Правовий статус сільськогосподарських кооперативів в Україні

3. Фермерське господарство створюється громадянами, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробленням та реалізацією. Основним видом діяльності господарства повинне бути саме сільськогосподарська діяльність.

4. Метою діяльності фермерського господарства є отримання прибутку, що підкреслює підприємницький характер його діяльності.

5. Для здійснення господарської діяльності громадянам - засновникам фермерського господарства надаються земельні ділянки. Особливості їх надання передбачені Земельним кодексом України та ст. 7 закону про ФГ. Лише після отримання державного акта на право власності на земельну ділянку або укладання договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації засновники фермерського господарства можуть подавати документи для державної реєстрації.

6. Враховуючи сімейну форму господарювання, закон не встановлює правил щодо управління, закріплюючи лише компетенцію голови господарства.

Так, головою фермерського господарства є його засновник або інша визначена в статуті особа. Право на створення фермерського господарства має кожний дієздатний громадянин України, який досяг 18-річного віку та виявив бажання створити фермерське господарство. Він представляє фермерське господарство перед органами державної влади, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами чи їх об'єднаннями відповідно до закону, укладає від імені господарства угоди та вчиняє інші юридично значущі дії відповідно до законодавства України. Голова фермерського господарства може письмово доручати виконання своїх обов'язків одному з членів господарства або особі, яка працює за контрактом.

7. Фермерське господарство діє на основі статуту, в якому зазначаються назва господарства, його місцезнаходження, адреса, предмет і мета діяльності, порядок формування майна (складеного капіталу), органи управління, порядок прийняття ними рішень, порядок вступу до господарства і виходу з нього та інші положення, що не суперечать законодавству України.

Земельні відносини фермерського господарства

Основним засобом виробництва для фермерського господарства є земля сільськогосподарського призначення. З цим пов'язаний особливий порядок створення господарства. Перш ніж здійснити державну реєстрацію ФГ як юридичної особи, засновник та інші майбутні члени господарства повинні отримати землю для господарювання.

Звернемо увагу, що господарства як юридичної особи ще не існує, отже, земельні ділянки надаються кожному члену майбутнього господарства на праві приватної власності. Право володіти й користуватися такими ділянками, за ст. 12 закону про ФГ, після державної реєстрації буде здійснювати фермерське господарство.

Земельні ділянки для ведення ФГ надаються із земель запасу.

Так, для отримання у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до територіального органу земельних ресурсів.

Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради.

У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне отримання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. 

Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Процедура отримання земельної ділянки врегульована ст. 7 закону про ФГ та ст. 118, 121 Земельного кодексу.

Земельні ділянки надаються єдиним масивом із розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури. 

 Землі лісового і водного фондів, що входять до складу сільськогосподарських угідь, не можуть передаватися у приватну власність для ведення фермерських господарств, за винятком невеликих - до 5 гектарів ділянок лісів у складі угідь фермерського господарства і невеликих - до 3 гектарів ділянок під замкненими природними водоймами. Фермерське господарство має право проводити залісення частини земель та будувати замкнену водойму на земельній ділянці, що належить фермерському господарству чи його членові на праві приватної власності.

Крім того, згідно з п. 4 ст. 13 закону про ФГ громадяни України, які до 1 січня 2002 року отримали в постійне користування або оренду земельні ділянки для ведення фермерського господарства, мають переважне право на придбання (викуп) земельних ділянок розміром до 100 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі до 50 гектарів ріллі, у власність із розстрочкою платежу до 20 років.

Таким чином, землі фермерського господарства можуть складатися із:

· земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі;

· земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності;

· земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. 

Необхідно пам'ятати, що землі, які належать ФГ, придбані господарством уже після набуття статусу юридичної особи. Це стане можливим після скасування мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (п. 15, розд. Х Земельного кодексу України).

Земельними ділянками, що належать громадянам - членам фермерського господарства, на праві приватної власності розпоряджаються власники, а право володіння і користування здійснює господарство.

У разі потреби фермерське господарство може орендувати землі. Якщо договір оренди укладається до державної реєстрації, орендарем є засновник господарства (майбутній голова), якщо договір укладаєтья після набуття статусу юридичної особи - орендарем є фермерське господарство.

Права та обо'язки членів ФГ закріплені ст. 15-17 закону про ФГ.

Крім того, згідно зі ст. 18 закону, ФГ має право використовувати для потреб господарства корисні копалини місцевого значення, перелік яких визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994 р. № 827.

Майнові відносини фермерського господарства

Майно фермерського господарства належить йому на праві власності. Що ж до майнових прав, які входять до складеного капіталу фермерського господарства, то вони передаються йому на визначений у статуті термін.

У власності фермерського господарства може перебувати будь-яке майно, набуття якого у власність не заборонено законом. 

Зокрема, до складу майна фермерського господарства (складеного капіталу) можуть входити: будівлі, споруди, облаштування, матеріальні цінності, цінні папери, продукція, вироблена господарством у результаті господарської діяльності, одержані доходи, інше майно, набуте на підставах, що не заборонені законом, право користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будівлями, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, які передаються членами фермерського господарства до його складеного капіталу.

Порядок володіння, користування і розпорядження майном фермерського господарства здійснюється відповідно до статуту, якщо інше не передбачено угодою між членами фермерського господарства та законом.

Член фермерського господарства має право на отримання частки майна фермерського господарства у разі його ліквідації або у разі припинення членства у фермерському господарстві. Розмір частки та порядок її отримання визначаються статутом фермерського господарства. 

Майнові спори між фермерським господарством та його членами вирішуються судом. 

За рішенням членів фермерського господарства відповідно до закону фермерське господарство як цілісний майновий комплекс може бути відчужене на підставі цивільно-правових угод громадянам України, які мають право на створення фермерського господарства, або юридичним особам України для ведення товарного сільськогосподарського виробництва1 ¹⁾ Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) із наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (ч. 1 ст. 4).).

Громадяни, які придбали майно фермерського господарства як цілісного майнового комплексу на підставі цивільно-правової угоди, подають у встановленому порядку статут фермерського господарства на державну реєстрацію.

Особливості спадкування викладені у ст. 23 закону про ФГ. Так, якщо фермерське господарство успадковується двома або більше спадкоємцями, то земельна ділянка поділу не підлягає, якщо в результаті її поділу утвориться хоча б одна земельна ділянка менша від мінімального розміру, встановленого для даного регіону. Мінімальні розміри земельних ділянок закріплені постановою Кабінету Міністрів України від 10 грудня 2003 р. за № 1908.

Трудові відносини фермерського господарства

Трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів та регулюються статутом.

У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботи в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом), або цивільно-правовою угодою. У такому випадку відносини осіб, залучених до роботи за трудовим договором (контрактом), регулюються законодавством України про працю, а осіб, найнятих за цивільно-правовою угодою, - цивільним законодавством. З особами, залученими до роботи у фермерському господарстві, укладається трудовий договір, або угода про надання послуг у письмовій формі, де визначаються термін договору, умови праці і відпочинку (тривалість робочого дня, вихідні дні, щорічна оплачувана відпустка, форми оплати праці та її розміри, харчування тощо). 

Видача трудових книжок членам фермерського господарства і громадянам, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом), та їх ведення здійснюються відповідно до законодавства України про працю.

Відповідно ст. 35 закону про ФГ, діяльність фермерського господарства припиняється у разі: 

· реорганізації фермерського господарства - згідно із законом і статутом;

· ліквідації фермерського господарства - згідно із законом і статутом;

· визнання фермерського господарства неплатоспроможним (банкрутом) за законом «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»;

· якщо не залишається жодного члена фермерського господарства або спадкоємця, який бажає продовжити діяльність господарства. 

Порядок припинення діяльності фермерського господарства врегульований ст. 36 закону про ФГ. 

У разі припинення діяльності фермерського господарства до закінчення терміну надання господарству податкових пільг господарство сплачує до бюджету за весь період його діяльності суму податку, обчислену у розмірі, встановленому для фермерського господарства, крім випадків, передбачених ч. 4 ст. 34 закону про ФГ, та викупу земельної ділянки для суспільних потреб чи примусового відчуження її з мотивів суспільної необхідності.

Правовий статус особистих селянських господарств

Значну роль в українському суспільстві відіграють особисті селянські господарства (домогосподарства населення). І справа не лише в тому, що вони виробляють майже половину валової продукції сільського господарства. Від успіху їх господарської діяльності великою мірою визначається розвиток і соціальна облаштованість сільських територій.

Цей тип господарювання має глибоке історичне коріння, існував за різних суспільно-економічних формацій і становить основу сільськогосподарського устрою розвинених країн. Вітчизняні господарства населення як представники сімейного типу господарювання повинні й надалі розвиватися, еволюціонувати, мати можливість модернізуватися, трансформуватися і набувати форм, подібних до тих, що існують в інших країнах.

Характеризуючи роль особистих селянських господарств, можна без перебільшення стверджувати, що ці господарства повною мірою забезпечують продовольчу безпеку держави сільськогосподарською продукцією, яка є трудомісткою. Так, за даними статистичної звітності «Сільське господарство України», у 2012 році господарства населення виробили понад 90 % картоплі, 86 % овочів, 78 % молока, 75 % м'яса яловичини та 57 % свинини. Наведені цифри свідчать про необхідність державної уваги, підтримки цієї категорії виробників.

Між тим державна підтримка спрямована переважно у бік великотоварного аграрного виробництва.

Правові, організаційні, економічні та соціальні засади ведення особистого селянського господарства врегульовано Законом України «Про особисте селянське господарство» від 15 травня 2003 року № 742-IV (далі - закон про ОСГ).

Згідно із ст. 1 закону про ОСГ, особисте селянське господарство - це господарська діяльність, яка проводиться без створення юридичної особи фізичною особою індивідуально або особами, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і проживають спільно, з метою задоволення особистих потреб шляхом виробництва, перероблення і споживання сільськогосподарської продукції, реалізації її надлишків та надання послуг із використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Основні юридичні ознаки особистого селянського господарства (ОСГ):

· ОСГ не є юридичною особою;

· ОСГ є організаційно-правовою формою господарської діяльності, яка не належить до підприємницької діяльності;

· членами ОСГ можуть бути лише фізичні особи, які перебувають у сімейних чи родинних відносинах і спільно проживають;

· змістом діяльності ОСГ є виробництво, перероблення і споживання сільськогосподарської продукції, реалізація її надлишків та надання послуг із використанням майна особистого селянського господарства, у тому числі й у сфері сільського зеленого туризму.

Щодо надання послуг у сфері сільського зеленого туризму, то члени ОСГ згідно із Законом України від 15 вересня 1995 р. «Про туризм» (у ред. від 11.02.2015 року) належать до тих суб'єктів туристичної діяльності - фізичних осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо (ст. 5);

· метою ведення ОСГ є задоволення особистих потреб;

· ОСГ підлягають обліку, що здійснюється згідно з Наказом Державного комітету статистики України від 26.10.2009 № 409 «Про затвердження Порядку обліку собистих селянських господарств сільськими, селищними та міськими радами»;

· для ведення особистого селянського господарства використовують земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара, передані фізичним особам у власність або оренду в порядку, встановленому Земельним кодексом України;

· майно, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів;

· члени ОСГ беруть участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на добровільних засадах.

Земельні та майнові відносини ОСГ

Відповідно до ст. 5 закону про ОСГ, ст. 121, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК) для ведення особистого селянського господарства надають земельні ділянки розміром не більше 2,0 гектара фізичним особам у власність.

 Цей розмір може бути збільшений у разі отримання в натурі (на місцевості) земельної частки (паю) та її спадкування членами особистого селянського господарства відповідно до закону.

Земельні ділянки особистого селянського господарства можуть бути власністю однієї особи, спільною сумісною власністю подружжя та спільною частковою власністю членів особистого селянського господарства згідно із законом.

Земельні ділянки ОСГ можуть використовуватися для ведення також товарного сільськогосподарського виробництва або фермерського господарства. Наприклад, у разі надання їх останнім в оренду.

Членам особистого селянського господарства земельні частки (паї) можуть виділятися в натурі (на місцевості) єдиним масивом у спільну часткову власність та спільну сумісну власність (подружжя) відповідно до закону.

У разі виходу з особистого селянського господарства кожен його член має право на виділення належної йому земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Громадяни України, які реалізували своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки для ведення особистого підсобного господарства в розмірі менше 2,0 гектара, мають право на збільшення земельної ділянки в межах норм, установлених ст. 121 Земельного кодексу України.

До майна, яке використовується для ведення особистого селянського господарства, належать житлові будинки, господарські будівлі та споруди, сільськогосподарська техніка, інвентар та обладнання, транспортні засоби, сільськогосподарські та свійські тварини і птиця, бджолосім'ї, багаторічні насадження, вироблена сільськогосподарська продукція, продукти її перероблення та інше майно, набуте у власність членами господарства в установленому законодавством порядку.

Майно, як і земельна ділянка, що використовується для ведення особистого селянського господарства, може бути власністю однієї особи, спільною частковою або спільною сумісною власністю його членів відповідно до закону.

Своєрідною основою майна ОСГ є садиба. Відповідно до ст. 381 ЦК вона являє собою земельну ділянку разом із розташованими на ній житловим будинком, господарсько-побутовими будівлями, наземними й підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. Специфіка правового статусу садиби полягає в тому, що в разі відчуження житлового буднику відчужується і вся садиба, якщо інше не встановлено договором або чинним законодавством.

Можливість будівництва житлового будинку та необхідних господарських будівель є принциповим моментом у процесі створення і діяльності особистого селянського господарства. Тому чинне законодавство містить низку положень, якими закріплюються пільги у сфері житлового будівництва на селі.

З метою покращання житлово-побутових умов селян в Україні діють регіональні програми підтримки індивідуального житлового будівництва на селі «Власний дім», розроблені на виконання Указу Президента України «Про заходи щодо підтримки індивідуального житлового будівництва на селі» від 27 березня 1998 року, шляхом надання забудовникам довготермінових пільгових кредитів згідно з Правилами надання довготермінових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 5 жовтня 1998 р. № 1597. Упровадження регіональних програм «Власний дім» здійснюється на умовах співфінансування за рахунок коштів державного бюджету (бюджетна програма «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників») і місцевих бюджетів усіх рівнів.

Надання державних пільгових кредитів здійснюється через спеціально створені фонди підтримки індивідуального житлового будівництва на селі. Положення про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 року № 1211. Цей документ є основою для розроблення положень про порядок формування і використання коштів місцевих фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі та відповідних статутних документів фондів з урахуванням місцевих умов. 

 Права та обов'язки членів ОСГ викладені у ст. 7 закону про ОСГ, перелік яких не є виключним.

Ведення ОСГ припиняється у разі:

· рішення членів особистого селянського господарства про припинення його діяльності;

· якщо не залишилось жодного члена господарства або спадкоємця, який бажає продовжити його ведення;

· припинення прав на земельну ділянку згідно із Земельним кодексом України.

Припинення прав на земельну ділянку, що тягне згідно із ЗК припинення ведення ОСГ, може здійснюватися як у примусовому, так і добровільному порядку.

Стаття 140 Земельного кодексу України передбачає припинення права власності на земельні ділянки за такими підставами:

· добровільної відмови власника від права на земельну ділянку;

· смерті власника земельної ділянки за відсутності спадкоємця;

· відчуження земельної ділянки за рішенням власника;

· звернення стягнення на земельну ділянку на вимогу кредитора;

· відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності та для суспільних потреб;

· конфіскації за рішенням суду;

· невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений термін у випадках, визначених ЗК.

Право користування земельною ділянкою згідно із ст. 141 Земельного кодексу України припиняється у разі:

· добровільної відмови від права користування земельною ділянкою;

· вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених ЗК;

· припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

· використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

· використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

· систематичної несплати земельного податку або орендної плати.

У разі припинення ведення особистого селянського господарства сільська, селищна, чи міська рада за місцем розташування земельної ділянки, наданої для цих цілей, вилучає його з обліку особистих селянських господарств.

Необхідно зазначити, що на сьогодні закон про ОСГ втратив актуальність і на практиці є недієвим. Разом із тим чинний Закон України «Про сільськогосподарський перепис», який дає визначення, хто такі «виробники сільськогосподарської продукції», включає до цієї категорії «домогосподарства», а не «особисті селянські господарства».

Згадуючи домогосподарство, як правило, маємо на увазі будинок і прибудинкову територію, де виробляється продукція для забезпечення власних потреб. На відміну від домогосподарств на практиці особисті селянські господарства передбачають більші обсяги обробітку землі та виробництво товарної сільськогосподарської продукції. Між тим за організаційно-правовою формою ОСГ не тотожні фермерським господарствам. 

Отже, є потреба визначення правового поля для діяльності особистих селянських господарств, згідно стандартів ЄС.

У державах-членах ЄС виробники сільськогосподарської продукції мають рівні законодавчі умови господарювання та працюють у рівних податкових умовах.

З метою трансформації ОСГ у сімейні ферми розроблений проект Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств»1¹⁾ Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=53102.).

Згідно з проектом після реєстрації сімейним фермерським господарством автоматично набувається статус виробника сільгосппродукції, відповідно господарство підпадає під зовсім іншу систему оподаткування, передусім щодо податку на додану вартість. До того ж такі господарства зможуть отримати й більший доступ до кредитних ресурсів, мати перспективи розвитку технічного та технологічного оновлення.

Отже, тим особистим селянським господарствам, які фактично виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, вигідніше з економічної точки зору працювати як сімейні ферми, правовий статус яких закріплений згаданим проектом.



Питання для самоконтролю

1. Поняття та основні ознаки сільськогосподарських кооперативів та їх види. Принципи діяльності.

2. Порядок створення сільськогосподарських кооперативів.

3. Право власності сільськогосподарських кооперативів. Майнові фонди.

4. Правове регулювання трудових відносин у сільськогосподарських кооперативах.

5. Підстави та порядок припинення сільськогосподарських кооперативів.

6. Порядок створення акціонерного сільськогосподарського товариства.

7. Корпоративні права акціонерів акціонерного сільськогосподарського товариства.

8. Права й обов'язки акціонерів (учасників) акціонерного сільськогосподарського товариства.

9. Правовий режим акцій і дивідендів в акціонерному сільськогосподарському товаристві.

10. Підстави, порядок і правові наслідки припинення участі в акціонерному сільськогосподарському товаристві.

11. Правовий статус сільськогосподарських товариств з обмеженою відповідальністю.

12. Поняття та основні ознаки фермерського господарства.

13. Порядок створення фермерського господарства, його склад і державна реєстрація.

14. Правовий режим земель та майна фермерського господарства.

15. Правове регулювання праці у фермерських господарствах.

16. Підстави та порядок припинення фермерського господарства.

17. Поняття та юридичні ознаки особистого селянського господарства.

18. Правовий режим земель особистого селянського господарства.

19. Правовий режим майна особистого селянського господарства.

20. Права та обов'язки членів особистого селянського господарства.

21. Державна підтримка особистого селянського господарства.

22. Припинення ведення особистого селянського господарства.



Юридичний тренінг

Завдання 1. Виконайте тести

1. До агроформувань кооперативного виду відносять:

а) акціонерні товариства;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) приватні підприємства;

г) сільськогосподарські кооперативи.

2. Сільськогосподарське підприємство:

а) має право не виконувати вимог державних органів;

б) має право виконувати вимоги державних органів, якщо вони виходять за межі своїх повноважень;

в) повинно виконувати, якими б вони не були.

3. Підприємство вважається створеним, набуває прав юридичної особи з дня реєстрації:

а) в органах доходів та зборів;

б) в антимонопольному комітеті;

в) в органах виконавчої влади.

4. До агроформувань І групи відносять:

а) товариства з обмеженою відповідальністю;

б) переробні підприємства;

в) страхові компанії.

5. Відмова від державної реєстрації може бути оскаржена в порядку:

а) подання скарги у вищу інстанцію виконавчої влади;

б) звернення зі скаргою до прокуратури;

в) подання заяви до суду.

6. До агроформувань кооперативного типу відносять:

а) акціонерні товариства;

б) товариства з обмеженою відповідальністю;

в) приватні підприємства;

г) сільськогосподарські кооперативи.

7. Діяльність акціонерного товариства регулюється:

а) Господарським кодексом України;

б) Законом України «Про пріоритетність соціального розвитку АПК»;

в) Законом України «Про сільськогосподарську кооперацію»;

г) Законом України «Про господарські товариства»;

ґ) Законом України «Про акціонерні товариства».

8. Статут підприємства приймається, затверджується:

а) на загальних зборах членів сільськогосподарського підприємства;

б) рішення відповідної ради;

в) розпорядженням районної держадміністрації.

9. За формами власності суб'єкти аграрного права поділяють на:

а) засновані на приватній власності;

б) засновані на державній власності;

в) засновані на змішаній формі власності;

г) засновані на інтелектуальній власності;

ґ) засновані на праві спільної власності.

10. Сільськогосподарське підприємство ліквідується у разі:

а) закінчення терміну, на який воно створювалося;

б) за рішенням власника;

в) на підставі рішення господарського суду;

г) на підставі рішення суб'єктів спільної власності;

ґ) припинення права власності на землю.

11. Хто має право отримати земельну ділянку у власність:

а) громадяни українського походження іноземних держав;

б) громадяни України для ведення фермерського господарства;

в) релігійні організації за договором купівлі-продажу;

г) сільськогосподарські підприємства для передачі землі для ведення підсобного господарства його членами?

12. Правові відносини громадян, які працюють у сільськогосподарських кооперативах за трудовим договором, регулюються:

а) статутом підприємства;

б) Кодексом законів про працю України;

в) ЦК України;

г) Господарським кодексом України.

13. Розміри земельних ділянок для ведення фермерського господарства громадянам можуть виділяти:

а) до 50 га ріллі;

б) до 100 га ріллі;

в) до 200 га усіх земель;

г) до 300 га усіх земель.

14. Членство в кооперативному підприємстві виникає у випадку:

а) добровільного вступу до підприємства;

б) рішення суду;

в) наказу управління сільським господарством;

г) роботи на умовах трудового договору.

15. У члени кооперативного підприємства приймаються громадяни, які залучаються до виконання:

а) тимчасових робіт;

б) сезонних робіт;

в) постійної роботи.

16. Обмежена матеріальна відповідальність працівників агроформувань настає:

а) в разі зіпсування через недбалість матеріалів, виробів;

б) шкоди, завданої у нетверезому стані;

в) шкоди, завданої при витраті матеріальних цінностей, отриманих за разовою довіреністю;

г) шкоди, завданої матеріально-відповідальною особою.

17. На підставі якого документа громадянина приймають у члени сільськогосподарського кооперативу:

а) письмової заяви;

б) усної заяви;

в) за направленням служби зайнятості населення;

г) трудової книжки?

18. Спори працівників (членів) аграрних формувань розглядаються?

а) у раді трудового колективу;

б) у профспілковому комітеті;

в) у місцевих судах;

г) комісією по трудових спорах.

19. Усім сільськогосподарським працівникам гарантується:

а) право на вільний вибір виду діяльності;

б) право на участь в управлінні справами цих підприємств;

в) на укладання господарських договорів;

г) дотримання статуту;

20. Основні обов'язки працівників сільськогосподарських підприємств:

а) брати участь в управлінні справами цього підприємства;

б) дотримуватися трудової і технологічної дисциплін;

в) дотримуватися статуту;

г) голосувати за ті чи інші рішення колегіальних органів.

Завдання 2. Розв'яжіть задачу

Кооператив «Трипілля» спрямував свою діяльність на надання платних послуг юридичним та фізичним особам щодо зберігання у своїх сховищах овочів і фруктів, щодо реалізації їх продукції у торговій мережі на комісійних умовах, щодо рекламування продукції. Статутом цього кооперативу були передбачені також маркетингова діяльність і надання позик іншим товаровиробникам на пільгових умовах.

До яких видів належать ці кооперативи? Чи відповідає вимогам чинного законодавства статутна діяльність цих кооперативів? Дайте аргументовану відповідь.

Завдання 3. Розв'яжіть задачу

Акціонерне товариство «Аскольд» у своєму Статуті та Правилах внутрішнього трудового розпорядку закріпило правило, згідно з яким президент цього товариства одноосібно має право приймати рішення про виключення з товариства засновників та участників, які:

1) порушують Статут і Правила внутрішнього трудового розпорядку;

2) виїжджають на проживання в іншу місцевість;

3) участників АТ, які не виробляють установлену кількість вихододнів;

4) працюючих на виборних посадах або у сфері соціального побутового обслуговування.

Засновники АТ «Аскольд» Губін та Орлик, а також участник товариства Прохоров звернулися до районної прокуратури із заявою про визнання цих положень недійсними та виключення їх із установчих документів, а також із клопотанням визнати вибори президента АТ Василюка недійсними, оскільки він раніше притягувався до кримінальної відповідальності за корисливі злочини.

Який порядок оскарження прийнятих рішень? Яке рішення повинен прийняти прокурор? Права та обов'язки засновників та участників АТ, а також його посадових осіб.



Завдання 4. Виконайте тести

1. В якому законодавчому акті закріплені права та обов'язки членів приватного підсобного господарства стосовно земельної ділянки:

а) ЦК України;

б) ЗК України;

в) ЗУ «Про сільськогосподарську кооперацію»?

2. Джерелами натурального самозабезпечення селян продуктами харчування є:

а) товариства з обмеженою відповідальністю;

б) приватні підприємства;

в) підсобні господарства;

г) колективні сільськогосподарські підприємства.

3. Особисті селянські господарства ведуть:

а) вчителі, які проживають на селі;

б) медики, які проживають на селі;

в) працівники в сільськогосподарських підприємствах;

г) працюючі спеціалісти, які проживають у місті, за трудовим договором у сільськогосподарських підприємствах;

д) тимчасові, сезонні працівники.

4. Особисті селянські господарства мають право вирощувати:

а) продукцію рослинного походження;

б) продукцію тваринного походження;

в) займатися будівництвом на умовах договорів;

г) надавати послуги з обслуговування побутової техніки;

ґ) право поставляти сільськогосподарську продукцію до міста.

5. Особисте селянське господарство характеризується такими ознаками:

а) ґрунтується на приватній власності на землю;

б) ґрунтується на особистій праці та праці сім'ї;

в) майно належить громадянам, членам особистого селянського господарства;

г) ґрунтується на залученні до праці інших громадян;

ґ) має в основному споживчий характер.

6. Право громадян на особисте підсобне господарство визначалося за часів СРСР:

а) Конституцією УРСР;

б) нормами ЦК;

в) нормами ЗК;

г) нормами ГК;

ґ) постановами ЦК КПРС і уряду СРСР.

7. Безпосередніми носіями земельних прав у особистих селянських господарствах є:

а) самі особисті селянські господарства;

б) фізичні особи, яким надано земельні ділянки для ведення господарства;

в) фермерські господарства;

г) іноземні громадяни та особи без громадянства.

8. Громадяни України мають право на отримання у власність земельних ділянок для:

а) ведення особистого селянського господарства;

б) будівництва господарських будівель;

в) обслуговування житлового будинку;

г) розміщення місць відпочинку;

ґ) розташування майстерні для ремонту побутової та іншої техніки для селян.

9. Фермерське господарство та його члени мають право:

а) продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину;

б) сплачувати податки та збори;

в) не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок;

г) не допускати зниження родючості ґрунтів;

ґ) надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів.

10. Власники (співвласники) земельних ділянок і землекористувачі зобов'язані:

а) використовувати землі відповідно до цільового призначення;

б) застосовувати природоохоронні технології виробництва;

в) ефективно використовувати землю;

г) дотримуватися правил добросусідства;

ґ) ремонтувати межові знаки та споруди.



Завдання 5. Оформити структурно-опорні схеми

1.

2.

3. Складіть порівняльну таблицю управління в акціонерному товаристві публічного права та приватного права.

4. Складіть порівняльну таблицю відповідальності в державному сільськогосподарському підприємств, виробничому кооперативі.

5. Складіть порівняльну таблицю установчих документів і вимог до їх змісту для різних видів господарських товариств.

Завдання 6. Розв'яжіть задачу

Спільне підприємство у формі акціонерного товариства приватного права звернулося з позовом до акціонерного комерційного банку про визнання недійсним кредитного договору. Справа неодноразово розглядалася в судових інстанціях.

У преамбулі кредитного договору було зазначено, що генеральний директор акціонерного товариства діяв на підставі статуту товариства. Відповідно до пункту 6.2.12 цього статуту вирішення питання про укладення кредитного договору належить до компетенції правління товариства, причому за наявності одностайного рішення всіх членів правління. Генеральний директор на укладення даного договору згоди правління не одержав, схвалення договору також не було.

Суд вважав, що оскільки конкретні повноваження генерального директора в статуті АТ не визначені, вони не можуть бути і перевищені, тобто дії директора не можуть бути розцінені як перевищення повноважень.

Оцініть доводи суду, вирішіть справу й аргументуйте рішення.

Завдання 7. Виконайте тести

1. Конституція України не передбачає таку форму власності:

а) державну;

б) колективну;

в) приватну.

2. Хто є суб'єктами права державної власності на землю:

а) Президент України;

б) Верховна Рада України;

в) Кабінет Міністрів;

г) виконком рад народних депутатів?

3. До нерухомого майна належать:

а) земельні ділянки;

б) цінні папери;

в) ділянки надр;

г) будівлі;

ґ) багаторічні насадження.

4. Основні джерела формування майна:

а) доходи, одержані від реалізації продукції;

б) грошові чи матеріальні внески засновників;

в) благодійні внески;

г) скарби, які мають історичну, культурну цінність;

ґ) ощадні сертифікати, векселі.

5. Джерела формування майна:

а) посіви сільськогосподарської продукції;

б) розведення птиці, бджолосімей;

в) зведення виробничих споруд;

г) установлення гральних автоматів.

6. Державне, комунальне підприємство ліквідується чи реорганізується за рішенням:

а) органу, уповноваженого створювати такі підприємства;

б) за рішенням загальних зборів трудового колективу;

в) за рішенням господарського суду;

г) за рішенням дирекції.

7. Під правовим режимом державного та комунального майна розуміють:

а) установлений правовими засобами порядок придбання майна;

б) установлені правовими засобами умови придбання майна;

в) здійснення прав та обов'язків щодо володіння, управління майном;

г) володіння, користування, розпорядження майном на свій розсуд.

8. Чи має трудовий колектив державного, комунального підприємства в разі прийняття органом, уповноваженим управляти відповідним майном, рішення про ліквідацію такого підприємства вимагати:

а) передачі підприємства в оренду;

б) перетворення його на інше підприємство;

в) продажу майна підприємства і розподілу його між членами трудового колективу;

г) приватизацію майна?

9. За завдану шкоду майна підприємства працівник несе відповідальність:

а) матеріальну і моральну;

б) матеріальну й адміністративну;

в) матеріальну;

г) матеріальну і громадську.

10. Обов'язок доведення факту завдання шкоди працівником покладається:

а) на власника або уповноважений ним орган;

б) на трудовий колектив або профком;

в) на комісію, що розглядає трудові спори;

г) на суд, що розглядає спір про матеріальну відповідальність працівника.

Завдання 8. Дайте правильну відповідь

Загальні збори акціонерів приватного акціонерного товариства «Колос» вирішили внести до статуту товариства зміни і зокрема, увалили, що право голосу за принципом «1 акція - 1 голос» мають лише акціонери, які працюють у товаристві, непрацюючі акціонери-пенсіонери беруть участь у голосуванні за принципом «10 акцій - 1 голос», а працездатні акціонери, які не працюють у товаристві, користуються правом лише дорадчого голосу. Відмітьте галочкою правильну відповідь навпроти кожного запитання.

Запитання	Так	Ні
1. Чи відповідають законодавству зазначені зміни у статуті товариства «Колос»?
2. За яким принципом здійснюється голосування в акціонерних товариствах:
а) «1 акція - 1 голос»
б) «10 акцій - 1 голос»
в) «100 акцій - 1 голос»
3. Якими законами регулюється встановлення квоти голосування?
3.1. Законом «Про господарські товариства»
3.2. Законом «Про акціонерні товариства»
3.3. Законом «Про сільськогосподарську кооперацію»
3.4. Законом «Про фермерські господарства»

Завдання 9. Дайте правильну відповідь

Група громадян, колишніх членів колективного сільськогосподарського підприємства «Агро», вирішила створити господарське товариство. З метою створення зазначеної організаційно-правової форми аграрного підприємства відповідно до норм чинного законодавства, вони звернулися в юридичну фірму за консультацією, що може бути вкладами учасників та засновників господарського товариства? Дайте правильну відповідь, позначивши її галочкою навпроти кожного питання.

Питання	Так	Ні
1	2	3
1. Будинки
2. Споруди
3. Обладнання
4. Цінні папери
5. Право власності на земельні ділянки ( паї)
6. Кошти
7. Право на об'єкти інтелектуальної власності
8. Завершене будівництво, але не зареєстроване в установленому порядку
9. Самочинно перероблена чужа річ
10. Скарб, знахідка - пам'ятка історії.

Які нормативно-правові акти регулюють право власності?

Нормативно-правові акти	Так	Ні
1. Цивільний кодекс України
2. Господарський кодекс України
3. Закон України «Про сільськогосподарську кооперацію»
4. Закон України «Про оплату праці»



Список використаної та рекомендованої літератури

1. Абова Т. Е. Производственные кооперативы в России. Правовые проблемы теории и практики / Т. Е. Абова // Государство и право. - 1998. - № 8. - С. 74.

2. Витте С. Ю. Избранные воспоминания, 1849-1911 гг. / С.Ю. Витте. - М. : Мысль, 1991. - 708 с.

3. Выдержки из Декларации о кооперативной идентичности, принятой на Генеральной Ассамблее Международного кооперативного альянса в 1995 р. [Электронный ресурс]. - 1995. - Режим доступа : http://www.ilo.org/images/empent/static/coop/pdf.

4. Гаєцька-Колотило Я. З. Організаційно-правові форми сільськогосподарської кооперації в Україні : дис. … канд. юрид. наук : 12.00.06. / Я. З. Гаєцька-Колотило. - К., 2003. - 184 с.

5. Єфименко А. Корпоративне управління за Законом «Про акціонерні товариства»: здобутки та помилки [Електронний ресурс] / А. Єфименко // Юридичний радник. - 2009. - № 9. - Режим доступу до журн. : http://corpravo.com/biblio-teka/statti/jefimenko.

6. Зіновчук В. В. Організаційні основи сільськогосподарського кооперативу / В. В. Зіновчук. - 2-ге вид., доповн. і переробл. - К. : Логос, 2001. - 379 c.

7. Кооперативне право : підручник для кооперативних, сільськогосподарських, економічних, юридичних вищих навчальних закладів і факультетів / [В. І. Семчик, С. Г. Бабенко та ін.] ; за ред. В. І. Семчика. - К. : Ін Юре, 1998. - 336 с.

8. Крашенинников А. И. Международный кооперативный альянс / А. И. Крашенников. - М. : Экономика, 1980. - 208 с.

9. Про господарські товариства [Електронний ресурс] : Закон України від від 19.09.1991 № 1576-XII // Відомості Верховної Ради - 1991. - № 49. - Ст. 682. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.

10. Про акціонерні товариства [Електронний ресурс] : Закон України від від 17.09.2008 № 514-VI // Відомості Верховної Ради - 2008. - № 50-51. - Ст. 384. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/514-17.

11. Про депозитарну систему України [Електронний ресурс] : Закон України від від 06.07.2012 № 5178-VI // Відомості Верховної Ради. - 2013. - № 39. - Ст. 517. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/5178-17/stru#Stru.

12. Про затвердження Порядку збільшення (зменшення) статутного капіталу публічного або приватного акціонерного [...] НКЦПФР [Електронний ресурс] : Рішення, Порядок від 14.05.2013 № 822. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua.

13. Про Національну комісію з цінних паперів та фондового ринку [Електронний ресурс] : Указ Президента України від 23.11.2011 № 1063/2011 - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/laws.

14. Про цінні папери та фондовий ринок [Електронний ресурс] : Закон України від 23.02.2006 № 3480-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2006. - № 31. - Ст. 268. - Режим доступу : http://zakon4.rada.gov.ua.

15. Проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо стимулювання створення та діяльності сімейних фермерських господарств. - Режим доступу : http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/-zweb2/webproc4_1?pf3511.

16. Про колективне сільськогосподарське підприємство [Електронний ресурс] : Закон України від 14.02.1992 р. № 2114-XII // Відомості Верховної Ради України. - 1992. - № 20. - С. 272. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/ doc/?uid=1085.80.12&no-break=1.

17. Про кооперацію [Електронний ресурс] : Закон України від 10.07.2003 р. № 1087-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2004. - № 5. - С. 35. - Режим доступу : http://zakon.-nau.ua/doc/?uid=1088.308.3&nobreak=1.

18. Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI [Електронний ресурс]. - (Законодавство України). - Режим доступу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=2755-17.

19. Про особисте селянське господарство [Електронний ресурс] : Закон України від 15.05.2003 № 742-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 29. - Ст. 232. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/742-15.

20. Про сільськогосподарську кооперацію [Електронний ресурс] : Закон України від 17.07.1997 р. № 469/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 39. - С. 261. - Режим доступу : http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1086.

21. Про фермерське господарство [Електронний ресурс] : Закон України від 19.06.2003 № 973-IV // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - № 45. - Ст. 363. - Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/973-15.

22. Сельскохозяйственная кооперация: теория, мировой опыт, проблемы возрождения / [В. Д. Мартынов, Л. А. Овчинцева, А. В. Петриков и др.] ; отв. ред. И. Н. Буздалов. - [2-е изд., перераб. и доп.]. - Мн. : ЗАО «Армита - Маркетинг - Менеджмент», 1998. - 256 с.

Размещено на Allbest.ru

...