Антична спадщина в художній рецепції Григорія Сковороди

У висновках узагальнено основні результати дисертаційної праці, які зводяться до наступних положень.

1. Історико-культурними передумовами художньої рецепції Г. Сковородою естетичного надбання класичної спадщини визнано характер функціонування античного дискурсу в давньоукраїнській літературі. Здобутки греко-римської естетичної і філософської думки стали органічним компонентом староукраїнської культури, а чужорідні елементи поступово трансформувалися в більш-менш органічний сегмент національного духовного життя. У свідомості освіченої української людини XVIII ст. форми греко-римської літературної традиції були беззаперечним взірцем для наслідування, а давня міфопоетична символіка активно вживалася як ілюстративний матеріал до християнських сакральних значень.

2. В основу художньої рецепції Г. Сковородою духовних здобутків античності лягло переконання про безпочатковість істини, яка розвивалася в контексті християнської ідеї всеосяжності Софії-Премудрості. Якщо представники українського літературного руху XVII - XVIII ст.ст. ставилися до греко-римських міфологем як до мертвих алегорій або красномовних метафор, постійно підкреслюючи їх поганську сутність, то для Г. Сковороди духовна змістовність «вічних» образів і сюжетів давнини входить у відносини парадигматичного паралелізму з сакральними цінностями людства, відкриває загальне в конкретному та єдине у множинному, постає спільним стрижнем ідеальної сфери буття, акумульованої в надбаннях християнської культури.

3. Сповідування принципу культурософського універсалізму як поняття про єдність язичницької та християнської духовної культури сприяло формуванню нового розуміння Прекрасного, створенню унікальної сковородинівської моделі світу і концепції людини, новому розумінню стародавніх сюжетів та природи окремих міфопоетичних понять. У діалогах Г. Сковороди творчо репродуковано традиції «сократівського діалогу» і діатриби в композиційному форматі творів, елементи софістики як інвективу проти ортодоксально-догматичного способу мислення сучасної йому доби і традиції візантійського екфразису, що моделюють характер рецепції сакрального мистецтва Г. Сковородою.

4. Образи античної міфології переважно розкриваються в контексті зміни автентичного образно-сюжетного ладу традиційної структури міфу, слугуючи ілюстративним матеріалом для доведення генеральної етико-філософської теорії мислителя - необхідності й важливості ідеї самопізнання, яка генетично сягає корінням античного гасла «Nosce te ipsum» (Фалес). Християнське осмислення античної міфології дозволило митцеві угледіти в її провідних образах (Сфінкс, Дій-Зевс, Мінерва, Астрая, музи) та драмі окремих персонажів (Нарцис, Фаетон, Актеон) «вічні» сюжети з історії культури людства, пізнавальний і творчий стрижень якої скерований на досягнення цілісності особистості й усесвіту. Доведено, що образи греко-римської міфології у творах Г. Сковороди з'явилися здебільшого за посередництвом ренесансно-барокової емблематики, яка посутньо зумовила характер інтерпретації поганських міфів.

5. Новаторське для літератури свого часу звернення Г. Сковороди до жанру байки демонструє суттєву залежність його фабул від античної традиції. Водночас він творчо переосмислив її основи, що виразилося в оригінальній інтерпретації езопових сюжетів, ускладненні їх композиційної структури, новаторському для свого часу оживленні образів традиційно схематичних персонажів засобами живої, розмовної мови героїв. Відчутне домінування в байках Г. Сковороди лексем, пов'язаних з одним із найголовніших філософських понять - категорією волі, є семантичним каталізатором його переконання у можливостях волевиявлення людини. За Г. Сковородою, наявність у суб'єкта двох протилежних видів волі (деконструктивної і творчої) є результатом його дуальної сутності: одночасної належності матеріальному й ідеальному світам. Домінуючою виступає воля руйнівного плану (деконструктивна), а свобода волевиявлення стає актом вибору між двома варіантами дії, двома траєкторіями, що ведуть до реалізації мети (досягнення щастя).

6. Ідеологеми Горація (Laetus in praesens (задоволення малим), Aurea mediocrіtas (золота середина), Est modus in rebus (міра в речах), Ars vitae (мистецтво життя), Вергілія (O fortunatos minimum bona si sua norint agricolas (О надмірно щасливі, якби розуміли своє щастя, жителі сел!), Deus nobis hаec otia fecit (Бог дарував нам мирне дозвілля), Аurai simplicis ignis (Вогонь простого дихання), міфологеми Овідія та мудрі сентенції з доробку Еврипіда, Менандра, Теренція послугували поштовхом для розвитку власних переконань Г. Сковороди щодо моральної проблематики, роздумів над категоріями Прекрасного / Потворного, Міри / Надмірності, Добра і Зла, концептами хвиль, моря, гавані, вогню, дороги, смерті через універсальність пропагованих античними митцями ідей, які відповідали загальним пошукам світової філософсько-естетичної думки.

Християнське осмислення Г. Сковородою естетико-філософського надбання античної думки дозволило виявити базові риси художньої моделі світу й концепції людини, штрихи єдиного художнього характеру в надісторичній і наднаціональній основі мистецтва слова, орієнтованого на спасіння й перетворення особистості та світу. Водночас індивідуальна інтерпретація традиційних міфологічних структур і класичних сюжетів яскраво продемонструвала риси національної самобутності художньої творчості Г. Сковороди, яка увиразнила непрості шляхи розвитку національної культури.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

1. Шевчук Т. С. На перехресті епох: антична література в творчості Григорія Сковороди [Монографія] / Тетяна Станіславівна Шевчук. - Ізмаїл: СМИЛ, 2010. - 360 с. (22, 5 друк. арк.).

Рецензії:

Ушкалов Леонід. Портрет Сковороди на тлі греко-римської старовини // Слово і час, 2010. - № 9. - С. 97 - 100.

Орехова Л. А. Текст и античный контекст Григория Сковороды // Наукові записки ХНДПУ ім. Г. С. Сковороди. Літературознавство. - Вип. 2 (62), Ч. ІІ. - Харків, 2010. - С. 20 - 21.

Зарудняк О. А. На перехрестях Григорія Сковороди // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2010. - Вип. 28. - С. 182 - 183.

2. Шевчук Т. С. Емблематичні збірки XVII - XVIII ст.ст. в художній рецепції Г. Сковороди // Слово і час, 2010. - № 7. - С. 71 - 84 (1 др. арк.).

3. Шевчук Т. С. Античні традиції жанру в байках Г. Сковороди // Магістеріум. - Вип. 38 (Літературознавчі студії). - К., 2010. - С. 63 - 74 (1 др. арк).

4. Шевчук Т. С. Антична драма в рецепції Г. Сковороди // Наукові записки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. Літературознавство. - Вип. 1 (61), Ч. І. - Харків: Нове слово, 2010. - С. 8 - 13 (0, 5 др. арк.).

5. Шевчук Т. С. Перекладацькі вправи Г. Сковороди за мотивами «Енеїди» Вергілія // Наукові записки. Серія: Літературознавство [За ред. проф. М. Ткачука]. - Тернопіль: ТНПУ, 2010. - Вип. 29. - С. 224 - 233 (0, 5 др. арк.).

6. Шевчук Т. С. Сатиричні мотиви у творчості поетів «риторичної епохи» (Горацій - Шекспір - Сковорода) // Наукові записки. Серія «Філологічна». - Острог: Видавництво національного університету «Острозька академія», 2010. - Вип. 15. - С. 347 - 355 (0, 5 др. арк).

7. Шевчук Т. С. Факти і міфи про закордонну подорож Г. Сковороди // Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. - Луганськ, 2010. - № 4 (191, Лютий). - С. 107 - 112 (0, 5 др. арк.).

8. Шевчук Т. С. Естетичні та художні аспекти сковородинівської гораціани // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2009. - Вип. 27. - С. 176 - 182 (0, 5 др. арк.).

9. Шевчук Т. С. Традиції візантійського екфразису в творчості Г. Сковороди // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - Симферополь, 2009. - № 174, Т. ІІ. - С. 21 - 25 (0, 5 др. арк.).

10. Шевчук Т. С. Синтез традицій у художній поетиці філософських діалогів Г. Сковороди // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. Збірник наукових праць. - К., 2009. - Вип. 10. - С. 448 - 461 (0, 8 др. арк.).

11. Шевчук Т. С. Онтологічний модус буття в поезії Г. Сковороди і античній філософській ліриці // Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах: Збірник наукових праць фак-ту лінгвістики Гуманітарного інституту НАУ. - К.: ДП «Інформатично-аналітичне агентство», 2009. - Вип. 16. - С. 228 - 241 (0, 6 др. арк.).

12. Шевчук Т. С. Гесс де Кальве і Г. Сковорода: історія літературознавчого міфа // Слово і час, 2009. - № 8. - С. 83 - 89 (0, 5 др. арк).

13. Шевчук Т. С. Буколіко-пасторальні традиції в пейзажній ліриці Г. Сковороди // Література. Фольклор. Поетика: Збірник наукових праць. - К.: Твім інтер, 2008. - Вип. 32, Ч. І. - С. 204 - 216 (0, 5 др. арк.).

14. Шевчук Т. С. Интертекст в сербской драме Мануила Козачинского // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - Симферополь, 2008. - № 145. - C. 39 - 43 (0, 5 др. арк.).

15. Шевчук Т. С. Ідеї європейського Просвітництва в художньому дискурсі Г. Сковороди // Література. Фольклор. Поетика: Збірник наукових праць. - К.: Твім інтер, 2008. - Вип. 31, Ч. І. - С. 408 - 421(0, 5 др. арк.) .

16. Шевчук Т. С. Творчість Г. Сковороди в науковому дискурсі ХІХ - ХХ ст. // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2008. - Вип. 25. - C. 167 - 171 (0, 5 др. арк.).

17. Шевчук Т. С. Ars vitae Горація (Х ода, ІІ) у художній інтерпретації Г. Сковороди // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. Збірник наукових праць. - К., 2008. - Вип. 7. - С. 400 - 410 (0, 5 др. арк.).

18. Шевчук Т. С. Античні міфологеми в поезії українського бароко // Культура народов Причерноморья: Научный журнал. - Симферополь, 2008. - № 132. - C. 108 - 111 (0, 4 др. арк.).

19. Шевчук Т. С. Коловорот як принцип композиції «Ляменту» // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Вип. 24. - Ізмаїл, 2008. - С. 123 - 128 (0, 5 др. арк.).

20. Шевчук Т. С. Горацій у художній рецепції Григорія Сковороди (два переклади XVI-ї оди) // Літературна компаративістика. - К.: Видавничий дім «Стилос», 2008. - Вип. 3, Ч. ІІ. - С. 7 - 19 (0, 5 др. арк.).

21. Шевчук Т. С. Дискурс античності у давньоукраїнській літературі: Етапи рецепції // Література. Фольклор. Поетика: Збірник наукових праць. - К.: Твім інтер, 2007. - Вип. 28, Ч. 1. - С. 319 - 333 (0, 5 др. арк.).

22. Шевчук Т. С. Антична спадщина і європейський літературний процес: Естетичні чинники впливу // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Ізмаїл, 2007. - Вип. 22. - С. 194 - 198 (0, 4 др. арк.).

23. Шевчук Т. С. Язичницьке і християнське в «Ляменті» на смерть Леонтія Карповича // Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. Збірник наукових праць. - К., 2007. - Вип. 7. - С. 538 - 547 (0, 5 др. арк.).

Додаткові публікації

1. Шевчук Т. С. Образ Нарцисса в эстетико-философском осмыслении Нового времени // Литературоведческие и этнокультурные парадигмы. - Измаил: СМИЛ, 2010. - С. 258 - 266 (0, 5 др. арк.).

2. Шевчук Т. С. Опосередковані форми рецепції Гораціанівського дискурсу в ліриці Г. Сковороди 60-х років XVIII ст. // Григорій Сковорода - джерело духовної величі та сучасність [Матеріали Переяслав-Хмельницьких XIV Сковородинівських читань].- К., 2009. - Вип. ІІ. - С. 215 - 225 (0, 5 др. арк.).

3. Шевчук Т. С. Традиції німецького пієтизму в естетичних поглядах Г. Сковороди // Україна і Німеччина: Етнокультурні, лінгводидактичні та мистецько-духовні обміни, взаємозв'язки та взаємовпливи. - Кривий Ріг: Видавничий дім, 2009. - С. 180 - 192 (0, 5 др. арк.).

4. Шевчук Т. С. Сербская интерпретация контекста драмы Феофана Прокоповича «Владимир…» в «Трагедіи … Уроша V…» Мануила Козачинского // Славянские языки и культуры в современном мире. Труды и материалы. - Москва: Макс Пресс, 2009. - С. 372 - 373 (0, 2 др. арк.).

5. Шевчук Т. С. Принципи барокового універсалізму в поетиці Митрофана Довгалевського «Сад поетичний» // Григорій Сковорода - духовний орієнтир для сучасності [Наукові матеріали ХІІІ Сковородинівських читань: У 2-х кн.] - К., 2007. - Кн. 1. - С. 308 - 320 (0, 5 др. арк.).

6. Шевчук Т. С. Антична спадщина у творчості Г. Сковороди: Історіографія питання // Матеріали ІІ Міжнародної науково-теоретичної конференції «Учення Григорія Сковороди про дух, духовність та істину: Історія і сучасність». - Суми: Вид-во СумДУ, 2007. - С. 96 - 98 (0, 2 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Шевчук Т. С. Антична спадщина в художній рецепції Григорія Сковороди. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук зі спеціальності 10.01.05 - порівняльне літературознавство. - Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. - Київ, 2010.

У дисертації розглядається характер рецепції і функції античного дискурсу в художньому доробку Г. Сковороди на матеріалі його діалогів, байок, лірики й епістолярію та широкого пласту греко-римської літератури (Езоп, Платон, Еврипід, Менандр, Бабрій, Горацій, Вергілій, Овідій, Теренцій, Сенека, Цицерон, Плутарх, Федр, Авіан та ін.). Вивчення особливостей художнього сприйняття Г. Сковородою образів і мотивів класичної спадщини пов'язано зі встановленням типології їх використання, з'ясуванням характеру творчої рецепції, специфіки розуміння «вічних образів» античного походження, виявленням спільних з першоджерелом мотивів та своєрідності їх інтерпретацій українським письменником. Дослідження естетичної оцінки і шляхів художньої рецепції Г. Сковородою загальнокультурної цінності духовного здобутку античності дозволило висвітлити ставлення мислителя до сфери мистецтва й основ потрактування ним категорії Прекрасного, допомогло глибше зрозуміти його культурософські погляди, що орієнтовані на розуміння єдності язичницької і християнської духовної культури, та причини утворення того надзвичайного синтезу естетико-філософських і художніх практик, що становить головну особливість естетичної платформи митця.

Ключові слова: античний дискурс, рецепція, барокова естетика, діалог, байка, лірика, міфологема, інтерпретація, претекст.

SUMMARY

Shevchuk T. The Antique Heritage in Grigorij Skovoroda's Creative Reception. - Manuscript.

Thesis for the doctor's degree in philology: speciality 10.01.05 - Comparative literature. - Taras Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine. - Kyiv, 2010.

The thesis deals with the character of the creative reception and the function of the literary antiquity patterns in Grigorij Skovoroda's works on the basis of his dialogues, fables, poetry, epistolary and the wide part of the ancient Greek and Rome literature (Aesop, Plato, Euripides, Menander, Babrius, Horiatis, Vergil, Ovid, Terentius, Seneca, Cicero, Plutarchos, Phaedrus, Avianus and others). Studying G. Skovoroda's reception peculiarities of the classical literature images and motives is connected with the detection of the typology of their use, finding-out the character of his creative reading, the specificity of his understanding of the antique origin “eternal images”, as well as the revealing of the motives, which are natural for the primary source and original features of their interpretations by the Ukrainian writer. G. Skovoroda's aesthetic estimation of the common intellectual values of the antiquity spiritual tradition is examined to considerate his judgments about the art and the category of Beauty, to appreciate his civilizing views, which were directed to join the pagan and Christian sacred culture, to explain the unusual synthesis in his aesthetic-philosophic and artistic practice, which forms the most creative side of his works.

Key words: ancient discourse, reception, baroque aesthetics, dialogue, fable, lyrics, mythologies, interpretation, pretext.

АННОТАЦИЯ

Шевчук Т. С. Античное наследие в художественной рецепции Григория Сковороды. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.01.05 - сравнительное литературоведение. - Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины. - Киев, 2010.

Диссертационное исследование посвящено компаративному прочтению диалогов, басен и лирики Г. Сковороды в контексте связи художественной поэтики его произведений с традициями классической литературы (Эзоп, Платон, Еврипид, Менандр, Бабрий, Гораций, Вергилий, Овидий, Теренций, Сенека, Цицерон, Плутарх, Федр, Авиан и др.). Изучение особенностей художественного восприятия Г. Сковородой образов и мотивов античности направлено на установление типологии их использования, выяснение специфики творческой рецепции и понимания «вечных образов» греко-римского происхождения, выявление общих с первоисточником сюжетов и своеобразия их интерпретаций в трактовках и переработках украинского автора.

Логика исследования предполагает очерчивание этапов усвоения классического наследия староукраинской культурой образования, которая детерминировала характер рецепции античности Г. Сковородой; анализ трансформационного контекста греко-римских традиций в художественной поэтике его философских диалогов; выяснение специфики художественной интерпретации им античных мифологем; проведение генологического анализа басен Г. Сковороды в сравнении с классическими образцами жанра; изучение его поэзии как органической части «риторической эпохи»; установление рамок и особенностей сковородиновской «горацианы».

Новацией работы является анализ национальных традиций осмысления античных мифологем в поэзии украинского барокко; выявление элементов софистики и традиций византийского экфразиса в диалогах Г. Сковороды; очерчивание парадигмы художественной рецепции им «вечных образов» античной классики; изучение греко-римских сюжетов в воспроизведенных Г. Сковородой эмблемах-репродукциях с установлением книг-первоисточников и гравюр-прототипов; исследование ограниченного рамками античной культуры имагологического дискурса мыслителя. Выявлена эстетическая оценка Г. Сковороды наследия классической драматургии и источников заимствования им отдельных эпизодов из античной драмы; впервые проведен сопоставительный анализ переведенных Г. Сковородой отрывков из шестой книги «Энеиды» Вергилия и фрагмента из поэмы Овидия «Фасты», который продемонстрировал ощутимые формы барокковой стилизации претекстов; поэзия Г. Сковороды рассматривалась в контексте эстетических традиций «риторической эпохи»; изучена степень зависимости его пейзажной лирики от буколико-пасторальной традиции; исследовано функционирование идеологем Горация в лирике Г. Сковороды 1760-х годов. Впервые проведено генологическое исследование басен Г. Сковороды на структурном (долитературная басня), тематологическом (Эзоп) и лексикографическом уровне (Федр, Бабрий, Авиан) с составлением словаря частотного употребления имен существительных в произведениях античных и украинского баснописцев. В баснях Г. Сковороды установлено ощутимое доминирование концептов, связанных с одним из главнейших философских понятий - категорией воли, и рассмотрена специфика ее философско-эстетического осмысления в творчестве украинского автора.

В ходе исследования было выявлено, что в основу художественной рецепции Г. Сковородой интеллектуального наследия античности легло убеждение в безначальности истины, которое развивалось в контексте христианской идеи всеохватности Софии-Премудрости. Для Г. Сковороды духовная содержательность образов и сюжетов классической литературы входит в отношения парадигматического параллелизма с сакральными ценностями человечества, открывает общее в конкретном и единое во множественном, становится общим стержнем идеальной сферы бытия, аккумулированной в обретениях христианской культуры. Исповедование принципа культурософского универсализма как представления о единстве языческой и христианской культуры способствовало формированию нового понимания Прекрасного, созданию уникальной сковородиновской модели мира и концепции человека, возникновению нового для культуры своего времени осмысления древних сюжетов и трактовок природы отдельных мифопоэтических понятий.

Ключевые слова: античный дискурс, рецепция, барокковая эстетика, диалог, басня, лирика, мифологема, интерпретация, претекст.

Размещено на Allbest.ru