Твори Ф. Кафки

Помітною подією в російському кінематографі стала поява в 1998 році екранізації «Перевтілення» (режисер Валерій Фокін). Фільм режисер вирішив почати значно раніше самого перевтілення. Все починається з прибуття поїзду, на якому додому повертається Грегор Замза в виконанні Євгена Миронова. Пізніше режисер зізнався, що деякі епізоди взяті з інших творів великого представника «празької школи». На першому плані в фільмі постають взаємовідносини між героями. Адже людина залишилася людиною, хоча і набула вигляду жука, і вона хоче спілкуватися з рідними людьми: батьком, матір'ю, сестрою… Певна театральність, яка зазвичай відлякує кіноманів, йде фільму, реалізації концепції Кафки на користь. Режисер відмовився від пропозицій з такого цікавого матеріалу зробити фільм жахів з комп'ютерними ефектами, зробивши ставку на грі провідного актора. Коли бачиш його Замзу, то ні на секунду не виникає сумніву, що перед тобою жук. Вдало підібраний склад акторів підкреслюють убогість оточуючої героя обстановки і головне - абсурдність всієї ситуації. Очевидною вдачею стрічки є те, що деякі сцени були зняті в «серці» творів Кафки - Празі. Особливо зворушує епізод на кладовище - на ньому захований сам автор «Перевтілення».

Для всіх тих, хто вважає себе справжніми дослідниками творчості письменника або просто відданими читачами, не міг не зацікавити в деякій мірі дивний чорно-білий фільм сучасного американського кінорежисера Стівена Содерберга «Кафка» (1991 р., виконавець головної ролі Джеромі Айронс). Це унікальна в своєму роді спроба поєднання автобіографії письменника і світу його творів в одне ціле. Скелет фільму - детективна інтрига. Події розгортаються в Празі 1919 року, головний герой - сам письменник, звичайний службовець страхової кампанії, який живе тихим життям і неймовірно самотній, крім того він займається написанням творів «тільки для себе». Раптово він стикається з незрозумілими і жахливими подіями. Його утягують в диявольський вихор, де під підозрою всі: друзі, поліція, таємнича влада. Останню в фільмі втілює Замок - в даному контексті символ абсолютної могутності і непроникливості. З Замку надходять настанови, але відтіля ніхто не повертається.

Це незрима рука таємного правителя, яка організовує покарання. Як і в творах Кафки, в цьому фільмі відчувається незрозумілий рух, навколишні предмети здаються підозріло несправжніми, будинки - картонними, а люди - маріонетками. Взагалі фільм Содерберга відповідає головній темі творчості письменника: в ньому досить талановито зображується великий лиховісний і незрозумілий світ, який навалюється на плечі «маленької людини», яка до цього неготова. Фільм складається по суті з осколків різних творів Кафки. Вони так вдало «прочитані» для кінематографу, що не переходять рис комічності і не обмежуються рамками тільки психологічного трилеру. Авторам, на наше переконання, вдалося створити міцну драму, завдяки якій Кафкою зацікавились ті глядачі і читачі, які до перегляду фільму навіть ніколи не читали книжок великого пражця.

У фільмі є знаковий епізод, в якому герой усвідомлює, що події його фантастичних та абсурдних творів легко знаходять собі місце в оточуючій дійсності і відбуваються вони з волі самих людей. Кафка говорить: «Я намагався описати жахіття, а ви створили їх».

За допомогою магії кіно кінематографісти різних країн здійснювали, як ми бачимо, неодноразові спроби перенести кафкіанський світ на великий екран з головною метою - розповісти людям про вічні особисті екзистенціальні і загально суспільні проблеми, про все те, чим переймався Кафка все своє життя. Не завжди ці спроби були вдалими, зважаючи на непрості тексти письменника, але все рівно траплялися блискучі екранізації, які зворушували глядача, які, можливо, вперше для себе відкривали такого митця, як Франц Кафка.

Для художнього світу творів Ф. Кафки притаманна так звана метафоричність. Метафора - це тотальна метафора, яка заповнює весь простір художнього тексту.

Новела «Перевтілення» виступає однією з найбільш типових творів письменника, де дивним чином переплітаються реальність і фантазія.

Також, на нашу думку, цей твір є ілюстрацією кафкіанської концепції буття людини в світі.

Концептуальні метафори - це образні моделі, за допомогою яких ми структуруємо світ. В творчості Кафки можна виділити ряд подібних метафор, спираючись лише на декілька відомих новел. Адже створюючи свої твори письменник, створює несхожий ні на якій інший, свій світ.

Роман «Замок» займає визначальну роль в творчій спадщині Кафки. Він є чи не найвідомішим твором письменника-мислителя. У цьому творі модерністської літератури втілюються основні концепти філософської концепції Кафки: абсурдність буття, скрутне становище людини в світі, її неспроможність чинити опір Системі, будь-яким духовним та суспільним авторитетам.

Чимало дослідників помітили наявність у творчості Кафки, зокрема, в романі «Процес», певних теологічних моментів. Частково це пояснюється прямим і непрямим зв'язком з видатними релігійними мислителями і письменниками Ф.М. Достоєвським і С. К'єркегором, а також впливом на Кафку світобачення іудаїзму.

Для ґрунтовного вивчення центральних творів Кафки грає важливу роль їх візуалізація, тобто кіно-інтерпретація. Кафка, незважаючи на всю складність його текстів для переносу на кіноекран, є одним з найпопулярніших письменником серед кіно-митців Європи і Америки, які намагалися у вірному, а іноді в хибному руслі розтлумачити кафкіанську концепцію світу та людини.

Висновки

Більшість критиків намагалася пояснити сенс робіт Ф. Кафки, виходячи з тих або інших літературних шкіл - модернізму, «магічного реалізму» та ін. Деякі намагалися відшукати вплив марксизму на його сатиру над бюрократизмом в таких творах, як «В виправній колонії», «Процес», «Замок». В той же час, інші розглядають його творчість через призму теології, зокрема через юдаїзм і кальвінізм - деякі зауваження із цього приводу робили А. Камю, Е. Фромм, російський літературознавець І.І. Гарін, через психоаналіз Фрейда (через напружене сімейне життя письменника). Але при всій цій численній критиці Кафка залишається до сих пір загадкою, його філігранна творчість ніяк не піддається остаточній інтерпретації.

У даному дослідженні була зроблена спроба висвітлити найголовніші риси творчості Кафки, а також окинути оком саму постать письменника, визначити величину її впливу на сучасний культурний вимір.

У першому розділі роботи був проаналізований той культурний фон, на якому розгорталися життя і творчість письменника, ті провідні тенденції в мистецтві і філософії, які в деякій мірі вплинули на світобачення Кафки. Так, зокрема, дається визначення модернізму як мистецтва, яке проголошує відмову від реалізму, яка була притаманна попередній літературі, культ індивідуальності, загострення самовираження авторського «я», увагу до внутрішнього світу, створення нових художніх форм, дереалізацію і деформацію дійсності. Також приділяється увага такій модерністській течії, як експресіонізм, з яким традиційно пов'язують ім'я Кафки. Саме експресіонізму притаманне зображення самотньої особистості, «маленької людини», що не раз зустрічається на сторінках творів Кафки. В цьому ж розділі, спираючись на щоденники, нами були висвітленні деякі моменти з життя письменника, які, на думку ряду дослідників, вплинули на побудову відношень Кафки з зовнішнім світом. Розділ завершується параграфом, в якому були надані судження про інтеграцію Кафки в культурний і економічно-політичний простір кінця ХХ, початку ХХІ століть. Зокрема, нами була висловлена теза про те, що Франц Кафка, незважаючи на його елітарність і певну обмеженість серед читачів, став невід'ємною частиною так званої масової культури, суспільства споживання. А також теза про фактичну відсутність можливості чистого прочитання текстів Кафка з вини чисельної існуючої критики і варіантів інтерпретацій.

Другий розділ нашого дослідження був присвячений особливостям художнього і філософського світу творів Ф. Кафки. Нами були виокремленні найважливіші риси поетики письменника: метафори (коли цілий твір являє собою єдину тотальну метафору), метареалізм (переплетіння декількох реальностей, вихід за традиційне розуміння дійсності), також був розглянутий ряд так званих концептуальних метафор (образних моделей, завдяки яким автор структурує оточуючий його світ) на прикладах новел письменника («Перевтілення», «Майстер голодування», «Доповідь для академії»).

Особливу увагу в даному розділі ми приділили розгляду «Процесу» і «Замку» - центральним романам в творчості Кафки. Зважаючи на численні тлумачення цих творів, нами була здійснена спроба зупинитися лише на більш актуальніших і концептуальніших моментах в цих творах, а саме - ми розглянули філософську концепцію письменника, його погляди на сенс буття людини і її відносини з Богом.

Нарешті ми прийняли за доцільне навести панораму найвідоміших кіно-візуалізацій текстів Кафки. На нашу думку, перегляд вдалих екранізацій в певній мірі допомагає читачам більш заглибитись в дивний і непростий світ творів письменника, чиє ім'я стало синонімом чогось незрозумілого, таємничого, песимістичного, депресивного і страшного як в кіномистецтві, так і взагалі в нашому житті.

Наше дослідження ставило собі головною метою розкрити головні філософські мотиви в творчій спадщині Ф. Кафки, письменника, який неймовірно точно відобразив не тільки пульс свого конкретного історичного часу, а взагалі всього століття передових технологій і духовного занепаду людства. Творчість Кафки - це унікальне поєднання казковості і політичності, міфу і надреальності, дива і безпросвітності життя. Для нас однією з головних сил цієї творчості виступає її поза історичність, без часовість, парадоксальна фантазія Кафки, яка вмістила в собі всі часи, особливо грядущого - нашого часу.

Список використаної літератури

1. Адорно Т. Эстетическая теория / Пер. с нем. и прим. М. Рудницкого. - М.: Республика, 2001. - 526 с.

2. Андроник А.В. Место новеллы «В исправительной колонии» в художественном мире Кафки. // Открытый урок. - 2001. - №5.

3. Апта С.К. Франц Кафка «Превращение». // Иностранная литература. - 1974. - №1.

4. Арещенко П.А. Речь о Кафке, произнесенная возле его дома.

5. Аристов В.И. Заметки о «мета». // Арион: Журнал поэзии. - 1997. - №4.

6. Батай Ж. Литература и Зло / Пер. с фр. Г. Ноткина. - М.: МГУ, 1994. -168 с.

7. Белоножко В.В. Процесс-Америка-Замок.

8. Беньямин В. Франц Кафка / Пер. с нем. и прим. Г. Ноткина // Звезда. - 2000. - №8. німецькомовний письменник літературний

9. Бланшо М. От Кафки до Кафки / Пер. с фр. Ю. Калиниченко. - М.: Логос, 1998. - 187 с.

10. Бодрийар Ж.В тени молчаливого большинства / Пер. с фр. Н. Любимова. - Екатеринбург, 2000. - 104 с.

11. Борхес Х.Л. Думая вслух / Пер. с испан. М. Былинкиной. - М.: Эксмо, 2007. - 242 с.

12. Брод М.О. Франце Кафке / Пер. с нем. И. Каринцевой. - СПб.: Академический проект, 2000. - 168 с.

13. Брод М. Франц Кафка: узник Абсолюта / Пер. с нем. И. Каринцевой. - М.: Центрполиграф, 2003. - 217 с.

14. Всемирная энциклопедия: Философия ХХ век / Гл. авт., науч. ред. и сост. А.А. Грицанов. - М.: АСТ, Мн.: Харвест, Современный литератор. - 2002. - 972 с.

15. Гайденко П.П. Прорыв к трансцендентному. - М.: Транзиткнига, 1997. - 245 с.

16. Гассет О.И. Дегуманизация искусства. - М.: Радуга, 1991. - 533 с.

17. Гарин И.И. Век Джойса. - М.: ТЕРРА-книжный клуб, 2002. - 848 с.

18. Гессе Г. Письма по кругу. Художественная публицистика / Пер. с нем. и прим. С.К. Апта. - М.: Прогресс, 1987. - 208 с.

19. Голышева В.В. Франц Кафка «Превращение».// Иностранная литература. -1997. - №11.

20. Давид К. Франц Кафка / Пер. с фр. Н. Любимова. - М.: ТЕРРА-книжній клуб, 1999. - 190 с.

21. Дебор Г. Общество спектакля.

22. Дудова Л.В., Михальская Н.П. Модернизм в зарубежной литературе. - М.: Знание, 1998. - 346 с.

23. Зарубежная литература ХХ века / Под редакцией Л.Г. Андреева. 2-е изд. - М.: Высш. шк., Академия, 2000. - 380 с.

24. Затонский Д.В. Австрийская литература в ХХ столетии. - М.: Высш. шк., Академия, 1985. - 155 с.

25. Затонский Д.В. Кафка и проблемы модернизма. - М.: Высш. шк., Академия, 1972. - 147 с.

26. Затонский Д.В. Кафка без ретуши // Вопросы литературы. - 1964. - №5.

27. Камю А. Миф о Сизифе / Пер. с фр. О.И. Скуратович. - Минск: Поппури, 2000. - 544 с.

28. Карельский А. Лекция о творчестве Франца Кафки // Иностранная литература. - 1995. - №8.

29. Кафка Ф. Ангелы не летают / Пер. с нем. Г. Ноткина. - СПб.: Азбука-классика, 2009. - 192 с.

30. Кафка Ф. Замок / Пер. с нем. М. Рудницкого. - СПб.: Азбука-классика, 2008. - 390 с.

Размещено на Allbest.ru