Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури ХХ ст. у ліриці Р.М. Рільке, прозі Т. Манна, драматургії М. Фріша

Специфіка фрішівського погляду на світ почасти визначалася швейцарським корінням, зокрема - традицією сприйняття суспільного життя крізь призму «нейтралітету», який офіціалізував притаманну національній свідомості позицію стороннього спостерігача, що стоїть «над сутичкою» ворогуючих таборів і має міцний імунітет проти їхніх ідеологічних атак; почасти ж вона зумовлювалася впливом духовного досвіду літератури та філософії екзистенціалізму. Цей досвід - разом із мовою, якою він промовляв у модерністських текстах, - націлював драматурга на пошук в історичній реальності універсальних надісторичних моделей, а в конкретних переживаннях особистості - надособистісного виміру духовного буття.

У широкому контексті німецькомовного модернізму драматургічна творчість Фріша наочно демонструє, як модерністська «гармонійна» тенденція після Другої світової війни спрямовується в простір «гри» (в її драматургічному й «пермутаційному» значеннях), аби згодом розчинитися в перспективі постмодерністського дійства. Успадковані від культури Модерну перетворювальні імпульси й жага Абсолютного, у рамках драматургії швейцарського митця, вже локалізовані в площині приватного життя, накладали на його художній світ карб модерністської туги за гармонією й наділяли модерністським статусом царства можливостей. Осмислене таким чином царство можливостей відбивало особливості фінального етапу доби Модерну.

Окреслені в дисертації «дисгармонійна» і «гармонійна» тенденції проходять через усі фази розвитку німецькомовного модернізму. Аналіз художніх систем Р. М. Рільке, Т. Манна, М. Фріша надає можливість простежити загальну динаміку розвитку «гармонійної» духовно-естетичної тенденції від етапу подолання декадентської парадигми (Р. М. Рільке) через етап «класичного модернізму» (проза Т. Манна) й до етапу її згасання в літературі 1950 - 60-х рр. (драматургія М. Фріша). Зважаючи на те, що «гармонійна» тенденція тривалий час залишалася в тіні тенденції «дисгармонійної», вияскравлення її духовно-естетичних здобутків та логіки її руху сприяє відтворенню цілісної й багатогранної картини німецькомовного модерністського дискурсу.

ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДБИТІ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ

Волощук Є. Чарівна флейта Модерну. Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури ХХ ст. у ліриці Р. М. Рільке, прозі Т. Манна, драматургії М. Фріша / Євгенія Волощук. -- К. : Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2008. - 528 с. (30,7 др. арк.).

Рецензії:

Овчаренко Н. Пошук гармонії в німецькомовній літературі ХХ століття / Наталя Овчаренко // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2008. - № 1 (22). - С. 156-159.

Звиняцьковський В. Я. Нові грані німецькомовної літератури ХХ ст. / В. Я. Звиняцьковський // Зарубіжна література. - 2009. - № 1 (593). -- С. 31-32.

Кеба О. В. Чарівна флейта Модерну / О. В. Кеба // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2009. - № 1. - С. 63.

2. Волощук Е. Хроника странствий духа. Этюды о Франце Кафке / Евгения Волощук. -- К. : Юніверс, 2001. -- 144 с. (9 др. арк.).

3. Волощук Е. «Вот как мы заблудились» : художественная реальность притчи Ф. Кафки «Железнодорожные пассажиры» в контексте разрушения антропоцентрической парадигмы / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 1998. - № 2. - С. 62-97 (2,3 др. арк.).

4. Волощук Е. Труды и соблазны святого Себастиана ХХ века : три новеллы Томаса Манна о художнике / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 1999. - № 2 (5). - С. 14-35 (1,3 др. арк.).

5. Волощук Е. На путях к сердцевине бытия (Фрагменты о художественной философии Р. М. Рильке) / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2000. - № 2 (11). - С. 73-94 (1,3 др. арк.).

6. Волощук Е. Дон Кихот как фигура искушения : сервантесовские образы в художественном мире Ф.Кафки / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2000. - № 3 (12). - С. 59-72 (0,8 др. арк.).

7. Волощук Е. Драматургия Бертольта Брехта / Евгения Волощук // Зарубіжна література в навчальних закладах. - 2001. - № 9. - С. 41-47 (0,9 др. арк.).

8. Волощук Є. В. Цей тернистий шлях до людяності : театр Фрідріха Дюрренматта / Є. В. Волощук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2001. - № 10. - С. 45-49 (0,7 др. арк.).

9. Волощук Є. В. Проблематика новели «Маріо і чарівник» Т.Манна у контексті доби 20-30-х років ХХ ст. / Є. В. Волощук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2001. - № 12. - С. 29-31 (0,5 др. арк.).

10. Волощук Е. В. Фаустианский прорыв сквозь человеческое в модернистском романе ХХ века : «Доктор Фаустус» Т. Манна и «Мастер и Маргарита» М. Булгакова / Е. В. Волощук // Проблеми сучасного літературознавства : [збірник наукових праць / відп. ред. Шляхова Н. М. та ін.]. -- Вип. 7. -- Одеса : Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2001. -- С. 277-293 (1,1 др. арк.).

11. Волощук Е. «Я стою между двух миров…» : проблема искусства в жизни и творчестве Томаса Манна / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2001. - № 1 (13). - С. 5-27 (1,4 др. арк.).

12. Волощук Е. Геркулесовы столпы царства возможностей : проблематика драматургии Макса Фриша в контексте разочарований модернизма / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2001. - № 2 (14). - С. 61-78 (1,2 др. арк.).

13. Волощук Є. Людина у тенетах власної біографії : театр Макса Фріша / Євгенія Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2002. - № 1 (16). - С. 25-31 (0,4 др. арк.).

14. Волощук Е. Художник на рандеву с жизнью : модернистская проекция центрального конфликта в романе Томаса Манна «Лотта в Веймаре» / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2002. - № 2 (17). - С. 35-60 (1,5 др. арк.).

15. Волощук Е. Опыт извлечения квинтэссенции «совершенного художника» : модернистский ракурс образа Гете в романе Томаса Манна «Лотта в Веймаре» / Евгения Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2002. - № 3 (18). - С. 22-42 (1,3 др. арк.).

16. Волощук Є. В. На підмостках свідомості : «Санта-Крус» М. Фріша / Є. В. Волощук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2002. - № 3. - С. 35-38 (0,5 др. арк.).

17. Волощук Е. Юбилейные заметки о театре Макса Фриша / Евгения Волощук // Проблеми сучасного літературознавства : [збірник наукових праць / відп. ред. Шляхова Н. М. та ін.]. -- Вип. 10. -- Одеса : Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2002. - С. 219-231 (0,8 др. арк.).

18. Волощук Є. В. На перетині гуманістичної та модерністської традицій: духовні джерела творчості Томаса Манна / Є. В. Волощук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2002. - № 12. - С.52-53 (0,3 др. арк.)

19. Волощук Е. Центральные лейтмотивы образа Гете в романе Томаса Манна «Лотта в Веймаре» / Евгения Волощук // Проблеми сучасного літературознавства : [збірник наукових праць / відп. ред. Шляхова Н. М. та ін.]. -- Вип. 12. -- Одеса : Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова, 2003. - С. 196-221 (1,5 др. арк.).

20. Волощук Є. Відкриті питання модернізму (на матеріалі німецькомовних літератур) / Євгенія Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2005. - № 1 (19). - С. 86-117 (2,1 др. арк.).

21. Волощук Є. Духовні та естетичні засади модернізму (на матеріалі німецькомовних літератур) / Євгенія Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література : наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2006. - № 1 (20). - С. 46-76 (1,9 др. арк.).

22. Волощук Є. «На краю всіх прірв і проваль» : провідні тенденції духовних пошуків модерністської художньо-естетичної свідомості (на матеріалі німецькомовних літератур) / Євгенія Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2007. - № 1 (21). - С. 52-81 (1,8 др. арк.).

23. Волощук Є. Література духовного досвіду : про модернізм та його тенденції (на матеріалі німецькомовних літератур) / Євгенія Волощук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2007. - № 7. - С. 58-62 (0,7 др. арк.).

24. Волощук Є. Франц Кафка і Томас Манн : два типи модерністського художнього мислення («дисгармонійного» і «гармонійного») / Євгенія Волощук // Всесвітня література в середніх навчальних закладах України. - 2007. - № 10. - С. 54-57 (0,7 др. арк.).

25. Волощук Є. Постать Р. М. Рільке на тлі літературного ландшафту доби Модерну / Євгенія Волощук // Вікно в світ. Зарубіжна література: наукові дослідження, історія, методика викладання. - 2008. - № 1 (22). - С. 6-35 (1,9 др. арк.).

26. Волощук Е. В. Райнер Мария Рильке // История австрийской литературы ХХ века : в 2 т. ; [редкол.: В. Д. Седельник (отв. ред.) и др.] / Е. В. Волощук. - Москва: ИМЛИ РАН, 2009. - Т. 1. - 2009. -- С. 150 - 191 (2,6 др. арк.).

АНОТАЦІЯ

Волощук Є. В. Духовно-естетичні тенденції німецькомовної модерністської літератури ХХ ст. у ліриці Р. М. Рільке, прозі Т. Манна, драматургії М. Фріша. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук із спеціальності 10.01.04 - література зарубіжних країн. Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, Київ, 2009.

Дисертація є першим комплексним монографічним дослідженням, в якому феномен німецькомовного модернізму ХХ ст. осмислюється крізь призму двох масштабних і наскрізних духовно-естетичних тенденцій, що позначаються у роботі як «дисгармонійна» та «гармонійна». Перша з них реалізовувала самокритику Модерну й характеризувалася настановою на граничне загострення фундаментальних протиріч культурної свідомості цієї доби; друга ж була спрямована на пошук шляхів розв'язання зазначених протиріч і відкриття засобів «примирення індивіда із Всесвітом» (Р. М. Рільке). Саме на «гармонійній» тенденції акцентується увага у дослідженні. Даному пріоритетові відповідає добір матеріалів для детального аналізу, детермінований передусім релевантно-репрезентативною значущістю літературних явищ у межах «гармонійної» тенденції та співвіднесеністю з основними етапами її розвитку. До низки таких явищ належать зріла поетична творчість Р. М. Рільке, художня проза Т. Манна і драматургія М. Фріша. Домінанти художніх систем названих авторів відображають три найважливіші площини розвитку «гармонійної» тенденції: у царині онтології (Р. М. Рільке), у координатах мистецтва (Т. Манн) та в сфері приватного життя (М. Фріш). У своїй сукупності ці матеріали дозволяють вияскравити різні аспекти модерністського напряму в німецькомовній літературі, простежити загальну динаміку розвитку «гармонійної» духовно-естетичної тенденції німецькомовного модернізму ХХ ст. і на основі вказаної тенденції реконструювати історію розвитку німецькомовної модерністської літератури ХХ ст.

Ключові слова: модернізм, духовно-естетична тенденція, поетика, онтологія, лірика, проза, драматургія, німецькомовна література.

АННОТАЦИЯ

Волощук Е. В. Духовно-эстетические тенденции немецкоязычной модернистской литературы ХХ ст. в лирике Р. М. Рильке, прозе Т. Манна, драматургии М. Фриша. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора филологических наук по специальности 10.01.04 - литература зарубежных стран. Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2009.

Диссертация является первым комплексным монографическим исследованием, в котором феномен немецкоязычного модернизма ХХ ст. осмысляется через призму масштабных и сквозных духовно-эстетических тенденций, обозначаемых в работе как «дисгармоническая» и «гармоническая».

Первая из них реализовывала самокритику Модерна и характеризовалась стратегией предельного обострения фундаментальных противоречий культурного сознания этой эпохи; к данной тенденции, в частности, тяготеют Ф. Кафка, Р. Музиль, Р. Вальзер, Пауль Целан, Ф. Дюрренматт и др. Вторая же отражала поиск путей разрешения указанных противоречий и открытия способов «примирения индивида со Вселенной» (Р. М. Рильке); эта тенденция отчетливо прослеживается в художественной практике Р. М. Рильке, Г. Гессе, Г. Броха, Т. Манна, М. Фриша и др. Именно на ней акцентируется внимание в исследовании, «дисгармоническая» же тенденция преимущественно выступает здесь в функции «второго плана». Исследование осуществлено на материале онтологической поэзии Р. М. Рильке (с акцентом на основных сборниках модернистского периода - двухтомника «Новые стихотворения», циклах «Дуинские элегии» и «Сонеты к Орфею»); наиболее значительных художественных произведений Т. Манна, тематизирущих феномены искусства и художника (с акцентом на новеллах «Тристан», «Тонио Крегер», «Смерть в Венеции», «Марио и волшебник» и романах «Доктор Фаустус», «Лотта в Веймаре»); пьес М. Фриша, центрированных на проблематике индивидуальной экзистенции (с акцентом на драмах «Санта-Крус», «Граф Едерланд», «Дон Жуан, или Любовь к геометрии», «Андорра», «Биография. Игра»).

У истоков «гармонической» тенденции немецкоязычного модернизма находится онтологическая лирика Р. М. Рильке, открывавшая пути для разрешения духовных противоречий человека Модерна. Ее высшими достижениями стали поэтические сборники «Часослов», в котором главным генерирующим началом всеобщей гармонии выступает категория Бога в ее самобытной трактовке; двухтомник «Новые стихотворения», где в качестве модели исследования универсальных законов фигурирует категория вещи в ее философско-феноменологическом значении; а также поздние циклы «Дуинские элегии» и «Сонеты к Орфею», призванные, по словам их автора, «праздновать» новое состояние сознания, нацеленного на познание гармонической целостности мира и приобщение к процессу духовного преображения бытия.

Одним из крупнейших представителей «гармонической» тенденции в прозе был Т. Манн, выдвинувший во главу угла своего творчества проблему конфликта художника и жизни. Данный конфликт разрабатывался писателем в двух направлениях: развенчания культивировавшихся декадансом противоречий (между искусством и жизнью, эстетикой и этикой, духом и материей) и апробации моделей их гармонизации. Кульминационным явлением «гармонической» тенденции в прозе Т. Манна стал созданный в романе «Лотта в Веймаре» образ Гете, в котором нашел свое яркое выражение модернистский идеал художника.

Заключительный этап развития «гармонической» тенденции немецкоязычного модернизма отразился в драматургии М. Фриша, пронизанной «эпилоговой» мудростью эпохи Модерна и маркированной знаками влияния постмодернистского художественного мирочувствования. Театр М. Фриша демонстрирует, как «гармоническая» тенденция в завершающий период своего развития устремляется в пространство «игры» (в драматургическом и «пермутационном» значениях), чтобы со временем раствориться в перспективе постмодернистской игровой культуры. Унаследованные от культуры Модерна преобразовательные импульсы и жажда Абсолютного наложили на фришевский театр отпечаток тоски по гармонии и наделили его модернистским статусом «царства возможностей».

Доминанты художественных систем указанных авторов отражают три важнейшие плоскости развития «гармонической» тенденции: в сферах онтологии (Р. М. Рильке), искусства (Т. Манн) и приватной жизни (М. Фриш). С целью широкого освещения этих доминант в работе анализируются эволюция художественного мышления данных художников и отдельные их произведения, которые служат яркими иллюстрациями к рассматриваемым проблемам и интерпретируются в общем русле исследования «гармонической» тенденции. Такая практика позволяет эксплицировать разные грани художественно-онтологического опыта представителей «гармонической» тенденции и на его основе реконструировать историю немецкоязычной модернистской литературы ХХ в.

Ключевые слова: модернизм, духовно-эстетическая тенденция, поэтика, онтология, лирика, проза, драматургия, немецкоязычная литература.

SUMMARY

Voloshchuk E. V. Spiritual and aesthetic tendencies in Germanic modernist literature of the 20th century in R. M. Rilke's poetry, Th. Mann's prose and M. Frisch's dramatic works. - Manuscript.

This thesis was submitted as a partial fulfillment of the requirements for the Doctor of Philology degree in speciality 10.01.04 -- Foreign literature. -- Taras Shevchenko Institute of Literature, National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv, 2009.

This thesis is the first comprehensive monographic research which treats the phenomenon of Germanic modernism of the 20th century as a unity of two large-scale spiritual and aesthetic threads designated as the “disharmonic” and “harmonic” tendencies. The first one covered different forms of the modernist self-criticism by way of stressing the ultimate contradictions in the cultural consciousness typical of this epoch. The second one, as the author argues, was looking for the ways allowing to solve those contradictions and “to reconcile the individual with the universe” (R. M. Rilke). Such guidelines determined the need for careful selection of textual material intended to be analysed in detail, that is, of texts being most relevant and representative within the “harmonic” tendency. R. M. Rilke's mature poetry, Th. Mann's prose and M. Frisch's dramatic works belong to a small number of literary phenomena which meet the both requirements. The dominants of the literary systems created by the three writers also reflect three most important planes of the “harmonic” tendency's development, i.e. the ontological (R. M. Rilke), artistic (Th. Mann) and private (M. Frisch) ones. In order to gain a deeper insight into these dominants we analyse the artistic evolution of the aforesaid authors as well as some of their works which provide the most vivid illustrations of the problems at issue and are placed within the framework of the whole investigation. Such an approach made it possible to explicate different facets of artistic and ontological experience which underlies the “harmonic” tendency, and also to reconstruct an integral and multidimensional pattern underlying the development of Germanic modernist literature.

Key words: modernism, spiritual and aesthetic tendencies, poetics, ontology, poetry, prose, dramatic works, Germanic literature.

Размещено на Allbest.ru