Охрана труда

Статья 42. Нарушение санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм - Нарушение санитарно-гигиенических и санитарно-противоэпидемических правил и норм - влечет наложение штрафа на граждан от одного до двенадцати не облагаемых налогом минимумов доходов граждан и на должностных лиц - от шести до двадцати пяти не облагаемых налогом минимумов доходов граждан.

Материальная ответственность рабочих и служащих регламентируется статьями 130-138 Кодекса законов о труде Украины и другими нормативам внимать актами.

При наложении материальной ответственности права и законные интересы работников гарантируются путем установления ответственности только за прямой действительный ущерб, только в пределах и порядке, предусмотренных законодательства, и при условии, что такой ущерб причинен предприятию, учреждение новых, организации виновными противоправными действиями (бездействием) работника. Эта ответственность, как правило, ограничивается определенной частью заработка работника и не должна превышать полного размера причини - пьяной вреда, за исключением случаев, предусмотренных законодательством.

При наличии указанных оснований и условий материальная ответственность может быть возложена независимо от привлечения работника к дисциплинарной, административной или уголовной ответственности.

Законодательством предусмотрены различные виды материальной ответственности в зависимости от того, есть ли в действиях работника признаки уголовного преступления или нет. При наличии в его действиях признаков преступления на работника может быть в силу ст. 134 КЗоТ Украины возложена полная материальная ответственность, а при отсутствии таких признаков на работника налагается ограниченная ответственность в размере его среднемесячного заработка.

Случаи ограниченной материальной ответственности работников ответственность несут:

1) работники - за порчу или уничтожение по небрежности материалов, полуфабрикатов, изделий (продукции), в том числе при их изготовлении - в размере причиненного по их вине ущерба, но не свыше своего среднего месячного заработка. В таком же размере работники несут материальную ответственность за порчу или уничтожение по небрежности инструментов, измерительных приборов, специальной одежды и других предметов, выданных предприятием, учреждением, организацией работнику в пользование;

2) руководители предприятий, учреждений, организаций и их заместители, а также руководители структурных подразделений на предприятиях в учреждениях, организациях и их заместители - в размере причиненного по их вине ущерба, но не свыше своего среднего месячного заработка, если ущерб предприятию, учреждению, организации причинен излишними денежными выплатами, неправильной постановкой учета и хранения материальных или денежных ценностей, непринятием необходимых мер к предотвращению простоев, выпуска недоброкачественной продукции, хищений, уничтожения и порчи материальных или денежных ценностей.

Случаи полной материальной ответственности работники несут материальную ответственность в полном размере ущерба, причиненного по их вине предприятию, учреждению, организации, в случаях, когда:

1) между работником и предприятием, учреждением, организацией в соответствии со статьей 135 КзоТ заключен письменный договор о принятии на себя работником полной материальной ответственности за необеспечение сохранности имущества и других ценностей, переданных ему для хранения или других целей;

2) имущество и другие ценности были получены работником под отчет по разовой доверенности или по другим разовым документам;

3) ущерб причинен действиями работника, содержащими признаки деяний, преследуемых в уголовном порядке;

4) ущерб причинен работником, находившимся в нетрезвом состоянии;

5) ущерб причинен недостачей, умышленным уничтожением или умышленной порчей материалов, полуфабрикатов, изделий (продукции), в том числе при их изготовлении, а также инструментов, измерительных приборов, специальной одежды и других предметов, выданных предприятием, учреждением, организацией работнику в пользование;

6) в соответствии с законодательством на работника возложена полная материальная ответственность за ущерб, причиненный предприятию, учреждению, организации при исполнении трудовых обязанностей;

7) ущерб причинен не при исполнении трудовых обязанностей;

8) должностное лицо виновно в незаконном увольнении или переводе работника на другую работу.

Существенное значение имеет общий объем и размер ущерба в связи с по движению требований относительно охраны труда. Этот вред может включать сметы, выплаченные пострадавшему на возмещение утраченного заработка, одноразовой помощи, дополнительных расходов на лечение и т.п., когда потерпевший остался жив, а также средства, потраченные на погребение в случае смерти потерпевшего, выплаченных средств единовременной помощи на семьи й и на иждивенцев.

К материального ущерба в связи с нарушением законодательства по охране труда, кроме вышесказанных выплат, связанных с травмированием или смертью работника, относится также вред, причиненный:

- Уничтожением имущества, оборудования, помещений владельца вследствие взрыва, пожары, разрушения;

- Порча материалов, полуфабрикатов;

- Выплатами средств страховым компаниям в связи с повреждением или повреждения застрахованного имущества и др.

При совместном выполнении работниками отдельных видов работ, связанных с хранением, обработкой, продажей (отпуском), перевозкой или применением в процессе производства переданных им ценностей, когда невозможно разграничить материальную ответственность каждого работника и заключить с ним договор о полной материальной ответственности, может вводиться коллективная (бригадная) материальная ответственность.

Возмещение ущерба работниками в размере, не превышающем среднего месячного заработка, производится по распоряжению собственника или уполномоченного им органа, а руководителями предприятий, учреждений, организаций и их заместителями - по распоряжению вышестоящего в порядке подчиненности органа путем удержания из заработной платы работника.

Распоряжение собственника или уполномоченного им органа или вышестоящего в порядке подчиненности органа должно быть сделано не позднее двух недель со дня обнаружения причиненного работником ущерба и обращено к исполнению не ранее семи дней со дня сообщения об этом работнику. Если работник не согласен с вычетом или его размером, трудовой спор по его заявлению рассматривается в порядке, предусмотренном законодательством.

В остальных случаях возмещение ущерба производится путем предъявления собственником или уполномоченным им органом иска в районный (городской) суд.

Взыскание с руководителей предприятий, учреждений, организаций и их заместителей материального ущерба в судебном порядке производится по иску вышестоящего в порядке подчиненности органа или по заявлению прокурора.

Уголовная ответственность имеет место при нарушении правил безопасности, санитарных, противопожарных правил и норм, которые привели к аварии, травматизма и других негативных последствий и определяются соответствующими статьями Уголовного кодекса Украины. Так, ст. 271 этого Кодекса предусматривает, что:

- Нарушение требований законодательства и других нормативно - правовых актов об охране труда должностным лицом предприятия, учреждения, организации или гражданином - субъектом предпринимательской деятельности, если это нарушение причинило вред здоровью потерпевшего, - от 100 до 200 необлагаемых минимумов доходов граждан или исправительными работами на срок до 2 лет, или ограничением свободы на тот же срок;

- То же деяние, если оно повлекло гибель людей или иные тяжкие последствия, - наказывается исправительными работами на срок до 2 лет или ограничением свободы на срок до 5 лет, или лишением свободы на срок до 7 лет с лишением права занимать определенные должности или заниматься определенной деятельностью на срок до 2 лет или без такового.

Уголовным кодексом также предусмотрена ответственность за: нарушения правил безопасности при выполнении работ с повышенной опасностью (ст. 272?? лишение свободы до 8 лет), нарушение правил безопасности на взрывоопасных предприятиях или во взрывоопасных цехах (ст. 273 лишение свободы до 10 лет), нарушение правил ядерной или радиационной безопасности (ст. 274 лишение свободы до 12 лет), нарушение правил, касаются ??безопасного использования промышленной продукции или безопасной эксплуатации зданий и сооружений (ст. 275 лишение свободы до 5 лет).

Обучение и инструктажи по вопросам охраны труда.

Согласно ст. 18 Закона Украины «Об охране труда» все работники при приеме на работу и в процессе работы проходят на предприятии инструктаж (обучение) по вопросам охраны труда, оказания первой медицинской помощи пострадавшим при несчастных случаях, по правилам поведения в аварийной ситуации согласно Типовому положению о порядке проведения обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда и Перечня работ с повышенной опасностью утвержденной приказом Госнадзорохрантруда от 26.01.2005 г. № 15.

В круг обязанностей владельца предприятия входит организация обучения, проверка знаний и проведение инструктажа по вопросам охраны труда для всех работников при приеме на работу и в процессе работы, в том числе и в случаях перевода работника на другую работу на том же предприятии.

На предприятиях на основе этого Типового положения и с учетом специфики производства и требований отраслевых нормативных актов об охране труда разрабатываются и утверждаются их владельцами соответствующие положения предприятий и ежегодные планы - графики обучения и проверки знаний работников по охране труда, с которыми все они должны быть ознакомлены. Ответственность за организацию этой работы на предприятии возлагаются на его владельца, а в структурных подразделениях - на руководителей этих подразделений.

Контроль за своевременным проведением этих мероприятий осуществляет служба охраны труда или работник, на которого возложены эти обязанности собственником предприятия.

Обучение по вопросам охраны труда - это обучение работников, учеников, курсантов, студентов, слушателей с целью получения необходимых знаний и навыков по вопросам охраны труда или безопасного ведения работ.

Организацию обучения и проверки знаний по вопросам охраны труда работников при подготовке, переподготовки, получения новой профессии, повышения квалификации на производстве осуществляет служба охраны труда или другие специалисты, которым поручена эта работа. В соответствующих учебных программах должно предусматриваться теоретическое и практическое обучение.

Работники, занятые на работах с повышенной опасностью или там, где есть потребность в профессиональном отборе, должны проходить предварительное обучение и не реже одного раза в год - проверку знаний соответствующих нормативных актов об охране труда. Перечень таких работ утверждается Держгирпромнагляд.

Для проверки знаний работников по вопросам охраны труда на предприятии создается постоянно действующая комиссия под председательством руководителя или заместителя руководителя предприятия. В состав комиссии входят специалисты служб охраны труда, юридической службы и других производственно-технических подразделений, а также представители органов Держгирпромнагляду и руководящего органа профсоюзной организации, уполномоченные наемными работниками лица, страховые эксперты по охране труда, Фонда социального страхования от несчастных случаев и профессиональных заболеваний Украина. Все члены комиссии в порядке, установленном Типовым положением, должны пройти обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда.

Работникам, которые при проверке знаний показали удовлетворительные результаты, выдаются удостоверения. Допуск к работе лиц, не прошедших обучение, инструктаж и проверку знаний по охране труда, запрещается. В случае не удовлетворительной аттестации в течение месяца проводится повторная проверка знаний. Срок хранения протоколов проверки знаний по вопросам охраны труда не менее 5 лет.

Внеочередное обучение и проверка знаний должностных лиц, а также специалистов по вопросам охраны труда проводятся при переводе работника на другую работу или назначении его на другую должность, которая требует дополнительных знаний по вопросам охраны труда.

Должностные лица, в том числе специалисты по охране труда предприятий, где произошел несчастный случай (профессиональное отравление) групповой или со смертельным исходом, должны в течение месяца пройти внеочередное обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда в порядке, установленном Типовым положением, если комиссией по расследованию установлен факт нарушения требований нормативно - правовых актов по охране труда.

Внеочередное обучение с целью ознакомления с новыми нормативно - правовыми актами по охране труда может проводиться в форме семинаров.

В этом Типовом положении приведенные ниже термины употребляются в таком значении:

Обучение по вопросам охраны труда - это обучение работников, учеников, курсантов, студентов, слушателей с целью получения необходимых знаний и навыков по вопросам охраны труда или безопасного ведения работ.

Работа с повышенной опасностью - это работа в условиях воздействия вредных и опасных производственных факторов или такая, где есть потребность в профессиональном отборе, или связанная с обслуживанием, управлением, применением технических средств труда или технологических процессов которые характеризуются повышенной степенью риска возникновения аварий, пожаров, угрозы жизни, причинения вреда здоровью, имуществу, окружающей среде.

Специальное обучение - это ежегодное изучение работниками, которые привлекаются к выполнению работ с повышенной опасностью или там, где есть потребность в профессиональном отборе, требований соответствующих нормативно - правовых актов по охране труда.

Стажировка - приобретение лицом практического опыта выполнения производственных заданий и обязанностей на рабочем месте предприятия после теоретической подготовки до начала самостоятельной работы под непосредственным руководством опытного специалиста.

Дублирование - самостоятельное выполнение работником (дублером) профессиональных обязанностей на рабочем месте под надзором опытного работника с обязательным прохождением противоаварийной и противопожарной тренировок.

Работники, при приеме на работу и периодически, должны проходить на предприятии инструктажи по вопросам охраны труда, оказания первой медицинской помощи пострадавшим от несчастных случаев, а также по правилам поведения и действий при возникновении аварийных ситуаций, пожаров и стихийных бедствий.

По характеру и времени проведения инструктажи по вопросам охраны труда (далее - инструктажи) подразделяются на вводный, первичный, повторный, внеплановый и целевой.

Вводный инструктаж проводится:

- со всеми работниками, которые принимаются на постоянную или временную работу, независимо от их образования, стажа работы и должности;

- с работниками других организаций, которые прибыли на предприятие и принимают непосредственное участие в производственном процессе или выполняют другие работы для предприятия;

- с учащимися и студентами, прибывшими на предприятие для прохождения трудового или профессионального обучения;

- с экскурсантами в случае экскурсии на предприятие.

Вводный инструктаж проводится специалистом службы охраны труда или другим специалистом в соответствии с приказом (распоряжением) по предприятию, который в установленном Типовым положением порядке прошел обучение и проверку знаний по вопросам охраны труда.

Вводный инструктаж проводится в кабинете охраны труда или в помещении, которое специально для этого оборудовано, с использованием современных технических средств обучения, учебных и наглядных пособий по программе, разработанной службой охраны труда с учетом особенностей производства. Программа и продолжительность инструктажа утверждаются руководителем предприятия.

Запись о проведении вводного инструктажа делается в журнале регистрации вводного инструктажа по вопросам охраны труда, который хранится в службе охраны труда или работником, который отвечает за проведение вводного инструктажа, а также в приказе о приеме работника на работу.

Первичный инструктаж проводится до начала работы непосредственно на рабочем месте с работником:

- вновь принятым (постоянно или временно) на предприятие или к физическому лицу, которое использует наемный труд;

- который переводится из одного структурного подразделения предприятия в другое;

- который будет выполнять новую для него работу;

- командированным работником другого предприятия, который принимает непосредственное участие в производственном процессе на предприятии.

Проводится с учениками, курсантами, слушателями и студентами учебных заведений:

- до начала трудового или профессионального обучения;

- перед выполнением каждого учебного задания, связанного с использованием различных механизмов, инструментов, материалов и т.п.

Первичный инструктаж на рабочем месте проводится индивидуально или с группой лиц одной профессии по действующим на предприятии инструкциям по охране труда в соответствии с выполняемыми работами.

Повторный инструктаж проводится на рабочем месте индивидуально с отдельным работником или группой работников, выполняющих однотипные работы, по объему и содержанию перечня вопросов первичного инструктажа.

Повторный инструктаж проводится в сроки, определенные нормативно-правовыми актами по охране труда, действующих в отрасли, или работодателем (физическим лицом, использующим наемный труд) с учетом конкретных условий работы, но не реже 1 раз в 3 месяца на работах с повышенной опасностью и 1 раз в 6 месяцев для остальных работ.

Внеплановый инструктаж проводится с работниками на рабочем месте или в кабинете охраны труда:

- при введении в действие новых или пересмотренных нормативно - правовых актов по охране труда, а также при внесении изменений и дополнений к ним;

- при изменении технологического процесса, замене или модернизации оборудования, приборов и инструментов, исходного сырья, материалов и других факторов, влияющих на состояние охраны труда;

- при нарушениях работниками требований нормативно - правовых актов по охране труда, которые привели к травмам, авариям, пожарам и т.п.;

- при перерыве в работе более чем на 30 календарных дней - для работ с повышенной опасностью, а для остальных работ - более 60 дней.

Внеплановый инструктаж с учениками, студентами, курсантами, слушателями проводится во время проведения трудового и профессионального обучения при нарушениях ими требований нормативно - правовых актов по охране труда, которые могут привести или привели к травмам, авариям, пожарам и т.п.

Внеплановый инструктаж может проводиться индивидуально с отдельным работником или с группой работников одной профессии. Объем и содержание внепланового инструктажа определяются в каждом отдельном случае в зависимости от причин и обстоятельств, вызвавших необходимость его проведения.

Целевой инструктаж проводится с работниками:

- при ликвидации аварии или стихийного бедствия;

- при проведении работ, на которые в соответствии с законодательством, оформляется наряд-допуск, приказ или распоряжение.

Целевой инструктаж проводится индивидуально с отдельным работником или с группой работников. Объем и содержание целевого инструктажа определяются в зависимости от вида выполняемых работ.

Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи проводит непосредственный руководитель работ (начальник структурного подразделения, мастер) или физическое лицо, использующее наемный труд.

Первичный, повторный, внеплановый и целевой инструктажи завершаются проверкой знаний в виде устного опроса или с помощью технических средств, а также проверкой приобретенных навыков безопасных методов труда, лицом, проводившим инструктаж.

При неудовлетворительных результатах проверки знаний, умений и навыков безопасного выполнения работ после первичного, повторного или внепланового инструктажей в течение 10 дней дополнительно проводятся инструктаж и повторная проверка знаний.

При неудовлетворительных результатах проверки знаний после целевого инструктажа допуск к выполнению работ не предоставляется. Повторная проверка знаний при этом не разрешается.

О проведении первичного, повторного, внепланового и целевого инструктажей и о допуске к работе, лицо, проводившее инструктаж, вносит запись в журнал регистрации инструктажей по вопросам охраны труда на рабочем месте. Страницы журнала регистрации инструктажей должны быть пронумерованы, прошнурованы и скреплены печатью.

При выполнении работ, требующих оформления наряда - допуска, целевой инструктаж регистрируется в этом наряде-допуске, а в журнале регистрации инструктажей - не обязательно.

Перечень профессий и должностей работников, освобожденных от повторного инструктажа, утверждается работодателем. К этому перечню могут быть отнесены работники, участие в производственном процессе которых не связана с непосредственным обслуживанием объектов, машин, механизмов, оборудования; применением приборов и инструментов, хранением или переработкой сырья, материалов и т.п.

Тематика и порядок проведения инструктажей по вопросам охраны труда для учеников, курсантов, слушателей, студентов во время трудового и профессионального обучения в учебных заведениях определяются нормативно - правовыми актами в области образования.

Вновь принятые на предприятие работники после первичного инструктажа на рабочем месте до начала самостоятельной работы должны под руководством опытных, квалифицированных работников пройти стажировку в течение не менее 2-15 смен или дублирование в течение не менее шести смен.

Стажировка или дублирование проводится, как правило, во время профессиональной подготовки на право выполнения работ с повышенной опасностью в случаях, предусмотренных нормативно-правовыми актами по охране труда.

Профессиональный отбор и его медицинское обеспечение
Под профессиональным отбором понимают систему мероприятий, обеспечивающих отбор лиц, способных по своим физическим, физиологическим, психологическим и антропометрическим данным к участию в том или ином виде трудовой деятельности, адекватно реагировать на действие факторов среды и производственного процесса, проявлять высокий уровень работоспособности.

Проблема профессионального отбора ныне приобрела особую остроту в связи с ускорением общественного прогресса, изменениями социального, экономического и технического уклада жизни, усложнением производства. Все эти факторы предъявляют повышенные требования к различным сторонам нервно - психической деятельности человека - скорости реакции, устойчивости внимания, оптимальной координации движений, умение быстро ориентироваться в сложных обстоятельствах и находить верное решение, что является залогом безопасности труда. В связи с этим во многих случаях при поступлении на работу проводятся медицинские осмотры (ст. 17 Закона Украины «Об охране труда»).

Работодатель обязан за свои средства обеспечить финансирование и организовать проведение предварительного (при приеме на работу) и периодических (в течение трудовой деятельности) медицинских осмотров работников, занятых на тяжелых работах, работах с вредными или опасными условиями труда или таких, где есть потребность в профессиональном отборе, ежегодного обязательного медицинского осмотра лиц в возрасте до 21 года. По результатам периодических медицинских осмотров в случае необходимости работодатель должен обеспечить проведение соответствующих оздоровительных мероприятий.

Медицинские осмотры проводятся соответствующими учреждениями здравоохранения, работники которых несут ответственность согласно законодательству за соответствие медицинского заключения фактическому состоянию здоровья работника. Порядок проведения медицинского осмотра определяется Минздравом Украины по согласованию с Госгорпромнадзора.

Профессиональный отбор осуществляется на основании приказа Госнадзорохрантруда (ныне - Госгорпромнадзор) от 23 сентября 1994 о утверждения перечня работ, где есть потребность в профессиональном отборе.

Периодичность проведения медицинских осмотров регламентируется условие - мы труда, воздействием вредных и необходимых факторов на работающего. Например, при превышении допустимого уровня шума на 10 дБ обзор проводится один раз в три года, при превышении на 11-20 дБ - один раз в два года, а при превышении более 20 дБ - один раз в год.

Работники ОВД проходят обязательный медицинский осмотр ежегодно.

Государственный надзор и общественный контроль за охраной труда. Для соблюдения законодательных и нормативных актов на предприятиях, контроля за их выполнением создана система государственного надзора и общественного контроля за охраной труда (ст. 38-41 Закона).

Государственный надзор за охраной труда.

Государственный надзор осуществляют: Государственная служба горного надзора и промышленной безопасности (Госпромнадзор - Держгірпромнагляд); Госатомрегулирования; органы государственного пожарного надзора Министерства чрезвычайных ситуаций; органы и учреждения санитарно-эпидемиологической службы Минздрава.

Высший надзор за соблюдением и правильным применением законов об охране труда осуществляет Генеральный прокурор и подчиненные ему прокуроры. Органы надзора независимы и действуют в соответствии с положениями, по подтвержденных Кабинетом Министров Украины (ст. 38 Закона).

Общественный контроль за охраной труда.

Общественный контроль за охраной труда осуществляют трудовые коллективы через избранных ими уполномоченных и профсоюза.

Уполномоченные трудовых коллективов по вопросам охраны труда соответствии с типовым положением имеют право беспрепятственно проверять выполнение требований по охране труда и вносить обязательные для рассмотрения владельцу предложения об устранении выявленных нарушений нормативных актов по вопросам безопасности и гигиены труда.

Профессиональные союзы осуществляют контроль за соблюдением собственниками законодательных и других нормативных актов по охране труда, выполнением соответствующих программ и обязательств по коллективным договорам.

Экономические методы управления охраной труда и финансирование охраны труда.

Действующим законодательством предусмотрено, что финансирование охраны труда осуществляется работодателем, но финансирование профилактических мероприятий по охране труда, выполнение общегосударственной, отраслевых и региональных программ, направленных на предотвращение несчастных случаев и профессиональных заболеваний, предусматривается наряду с другими источниками финансирования, определенными законодательством, в государственном и бюджетах.
Для предприятий, независимо от форм собственности, или физических лиц, использующих наемный труд, расходы на охрану труда составляют не менее 0,5 процента от суммы реализованной продукции.

На предприятиях, содержащихся за счет бюджета, расходы на охрану труда предусматриваются в государственном или местных бюджетах и составляют не менее 0,2 процента от фонда оплаты труда.

ПОРЯДОК розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру

Травматизм - сукупність виниклих травм у певних групах населення. Розраховується за кількістю травм на 100, 1000 осіб за 1 місяць, рік.

Розрізняють травматизм виробничий (у промисловості, сільському господарстві), побутовий, транспортний, військовий, спортивний.

Побутові травми - нещасні випадки в будинках, дворах і на присадибних ділянках, під час відпочинку, під час ігор і т.д. В усьому світі побутові травми становлять майже половину всіх травм, що виникають поза робочим часом. Побутові травми належать до страхових випадків за договорами особистого страхування.

Основою профілактики травматизму є виявлення причин, обставин та умов походження нещасного випадку на місці події. За характером побутового травматизму перше місце займає поранення м'яких тканин.

Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 22 березня 2001 року з метою реалізації державної політики у сфері безпеки життєдіяльності, організації роботи з профілактики травматизму невиробничого характеру затверджено «Порядок розслідування й обліку нещасних випадків невиробничого характеру». Цей порядок визначає механізм розслідування та ведення обліку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України.

Під нещасними випадками невиробничого характеру слід розуміти не пов'язані з виконанням трудових обов'язків травми, у тому числі отримані внаслідок заподіяних тілесних ушкоджень іншою особою, отруєння, самогубства, опіки, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою, травми, отримані внаслідок стихійного лиха, контакту з тваринами тощо (далі - нещасні випадки), які призвели до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих.

Розслідуванню згідно з цим Порядком підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

1) прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі - організації) і не використовувався в інтересах цієї організації;

2) переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на інших видах транспортних засобів;

3) виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов'язків);

4) виконання донорських функцій;

5) участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях, агітаційно-пропагандистській діяльності тощо);

6) участі у культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

7) проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов'язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

8) використання газу у побуті;

9) вчинення протиправних дій проти особи, її майна;

10) користування або контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

11) виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

12) стихійного лиха;

13) перебування в громадських місцях, на об'єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях, а також у рекреаційних зонах.

14) контакту з тваринами (у тому числі птахами, плазунами, комахами тощо) та рослинами (у тому числі грибами, водоростями тощо), що призвело до ушкодження здоров'я або смерті потерпілих;

15) споживання (використання) нехарчової продукції.

Факт ушкодження здоров'я внаслідок нещасного випадку встановлює і засвідчує лікувально-профілактичний заклад.

Документом, який підтверджує ушкодження здоров'я особи, є листок непрацездатності чи довідка лікувально-профілактичного закладу.

Нещасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані психічного розладу, алкогольного або наркотичного сп'яніння.

Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі внаслідок нещасних випадків, протягом доби надсилають письмове повідомлення за встановленою формою:

- про кожний нещасний випадок - до районної держадміністрації виконавчого органу міської, районної у місті ради);

- про кожний нещасний випадок, що стався внаслідок споживання (користування) нехарчової продукції - до органу державного ринкового нагляду у відповідній сфері відповідальності;

- про нещасний випадок із смертельним наслідком, пов'язаний із заподіянням тілесних ушкоджень іншою особою, а також нещасний випадок, що стався внаслідок контакту із зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами або під час дорожньо-транспортної пригоди;

- прокурору та органу досудового розслідування.

Лікувально-профілактичні заклади, до яких звернулися або були доставлені потерпілі, ведуть реєстрацію нещасних випадків в окремому журналі за встановленою формою.

Рішення щодо розслідування нещасного випадку приймається керівником організації на підставі звернення потерпілого або особи, яка представляє його інтереси, листка непрацездатності або довідки лікувально-профілактичного закладу.Размещено на Allbest.ru

У разі відмови організації провести розслідування нещасного випадку потерпілий або особа, яка представляє його інтереси, може звернутися до районної держадміністрації (виконавчого органу міської, районної у місті ради), яка вирішує питання щодо проведення цього розслідування.

Розслідування нещасного випадку проводиться протягом 10 календарних днів після утворення комісії. У разі потреби цей термін може бути продовжений керівником органу (організації), який призначив розслідування.

За результатами розслідування нещасного випадку або технічного розслідування причин виникнення аварії, пов'язаної з використанням газу в побуті, складається акт за формою НТ (невиробничий травматизм), який затверджується керівником органу (організації), що проводив розслідування. Акти за формою НТ, які складаються за результатами розслідування нещасних випадків з працюючими особами, зберігаються в організації разом з матеріалами розслідування протягом 45 років.

Акти за формою НТ та матеріали розслідування нещасних випадків з непрацюючими особами зберігаються протягом трьох років у архіві районної держадміністрації (виконавчих органів міських, районних у містах рад). Облік нещасних випадків та аналіз причин їх виникнення проводять районні держадміністрації (виконавчі органи міських, районних у містах рад).

ПОРЯДОК проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві.

Розслідування та облік нещасних випадків.

Розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку.

Нещасний випадок - це обмежена в часі подія або раптовий вплив на працівника небезпечного виробничого фактора чи середовища, що сталося у процесі виконання ним трудових обов'язків, внаслідок яких зафіксовано шкоду здоров'ю і які призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день, зникнення, а також настання смерті працівника під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків.

До гострого професійного отруєння належить захворювання, що виникло після однократного впливу на працівника шкідливої речовини (речовин).

До гострого професійного захворювання належить захворювання, що виникло після однократного (протягом не більш як однієї робочої зміни) впливу шкідливих факторів фізичного, біологічного та хімічного характеру.

Про кожний нещасний випадок потерпілий або працівник, який його виявив, чи інша особа - свідок нещасного випадку повинні негайно повідомити керівника робіт, який безпосередньо здійснює контроль за станом охорони праці на робочому місці (далі - безпосередній керівник робіт), чи іншу уповноважену особу підприємства і вжити заходів до надання необхідної допомоги потерпілому.

У разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт зобов'язаний:

- терміново організувати надання першої невідкладної допомоги потерпілому, забезпечити у разі потреби його доставку до лікувально-профілактичного закладу;

- негайно повідомити роботодавця про те, що сталося;

- зберегти до прибуття комісії з розслідування (спеціального розслідування) нещасного випадку обстановку на робочому, а також вжити заходів до недопущення подібних нещасних випадків.

Лікувально-профілактичний заклад повинен передати протягом доби з використанням засобів зв'язку та на паперовому носії екстрене повідомлення про звернення потерпілого з посиланням на нещасний випадок на виробництві за формою:

1) підприємству, де працює потерпілий;

2) робочому органові виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі - Фонд) за місцезнаходженням підприємства, де працює потерпілий, або за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно;

3) територіальному органові Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку;

4) закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, де працює потерпілий, або такому закладові за місцем настання нещасного випадку з фізичною особою - підприємцем або особою, що забезпечує себе роботою самостійно, у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння).

Лікувально-профілактичний заклад обов'язково проводить у порядку, встановленому МОЗ, необхідні дослідження і складає протокол про наявність в організмі потерпілого алкоголю (наркотичних засобів чи отруйних речовин) та визначає ступінь його сп'яніння. Відповідний висновок чи витяг з протоколу, а також висновок про ступінь тяжкості травми (із зазначенням коду діагнозу згідно з Міжнародною статистичною класифікацією хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (МКХ-10) подаються на запит роботодавця, Фонду до утворення комісії з проведення розслідування нещасного випадку (далі - комісія) або голови комісії після її утворення протягом однієї доби з моменту одержання запиту.

Роботодавець, одержавши повідомлення про нещасний випадок (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), зобов'язаний:

1) протягом однієї години передати з використанням засобів зв'язку та протягом доби на паперовому носії повідомлення про нещасний випадок згідно з додатком 2:

- Фондові за місцезнаходженням підприємства, на якому стався нещасний випадок;

- керівникові первинної організації профспілки незалежно від членства потерпілого в профспілці (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - керівникові профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноваженій найманими працівниками особі з питань охорони праці);

- керівникові підприємства, де працює потерпілий, якщо потерпілий є працівником іншого підприємства;

- органові державного пожежного нагляду за місцезнаходженням підприємства у разі настання нещасного випадку внаслідок пожежі;

- закладові державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння);

2) протягом доби утворити комісію у складі не менш як три особи та організувати проведення розслідування.

Роботодавець зобов'язаний створити належні умови для роботи комісії (забезпечити приміщенням, засобами зв'язку, оргтехнікою, автотранспортом, канцелярським приладдям), компенсувати витрати, пов'язані з її діяльністю, а також залучених до роботи експертів, інших спеціалістів та сприяти роботі комісії з метою своєчасного і об'єктивного проведення розслідування нещасного випадку.

До складу комісії входять керівник (спеціаліст) служби охорони праці або посадова особа, на яку роботодавцем покладено виконання функцій з охорони праці (голова комісії), представник Фонду за місцезнаходженням підприємства, представник первинної профспілки (у разі наявності на підприємстві кількох профспілок - представник профспілки, членом якої є потерпілий, а у разі відсутності профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці), а також представник підприємства, інші особи.

Якщо потерпілий є працівником іншого підприємства, до складу комісії входять також представники такого підприємства та первинної організації профспілки, а у разі відсутності на підприємстві профспілки - уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці.

До складу комісії не може входити безпосередній керівник робіт. У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії входить також представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством. У разі відсутності на підприємстві, у фізичних осіб - підприємців чи в осіб, що забезпечують себе роботою самостійно, необхідної кількості осіб для утворення комісії до складу комісії входять представники роботодавця (роботодавець) та райдержадміністрації чи виконавчого органу місцевого самоврядування.

У разі настання нещасного випадку на судні морського або річкового чи рибопромислового флоту під час плавання або перебування в іноземному порту комісія утворюється капітаном такого судна, про що повідомляється власник судна, який відповідно до вимог пункту 10 цього Порядку повідомляє Фонд про нещасний випадок за місцем реєстрації (приписки) судна.

Потерпілий або уповноважена ним особа, яка представляє його інтереси, не входить до складу комісії, але має право брати участь у її засіданнях, вносити пропозиції, подавати документи щодо нещасного випадку, давати відповідні пояснення, в тому числі викладати в усній і письмовій формі особисту думку щодо обставин і причин настання нещасного випадку та одержувати від голови комісії інформацію про хід проведення розслідування.

У разі коли нещасний випадок стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно та добровільно застрахована у Пенсійному фонді України за умови сплати нею внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання (крім випадків, передбачених пунктом 37 цього Порядку), розслідування організовує Фонд за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

До складу комісії входять представник Фонду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники райдержадміністрації (у разі настання нещасного випадку в місті районного значення чи районі мм. Києва і Севастополя) чи облдержадміністрації (у разі настання нещасного випадку в місті обласного значення) (далі - місцева держадміністрація) за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також входить представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцем настання нещасного випадку.

Проведення розслідування нещасного випадку, який стався з фізичною особою - підприємцем чи особою, що забезпечує себе роботою самостійно і не застрахована у Пенсійному фонді України як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, організовує територіальний орган Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку, який утворює комісію у складі не менш як три особи.

До складу комісії входять представник територіального органу Держгірпромнагляду за місцем настання нещасного випадку (голова комісії) та представники місцевої держадміністрації за місцем настання нещасного випадку, первинної організації профспілки, членом якої є потерпілий, або територіального профоб'єднання за місцем настання нещасного випадку, якщо потерпілий не є членом профспілки.

У разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння) до складу комісії також входить представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством.

Комісія зобов'язана протягом трьох робочих днів з моменту її утворення:

- обстежити місце настання нещасного випадку, одержати письмові пояснення потерпілого, якщо це можливо, опитати осіб - свідків нещасного випадку та причетних до нього осіб;

- визначити відповідність умов праці та її безпеки вимогам законодавства про охорону праці;

- з'ясувати обставини і причини настання нещасного випадку;

- вивчити первинну медичну документацію (журнал реєстрації травматологічного пункту лікувально-профілактичного закладу, звернення потерпілого до медичного пункту або медико-санітарної частини підприємства, амбулаторну картку та історію хвороби потерпілого, документацію відділу кадрів, відділу (служби) охорони праці тощо);

- визначити, пов'язаний чи не пов'язаний нещасний випадок з виробництвом;

- установити осіб, які допустили порушення вимог законодавства про охорону праці, а також розробити план заходів щодо запобігання подібним нещасним випадкам;

- скласти у п'яти примірниках акт проведення розслідування нещасного випадку за формою Н-5 (далі - акт за формою Н-5) згідно з додатком 3 та акт про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом, за формою Н-1 (далі - акт за формою Н-1) згідно з додатком 4 (у разі, коли нещасний випадок визнано таким, що пов'язаний з виробництвом) і передати їх роботодавцеві для затвердження;

- скласти у разі виявлення гострого професійного захворювання (отруєння), пов'язаного з виробництвом, крім актів за формою Н-5 і Н-1, у шістьох примірниках картку обліку професійного захворювання (отруєння) за формою П-5 (далі - картка за формою П-5) згідно з додатком 5.

Акти за формою Н-5 і Н-1 підписуються головою та всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акта член комісії підписує його з відміткою про наявність окремої думки, яку викладає письмово і додає до акта за формою Н-5 як його невід'ємну частину.

У деяких випадках строк розслідування може бути продовжений за письмовим погодженням з територіальним органом Держгірпромнагляду за місцезнаходженням підприємства.

У разі отримання письмового погодження роботодавець приймає рішення про продовження строку проведення розслідування. У разі коли нещасний випадок визнаний комісією таким, що не пов'язаний з виробництвом, складається акт за формою Н-5.

Обставинами, за яких нещасний випадок визнається таким, що пов'язаний з виробництвом, і складається акт за формою Н-1, є:

1) виконання потерпілим трудових (посадових) обов'язків за режимом роботи підприємства, у тому числі у відрядженні;

2) перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці для виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків чи завдань роботодавця з моменту прибуття потерпілого на підприємство до його відбуття, що фіксується відповідно до правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, в тому числі протягом робочого та надурочного часу;

3) підготовка до роботи та приведення в порядок після закінчення роботи знарядь виробництва, засобів захисту, одягу, а також здійснення заходів щодо особистої гігієни, пересування по території підприємства перед початком роботи і після її закінчення;

4) виконання завдань відповідно до розпорядження роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні;

5) проїзд на роботу чи з роботи на транспортному засобі, що належить підприємству, або іншому транспортному засобі, наданому роботодавцем відповідно до укладеного договору;

6) використання власного транспортного засобу в інтересах підприємства з дозволу або за письмовим дорученням роботодавця чи безпосереднього керівника робіт;

7) виконання дій в інтересах підприємства, на якому працює потерпілий, тобто дій, які не належать до його трудових (посадових) обов'язків, зокрема із запобігання виникненню аварій або рятування людей та майна підприємства, будь-які дії за дорученням роботодавця; участь у спортивних змаганнях, інших масових заходах та акціях, які проводяться підприємством самостійно або за рішенням органів управління за наявності відповідного розпорядження роботодавця;

8) ліквідація наслідків аварії, надзвичайної ситуації техногенного або природного характеру на виробничих об'єктах і транспортних засобах, що використовуються підприємством;

9) надання підприємством шефської (благодійної) допомоги іншим підприємствам, установам, організаціям за наявності відповідного рішення роботодавця;

10) перебування потерпілого у транспортному засобі або на його стоянці, на території вахтового селища, у тому числі під час змінного відпочинку, якщо настання нещасного випадку пов'язане з виконанням потерпілим трудових (посадових) обов'язків або з впливом на нього небезпечних чи шкідливих виробничих факторів чи середовища;

11) прямування потерпілого до об'єкта (між об'єктами) обслуговування за затвердженим маршрутом або до будь-якого об'єкта за дорученням роботодавця;

12) прямування потерпілого до місця чи з місця відрядження згідно з установленим завданням, у тому числі на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності;

13) раптова серцева смерть потерпілого внаслідок гострої серцево-судинної недостатності під час перебування на підземних роботах (видобування корисних копалин, будівництво, реконструкція, технічне переоснащення і капітальний ремонт шахт, рудників, копалень, метрополітенів, підземних каналів, тунелів та інших підземних споруд, проведення геологорозвідувальних робіт під землею) або після підйому потерпілого на поверхню з даною ознакою, що підтверджено медичним висновком;

14) скоєння самогубства працівником плавскладу на суднах морського, річкового та рибопромислового флоту в разі перевищення обумовленого колективним договором строку перебування у рейсі або його смерті під час перебування у рейсі внаслідок впливу психофізіологічних, небезпечних чи шкідливих виробничих факторів;

15) оголошення потерпілого померлим унаслідок його зникнення, пов'язаного з нещасним випадком під час виконання ним трудових (посадових) обов'язків;

16) заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого під час виконання чи у зв'язку з виконанням ним трудових (посадових) обов'язків або дій в інтересах підприємства незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків невиробничого характеру, що підтверджено висновком компетентних органів;

17) одержання потерпілим травми або інших ушкоджень внаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного виробничого фактора чи середовища у процесі виконання ним трудових (посадових) обов'язків, що підтверджено медичним висновком;

18) раптове погіршення стану здоров'я потерпілого або його смерті під час виконання трудових (посадових) обов'язків внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих виробничих факторів та/або факторів важкості чи напруженості трудового процесу, що підтверджено медичним висновком, або якщо потерпілий не пройшов обов'язкового медичного огляду відповідно до законодавства, а робота, що виконувалася, протипоказана потерпілому відповідно до медичного висновку;

19) перебування потерпілого на території підприємства або в іншому місці роботи під час перерви для відпочинку та харчування, яка встановлюється згідно з правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, технологічної перерви, а також під час перебування на території підприємства у зв'язку з проведенням виробничої наради, одержанням заробітної плати, проходженням обов'язкового медичного огляду тощо або проведенням з дозволу чи за ініціативою роботодавця професійних та кваліфікаційних конкурсів, спортивних змагань та тренувань чи заходів, передбачених колективним договором, якщо настання нещасного випадку пов'язано з впливом небезпечних чи шкідливих виробничих факторів, що підтверджено медичним висновком.

...