Основи безпеки життєдіяльності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський університет ринкових відносин

Основи безпеки життєдіяльності

Навчально-методичне видання

Київ 2013

Рижиков В.С. Основи безпеки життєдіяльності: навчально-методичне видання самостійної підготовки до іспиту: Київський університет ринкових відносин. - К.: 2013. - 124 с.

Рецензент: Клименко Василь Васильович - доктор технічних наук, професор кафедри Електротехнічних систем Кіровоградського національного технічного університету.

безпека побут виробництво довкілля



1. Визначення безпеки життєдіяльності (БЖД) як науки, предмет і об'єкт дослідження БЖД

Безпека життєдіяльності (БЖД) -- комплексна дисципліна, спрямована на здобуття базових знань з проблеми забезпечення оптимальних умов існування людини у природному і техногенному середовищах. Об'єкт - це сукупність споріднених елементів серед яких виділяють один як предмет дослідження. Об'єкт наукового пізнання виступає загальною сферою пошуку, а предмет -- як те конкретне, що виявляється в результаті пошуку.

2. Назвіть основні підсистеми БЖД на державному рівні

Система БЖД на рівні держави охоплює комплекс заходів і засобів, які є її складовими (підсистемами): це охорона навколишнього природного середовища; охорона здоров'я населення; безпека санітарно-епідеміологічна, пожежна, транспортна, радіаційна та біологічна; охорона праці. Діяльність кожної з цих підсистем регулює відповідний орган центральної виконавчої влади на основі законодавчих і нормативно-правових документів. Розглянемо коротко кожну підсистему.

Охорона навколишнього природного середовища. Призначення цієї основної складової системи БЖД полягає у підтримуванні прийнятного для існування життя на Землі стану довкілля, збереженні природних ресурсів, обмеженні шкідливих викидів і скидів, сприянні гармонійному розвитку суспільства і природи. Її завдання -- формувати засади стійкого розвитку. В Україні реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища в діючій структурі органів виконавчої влади покладена насамперед на Міністерство екології та природних ресурсів України. Важливу роль у цій сфері відіграє також Міністерство аграрної політики України, комітети лісового та водного господарств.

Охорона здоров'я населення. В Україні головним органом у цій сфері є Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) України і його структурні та функціональні підрозділи в регіонах. Наприкінці 2005 р. перейменоване у Міністерство охорони навколишнього природного середовища.

Санітарно-епідеміологічна безпека. Основна мета полягає в забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, запобіганні епідеміям інфекційних захворювань. Контроль за використанням небезпечних речовин і матеріалів на виробництві, за якістю та безпекою харчових продуктів, лікарських засобів тощо здійснюють органи санітарно-епідеміологічного нагляду. В Україні санітарно-епідеміологічна служба підпорядкована МОЗ України.

Пожежна безпека. В Україні питання пожежної безпеки в усіх сферах життєдіяльності суспільства перебувають у компетенції Головного управління пожежної охорони Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, його регіональних структур.

Транспортна безпека. В Україні безпека на дорогах та автошляхах, а також безпека перевезень пасажирів і вантажів є прерогативою Державної автомобільної інспекції України. Безпека на залізничному, повітряному та водному транспорті перебуває у компетенції відповідних відомчих органів.

Радіаційна безпека. Основна мета полягає в охороні життя і здоров'я населення, його майна, навколишнього середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання. В Україні регулювальні функції у цій сфері виконує Міністерство екології і природних ресурсів України, МОЗ України та Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека набуває особливого значення в умовах розвитку атомної енергетики та промисловості. Актуальність радіаційної безпеки в Україні зумовлюється також наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Біологічна безпека. Призначення біологічної безпеки -- охорона довкілля, а також здоров'я і життя людей від небезпечних грибів, мікроорганізмів, вірусів, наслідків генетично-інженерної діяльності, генетично модифікованих організмів рослин, тварин та продуктів, що містять їх складові. В Україні органами управління у цій сфері є Міністерство екології і природних ресурсів України та МОЗ України.

Охорона праці. Загалом це система заходів і засобів техніки безпеки на виробництві, яка охоплює зазначені щойно підсистеми. В Україні нагляд за станом охорони праці на підприємствах, в організаціях і установах здійснюють спеціальні центральні і територіальні структури Міністерства праці та соціальної політики України, МОЗ України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністерства внутрішніх справ України та ін. Основна відповідальність за безпеку життєдіяльності людей на виробництві (підприємстві, в установі чи організації) покладена на роботодавця, який має створити безпечні умови праці для своїх працівників.

3. Що таке екологічний моніторинг?

Основні задачі екологічного моніторингу: спостереження за станом біосфери, оцінка і прогноз її стану, визначення ступеня антропогенного впливу на навколишнє середовище, виявлення факторів і джерел впливу. В кінцевому випадку метою моніторингу навколишнього середовища є оптимізація відносин людини з природою, екологічна орієнтація господарської діяльності.

Визначення і моніторинг

Кожна Договірна Сторона, наскільки це можливо і доцільно,

зокрема для цілей:

a) визначає компоненти біологічного різноманіття, які мають важливе значення для її збереження і сталого використання, з урахуванням орієнтовного переліку категорій;

б) шляхом вибору зразків та інших методів здійснює моніторинг компонентів біологічного різноманіття, визначених згідно підпунктом a) вище, приділяючи особливу увагу тим, які потребують прийняття негайних заходів щодо збереження, а також тим, які відкривають найбільші можливості для сталого використання;

в) визначає процеси і категорії діяльності, які мають або ймовірні справляти значний несприятливий вплив на збереження і стале використання біологічного різноманіття, і здійснює моніторинг їх наслідків шляхом відбору зразків та інших методик; і

г) збирає і систематизує тим або іншим чином дані, одержані в результаті діяльності визначення і моніторингу згідно з підпунктами a, б, г.

4. Як здійснюється нормативно-правове забезпечення функціонування БЖД ?

Контроль за системами та засобами БЖД у межах своєї компетенції згідно з чинним законодавством здійснюють спеціальні органи центральної державної та місцевої влади, що відповідають за забезпечення безпеки життєдіяльності суспільства, а також роботодавці. Прийнятний рівень БЖД досягається за допомогою відповідних законодавчих і нормативно-правових документів, положень, інструкцій, вказівок тощо.

Основні засади БЖД викладено в Конституції України: "людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю" (ст. 3); "забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи -- катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком держави" (ст. 16); "кожна людина має невід'ємне право на життя . Обов'язок держави -- захищати життя людини. Кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань" (ст. 27); "громадяни мають право на соціальний захист ." (ст. 46); "кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування ." (ст. 49); "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та відшкодування завданої порушенням цього права шкоди. Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена" (ст. 50). Вплив конкретних чинників, які можуть негативно впливати на здоров'я і життя людини (або створюють загрозу безпеці людини), так само регулюється відповідними законодавчими і нормативно-правовими документами. Коротко розглянемо основні найважливіші з них.

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища"

Закон України "Про охорону атмосферного повітря"

Закон України "Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення"

Закон України "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку"

Закон України "Про екологічну експертизу"

Закон України "Про пестициди і агрохімікати"

Закон України "Про поводження з радіоактивними відходами"

Закон України "Про охорону праці”

Закон України "Основи законодавства України "Про охорону здоров'я"

Закон України "Про цивільну оборону України"

Закон України "Про дорожній рух"

Закон України "Про пожежну безпеку"

Законом України "Про якість та безпеку харчових продуктів і продовольчої сировини"

Закон України "Про захист людини від впливу іонізуючих випромінювань"

Закон України "Про відходи"

Закон України "Про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному аспекті"

5. Дайте визначення поняття “ризику”

Явище безпеки характеризується 4 суттєвими ознаками, а саме:

- універсальністю: безпека турбує всіх людей на землі, оскільки відсутність безпеки має загальні загрози нормальному життю (безробіття, наркоманія, злочинність, тероризм, забруднення довкілля, порушення прав і свобод людини);

- взаємозалежністю: безпека нині більше не стосується тільки окремої людини, соціальної групи чи навіть країни (голод, захворювання, забруднене середовище, торгівля наркотиками, етнічні конфлікти не є ізольованими подіями, які обмежені житлом людини чи національними кордонами);

- підконтрольністю розвитку подій: про безпеку можна говорити тільки тоді, коли та чи інша небезпека виявляється на ранніх етапах виникнення, коли ліквідуються глибинні утворення дисбалансу між людиною і світом, а не їх трагічні наслідки. Значно дешевше та більш гуманно діяти на ранніх етапах відповідно до розвитку подій, ніж пускати події за течією;

- проблемністю людського життя, яка не дає змоги повно розв'язати проблему безпеки людини, домогтися абсолютної ліквідації небезпеки, тому людські проблеми повинні бути мінімізовані, оскільки має значення все: як живеться людині в суспільстві, який її соціальний і духовний потенціал, наскільки вона вільна у виборі та на які вчинки спонукає її оточення.



6. Що таке безпека та небезпека з точки зору безпеки життєдіяльності?

Небезпека - це центральне поняття безпеки життєдіяльності і являє собою явища, процеси, об'єкти, властивості, які здатні за певних умов завдати шкоди здоров'ю чи життю людини як прямо, так і згодом. Життєвий досвід людини показує, що шкоду людині може нанести будь-яка діяльність: робота на виробництві (трудова діяльність), різні види відпочинку, розваги та навіть діяльність, пов'язана з навчанням.

Небезпека - це явище або вплив на людину несприятливих або навіть несумісних із життям факторів. Небезпека зберігає всі системи, які мають енергію, хімічні або біологічні активні компоненти, а також характеристики, які не відповідають умовам життєдіяльності людини.

7. Дайте визначення поняття “нездоров'я”, “передхвороба”, “надійність”, “потенційно небезпечний об'єкт”

Передхвороба («третій стан») і хвороба - це варіанти здоров'я, коли рівень його низький або мають місце певні його дефекти. "Здоров'я - це динамічна рівновага організму з навколишнім середовищем (природним і соціальним), при якій всі закладені в біологічній і соціальній суті людини фізичні, духовні і інші здібності виявляються найбільш повно і гармонійно, всі життєво важливі підсистеми людського організму функціонують з максимально можливою інтенсивністю, загальний стан цих функцій підтримується на рівні, оптимальному для цілісності організму, його працездатності, а також швидкого і адекватного пристосування (адаптації) до умов зовнішньої середовища, які постійно змінюються." Основна ознака передхвороби - можливість розвитку патологічного процесу поза дією зовнішніх чинників внаслідок зниження резервів здоров'я.)

Надійність - це, перш за все, уявлення про партнера, який здатний виконувати свої зобов'язання, на якого можна покластися в скрутній ситуації.

Відповідної інформації у базі даних Державного реєстру потенційно небезпечних об'єктів (далі - Державний реєстр ПНО). У цьому Положенні використано терміни, що вживаються в такому значенні: потенційно небезпечний об'єкт - об'єкт, на якому можуть використовуватися або виготовляються, переробляються, зберігаються

чи транспортуються небезпечні речовини, біологічні препарати, а також інші об'єкти, що за певних обставин можуть створити реальну загрозу виникнення аварії.

8. Дайте визначення біологічного різноманіття та його ролі у функціонуванні екосистем

Стале використання компонентів біологічного різноманіття.

Кожна Договірна Сторона, настільки це можливо і доцільно:

1) передбачає розгляд питань збереження і сталого використання біологічних ресурсів у процесі прийняття рішень на національному рівні;

2) приймає заходи щодо використання біологічних ресурсів для запобігання або зведення до мінімуму несприятливого впливу на біологічне різноманіття;

3) захищає і заохочує традиційні способи використання біологічних ресурсів відповідно до встановлених культурних звичаїв, які сумісні з вимогами щодо збереження або сталого використання;

4) надає місцевому населенню підтримку у розробці і впровадженні заходів щодо виправлення становища у деградованих районах, у яких зменшилось біологічне різноманіття;

5) заохочує співробітництво між урядовими органами і приватним сектором своєї країни у розробці методів сталого використання біологічних ресурсів.

9. Що таке реактивність організму?

Поняття" реактивність "означає відповідь організму на ті чи інші внутрішні чи зовнішні подразнення.

10. Які системи тканин та органів організму сприймають дію факторів довкілля?

В межах діапазону толерантності людина пристосовується до умов довкілля завдяки численним захисним і пристосувальним (адаптивним) реакціям організму, головні з яких: підтримання сталості властивостей внутрішнього середовища (гомеостаз), регенераційні процеси, імунітет, регуляція обміну речовин тощо. В межах оптимуму ці реакції забезпечують найефективніше функціонування, високу працездатність, ефективне відновлення. Та в разі переходу якого-небудь фактора в зону песимуму ефективність окремих адаптивних систем знижується або пристосувальна здатність взагалі втрачається. В організмі починаються патологічні зміни, що свідчить про певне захворювання. Патологічний стан під впливом несприятливих факторів середовища проявляється найчастіше в отруєннях (токсикозах), алергічних реакціях, злоякісних пухлинах, спадкових хворобах, уроджених аномаліях.

11. Екологічна психологія як наука

Екологічна психологія - вивчає психологічні аспекти поліпшення природних умов життєдіяльності людини та виховує екологічну свідомість. Екологічна психологія є відносно новою галуззю психологічної науки, але її значення в усьому світі стрімко зростає, особливо в умовах очікуваної людством глобальної екологічної кризи. В Україні перші екопсихологічні дослідження провели у зв'язку з трагічними наслідками Чорнобильської катастрофи.

12. Дайте визначення поняття “природного середовища”

Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначає поняття екологічної безпеки та заходи щодо її забезпечення, екологічні вимоги до розміщення, проектування, будівництва, реконструкції, введення в дію підприємств та інших об'єктів, про застосування мінеральних добрив, засобів захисту рослин, токсичних хімічних речовин; передбачає заходи щодо охорони навколишнього природного середовища від шкідливого біологічного впливу, шкідливого впливу фізичних факторів та радіоактивного забруднення, від забруднення виробничими, побутовими та іншими відходами.

У Законі дається поняття зон надзвичайних екологічних ситуацій (екологічної катастрофи, підвищеної екологічної небезпеки). Встановлена дисциплінарна, адміністративна, цивільна і кримінальна відповідальність за екологічні правопорушення.

Основними з них є:

-- порушення прав громадян на екологічно безпечне навколишнє природне середовище;

-- порушення норм екологічної безпеки;

-- порушення вимог законодавства про проведення екологічної експертизи;

-- допущення наднормативних, аварійних, залпових викидів і скидів у навколишнє природне середовище;

-- самовільне використання природних ресурсів, перевищення лімітів та порушення інших вимог використання природних ресурсів;

-- невжиття заходів щодо попередження та ліквідації екологічних наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

-- порушення природоохоронних вимог при зберіганні, транспортуванні, використанні, захороненні хімічних, токсичних та радіоактивних речовин, виробничих, побутових та інших відходів;

-- відмова від надання своєчасної, повної та достовірної інформації про стан навколишнього природного середовища, джерела його забруднення та інше.

13. Охарактеризуйте основні реакції організму на вплив факторів навколишнього середовища

Середовище -- одне з основних екологічних понять, під ним ми розуміємо комплекс природних тіл і явищ, з якими організм знаходиться у прямих або опосередкованих зв'язках.

Фактори навколишнього середовища забезпечують існування в просторі та часі. Засвоєння і використання факторів здійснюється організмом через адаптації.

Організм як елементарна частинка живого світу в середовищі свого існування знаходиться під одночасним впливом кліматичних, біотичних факторів, які разом називаються екологічними.

Екологічний фактор -- це будь-який елемент середовища, який здатний справляти прямий чи опосередкований вплив на живі організми, хоча б протягом однієї фази їхнього розвитку.

Модифікаційна мінливість -- зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Зміни в організмі, або модифікації, не успадковуються. У цілому поняття «модифікаційна мінливість» відповідає поняттю «визначена мінливість», яке ввів Дарвін.

14. Яким чином розвиток науково-технічного прогресу впливає на довкілля?

В умовах науково-технічного прогресу значно ускладнились взаємов-ідносини суспільства з природою. Людина отримала можливість впливати на хід природних процесів, підкорила сили природи, почала опановувати майже всі доступні відновні і невідновні природні ресурси, але разом з тим забруднювати і руйнувати довкілля.

Моніторинг (monitoring) -- це постійне спостереження, оцінка і прогноз стану навколишнього середовища у зв'язку з господарською діяльністю людини. Таке спостереження передбачає: І) усвідомлення інноваційних змін, що відбуваються; 2) прогноз і оцінку активних сил НТП, що впливають на процес прискорення інноваційних змін; 3) контроль змін та адаптування до них соціо економічних систем різного типу.)

15. Класифікація забруднень навколишнього середовища

Забрудником прийнято вважати будь-який (природний і антропогенний) фізичний агент, хімічна речовина і біологічний вид (головним чином мікроорганізми), що потрапляє в довкілля або виникає в ній в кількостях, що виходять за рамки звичайної своєї наявності - граничних природних коливань або середнього природного фону в даний час. Якнайповніше набір таких "перешкод" - забруднень, що призводять до деградації екосистем і зниження якості середовища проживання, можна представити у вигляді схеми комплексного забруднення середовища.

Рис. Забруднення оточуючого середовища

16. Що таке раціональне ресурсозбереження та природокористування?

Ресурсозбереження -- це прогресивний напрям використання природно-ресурсного потенціалу, що забезпечує економію природних ресурсів та зростання виробництва продукції при тій самій кількості використаної сировини, палива, основних і допоміжних матеріалів. Основні стратегічні напрями ресурсозбереження можуть бути зведені до таких: комплексне використання мінерально-сировинних і паливних ресурсів; впровадження ресурсозберігаючої техніки і технології; широке використання в галузях переробної промисловості вторинної сировини; стабілізація земельного фонду, відновлення родючості землі, рекультивація відпрацьованих кар'єрів тощо; ефективне регулювання лісокористування, підтримання продуктивності лісів, активне лісовідновлення; збереження рекреаційних ресурсів при розміщенні нових промислових об'єктів.

Стосовно природокористування - це означає послідовний розвиток наукових засад охорони навколишнього середовища і раціонального використання його ресурсів на основі таких принципів, як планомірність, пропорційність, оптимальність.

17. Що означає термін “екологізація виробництва”?

Екологізація виробництва є складовою економічної політики держави. Основи екологічної політики України визначені "Законом про охорону навколишнього природного середовища".

Екологізація виробництва - шляхи удосконалення існуючих та створення нових технологічних процесів, які більш повно задовольняють принципу не порушення екологічної рівноваги.

Основними напрямками ЕВ є розробка та наукове обґрунтування нових технологічних процесів, оптимізація використання ресурсів, їх комплексне та багаторазове використання, а також рекультивація порушеного природного середовища.

18. Проаналізуйте особливості існування людини у навколишньому середовищі, зміненому науково-технічним прогресом

З самого початку існування людей на Землі їхня життєдіяльність проходила у навколишньому середовищі, а здоров'я формувалось залежно від впливу природних факторів на організм.

Досягнення науково-технічного прогресу в усіх галузях діяльності людини зумовили зміни і в її житті, характері праці й, безперечно, відобразились на ній самій.



19. Класифікація екологічних факторів

Екологічні фактори можуть бути об'єднані за природою їхнього походження або залежно від їхньої динаміки та дії на організм. За характером походження розрізняють:

-- абіотичні фактори, котрі зумовлюються дією неживої природи і поділяються на кліматичні (температура, світло, сонячна радіація, вода, вітер, кислотність, солоність, вогонь, опади тощо), орографічні (рельєф, нахил схилу, експозиція) та геологічні.

-- біотичні -- дія одних організмів на інші, включаючи всі взаємовідносини між ними.

-- антропогенні фактори вплив на живу природу життєдіяльності людини.

З екологічних позицій середовище - це природні тіла і явища, з якими організм знаходиться чи в прямих непрямих стосунках. Організм довкілля характеризується величезною різноманітністю, складаючись з безлічі динамічних в часі і просторі елементів, явищ, умов, які розглядаються в якості чинників.

Екологічний чинник - це будь-яка умова середовища, здатна чинити прямий або непрямий вплив на живі організми. У свою чергу організм реагує на екологічний чинник пристосовними реакціями.

Екологічні чинники середовища, з якими пов'язаний будь-який організм, діляться на 2 категорії:

1) Чинники неживої природи (абиотические)

2) Чинники живої природи (біотичні)

Абиотические:

- кліматичні (світло, волога, тиск, температура, рух повітря)

- грунтові (склад, вологоємкість, щільність, повітропроникність)

- орографічні (рельєф, висота над рівнем моря, експозиція схилу)

- хімічні (склади газового повітря, сольовий склад води, кислотність)

Біотичні:

- фітогенні (рослини)

- зоогенні (тварини)

- мікробіогенні (віруси, бактерії)

- антропогенні (діяльність людини).

Виділяють шість груп екологічних проблем:

* атмосферні (забруднення атмосфери: радіологічне, хімічне, механічне, теплове);

* водні (виснаження і забруднення поверхневих і підземних вод, забруднення морів і океанів);

* геолого-геоморфологічні (інтенсифікація несприятливих геолого-геоморфологічних процесів, порушення рельєфу і геологічної будови);

* грунтові(забруднення грунтів, ерозія, дефляція, вторинне засолення, заболочування і ін.);

* біотичні (зведення рослинності, деградація лісів, пасовищна дигресія, скорочення видової різноманітності і ін.);

* комплексні (ландшафтні) - запустинювання, зниження біорізноманітності, порушення режиму природоохоронних територій.

20. Назвіть основні кліматичні фактори, дайте їм характеристику

Для існування живих організмів найбільше значення мають такі кліматичні фактори, як температура, вологість, світло.

21. Яким чином вплив енергії сонця впливає на життєдіяльність організму

Земля отримує від Сонця всього одну двомільярдну частину сонячного випромінювання. Цього досить, щоб обігріти Землю та постачати необхідною енергією життєдіяльності організму. Великий вплив на погоду та життєдіяльність людини мають процеси, які відбуваються на Сонці.

22. Негативні і позитивні аспекти впливу ультрафіолетового випромінювання на організм людини

Вимірювання ультрафіолетового випромінювання грають особливу роль в медицині та при забезпеченні безпеки людей. Це випромінювання може мати як корисну лікувальною дію, так і завдавати шкоди живим організмам.

Ультрафіолетове випромінювання (ultra -- «за межами»), скорочено УФ-випромінювання або ультрафіолет -- невидиме оком людини електромагнітне випромінювання, що займає спектральну область між видимим і рентгенівським випромінюваннями в межах довжин хвиль 400-10 нм.

На людину і тварин малі дози УФ-випромінювання впливають благотворно -- сприяють утворенню вітамінів групи D, покращують імунобіологічні властивості організму. Характерною реакцією шкіри на УФ-випромінювання є специфічне почервоніння -- еритема (максимальну еритемну дію має випромінювання з довжиною хвилі 296,7 нм та = 253,7 нм), яка звичайно переходить в захисну пігментацію -- «загар». Великі дози УФ-випромінювання можуть викликати пошкодження очей (фотоофтальмію) і опік шкіри.

Вплив на здоров'я людини.

Часті і надмірні дози в деяких випадках можуть зумовлювати канцерогенну дію на шкіру.

Біологічні ефекти ультрафіолетового випромінювання в трьох спектральних ділянках істотно різні, тому біологи іноді виділяють, як найбільш важливі в їх роботі, такі діапазони:

* Близький ультрафіолет, УФ-A промені (UVA, 315--400 нм)

* УФ-B промені (UVB, 280--315 нм)

* Далекий ультрафіолет, УФ-C промені (UVC, 100--280 нм)

Практично весь UVC і приблизно 90% UVB поглинаються озоном, а також водяною парою, киснем і вуглекислим газом при проходженні сонячного світла через земну атмосферу. Випромінювання з діапазону UVA досить слабо поглинається атмосферою. Тому радіація, що досягає поверхні Землі, в значній мірі містить ближній ультрафіолет UVA, і, в невеликій частці -- UVB.

23. Визначте біологічну дію інфрачервоного, електромагнітного та іонізуючого випромінювань

Техногенні джерела електромагнітного випромінювання, засоби та заходи захисту від їх впливу

У сучасному місті джерелом штучних електромагнітних полів (ЕМП) є радіо, телевізійні центри, ретранслятори, засоби радіозв'язку різного призначення, лінії електропередач, особливо високовольтні, а також електротранспорт, різні електроенергетичні установки. В аеропортах і на військових об'єктах працюють потужні радіолокаційні станції, радіопередавачі. Кількість джерел і потужність полів, які вони створюють, щорічно зростає.

ЕМП мають певну потужність, енергію і поширюються у вигляді електромагнітних хвиль. Основними параметрами електромагнітних коливань є: довжина хвилі, частота коливань, швидкість розповсюдження. За частотою антропогенні електромагнітні випромінювання класифікуються на низькочастотні (до 30 кГц), високочастотні (ВЧ до 30 МГц); ультрависокочастотні (УВЧ до 3000ГГц). Частота коливань визначається в герцах (Гц).

Внаслідок дії ЕМП можливі як гострі, так і хронічні ураження, порушення в системах і органах, функціональні зміни в діяльності нервово-психічної, серцево-судинної, ендокринної, кровотворної та інших систем. При цьому спостерігається загальна слабкість, підвищені втома, пітливість, сонливість, а також розлад сну, головний біль, болі в області серця. З'являється роздратування, втрата уваги, пригнічуються харчові та статеві рефлекси, порушується діяльність серцево-судинної системи, змінюється склад крові.

Вплив надвисокочастотного випромінювання викликає нагрівання живих тканин організму. Особливо шкідливе перегрівання таких органів як очі, мозок, нирки тощо. Зростання інтенсивності впливає на нервову систему, на клітини печінки, підвищує тиск, призводить до змін у корі головного мозку, до втрати зору.

ЕМП низькочастотного діапазону, перш за все промислової частоти 50 Гц, викликають порушення функціонального стану центральної нервової системи, серцево-судинної системи, спостерігається підвищена втомлюваність, млявість, зниження точності робочих рухів, зміна кров'яного тиску і пульсу, аритмія, головний біль.

Для запобігання професійних захворювань, викликаних впливом ЕМП, встановлені припустимі норми опромінення.

Засоби і заходи захисту електромагнітних випромінювань: часом; відстанню; екранізацією джерел випромінювання; зменшення випромінювання безпосередньо в самому джерелі випромінювання; екранування робочих місць; засоби індивідуального захисту; виділення зон випромінювання.

Інфрачервоне (ІЧ) випромінювання - частина електромагнітного спектра, яка межує з випромінюванням видимого діапазону але має трохи більшу довжину хвиль. Штучними джерелами інфрачервоного випромінювання є будь-які поверхні , температура яких вища за температуру поверхні, яка підлягає опроміненню.

Ефект дії інфрачервоного випромінювання залежить від довжини хвилі, яка зумовлює глибину проникнення. Дія інфрачервоних випромінювань зводиться до нагрівання шкіри, очей, до порушення діяльності центральної нервової системи, серцево-судинної системи, органів травлення. При інтенсивній дії на непокриту голову може виникнути так званий сонячний удар, який проявляється головним болем, запамороченням, втратою свідомості тощо. Засоби та заходи захисту від дії ІЧ випромінювання: теплоізоляція гарячих поверхонь; охолодження тепловипромінюючих поверхонь; екранування джерел випромінювання; застосування засобів індивідуального захисту; організація раціонального режиму праці та відпочинку.

Ультрафіолетове (УФ) випромінювання - частина електромагнітного спектра, яка межує з випромінюванням оптичного діапазону але має трохи меншу довжину хвиль. Особливістю УФ випромінювання є висока сорбційність - їх поглинає більшість тіл. Ультрафіолетове випромінювання, яке становить близько 5% щільності потоку сонячного випромінювання, є життєво необхідним фактором, який сприятливо впливає на організм, знижує чутливість організму до деяких негативних впливів; оптимальні дози УФ випромінювання активізують дію серця, обмін речовин, підвищують активність ферментів, поліпшують кровотворення, чинять антирахітичну і бактерицидну дію. Штучними джерелами УФ випромінювання є електрозварка, електротравлення сталі, апаратура електрозв'язку , станції радіомовлення.

УФ випромінювання може стати причиною гострих і хронічних професійних захворювань. Найбільш уразливі очі (електроофтальмія), шкіра (дерматити, екзема, старіння шкіри, злоякісні пухлини). Виникають загально токсичні симптоми - головний біль, запаморочення, підвищена температура тіла, підвищена втома, нервове збудження.

Заходи і засоби захисту від впливу ультрафіолетових випромінювань: відстанню, екрануванням джерел випромінювання, екрануванням робочих місць, засоби індивідуального захисту, спеціальним фарбуванням приміщень, раціональним розташуванням робочих місць.

Основні заходи та засоби захисту від джерел випромінювання

До техногенних випромінювань відносяться іонізуюче, електромагнітне та віброакустичне.

Поняття “іонізуюче випромінювання” об'єднує різноманітні види, різні за своєю природою, випромінювання. Подібність їх полягає в тому, що усі вони відрізняються високою енергією, мають властивість іонізувати і руйнувати біологічні об'єкти.

Іонізуюче випромінювання - це будь-яке випромінювання, взаємодія якого із середовищем приводить до утворення електричних зарядів різних знаків. Розрізняють корпускулярне і фотонне іонізуюче випромінювання.

Фотонне - потік електромагнітних коливань, що поширюються у вакуумі з постійною швидкістю 300000 км/с. Це ( випромінювання і рентгенівське випромінювання. До фотонного випромінювання належить й ультрафіолетове випромінювання.

Випромінювання характеризуються за своєю іонізуючою і проникаючою спроможностями. Іонізуюча спроможність визначається питомою іонізацією, тобто числом пар іонів, що утворюються частинкою в одиниці об'єму, маси середовища або на одиниці довжини шляху. Проникаюча спроможність визначається розміром пробігу, тобто шляхом, пройденим часткою в речовині до її повного зникання. Джерела іонізуючих випромінювань поділяються на природні (космічні промені, радіоактивні породи земної кори) та штучні (антропогенні). Штучними джерелами іонізуючих випромінювань є ядерні вибухи, ядерні установки для виробництва енергії, ядерні реактори, прискорювачі заряджених частинок, рентгенівські апарати, прилади апаратури засобів зв'язку високої напруги тощо.



24. Норми екзогенних хімічних речовин у воді, атмосферному повітрі, ґрунті, харчових продуктах

До екзогенних належать сполуки, які потрапили в харчові продукти із зовнішнього середовища. Наприклад, у рослинну продукцію - внаслідок застосування понаднормативних доз мінеральних добрив, пестицидів; у тваринницьку - стимуляторів росту тварин, антибіотиків. До цієї ж групи належать екстракти тари, технологічного обладнання, рештки дезинфікуючих або мийних засобів, промислових відходів тощо.

Екзогенні хімічні речовини, що вносяться в грунт цілеспрямовано. У зв'язку з високим економічним ефектом, пов'язаним з використанням препаратів для боротьби з шкідниками і хворобами рослин і підвищення врожайності, їх застосування у всьому світі в XX ст. зросло. Тому з кожним роком в грунт поступає уся більша кількість пестицидів, мінеральних речовин, структуроутворювачів грунту, стимуляторів зростання рослин та ін.)

25. Що таке техногенне середовище?

Техногенне середовище -- це навколишнє середовище, яке є похідною діяльності людини, тобто середовище, яке виникло як наслідок цілеспрямованої діяльності людства.

26. Охарактеризуйте вплив урбанізації на існування людини

Урбанізація є соціальним процесом, який характеризує сучасну дійсність. Вона має як позитивні, так і негативні наслідки. Загальні їх тенденції простежуються і в Україні.

Отже, урбанізація - це багатогранний процес, що охоплює різноманітні аспекти розвитку міст: демографічні, соціально-економічні, етнографічні, геокультурні та ін.

Урбанізація (urbanus - міський) - процес підвищення ролі міст в розвитку суспільства. Передумови урбанізації - зростання в містах промисловості, розвиток їх культурних і політичних функцій, поглиблення територіального розподілу праці. Для урбанізації характерні приплив в міста сільського населення і зростаючий маятниковий рух населення з сільського оточення і найближчих малих міст у великі міста (на роботу, по культурно-побутових потребах та ін.). Процес, зворотний урбанізації, називається рурализаціею.

Процес урбанізації йде за рахунок:

* * природного приросту міського населення;

* * перетворення сільських населених пунктів в міські;

* * формування широких приміських зон;

* * міграції з сільської місцевості в міську.

27. Проаналізуйте основні причини виникнення негативних факторів техногенного середовища

Техногенні джерела небезпеки - це передусім небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів, з експлуатацією підіймально-транспортного обладнання, використанням горючих, легкозаймистих і вибухонебезпечних речовин та матеріалів, з використанням процесів, що відбуваються при підвищених температурах та підвищеному тиску, з використанням електричної енергії, хімічних речовин, різних видів випромінювання (іонізуючого, електромагнітного, акустичного). Джерелами техногенних небезпек є відповідні об'єкти пов'язані з впливом на людину об'єктів матеріально-культурного середовища.

Джерелами (носіями небезпек) є природні процеси і явища, техногенне середовище та людські дії, що криють у собі загрозу небезпеки.

28. Основні властивості фізичних забруднювачів, їх вплив на біосферу

Забруднення - це внесення у навколишнє середовище або виникнення в ньому нових, зазвичай не характерних хімічних і біологічних речовин, агентів внесення в надлишковій кількості будь-яких уже відомих речовин, які чинять шкідливий вплив на природні екосистеми й людину і яких природа не здатна позбутися самоочищенням.

Характер забруднення. Основними джерелами антропогенного забруднення середовища є виробники енергії (ТЕС, АЕС, ГРЕС, котельні), усі промислові об'єкти (в першу чергу металургійні, хімічні, нафтопереробні, цементні, целюлозно-паперові), екстенсивне, перехімезоване сільськогосподарське виробництво, військова промисловість і військові об'єкти, автотранспорт та інші види транспорту (морський, річковий, залізничний, повітряний), гірниче виробництво. Антропогенні забруднення виникають внаслідок діяльності людини.

Екологічна катастрофа - це зміни необоротного характеру, що відбулися в екосистемах чи в біосфері.

Види забруднювачів та їх вплив на здоров'я людини, природу, але загалом нині ці забруднення можна об'єднати в такі групи:

- механічні, хімічні, фізичні та біологічні (за типом походження);

- матеріальні, енергетичні (за типом походження);

- стійкі, середньо тривалі й нестійкі (за часом взаємодії з довкіллям);

- прямого та непрямого впливу на біоту (за способом впливу);

- навмисні, супутні, аварійно-випадкові.

Фізичні забруднення - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.

29. Наслідки впливу фізичних забруднювачів на довкілля

За іншою класифікацією всі антропогенні забруднення поділяються на дві великі групи - матеріальні й енергетичні. До першої належать:

- атмосферні забруднення (газоподібні, пароподібні, тверді, у вигляді туману й змішані);

- стічні води (оборотні, умовно чисті й забрудненні, зі значним перевищенням концентрації шкідливих речовин);

- тверді відходи (токсичні та нетоксичні).

До другої групи відносяться теплові викиди, шуми, вібрації, ультразвук й інфразвук й інфразвук, електромагнітні поля, світлове, лазерне, інфрачервоне, ультрафіолетове випромінювання, іонізація, електромагнітне випромінювання.

30. Хімічне забруднення та його основні властивості

Хімічні забруднення - тверді, газоподібні й рідкі речовини, хімічні елементи й сполуки штучного походження, які надходять - у біосферу, порушуючи встановлені природою процеси кругообігу речовин і енергії.

Висновки з оцінки хімічної обстановки повинні включати:

- можливі санітарні втрати серед персоналу об'єкту, населення і аварійно-рятувальних формувань ЦЗ;

- обсяг робіт з надання медичної допомоги ураженим;

- можливості і умови евакуації уражених, хворих і населення з осередку хімічного забруднення;

- придатність до вживання продуктів харчування і питної води.

Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених речовин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угру-повання):

· атмосфера, · вода, · грунт.

Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу: · рослини, · тварини, · гриби, · мікроорганізми.

31. Комбінована дія фізичних і хімічних забруднювачів

Фізичні забруднення - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.

Фізичні забруднення - це зміни теплових, електричних, радіаційних, світлових полів у природному середовищі, шуми, вібрації, гравітаційні сили, спричинені людиною.

32. Як впливає діяльність людини на навколишнє природне середовище?

Довкілля -- навколишнє середовище людини, зумовлене в даний момент сукупністю факторів, здатних чинити пряму або непряму, негайну або віддалену дію на людину, її здоров'я і життя.

Природне навколишнє середовище, що часто називається просто навколишнім середовищем або довкілля -- всі живі та неживі об'єкти, що природно існують на Землі або в деякій її частині (наприклад, навколишнє середовище країни). Цей термін включає декілька ключових компонентів:

1. Повні одиниці рельєфу, які функціонують як природні системи без значного людського втручання, зокрема всі рослини, тварини, скелі, тощо і природні явища, що відбувається в їх межах.

2. Універсальні природні ресурси і фізичні явища, що не мають чітких меж, наприклад повітря, вода і клімат, також як і випромінювання, електрична напруга і магнетизм, що не походять від людської діяльності.



33. Охарактеризуйте сучасний стан проблеми чистої води

Водні ресурси - це поверхневі і підземні води, придатні для використання в народному господарстві. Частина користувачів (промисловість, сільське і комунальне господарства) безповоротно забирають воду з рік, озер, водосховищ, водоносних горизонтів. Інші використовують не саму воду, а її енергію, водну поверхню або водоймище загалом (гідроенергетика, водний транспорт, рибництво.

Вода - найважливіший для людства ресурс. Постійне зниження якості поверхневих вод обмежує можливості їх застосування в питному водопостачанні, потребує досконаліших систем очистки тощо. Забруднюються людиною і води Світового океану, особливо внутрішні моря. Це призводить до зменшення рибних ресурсів, рекреаційної цінності курортних зон та ін. Екологічні проблеми нашої планети виникли в процесі взаємодії суспільства і природи. Протягом усієї своєї Історії людство поступово посилювало тиск на природу, усе більше порушуючи в ній екологічну рівновагу.

Зростає дефіцит чистої прісної води. Це пов'язано не тільки з ростом водоспоживання, але і з забрудненням багатьох водойм, звідки без спеціального очищення воду брати вже неможливо.

34. Вплив на людський організм низьких і високих температур природного середовища

На організм людини впливає такий кліматичний чинник, як температура. Температура - один із важливих абіотичних факторі, що впливаю на фізіологічні функції всіх живих організмів. Температура залежить від географічної широти, висоти над рівнем моря, та пори року.

У фізіологічних умовах температура здорової людини протягом дня 36,4-36,9 за Цельсієм, зранку вона нижча, ніж увечері. Після приймання їжі та посиленої фізичної роботи вона незначно підвищується. У грудних дітей температура тіла вища, а у людей похилого віку - нижча.

Коли температурні чинники змінюються, то людський організм виробляє щодо кожного чинника специфічні реакції пристосування. Тобто адаптується.

Адаптація - це процес пристосування організму чи його окремих органів до змінених умов середовища.

Температура навколишнього середовища нижча від температури тіла. Внаслідок цього, між довкіллям та організмом людини відбувається обмін тепла, завдяки його віддачі поверхнею тіла і через дихальні шляхи в оточуючий простір - цей процес називають тепловіддачею. Утворення тепла в організмі людини у результатів окислювальних процесів називають теплоутворенням.

Внаслідок подразнення холодових рецепторів змінюються рефлекторні реакції, які регулюють збереження тепла: звужують кровоносні судини шкіри, зменшується тепловіддача організму. Переважання тепловіддачі над теплоутворенням спричинює зниження температури тіла і порушення організму. При температурі 35оС порушується психіка, подальше зниження температури уповільнює кровообіг, обмін речовин, а нижче 25оС зупиняється дихання.

Висока температура середовища збуджує теплові рецептори, імпульси, яких включають рефлекторні реакції, спрямовані на підвищення тепловіддачі. При цьому розширюються судини шкіри, збільшується кровообіг, зростає теплопровідність тканин. Якщо для цього недостатньо теплової рівноваги, то підвищується температура шкіри і починається рефлекторне потовиділення - спосіб віддачі тепла. Віддача тепла відбувається через шкіру ніг, рук, обличчя - багато потових залоз.



35. Що таке енергетичне забруднення оточуючого середовища?

Якість оточуючого (навколишнього) середовища - це ступінь відповідності (адекватності) його потребам (особливостям) системи, що розглядається (екосистема, біоценоз, популяція тощо).

При цьому найвища якість середовища - це такий його стан, за якого об'єкт, якість середовища для якого оцінюється, характеризується максимальним значенням стану благополуччя. Таке розуміння якості середовища уможливлює його кількісну характеристику за відповідними кожній системі інтегральними показниками стану благополуччя, у разі екологічної оцінки будь-якого несприятливого впливу, вкрай важливо оцінити кількісно його негативний вплив на інтегральні показники біоценозу чи екосистеми в цілому.

Забруднювачем вважається будь-який (природний чи антропогенний) фізичний агент, хімічна речовина чи біологічний вид, що потрапляє в навколишнє середовище і викликає в ньому зміни, в кількостях, що виходять за межі звичайних і викликають забруднення середовища. Класифікація енергетичне забруднення.

Явище енергетичного забруднення породжене людською цивілізацією. Електромагнітні поля, теплове забруднення, іонізуюче випромінювання, надлишок шуму - негативний вплив усіх цих факторів на здоров`я людини є побічним продуктом технічного розвитку нашого суспільства. Ми не відмовимося від телефонів і мікрохвильових пічей, ядерних реакторів і транспорту, але можемо звести небезпеку до мінімуму шляхом раціонального їх використання. Нести відповідальність за рівень енергетичного забруднення повинна як держава, так і кожен її громадянин.



36. Проаналізуйте наслідки теплового забруднення для функції функціонування біосфери

Вплив людини на біосферу зводиться до одної з головних форм, а саме, зміна енергетичного, зокрема теплового, балансу окремих регіонів земної кулі і всієї планети.

Підвищення температури середовища, головним чином у зв'язку з промисловими викидами нагрітого повітря, газів і води; може виникати і як вторинний результат зміни хімічного складу середовища.

37. Яким чином впливає на людину електромагнітне випромінювання?

Електромагнітне випромінювання -- потужний фізичний подразник. Різні організми мають різну чутливість до природних та антропогенних (штучних) ЕМП: характер і вираженість біологічного ефекту залежать від параметрів ЕМП і рівня організації біосистеми. Міліметрові хвилі ЕМП впливають переважно на рецепторний апарат, хвилі більшої довжини -- на центральну нервову систему.

Електростатичне поле утворюється електричним полем нерухомих електричних зарядів, з якими воно взаємодіє, і є найпоширенішим класом стаціонарних фізичних полів в енергетичних установках та електротехнічних процесах. Електростатичне поле може існувати як власне електричне поле (поле нерухомих зарядів) або стаціонарне електричне поле (електричне поле постійного струму).

Електромагнітну енергію використовують у радіо, радіорелейному і космічному зв'язках, радіолокації, радіонавігації, на телебаченні, у металургії та металообробній промисловості для індукційного плавлення, зварювання, напилювання металів, у деревообробній, текстильній, легкій та харчовій промисловості, у радіоспектроскопії, сучасній обчислювальній техніці, медицині тощо.

Для всіх видів зв'язку джерелом електромагнітного випромінювання є радіолокаційні станції, зокрема генератори, фідерні лінії, антени, окремі блоки енергії електромагнітного поля ЗВЧ- та НВЧ-діапазонів.

38. Що таке природний та техногенний радіаційні фони?

Природні джерела радіації: земна радіація (земні надра), космічне випромінювання, внутрішнє опромінення. Ознаки радіаційного ураження: нудота, блювота запаморочення, слабість, порушення координації рухів, виникнення загару та інші.

Людина піддається двом видам опромінення: зовнішньому і внутрішньому. Дози опромінення дуже розрізняються і залежать в основному від того, де люди живуть.

Джерела зовнішнього опромінення. Радіаційний фон, створюваний космічними променями, дає трохи менше половини всього зовнішнього опромінення, одержуваного населенням. Чим вище людина підіймається над рівнем моря, тим потужнішим стає проміння.

Природний радіаційній фон складає в середньому 0,07 - 02 грей (Гр) на рік і суттєво не впливає на здоров'я людей і тварин. Протягом усього свого життя і біологічного розвитку людина опромінюється від природного радіоактивного фону із двох основних джерел: земних (природних) радіоізотопів, космічних і сонячних випромінювань.

У більшості районів земної кулі значення потужності дози коливаються у межах від 4 до 12 мкР?год. Річна доза опромінення людей у цих районах складає 30 - 100 мбер (0,03 - 0,1 бер).

Рентген - доза гамма-випромінювання, під дією якого в 1 куб. м сухого повітря при температурі 0 °С і тискові 760 мм рт. ст. створюються іони, які несуть одну електростатичну одиницю електроенергії. Потужність експозиційної дози (Р) вимірюється в рентгенах на годину.

Бер - біологічний еквівалент рентгена, тобто така доза будь-якого випромінювання, яка викликає той же біологічний ефект, що й 1 рентген гамма-випромінювання.

Внутрішнє опромінення у природних умовах зумовлено тими радіоізотопами (радіоактивний калій, уран, торій, радій), які потрапляють всередину організму разом із їжею, водою, повітрям.

Значні рівні радіаційного фону пояснюється значним техногенним забрудненням. Науковий термін цього процесу називається - техногенно-посилений радіаційний фон.

У цілому техногенний фон коливається від 150 до 200 мбер або складає близько 0,9 мкЗв.

Радіаційний фон, який впливає на населення коливання від 6 до 18 мкР/год. За деякими підрахунками кожний житель Землі щорічно одержує дозу опромінення у середньому 2 - 3 мкЗв (200 - 300 мбер), за іншими підрахунками - дещо більшу: від 250 до 400 мбер.

39. Як виникає радіаційне забруднення оточуючого середовища?

Природний радіаційний фон -- це іонізуюче випромінювання, що складається з космічного випромінювання, випромінювання природних радіоактивних речовин, які заховані в земних надрах, воді, повітрі, і випромінювання природних радіоактивних елементів, що містяться в рослинному, тваринному світі й в організмі людини.

Природна радіоактивність середовища обумовлена наявністю радіоактивних ізотопів, що виникають в атмосфері в результаті впливу космічного випромінювання, радіоактивних газів, що надходять з верхніх шарів земної кори, і їхніх дочірніх продуктів, радіоактивних ізотопів, що з'являються в результаті життєдіяльності людини та ін.



40. Охарактеризуйте показники негативності техногенного середовища

Негативний вплив техногенезу об'єднується поняттям - забруднення природного середовища. Забруднення пов'язують з періодичним коливанням концентрації хімічних елементів. Підрахунок мас хімічних елементів залучених у техногенні потоки, їх порівняння з масами елементів природних геохімічних потоків.

...