Роль інституційних факторів у відтворені злочинної поведінки підлітками

Неблагополуччя та благополуччя сім'ї може бути як формальним, так і змістовним, залежно від особливостей реалізації функцій.

Формально неблагополучні сім'ї - маргінально-функціональні, вони - «зона ризику» для переходу до змістовного неблагополуччя, що притаманне «дисфункційній сім'ї».

У «дисфункційній сім'ї» порушується як ендолокальний (спрямований на внутрішню взаємодію), так і екзолокальний (спрямований на зовнішню взаємодію) механізм існування, тобто руйнується система цінностей, як визначає зв'язки між членами сім'ї та суспільством.

Серед основних чинників дисфункцій сім'ї розрізняють:

- постійні конфлікти та несприятливий психологічний клімат;

- відсутність одного з батьків;

- аморальна чи асоціальна поведінка батьків;

- низький рівень матеріального забезпечення сім'ї;

- відсутність у батьків педагогічних навичок та знань;

- несприятливі психологічні риси батьків (агресивність, внутрішня конфліктність).

Всі ці фактори негативно впливають на розвиток, соціалізацію і майбутнє підлітка, саме через це, інститут сім'ї, несе вагомий внесок у вихованні дітей і формуванні норм та цінностей, до яких в майбутньому буде прислуховуватись тінейджер.

Школа

Школа утворена за замовленням соціуму й виконує його соціальне замовлення. Про школу як соціальний інститут американський педагог Дж. Дьюі казав, що «школа поступово може створити такий тип суспільства, який нам хотілося би бачити. Впливаючи на розум у цьому напрямку, ми поступово змінили б і доросле суспільство» [37, с. 98-99]. Крім цього, важливим є той фактор, що школа є такою, яким є вчитель, який не тільки виконує свій професійний обов'язок, а і стоїть на передових позиціях прогресу.

Соціальна функція освіти -- це роль, яку соціальний інститут виконує стосовно потреб суспільства або його частини. функція системи освіти полягає у формуванні з допомогою цілеспрямованої діяльності в підростаючих поколінь певних рис, світогляду, визнання пануючих у даному суспільстві норм поведінки, ціннісних орієнтацій, тобто у підготовці молоді до виконання певних соціальних обов'язків. З допомогою освіти зберігаються культурні цінності, які передаються від одного покоління до іншого. Виховання молоді в дусі конформізму, визнання культурних цінностей та ідеалів, що склалися в суспільстві, сприяє підтриманню існуючого соціального порядку. Але освіта сприяє і соціальним змінам, які відбуваються у зв'язку з переоцінкою існуючих знань і цінностей.

Основні функції системи освіти в різних країнах і в різні історичні періоди виявляються неоднаково. Це залежить від стану і потреб суспільства, від визначених державою соціальної мети і принципів освіти.

Сучасні підлітки ще не спроможні здійснювати чіткий і усвідомлений вибір цінностей, вибудовувати стійку й добре систематизовану структуру. Аналіз змістового аспекту ціннісних орієнтацій свідчить про домінування у старшокласників таких особистісно значущих цінностей, як «здоров'я», «кохання», «вірні друзі», «щасливе сімейне життя». Цінності, пов'язані з активним ставленням особистості до навколишньої дійсності («суспільне визнання», «активне діяльне життя», «творчість»), менш значущі, і займають нижню частину ієрархічної структури. Для сільських юнаків і дівчат характерні: більша спрямованість інтересів на можливість одержання освіти; високий рівень «закритості» тем, пов'язаних зі сферою сексу, статевого розвитку тощо. Для юнаків та дівчат, що навчаються в міських школах, актуальнішими є інші проблеми: професійне самовизначення. пошук «розуміючого» друга тощо.

Дисфункції школи

Школа відіграє велику роль у формуванні особистості дитини і підлітка, у шкільні роки, індивід накопичує цінності. Які допоможуть по житті. Але у школі можуть також існувати дисфункції, які негативно впливають на дитину і підлітка, такі фактори можуть і стимулювати підлітка до противоправних дій:

- Першим фактором який я можу виділити, це гостре розуміння статусної ролі і соціальному колі школи (чим нижчий статус, тим швидше і більш незаконно школяру хочеться його підвищити);

- Нерівність у фінансовому забезпеченні всіх хто навчається;

- Насилля ( психологічне і фізичне)зі сторони соціального кола школи;

- Прийняття чужої девіантної поведінки за приклад, яка у соціальному колі школярів приймається як норма.

Всі наведені фактори можуть негативно вплинути на майбутнє життя підлітка і навіть довести його до вчинення злочину.

Релігія

За Дюркгеймом, релігія не тільки відбиває структуру суспільства, але і укріплює її, концентрує увагу і надію людей на загальних віруваннях , тобто виробляє загальні цінності і норми виконуючи, таким чином, функцію об'єднання або інтеграції членів даного суспільства 20, с. 177.

У функціонуванні релігії та церкви, що виступає в ролі суспільного інституту, важливе значення мають духовно-моральні феномени - релігійна

свідомість, релігійна психологія, морально-етичні правила. Праведний спосіб життя не зводиться лише до морально-етичних правил. Багато хто пов'язує існування релігійної віри з потрібністю людей в опануванні сенсу життя.

Тобто, релігія ? це інститут, який звужує можливості індивіда у суспільстві , за допомогою моральних правил і норм, яких індивід повинен дотримуватись, проте індивіди, які не відносяться до жодної з релігій, можуть не звертати увагу на ці морально-етичні норми, таким чином, їм може бути легше наважитись на злочин.

ЗМІ

Найважливішим суспільним інститутом, що впливає на людину, є засоби масової інформації. Так, телебачення є не тільки основним джерелом інформації, а й важливим чинником виховання, насамперед, неповнолітніх громадян країни. Аналіз причин та умов, що породжують протиправну поведінку підлітків, показує, що поряд з іншими чинниками - похибками сімейного виховання, економічною нестабільністю та ін., нового забарвлення та актуальності набуває така складова, як деструктивний вплив ЗМІ.

До чинників соціального характеру девіантної поведінки особистості відносять культ насильства, що утвердився в сучасному літературі та мистецькій сфері, лібералізацію статевих норм поведінки. Значну роль в рамках даного контексту відіграють ЗМІ, які ретранслюють широкий потік кінострічок, музики тощо, у яких містяться сцени насилля та елементи аморальних проявів поведінки, тим самим здійснюючи негативний вплив на духовний світ молоді. Відповідно теорії «соціального научіння» А. Бандури у зв'язку з цим утворюються чинники девіантної поведінки, які є наслідуючим прикладом для переймання такої поведінки різними соціальними групами населення.

2.2 Підліткова злочинність в Україні у світлі соціологічних оцінок

Як один із видів дослідження у своїй роботі, я вирішив провести кабінетний аналіз. За допомогою кабінетного аналізу, я зможу зібрати дані про підліткову злочинність і проаналізувати їх.

В сучасній Україні кількість підлітків, які сидять в колоніях падає, але не зважаючи на це, злочини, які вчиняють неповнолітні, стають все більш жорстокими.

У нашій країні є 12 кримінальних покарань, які можуть застосовуватись до підлітків. Усі вони передбачені Кримінальним кодексом України, але реально працюють тільки 5. До них можна віднести громадські роботи, арешт, позбавлення волі, виправні роботи і штраф [4].

В Україні існують яскраво виражені регіональні відмінності у злочинності неповнолітніх. Аналіз географії цього виду злочинності дає підстави стверджувати, що більшою кримінальною активністю неповнолітніх характеризуються східні регіони України. Це є невипадковим, оскільки ці ж регіони характеризуються значною перевагою за кількістю населення над західними, вищим рівнем урбанізації та значною щільністю населення. Наприклад, якщо у 2011 році у Донецькій області вчинили злочини 1313 осіб, у Дніпропетровській - 918, у Луганській - 858, у Харківській - 823, Запорізькій - 717, то у західних областях цей показник спостерігався у 7-10 разів менший. Так, у Тернопільській області у вказаному році злочини вчинили 177 неповнолітні особи, у Волинській - 283, у Чернівецькій - 287, у Львівській - 419 і т.д.

вага злочинності неповнолітніх протягом 2001-2011 років складала в середньому 8,39%. Причому протягом 2001-2005 р. їх питома вага коливалася на рівні 10-11% від загальної злочинності, тоді як протягом 2006-2011 - 6-8% [2].

Цей показник набуває важливого кримінологічного значення, оскільки визначає частку неповнолітніх осіб у структурі всієї злочинності і надає можливість для порівняння кримінологічних з демографічними змінами. Якщо врахувати, що за статистичними даними у загальній структурі всього населення України кількість осіб від 14 до 18 років становить - 2 688 092 або 5,9% , то не важко помітити, що питома вага неповнолітніх злочинців у структурі злочинності перевищує питому вагу неповнолітніх у структурі осіб у віці від 14 до 70 і більше років.

Якщо аналізувати середні показники поширення підлітково злочинності на регіональному рівні, тоді можна говорити про те, що кількість злочинів які були скоєні підлітками і загалом усім населенням закономірно пов'язані. Тобто чинник місця проживання теж впливає на злочинність підлітків[2].



Таблиця 3

На сьогоднішній день в нашій державі є 11 колоній для неповнолітніх, в яких відбувають покарання близько 3 тисячі засуджених. Половина з них відбувають покарання через крадіжки і грабіж, четвертина від загальної кількості - за розбій і 10% за вбивства і нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Майже кожен третій підліток відбуває покарання від 1 до 3 років, 50% до 5 років позбавлення волі. Це може спонукати нас до висновку, що загроза постраждати від дій підлітків є можливою.

Однією з причин зростання підліткової злочинності є соціальне занедбання неповнолітніх. В українському суспільстві все частіше зустрічаються діти, які кинуті напризволяще та батьки, що не слідкують за дитиною. Можна підкреслити, що таке буває як в малозабезпечених, так і в сім'ях з хорошим матеріальним достатком.

Згідно з даними правоохоронних органів, за 2011 рік зареєстровано 17 846 злочинів, скоєних підлітками. Це на 2,9% більше, ніж у 2010 році, і тенденція зростання показника зберігається і досі. Більшість злочинів ? майнові. Крадіжки та грабунки ? спосіб багатьох підлітків заробити на життя. У міліції зазначають, що зменшилася кількість злочинів пов'язаних з побиттям, вбивствами, розбоями [34, с.21].

Майже 70% засуджених вели асоціальний спосіб життя, 24% не працювали і не вчилися, 22% - сироти. Ці діти не мали батьківського піклування, турботи, впливу. Їх виховувала вулиця, вона ж на них і впливала, через це вони є зараз такими. Багато про що говорить те, що 50-70 осіб щорічно приходять до колонії неграмотними, які не вміють писати та читати [21, с. 49].

Проблема залишається актуальною ще й тому, що кількість засуджених підлітків та молоді складає понад 50% від загальної кількості засуджених. Кожен другий злочин неповнолітніх - тяжкий. На 20 % зросла рецидивна злочинність. До 70% молодих людей, які скоїли протиправні дії, перебували у нетверезому стані. Майже 40% підліткових правопорушень мають груповий характер. Змінилася соціальна характеристика і структура злочинних підліткових угрупувань. Сьогодні їх чисельність складає не 3-5, а навіть 100 і більше чоловік. Сьогодні кожен третій злочин здійснюється раніше судимою особою, кожен п'ятий - у стані алкогольного сп'яніння, кожен сьомий - наркозалежними. В Україні від рук злочинців щоденно гине 12 чоловік [28].

Якщо звернутись до статистики, то аналіз показників підтверджує сталі тенденції щодо вчинення підлітками злочинів в Україні. За даними МВС, у 2014 році кількість злочинів, учинених неповнолітніми, збільшилася на 22,3%, порівняно з 2013 роком. Загальна кількість злочинів підвищилася, переважним чином, за рахунок збільшення числа крадіжок із 3403 (2012 рік) до 7056 (2014 рік), 76% із з яких вчинено в складі групи. Показники за 2010 рік загалом свідчать про зменшення кількості таких видів злочинів, учинених неповнолітніми, як умисне вбивство - на 3,8 %; зґвалтування - на 51,1 %; грабіж - на 40,8 %; розбій - на 34,1 %; вимагання - на 22,4 %; хуліганство - на 39,4 %; - проте зростає питома вага організованої групової підліткової злочинності неповнолітніх в Україні. Суттєвою ознакою злочинності неповнолітніх є те, що вона набуває в Україні все більш організованого, групового характеру. Змінилася кримінологічна характеристика і структура угруповань правопорушників. Груповий характер - це особливість сучасної злочинної поведінки молоді. Частка корисливих злочинів із застосуванням насильства, учинених у групі, становить від 50 до 80% [5].

Спеціально проведене по загальноросійської вибірці Всеросійським центром вивчення громадської думки (ВЦИОМ) стандартизоване анкетування 1700 респондентів показало, що найбільш серйозною причиною, по підлітки можуть опинитися в групі ризику, є сімейне неблагополуччя. Проблеми в сім'ї (матеріальні, житлові, хвороба одного з членів і ін.) відзначили 72,1% респондентів, недостатня увага батьків до своїх дітей - 69,3%. Іншу групу причин можна позначити як слабку організацію зайнятості та дозвілля молоді як за місцем навчання, так і за місцем проживання. Загальне зростання злочинності і неефективна профілактика правопорушень серед підлітків також оцінюються респондентами як досить серйозні причини, хоча і менш значущі в порівнянні з проблемами в рамках окремої сім'ї [26, с. 56-57].

Результати опитування в пілотних регіонах також свідчать про те, що неблагополучна сімейна обстановка в більшості випадків служить причиною девіантних відхилень. Респонденти назвали такі проблеми, як відсутність одного з батьків, наявність родичів, які зловживають алкоголем, судимих, недостатню матеріальну забезпеченість, постійні скандали, невисокий культурний і освітній рівень батьків. Виявилося що 80,9% опитаних проживають з матір'ю, тоді як частка тих, хто в якості члена сім'ї назвав батька, становить 49,9%. Простежується певний взаємозв'язок: чим вищий рівень освіти батька, тим менше ймовірність скоєння дитиною злочину. Так, 24,2% респондентів, які перебувають на обліку відповіли, що мають батька з вищою освітою, але серед вихованців колонії таких виявилося всього 15% [26,с. 32].

Тобто батьки і сімейне коло мають дуже великий вплив на дитину, а саме у дитячому віці, коли проходить первинна соціалізація і дитина сприймає за норму все, що її оточує.

Основні причини у їх відсотковому співвідношенні, що впливають на зростання підліткової злочинності знайшли своє відображення у Таблиці 4. [26,с. 55].

Таблиця 4

Якщо проаналізувати цю таблицю, можна виокремити ієрархію основних причин, що спонукають підлітків до скоєння протиправних дій та виокермити серед них акі основні групи інституційних чинників, як інститут сім'ї, інститут ЗМІ, економічний інститут та інститут школи. Таким чином, найвпливовішим фактором є проблеми в сім'ї (матеріальні, житлові, хвороби та ін.). Так відповіли 72,1% респондентів. Наступним показником є те, що батьки приділяють мало часу своїй дитині (69,3%). Відсутність розвиненої системи дозвілля для підлітків також в трійці найвагоміших причин підліткової злочинності (63,9%). Підсумовуючи, бачимо, що й справді, інститут сім'ї має найбільший вплив на підлітка. Наступним інституційним чинником, що має великий вплив на зростання підліткової злочинності - це телебачення і реклама (48,6%). Зріст рівня злочинності в цілому у суспільстві, як соціально-економічна проблема, що теж розглядається мною, як економічний інституційний чинник, є вагомим для 47,1% опитаних. Інститут школи, за даними цієї таблиці, посідає 4 місце в ієрархії. Так, неефективна профілактика правопорушень серед підлітків є вагомим чинником для 44,5% респондентів. У свою чергу відсутність відповідного контролю в освітніх закладах вчинив великий вплив на 42,5% опитаних. 41% вважає, що існує загроза «шкідливого» впливу ровесників, а вплив мігрантської молоді, як чинник, небезпечний лише на думку 23,4%.

Отже, підсумовуючи результати, що наведені у таблиці, я виокремлюю таку ієрархію інституційних чинників, що впливають на розвиток підліткової злочинності:

1) інститут сім'ї;

2) інститут ЗМІ;

3) інститут економіки;

4) інститут школи.

Так як наша Україна відноситься до країн пострадянського світу (статистика злочинності, в тому числі і підліткової, приблизно однакова). Тому ці дані можна віднести і до України. Проблеми, які присутні в Росії, також є невирішеними і в Україні.

Висновки

Як висновок, Україні потрібні потужні профілактичні заходи злочинності, які б виправляли не тільки самих підлітків, а й на соціальні інститути, які впливають на його соціалізацію. Бо їхні дисфункції, викривляють реальне бачення світу і дуже сильно трансфомують свідомість самого підлітка.



2.3 Якісний соціологічний аналіз ролі інституційних факторів у відтворені підліткової злочинності

Підліткова злочинність дуже поширена у нашому суспільстві, тому аналіз впливу соціальних інститутів на її поширення буде доцільним у цій роботі.

Провівши 8 інтерв'ю . Можна зробити порівняння впливу соціальних інститутів моїх респондентів. Їх можна поділити за двома видами злочинів:

Теоретична вибірка:

- Пов'язані із шкідливими звичками( алкоголь, наркотики); A обтяжуючі обставини.

- Пов'язані із бійками і крадіжками і насиллям; Б

До першого виду злочинів я можу віднести таких респондентів як:

Андрія ( 19 років Львів) Артура 21 рік і Світлана 22 роки і Іван 20 рік.

До другого виду злочинів можу віднести таких респондентів як:

Андрій 20 років , Ігор 21 рік, Олександр, Йосип.

Із кожного інтерв'ю, я хотів дізнатись чотири основних питання:

- Історія їхнього дитинства( в тому числі опис сім'ї);

- Період в школі( друзі, однолітки, вільний час і так далі);

- Про те чи релігійні вони, чи ні.

- Чи користувались і чи користуєтесь ви зараз засобами масової комунікації( опис )

Якщо детальніше розібрати перше питання про дитинство, у 5 із 8 респондентів батька або взагалі не було, або батьки розійшлись в їхньому дитинстві, до 5 років:

«Батько, типу і до 5 років, він потім пішов із сім'ї, зовсім пропав…»[7], «батько лишив мене, коли мені було два роки…» [8], «…коли мені було 4 роки, то мама з батьком розлучилися і після цього мій контакт з батьком звівся практично до мінімуму…» [11], «В мене можна сказати неповна сім я, в мене немає батька…» [10], «батя пішов в 4 роки…» [12].

До чинників які впливають на підліткову злочинність я б хотів також віднести відсутність уваги зі сторони батьків у респондентів в дитинстві:

«мати працювала дуже довго типу і в мене були тільки два вихідні дні, це субота і неділя, коли я міг приїзжати до дому, але вона і в суботу робила довго, десь до години 2 ночі, десь так…» [7], «…мама була весь час на роботі, не приділяла мені уваги.» [10], «…вона майже завжди була на роботі, за мною дивилася бабуся, але ви самі розумієте, що за мною бабуся не могла повністю вслідкувати завжди, бабуся вже старенька, а тим більше, що я її рідко слухав. Мама, як вже казав, на роботі була, пробувала мене виховувати…», «I : Мама багато працювала? Чи ви залишались одні? Р: Достатньо. Вона від самого мого народження…. вона ше вчилася і типу поки я був ще в підгузниках, то вона ше здавала сесію в університеті.»[12].

Матеріальний стан сім'ї, у респондентів, яких я опитував, на мою думку не був фактором, який спонукав їх до вчинення злочину. Це можна підтвердити тим, респонденти пояснювали причину своїх злочинів іншими чинниками: «Просто так, а коли хотіли їсти, я думаю шо і батончиком дуже не наїшся…Хто на вас вплинув, що в вчинили першу крадіжку…Та, це були старші. Вони прийшли в гуртожиток і показали деякі речі, це була одіж, кросівки і ми питалися скільки вони заплатили? Вони сказали шо вони за них не платять, що за таке платити вони не будуть. Нам це сподобалось, як це платити не треба? Я працював на роботі що б купити собі таке…» [7], «І.: Що підштовхнуло Вас на то що Ви почали вживати наркотики?Р.: Те, що за мною не дивилися батьки переважно. Вплив друзів на мене був суттєвий. Бо тому шо якшо в цій компанії щось роблять всі, то ти або підтримувати цю компанію, або покидаєш її…» [13], «Мною керував тоді алкоголь і вплив друзів. Коли ми проникли в школу…» [11], «Ми вжили спиртного напою і хотіли розважитися. Ми там пішли у місто і там була одна машина і водій пішов за покупками. І ми залізли в ту машину і покаталися…» [6], «Виникла ситуація, коли вони йшли, такі самі були випивші, і вони щось крикнули на своєму, я то сприйняв як образу і просто, без нічого не говорив їм, підбіг і повирубував і на тому все закінчилося…»[9], «я була товстою. Я дивилася один фільм про дівчинку, яка теж мала таку проблему як я і почала вживати фен і швидко схудла…»[10], «Ну не знаю якось само вийшло, якось з компанією просто перший раз покурив, а потім побухали, то просто занюхав фен і я тоді думав, а чом би і нє…»[12], «Причиною драк переважно був мій підірваний характер, моя нарваність. Я не люблю, коли мені говорять те, що мені не подобається, чи роблять. Ну і ще фактором був алкоголь, під алкоголем ти взагалі стаєш безстрашним, а ще якщо з тобою друзі є…».

Також потрібно звернути увагу і на кумирів дитинства респондентів, які могли ставати прикладом для наслідування: «…на вулиці було авторитет, це здебільшого старші хлопці, менше радувало, я хотів бути таким як вони, типу, взяти там собі пачку сигарет, прикурити, поговорити про шось таке.» [7], «…в дитинстві в мене авторитетом був мій брат.» [13], «Так, як я люблю дивитися футбол. Я дивився всі м'ячі разом з ним, коли він отримував золотий м'яч»[11], «Для мене авторитетом був батько. Ми з ним постійно відпочивали, він давав мені різні поради» [6].

Аналіз інтерв'ю респондентів, дає можливість стверджували, що найбільший вплив на те, що респонденти вчинили правопорушення, можна виділити такі фактори:

- ситуативний, в стані алкогольного сп'яніння був вчинений злочин;

- інституційний, це вплив шкільного середовища, а саме друзів. Всі злочини були скоєні разом із друзями, які на свідомому і підсвідомому рівні впливали на моїх респондентів;

- свідомий рівень, це коли злочин був вчинений просто з друзями;

- не свідомий, можна показати приклад Світлани «я була товстою. Я дивилася один фільм про дівчинку, яка теж мала таку проблему як я і почала вживати фен і швидко схудла…» [10];

- Кумири також впливають на поведінку дитини і навіть підлітка, як себе буде поводити кумир підлітка, такими нормами і правилами буде керуватись сам підліток.

Тобто по сім'ї, можна зробити висновок. У 5 із 8 респондентів неповноцінна сім'я, тобто батька або взагалі не було, або пішов із сім'ї у віці до 5 років. На мою думку, у дитячому віці, під час первинної соціалізації, дитина повинна із прикладу, мати і батька гендерну роль жінки і чоловіка у суспільстві. Відсутність нагляду і догляду за дитиною теж несе негативний вплив на формування свідомості, діти в такому випадку можуть створювати собі кумирів, які можуть нести собою негативні цінності, які можуть впливати на девіантну і навіть злочинну поведінку серед підлітків.

Гіпотеза про те, що на злочинність впливає неповноцінність сім'ї можна рахувати підтвердженою. Бо 5 із 8 респондентів проживали не повних сім'ях.

Гіпотезу про те, що аморальна чи асоціальна поведінка батьків є фактором підліткової злочинності, на мою думку, аналізуючи дані інтерв'ю можна спростувати, тому, що майже у всіх випадках така поведінка не була виявлена. Я думаю поведінка батьків не є настільки значним фактором (підліткова злочинність і без цього фактору є присутньою у респондентів).

Гіпотеза про те, що матеріальний стан сім'ї має великий вплив на формування злочинності у підлітків, на мою думку не є значущим, аналізуючи причини скоєння злочину, ніхто з респондентів не відповів, що причиною скоєння злочину є погане матеріальне забезпечення.

Інститут Школи:

Аналізуючи інститут школи, в першу чергу потрібно звернути на спілкування підлітка і близьке йому соціальне коло, також на ставлення до навчання і нагляд за ним із сторони батьків(якщо вони є).

Вплив школи на поведінку підлітка: «I : Ну дивіться, Ви в дитинстві були більш замкнутою дитиною, мало часу проводили на вулиці. А чому ви більше стали, таким "живчиком" в інтернаті? Р:Чесно кажучи, я навіть не знаю, це можливо повпливало, що я бачив, як себе поводять інші діти» [7], «В дитинстві на мене впливав мій старший брат, а в школі на мене ніхто не впливав, я жив за своїми правилами» [13], «…коли я поступив в старшу школу, 5-11 клас, в цей час відбувалася кардинальна зміна моєї особистості»[11], «дитиною в тебе одні інтереси і коли ти виростаєш, то інтереси у тебе змінюються, ти починаєш говорити на якісь глобальніші теми, це переважно в старшому віці після школи, коли ти стикаєшся з цими проблемами»[9].

Вплив друзів на поведінку і вчинення правопорушення:

«повпливало, що я бачив, як себе поводять інші діти. Може мене, щось підштовхнуло з середини так себе поводити.» [7], …моє насамперед шкільне середовище ( 5-11 класи) дуже сильно вплинуло на мій характер, поведінку, погляди на життя»[11], «Я спокійна людина, але мої друзі були трішки (пауза) підірваними. Вони мене змусити розбити вікно»[6], «Так, компанія завжди в принципі впливає на формування особистості. Коли компанія у нас збирається, то є різні люди, різні інтереси, але нас завжди щось об'єднювало і ми не намагалися нав'язувати один одному свої думки, сприймали один одного такими якими ми є…» [9].

«Просто так, а коли хотіли їсти, я думаю шо 1 батончиком дуже не наїшся…Хто на вас вплинув, що в вчинили першу крадіжку… Та, це були старші. Вони прийшли в гуртожиток і показали деякі речі, це була одіж, кросівки і ми питалися скільки вони заплатили? Вони сказали шо вони за них не платять, що за таке платити вони не будуть. Нам це сподобалось, як це платити не треба? Я працював на роботі що б купити собі таке…» [7], «І.: Що підштовхнуло Вас на то що Ви почали вживати наркотики? Р: Те, що за мною не дивилися батьки переважно. Вплив друзів на мене був суттєвий. Бо тому шо якшо в цій компанії щось роблять всі, то ти або підтримувати цю компанію, або покидаєш її…» [13], «Мною керував тоді алкоголь і вплив друзів. Коли ми проникли в школу…» [11], «Ми вжили спиртного напою і хотіли розважитися. Ми там пішли у місто і там була одна машина і водій пішов за покупками. І ми залізли в ту машину і покаталися…» [6], «Виникла ситуація, коли вони йшли, такі самі були випивші, і вони щось крикнули на своєму, я то сприйняв як образу і просто, без нічого не говорив їм, підбіг і повирубував і на тому все закінчилося…»[9], «я була товстою. Я дивилася один фільм про дівчинку, яка теж мала таку проблему як я і почала вживати фен і швидко схудла…»[10], «Ну не знаю якось само вийшло,якось з компанією просто перший раз покурив, а потім побухали, то просто занюхав фен і я тоді думав, а чом би і нє…» [12], «Причиною драк переважно був мій підірваний характер, моя нарваність. Я не люблю, коли мені говорять те, що мені не подобається, чи роблять. Ну і ще фактором був алкоголь, під алкоголем ти взагалі стаєш безстрашним, а ще якщо з тобою друзі є…».

По цих цитатах можна стверджувати, що найбільший вплив на підліткову злочинність має коло друзів, із якого діти і підлітки беруть все, свій силь поведінки, характер, схильність до девіантної поведінки в цілому. Сім'я, виступає як блок, який встановляє у свідомості дитини певні норми і правила. Ці норми і правила можуть в деякій мірі можуть стримувати індивіда, який мА можливість скоїти для прикладу якесь правопорушення. Школа і її середовище, впливають на підліткову злочинність.

Інститут Релігії:

Шість із восьми респондентів вірять у Бога, але не відносять себе до жодної із існуючих конфесій: «Буває ходжу, на Пасху і на Різдво» [13]. «В Бога вірю, в церкву не вірю.» [11], «Ну якшо говорити про зараз, про теперішній час, то я стараюся притримуватися 10 - ти заповідей. Але якщо говорити про моє попереднє життя, то я була аморальною дитиною» [10], «…типу я вірю в Бога, але ці всі догми…» [12], «сумніваюсь, що на мене вплинула церква. Може щось дало, але поки що цього не бачу» [8].

Можна зробити висновок, що релігійний інститут має незначний вплив незначний вплив на формування норм та цінностей у дітей та підлітків, за даними мого дослідження.

Інститут ЗМІ:

На мою думку по ЗМІ, кожного респондента потрібно дослідити індивідуально, адже ЗМІ має не однозначний вплив на суспільство, структуру і різноманітність інформації, яку вона подає.

Йосип: «Після 4 років, як батько розбив телевізор, то ні. Я не дивився новини, але потім я пішов на роботу, ну як на роботу. працював підсобніком на будові, як я закінчив школу, типу то я вже працював, між заробити собі на шось таке, в мене вже був ноутбук і телефон, такий хороший і вже після того часу типу, якраз ЗМІ я почав користуватись, до того часу не мав можливостей.»[7], «Ну дитинстві першим гаджетом, був сотовий телефон. Комп'ютера на той час не було. А в 7 - класі мені вже купили і комп'ютер і телефон, де я міг виходити в Інтернет, дивитися фільми. Щодо телебачення, то в дитинстві я дивився переважно мультики. А в старшій школі, коли мені купили комп'ютер, почалися переглядатися фільми, а сааме кримінальні. Мені подобалися, коли там стріляють чи крадуть машини. Також я любив спортивні новини. Щодо ігор, то я любив грати стрілялки і грати у футбол» [7] (не однозначний вплив).

На Йосипа ЗМІ в дитинстві майже не впливало, але вже в підлітковому віці могло впливати на зацікавлення, такі різні спортивні ігри. Кримінальні фільми, на мою думку негативно впливають на формування свідомості підлітка, я думаю що саме за цим скривається його злочин, а саме групова крадіжка.

Ігор: Аналізуючи Інтерв'ю Ігора, можна зробити висновок, що любов до спорту, і футболу в деякій мірі могли нав'язати ЗМІ, а також не можна заперечувати те, що ігри із стрільбою, в якій є і вміст агресії, не вплинув на формування його буйного характеру (позитивний вплив).

Іван:

«Ну в дитинстві в мене був лише телевізор, бо тоді як таких комп'ютерів не було. Я проводив часу за телевізором. Я здебільшого дивився ужастики.» [6]

Проаналізувавши злочин і усе інтерв'ю Івана, можна виділити таке: злочин, які він вчинив, це крадіжка автомобіля. На мою думку це можна пов'язати із улюбленим жанром фільмів, які він дивився. Я думаю, що під час перегляду таких фільмів, він відчував страх, можливо він потребував цього відчуття у житті( через надмірний нагляд зі сторони батьків і осуд зі сторони братів) (негативний вплив).

Олександр: «Починав я з дитинства дивитися коли ще інтернету практично не було в нас, то дивився якісь там різні спортивні події по телевізору, потім уже в інтернеті дивився».

Олександр, високий і спортивний хлопець, на мою думку ЗМІ, як агент пропаганди, не повністю, але частково впливав на спортивний спосіб життя в респондента (також фактором спортивного вибору був його друг). В Олександра також є расистські настрої, які на мою думку, ні школа, ні сім'я, ні релігія, нав'язати не могли, по проведенному інтерв'ю, можна зробити виновки, що саме ці ксенофобські настрої в нього появились через ЗМІ( в його ідеях є дуже багато стереотипних думок щодо іноземців, які нічим не підтверджувались) (вплив неоднозначний).

Світлана: «Так як говорила раніше, я була товстою. Я дивилася один фільм про дівчинку, яка теж мала таку проблему як я і почала вживати фен і швидко схудла…».

Цікавий приклад того як можна пропаганду вати через телебачення навіть шкідливі звички, які можуть призвести до смерті. На мою думку ЗМІ був вже вторинним фактором впливу, первинний фактор, це коло друзів( у моїй темі інститут школи) які часто нагадували їй її вади. А самі наркотики - це просто швидкий спосіб вирішення проблеми (негативний вплив).

Тобто про вплив ЗМІ не можна говорити, як про щось однозначне, на мою думку він може бути як і негативним, так і позитивним. Негативна інформація, як можна спостерігати, засвоюється дітьми та підлітками краще, ніж позитивна. Можна зробти з цього приводу рекомендацію, для насадження дітям думок, для прикладу здорового способу життя, потрібна підтримка і увага батьків. Підтримка, це розуміння дітей що це корисно для батьків і буде корисно для мене. А увага, це вже догляд за дитиною чи підлітком, яку інформацію із ЗМІ він бере і чи буде вона приносити користь йому в майбутньому.

Якщо створити свою ієрархію впливу соціальних інститутів на підлітка, тоді можна її сформулювати так:

Першим інститутом впливу я вибрав школу(а саме коло друзів, однолітків, знайомих): За допомогою аналізу цих інтерв'ю, я побачив закономірність,що у всіх випадках скоєних злочинів, були або присутні, або прямим чи не прямим способом, вони спонукали підлітка до вчинення цього злочину.

Другий Інститут сім'я:

На мою думку, це інститут, який формує на самих початках певні цінності і норми, яких індивід буде дотримуватись протягом цілого життя. Дитині потрібно на когось дивитись, брати із когось приклад, якщо батьків біля дитини не буде, або не буде достнього нагляду, приклад своєї поведінки, він буде копіювати в когось іншого(може створити собі кумира). А кумири можуть мати і девіантну поведінку, яку дитина і підліток в тому числі може досліджувати.

Третій інститут ЗМІ:

Проаналізувавши інтерв'ю, в перший раз, я не побачив в стількох випадках, зв'язку поведінки підлітків із їхніми вподобаннями у галузі ЗМІ. Як я вже писав вище, ЗМІ- це не є щось погане, чи добре, просто для дитини і підлітка потрібно контролювати подачу інформації, тому, що ця інформація несформованою особистістю може сприйматись не так як це їй і показують. Просто дитина і підліток, не в змозі завжди розуміти де правильно а де неправильно, цю роль повинні виконувати батьки.

Четвертий, і на нашу думку найменш вагоміший вплив має інститут релігії: На нашу думку, цей інститут, можливо і має вплив, але не у випадках із моїми респондентами.

Щодо рекомендацій: Сім'я, має дуже великий вплив на формування дитини і підлітка. Тому за дитиною потрібен постійний догляд, в дитинстві, щоб діти не нудьгували, потрібно відправляти самого дитинства в якісь гуртки, спортивні секції, тобто зайняти дитину чимось цікавим. Так можна і виокремити по можливості негативний вплив ЗМІ на дитину, яка зараз має повний доступ до будь-якої інформації і зайняти її тим, що може їй допомогти в житті(для прикладу спорт, музика…).

Школа, на мою думку, тут проблема у профілактиці самих правопорушень зі сторони адміністрації школи, потрібен жорсткіший нагляд, щоб не допустити девіантну поведінку серед дітей і підлітків. Також як і у випадку із сім'єю, потрібно залучати учнів до різного роду гуртків( потрібно створити гарну рекламу, яка б пропагандувала чи спортивний спосіб життя, музику і тому подібне.) Тобто цієї реклами яку надає школа для своїх учнів недостатньо, потрібно посилювати методи пропаганди. Також потрібно проводити ознайомлюючу профілактику що до злочинів і девіантної поведінки серед школярів:

- Потрібно проводити консультацію для учнів рольових і тематичних уроків на тему: « Злочин і його наслідки».

- Потрібно проводити уроки щодо запобігання шкідливих звичок серед школярів, тобто проводити консультації, чи уроки по шкідливості таких згубних звичок як алкоголь, тютюн і сигарети.

- Потрібно щоб час від часу до шкіл приходили співробітники правоохоронних органів і також говорили з підлітками про шкоду, яку наносять шкідливі звички і самого злочину загалом, тобто проведення певних екскурсій в дитячі колонії.

- Бесіди із вже колишніми ув'язненими, які б могли з власного досвіду розказати що таке злочин, що таке місце позбавлення волі і тому подібне.

ЗМІ, тут вже проблема на державному рівні, вседозволеність і різноманітні можливості інтернету потрібно зменшувати, а особливо це стосується дітей і підлітків. Також це проблема не тільки держави, але й кожної сім'ї, в якій є дитина і підліток. За всім держава прослідити не може, але у випадку батьків, тут вже нагляд за інформацією яку переглядає дитина чи підліток більш доступний. Потрібно зацікавлювати дітей чимось, щоб відтягнути їх від моніторів своїх комп'ютерів, ноутбуків і планшетів. Інформація це дуже добре, але безкінечний потік цієї інформації не принесе дитині чи підлітку знання, яке йому потрібне, бо знання залишається в голові, а інформація, так як швидко сприймається, так і швидко забувається. Тобто те саме, що і в двох попередніх випадках, потрібно залучати у вільний час дітей та підлітків, до різного роду гуртків, секцій, літом можливо і в лагері, тобто більше комунікації з ровесниками і відпочинок, який точно буде корисним для них.

Інститут релігії.

- На рахунок Інституту релігії, потрібно поширювати цінності і релігійні норми, у школах ввести християнську етику, яка б і нав'язувала їх учням.

- Також потрібно різним релігійним організаціям зацікавлювати школярів у тому, що з ними підліткам буде цікаво, весело.

Висновоки:

Якщо узагальнити весь підрозділ, можна зробити висновок:

Всі чотири інститути в різній мірі впливають на поширення девіантної і злочинної поведінки серед дітей та підлітків.

Проаналізувавши 8 інтерв'ю, я створив свою ієрархію впливу соціальних інститутів на поширення злочинів серед підлітків:

1) Школа;

2) сім'я;

3) ЗМІ;

4) Та релігія.

Якщо проаналізувати впив цих інститутів,у моєму дослідженні, тоді можна говорити про таке: Школа як соціальний інститут, в собі носить різноманітні соціальні кола, які впливають однин на одного. Зі свого дослідження, я вияснив, що найпотужнішим колом впливу на поширення підліткової злочинності є соціальне коло друзів. Тому, що у більшості моїх респондентів зі злочином, прямим, або не прямим способом були пов'язані друзі, знайомі, тобто коло, з яким найбільше контактували мої респонденти.

Сім'я, як соціальний інститут, в середині якого проходить первинна соціалізація дитини, якщо сім'я є дисфункційною ( не повні сім'ї, відсутність нагляду за дітьми чи відсутність уваги) первинна соціалізація буде негативною, як висновок, це може негативно вплинути на поведінку дитини і підлітка, яка може призвести до девіантної поведінки і навіть вчинення злочину.

ЗМІ, надає нам, так і дітям і підліткам, неконтрольовану кількість інформації, яка на підсвідомому рівні може насаджуватись дітям і несформована свідомість дітей і підлітків, не зажди може розділити корисну і шкідливу інформацію. Тому потрібно, певним чином відділяти дітей і підлітків від інформації, яка може бути для них шкідливою. В цьому випадку був би корисний нагляд батьків, які на пряму можуть слідкувати за інформацією, яку получає від ЗМІ дитина чи підліток і проаналізувавши цю інформацію, обмежити дитину чи підлітка від шкідливої для неї інформації.

Інститут релігії, для суспільства повинна була б насаджувати суспільству норми і цінності, якими мала б керуватись кожна людина протягом всього свого життя. Через аналіз транскриптів, я побачив, що 5 із 8 респондентів не ходять до церкви, а решта, якщо і ходять, тоді дуже рідко. Норми які нам надає церква, це звичайні правила, для нормального існування і функціонування індивіда. Якщо у ранньому або у підлітковому віці ці норми не будуть засвоєні, пізніше їх засвоїти буде набагато важче. Тобто інститут Релігії обмежує індивіда в деяких його бажаннях, але якщо людині дозволити все, у всьому світі почнеться хаос і розруха. Саме тому інституту релігії потрібно заохочувати дітей і підлітків до відвідування богослужінь і відвідування різних релігійних організацій. Адже діти і підлітки - це наше майбутнє, тому формування в них цінностей і норм дуже важлива мета, яку релігія повинна в силу зміни покоління до ставлення до релігії, виконувати.



Список джерел і наукової літератури

I. Список джерел

1. Альтернативний звіт про реалізацію Україною положень Конвенції ООН про права дитини: К., 2009 - 89с.

2. Географія злочинності неповнолітніх:що очікує Україну через 10 років? [Електронний ресурс]. - 2013. - Режим доступу до ресурсу: http://www.pap.in.ua/3-1_2013/8/Babenko%20A.M..pdf.

3. Жулинський Н. Хто вони, неповнолітні? /Н. Жулинський // Голос України. - 1995. - 21 с.

4. Кримінальний кодекс України. Від 05.04.2001 № 2341-III, Редакція від 01.01.2013, підстава 5288-17 : [Електронний ресурс] . - Режим доступу: http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/2341-14/print1214905443606898

5. Стан та структура злочинності в Україні: статистика МВС України: [Електронний ресурс] : / Стан та структура злочинності в Україні: статистика МВС України. - 2009-2014р. - Режим доступу: http://www.mvs.gov.ua/mvs/control/main/uk/publish/article/1603700

6. Транскрипт інтер'ю проведеного з Іваном 27 квітня 2016 р.

7. Транскрипт інтер'ю проведеного з Йосипом 20 років 24 травня 2016 р.

8. Транскрипт інтер'ю проведеного з Андрієм 21 травня 2016 р.

9. Транскрипт інтер'ю проведеного з Олександром 7 травня 2016 р.

10. Транскрипт інтер'ю проведеного з Світланою 13 травня 2016 р.

11. Транскрипт інтер'ю проведеного з Ігорем 21 квітня 2016 р.

12. Транскрипт інтерв'ю проведеного з Андрієм 29 березня 2016 р.

13. Транскрипт інтерв'ю проведеного з Артуром 13 квітня 2016 р.

II. Список наукової літератури

14. Бергер П. Б., Коллинз Р . Личносно-ориентированная социология. / Пер. с англ. В.Ф. Анурина. -- М.: Академический Проект, 2004. -- 608 с.

15. Васильківська І.П. Кримінологічні аспекти сімейного виховання /І.П. Васильківська // Держава і право:Зб.наук. праць. - К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького НАН України, 1999. - 233с.

16. Гавриленко І. М. Соціологія - Кн. 1. Соціальна статистика: навчальний посібник. - К., 2000. - 336 с.

17. Герасина Л.Н. Некоторые детерминанты криминального поведения в молодежной субкультуре: конфликтологический аналіз /Л.Н. Герасина // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наукових праць. - Харків: «Право». - 2004. - № 8. - 220 с.

18. Довгополюк В.О. Соціальна девіантність у молодіжному середовищі: передумови, різновиди та регулятиви /В.О. Довгополюк // Автореф. дис.канд. філософських наук: 09.00.03 - соціальна філософія та філософія історії. - Одеса, 2004. - 90 с.

19. Дроздов О.Ю. Телебачення як джерело впливу на соціальну прямованість молоді /О.Ю. Дроздов // Матеріали методологічного семінару Академії педагогічних наук України. - К., 1998 р. - 485с.

20. Дюркгейм Е Элементарные формы религиозной жизни. Тотемистическая система в Австралии. (Введение, Глава 1.) // Мистика. Религия. Наука. Классики мирового религиоведения. Антология. - М., 1998. - с. 174-230.

21. Камбур А.В. Соціальна адаптація особистості в суспільстві перехідного типу: зміна ціннісних пріоритетів /А.В. Камбур // Автореф. дис... на здобуття наукового ступеня канд. соціологічних наук: - Запоріжжя, 2007. - 90 с.

22. Кікоть В. Я. Юридична педагогіка [Електронний ресурс] / В. Я. Кікоть, А. М. Столяренко. - 2004. - Режим доступу до ресурсу: http://ibib.ltd.ua/osnovyi-pedagogicheskoy-sistemyi.html

23. Криминология: Учебник / Под ред. В.Н. Кудрявцева и В.Е. Еминова. - 2-е изд. - М.: Юрист, 1999. - 389 с.

24. Кримінологія: Підручник / О.М.Джужа, Я. Ю. Кондратьєв, О. Г. Кулик, П. П. Михайленко та ін. За заг. ред. О. М. Джужи. - К.: Юринком Інтер. - 2002. - 416 с.

25. Кузьменко С. Важке дитинство: чому підлітки все частіше стають злочинцями, від 12 квітня 2012 року / офіційний сайт ТСН // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://tsn.ua/ukrayina/malolitni-zlochinci-chomu-ukrayinski-diti-vse-bilshe-plyuyut-na-zakon.html

26. Курс кримінології: Особлива частина: Підручник / M. В. Корнієнко, Б. В. Романюк, І. M. Мельник та ін.; За заг. ред. О.М. Джужи. - K.: Юрінком Інтер, 2001. - 276 с.

27. Лелеков В.А., Кошелева Е.В. [Електронний ресурс] : Влияние семьи на преступность несовершеннолетних // Социол. исслед. 2006. № 1. 112 с. - Режим доступа : http://www.isras.ru/

28. Локк Дж. Два трактата о правлении / Джон Локк // Сочинения : в 3 т. Т. 3. - М.,1988. - 306 с.

29. Мінц М. О. Злочинність серед неповнолітніх та заходи щодо її профілактики [Електронний ресурс] / М. О. Мінц, А. Г. Чуб. - 2011.

30. Мухаев Р. Т. Хрестоматия по теории государства и права, политологии, истории политических и правовых учений / Р. Т. Мухаев - М.: Издательство «ПРИОР», 2000. - 1104 с.

31. Осипова Н.П. Підлітково-молодіжні співтовариства делінквентної спрямованості в механізмі криміногенної соціалізації неповнолітніх /Н.П. Осипова // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наукових праць. - Харків: «Право». - 2004. -№ 8. - С. 93-95.

32. Перепелиця Т.Г. Соціокультурні чинники злочинної поведінки підлітків /Т.Г. Перепелиця // Автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. соціологічних наук: - К., 1999. - 231 с.

33. Платон. Держава /пер. з давньогр. Д. Коваль / / Платон. ? К.,: Основи, 2000. - 355с

34. Преступный человек: [пер. с ит.] / Чезаре Ломброзо. - М.: Эксмо ; МИДГАРД, 2005 (СПб.: АООТ Твер. полигр. комб.). - 876, [1] с.: ил., портр., табл.; 24 см. -- (Гиганты мысли).

35. Проблеми протидії злочинності неповнолітніх: Програма Всеукраїнської науково-практичної конференції / М-во внутрішніх справ України, Кіровоградський юридичний ін-т ХНУВС ; за заг. ред. : В. П. Пєткова. - Кіровоград, - 2006. - 22 с.

36. Рущенко І. П. Соціологія злочинності / І.П.Рущенко // . - Харків, 2001. - 370 с.

37. Сахань О.М. Мотивація ювенальної злочинності в сучасних політичних умовах // Питання боротьби зі злочиннністю: Збірник наукових праць. - Харків: «Право». - 2004. - № 8. - 158 с.

38. Социология : учеб. пособие / под ред. А. Еслукова - Минск: Тетра Системс, 1998. - 560 с.

39. Царенко О. О., Стан кримінологічних досліджень насильницьких злочинів, вчинених неповнолітніми/О.О.Царенко//Форум права. - 2012. -№ 4. - с. 543.

40. Чернявська О.В. Можливості інституційного та системного підходів у дослідження регіональних ЗМК [Електронний ресурс] / О. В. Чернявська , Л. М. Змій. - 2012. - Режим доступу до ресурсу: https://vk.com/doc117142582_437526505?hash=97b31cd91dc149573e&dl=80e50e2dce46f5e6d2.

41. Шакун В.І. Суспільство і злочинність / В. І. Шакун // - К.: Атіка, 2003. - 320 с.

Додаток 1

Програма авторського соціологічного дослідження, що проводитиметься на основі якісних методик отримання та обробки емпіричних даних

1. Методологічна частина

1.1 Проблемна ситуація:

В усі часи підліткова злочинність була і зараз залишається великою проблемою. Ця проблема поглинула усі країни світу, боротьба з цим явищем не припинялась і існує по досі. Підліткова злочинність, це проблема не тільки правоохоронної сфери, але й всього суспільства загалом. Підлітки - це діти, а діти - це наше майбутнє . Так яке майбутнє можна прогнозувати для нашої держави, якщо підліткова злочинність набирає все більших розмірів, неправомірна поведінка спостерігається все більш в молодшому віці?

Основного впливу на розвиток підліткової злочинності завдають такі фактори, як погана економічна ситуація в країні, поганий вплив зі сторони друзів, дисфункційна сім'я (неповна сім'я, малозабезпечена, сім'я з девіантною поведінкою).Також на злочинність підлітків може впливати ЗМІ: у сучасному суспільстві, важко вслідкувати за вподобаннями і думками підлітків, засоби масової інформації подають інформацію, яку тінейджер може не правильно сприйняти. Сучасному підлітку дуже легко знайти інформацію, яка цікава для нього, але вплив цієї інформації може бути негативним і безповоротним. Також не менш важливий релігійний фактор, поява нових і все різноманітніших сект, основною аудиторією яких є молодь. Вони теж можуть негативно впливати на формування свідомості і як висновок характеру особистості в майбутньому.

Так як факторів впливу на поширення підліткової злочинності достатньо, моє дослідження є актуальним. Актуальність полягає в тому, що за допомогою інституційного підходу, ми зможемо дослідити найрізноманітніші інституційні фактори впливу на підліткову злочинність і створивши рекомендації, зменшити рівень цього негативного феномену у нашому суспільстві.

1.2 Тема авторського дослідження. Інституційні аспекти дослідження підліткової злочинності у сучасному українському суспільстві (на прикладі Львівської області)

1.3 Мета дослідження: : дослідження особливостей впливу соціальних інститутів на відтворення злочинних дій серед підлітків.

Завдання дослідження:

1) Проаналізувати інститути, які впливають на рівень злочинності серед підлітків;

2) Дослідити наслідки впливу соціальних інститутів на вчинення неправомірних дій підлітками (сім'я, школа, релігія, ЗМІ) ;

3) Дослідити мотиваційний аспект вчинення правопорушеня.

4) Збудувати ієрархію інституційних факторів впливу, через які зростає злочинність;

5) За допомогою інтерв'ю визначити механізми, які сприятимуть зниженню рівня підліткової злочинності.

1.4 Об'єкт соціологічного дослідження

Об'єкт за критерієм носія проблеми:

Особи, що в підлітковому віці вчинили протиправні дії.

Об'єкт за критерієм загальної проблеми:

Інституційні фактори, які впливають на відтворення підліткової

злочинності.

1.5 Предмет дослідження:

Причини, наслідки впливу соціальних інститутів на злочинність серед підлітків.

1.6 Теоретична інтерпретація базових понять :

Злочин - це неправомірна дія, яка засуджується суспільством і котра несе за собою завдання збитків і покарання, де ступінь покарання залежить від важкості вчиненого злочину. Ця поведінка може бути направлена на фізичну чи юридичну особу, може бути направлена на групу людей так і на державу загалом. Злочин може бути вчинений в усіх сферах суспільтва. [Авторське визначення]

Підліткова злочинність -- злочин, що скоєний особою, яка притягується до відповідальності, як неповнолітня. [Авторське визначення]

Соціальні інститути - стійкі утворення, які забезпечують відносну стабільність суспільних зв'язків, відносин і форм діяльності в межах суворої внутрішньої (соціальна структура в широкому значенні) та зовнішньої (міждержавний і міжнародний порядок) соціальної організації; це сукупність груп, установ і організацій, що розпоряджаються певними людськими, матеріальними та духовними ресурсами задля реалізації покладених на них функцій [16, с. 34].

1.7 Робочі гіпотези дослідження:

Гіпотеза-підстава:

...