Принципи гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України

Размещено на http: //www. allbest. ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

12.00.07 - адміністративне право і процес;

фінансове право; інформаційне право

Принципи гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України

Кондратенко Віталій Миколайович

Київ 2013

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Національній академії внутрішніх справ, Міністерство внутрішніх справ України

Науковий керівник кандидат юридичних наук, старший науковий співробітник Капля Олександр Миколайович,

Навчально-науковий інститут підготовки фахівців для підрозділів міліції громадської безпеки та внутрішніх військ Національної академії внутрішніх справ, доцент кафедри організації охорони громадського порядку

Офіційні опоненти:

доктор юридичних наук, професор Копан Олексій Володимирович, Міжвідомчий науково-дослідний центр з проблем боротьби з організованою злочинністю при Раді національної безпеки і оборони України, перший заступник керівника

кандидат юридичних наук, доцент Соболь Євген Юрійович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені В. Винниченка, доцент кафедри правознавства

Захист відбудеться “___” січня 2014 р. о ___ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.062.16 у Національному авіаційному університеті за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного авіаційного університету за адресою: 03058, м. Київ, пр. Космонавта Комарова, 1.

Автореферат розісланий “___” грудня 2013 р.

Учений секретар спеціалізованої вченої ради І.М. Сопілко

1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розвиток демократії у нашій державі сприяє прагненням широких верств населення до гласності та відкритості в діяльності органів публічної влади, а також побудови громадянського суспільства. Прийняття Закону України “Про доступ до публічної інформації” створило передумови для суб'єктів владних повноважень щодо реформування усталених ще з радянських часів способів взаємодії з населенням. Слід зазначити, що судова влада, з огляду на специфічність процедури відправлення правосуддя, має закритий характер свого функціонування, який обумовлює її відокремленість від суспільства, зокрема в інформаційній сфері.

Водночас у Резолюції Парламентської асамблеї Ради Європи від 26.01.2012 № 1862 “Функціонування демократичних інститутів в Україні” акцентується на відсутності відкритої судової влади для громадян. Окрім того, в Україні на сьогодні бракує належних умов для повноцінної реалізації гласності та відкритості в діяльності органів публічної влади. Так, згідно з результатами щорічного дослідження Міжнародної організації “Транспаренсі Інтернешнл”, за рівнем корупції серед 180 держав світу Україна в 2012 році посіла 144-е місце. Таким чином, корумпованість і часткова інформаційна закритість діяльності публічної влади спричиняє зловживання з боку суб'єктів владних повноважень, що призводить до соціальної напруги у суспільстві.

Запобігти цьому можна, зокрема, шляхом забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві та подальшого внесення відповідних змін до чинного законодавства, зважаючи на пріоритетність адміністративного судочинства у захисті прав, свобод і законних інтересів громадян у сфері публічно-правових відносин від порушень із боку органів державної влади та місцевого самоврядування.

Фундаментальне дослідження питань гласності та відкритості в судочинстві було започатковано у працях Є. В. Васьковського, С. В. Познишева, М. І. Тургенєва, І. Я. Фойницького та набуло подальшого розвитку в наукових доробках провідних українських і зарубіжних учених, зокрема щодо адміністративного судочинства: Р. Д. Аткінсона, О. Т. Бажанова, Г. Бребана, В. Д. Бринцева, Д. Гом'єн, В. В. Городовенка, С. В. Ківалова, А. Т. Комзюка, В. В. Короля, О. В. Кузьменко, С. Я. Лихової, М. І. Матузова, О. М. Пасенюка, І. Л. Петрухіна, С. В. Праскової, В. М. Савицького, Н. Г. Саліщевої, Р. А. Сафарова, В. О. Серьогіна, Ю. М. Старілова, В. С. Стефанюка, Г. О. Хом'якова, Д. М. Чечота та ін. Останніми роками на окремих аспектах гласності та відкритості в адміністративному судочинстві акцентували увагу С. А. Бондарчук, П. В. Вовк, О. О. Гаврилюк, О. О. Овсяннікова, О. Г. Свида, І. В. Шруб та ін.

Гласність і відкритість у цілому в діяльності органів публічної влади була предметом наукового дослідження у працях В. Г. Афанас'єва, О. М. Бандурки, Ю. М. Батуріна, В. М. Бевзенка, А. А. Безуглова, О. Т. Боннера, О. В. Іванченка, В. К. Колпакова, О. В. Копана, В. А. Кряжкова, С. В. Пєткова, О. Ф. Скакун, В. А. Старкова, М. М. Тищенка, Г. І. Чангулі, Л. С. Явича та ін.

Не знижуючи значущості результатів наукових досліджень цих учених, слід зауважити, що на сьогодні відсутнє комплексне дослідження проблеми забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України, що свідчить про актуальність проблеми й зумовлює вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до Пріоритетних напрямів розвитку правової науки на 2011-2015 рр., затверджених Постановою загальних зборів Національної академії правових наук України від 24.09.2010 № 14-10; Концепції вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до європейських стандартів, схваленої Указом Президента України від 10.05.2006 № 361/2006. Тема дисертації затверджена Вченою радою Академії управління МВС України (протокол № 14 від 14.07.2010).

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на підставі аналізу теоретичних засад, чинного законодавства України, узагальнень практики його реалізації, міжнародного та зарубіжного досвіду з'ясувати питання забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України і визначити концептуальні напрями подальшого вдосконалення законодавства у цій сфері.

Досягнення визначеної мети дослідження передбачає вирішення таких задач:

- з'ясувати поняття і сутність гласності та відкритості в адміністративному судочинстві;

- визначити місце гласності та відкритості в системі основних принципів адміністративного судочинства;

- сформувати періодизацію процесу становлення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві;

- охарактеризувати забезпечення відкритості як самостійного складового елементу гласності в адміністративному судочинстві;

- проаналізувати правовий механізм забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві;

- здійснити аналіз практики забезпечення гласності та відкритості в окремих стадіях адміністративного судочинства;

- охарактеризувати зарубіжний досвід правової регламентації гласності та відкритості в адміністративному судочинстві;

- проаналізувати правові гарантії забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві;

- розробити пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства з метою забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві.

Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері забезпечення доступу до інформації щодо здійснення адміністративного судочинства в Україні.

Предметом дослідження є принципи гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України.

Методи дослідження. Відповідно до мети і задач дослідження в роботі використана сукупність методів наукового пізнання. Діалектичний метод використовувався для визначення правових гарантій забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві (підрозділ 3.2). Історико-правовий метод застосовувався під час визначення періодизації історичного процесу становлення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України (підрозділ 1.3). Методи класифікації та групування використовувалися для визначення системи принципів, закріплених у Кодексі адміністративного судочинства України (підрозділ 1.2). Застосування інформаційного методу сприяло здійсненню аналізу практики забезпечення гласності та відкритості на окремих стадіях адміністративного судочинства (підрозділ 2.3). Порівняльно-правовий метод сприяв здійсненню аналізу зарубіжного досвіду правової регламентації гласності та відкритості в адміністративному судочинстві (підрозділ 3.1). Системний метод дозволив визначити сутність гласності та відкритості в адміністративному судочинстві, а також з'ясувати правовий механізм їхнього забезпечення (підрозділи 1.1, 2.1, 2.2). Статистичний метод використовувався під час аналізу й узагальнення результатів проведеного соціологічного опитування, а також емпіричних даних стосовно забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві (підрозділи 3.2, 3.3). Термінологічний метод і метод аналізу словникових визначень були спрямовані на визначення та поглиблення розуміння правових понять (підрозділи 1.1, 2.1, 3.2).

Нормативну базу дисертації становлять Конституція України; міжнародно-правові акти; вітчизняні та зарубіжні нормативно-правові акти; постанови Пленуму Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України; рішення Конституційного Суду України; рекомендації Комітету міністрів Ради Європи; рішення Європейського суду з прав людини; висновки Європейської комісії за демократію через право.

Емпіричну базу дисертації становлять матеріали вітчизняних і зарубіжних офіційних електронних ресурсів у мережі Інтернет щодо діяльності судової влади; довідникова, словникова та енциклопедична література; дані проведеного анкетування 303 респондентів із Кіровоградської, Миколаївської та Черкаської областей, з яких: 51 - судді та працівники судів; 159 - громадяни, які брали участь у судовому розгляді адміністративних справ; 93 - фахівці у галузі права (працівники правоохоронних органів, адвокати, науково-педагогічні працівники).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що на дисертаційному рівні виконано комплексне дослідження забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку наукових положень і висновків, зокрема:

вперше:

- наведено авторське визначення понять гласності та відкритості в адміністративному судочинстві, а саме:

гласність адміністративного судочинства - це реалізована у процесуальній формі доступність учасників судового розгляду та всіх зацікавлених осіб до незаборонених законодавством відомостей, зафіксованих в електронному, друкованому або словесному вигляді, щодо здійснення правосуддя під час розгляду адміністративних справ та ухвалених у них рішень; активна діяльність судів із надання визначеної законодавством інформації учасникам судового розгляду, поширення у суспільстві інформації про здійснення адміністративного судочинства, а також формування внаслідок цього громадської думки;

відкритість адміністративного судочинства - це самостійний складовий елемент гласності адміністративного судочинства, що передбачає легальний доступ учасників судового розгляду та всіх зацікавлених осіб до приміщень суду та зали судового засідання з метою захисту прав, свобод і законних інтересів людини та громадянина у публічно-правових відносинах, а також безпосереднього отримання інформації про перебіг і сутність здійснення правосуддя під час розгляду адміністративних справ для задоволення суспільних, особистих і професійних інтересів;

- розкрито сутність гласності та відкритості в адміністративному судочинстві як врегульований нормами адміністративно-процесуального права механізм доступу до судової інформації, що реалізується у спосіб: 1) активного отримання судової інформації, що передбачає обов'язковий доступ до приміщень суду та зали судового засідання; 2) пасивного отримання судової інформації, тобто в будь-якому прийнятному для запитувача такої інформації місці та часі;

- запропоновано структуру проекту Закону України “Про забезпечення гласності та відкритості в діяльності органів судової влади України”;

удосконалено:

- положення про те, що гласність та відкритість в адміністративному судочинстві реалізуються з обов'язковим дотриманням: 1) відкритості діяльності адміністративних судів; 2) усності судового розгляду; 3) технічної фіксації судового засідання; 4) інформування учасників судового розгляду і громадськості про здійснення адміністративного судочинства; 5) створення належних умов для формування громадської думки щодо адміністративного судочинства;

- обґрунтування тези, що забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві передбачає створення належних умов отримання судової інформації населенням у поєднанні із захистом державних, суспільних та особистих інтересів, а також належного здійснення правосуддя під час розгляду адміністративних справ;

дістали подальшого розвитку:

- аргументація щодо внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів стосовно: 1) належного повідомлення громадян і суб'єктів владних повноважень - учасників адміністративного процесу про дату, час і місце судового засідання; 2) організаційно-практичних заходів розгляду адміністративної справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції; 3) обов'язкового опублікування в окремих випадках судових рішень в офіційних друкованих виданнях України; 4) здійснення адміністративного судочинства суддею за участі народних засідателів; 5) порядку здійснення контрольно-пропускного режиму в органах судової влади; 6) співпраці судді з представниками засобів масової інформації під час технічної фіксації судового засідання; 7) передбачення адміністративної відповідальності за розголошення відомостей, що не містять державної таємниці, щодо підстав проведення закритого судового засідання, а також злісну непокору законній вимозі судового розпорядника під час судового розгляду;

- пропозиція про створення сектору зв'язків із громадськістю та соціологічних досліджень управління правового забезпечення Державної судової адміністрації України за такими напрямами роботи: 1) опрацювання звернень та інформаційних запитів громадян; 2) співпраця з громадянами; 3) забезпечення організації та проведення систематичних соціологічних досліджень з метою вивчення і подальшого практичного урахування громадської думки про діяльність органів судової влади.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що науково-теоретичні положення, висновки та пропозиції цього дослідження можуть використовуватися:

- у науково-дослідній сфері - для подальшого вирішення проблем забезпечення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України;

- у правотворчій діяльності - під час підготовки нових та внесення змін і доповнень до чинних нормативно-правових актів (повідомлення про врахування результатів дисертаційного дослідження в законотворчій діяльності Комітету Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 25.01.2012, вих. № 475/071-06-09с.);

- у правозастосовній діяльності - під час розгляду судових справ, що виникають у сфері публічно-владних повноважень (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність Долинського районного суду Кіровоградської області від 21.12.2011; акт впровадження результатів дисертаційного дослідження в практичну діяльність Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.04.2013);

- у навчальному процесі - під час викладання навчальних дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративний процес”, “Адміністративно-процесуальне право”, “Європейська інтеграція України” (акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Кіровоградського інституту розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини “Україна” від 28.03.2013; акт впровадження результатів дисертаційного дослідження у навчальний процес Кіровоградського інституту імені Святого Миколая Міжрегіональної Академії управління персоналом від 01.07.2013).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота виконана здобувачем самостійно. Усі сформульовані у ній положення та висновки ґрунтуються на основі особистих досліджень автора.

Апробація результатів дисертації. Узагальнені та окремі результати, одержані під час дослідження, були оприлюднені на таких науково-практичних конференціях: “Актуальні проблеми державотворення в сучасних умовах” (м. Київ, 29-30 листопада 2010 р.); “Теорія і практика застосування чинного вітчизняного та міжнародного законодавства в сучасних умовах” (м. Одеса, 12-13 лютого 2011 р.); “Пошук концептуальних засад розбудови правової системи України” (м. Львів, 10-11 червня 2011 р.); “Актуальні питання сучасної юридичної науки” (м. Харків, 11-12 червня 2011 р.); “Передові наукові новинки - 2011” (м. Прага, 27 серпня - 5 вересня 2011 р.); “Пріоритетні напрями розвитку законодавства України” (м. Запоріжжя, 10-11 листопада 2011 р.); “Досягнення вищої школи - 2011” (м. Софія, 17-25 листопада 2011 р.); “Освіта і наука без меж - 2011” (м. Перемишль, 7-15 грудня 2011 р.); “Духовність українства ХХІ століття” (м. Кіровоград, 23 квітня 2013 р.); “Теоретичні та практичні проблеми реалізації норм права” (м. Кременчук, 6-7 грудня 2013 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження викладено в дев'яти наукових статтях, сім з яких опубліковані у фахових виданнях з юридичних наук, перелік яких затверджено Вищою атестаційною комісією України, дві - у виданнях іноземних держав, а також у десяти тезах у збірниках за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять дев'ять підрозділів, висновків, списку використаних джерел (233 найменування на 23 сторінках), додатків (9 додатків на 25 сторінках). Загальний обсяг дисертації становить 226 сторінок, з яких 178 сторінок - основний текст роботи.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, висвітлено її зв'язок з науковими програмами, планами й темами, сформульовано мету, задачі, об'єкт, предмет і методи дослідження, визначено теоретичну, наукову й емпіричну базу, окреслено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, особистий внесок здобувача, наведено дані щодо апробації результатів, а також публікацій, структури та обсягу дисертації.

Розділ 1 “Теоретико-правова характеристика гласності та відкритості в адміністративному судочинстві” складається з трьох підрозділів, в яких розглянуто поняття і зміст гласності та відкритості в адміністративному судочинстві; їхнє місце в системі основних принципів адміністративного судочинства; визначено історичні етапи становлення гласності та відкритості в адміністративному судочинстві України.

У підрозділі 1.1 “Поняття і сутність гласності та відкритості в адміністративному судочинстві” визначено поняття, зміст і охарактеризовано гласність та відкритість в адміністративному судочинстві. На підставі того, що гласність судового процесу є конституційним принципом судочинства, з'ясовано сутність правової категорії “принципи адміністративного судочинства”, під якими пропонується розуміти історично сформовані правові ідеї суспільства, які корегуються залежно від зміни соціального життя та розвитку держави, основних положень права і практики їх застосування, закріплені у нормах права й імперативним шляхом визначають процесуальну діяльність суддів, сторін у справі й інших осіб під час розгляду адміністративних справ та ухвалення у них рішень.