Стратегія ефективного розвитку експортно-імпортних операцій в аграрному секторі економіки Миколаївської області

Здійснюваний економічний аналіз полягає у вивченні поточного стану підприємства в галузі ЗЕД, його відхилень від запланованого рівня та виявленні факторів, що спричинили ці відхилення. Він є базою для прийняття управлінських рішень, тому має за мету:

1) оцінити діяльність підприємства та його підрозділів;

2) виявити можливі резерви;

3) сформулювати проблему, яку слід вирішити.

Оцінка діяльності здійснюється шляхом зіставлення фактичних результатів із запланованими або за попередній період. Можливою вважається і оцінка відносно нормативних показників або показників аналогічних підприємств. Результати оцінки діяльності є базою для стимулювання цієї діяльності, коректування планів.

Виявлення резервів - надзвичайно важливий етап для розробки планових організаційно-технічних заходів з метою підвищення ефективного функціонування підприємства. Обізнаність щодо резервів, а саме їх величини і місць виникнення, дає змогу класифікувати їх за ступенем важливості, рівнем управління, часом дії.

Формулювання проблем, які виникають під час діяльності підприємства, дозволяє оперативно реагувати на зміни внутрішнього та зовнішнього середовищ. Формулювання проблем здійснюється на основі вивчення факторів будь-яких відхилень і є важливим аспектом подальшого їх розв'язання.

Під час організації аналізу слід вирішити питання методологічного характеру:

1) обрати мету і визначити задачі аналізу;

2) визначити час і послідовність методики його проведення;

3) визначити джерела інформації та її вірогідність;

4) обрати методику здійснення аналізу;

5) визначити конкретних осіб і служби, що відповідають за аналіз. Однією з найважливіших особливостей аналізу є його тривалість у часі [6].

Основою започаткування факторної моделі можна вважати розробку формул розрахунку впливу факторів на узагальнений показник. Інструментарієм такого процесу є метод «ланцюгових підстановок», сутність якого полягає в тому, що вплив різних факторів на узагальнений показник визначається шляхом послідовної заміни базових значень проміжних показників на ті, що аналізуються. За таких умов у першу чергу заміна здійснюється за кількісними показниками, а потім - за якісними. Якщо ж у формулі декілька кількісних і якісних показників, то послідовність підстановок визначається економічною логікою процесу.

Слід зауважити, що складення формул факторного впливу на обраний критерій ефективності зовнішньоекономічної діяльності повинно здійснюватися з підвищеною відповідальністю, оскільки неналежне урахування будь-якого фактора може призвести до хибних результатів і, як наслідок, до невірних керівних рішень.

Ефективність здійснення експортно-імпортних операцій можна розрахувати використовуючи наступні формули:

Ефективність експорту = Прибуток, отриманий від експорту / Загальні витрати, пов'язані з експортом Ч 100 (1.1)

Ефективність імпорту = прибуток від імпорту / витрати, пов'язані з імпортом (1.2)

До методів оцінки виробничо-господарської діяльності суб'єктів ЗЕД відносяться показники ефективності діяльності фірми.

Існує два види таких показників:

І. Абсолютні показники ефективності фірм.

II. Відносні показники ефективності фірм.

І. Абсолютні показники:

1. Рентабельність фірми в абсолютному виразі (Рфав):

Рфав = Мпзр - Мпмр (1.3)

де Мпзр - маса прибутку фірми в звітному році;

Мпмр- маса прибутку фірми в минулому році.

2. Зростання обсягу продажів фірми (ОПф):

ОПф = ОПзр - ОПмр (1.4)

де ОПзр - обсяг продажів фірми у звітному році;

ОПмр - обсяг продажів фірми в минулому році.

II. Відносні показники ефективності фірми:

3. Рентабельність продукції фірми у звітному році:

Рпфзр = Пфзр/Пфмр (1.5)

4. Рентабельність фірми в звітному році:

Рфзр = Пфзр/ОПфзр (1.6)

5. Рентабельність фірми в звітному році:

Рфзр = Пфзр/А (1.7)

де А - активи фірми в звітному році (основний + оборотний капітал).

6. Рентабельність основного капіталу (ОК) фірми:

Рок = Пзр/ОКзр (1.8)

7. Рентабельність власного капіталу (ВК) фірми:

Рвк = Пзр/ВКзр (1.9)

8. Середня норма рентабельності фірми:

(П1+П2+...+Пп) / (А1+А2+...+Ап)

де П - чистий прибуток за відповідний період часу;

А - балансова вартість активів фірми за винятком амортизації на кінець року, що розглядається;

п - кількість років [53].

Безпосередня оцінка ефективності повинна здійснюватися на підставі таких показників, як обсяги експорту продукції, прибуток від зовнішньоекономічної діяльності. Варто зазначити, що окрім обсягів експорту, на величину прибутку впливають внутрішні і зовнішні фактори (зміна цін на сировину і кінцеву продукцію, зміна собівартості продукції, її структура, асортимент, якість продукції, поточний курс акцій, ставки податків та митних тарифів).

Визначення економічної ефективності ставить за мету на підставі порівняння можливих варіантів співробітництва із закордонними партнерами сприяти удосконаленню структури експорту, оптимізації зовнішньоекономічної діяльності і забезпеченню на цій підставі високоприбуткової роботи підприємства. Ефективність є функцією правильної кон'юнктурно-цінової політики підприємства у зовнішньоекономічній діяльності.

експортний імпортний аграрний диверсифікація

Розділ 2. Сучасний стан підприємств аграрного сектору Миколаївської області та оцінка експортно-імпортних операцій

2.1 Економічна характеристика аграрного сектору Миколаївської області

Сприятливі ґрунтово-кліматичні передумови, родючі землі та давні хліборобські традиції сприяють розвитку аграрного сектору Миколаївської області. Миколаївщина традиційно вважається одним із регіонів інтенсивного землеробства в Україні та має значні земельні ресурси. Загальна площа сільськогосподарських угідь області перевищує 2 млн.га (займає близько 5% площ України), з яких 1,7 млн.га становить рілля.

Сучасний розвиток аграрного сектору економіки потребує особливої уваги до формування та активізації діяльності суб'єктів ринкової інфраструктури, створення ефективної маркетингової мережі руху сільськогосподарької продукції від виробника до споживача, яка мала б забезпечити паритетність економічних інтересів виробників, переробників і кінцевих споживачів. На рисунку 2.1 представлена структура реалізації сільськогосподарської продукції за каналами продажу

Рис. 2.1 Структура реалізації сільськогосподарської продукції за каналами продажу в Миколаївській області

Аналіз каналів продажу аграрної продукції показав, що найбільшу частину у виручці від реалізації займає продаж за іншими каналами ( комерційним структурам, безпосередньо підприємствам торгівлі та громадського харчування, зарубіжним країнам, за валюту, тощо), незважаючи на те, що цей канал збуту є найменш організованим і прозорим.

У 2010 році ним забезпечено 85,7% загальнообласної виручки від продажу сільськогосподарської продукції. Наступним, найбільш використовуваним аграріями каналом реалізації, є продаж безпосередньо на ринку, через власні магазини, ларки, палатки. За цим каналом сільгосптоваровиробниками Миколаївщини у 2010р. отримано 7% загальної суми виручки. Менш привабливими каналами реалізації виступають продаж населенню і пайовикам, що є одним із засобів матеріального стимулювання працівників підприємства й соціально-економічного захисту селян. Частка продажу пайовикам у рахунок орендної плати за землю та майнових паїв становить 2,1%, населенню в рахунок оплати праці (включаючи продаж через систему громадського харчування) - 0,2% [64]. Суб'єктами аграрного сектору є сількогосподарські підприємства різних форм господарювання. Кількість діючих сільськогосподарських підприємств за формами господарювання станом на 1 липня представлені у таблиці 2.1

Таблиця 2.1 Кількість діючих сільськогосподарських підприємств у Миколаївській області за формами господарювання станом на 1 липня

Види господарств	Кількість, одиниць	У % до загальної кількості
	2010р.	2009р.	2010р.	2009р.
Усього підприємств	5315	5364	100,0	100,0
Господарські товариства	367	372	6,9	6,9
Приватні підприємства	290	307	5,5	5,7
Виробничі кооперативи	19	22	0,4	0,4
Фермерські господарства	4568	4586	85,9	85,5
Державні підприємства	13	15	0,2	0,3

Аналізуючи таблицю 2.1 можна сказати, що фермерські господарства займають основну частину у кількісному складі сільськогосподарських підприємств області і становить вона 85,9 %. Проведення радикальних аграрних реформ у 90-х роках стали вагомим поштовхом до створення та становлення цієї нової організаційно-правової форми господарювання, яка нині є визнаною й рівноправною в системі аграрних соціально-економічних та виробничих відносин. Господарські товариства та приватні підприємства займають 6,9% та 5,5% відповідно. Найменшу частину у кількісному складі сільськогосподарських підприємств області становлять виробничі кооперативи та державні підприємства. Усього у 2010 році зареєстровано 19 виробничих кооперативів та 13 державних підприємств і це становить 0,4% та 0,2 % відповідно. Якщо розглядати зміни у 2010 році порівняно з 2009 роком можно помітити , що вони є незначними.

У 2010р. в регіоні було вирощено 5,6% загальнодержавного обсягу виробництва зернових культур (у 2009р. - 5,4%); 8,7% - насіння соняшнику (стільки ж); 8,2% - ріпаку (3,3%), 4,3% - овочів (4%); 2,2% - плодів та ягід (1,8%); 1,6% - м'яса у живій вазі (1,5%); 3,2% - молока (стільки ж); 3,4% - яєць (3%); 2,4% - вовни (2,9%).

Таблиця 2.2 Виробництво основних видів сільськогосподарської продукції у Миколаївській області на одну особу населення, кг

Роки	Зернові куль-тури	Соняшник	Карто-пля	Овочі	Плоди та ягоди	М'ясо (у за-бійній вазі)	Моло-ко	Яйця від птиці всіх видів, штук
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Миколаївська область
2000	716	195	56	135	18	38	270	128
2005	1440	349	174	218	30	23	353	256
2006	1605	411	170	244	17	23	340	269
2007	531	215	87	126	19	27	314	279
2008	1989	431	150	229	31	24	307	322
2009	2067	464	141	280	24	21	308	397
2010	1855	494	144	298	32	391	307	483
Україна
2008	1152	141	423	172	33	41	254	323
2009	999	138	427	181	35	42	252	345
2010	856	148	408	177	38	64	245	370

Виробництво зернових культур у розрахунку на одну особу у Миколаївській області за 2010 рік перевищує аналогічний показник по Україні у 2,2 рази, соняшнику - у 3,3 раза, овочів - у 1,7, молока - на чверть, яєць - на 30,5%. Але виробництво картоплі на одну особу у Миколаївський області менше ніж по Україні на 64,7%, плодів та ягод - на 15,8%, м'яса (у живій вазі) - на 39,1%. Порівнючи ці показники за 2010 рік з відповідними показниками за 2009 рік можна побачити, що виробництво майже усіх основних видів сільськогосподарської продукції збільшилось, крім зернових культур, виробництво яких зменшилось на 11,4 %.

У 2010р. на одного мешканця регіону валової продукції сільського господарства (за попередніми даними) вироблено майже на 32% більше ніж у середньому по Україні, продукції рослинництва - у 1,6 раза більше, натомість тваринницької продукції - на 6,1% менше. Слід відмітити, що у минулому році обласні показники виробництва продукції сільського господарства на одну особу за останнє десятиріччя були найбільшими.

Таблиця 2.3 Валова продукція сільського господарства у Миколаївській області (у порівнянних цінах 2005 року), млн. грн.

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Валова продукція - всього	2811,1	3076,2	1903,3	3400,2	3408,0	3442,1
Рослинництва	1858,8	2118,1	1022,6	2459,4	2417,5	2412,0
Тваринництва	952,3	958,1	880,7	940,8	990,5	1030,1
Вироблено продукції на 1 особу населення, грн.	2296	2530	1576	2834	2857	2901
Рослинництва	1518	1742	847	2050	2027	2033
Тваринництва	778	788	729	784	830	868

Аналізуючи данні таблиці 2.3 можна зробити наступні висновки, що валова продукція рослинництва у 2010 порівняно з 2007 роком збільшилась вдвічі , це пояснюється тим , що у 2007 році із-за несприятливих кліматичних умов та посухи , які знищили більшість врожаю, а порівнюючи цей показник з 2009 роком можна побачити, що він майже не змінився. Валова продукція тваринництва у 2010 році порівняно з 2007 роком збільшилась на 16,9 %, а поріняно з 2009 роком - збільшилась на 39,6 млн.грн. В 2010р. була порушена тенденція характерна для останніх 7 років щодо скорочення площ, зайнятих картоплею та овоче-баштанними культурами. Під ці культури торік відведено 42,4 тис.га, що на 7,2% більше ніж у попередньому році, але на 9% менше ніж у 2005р. При цьому, площі під картоплею в порівнянні з 2009р. розширилися на 1,7%, під овочами - на 13,1%.

Таблиця 2.4 Питома вага Миколаївської області в загальній посівній площі сільськогосподарських культур України, %

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010
Уся посівна площа	5,4	5,7	5,1	5,5	5,5	5,7
Зернові та зернобобові культури	5,8	5,9	5,3	5,4	5,8	6,1
Соняшник	9,6	10,0	8,5	9,8	9,5	8,8
Картопля	1,7	1,5	1,5	1,4	1,4	1,4
Овочі	4,1	4,2	3,8	4,0	3,7	4,1

Розглядаючи данні таблиці 2.4 можна можна відмітити наступні зміни питомої ваги посівних площ основних сільськогосподарських культур у загальнодержавних посівах у 2010 році порівняно з 2009 роком : посівна площа зернових та зернобобових культур збільшилась на 0,3 % , овочів - на 0,4 % , по соняшнику зменшилась на на 0,7 % , а по картоплі - залишилась незмінним.

Проаналізуємо урожайність основних сільськогосподарських культур серед південних регіонів , показники представлені в таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Урожайність основних сільськогосподарських культур в південних регіонах у 2009-2010 роках, ц з 1 га

Роки	Зернові культури	Соняшник	Картопля	Овочі	Плодо-ягідні культури	Виноград
1	2	3	4	5	6	7
АР Крим
2010	21,2	13,7	136,2	172,8	84,6	47,0
2009	24,4	8,6	149,7	176,8	55,0	51,7
Запорізька область
2010	22,7	13,3	90,9	128,9	68,1	178,7
2009	24,5	13,8	65,3	121,3	22,3	180,1
Миколаївська область
2010	25,1	14,8	87,1	191,1	70,4	73,2
2009	27,6	13,8	87	201,3	52,3	84,7
Одеська область
2010	25,5	14,4	151,8	158,1	81,9	62,5
2009	24	10,5	51,4	163	67,4	68
Херсонська область
2010	22,1	12,3	103,5	193,9	73,6	65,3
2009	23,9	8,2	102,2	221,4	54	83

З таблиці 2.5 можна побачити, що найбільшу врожайність зернових культур отримали аграрні підприємства Одеської області і він становив 25,5 ц з 1га, на другому місці знаходиться Миколаївська область з показником 25,1 ц з 1 га . Урожайність соняшнику 14,8 ц з 1 га дозволило Миколаївській області зайняти перше місце в південних регіонах. Найбільшу урожайність картоплі продемонструвала Одеська область з показником 151,8 ц з 1га, а у Миколаївській області майже вдвічі менше і дорівнює 87,1 ц з 1 га. Херсонська область посідає перше місце по врожайності овочів , показник дорівнює 193,9 ц з 1 га , Миколаївська область показала 191,1 ц з 1 га, і це гарантувало їй другу сходинку. Найкращу урожайність плодоягідних культур показала АР Крим з показником 84,6 ц з 1 га, а найвищу урожайність винограду - Запорізька область.

Хліборобам Миколаївщини, незважаючи на непередбачувані примхи природи, вдалося досягти високих показників по виробництву зернових культур. Як і в попередні два роки, валовий збір зерна в області перевищив двохмільйонну відмітку. У рейтингу регіонів по виробництву зерна Миколаївщина займає почесну 7 сходинку. Господарствами усіх категорій у 2010р. зібрано 2200,7 тис.т зернових культур (у вазі після доробки), що на 10,7% менше ніж у 2009р., але разом з тим майже на чверть більше ніж у 2005р. Варто зазначити, що на формування врожаю зернових культур у минулому році суттєво вплинуло зменшення виробництва ячменю. Надмірні зливи, які супроводжувалися градом та шквалами, зумовили передумови для так званого «стікання» зерна цієї культури в період повної воскової стиглості.

В таблиці 2.6 представлено виробництво основних видів тваринницької продукції.

Таблиця 2.6 Виробництво основних видів продукції тваринництва у Миколаївській області

Види продукції тваринництва	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2010 у % до
							2009	2005
М'ясо всіх видів (у живій вазі), тис.т	44,8	44,4	50,7	46,0	39,9	45,9	115,0	102,5
Молоко, тис.т	432,3	413,1	379,2	368,8	367,7	364,0	99,0	84,2
Яйця, млн. штук	313,7	327,0	336,7	386,3	473,9	572,7	120,8	182,6
Вовна, т	64	84	83	95	120	102	85,0	159,4
Мед, т	4775	4778	4388	5986	7386	5856	79,3	122,6

За підсумками 2010 року у Миколаївській області вироблено м'яса всіх видів обсягом 45,9 тис.т., що на 15 % вище ніж за 2009 рік і на 2,5 % ніж за 2005 рік. Також збільшилось виробництво яєць, іх було вироблено 572,7 млн. штук яєць, що на 20,8% більше рівня попереднього року, і на 82,6 % більше ніж у 2005 році. Виробництво молока у 2010 році скоротилось лише на 1 % і дорівнювало 364,0 тис.т., а у порівнянні з 2005 роком на 15,8 %. Також скоротилось виробництво вовни на 15 % порівняно з 2009 роком і становить 102 т, скоротилось і виробництво меду на 20,7 % .

Позитивну роль у стабілізації виробництва тваринницької продукції відіграють господарства населення. Ця категорія господарств виявилася більш стійкою в умовах переходу до ринкових відносин, та забезпечила відносну стабільність тваринницької галузі аграрного сектору, компенсувавши значною мірою зменшення виробництва в сільськогосподарських підприємствах. Проте результати діяльності домогосподарств були б набагато кращими, якщо б не високі ціни на корми, проблеми з реалізацією продукції, матеріально-технічним забезпеченням, соціальними і демографічними змінами на селі.

Слід наголосити, що господарства населення майже вичерпали можливості для подальшого нарощування обсягів виробництва м'ясної продукції. Крім того, племінна робота в них практично відсутня, що негативно впливає на якісний породний склад тварин. За останні 6 років спостерігається негативна тенденція зменшення виробництва яєць (на 18,8%), молока (на 14,5%) та м'яса у живій вазі (на 1,3%). Збільшилося виробництво вовни (у 1,9 раза) та меду (на 23,7%).

Останніми роками триває динаміка підвищення продуктивності корів, розпочата у 2000р. Якщо у 2005р. середній удій молока від однієї корови (яка була в наявності на початок року) в усіх категоріях господарств становив 3482 кг, то у 2010р. - 3839 кг, що на 70 кг більше ніж у попередньому та на 357 кг - ніж у 2005р. У сільськогосподарських підприємствах у порівнянні з 2009р. відбулося зростання продуктивності корів на 1,4%, в господарствах населення - на 1,8%. Середній надій молока від однієї корови в аграрних підприємствах становив 3359 кг. Варто відмітити, що господарствам цієї категорії окремих районів вдалося перевищити середньообласний показник. Сільгосппідприємствами Арбузинського району від однієї корови отримано в середньому 6304 кг, Очаківського (4427 кг), Миколаївського (3994 кг) та Снігурівського (3612 кг). Середній надій молока від однієї корови в господарствах населення складав 3888 кг.

Основою для нарощування обсягів виробництва тваринницької продукції є наявність поголів'я худоби та птиці. Нажаль, протягом минулого року в області спостерігалася негативна тенденція скорочення чисельності великої рогатої худоби (на 2,1%), з них корів (на 1,2%) та овець і кіз (на 8,5%). Позитивним моментом є збільшення поголів'я свиней (на 13%) та птиці (на 8,9%).

Таблиця 2.7 Поголів'я худоби та птиці в усіх категоріях господарств Миколаївської області, тис. голів

Показники	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2010 у % до
							2009	2005
Велика рогата худоба	180,6	171,4	150,6	145,6	144,5	141,4	97,9	78,3
у т.ч. корови	115,1	105,0	100,8	96,2	93,5	92,4	98,8	80,3
Свині	140,2	184,0	127,3	113,7	147,7	166,9	113,0	119,0
Вівці та кози	41,0	42,4	43,0	48,6	53,2	48,7	91,5	118,8
Птиця всіх видів	3200,0	3285,2	2886,2	3742,0	3856,2	4198,1	108,9	131,2

Слушно відмітити, що характерною особливістю більш тривалого періоду спостережень (з 2005р. по 2010р.) є стійка тенденція збільшення поголів'я птиці всіх видів (в середньому за рік на 5,6%), яке у порівнянні з 2005р. зросло майже на третину. Однією з основних причин цього стала наявність значних резервів дешевого зерна, що є основою кормів для птахівництва, дає можливість виробляти м'ясо птиці, ціна якого значно нижча за яловичину та свинину.

На початок 2011р. більше 34% загальнообласного поголів'я великої рогатої худоби зосереджено у господарствах Новоодеського, Баштанського, Снігурівського, Вознесенського та Доманівського районів; майже 28% чисельності свиней - Первомайського, Арбузинського та Новоодеського. Аграрії Жовтневого, Баштанського, Березанського та Первомайського районів утримують третину загального поголів'я овець та кіз у цій категорії господарств. Значна сумарна частка (58,2%) поголів'я птиці всіх видів припадає на господарства Снігурівського, Арбузинського, Миколаївського та Баштанського районів.

Стосовно розподілу поголів'я худоби та птиці за категоріями господарств слід відмітити, що у минулому році зберігалася тенденція зростання питомої ваги окремих видів худоби, що утримується у господарствах населення. Так, на початок поточного року на подвір'ях громадян було зосереджено 84,5% загальнообласної чисельності великої рогатої худоби (на початок 2006р. - 79,2%), з неї корів - 90,6% (88,1%), свиней - 58,8% (51,3%).

За період 2005-2010рр. у сільськогосподарських підприємствах чисельність поголів'я великої рогатої худоби зменшилася на 41,6%, корів - на 36,5%. Чисельність птиці за цей період зросла в 2,3 раза, овець та кіз - на 45,2%, свиней - на 0,6%. Тенденція скорочення чисельності худоби тривала і протягом минулого року: наявність поголів'я великої рогатої худоби в аграрних підприємствах зменшилася на 6%, овець та кіз - на 16,1%. Проте поголів'я птиці збільшилося на 13,8%, а корів та свиней -залишилося майже на рівні попереднього року. При цьому, за підсумками 2010р., 64,8% аграрних підприємств мали до 200 голів великої рогатої худоби, 25,7% - від 200 до 500 голів, 9,5% - від 500 голів до 2000 голів. Основна частина підприємств утримували не більше 300 голів свиней (61,5%) та 200 голів овець та кіз (62,7%). До 1 тис. голів птиці налічувалося у 44,8% сільськогосподарських підприємств, від 1 тис. до 10 тис. - у 20,7%, від 10 тис. до 50 тис. - у 17,2%, понад 50 тис. - у решти.

Науково доказано, що пріоритетним напрямом подальшого розвитку галузі тваринництва повинно стати великотоварне спеціалізоване виробництво, створення нових ферм і комплексів, технічне переоснащення діючих приміщень, що потребує значних капіталовкладень. З цією метою необхідно забезпечити фінансову підтримку сільськогосподарських товаровиробників шляхом надання кредитів, розширення лізингових операцій, удосконалення системи міжгалузевих економічних відносин.

Подоланню спаду виробництва продукції тваринництва сприятиме розвиток вітчизняної системи селекції та племінної справи, відтворення поголів'я худоби на вищій генетичній основі.

У таблиці 2.8 представлені дані стосовно реалізації сільськогосподарської продукції

Таблиця 2.8 Обсяги реалізації основних видів сільськогосподарської продукції у Миколаївській області, т

Види сільськогосподарської продукції	2005	2006	2007	2008	2009	2010	2010 у % до 2009
Зернові культури	828971	830754	415797	1161546	1390378	1368177	98,4
у т.ч. пшениця	499432	435651	272795	737848	735870	665535	90,4
Олійні культури	176732	274671	282693	352332	488434	549045	112,4
у т.ч. насіння соняшнику	160641	235051	243939	215515	427725	434113	101,5
Овочі	35695	42389	33384	75922	139895	138069	98,7
Плоди та ягоди	14753	6774	5082	8603	7442	11647	156,5
Худоба та птиця (в живій вазі)	8204	9800	12980	10187	9663	10610	109,8
у тому числі
велика рогата худоба	4329	4547	4479	2974	2894	2652	91,6
Свині	2563	3843	6548	5015	4748	5332	112,3
Птиця	1130	1281	1750	2029	1891	2516	133,1
Молоко та молочні продукти	33052	31649	28112	27515	29202	28699	98,3
Яйця, тис.шт.	135512	146020	169514	245940	329823	424678	128,8

Аграрними підприємствами Миколаївської області у 2010 році було реалізовано 1368,2 тис.т зернових культур, що на 1,6% менше рівня 2009р. У структурі реалізації зернових культур 48,6% припадало на пшеницю і реалізовано було 665,5 тис.т, що на 9,6 % менше ніж у 2009 році. Реалізація плодів та ягод у 2010 році порівняно з 2009 збільшилась на 56,5 % і становила 11,6 тис.т. Також у 2010 році збільшилась реалізація худоби та птиці на 9,8 % і становила 10,6 тис.т, а у 2009 році - 9,6 тис.т. Реалізація олійних культур зросла на 12,4 % і становила у 2010 році 549 тис.т.

Триває тенденція нарощення обсягу продажу яєць. Середньорічний темп приросту цього показника за період з 2005р. складав 25,7%. У минулому році господарствами області реалізовано 424,7 млн. штук яєць, що на 28,8% більше ніж у 2009р. та більше ніж утричі - 2005р.

2.2 Характеристика експортно-імпортних операцій аграрного сектору Миколаївської області

На сьогодні Миколаївська область є досить активним учасником міжнародної торгівлі. Її вигідне географічне розташування, існуючий виробничий та зовнішньоекономічний досвід праці, різноманітні форми власності сприяють розвитку експортного потенціалу регіону, а об'єктивні можливості для інтеграції у світове господарство.

Торгівля сільськогосподарською продукцією займає помітне місце у зовнішній торгівлі Миколаївської області, частка якої у загальнообласному експорті товарів у 2010 року становила 44,6 %, що на 1,3 % більше ніж у 2009 році та на 23,9 % порівняно з 2005 роком.

На рис. 2.2 представлена динаміка експорту сільськогосподарської продукції підприємствами області.



Рис. 2.2 Динаміка експорту сільськогосподарської продукції підприємствами області

За даними Держмитслужби України, торік підприємствами області експортовано сільгосппродукції на суму 711,7 млн.дол. США, що на 7,3% більше, ніж у 2009р., а порівнючи з 2007 роком можна сказати, що сумма експорту сільськогосподарської продукції підприємствами збільшився майже у 4 рази.

Продукція рослинництва займає переважну більшість експорту сільгосппродукції, на неї у 2010 році припало 99,6 % поставок (у 2009р. - 99,5%). При цьому обсяг поставок зріс порівняно з 2009р. на 7,5% і склав 709,2 млн.дол. США.

Таблиця 2.9 Експорт основних видів сільськогосподарської продукції у Миколаївській області

Продукція	2009 рік	2010 рік
Пшениця, млн.дол. США	284,1	222,4
Кукурудза, млн.дол.США	173,7	175,0
Ячмінь, млн.дол. США	89,0	132,8
Насіння соняшнику, млн.дол. США	45,1	41,5
Насіння ріпаку, млн.дол. США	21,6	59,3

Аналізуючи дані таблиці 2.9 можна зробити наступні висновки, що сумма експорту пшениці у 2010 році у порівнянні з 2009 зменшилась на 61,7 млн. дол. США та насіння соняшнику на 3,6 млн.грн. Збільшились поставки ячміня та насіння ріпаку на 43,8 млн.дол. США та 37,7 млн.дол. США відповідно.

Зернові культури експортувалися до 44 країн світу проти 36 у 2009р. і практично всі надійшли до країн далекого зарубіжжя. Зокрема до країн Африки вивезено зернових на суму 288,2 млн.дол. США, Азії - 242,3 млн.дол. США (або 52,9% та 44,5% відповідно), в європейські країни - на 14,3 млн.дол. США (2,6%). Найбільшими споживачами зернової продукції стали Єгипет (33,7% річного експорту зернових), Саудівська Аравія (16%), Туніс (9,7%), Сирійська Арабська Республіка (9,1%), Йорданія (5,2%), Банґладеш та Ефіопія (по 4%).

Таблиця 2.10 Експорт зернових культур підприємствами Миколаївської області по країнах світу, тис.дол. США

Країни	2009р.	2010р.	2010р. до 2009р.
			темп росту, у %	Збільшення / зменшення (-)
Усього	557073,4	544853,1	97,8	-12220,3
Країни СНД	0,0	0,1	333,3	0,1
Країни Європи	61161,8	14286,0	23,4	-46875,8
Країни Азiї	290307,9	242328,8	83,5	-47979,1
Країни Африки	205603,7	288237,6	140,2	82633,9
Країни Америки	-	0,6	-	0,6

Більш наглядно побачити у які країни підприємства Миколаївської області найбліше експортували зернові культури можна побачити на рисунку 2.3.



Рис. 2.3 Експорт зернових культур підприємствами Миколаївської області по країнах світу за 2010 рік

Зернові культури експортувалися до 44 країн світу проти 36 у 2009р. і практично всі надійшли до країн далекого зарубіжжя. Зокрема до країн Африки вивезено зернових на суму 288,2 млн.дол. США, Азії - 242,3 млн.дол. США (або 52,9% та 44,5% відповідно), в європейські країни - на 14,3 млн.дол. США (2,6%). Найбільшими споживачами зернової продукції стали Єгипет (33,7% річного експорту зернових), Саудівська Аравія (16%), Туніс (9,7%), Сирійська Арабська Республіка (9,1%), Йорданія (5,2%), Банґладеш та Ефіопія (по 4%).

Насіння ріпаку експортувалося до країн Європи, Азії та Америки. Найбільше насіння ріпаку експортувалося до країн Європи і становило 57,7% від загального обсягу поставок, на другому місці країни Азії з показником 42,2 % від загального обсягу. Порівнюючи 2010 рік з 2009 можна сказати, що поставки насіння експорту в країни Європи збільшились на 321,5%, що у грошовому виразі дорівнює 26085,7 тис.дол. США, до країн Азії на 85,3 % або на 11518,3 тис.дол. США, все це представлено в таблиці 2.11

Таблиця 2.11 Експорт насіння ріпаку підприємствами Миколаївської області по країнах світу, тис.дол. США

Країни	2009р.	2010р.	2010р. до 2009р.
			темп росту, у %	збільшення/ зменшення (-)
Усього	21620,3	59266,9	274,1	37646,6
Країни Європи	8113,9	34199,6	421,5	26085,7
Країни Азiї	13506,4	25024,7	185,3	11518,3
Країни Америки	-	42,6	-	42,6

Більш наглядно побачити у які країни підприємства Миколаївської області найбліше експортували насіння ріпаку можна побачити на рисунку 2.4

Рис. 2.4 Експорт насіння ріпаку підприємствами Миколаївської області по країнах світу за 2010 рік

У таблиці 2.12 представлено експорт насіння соняшнику підприємствами Миколаївської області.

Таблиця 2.12 Експорт насіння соняшнику підприємствами Миколаївської області по країнах світу, тис.дол. США

Країни	2009р.	2010р.	2010р. до 2009р.
			темп росту, у %	збільшення/ зменшення (-)
Усього	45134,8	41479,2	91,9	-3655,6
Країни СНД	346,2	726,7	209,9	380,5
Країни Європи	31080,8	15314,1	49,3	-15766,7
Країни Азiї	13693,9	25324,5	184,9	11630,6
Країни Африки	6,3	113,9	1807,9	107,6
Країни Америки	7,6	0,0	0,0	-7,6

Більш наглядно побачити у які країни підприємства Миколаївської області найбліше експортували насіння соняшнику можна побачити на рисунку 2.5

Рис. 2.5 Експорт насіння соняшнику підприємствами Миколаївської області по країнах світу за 2010 рік

Аналізуючи дані таблиці 2.12 можна зробити висновки, що у 2010 році експорт насіння соняшнику становив 41479,2 тис.дол. США, що на 3655,6 тис.дол. США менше ніж у 2009 році. Це обумовлено тим, що поставки насіння соняшнику до країн Європи скоротилось майже удвічі. Хоча експорт насіння соняшнику збільшився до країн СНД та країн Азії на 109,9 % та 84,9 % відповідно.

Продукція тваринництва займала незначну частку в експортних поставках сільгосппродукції. У 2010р. на неї припало 0,4% проти 0,5% у попередньому році, а обсяг поставок склав 2,5 млн.дол. США проти 3,4 млн.дол. США.

Практично весь експорт (99,3%) склала молочна продукція (згущене молоко, вершки, масло, сири), яка експортувалася до 17 країн світу (63,8% цієї продукції отримали країни СНД, 25,9% - країни Азії, 5,7% - Європи, 4,5% - Африки, 0,1% - Америки). Найбільшим попитом згадана продукція користувалася у Молдові, Грузії, Російській Федерації, Азербайджані, Польщі, Казахстані та Єгипті.

Деякі види сільгосппродукції на Миколаївщину завозяться з-за кордону, проте обсяги її імпорту незначні. Протягом 2005-2010рр. питома вага сільгосппродукції у загальнообласному імпорті товарів складала від 0,9% до 5,3%, а найбільші поставки спостерігались у 2008р. на суму 48,1 млн.дол. США, що в 9,4 раза перевищило поставки попереднього року.

Торік підприємствами області імпортовано сільгосппродукції на 23,3 млн.дол. США, це на 36,2% менше, ніж у 2009р., при цьому її частка в імпорті області скоротилася на 1,9 в.п. і склала 2,7%.

Динаміка імпорту сільськогосподарської продукції підприємствами області



Рис. 2.6 Динаміка імпорту сільськогосподарської продукції підприємствами області

Основу імпорту сільгосппродукції визначила продукція тваринництва, на яку у минулому році припадало 82,5%, а обсяги поставок цієї продукції знизилися на 43,8% (з 34,3 до 19,2 млн.дол. США).

У структурі імпорту тваринницької продукції 87,1% припало на м'ясо та харчові субпродукти з Сполучених Штатів Америки, Бразілії, Канади та Польщі, 6,6% - на інші продукти тваринного походження з Бразілії, Нідерландів та Узбекистану, 5,9% - на живі тварини з Німеччини та Чеської Республіки, 0,4% - на молочні продукти з Китаю.

Продукція рослинництва в імпорті минулого року склала 17,5%. При цьому обсяг надходження збільшився з 2,3 до 4,1 млн.дол.США, в основному, за рахунок нарощення поставок овочів та коренеплодів.

Закордонні закупівлі на 65,5% складалися з поставок овочів та коренеплодів, переважно, з Туреччини та Узбекистану, і на 34,5% - з насіння та плодів олійних рослин з Франції, Таїланду, Чілі та Китаю. На відміну від попереднього року у 2010р. зовсім не імпортувалися зернові культури.

Таблиця 2.13 Товарна структура зовнішньої торгівлі сільськогосподарською продукцією у Миколаївській області

Вид продукції	Експорт	Імпорт
	2009 рік тис.дол. США	2010 рік тис.дол. США	2010 до 2009 у %	2009 рік тис.дол. США	2010 рік тис.дол. США	2010 до 2009 у %
I. Живi тварини; продукти тваринного походження	3408,7	2564,5	75,2	39206,5	22347,8	57,0
II. Продукти рослинного походження	665067,5	711134,3	106,9	8001,4	6112,0	76,4
ІІІ. 15 Жири та олії тваринного або рослинного походження	4148,4	69624,5	1678,3	-	-	Х
IV. Готові харчові продукти	45642,8	60519,9	132,6	73527,2	91526,0	124,5

Аналізуючи дані таблиці 2.13 можна сказати, що у структурі експорту переважає продукція рослинного походження, тоді як продукція тваринного походження незначна. У структурі імпорту переважа.ть готові харчові продукти. Також хотілось би відмітити, що у 2010 році експорт жирів та олії тваринного або рослинного походження збільшився майже в 17 разів, порівняно з 2009 роком, експорт готових харчових продуктів збільшився на 32,6 %, а експорт продуктів тваринного походження зменшився на 24,8 %.

2.3 Оцінка ефективності експортно-імпортних операцій в аграрному секторі Миколаївської області

За попередніми підсумками, у 2010р. результат від основного виду діяльності сільськогосподарських підприємств (крім малих) становив 926,5 млн.грн. прибутку. Рівень рентабельності складав 35,4% (без урахування бюджетних дотацій і доплат), що на 12,4 в.п. вище ніж у 2009р., та майже на 28 в.п. - рівня 2005р.

Таблиця 2.14 Основні результати діяльності сільськогосподарських підприємств Миколаївської області у галузі сільського господарства у 2010 році

Показники	Чистий дохід (виручка) від реалізації, тис.грн.	Прибуток, збиток (-), тис.грн.	Рівень рентабель-ності, %	Рівень рента-бельності у 2009р., %
А	1	2	3	4
Продукція сільського господарства і послуги	3546887,9	926523	35,4	23,0
Продукція рослинництва і тваринництва - всього	3483187	917041,3	35,7	23,6
продукція рослинництва	3099948,1	926429,3	42,6	26,8
зернові і зернобобові культури	1378476,9	231888,9	20,2	10,8
насіння соняшнику	1174408,7	521485,4	79,9	48,4
картопля	467,1	56,6	13,8	20,9
овочі відкритого ґрунту	75385,7	10109,1	15,5	11,0
продукція тваринництва	383238,9	-9388	-2,4	6,4
велика рогата худоба на м'ясо	21496,1	-18288,7	-46,0	-38,8
свині на м'ясо	56859,1	-20836,2	-26,8	2,2
вівці на м'ясо	487,1	-584,3	-54,5	-32,8
птиця на м'ясо	14351,5	-10299,7	-41,8	-19,3
молоко	65882,7	3473,4	5,6	-7,4
яйця курячі	183569,6	34649,6	23,3	23,2
вовна	51,6	-111,7	-68,4	-13,3

Прибутки від виробництва продукції сільського господарства і надання послуг у рослинництві і тваринництві отримали 424 аграрних підприємства (87,1% загальної кількості). Ними отримано 966575,1 тис.грн. прибутку. Слід відмітити, що у всіх районах області основна частка підприємств завершили рік з позитивним фінансовим результатом. При цьому жодне з підприємств Первомайського та Очаківського районів не зазнали збитків. Досить вагома питома вага прибуткових господарств зосереджена в Снігурівському (95,7%) та Кривоозерському (95,5%) районах. Сума прибутку в середньому на одне підприємство в цілому по області становила 2279,7 тис.грн.

Водночас 63 підприємства (12,9% загальної кількості) отримало від сільськогосподарського виробництва збитки, сума яких складала 40052,1 тис.грн. Найбільше збиткових господарств зосереджено у Миколаївському (35% від загальної кількості по району), Новоодеському (третина), Жовтневому (чверть), Березанському (22,2%) та Врадіївському (п'ята частина) районах. У середньому одне таке аграрне підприємство зазнало 635,7 тис.грн. збитків.

У 2010р. сільгосппідприємствами області було отримано найвищій рівень рентабельності сільськогосподарської продукції (35,7%) за останнє десятиріччя. Цей показник був на 12,1 в.п. більший ніж у попередньому році. Високий рівень рентабельності аграрної продукції отримано за рахунок продукції рослинницької галузі, який складав 42,6% (на 15,8 в.п. вище ніж у 2009р.). Варто відмітити, що підприємствам 8 районів вдалося перевищити загальнообласний показник, а найсуттєвіше Очаківського (вп'ятеро). Водночас, показник рентабельності продукції тваринницької галузі мав від'ємне значення (-2,4%). Найнижчим цей показник був у господарствах Веселинівського (-43,6%) та Березнегуватського (-30,5%) районів.

Серед видів рослинницької продукції підвищення ефективності виробництва порівняно з попереднім роком зафіксовано по зерновим куль-турам, соняшнику та овочам відкритого ґрунту. Так, прибутковість соняш-нику зросла на 31,5 в.п., зернових - на 9,4 в.п., овочів - на 4,5 в.п. Левова частина прибутків, отриманих від реалізації продукції рослинництва, припадає на соняшник (56,3%) та зернові і зернобобові культури (25%).

Аналізуючи рівень виробничої собівартості, можна відмітити, що у 2010р. зафіксовано його зростання майже по всіх основних видах сільськогосподарської продукції, крім овочів відкритого ґрунту (зниження показника складало 4%).

Таблиця 2.15 Собівартість виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у Миколаївській області (у розрахунку на 1 ц, грн.)

	2010р.	2009р.	2010р. у % до 2009р.
Зернові і зернобобові культури	83,5	64,2	130,1
Насіння соняшнику	152,5	111,5	136,8
Картопля	124,6	87,6	142,2
Овочі відкритого ґрунту	50,7	52,8	96,0
Велика рогата худоба на м'ясо	1853,9	1380,5	134,3
Свині на м'ясо	1404,8	1212,3	115,9
Вівці на м'ясо <...

Подобные документы

• Аналіз експортно-імпортних операцій виробника

  Організація зовнішньоторговельних операцій експортно-імпортних зв'язків з Росією. Огляд економічної ситуації на російському і міжнародному ринках парфюмерно-косметичної продукції. Напрямки зовнішньоторговельних операцій на підприємствах даної галузі.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.09.2008
  

• Менеджмент експортно-імпортних операцій

  Види імпортно-експортних операцій. Стратегія фірми на зовнішньому ринку. Правове регулювання імпортно-експортних операцій. Стратегічне співробітництво із іноземними виробниками і українськими клієнтами у проектах постачання. Переваги у зовнішній торгівлі.
  
  дипломная работа [335,0 K], добавлен 22.02.2011
  

• Особливості здійснення комерційних операцій на світовому ринку

  Поняття та види комерційних операцій. Законодавчо-нормативне забезпечення імпортних операцій з сільськогосподарською продукцією в Україні. Дослідження кон'юнктури зовнішнього ринку продукції. Організація імпортної операції: консерви з печінки тріски.
  
  курсовая работа [39,6 K], добавлен 19.12.2013
  

• Організація діяльностї зовнішньоторговельної фірми ЗАТ Шпалерна фабрика "Едем", м. Дніпропетровск

  Основні форми розрахунків у зовнішньоекономічній торгівлі. Тарифне та нетарифне регулювання зовнішньої торгівлі в Україні. Оптимізація зовнішньоекономічних розрахунків при експортно-імпортних операціях за рахунок застосування вексельної форми розрахунків.
  
  дипломная работа [5,1 M], добавлен 19.09.2010
  

• Застосування стратегії диверсифікації виробництва на прикладі підприємства ВАТ ЧРМЗ "Жовтневий молот"

  Сутність поняття диверсифікації. Стратегія диверсифікації виробництва як основний напрямок розвитку підприємства. Поняття реструктуризації підприємства. Аналіз стратегічних альтернатив. Стратегія диверсифікації Марковіца. Комерційний аналіз підприємства.
  
  дипломная работа [204,3 K], добавлен 07.05.2012
  

• Планування діяльності агропромислових підприємств

  Теоретичні засади планування як функції управління. Організаційно-економічна характеристика ТОВ "Яструбщанське" Глухівського району Сумської області, аналіз стану здійснення проектування. Покращення реалізації процесів планування в аграрних підприємствах.
  
  дипломная работа [364,0 K], добавлен 11.10.2011
  

• Теоретичні основи та стратегія планування бізнес-плану підприємства

  Сутність та види бізнес-планів, зміст і загальні методи розробки, загальна характеристика фінансового плану. Економічна характеристика СВК "Вільне козацтво", аналіз ефективності та рентабельності його діяльності. Стратегія розвитку даної організації.
  
  курсовая работа [64,6 K], добавлен 05.10.2014
  

• Стратегія розвитку організації ТОВ ВО "Еко-плюс"

  Методологічні засади дослідження стратегії розвитку торгівельної організації. Зміст та форми стратегії розвитку організації. Критерії оцінки ефективності впровадження стратегії організації. Модель формування та впровадження стратегії ТОВ ВО "Еко-плюс".
  
  дипломная работа [111,4 K], добавлен 22.01.2011
  

• Туристська логістика

  Логістика туризму, її принципи, види: інформаційна, фінансова, транспортна. Управління логістичною системою: стратегія, планування; методика розробки туру. Організація туристичного бізнесу за кордоном, ефективність застосування логістичних підходів.
  
  контрольная работа [1,4 M], добавлен 16.03.2011
  

• Планування експортних операцій на підприємстві

  Експортні операції в системі менеджменту зовнішньоекономічної діяльності підприємства, особливості планування та методи оцінки. Аналіз ефективності та розробка рекомендацій щодо підвищення ефективності системи панування експортних операцій ДАХК "Артем".
  
  курсовая работа [199,6 K], добавлен 28.10.2014
  

• Стратегія розвитку виробничого підприємства

  Стратегія як вид планування. Стратегічне планування на сучасному ринку. Маркетингова навігація для стратегії. Управління – один із ключових елементів успіху, інновації, засіб створення конкурентних переваг. Конкурентна стратегія та управління доходами.
  
  курсовая работа [245,8 K], добавлен 19.01.2011
  

• Стратегія розвитку СП "Кераміка" на ринку України

  Вивчення теоретичних аспектів формування стратегії розвитку спільних підприємств. Аналіз системи стратегічного управління ТОВ СП "Кераміка". Удосконалення стратегії розвитку ТОВ "Кераміка" та підвищення її ефективності.
  
  магистерская работа [169,7 K], добавлен 06.09.2007
  

• Поняття диверсифікації діяльності підприємства

  Диверсифікація - розширення галузевого діапазону діяльності підприємства, розробка різних напрямків бізнесу, створення нових продуктів і висування їх на ринки. Мета диверсифікації, основні види, стратегії; економічні фактори, що обумовлюють їх вибір.
  
  реферат [22,1 K], добавлен 15.01.2013
  

• Стратегії виходу підприємства на зовнішній ринок

  Стратегії виходу на зарубіжний ринок. Організація зовнішньоекономічної діяльності підприємства та її контрактна підтримка. Техніко-економічне обгрунтування зовнішньоекономічних операцій. Побудова відділу зовнішньоекономічної діяльності на підприємстві.
  
  курсовая работа [124,9 K], добавлен 04.06.2010
  

• Впровадження конкурентної стратегії підприємства під впливом компонентів зовнішнього та внутрішнього середовища

  Види та методи конкуренції. Характеристика сучасної тенденції розвитку хлібопекарної галузі. Оцінка конкурентоспроможності підприємства. Аналіз рівня продуктивності праці. Стратегія диверсифікації, орієнтована на розширення асортименту ПАТ "Поліссяхліб".
  
  дипломная работа [706,7 K], добавлен 26.08.2014
  

• Аналіз портфеля бізнесів підприємства

  Розробка стратегії підприємства в системі координат матриці SPACE. Методика оцінки стратегічного потенціалу і конкурентного статусу підприємства. Поняття диверсифікації діяльності. Оцінка конкурентної позиції підприємства і обґрунтування поведінки.
  
  курсовая работа [107,9 K], добавлен 08.12.2013
  

• Розробка проекту створення малого підприємства по збуту імпортних меблів реорганізацією у форму відкритого акціонерного товариства підприємства ТОВ "Класс-Лайн"

  Підприємницький проект, його структура і реалізація. Сутність методів оцінки ефективності інвестиційних проектів. Діагностування проблем розвитку ТОВ "КЛАСС-ЛАЙН" та постановка задач проекту реорганізації в нове підприємство. Плановий кошторис проекту.
  
  дипломная работа [3,3 M], добавлен 10.07.2010
  

• Управління експортними операціями підприємства

  Зміст та особливості здійснення підприємствами зовнішньоекономічних торговельних операцій. Експортні операції та методи оцінки їх ефективності. Дослідження та вибір факторів, що впливають на ефективність зовнішньоекономічної діяльності підприємства.
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 10.12.2014
  

• Концептуальні засади та прикладні аспекти оцінювання готовності до змін вітчизняних газотранспортних підприємств

  Дослідження рівня готовності вітчизняних газотранспортних підприємств до змін, що є підґрунтям для успішної реалізації стратегії їх розвитку та ефективного прийняття рішень в умовах нестабільності середовища. Розгляд загальних корпоративних цінностей.
  
  статья [98,7 K], добавлен 05.10.2017
  

• Порядок управління диверсифікованим підприємством

  Поняття і види диверсифікації діяльності підприємства. Рівні та проблеми управління диверсифікованим підприємством, методи та шляхи його вдосконалення. Аналіз господарської та фінансової діяльності підприємства. Виробничі стратегії диверсифікації.
  
  курсовая работа [488,4 K], добавлен 17.12.2012
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам