Адміністративна діяльність митних органів у сфері реалізації митної політики держави

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національна академія державної податкової служби України

УДК 342.951:339.543

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наук

Адміністративна діяльність митних органів у сфері реалізації митної політики держави

12.00.07. - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Приймаченко Дмитро Володимирович

Ірпінь - 2007

Робота виконана на кафедрі адміністративного та митного права Академії митної служби України, ДМС України.

Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор Заслужений юрист України Шкарупа Віктор Костянтинович, Національна академія державної податкової служби України, завідуючий кафедрою фінансового та адміністративного права

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Додін Євген Васильович, Одеська національна юридична академія, завідувач кафедри морського та митного права;

доктор юридичних наук, професор Коломоєць Тетяна Олександрівна, Запорізький національний університет, декан юридичного факультету;

доктор юридичних наук, професор Олефір Віктор Іванович, Київський національний університет внутрішніх справ, професор кафедри адміністративної діяльності.

Провідна установа: Національна юридична академія України ім. Ярослава Мудрого, кафедра адміністративного права, м. Харків

Захист відбудеться “25” травня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.855.02 в Національній академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. К.Маркса, 31.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національної академії державної податкової служби України за адресою: 08201, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Садова, 53.

Автореферат розісланий 23квітня2007 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради М.В. Коваль

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Невід'ємною складовою функціонування суверенної незалежної держави є формування та реалізація нею державної політики у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин. Перед Українською державою постала об'єктивна потреба переосмислення на методологічному рівні загальних проблем формування та здійснення митної політики як елементу державної політики. Незважаючи на те, що проблеми, пов'язані зі з'ясуванням сутності, мети та пріоритетних напрямків митної політики, а звідси й розвитком митної служби України, є предметом аналізу та обговорення в наукових колах, а також на державному рівні, на жаль, цілісного уявлення щодо цих проблем та напрямків діяльності митних органів, визначальних для країни, поки що не склалося. Здійснювана митна політика у такому вигляді, як вона зараз інтерпретована в політико-правових актах, виявляється неадекватною реаліям, такою, що не сприяє формуванню оптимальної структури національної економіки, не визначає напрямки модернізації митних органів України. Відсутній системний підхід до розвитку митної служби не тільки у стратегічному, але й у тактичному планах. Не створено науково обґрунтованої моделі реалізації митними органами державної політики.

Історія розвитку багатьох цивілізованих країн свідчить, що перехід до ринкових відносин вимагає істотних змін у характері діяльності митних органів, їх перетворення в реально діючий елемент механізму державного регулювання у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Митна служба України має стати вагомим інструментом практичної реалізації митної політики в умовах лібералізації зовнішньої торгівлі, відмови держави від власної монополії на зовнішньоекономічну діяльність та виходу на зовнішній ринок значної кількості суб'єктів господарювання. Митні органи повинні відігравати суттєву роль у процесах, пов'язаних із захистом національної безпеки, економічних інтересів держави, побудови ринкової економіки, її інтеграції у світову економіку, активізації зовнішньоекономічних зв'язків, забезпеченні прав та законних інтересів громадян і суб'єктів господарювання.

Ефективність виконання митними органами завдань та функцій багато в чому залежить від тих різноманітних за характером, формами і методами засобів та способів впливу на суспільні відносини з метою їх упорядкування. Використання таких адміністративно-правових засобів можливе лише в межах діяльності, яка отримала назву адміністративної. Безперечно, виконання завдань митними органами передбачає здійснення, крім адміністративної, ще й інших видів діяльності, наприклад кримінально-процесуальної. Безсумнівно, за обсягом та багатоманітністю здійснюваних задач, адміністративній діяльності належить одне з найважливіших місць у процесі функціонування митних органів. Адміністративна діяльність - це різновид виконавчо-розпорядчої, управлінської діяльності, що охоплює широке коло суспільних відносин, які складаються усередині самої системи митних органів та за її межами. Результативність адміністративної діяльності митних органів у нинішніх умовах необхідно оцінювати, з одного боку, з позицій пріоритетності прав та законних інтересів громадян, які згідно з Конституцією України визначають зміст та спрямованість цієї діяльності, а з іншого - відповідно до міжнародних вимог, пов'язаних із забезпеченням належного рівня безпеки світової торгівлі. Означені фактори потребують модернізації митних органів, удосконалення вже існуючих форм та методів діяльності, опрацювання та активного впровадження нових, більш ефективних і дієвих. Здійснюване реформування митної служби України обумовлює потребу у відповідних наукових дослідженнях. Саме тому комплексне дослідження механізму формування та реалізації митної політики, проблем адміністративної діяльності митних органів, їх модернізації набуває нині виняткової гостроти й актуальності.

Визначення теоретико-методологічних засад формування та реалізації митної політики, з'ясування соціальної ролі й значення діяльності митних органів для державотворчих процесів, аналіз їх адміністративної діяльності, форм та методів її здійснення, опрацювання міжнародного досвіду в царині реалізації митної політики, розробка аргументованих пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення митного законодавства і практики його застосування, модернізації митних органів мають не лише теоретичне, а й суттєве практичне значення.

Розвиток уявлень про митну політику висвітлено в наукових працях С.В. Барамзіна, І.Г. Бережнюка, М.М. Блінова, П.Г. Гончарова, П.В. Дзюбенка, Є.В. Додіна, О.Д. Єршова, С.В. Ківалова, Ю.Г. Кисловського, О.М. Козиріна, Б.А. Кормича, В.Б. Кухаренка, Л.М. Маркова, П.В. Пашка, К.К. Сандровського, В.Г. Храбскова, С.І. Чернишова, М.Г. Шульги та ін. Наведені в їхніх працях узагальнення, визначення, дефініції дали можливість відповісти на питання щодо місця митної політики в системі єдиної загальнодержавної політики, а також ролі та значення митних органів в інституціональному механізмі формування та реалізації митної політики.

Науково-теоретичною базою для дослідження адміністративної діяльності послугували праці таких вітчизняних і зарубіжних учених у галузі теорії держави та права, теорії державного управління, адміністративного права та процесу, а саме: В.Б. Авер'янова, М.Г. Александрова, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, В.Г. Афанасьєва, Д.М. Бахраха, І.Л. Бачило, М.І. Байтіна, К.С. Бєльського, Ю.П. Битяка, Б.М. Габричидзе, В.М. Гаращука, І.П. Голосніченка, В.М. Горшеньова, В.М. Карташова, Ю.М. Козлова, В.К. Колпакова, О.П. Коренєва, Б.М. Лазарева, В.В. Лазарева, А.Є. Луньова, В.І. Олефіра, Л.Л. Попова, І.С. Самощенка, Ю.М. Старилова, В.Д. Сорокіна, Є. Старосьцяка, В.В. Тертички, Ю.О. Тихомирова, В.В. Цвєткова, В.А. Юсупова, Ц.А. Ямпольської.

Окремі аспекти діяльності митних органів досліджували О.Ю. Бакаєва, І.О. Бондаренко, О.П. Гребельник, Ю.М. Дьомін, А.В. Дусик, Т.О. Коломоєць, О.В. Константа, О.В. Константий, Т.В. Корнєва, О.О. Крестьянінов, А.В. Мазур, В.Я Настюк, В.П. Науменко, О.Ф. Ноздрачов, А.П. Павлов, І.В. Письменний, В.В. Прокопенко, С.С. Терещенко, І.В. Тимошенко, О.В. Тодощак, В.К. Шкарупа, які створили передумови для висвітлення характеру, змісту та особливостей форм і методів адміністративної діяльності митних органів. Безсумнівно, зміни в чинному національному законодавстві, які відбулися останнім часом, трансформація ролі державних органів у процесі побудови демократичної, соціальної, правової держави виявили коло проблем в адміністративній діяльності митних органів, що потребують свого нагального розв'язання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в межах основних напрямків наукових досліджень Державної митної служби України, визначених Концепцією модернізації митної служби України, Академії митної служби України (Концепція формування наукової та науково-технічної діяльності Академії митної служби України), роботи авторського творчого колективу “Академія-Митниця”, Програми науково-дослідних робіт юридичного факультету Академії митної служби України, науково-дослідної роботи кафедри адміністративного та митного права Академії митної служби України “Адміністративно-правові проблеми організації та діяльності митних органів в умовах побудови правової держави” (номер державної реєстрації № 0104U003696).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі комплексного аналізу теоретичних засад формування митної політики держави, правового регулювання та практики її реалізації митними органами розробити теорію адміністративної діяльності митних органів, напрацювати пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення відповідного законодавства, та визначити напрямки модернізації діяльності митних органів щодо реалізації митної політики держави.

Для досягнення поставленої мети основна увага була приділена вирішенню наступних завдань:

- визначенню теоретико-методологічних засад формування та реалізації митної політики держави;

- з'ясуванню та аналізу правового статусу митних органів як безпосередніх суб'єктів реалізації митної політики та його характеристиці;

- розкриттю сутності діяльності митних органів і обґрунтуванні її ролі та значення для утвердження державності й засад громадянського суспільства;

- аналізу чинного законодавства, що регламентує адміністративну діяльність митних органів, та дослідженню практики його застосування в процесі реалізації ними митної політики держави;

- дослідженню адміністративної діяльності митних органів у сфері реалізації митної політики, з'ясуванню її правової природи, змісту та основних ознак;

- визначенню принципів адміністративної діяльності митних органів;

- уточненню поняття форми адміністративної діяльності митних органів та здійсненню їх класифікації;

- дослідженню системи методів адміністративної діяльності, що використовуються митними органами в процесі реалізації митної політики;

- аналізу міжнародного досвіду реалізації митними адміністраціями митної політики та визначенню можливості його впровадження в Україні;

- окресленню проблем та перспектив модернізації митних органів на сучасному етапі державотворення з урахуванням світових тенденцій розвитку міжнародної торгівлі та потреб забезпечення її безпеки;

- розробці конкретних пропозицій та рекомендацій щодо удосконалення митного законодавства, яке регулює організаційно-правові засади діяльності митних органів.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини, що формуються в процесі здійснення митними органами адміністративної діяльності в сфері реалізації митної політики держави.

Предмет дослідження становлять теоретико-методологічні проблеми, нормативно-правове регулювання та практика здійснення митними органами адміністративної діяльності в сфері державного регулювання митних відносин.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дослідження становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання. В основі методологічної конструкції усієї дисертаційної роботи є системний аналіз, який і визначив стратегію дослідження у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин за участю митних органів в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, що шляхом використання міждисциплінарного аналізу дозволяє розглянути проблеми адміністративної діяльності митних органів.

У роботі також використовувалися окремі методи наукового пізнання. За допомогою логіко-семантичного методу сформульовано та поглиблено понятійний апарат, що використовується в дослідженні (1.1, 1.2, 1.4, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1, 3.2, 4.1, 4.3, 4.4). Діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються у сфері реалізації митної політики держави за участю митних органів дозволив встановити взаємозв'язки між змістом адміністративної діяльності та її формою (1.4, 2.2, 2.3, 2.4, 4.1), з'ясувати принципи адміністративної діяльності (3.2). Історично-правовий метод передбачає аналіз питання еволюції розуміння терміна “митна політика” як у науковій сфері, так і в законодавстві (1.1), усвідомлення досвіду організації системи митних органів на різних етапах свого існування (2.1). Інституціональний метод був покладений в основу аналізу механізму формування та реалізації митної політики держави (1.3). Використання системно-структурного методу дозволило дослідити структуру організації та діяльності митної служби України (1.4, 2.1), сформулювати систему принципів адміністративної діяльності (3.2), створити авторську класифікацію форм та методів адміністративної діяльності митних органів (розділ 4). Функціональний метод використовувався для вивчення функцій митних органів (2.3). Стан правового забезпечення діяльності митних органів вдалося з'ясувати за допомогою методу нормативно-логічного аналізу (2.5). Важливе значення відіграли порівняльно-правовий та компаративний методи, які дозволили проаналізувати міжнародний досвід реалізації митної політики митними органами та окреслити напрямки модернізації їх діяльності (5.1, 5.2). Застосування методів моделювання, аналізу та синтезу дозволили сформулювати пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства.

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців у галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління, адміністративного права та процесу, інших галузевих наук, у тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки роботи ґрунтуються на приписах Конституції України, чинних законодавчих та підзаконних нормативних актів, які визначають правові засади адміністративної діяльності митних органів, спрямованої на реалізацію митної політики держави. У роботі також проаналізовано норми міжнародного права та враховано практику діяльності митних адміністрацій деяких зарубіжних країн, що може бути використано в процесі модернізації діяльності митної служби України. Інформаційну та емпіричну основу дослідження склало узагальнення практичної діяльності митних органів у сфері реалізації митної політики, статистичні матеріали, політико-правова публіцистика та довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що проблеми адміністративної діяльності митних органів у вітчизняній юридичній науці майже не досліджувалися, хоча в цьому є нагальна потреба в контексті подальшого розвитку національної економіки, ускладнення зовнішньоекономічних зв'язків, забезпечення безпеки при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності та зростання обсягів міжнародної торгівлі. Дисертація є однією з перших спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, з урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити проблемні питання адміністративної діяльності митних органів, спрямованої на реалізацію митної політики держави, та сформулювати авторське бачення шляхів їх розв'язання. В результаті проведеного дослідження отримано цілісну наукову роботу, в якій представлено теорію адміністративної діяльності митних органів, визначено низку нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Наукова новизна констатована в таких результатах:

- удосконалено поняття “митна політика” як правової категорії та деталізовано його співвідношення з суміжними політико-правовими поняттями;

- дістало подальшого розвитку з'ясування місця та ролі митної політики в системі єдиної загальнодержавної політики на сучасному етапі державотворення;

- уточнено характер впливу сучасної митної політики на зміст і спрямованість діяльності митної служби України та митних органів зокрема, формування стратегії їх розвитку й функціонування;

- удосконалено характеристику інституціонального механізму формування та реалізації митної політики держави, з уточненням його суб'єктного складу та їх компетенції у цій сфері державного регулювання, визначено взаємозв'язки між структурними елементами даного механізму;

- уперше запропоновано класифікацію суб'єктів формування та реалізації митної політики держави, яка була здійснена за кількома критеріями в декілька етапів, що дало можливість поглиблено проаналізувати завдання та функції цих суб'єктів та детальніше вивчити їх окремі повноваження у сфері формування та реалізації митної політики держави;

- отримали подальший розвиток існуючі погляди щодо визнання митних органів як безпосередніх суб'єктів реалізації митної політики держави;

- уточнено поняття “митні органи” з урахуванням тих позицій, що на митні органи покладається не лише безпосереднє здійснення митної справи, а вони в системі виконавчої влади є ключовими суб'єктами реалізації митної політики держави в цілому;

- використано новий підхід щодо визнання національної системи митної служби як важливого фактору підтримки соціальної рівноваги і створення в країні найсприятливіших умов для розвитку вітчизняної економіки, вагомого чинника структурних ринкових перетворень, важеля впливу на стан соціального добробуту суспільства;

- уперше з'ясовано значення адміністративної діяльності митних органів для утвердження державності та засад громадянського суспільства з урахуванням загальної характеристики чинного законодавства, що регламентує даний різновид їхньої діяльності;

- подальшого розвитку набуло визначення мети та завдань діяльності митних органів на сучасному етапі розбудови України як соціально орієнтованої правової держави, виявлено головну та спеціальні цілі, на досягнення яких спрямована діяльність митних органів, окреслено завдання, вирішення яких покладається державою на митні органи;

- сформульовано авторський підхід для доведення тези, що мета й завдання митних органів є ключовими елементами, які обумовлюють зміст та спрямованість їхньої діяльності та засади функціонування системи митних органів України;

- удосконалено визначення функцій митних органів, для чого здійснено дослідження правового статусу митних органів та практики їх діяльності, нормативних актів, проведено класифікацію функцій із залученням різних класифікаційних критеріїв;

- уперше визначено поняття “компетенція митних органів” як результат узагальнення його суттєвих ознак та обґрунтовано, що компетенція є невід'ємною складовою адміністративно-правового статусу митних органів;

- у новому аспекті досліджено проблеми законодавчого забезпечення адміністративної діяльності митних органів та межі її підзаконного правового регулювання в контексті забезпечення законності у сфері реалізації митної політики держави, запропоновано шляхи удосконалення правового унормування адміністративної діяльності;

- уперше обґрунтовано доцільність запровадження в науковий обіг категорії “адміністративна діяльність митних органів”, сформульовано її поняття та з'ясовано сутність і зміст адміністративної діяльності з урахуванням найбільш значущих та вагомих її ознак й особливостей сфери митно-правового регулювання суспільних відносин;

- вперше з'ясовано принципи адміністративної діяльності митних органів, що мають суттєве значення для процесу реалізації митної політики держави та розроблено їх систему, що стало результатом аналізу закономірності здійснення митними органами адміністративної діяльності;

- уперше розкрито двоєдину природу форми адміністративної діяльності митних органів, що розглядається як складне утворення, елементами якого є внутрішні й зовнішні компоненти;

- уперше запропоновано авторську класифікацію процесуальних форм адміністративної діяльності митних органів. спираючись на наукові праці представників науки управління, теорії держави та права, адміністративного права і процесу, кримінального процесу та інших галузей права;

- запропоновано новий підхід до аналізу існуючих поглядів на форми адміністративної діяльності митних органів як зовнішні прояви форми реалізації митної політики держави, наведено їхню класифікацію з уточненням змісту конкретних форм діяльності митних органів;

- з урахуванням нових підходів доведено, що основним елементом дієвого механізму реалізації митної політики держави є методи, які ефективно використовуються в адміністративній діяльності митних органів і застосування яких є об'єктивно необхідним для виконання завдань і реалізації функцій у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин;

- отримали подальший розвиток дослідження системи методів адміністративної діяльності митних органів, що дозволило розкрити основні сторони процесу використання митними органами двох рівнів методів діяльності та встановити, що різноманітність методів, використовуваних митними органами в процесі реалізації митної політики, випливає із особливостей сфери митно-правового регулювання суспільних відносин;

- теоретично обґрунтовано потреби використання досвіду діяльності митних адміністрацій зарубіжних країн та можливостей його запровадження в діяльність митної служби України;

- набув подальшого розвитку аналіз проблем, що існують у сфері реалізації митної політики за участю митних органів та негативно впливають на виконання функцій держави, митних органів, забезпечення реалізації прав і законних інтересів громадян та суб'єктів господарювання;

- використано новий підхід до обґрунтування потреби модернізації та перспективного розвитку системи митних органів з урахуванням пріоритету прав та законних інтересів громадян і суб'єктів господарювання, економічних перетворень та міжнародної, зокрема європейської, практики в галузі митно-правового регулювання суспільних відносин.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертаційному дослідженні положення, узагальнення, висновки та пропозиції мають як загальнотеоретичне, так і прикладне значення для науки адміністративного права і процесу, митного права, правотворчої діяльності та практики діяльності митних органів. Вони надають можливість наукового обґрунтування переорієнтації діяльності митних органів із засад первинності задоволення інтересів держави на нову схему - забезпечення прав і свобод громадян та суб'єктів господарювання у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин.

У науково-дослідній сфері - результати, які в сукупності становлять теорію адміністративної діяльності митних органів у сфері реалізації митної політики, можуть послугувати підґрунтям для подальшого дослідження проблем функціонування митної служби України.

У сфері правотворчості - сформульовані в дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані в діяльності компетентних органів під час реформування адміністративного та митного законодавства, зокрема при підготовці змін та доповнень до Митного кодексу України (далі - МК України), законопроекту “Про митну службу України”, інших законодавчих та підзаконних нормативних актів (акт про запровадження в практичну діяльність Державної митної служби України результатів дисертаційного дослідження від 09.01.07 р.).

У правозастосовній діяльності - використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність адміністративної діяльності митних органів, спрямовану на реалізацію митної політики держави (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в діяльність Дніпропетровської митниці від 17.01.07 р.).

У навчальному процесі - матеріали дисертаційного дослідження можна використовувати для підготовки підручників та навчальних посібників з дисциплін “Адміністративне право”, “Митне право України”, “Адміністративна діяльність митних органів”, “Адміністративна відповідальність за порушення митних правил” та інших дисциплін адміністративно-правового характеру. Вони вже використовувалися при підготовці навчальних посібників, під час проведення занять із зазначених дисциплін в Академії митної служби України, Національній академії державної податкової служби України, Запорізькому національному університеті. Їх враховано в навчально-методичних розробках, підготовлених за участю автора (акт про впровадження в навчальний процес АМСУ матеріалів дисертації від 11.12.06 р., акт про впровадження у навчальний процес ЗНУ результатів наукового дослідження від 27.12.06 р.).

У правовиховній сфері - положення і висновки дисертації можуть бути використані в роботі з підвищення рівня правової та професійної культури посадових осіб митних органів та населення.

Особистий внесок здобувача в одержання наукових результатів, що містяться в дисертації. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, всі сформульовані положення та висновки обґрунтовані на підставі самостійних досліджень.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Матеріали дослідження обговорювалися на міжкафедральних семінарах в Академії митної служби України та Національній академії державної податкової служби України, основні положення та висновки дисертаційного дослідження були оприлюднені на 24 міжнародних, всеукраїнських, міжрегіональних науково-теоретичних, науково-практичних та наукових конференціях, таких, зокрема, як Міжнародній науково-практичній конференції “Пріоритетні напрямки діяльності органів внутрішніх справ у боротьбі з злочинністю в сучасних умовах” (м. Дніпропетровськ, 2002 р.), Науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), щорічній Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми підвищення ефективності протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин: вітчизняний та міжнародний досвід” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Науково-практичній конференції “Митна політика України в контексті європейського вибору: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Дніпропетровськ, 2003 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та напрямки формування світогляду майбутніх працівників органів внутрішніх справ та забезпечення прав і свобод людини” (м. Запоріжжя, 2003 р.), Науковій конференції “Науковий потенціал майбутнього на шляху до європейської інтеграції” (м. Дніпропетровськ, 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми гармонізації законодавства країн СНД та Європейського союзу” (м. Ірпінь, 2004 р.), V Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми впровадження інформаційних технологій в економіці” (м. Ірпінь, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасні проблеми захисту прав людини в умовах розбудови правової держави та громадянського суспільства в Україні” (м. Львів, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні проблеми взаємодії судових та правоохоронних органів у процесі реалізації завдань кримінального судочинства” (м. Запоріжжя, 2004 р.), міжкафедральному науково-практичному семінарі “Громадська безпека та шляхи її забезпечення в Україні на сучасному етапі” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), IX Міжнародній науково-практичній конференції “Тиждень науки” (м. Ростов-на-Дону, Російська Федерація, 2005 р.), Науково-методичній конференції “Актуальні проблеми підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), “8-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2005 р.), Науково-практичній конференції “Актуальні проблеми економічної безпеки в умовах її інтеграції до світового співтовариства” (м. Дніпропетровськ, 2005 р.), ХІІ-ій регіональній науково-практичній конференції “Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (м. Львів, 2006 р.), Науково-практичній конференції “Митна політика в умовах інтеграції до світової спільноти” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), “9-ій звітній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу ОНЮА” (м. Одеса, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Запорізькі правові читання” (м. Запоріжжя, 2006 р.), Форумі вчених-адміністративістів Південно-східних регіонів України (м. Запоріжжя, 2006 р.), Всеукраїнській науково-методичній конференції “Проблеми вдосконалення професійної підготовки фахівців з митної справи” (м. Дніпропетровськ, 2006 р.), Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми систематизації законодавства України про адміністративні правопорушення” (м. Сімферополь, 2006 р.), Науково-практичній конференції “Адміністративне право і процес: шляхи вдосконалення законодавства і практики” (м. Київ, 2006 р.).

Дисертант неодноразово залучався до складу робочих груп із розробки проектів законодавчих та підзаконних нормативних актів. Результати дослідження, а також висновки та пропозиції знайшли своє відображення в нормативних актах, що розроблялися Державною митною службою України і які спрямовані на реалізацію положень МК України. Так, зокрема, дисертант брав безпосередню участь у розробці законопроектів “Про митну службу України”, “Про внесення змін та доповнень до Митного кодексу України”, відомчих нормативних актів “Концепції модернізації діяльності митної служби України”, “Стратегії розвитку митної служби України на період до 2015 року”. Крім того, дисертант неодноразово вносив пропозиції до Державної митної служби України щодо вдосконалення підзаконних актів з метою підвищення ефективності діяльності окремих підрозділів митних органів, вдосконалення кадрового забезпечення митних органів. Результати дослідження також використовувалися для фахової підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб митної служби України. Узагальнені висновки і пропозиції були сформульовані та подані автором для апробації до Державної митної служби України.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено у 2 авторських монографіях, виданих відповідно до вимог ВАК України, 6 навчальних посібниках, 44 статтях, тезах доповідей у наукових журналах та збірниках наукових праць, 30 з яких надруковані в юридичних фахових виданнях.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, які об'єднують вісімнадцять підрозділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Повний обсяг дисертації становить 477 сторінок, із них список використаних джерел - 50 сторінок. Список джерел складається з 577 найменувань. Назви і розташування розділів та підрозділів зумовлені логікою викладення та результатами виконаного дослідження.

Основний зміст роботи

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються її зв'язок з науковими планами та програмами, мета і завдання, об'єкт і предмет, методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача в їх одержанні, апробація результатів дисертації та публікації.

Розділ 1 “Теоретико-методологічні засади формування та реалізації митної політики України”, що складається з чотирьох підрозділів, присвячено аналізу процесів розвитку теоретико-методологічних засад формування і реалізації митної політики держави та дослідженню правового статусу митних органів як безпосередніх суб'єктів реалізації митної політики.

У підрозділі 1.1 “Ґенеза поняття й ознаки митної політики держави, проблеми її законодавчого закріплення” здійснено аналіз питання еволюції розуміння терміна “митна політика” як у науковій сфері, так і в національному законодавстві, у контексті місця митної політики в структурі державної політики та в порівнянні із застосуванням цього терміна в законодавстві інших країн.

Потреба в дослідженні генезису поняття “митна політика” обумовлена тим, що науково обґрунтоване його визначення, адекватне відображення в ньому відповідного явища дійсності має не тільки теоретичне, а й практичне значення, адже від чіткості та повноти формулювання цього терміна залежить усвідомлення мети, завдань діяльності держави у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин, соціальне призначення, механізм формування і реалізації митної політики, характер й зміст діяльності митних органів. Встановлено, що митна політика як складова загальної державної політики є досить складною та багатогранною категорією, але малодослідженою, її аналіз має бути предметом дослідження вчених різних галузей науки: політології, соціології, історії, економіки, у тому числі, безсумнівно, юридичної науки.

У дисертації розглянуто основні визначення, інтерпретації та тлумачення митної політики, які містяться в науковій літературі. та здійснено спробу з'ясувати їх сутність та зміст. Аналіз найбільш поширених точок зору минулого та сучасності сприяв встановленню тих важливих моментів, які повинні бути відображені у понятті “митна політика”, а саме: митна політика є важливою, невід'ємною складовою державної політики; охоплює як процес свого формування, так і процес практичного втілення в життя; формується державними інституціями з урахуванням думки всіх зацікавлених сторін, а реалізується виключно державними органами; спрямована на забезпечення та захист прав і законних інтересів окремих громадян, суб'єктів господарювання, у цілому держави; розвивається в напрямку гармонізації та уніфікації із загальноприйнятими міжнародними стандартами. Такий підхід до визначення поняття митної політики дозволив не тільки відобразити пріоритетні, визначальні ознаки досліджуваного поняття, а й сформувати підґрунтя для формування загального підходу до його окреслення. Здійснене дослідження дає підстави для формулювання такого поняття: митна політика - це відносно стабільна, організована діяльність державних інституцій, скерована на визначення мети та напрямків загальнодержавної політики у сфері митно-правового регулювання суспільних відносин та їх реалізація за допомогою політико-правових, економічних, організаційних заходів, спрямованих на захист національних інтересів і безпеки.

Дисертант, виходячи із неоднозначності трактувань поняття митної політики, співвідносить його з поняттям “митна справа”. З'ясовано, що перше поняття ширше останнього, адже митна справа є складовою діяльності держави в особі її компетентних органів у відповідних сферах - внутрішній та зовнішній, а митна політика повинна визначати мету й напрямки цієї діяльності; митна політика визначає зміст діяльності держави в цій сфері, способи її організації, тобто фактично визначає зміст і способи організації митної справи; митна справа виступає лише одним із багатьох засобів реалізації митної політики.

Аналіз сутності такого багатоаспектного явища, яким є митна політика, довів, що закріплення її характеристик в МК України не має безпосереднього регулятивного значення. Тому треба відмовитися від законодавчого закріплення терміна “митна політика” принаймні в цьому нормативно-правовому акті. Ця відмова спричинена невідповідністю статусу такого явища, як митна політика, рівню галузевого кодексу. Вважаємо, що поняття “митна політика”, принципи формування та реалізації, стратегічні напрямки розвитку, зміст та інші, не менш важливі її аспекти мають бути закріплені в такому нормативному акті програмного характеру, як концепція.

У підрозділі 1.2 “Митна політика як невід'ємна складова державної політики” автор з'ясовує зміст і роль державної політики як політико-правового явища, звертає увагу на те, що митна політика є невід'ємною складовою єдиної загальнодержавної політики та визначає її місце в системі останньої.

Виходячи з універсальності та багатовимірності такого явища як державна політика, що взаємодіє з іншими сферами суспільства, визнаємо таку його властивість, як здатність до глибокого проникнення в інші сфери суспільства, здійснення впливу на них чи поєднання з іншими регуляторами людських відносин. Наявність цього феномена державної політики спонукає до висновку щодо її формування й реалізації в цих сферах суспільства. Відповідно до таких впливів та взаємодій державну політику класифіковано на внутрішню й зовнішню (за об'єктом впливу); економічну, національну, соціальну, екологічну, військову, науково-технічну, культурну (за сферами суспільного життя). Використання сукупності різних критеріїв дало можливість виокремити в межах єдиної державної політики такі її напрями (складові): фінансовий, податковий, митний, регуляторний, ціновий, промисловий, грошово-кредитний, аграрний, демографічний, сімейний тощо. Очевидність існування взаємозв'язків окремих елементів єдиного цілого не залишає сумнівів щодо характеру співвідношення митної політики з іншими складовими державної політики.

У роботі акцентовано увагу на тому, що митна політика спрямована на захист національних інтересів, який реалізується через внутрішню і через зовнішню політику держави. З огляду на те, що зовнішня політика не може розглядатися окремо від внутрішньої, у роботі митна політика розглядається як невід'ємна складова. Доведено, що роль та значення митної політики визначається багатьма факторами, що мають місце через вплив інших напрямів державної політики (податкової, фінансової, валютної, інвестиційної тощо). Вона тісно взаємопов'язана з ними і не тільки знаходиться в прямій чи опосередкованій залежності від них, але й сама має суттєвий вплив на них. Таким чином, митна політика фокусує в собі інтереси держави у внутрішньоекономічній, зовнішньоекономічній, фінансовій, податковій, валютній, кредитній сферах. У такій якості митна політика не тільки впливає на характер політики держави, але й є її результатом.

У підрозділі 1.3 “Механізм формування та реалізації митної політики: інституціональний аспект” дослідження механізму формування та реалізації митної політики здійснюється із використанням інституціонального методу.

Дослідивши державне регулювання в досліджуваній сфері, автор дійшов висновку, що воно повинно являти собою не ізольовані та епізодично діючі державні інституції, громадські організації, а комплекс об'єднаних єдиною метою, методологією та організаційною структурою державних установ, об'єднань громадян та інших інституцій, координованих з єдиного центру, що працюватимуть на постійній основі, з метою формування та практичної реалізації митної політики. Аналіз діючого наразі в країні інституціонального механізму формування та реалізації митної політики держави довів, що він в цілому визначений, але не позбавлений недоліків, які породжують проблеми, насамперед, щодо визначення суб'єктного складу його учасників, розмежування їхніх повноважень у цій сфері, відповідальності за прийняті рішення. За цієї ситуації суттєво знижується ефективність їх діяльності, спрямованої на реалізацію своїх завдань та функцій.

Для більш поглибленого дослідження структури, обсягів компетенції, взаємозв'язків суб'єктів інституціонального механізму формування та реалізації митної політики здійснено їх класифікаційний розподіл. Класифікація дала можливість поглиблено проаналізувати завдання та функції цих суб'єктів та детальніше вивчити їх окремі повноваження в цій сфері, допомогла систематизувати набуті знання. Класифікація суб'єктів була здійснена за кількома критеріями, у декілька етапів. На першому етапі, залежно від наявності чи відсутності державно-владних повноважень щодо формування та реалізації митної політики, виокремлено дві групи суб'єктів: державні та недержавні інституції. На другому етапі класифікації суб'єктів митної політики, обравши за критерій характер компетенції, державні інституції розподілено на органи загальної та спеціальної компетенції, а недержавні, залежно від ступеня зацікавленості у результатах, - на суб'єкти, які мають безпосередній інтерес, та суб'єкти, які мають загальний інтерес. На третьому етапі органи спеціальної компетенції з урахуванням їх функціонального призначення поділяються на органи, для яких це не є основним видом діяльності, спеціально уповноважені та консультативно-дорадчі органи.

У підрозділі 1.4 “Митні органи як суб'єкти реалізації митної політики” наголошується на тому, що митні органи України ? державні органи, основним призначенням діяльності яких є сприяння реалізації громадянами та суб'єктами господарювання свого права на переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон, організація та здійснення контролю за дотримання ними (громадянами та суб'єктами господарювання) правил переміщення товарів, предметів і транспортних засобів та використання в межах своїх повноважень інших інструментів реалізації митної політики.

У результаті аналізу правового статусу митних органів зроблено висновок: митні органи посідають особливе місце в системі органів виконавчої влади, що визначається, насамперед, метою створення, функціонування та характером виконуваних завдань і функцій. Саме це й обумовлює специфіку їх виконавчо-розпорядчої діяльності, аналогів якої в державі немає. Автор обстоює позицію, що митні органи здійснюють діяльність, яка за змістом виходить за межі митної справи, а тому й повинна пов'язуватись із ширшим поняттям, яким буде поняття митної політики. З урахуванням цього пропонується таке формулювання поняття митних органів: митні органи - це органи виконавчої влади, які в межах своїх владних повноважень, відповідно до покладених на них завдань та функцій безпосередньо реалізують митну політику держави.

Розділ 2 “Соціальна роль та зміст діяльності митних органів України” визначає соціальне призначення діяльності митних органів. Автор вважає, що митна служба України є неодмінним елементом високоефективної організації життя суспільства і, перш за все, функціонування його економіки. Вирішуючи цілу низку конкретних завдань, митні органи стали значним важелем підтримки рівноваги й створення у суспільному виробництві найсприятливіших умов розвитку економіки держави. Що ж до нашої країни, то поряд із цими завданнями митні органи виявилися вагомим чинником ринкових перетворень. митний адміністративний громадянський державність

У підрозділі 2.1 “Значення діяльності митних органів для утвердження державності та засад громадянського суспільства” дисертантом обґрунтовується позиція, що наявність національної системи митної служби є невід'ємною ознакою суверенітету держави, однією з найвагоміших умов її політичної й, насамперед, економічної незалежності, обов'язковим чинником існування цілісного самодостатнього державно-територіального утворення. У розв'язанні низки конкретних завдань система митної служби є суттєвим фактором підтримки соціальної рівноваги і створення в країні найсприятливіших умов для розвитку власної економіки, вагомим чинником структурних ринкових перетворень.

Дослідження розвитку національної системи митних органів свідчить, що цей процес не є (і об'єктивно не може бути) завершеним, адже відбувається постійне вдосконалення системи відповідно до суспільних та державних потреб. Автор вважає, що система митних органів, яка склалася в Україні з моменту проголошення незалежності, фактично діє й нині, а це демонструє її дієздатність і можливість пристосування до різних соціально-політичних і, насамперед, економічних трансформацій у країні та світі. Досить висока гнучкість системи митної служби в сучасних умовах її комплексного вдосконалення, на думку дисертанта, пов'язана із запровадженням у свою діяльність міжнародних норм та стандартів і обумовлена потребою ефективної реалізації митної політики держави.

У підрозділі 2.2 “Мета і завдання діяльності митних органів” автор, усвідомлюючи, що адміністративна діяльність митних органів України як органів виконавчої влади обумовлена метою, з якою вона здійснюється, розкриває головні сутнісні та якісні характеристики цієї діяльності з точки зору її кінцевого результату. З урахуванням предмету дослідження, у дисертації визначено як головну мету адміністративної діяльності митних органів на сучасному етапі розбудови соціально орієнтованої правової держави, так і специфічні цілі, пов'язані з участю у формуванні державної митної політики та її безпосередньою реалізацією.

Зроблено висновок, що досить високий ступінь узагальненості напрямків та наслідків діяльності унеможливлює нормативне закріплення мети діяльності митних органів у нормативних актах, що визначають їх правовий статус, на відміну від завдань, що висуваються перед митними органами. Разом з тим, розпливчастість юридичного закріплення завдань, вирішення яких покладається на митні органи, а іноді й їх невизначеність, як вважає автор, є одним із найслабших місць в організації та діяльності митних органів. Ця вада правотворчої техніки породжує проблему, пов'язану з визначенням функцій, установленням повноважень митних органів, функціонуванням механізму їх взаємодії між собою та з іншими суб'єктами митно-правового регулювання суспільних відносин. З огляду на це, автором формулюються конкретні пропозиції, що передбачають застосування єдиного підходу до нормативного закріплення завдань як усієї системи митних органів, так і окремих її складових. У цьому контексті було запропоновано нову редакцію відповідної статті МК України, в якій визначаються основні завдання митних органів.

У підрозділі 2.3 “Функції митних органів: поняття та класифікація” акцентується увага на тому, що з'ясування правової характеристики функцій митних органів, їх класифікації та розв'язання питання щодо нормативного закріплення функцій у відповідних правових актах має не тільки теоретичне, а й безпосереднє практичне значення, оскільки сприяє удосконаленню правового статусу митних органів, його нормативній регламентації, формуванню їх оптимальної внутрішньоорганізаційної структури та ефективності їх комплексної діяльності.

Дисертант відзначає фрагментарність досліджень, пов'язаних з питанням реалізації митними органами своїх функцій, та відсутність єдиного підходу до визначення поняття “функції митних органів”. Для з'ясування його змісту здійснено аналіз основних існуючих в юридичній літературі поглядів з досліджуваного питання та визначено ті ознаки, які науковці вважають суттєвими для характеристики змісту функції органу виконавчої влади. Використання комплексного підходу до дослідження функцій митних органів дозволило визначити останні як специфічні, відносно самостійні та якісно однорідні складові діяльності митних органів, які характеризуються цільовою спрямованістю на досягнення мети й завдань, що стоять перед ними. Вважаємо, що запропоноване визначення поняття вказує на істотні риси функцій, реалізація яких покладається на митні органи як органи виконавчої влади.

Визнання існування феномена множинності функцій державних органів, у тому числі й митних органів, спонукало автора до спроби з'ясувати критерії класифікації функцій та здійснити розподіл їх на види. Класифікуючи функції митних органів залежно від їх значення, виокремлено основні та допоміжні функції. Основні функції митних органів розкривають сутність управлінської діяльності митних органів та їх суспільне призначення, тобто це функції, для виконання яких, власне, й створено систему митних органів. До допоміжних функцій митних органів належать усі види діяльності внутрішньоорганізаційного та фінансово-господарського характеру.

Дослідивши функції, безпосередньо здійснювані митними органами, дисертант відзначає, що їхній перелік невичерпний і може розширюватися залежно від соціально-економічної та політичної ситуації в державі. Зіставлення та виявлення спільних рис і властивостей функцій дозволило виокремити такі узагальнені функції митних органів, як регулятивну, контрольну, економічну, фіскальну, охоронну і статистичну.

У підрозділі 2.4 “Компетенція митних органів у сфері реалізації митної політики” підкреслюється, що визначення компетенції системи митних органів та окремо взятого митного органу та її юридичне закріплення має важливе науково-практичне значення, оскільки відсутність чіткої регламентації прав і обов'язків митних органів та їх посадових осіб може призвести до порушення режиму законності, падіння рівня виконавської дисципліни, безвідповідальності за невиконання чи неналежне виконання своїх обов'язків та прийняті рішення. Формулюючи визначення поняття компетенції митних органів, автор виходив з того, що за своєю природою компетенція державних органів - це юридичне відображення (опосередкування) покладених на них функцій у спеціальних, так званих компетенційних (або статусних) нормативно-правових актах шляхом закріплення цілей, завдань і необхідного для їх реалізації комплексу прав і обов'язків, тобто державно-владних повноважень.

Здійснивши аналіз кола питань, розв'язання яких є об'єктивною передумовою визначення компетенції як в цілому митної служби України, так і окремих митних органів, які знаходяться на різних організаційно-правових рівнях, автор дійшов висновку щодо об'єктивної потреби у прийнятті статусного закону, який би визначав мету, основні завдання митної служби України, митних органів як її невід'ємної складової, необхідні для реалізації їх функцій повноваження, принципи організації та діяльності, а також інші характеристики адміністративно-правового статусу. Своєю чергою підзаконні нормативні акти повинні визначати компоненти правового статусу, які є більш динамічними, як-от: окремі завдання, повноваження спеціального характеру, конкретні права і обов'язки тощо, а також конкретизувати та деталізувати положення, які визначені на законодавчому рівні. У дисертації містяться конкретні пропозиції до проектів таких правових актів.

У підрозділі 2.5 “Правове забезпечення діяльності митних органів: сучасний стан та шляхи реформування” аналізується чинне законодавство, що регламентує адміністративну діяльність митних органів та досліджується практика його застосування в процесі реалізації митними органами політики держави у сфері митно-правового регулювання.

Автором обґрунтовано доводиться, що від належного нормативного упорядкування діяльності митних органів і, зокрема, адміністративної діяльності, чіткості приписів, їх логічної узгодженості, відсутності колізій між ними, значною мірою залежить її ефективність та дієвість.