Правове регулювання адміністративної відповідальності посадових осіб за правопорушення в галузі землекористування в Україні

Посадових осіб у галузі землекористування класифіковано за: 1) належністю до публічної служби: перебувають на державній службі; перебувають на муніципальній службі; 2) структурою управління: центральних та інших органів виконавчої влади; державних і комунальних підприємств, установ та організацій; органів місцевого самоврядування; 3) функціональними обов'язками: розглядають і погоджують цільові програми у сфері земельної політики та земельних відносин, а також питання регулювання земельних відносин; розглядають питання, пов'язані з розробленням і здійсненням заходів щодо функціонування та розвитку ринку земель; здійснюють контроль за додержанням земельного законодавства, охороною й використанням земельних ресурсів.

Окремі керівники й службові особи органів державної влади та місцевого самоврядування, будучи посадовими особами в галузі землекористування, згідно з чинним законодавством України, уповноважені здійснювати діяльність, що регулює відносини, пов'язані з володінням, користуванням, розпорядженням і охороною земель. Ці особи повинні мати відповідну повну вищу освіту за одним із таких напрямів: “Екологія”, “Менеджмент”, “Право”, “Геодезія та землеустрій”, а також достатній практичний управлінський стаж, необхідний для належного виконання своїх посадових обов'язків.

4. Притягнення посадових осіб органів публічної влади до адміністративної відповідальності є одним із дієвих інструментів забезпечення законності, у тому числі в галузі землекористування. Підставою до таких дій адміністративного примусу слугує вчинення проступку, тобто суспільно небезпечної, протиправної, винної, караної дії чи бездіяльності у сфері державного управління земельними ресурсами, що посягає на права, свободи й інтереси власників земель, землекористувачів. Адміністративні правопорушення у галузі землекористування, вчинені посадовою особою, класифіковано відповідно до поділу забезпеченості інтересів у земельних правовідносинах заходами адміністративного примусу, а саме: 1) публічні інтереси (ст. 52, 53, 53², 53⁵, 55 КУпАП); 2) особисті інтереси (ст. 53¹ , 53³, 53⁴, 54 КУпАП).

Водночас притягнення посадових осіб органів публічної влади до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень у галузі землекористування є проявом державного та суспільного осуду винного, однак у цьому випадку враховується лише публічний інтерес. Саме тому важливим є комплексний підхід до захисту прав, свобод й інтересів особи, прав юридичної особи в земельних відносинах, який передбачає притягнення посадової особи до адміністративної відповідальності у поєднанні з судовим оскарженням фізичними та юридичними особами їх відповідних протиправних діянь, а також визнання незаконними нормативно-правових актів.

5. Обґрунтовано такі види адміністративних правопорушень, вчинених посадовими особами органів публічної влади в галузі землекористування: а) самовільне заняття та користування земельною ділянкою; б) порушення встановленого законодавством строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку; в) псування сільськогосподарських та інших земель; г) порушення правил використання земель; ґ) невиконання обов'язкових заходів щодо охорони і поліпшення земель; д) зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу; е) незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель; є) порушення порядку передачі земель для використання; ж) ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них; з) знищення або пошкодження спеціальних знаків; и) нераціональне використання або невикористання земель сільськогосподарського призначення; і) самовільне відхилення від проектів землеустрою; ї) перекручення або приховування даних державного земельного кадастру.

Вищевикладені теоретичні узагальнення щодо видів адміністративних правопорушень, вчинених посадовими особами органів публічної влади в галузі землекористування, можуть стати основою для внесення відповідних змін до назв та змісту статей Глави 6 “Адміністративні правопорушення, що посягають на власність” та Глави 7 “Адміністративні правопорушення у сфері охорони природи, використання природних ресурсів, охорони культурної спадщини” КУпАП.

6. Корупція створює суттєву небезпеку для держави, пронизуючи всі галузі суспільних відносин, зокрема й галузь землекористування, що свідчить про негативні тенденції для демократичного розвитку держави. Отже, корупційне правопорушення в галузі землекористування - це умисне діяння, передбачене чинним законодавством, щодо володіння, користування та розпорядження землею, яке містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 2 Закону України “Про засади запобігання і протидії корупції”, за яке законом встановлено адміністративну відповідальність.

Питання запобігання та протидії корупції в галузі землекористування має відбуватися на міжвідомчому рівні, зокрема, шляхом прийняття спільного наказу Державного агентства земельних ресурсів України, Державної інспекції сільського господарства України й Державної екологічної інспекції України щодо протидії та запобігання корупційним правопорушенням, у якому визначити конкретні організаційно-практичні заходи, строки їх проведення й персональну відповідальність службових осіб за невиконання обов'язків, покладених на них цим нормативно-правовим актом.

7. Проведений аналіз міжнародних документів та нормативно-правових актів окремих зарубіжних країн щодо адміністративної відповідальності посадових осіб за правопорушення в галузі землекористування дав змогу виокремити для запозичення такий позитивний досвід: а) підвищити розміри та диференціювати штрафні санкції за вчинені проступки в галузі землекористування; б) перерозподілити статті КУпАП за відповідними главами залежно від того, що є об'єктом адміністративного делікту: права власності; охорони; управління; використання та розпорядження; в) розширити перелік підстав притягнення до адміністративної відповідальності посадових осіб органів публічної влади.

Запозичення такого зарубіжного досвіду в галузі землекористування та імплементація міжнародних норм у вітчизняне законодавство є важливим кроком у вдосконаленні правової регламентації адміністративної відповідальності посадових осіб за правопорушення у вказаній галузі, оскільки, по-перше, дає змогу визначити основні правові прогалини, які потребують термінового вирішення; по-друге, сприятиме пришвидшенню інтеграції України до Європейського Союзу.

8. Нагальною є необхідність внесення зміни та доповнень до КУпАП щодо розширення переліку адміністративних правопорушень у галузі землекористування, вчинених посадовими особами органів публічної влади, посилення штрафних санкцій, а також передбачення адміністративної відповідальності юридичних осіб, а саме:

1) Главу 6 доповнити такими статтями: ст. 47¹ “Самовільне заняття та користування земельною ділянкою”, у якій закріпити такі склади адміністративних правопорушень: самовільне заняття земельної ділянки; використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів; укладення угод, які в прямій чи прихованій формі порушують право власності на землю; порушення строків повернення або порядку передачі тимчасово зайнятих земель; самовільний обмін земельними ділянками; ст. 47² “Порушення встановленого законодавством строку видачі державного акта на право власності на земельну ділянку”;

2) Главу 7 у частині статей, що регулюють питання адміністративних правопорушень у сфері охорони та використання земельних ресурсів, викласти в такій редакції:

ст. 52 “Псування сільськогосподарських та інших земель”, у якій закріпити такі склади адміністративних правопорушень: псування сільськогосподарських та інших земель; забруднення земель хімічними і радіоактивними речовинами, нафтою та нафтопродуктами, неочищеними стічними водами, промисловими, побутовими та іншими відходами; порушення правил боротьби з бур'янами, хворобами і шкідниками рослин;

ст. 53 “Порушення правил використання земель”: використання земель не за цільовим призначенням; порушення встановленого порядку переведення земель із однієї групи в іншу; невиконання природоохоронного режиму використання земель; розміщення, проектування, будівництво, введення в дію об'єктів, які негативно впливають на стан земель; неправильна експлуатація, знищення або пошкодження протиерозійних гідротехнічних споруд, захисних лісонасаджень; порушення вимог режиму використання земель спеціального призначення;

ст. 53¹ “Невиконання обов'язкових заходів щодо охорони і поліпшення земель”: безгосподарне використання земель; використання земель способами, що призводять до деградації ґрунтів та погіршення екологічної обстановки; неприведення після повернення тимчасово зайнятих земель у стан, придатний для використання за призначенням, а також рекультивації порушених земель;

ст. 53² “Зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу”;

ст. 53³ “Незаконне заволодіння ґрунтовим покривом земель”;

ст. 53⁴ “Порушення порядку передачі земель для використання”: прийняття посадовою особою незаконного рішення про видачу і використання земельної ділянки; порушення порядку надання земельних ділянок та затвердження землевпорядкувальної документації; незаконне внесення змін до землевпорядкувальної документації;

ст. 53⁵ “Ухилення від державної реєстрації земельних ділянок та подання недостовірної інформації щодо них”;

ст. 53⁶ “Знищення або пошкодження спеціальних знаків”: знищення або пошкодження межових знаків; знищення або пошкодження інших установлених інформаційних знаків кордонів земельних ділянок;

ст. 54 “Нераціональне використання або невикористання земель сільськогосподарського призначення”: нераціональне використання або невикористання земель сільськогосподарського призначення без поважних причин протягом двох років;

ст. 55 “Самовільне відхилення від проектів землеустрою”;

ст. 56 “Перекручення або приховування даних державного земельного кадастру”: перекручення посадовою особою даних державного земельного кадастру; приховування інформації про стан земель, розміри, кількість земельних ділянок, наявність земель запасу або резервного фонду; перекручення звітності з питань використання та охорони земельних ресурсів.

Запропоновані зміни та доповнення до КУпАП покликані, насамперед, привести вітчизняне законодавство у досліджуваній сфері у відповідність до вимог сучасних реалій, адже на сьогодні значна частина правопорушень у галузі землекористування, які вчиняються посадовими особами, не потрапляють під адміністративні санкції або ж адміністративна відповідальність за такі діяння є незначною.

1. Рєзнік М.М. Актуальні проблеми державного і суспільного регулювання експертно-оціночної діяльності в Україні / М.М. Рєзнік // Вісник Запорізького національного університету. Юридичні науки. - 2010. - № 4. - С. 107-111.

2. Рєзнік М.М. Від земельної реформи до експертної оцінки грошової оцінки землі / М.М. Рєзнік // Юридична Україна. - 2010. - № 5. - С. 31-34.

3. Рєзнік М.М. Аналіз окремих положень експертно-оціночної діяльності в Україні / М.М. Рєзнік // Підприємництво, господарство і право. - 2011. - № 7. - С. 94-97.

4. Рєзнік М.М. Історико-правовий аналіз відповідальності в галузі землекористування у період від зародження державності до 1654 року / М.М. Рєзнік // Митна справа. - 2012. - № 2 (80). - Ч. 2. - Кн. 2. - С. 58-62.

5. Рєзнік М.М. Окремі питання правового регулювання відповідальності за корупційні правопорушення в галузі землекористування / М.М. Рєзнік // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ імені Е.О. Дідоренка. - 2012. - Вип. 2 (59). - С. 232-240.

Статті в наукових фахових виданнях зарубіжних країн:

6. Резник М.Н. Усовершенствование правового регулирования административной ответственности должностных лиц в отрасли землепользования / М.Н. Резник // Массовые коммуникации в экономике и обществе. - М. : ООО “Типография “ЦМИК”, 2012. - С. 186-190.

7. Reznik Margaret Nikolaevna. Improvement of the legal regulation of administrative responsibility of public servants in the industry of land tenure / Margaret Nikolaevna Reznik // European Applied Sciences. - 2013 - №4. - S. 167-169.

8. Рєзнік М.М. Становлення та функціонування ринку землі в Україні / М.М. Рєзнік, А.О. Клименко // Від творчого пошуку до професійного становлення : матеріали Вузівської науково-практичної конференції (м. Суми, 11 березня 2009 р.). - Суми, 2009. - С. 173-176.

9. Рєзнік М.М. Від української земельної реформи до експертної грошової оцінки земель: візи суспільного розвитку / М.М. Рєзнік, А.В. Гапон // Процес управління суспільним розвитком: виклики, реформи, досягнення : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (м. Суми, 28-30 травня 2009 р.). - Суми, 2009. - С. 66-68.

10. Рєзнік М.М. Актуальність та недоліки експертно-оціночної діяльності в Україні / М.М. Рєзнік // Тенденції та пріоритети реформування законодавства України : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Запоріжжя, 13 березня 2010 р.). - Запоріжжя, 2010. - С. 185-186.

Размещено на Allbest.ru