С. 13-14, 85-90, 369-370.

Головатий С. Українську кримінальну юстицію -- під імператив верховенства права // Українське право. -- 2007. -- № 1. -- С. 329-335.

АНОТАЦІЯ

Головатий С. П. Верховенство права: ідея, доктрина, принцип. -- Монографія.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук за спеціальністю 12.00.01 -- теорія та історія держави і права; історія політичних і правничих учень. -- Інститут законодавства Верховної Ради України, Київ, 2008.

У дисертації (якою є наукова праця «Верховенство права: Монографія: У 3-х кн.». -- К.: Вид-во «Фенікс», 2006. -- LXIV; 1747 c. (бібліографія; додаток: ґлосарій; рез. англ.) досліджено верховенство права як доктрину конституційної теорії та принцип юридичної практики. Розкрито значення цієї доктрини для теорії і практики новітнього українського конституціоналізму на основі: теоретичної спадщини античних мислителів; середньовічної пам'ятки права Великої Хартії 1215 р.; класичних творів теоретиків європейського лібералізму епохи Просвітництва; доробку представників наукової школи природнього права; політико-юридичних документів, породжених Американською та Французькою революціями ХУІІІ ст.; праць основоположника доктрини верховенства права англійського професора Алберта Вен Дайсі (ХІХ ст.); аналізу її розвитку в другій половині ХХ ст. в рамках конституційної теорії як англосаксонської, так і континентально-європейської систем права.

Досліджено зміст юридичного принципу верховенства права на основі доробку інституційних і експертних органів ООН (Міжнародної комісії юристів), Ради Європи, Європейського Союзу та з урахуванням тлумачної діяльності Європейського Суду з прав людини у Страсбурзі.

Досліджено питання зародження і розвитку українського конституціоналізму, утвердження верховенства права в Україні та труднощі, які супроводжують цей процес, зумовлені спадщиною російської культурної традиції, наслідками марксизму-ленінізму та догматизмом юридичного позитивізму радянського зразка. Витлумачено верховенство права як основоположний принцип новітнього українського конституційного права. Запропоновано докорінно відмінний від панівного у вітчизняній науці погляд на природу українського основоположного акта -- Конституції 1996 р.

Ключові слова: верховенство права (правовладдя); Закон Природи; природнє право; права людини (людські права); основоположні (фундаментальні) свободи; політичний абсолютизм; юридичний позитивізм; зловживання державною владою; конституція; конституціоналізм.

АННОТАЦИЯ

Головатый С. П. Верховенство права: идея, доктрина, принцип. -- Монография.

Диссертация на соискание ученой степени доктора юридических наук по специальности 12.00.01 -- теория и история государства и права; история политических и правовых учений. -- Институт законодательства Верховной Рады Украины, Киев, 2008.

В диссертации (которой является научный труд «Верховенство права: Монография: В 3-х кн.». -- К.: Изд-во «Феникс», 2006. -- LXIV; 1747 c. (библиография; приложение: глоссарий; рез. англ.) исследовано верховенство права как доктрину конституционной теории и как принцип юридической практики. Раскрыто значение этой доктрины для теории и практики новейшего украинского конституционализма на основе: теоретического наследия античных мыслителей; средневековом памятнике права - Великой Хартии 1215 г.; классических трудов теоретиков европейского либерализма эпохи Просвещения; наследия представителей школы естественного права; политико-юридических документов Американской и Французской революций ХVІІІ ст.; трудов основоположника доктрины верховенства права английского профессора Альберта Вен Дайси (ХIХ ст.); анализа ее развития во второй половине ХХ ст. в рамках конституционной теории как англосаксонской, так и континентально-европейской систем права.

Исследовано содержание юридического принципа верховенства права на основе результатов деятельности институционных и экспертных органов ООН (Международной комиссии юристов), Совета Европы, Европейского Союза и с учетом толковательной деятельности Европейского Суда по правам человека в Страсбурге.

Исследованы вопросы зарождения и развития украинского конституционализма, утверждения верховенства права в Украине и трудности, сопровождающие данный процесс, обусловленные наследием российской культурной традиции, последствиями марксизма-ленинизма и догматизмом юридического позитивизма советского образца. Истолковано верховенство права как основополагающий принцип новейшего украинского конституционного права. Предложен коренным образом отличный от господствующего в отечественной науке взгляд на природу украинского основополагающего акта -- Конституции 1996 г.

Ключевые слова: верховенство права (правовластие); Закон Природы; естественное право; права человека; основополагающие (фундаментальные) свободы; политический абсолютизм; юридический позитивизм; злоупотребление государственной властью; конституция; конституционализм.

SUMMARY

Holovaty Serhiy. The Rule of Law: Idea. Doctrine. Principle. -- Study. Thesis for the scientific degree of Doctor in Law, speciality 12.00.01 -- theory and history of state and law; history of political and legal studies. -- Institute of Legislation at Verkhovna Rada of Ukraine. -- Kyiv, 2008.

The thesis (which is the three-volume book, The Rule of Law. -- Kyiv: Fenix Publishing house, 2006. -- LXIV; 1747 p.) concerns the rule of law as a doctrine of constitutional theory, as well as a principle of legal practice. The overriding purpose of the book is to challenge Ukrainians to think of the notion of the rule of law in the universalist terms in which it is applied in modern liberal democracies.

The author investigates the conceptual underpinnings of the idea of the rule of law found in the theoretical works of the great thinkers of antiquity (Plato, Aristotle, Cicero), as well as in the Magna Carta, 1215, the middle ages' source of English law. The works of Thomas Hobbes are reviewed as the genesis of the theory of political absolutism and the modern doctrine of legal positivism. They are compared with the contrary to them doctrines of the philosophers of the Enlightment (John Lock, Jean-Jacques Rousseau, Charles Louis Montesquieu), which together with the works of the school of natural rights lay the foundations for the theory of political liberalism and the classical doctrines of the rule of law. The author analyzes the classical expression of the doctrine of the rule of law formulated at the end of the 19^th century by Professor Albert Venn Dicey of Oxford University. The author posits that the Diceyan notion of the rule of law is the normative ideal to which the modern Ukrainian system of law should aspire.

A comparative analysis is conducted of the doctrine of the rule of law and the analogous notions that emerged in European countries grounded in the continental system of law -- the German doctrine of Rechtsstaat, the French doctrine of Etat de Droit, the doctrine of Stato di diritto in Italy, as well as similar concepts found in the legal systems of countries of Northern Europe.

The author analyzes the work of the UN International Commission of Jurists, which began the process of universalizing the notion of «the rule of law» as a phenomenon applicable to different legal systems by pouring tangible legal content into this notion by defining its foundational principles. The author studies the impact of the emerging rule of law phenomenon on the activities of the political institutions of the Council of Europe, primarily the Parliamentary Assembly and the Committee of Ministers. He analyzes how these European institutions as well as those of European Union further developed and applied the notion of the rule of law and how this concept constitutes an integral aspect of the triad of the European common heritage -- pluralistic democracy, the rule of law and human rights. The author also presents a detailed analysis of how the European Court of Human Rights, through its case law, applies the rule of law as the universal and integral principle inherent to all of the provisions of the Convention on Human Rights and Fundamental Freedoms (1950).

The author analyzes the emergence and development of the constitutionalism in Ukraine as well as the obstacles to the implementation of the rule of law in the Ukrainian political and legal culture, including the Russian cultural tradition, Leninist instrumentalism, Soviet positivist jurisprudence, the dogmatism of domestic research, all of which condition jurists in Ukraine to a significant sympathy towards legal positivism.

On the basis of an analysis of the provisions of the Constitution of Ukraine of 1996 (which was influenced by the classical doctrine of the rule of law), the works of the UN International Commission of Jurists and the case law of the European Court of Human Rights, the author sets out the substance of the principle of the rule of law as the fundamental principle underlying a modern system of Ukrainian law. He concludes that the rule of law cannot be understood as doctrine or implemented as a principle unless i) the human rights and fundamental freedoms set out in the Constitution of Ukraine emanate from the notion of natural rights and are not creations of the State, and ii) that the power and authority of the Ukrainian State emanate from the Constitution, i.e., the social contract between the citizens and the State designed to serve.

Finally, the author states that the rule of law should be perceived as that normative ideal, based on the standards of fairness and justice, to which the Ukrainian legal system should strive, and to which the positive law created by the State should be subordinate. In this context, the author declares that there is an urgent need to alter the domestic Ukrainian legal paradigm by rejecting a view of law in exclusively positivistic terms. Instead, the author argues that the rule of law should be accepted and treated as a modern Law of Nature.

Кey words: rule of law; Law of Nature; natural law; human rights; fundamental freedoms; political absolutism; legal positivism; abuse of state power; constitution; constitutionalism.

Підписано до друку 10.09.2008.

Формат 60х90 1/16. Папір офсетний.

Гарнітура «Times New Roman». Друк офсетний

Ум. друк. арк. 3. Обл.-вид. арк. 1,9.

Наклад 100 прим.

Видавництво «Реферат»

м. Київ, пр-т Свободи, 24-б, к.22

Тел. 237-5931, факс 430-7206.

Свідоцтво про внесення суб'єкта видавничої справи до державного реєстру видавців, виготовників та розповсюджувачів видавничої продукції серія ДК, № 783 від 23.01.2002 р.

Размещено на Allbest.ru