Проект створення "Бізнес-інкубатору", як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

ПРОЕКТ СТВОРЕННЯ «БІЗНЕС - ІНКУБАТОРУ», ЯК ЕЛЕМЕНТУ ІНФРАСТРУКТУРИ ПІДТРИМКИ ТА РОЗВИТКУ ПІДПРИЄМНИЦТВА

Зміст

Вступ

Розділ 1. Бізнес - інкубатор, як інноваційна складова інфраструктури сучасної економіки

1.1 Роль бізнес - інкубаторів у розвитку малого підприємництва

1.2 Зарубіжній та державний досвід функціонування бізнес - інкубаторів

Розділ 2. Механізм функціонування бізнес - інкубаторів

2.1 Роль бізнес - інкубаторів в світовій економіці

2.2 Інфраструктура підтримки підприємництва

2.2.1 Особливості класифікації елементів інфраструктури

2.2.2 Аналіз впливу бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів

2.3 Аналіз розвитку малого підприємництва в районі та перспективи застосування технології бізнес-інкубації

2.4 Порівняльний аналіз та вибір альтернативного варіанту щодо стимулювання розвитку місцевої економіки та створення робочих місць

Розділ 3. Проект створення «Бізнес-інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва

3.1 Задум та ідея проекту

3.2 Характеристика продукту проекту

3.3 Планування проекту

3.3.1 Ієрархічна структура робіт проекту

3.3.2 Організаційна структура проекту

3.3.3 Розподіл відповідальності

3.3.4 Календарний графік проекту

3.3.5 Опис ресурсів проекту

3.3.6 Бюджет проекту

3.3.7 Ризики проекту

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Українська держава взяла політичний курс на європейську інтеграцію та приєднання України до міжнародних структур з метою трансформації стандартів економічної діяльності, наближення їх до європейських та підготовки для подальшого вступу до ЄС. На цьому шляху виникло широке коло питань щодо пріоритетів діяльності в умовах членства країни в СОТ. На сьогодні існує гостра необхідність у об»єднанні зусиль ділової, політичної та наукової еліти України для підвищення рівня обізнаності та поінформованості ЗМІ та суспільства щодо ролі бізнес - інкубаторів в українській економіці.

Мале підприємництво на протязі останніх десятиріч не випадково привертає до себе прискіпливу увагу. І це не є примхою часу чи випадком. Мале підприємництво (МП) є багатогранним соціально-економічним явищем, в якому кожен з учасників МП, тобто безпосередньо підприємець або підприємство, має можливість знайти свої місце, а зовнішні учасники також отримують позитивні результати: держава - податки, збільшення ВВП та число робочих місць в реальній економіці, зменшення соціальної напруги, місцева влада - податки і голоси на виборах, економічні партнери - гнучких та динамічних партнерів з низькими накладними видатками. Мале підприємництво є інструментом участі мільйонів людей у економічному житті власних країн і в міжнародному розподілі праці, є засобом існування і механізмом прагнення значно більших висот, це найбільший демократичний інститут, який практично нічого не коштує державним органам, але забезпечує і значну частку ВВП і переважну частку робочих місць.

Все це пояснює той факт, що в більшості країн світу МБ є не тільки об'єктом державної політики, але навіть розглядається як один з чинників національної безпеки.

Безперечно, що рівень розвитку національної економіки ставить різні завдання перед державною політикою щодо МБ. Так розвинена ринкова економіка (до речі побудована на МБ) найчастіше ставить завдання розвитку експортного потенціалу суб'єктів МБ, гарантію їх участі у тендерах державних чи муніципальних закупок, розвиток підприємницького потенціалу особливих груп уваги чи ризику (від ветеранів бойових дій до сексуальних меншин). Країни з перехідною економікою найчастіше вирішують питання кількісного росту числа суб'єктів МБ, зменшення адміністративних бар'єрів та державного втручання у їх діяльність.

Такий стан є цілком природнім, бо розвиток МБ напряму пов'язаний з розвитком економіки і станом демократії. Тоталітаризм не залишає місця МБ, а тенденції змін у розвитку національного МБ є найкращім комплексним індикатором цивілізованості країни у сьогоднішньому розумінні.

Державна політика щодо МБ як правило знаходить своє відображення у законодавчих актах (наприклад "Акт Малого Бізнесу" 1997 року у США). Для реалізації державної політики приймаються програми розвитку МБ, тобто такі програми і є інструментами державної політики. Тому програми приймаються на обмежений термін - декілька років, заходи програми є реальними, скорегованими на рівень розвитку економіки та забезпечені ресурсами, а результати програми є обчислювальними та контрольовані. Ці принципи з одного боку відіграють ідеологічну функцію - доведення того, що дії держави спрямовано на досягнення суспільно корисного результату, а з іншого боку забезпечують ефективність програмних заходів, тобто ефективність використання суспільного ресурсу - коштів платників податків, які безпосередньо формують бюджет держави [14].

Природа економіки полягає в обмеженості ресурсів і необхідності їх найбільш ефективного перерозподілу серед людей. І тому в ринковій економіці панує усвідомлення того, що держава мусить обережно ставитись до залучення і регулювання ресурсів приватного сектора. І це розуміння виступає одним з найголовніших принципів програм розвитку малого бізнесу, які у значно більшому ступеню мають економічне підґрунтя, аніж політичне.

Другий найголовніший принцип полягає в постійному аналізі наявного досвіду - світ має динамічну природу, і врахування можливих змін і підходів є певною запорукою ефективності використання обмежених ресурсів. І тому не випадково у світі приділяється велика увага як розробці та реалізації міжнародних програм, у тому числі щодо розвитку МБ (наприклад програма розвитку МБ у державах СНД), так і постійному обміну досвідом державної національної політики розвитку МБ та підготовці відповідних міжнародних рекомендацій та політичних принципів.

Враховуючи специфіку сучасного стану розвитку малого підприємництва щодо його державної підтримки, робота **// райдержадміністрації направлена на виконання норм Законів України "Про державну підтримку малого підприємництва" (від 19.10.2000 р. №2063-//), Указу Президента України від 15.07.2000р. №906/2000 "Про заходи щодо забезпечення підтримки та подальшого розвитку підприємницької діяльності", Закону України „Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності” (від 06.09.2005 р. №2806-IV), Закону України „Про засади державної регуляторної політики сфері господарювання”, Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців”. Виконання усіх вимог спрямована на зменшення адміністративних бар'єрів та перешкод; забезпечення стабільної політики та нормативно - правової бази для розвитку підприємницької діяльності; гласності в процесі підготовки проектів регуляторних актів.

Проблеми, пов'язані з постійними змінами в законодавстві, потребують виконання завдань щодо аналізу ефективності нормативно-правових документів та розробки пропозицій з їх вдосконалення.

Для реалізації ідеологічних засад і визначення конкретних дій щодо розвитку малого підприємництва в Україні Верховною Радою в 2000 році прийнято Закон "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" (№2157-III від 21.12.2000р.) та кожного року затверджуються «Заходи щодо реалізації Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні» [1].

В Законі визначено наступні основні напрямки Національної Програми:

1. Удосконалення нормативно-правової бази у сфері підприємницької діяльності

2. Формування єдиної державної регуляторної політики у сфері підприємництва

3. Активізація фінансово-кредитної та інвестиційної підтримки малого підприємництва

4. Сприяння створенню інфраструктури розвитку малого підприємництва

5. Впровадження регіональної політики сприяння розвитку малого підприємництва [1].

Об'єктом дослідження є створення бізнес - інкубатору, як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі.

Продуктом проекту та предметом дослідження є бізнес - інкубатор.

Мета і завдання дослідження. Основна мета проекту - процедура створення бізнес - інкубатору, як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі., що має стимулювати широкі верстви населення забезпечувати свій добробут і економічну самостійність власними силами, скерування вільної робочої сили у найбільш перспективні напрямки економіки, надавши їй необхідні умови і засоби для роботи.

А також мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу показників суб'єктів підприємницької діяльності та проведення аналізу існуючої інфраструктури району визначити важливість створення бізнес - інкубатору для задоволення потреб підприємців.

Незадовільний стан якісного розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва у районі та визначення основних засад і механізмів реалізації державної політики у цьому процесі підкреслює актуальність теми дослідження.

Досягнення зазначеної мети забезпечується вирішенням наступних завдань:

визначення поняття і сутності бізнес - інкубатору, як елементу інфраструктури;

дослідження досвіду щодо створення бізнес - інкубатору;

розробка та аналіз проекту створення бізнес - інкубатору, як елементу забезпечення мікроклімату для новостворених фірм.

Методи дослідження. У вирішенні зазначених завдань використовувалися загальнотеоретичні й спеціально-наукові методи пізнання, зокрема, метод системного аналізу, структурно-функціональний, історичний, порівняльно-правовий, соціологічний, статистичний і логіко-семантичний. У процесі дослідження також використовувались соціологічний, статистичний та ряд інших загальнонаукових і спеціальних методів, а також значний емпіричний матеріал. Методологія дослідницької роботи ґрунтувалась на принципах єдності теорії і практики, дотримання об'єктивності щодо емпіричного вивчення предметів і явищ.

Практична значимість роботи полягає в розробці проекту, який дозволяє найбільш раціональним шляхом впровадити процедуру створення бізнес - інкубатору в районі.

Особистий внесок здобувача. Магістерська робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто.

На захист виносяться основні елементи й загальні положення процедури створення бізнес - інкубатору в районі та проект щодо його впровадження.

бізнес інкубатор бізнес підприємництво

Розділ 1. Бізнес - інкубатор, як інноваційна складова інфраструктури сучасної економіки

1.1 Роль бізнес - інкубаторів у розвитку малого підприємництва

Для заохочення та сприяння зростанню малого бізнесу потрібні служби підтримки. Бізнес-інкубатори та споріднені з ними установи стали успішною частиною західних служб підтримки малого бізнесу та крім цього набули популярності в регіонах, що переходять до ринкової економіки. Чим довше ці служби пропонують свої послуги, тим вище вірогідність тривалого успіху. Одна з важливих служб, яка підтримує нових підприємців, є інкубатор або інкубаторне середовище, де можна отримати детальне роз'яснення разом з порадою від консультантів, що заохочує початківців що заохочує початківців і, коли це необхідно, спрямовує їхню діяльність. Участь викладачів та радників у вирішенні щоденних проблем допомагає молодим підприємствам малого бізнесу впоратися з важкими задачами. Ці задачі накопичуються у власників нових підприємств разом із проблемами, пов'язаними з нестачею вмінь, навичок та культури підприємництва - там, де ринкова економіка робить перші ще нетверді кроки [18].

Головні причини банкрутства новостворених бізнесів це неякісне планування бізнесу, високі накладні витрати, а також дорогі венчурний капітал та консультаційні послуги. Накладні витрати включають орендну плату та комунальні послуги, транспорт та зв'язок, а також загальні адміністративні та фінансові витрати. Витрати на менеджмент, орендна плата та комунальні послуги є фіксованими витратами, які необхідно сплачувати незалежно від прибутковості компанії. Високі накладні витрати переносять ресурси компанії з розвитку бізнесу на потреби адміністрування. Основні причини високої вартості стартового капіталу включають високі ризики банкрутства та відсутність кредитної історії або незадовільна кредитна історія. Природньо низький рівень надходжень від продажу у новостворених компаній змушує їх працювати за допомогою позиченого дорогого капіталу протягом тривалого періоду, що може стати фатальним поєднанням для нової компанії.

Бізнес інкубатор повинен розв'язувати ці проблем. Бізнес інкубатори - це установи, які допомагають новим компаніям виживати під час початкового періоду, послабляючи такі типові виклики, як обмежений доступ до капіталу, обмежені ресурси виробництва, недостатня помітність на ринку, високі накладні витрати та обмеженість бізнес мережі. Якщо конкретніше, інкубатори пропонують дешевшу оренду приміщення, доступне внутрішнє консультування, адміністративну та офісну допомогу та інформацію щодо розподілу фінансових ресурсів. Кращі інкубатори пропонують підприємцям можливість зосередитися на розвитку бізнесу, а тим часом вони отримують доступні та якісні консультації, бухгалтерські та адміністративні послуги, спільно з іншими «мешканцями» покривають видатки на безпеку та утримання та заощаджують на орендній платі та комунальних послугах [19].

Оскільки мета інкубаторів полягає в тому, щоб забезпечити нижчі, ніж на ринку ціни оренди та послуг, більшість з них (більш ніж 90 % у США) є неприбутковими утвореннями, зосередженими на створенні робочих місць та розвиткові певних секторів місцевої економіки. Звичайно, оскільки інкубатор повинен бути самоокупною юридичною особою, особливо важливо забезпечити, щоб інкубатор мав хороший, практичний план управління, який включає непорушні стандарти підбору кандидатів з високим діловим потенціалом, і точний перелік послуг, які відповідають потребам відібраних фірм.

Основною метою інкубатора підприємництва є допомога новоствореним фірмам у досягненні зрілості, спроможності самостійного функціонування на ринку. Інкубатор може впливати на регіональний розвиток і "оточення підприємств", ставлячи перед собою наступні цілі:

- підтримка розвитку регіону, створення передумов структурних перетворень;

- створення нових постійних робочих місць;

- адаптація і трансфер технологій;

- освоєння не використовуваних промислових об'єктів (небажаного майна);

- просування підприємництва, економічний розвиток приватного сектора; розвиток регіону, створення мережі співробітництва підприємств.

Основні цілі та завдання бізнес-інкубатора:

* підтримка, створення і впровадження нових технологій та інформаційних систем, конкурентноздатних на світовому ринку, а також інноваційної діяльності, спрямованої на структурну перебудову економіки;

* сприяння створенню, становленню і розвитку малих підприємств шляхом надання їм навчально-тренінгової та консультативної допомоги, організації професійної підготовки спеціалістів малого та середнього бізнесу.

Головні напрями реалізації завдань бізнес-інкубатора:

* здійснення професійного навчання і стажування підприємців із числа незайнятого населення у сфері управління підприємством, фінансового менеджменту, маркетингу;

* надання консультативно-експертних послуг у сфері бухгалтерського обліку і звітності на підприємстві, діловодства й організації адміністративної роботи, підбору кадрів тощо;

* надання строком на два - три роки офісних, виробничих, складських приміщень, меблів, офісного устаткування, засобів зв'язку, оргтехніки на пільгових умовах залежно від потреб фірм-клієнтів;

* скорочення витрат за рахунок об'єднання зусиль усіх клієнтів БІ;

* допомога в розробленні та впровадженні у виробництво нового продукту;

* організація професійної консультативної допомоги силами власних і запрошених фахівців з метою підтримки як постійних, так і асоційованих членів БІ;

* створення професійної мережі підтримки підприємництва в рамках БІ;

* забезпечення послугами загального призначення;

* просування товарів і послуг підприємств на ринок України і за кордон;

* надання користувачам можливості широкого доступу до мережі інформаційного забезпечення;

* розширення бази комунікацій;

* фінансова підтримка через Кредитний союз;

* мобілізація місцевих суспільних і приватних ресурсів [20].

Інкубатори опікують молоді фірми, допомагаючи їм виживати і рости під час стартового/початкового періоду, коли вони найбільш уразливі. Інкубатори забезпечують практичну адміністративну допомогу, доступ до фінансування й основні професійні і технічні послуги. Більшість інкубаторів також пропонують підприємницьким фірмам спільні офісні послуги, доступ до устаткування, гнучкі умови оренди і розширюваний простір - усі під одним дахом.

Інкубатор створює мікроклімат для новостворених фірм, що характеризується трьома основними принципами:

1. Фірмам надається площа визначеного стандарту в будинку, відповідно до потреб орендарів, можлива зміна параметрів приміщень за допомогою модулів, що перебудовуються.

2. Безпосередній доступ до повного переліку послуг, що підтримують розвиток фірм під час перших важких років їхньої діяльності (період інкубації, звідси походить назва "інкубатор") - у кількості і діапазоні, необхідному у даний момент часу.

3. Ліберальні умови оренди, що надають підприємству можливість входу і виходу з інкубатора в зручне для підприємства час.

Три перерахованих далі фактори істотно допомагають у подоланні бар'єрів при створенні і розвитку малих підприємств:

- гнучкі умови оренди і відсутність довгострокової прив'язки до визначеного об'єкта збільшують мобільність;

- надання офісних і консультаційних послуг дозволяє уникнути збільшення кількості співробітників і придбання основних засобів, що скорочує і робить більш раціональними витрати на функціонування невеликої фірми;

- консультування, надання інформації і проведення навчальних заходів допомагають підприємцеві вистояти і розвиватися.

Завдання бізнес-інкубатору -- взяти на себе всі організаційні та адміністративні клопоти, аби підприємець дбав лише про одне: розпочати випуск конкурентноспроможної продукції чи послуги та закріпити свої позиції на ринку. І результати вражають: якщо в звичайних умовах протягом трьох років виживає лише 14-30% новостворених малих підприємств, то в «тепличних» умовах бізнес-інкубатору їх кількість збільшується до 85-86%. Бізнес - інкубатори визнані одним з найбільш результативних елементів підтримки підприємництва у світі, знижуючи кількість невдач у бізнесі до 20%

Як правило, бізнес-інкубатори не підтримують торгівельні підприємства. При чому, багато чого залежить від профілю самого бізнесу-інкубатора. Класичний бізнес-інкубатор, орієнтований на розвиток бізнесу, об'єднує під своїм дахом підприємства найрізноманітнішого профілю: від автосервісу - до кондитерської. Іноді, навпаки, бізнес-інкубатори об'єднують підприємства винятково одного спрямування - з метою розвитку в регіоні саме слабкого сектора бізнесу (наприклад, є швейні, медичні, сільськогосподарські бізнес-інкубатори). Є бізнес - інкубатори, орієнтовані виключно на розвиток науково-технічних підприємств.

Однак, приналежність до того чи іншого сектора бізнесу або визначеної соціальної категорії - не вирішальний чинник для прийняття в бізнес-інкубатор. Насамперед, бізнес-інкубатор оцінює, наскільки реально втілити в життя ту чи іншу бізнес-ідею. Визначається, наскільки вільний той чи інший сектор ринку, чи зможе підприємство на рівень беззбитковості. В середньому воно повинно встигнути це зробити протягом одного року свого існування. Важливим є й те, що підприємець в бізнес-інкубаторі повинен розпочати бізнес на власних коштах або, принаймні, чітко уявляти реальні джерела фінансування. Важливе значення мають і особистісні характеристики підприємця.

1.2 Зарубіжній та державний досвід функціонування бізнес - інкубаторів

бізнес інкубатор підприємництво

Розвиток бізнес - інкубаторів дуже цікава і, насамперед, актуальна тема, перш за все для держав, в яких економіка, розвиток суспільства в цілому прагне до цивілізованих, прозорих за правилами норм розвитку. Ця тема сьогодення, найближчого та перспективного майбутнього.

Вплив інкубаторів підприємництва на підприємців як на їхній економічний розвиток, так і на поширення технологічного співробітництва, зробило дані організації загальновизнаним знаряддям регіонального розвитку. У різних регіонах світу стиль і конкретні методи роботи бізнес - інкубаторів відрізняються, що зумовлено параметрами відповідних економічних систем, основні ознаки яких визначають культура, мотивація, механізми й інституції. Щоб краще усвідомити стан та перспективи розвитку бізнес - інкубаторів, зробимо короткий екскурс в історію [12].

Перші регіональні концепції такого типу з'явилися в США і Західній Європі в середині сімдесятих років і сприймалися як інструмент створення альтернативних робочих місць, підтримки приватного підприємництва й освоєння пост-промислових об'єктів у регіонах, схильних до структурних криз. З кінця вісімдесятих років інкубатори є усе більш розповсюдженою, підтримуваною урядом публічною формою спонукання економічного розвитку і створення нових робочих місць. Інкубатори - це явище, що має не тільки прихильників, але і супротивників. Незважаючи на критику, нові концепції з'являються як "гриби після дощу" в економічно розвинених і нерозвинених регіонах. В даний час у світі діє кілька тисяч інкубаторів, в основному, у високорозвинених країнах (США, Великобританія, Франція, Німеччина). За останні роки підприємства такого типу з'явилися в державах з більш низьким рівнем економічного розвитку. Можна перелічити цілий ряд центрів, що утворилися в результаті реалізації проектів у декількох африканських державах (Габон, Марокко, Нігерія), країнах Латинської Америки (Мексика, Бразилія, Аргентина) або азіатських країнах (Ізраїль, Туреччина, Малайзія, Китай). Але безсумнівним лідером у цій області є Польща. Перший інкубатор технологічного напрямку був заснований у Познані в 1990р. У середині 2008 р. діяло 50 центрів на території всієї Польщі [30].

На даний час у США можна знайти бізнес - інкубатор на любий смак. Тут і інкубатори мистецтво, які надають в оренду площі та надають допомогу молодим художникам й артистам; сільгоспінкубатори, в яких малі фірми переробляють продукцію землеробства й тваринництва; інкубатори для жінок; національних меншинств, інвалідів, які мають за мету залучення цих категорій громадян до активної підприємницької діяльності; промислові інкубатори, які виробляють е складну продукцію; також інкубатори фірм високих технологій. Єдність їх різноманіття забезпечується фундаментальною цікавістю до сприяння, формуванню та виживанню малого бізнесу, підвищенню соціальної й економічної активності населення, організації нової культурної середи. Треба сказати, що найчастіше усього інкубатори формуються за змішаною схемою, але по мірі їх «зросління», тягнуться до спеціалізації [30].

Історія бізнес-інкубаторів в Україні почалася наприкінці 90-х років минулого сторіччя, коли донорські організації профінансували кілька пілотних проектів. Серед них і ті, що виявилися життєздатними і працюють до сьогодні - в Сімферополі, Чернігові, Славутичі, Білій Церкві.

Суттєве значення для розвитку бізнес-інкубаторів мала Програма розвитку бізнес-інкубаторів в Україні (ПРБI), яка здійснювалася в 1997-2001 рр. за фінансової підтримки Агентства з міжнародного розвитку США (USAID). У рамках програми були створені бізнес-інкубатори в Києві та Харкові: дочірнє підприємство МIМ-Київ "Центр розвитку інновацій" (ЦРI), яке розташовано в Iнституті електрозварювання ім. Є. Патона (м. Київ), та Центр розвитку малого бізнесу "Харківські технології" (ЦХТ) в Iнституті монокристалів (м. Харків) НАН України. У 2000р. ПРБI поширила свою діяльність на м. Славутич, де ЦРI створив Iнкубатор малого бізнесу м. Славутича (IМБС), у партнерстві з Виконавчим комітетом міської ради м. Славутича, Агентством з розвитку бізнесу в м. Славутичі (АРБ) та Проектом Європейської комісії ТАCIS EDUR 9804 "Пом'якшення соціальних наслідків закриття Чорнобильської АЕС" [25].

У рамках Програми розвитку бізнес-інкубаторів в Україні у березні 2001р. створена Програма кредитних гарантій для забезпечення кредитами (від 5 до 50 тис. дол. США) інноваційних компаній з високим технічним і комерційним потенціалом, використовуються також мікрокредити Фонду мікрокредитування агентства з розвитку бізнесу, Міського благодійного фонду "ЧАЕС - Славутич - розвиток" та Мікрофінансового банку [20].

Зареєстровані ці бізнес-інкубатори переважно як громадські організації, оскільки саме такий статус давав їм можливість отримати інфраструктурну підтримку від благодійних фондів, яка є критично важливою в період заснування бізнес-інкубаторів.

Проте, якщо в першу чергу в такій формі підтримки підприємництва зацікавлена міська влада, бізнес інкубатор може бути засновано як комунальне підприємство. Слабка підтримка з боку місцевої влади негативно впливає на життєздатність бізнес-інкубаторів.

Завдяки іноземній фінансовій допомозі в рамках Програми соціальної адаптації військових, звільнених у запас, яка підтримувалася за кошти Сороса, було створено Білоцерківський інноваційний бізнес-інкубатор. З 1998 року при діяльності бізнес-інкубатора пройшло близько 300 фірм. В той час, як в цілому по Україні не працює близько 60 відсотків зареєстрованих фірм, ті, що пройшли становлення в бізнес-інкубаторі, вижили й успішно розвиваються в 85% випадків. Всі підприємства, що перебували в стінах бізнес-інкубатора, в сумі створили близько 2000 робочих місць, не беручи до уваги тих, що були створені ними після набуття повної самостійності. За оцінкою Міністерства праці й соціальної політики, вартість створення одного робочого місця становить в середньому 5 тис. дол. США. Якщо застосувати цю оцінку, то виявиться, що внесок підприємств Білоцерківського бізнес інкубатора у подолання безробіття можна оцінити приблизно в 10 млн. доларів. США. І це без врахування сплачених за ці роки підприємствами податків [19].

Отже, наведений приклад дозволяє зробити висновок, що за умов належної організації та підтримки з боку місцевої влади бізнес-інкубатор здатен:

зменшити відсоток підприємств, що гинуть протягом перших років після заснування;

сприяти зменшенню рівня безробіття;

допомогти місцевій владі проводити економічну політику, спрямовану на пріоритетний розвиток підприємств обраної галузі.

Для виконання своїх завдань Білоцерківський бізнес-інкубатор на правах довгострокової оренди використовує семиповерхове приміщення загальною площею понад 2000 кв. м. Новостворені підприємства, що бажають розміститися в стінах бізнес-інкубатора подають заявки, оформлені відповідним чином. Експертна комісія розглядає щороку 50-60 заявок при наявних 10-12 вільних місцях. Основні критерії відбору такі:

перспективні фірми, що працюють менше року з моменту реєстрації;

фірми, що розвивають виробництво нових товарів або надання нових видів послуг населенню;

фірми, що мають значний потенціал у створенні нових робочих місць;

підприємства, створені безробітними або іншими категоріями малозабезпечених та незахищених верств населення;

підприємства, орієнтовані на запровадження нових технологій [30].

Середній період перебування підприємства в бізнес-інкубаторі становить 3 роки. Є кілька схем поступового підвищення орендної платні залежно від типу підприємства та від того, скільки часу воно працює. Але загалом в перші півроку підприємство сплачує 50% суми орендної плати, другі півроку - 75%, а починаючи з другого року перебування - 100%. В деяких випадках сума орендної плати може підвищуватися до 125 і навіть до 150%, що з одного боку дозволяє покривати збитки та стимулює звільнення місць підприємствами, що вже стали на ноги. В Білоцерківському бізнес-інкубаторі є підприємства, що перебувають там вже 5 років. Це ті підприємства, що надають послуги, якими користуються інші клієнти бізнес-інкубатора [30].

Крім оренди площі, Білоцерківський бізнес-інкубатор надає підприємцям ще досить широкий перелік додаткових послуг, зокрема:

оренда конференц-залу та інших приміщень, меблів, засобів зв`язку та офісної техніки;

надання послуг мін і- АТС;

охорона приміщень та організація паркування автомобілів;

надання ділової інформації, користування Інтернет, бібліотекою, послуги перекладачів;

підбір кадрів та навчання персоналу;

послуги секретаря;

конференційний сервіс;

консультативні послуги;

маркетингові послуги;

допомога в пошуку фінансування та кредитних ресурсів (включно з наданням кредитів через власну кредитну спілку);

технічні та комп`ютерні послуги тощо.

Вартість плати за послуги нараховується в обсязі собівартості цих послуг. Причому здешевлення витрат іде й за рахунок спільного користування послугами.

За твердженням президента Білоцерківського інноваційного бізнес-інкубатора М. Пааля, для успіху бізнес-інкубатора найбільш важливими є такі моменти:

Мати велике приміщення в користуванні. Бізнес-інкубатори, що розташовані на площі меншій за 800 кв м мають небагато шансів на сталий розвиток. Саме в цьому питанні місцевий орган влади може відіграти вирішальну роль у разі, якщо надасть бізнес-інкубатору в управління достатнє приміщення, що перебуває в комунальній власності [30].

Підготувати громадську думку. Місцеві засоби масової інформації відіграють вирішальну роль у роз`ясненні принципів бізнес-інкубатора, яку громада матиме користь від його роботи, та створенні певного попиту на його послуги.

Належним чином підготувати персонал, що працюватиме в бізнес-інкубаторі та надаватиме послуги клієнтам. Персонал Білоцерківського бізнес-інкубатора пройшов ретельну підготовку, що включала в себе й стажування за кордоном.

Отримати інфраструктурне фінансування на початку роботи. Аби обладнати приміщення та закупити необхідну оргтехніку потрібно досить значні кошти. У випадку Білоцерківського бізнес-інкубатора їх надали іноземні донори. За інших умов, їх може виділити міська рада. Але в будь-якому разі ці початкові кошти треба мати, аби бізнес-інкубатор розпочав виконувати свої функції.

Отже, практичні результати роботи Білоцерківського інноваційного бізнес-інкубатора підтверджують, що завдяки використанню технології бізнес-інкубації як ефективного інструменту підтримки підприємництва можна досягти високої результативності розвитку економіки регіонів [30].

Відокремлений підрозділ “Бізнес-інкубатор” комунального підприємства “Агентство з розвитку бізнесу в м. Славутич” було створено в жовтні 1999 року за ініціативою місцевої влади.

Засновниками Бізнес-інкубатора виступили територіальна громада в особі виконавчого комітету міської ради, комунального підприємства “Агентство з розвитку бізнесу в м. Славутич”. У створенні Бізнес-інкубатора брали участь:

Міжнародні організації (реалізовано проект ТАСІS «Пом'якшення соціальних наслідків закриття Чорнобильської АЕС», проект USAID “Створення бізнес-інкубатора малого бізнесу»); Славутська міська рада; Громадська Рада з розвитку міста Славутич [31].

Місія організації - сприяння соціально-економічному прогресу Славутича, розвитку цивілізованого бізнесу та можливості самореалізації жителів міста. Підвищення конкурентноздатності підприємств та компаній, їх виживання на ринку в початковий період діяльності, сприяння розвитку малого і середнього бізнесу в сфері виробництва товарів та послуг, створення нових робочих місць.

Максимальний термін перебування клієнтської фірми в Бізнес-інкубаторі - 3 роки. З початку існування 66 клієнтських фірм вийшли з Бізнес Інкубатора, з них 50 успішно працюють і нині. За весь термін існування Бізнес-інкубатором та за його підтримки клієнтськими компаніями створено 365 нових та збережено 42 робочих місця. Клієнтськими компаніями протягом 5 років роботи Бізнес-інкубатора перераховано до державного та місцевого бюджетів податків та зборів на загальну суму 1132 тис. гривень. На утримання будівель в робочому стані Бізнес-інкубатор за 5 років витратив 106350 гривень з коштів, отриманих від оренди приміщень та перерахував до місцевого бюджету 25 тисяч гривень для розвитку та утримання інфраструктури міста Славутич. Бізнес-інкубатор має в управлінні дві будівлі загальною площею 1372 кв. м.: “Міжнародний центр розвитку бізнесу “Славутич - ХХІ століття” та “Інкубатор малого бізнесу” [31].

Перелік послуг, які надає бізнес-інкубатор:

оренда приміщень на фіксований термін;

консультаційні послуги;

тренінги для підприємців;

адміністративні та офісні послуги;

послуги організації бухгалтерського обліку;

забезпечення доступу до фінансових ресурсів;

маркетингові послуги;

послуги з управління якістю;

управлінський супровід;

комунікаційні послуги (телефон, факс, електронна пошта, Інтернет);

господарські послуги щодо обслуговування та утримання приміщень клієнтів Бізнес-інкубатора (водопостачання, водовідведення, пожежна сигналізація, постачання електроенергії, теплопостачання, вивезення сміття, озеленення, прибирання прибудинкової території тощо);

організація виконання вимог пожежної та санітарної безпеки для усіх клієнтів Бізнес-інкубатора;

оренда офісної техніки та меблів;

організація зустрічей з потенційними партнерами, замовниками, інвесторами;

пошук офісних і виробничих приміщень для здійснення підприємницької діяльності;

розробка бізнес-планів та інвестиційних проектів, техніко-економічних обґрунтувань, програм організаційної та кадрової перебудови;

добір, тестування та організація стажування персоналу для клієнтських компаній;

технічне обстеження та технічний нагляд за будинками, спорудами й інженерними комунікаціями, промисловими об'єктами;

розробка проектів із будівництва та реконструкції й упорядкування кошторисів на виконання будівельно-монтажних робіт;

експертна оцінка бізнесу, майна, майнових прав, нематеріальних активів, устаткування;

організація та проведення виставок, презентацій, ділових зустрічей, семінарів, конференцій, навчальних курсів;

розробка та участь в реалізації проектів та програм [31].

Головна запорука успіху - це гнучкість. Інкубатори варто розглядати не просто як структуру, що пропонує офісні і виробничі приміщення підприємцям-початківцям, а як цілий комплекс послуг підприємцям з метою підвищити їхні шанси на успіх.

Таким чином інкубатор повинен мати якомога більш повну інформацію про місцеві умови, а його власний бізнес-план повинен бути зорієнтований на оптимальне використання місцевих ресурсів в інтересах розвитку місцевої економіки.

На жаль, наявні потужності Бізнес-інкубатора в двох будівлях недостатні для допомоги підприємцям виробничої сфери діяльності. Бізнес-інкубатор не має можливості надати повний комплекс послуг для виробників, бо його ресурси недостатні. Оформлено 7 заявок в чергу на приміщення [31].

Проект додаткових виробничих приміщень для підприємців в рамках розвитку матеріальної бази Бізнес-інкубатора дасть можливість надати приміщення підприємцям-виробникам на початку їхньої діяльності.

Поряд з виробничими приміщеннями Бізнес-інкубатор може пропонувати нову послугу для виробників-підприємців - надати з лізингового фонду в тимчасове користування деяку кількість необхідного обладнання Ці нові послуги підтримають фінансове становище підприємців на початку роботи нових виробничих підприємств, дадуть змогу витратити обмежені кошти на розширення підприємства та прискорити час випуску першої партії товарів. Новим проектом розвитку Бізнес-інкубатора планується створити “виробничий ангар” та лізинговий фонд [29].

Малі підприємства, що хочуть розвиватися, повинні зосереджуватися на розробці нової продукції, пошуку нових ринків та створенні нових бізнес -можливостей. У малих підприємств інноваційні процеси ґрунтуються на швидкому реагуванні на зміни кон'юнктури ринку, на пошуку й швидкому впровадженні нових технологій та підприємницьких можливостей команди менеджерів.

Отож «Бізнес - інкубатор» дає можливість ефективно поєднати підприємницьку чутливість і динамічну реакцію малих підприємств із менеджментом, комерційними й технічними навичками. Це в результаті створює такі можливості, які за інших умов були б втраченими і нереальними.

Загальний принцип управління інкубатором полягає в тому, що «мешканці» інкубатора мають набагато вищі шанси завершити своє перебування в ньому, якщо інкубатор надає повні і високоякісні послуги за доступними цінами [32].

Розділ 2. Механізм функціонування бізнес - інкубаторів

2.1 Роль бізнес - інкубаторів в світовій економіці

Розпочати власну справу серед жорстких реалій української економіки -- непросто. Та ще важче -- втриматись на плаву, не зникнути з бізнесової карти свого міста за перший ж рік існування фірми. Який шлях має обрати молодий підприємець, аби з найменшими проблемами знайти свою нішу у бізнесовому середовищі? Світова практика підказує, що найпростіше це зробити за допомогою бізнес-інкубаторів.

У найбільш розвинених країнах економічний ріст у значній мірі залежить від росту продуктивності, який істотно пов'язаний з конкурентоздатністю, а це у тому числі є і можливістю входу підприємств на ринок і їх виходом з ринку. Особливо це важливо для малих підприємств (МП), що складають велику частку учасників ринку. Важлива роль, яку МП відіграють в економіках розвинених країн, ілюструє той факт, що вони кількісно складають більш ніж 95% підприємств і надають від 60 до 70% робочих місць. Вони також створюють велику частку нових робочих місць, у тому числі й у сфері високих технологій [16].

У той же самий час лише менше ніж половина МП продовжує існувати більш ніж п'ять років, і тільки частина з них розвивається у фірми з високим економічним ростом, які забезпечують важливий внесок у ріст продуктивності і довгострокове створення робочих місць. Крім того, хоча МП традиційно зосереджуються на внутрішніх ринках, але у все більш і більш глобалізованому світі активність МП повинна рости, щоб підтримувати конкурентноздатність і можливість створення додаткової вартості у цьому секторі [27].

Світова практика свідчить, що до 10 відсотків малих підприємств виростають у великі компанії. В Україні мова йде лише про подібні поодинокі випадки. Зростання перспективних малих підприємств фактично заблоковано. В Україні попре окремі успіхи, досі не створено належних умов для нормального розвитку малого бізнесу. Розвиток малого та середнього бізнесу - самоціль. Це необхідна умова переходу всієї економіки на ринкові рейки, ефективної реструкторізації виробництва та підприємств, розв'язання проблем зайнятості, зростання рівня життя населення. Без розвитку малого підприємництва неможливо створення надійного фундаменту демократичного суспільства. Малий бізнес має найнижчі інвестиційні потреби, характеризується найшвидшим обігом капіталу [27].

Світовий досвід показує, що він забезпечує у два - три рази більшу ефективність виробничих капіталовкладень і за обсягом коштів, і за терміном видачі. Звичайно, негативний вплив спричиняють стереотипи минулої епохи, коли переваги великих підприємств, великого виробництва здавалися беззаперечними. У світовій історії багато прикладів, коли країни досягли добробуту за рахунок використання виключно підприємницького потенціалу нації. Конкурентноспроможність економік найбільш розвинутих країн базується на побудові сприятливого бізнес - середовища, яке дозволяє якомога повніше розкрити цей потенціал. Розвиток малого підприємництва вирішує такі проблеми, як створення нових робочих місць, зростання доходів, подолання бідності, задоволення споживчих потреб, забезпечення соціальної стабільності, а це, в свою чергу, сприяє забезпеченню сталого розвитку регіону.

Розпочати власну справу серед жорстких реалій української економіки -- непросто. Та ще важче -- втриматись на плаву, не зникнути з бізнесової карти свого міста за перший ж рік існування фірми. Який шлях має обрати молодий підприємець, аби з найменшими проблемами знайти свою нішу у бізнесовому середовищі? Світова практика підказує, що найпростіше це зробити за допомогою бізнес - інкубаторів [28].

Загалом, завдання бізнес-інкубатору -- взяти на себе всі організаційні та адміністративні клопоти, аби підприємець дбав лише про одне: розпочати випуск конкурентноспроможної продукції чи послуги та закріпити свої позиції на ринку.

Головна мета програми інкубації - готувати і випускати успішні підприємства, що є фінансово життєздатними й автономними, коли вони залишають інкубатор, звичайно через 2 чи 3 роки

Молоді компанії, які готуються виходити з інкубаторів у реальний світ дуже залежать від того, чи підтримує їхній уряд ріст нового бізнесу чи, навпаки, створює додаткові бюрократичні перешкоди. Підтримка влади може виявлятися у різних формах. Наприклад, вона може надавати новим фірмам позики за низькими річними ставками або за спрощеною процедурою, вона може виступати гарантом перед банками-позикодавцями. Влада може також спонсорувати додаткові інформаційні ресурси, залучення підприємців до бізнес клубів, де молоді компанії можуть познайомитися з новими партнерами. Однак, найважливіший фактор ставлення влади до нових фірм і бізнес інкубаторів - це сприятливість її регулятивних документів. „Єдині вікна” і спрощені системи реєстрації, спрощена система обліку для малих компаній і електронні дозволи та інформаційні послуги є хорошими прикладами підтримки нового бізнесу з боку влади. І навпаки, ускладнені і працемісткі звіти, які забирають багато часу, або тривалі процедури реєстрації чи отримання дозволів і/або ліцензій створюють істотні труднощі для нових компаній, які не мають достатніх ресурсів, щоб платити кваліфікованим бухгалтерам чи юристам. За таких обставин бізнес інкубатори повинні здійснювати додаткові витрати, щоб забезпечити адекватну допомогу їхнім клієнтам [22].

Ще один важливий фактор успішного закінчення інкубатора та сталості нових фірм - це інфраструктура. Коли компанії перебувають в інкубаторі, вони працюють у штучному середовищі; однак, як тільки вони залишають інкубатори, їм доводиться працювати самостійно (тобто виробляти, транспортувати, займатися дистрибуцією і продажем продукції чи послуг) в умовах реальних ринків. В регіонах зі слабкою інфраструктурою ймовірно небагато нових компаній успішно розпочнуть роботу після виходу з інкубатору. Це трапляється тому, що хороші транспортні маршрути, сучасні засоби зв'язку, високоякісні професійні послуги (бухгалтерський облік та консультування), сучасні офіси, промислова нерухомість, фінансові установи, надійне забезпечення електрикою, водою та водовідведенням є особливо важливими для становлення нового бізнесу.

Багато інкубаторів в Індії та Китаї зазнавали невдачі саме через занадто слабку інфраструктуру; найвправніші та освічені підприємці не можуть розвивати бізнес без фінансових і професійних послуг, розвинених ринків їхньої продукції або послуг, без кваліфікованої робочої сили. У той же час, є багато успішних прикладів компаній у сфері високих технологій, які були засновані у Силіконовій Долині підприємцями з Індії або Китаю, котрі до того не могли реалізувати свої ідеї в своїх країнах через брак інфраструктури [20].

Останнє, але не менш важливе: високотехнологічні галузі потребують більших фінансових ресурсів і тому дуже ризиковані і одночасно дуже прибуткові. Критична маса венчурного капіталу, готового до ризикованих, але потенційно дуже прибуткових інвестицій є важливим фактором для успішних початківців. Щоб оцінити потенціал нових компаній, інвестори повинні бути досвідченими гравцями на ринку високих технологій. У деяких регіонах може не найтися жодної компанії, готової і здатної вкласти капітал у нову бізнес ідею, яка є незвичайною та невідомою для неї. Тому інкубатори повинні заохочувати компанії, які мають певний зв'язок з уже існуючою фінансовою та бізнес базою в регіоні [24].

2.2 Інфраструктура підтримки підприємництва

Інфраструктура підтримки розвитку малого підприємництва - це своєрідна опорно-рухова система, завдяки якій бізнес-середовище може повноцінно діяти в ринкових умовах. Як відбувається її формування в нашій країні і наскільки здатні окремі заклади інфраструктури створювати умови та розподіляти можливості й ресурси для розвитку малого підприємництва?

Інфраструктура підтримки підприємництва в Україні - це сукупність організаційних структур (центри підтримки підприємництва, бізнес-інкубатори, технопарки, консалтингові фірми, маркетингові та інші організації), заснованих на різних формах власності. Інфраструктура сприяє створенню та функціонуванню підприємницького сектору в умовах перехідної економіки і формує конкретне організаційно-економічне середовище для стимулювання підприємницької діяльності та швидкої адаптації суб'єктів малого підприємництва до ринкових умов. Однією з сучасних технологій підтримки малого бізнесу та інновацій є розвиток бізнес-інкубування, яких грунтується на діяльності бізнес-інкубаторів та бізнес - центрів.

Багато країн світу значну увагу приділяють освітній підготовці підприємців, навчанню навичок впровадження інновацій та нової інформації. Серед закладів, що підтримують підприємництво, надають найбільш ефективну допомогу в створенні нових підприємств та розвитку діючих, забезпечують їхнє виживання в початковий період діяльності, є центри підтримки місцевого підприємництва, багато з яких сприяють саме процесу бізнес - інкубування [17].

Основними структурами, що надають послуги з “інкубування підприємництва”, є класичні бізнес-інкубатори, промислові зони, зони експортної переробки, наукові (технологічні) парки, віртуальні бізнес-інкубатори, територіально-виробничі комплекси та кооперативні мережі.

Питаннями розвитку бізнес-інкубування в країнах світу займаються міжнародні організації: Європейська комісія (ЄЕК ООН), Група СПАЙС (Група експертів наукових парків та інноваційних центрів), Національна асоціація бізнес - інкубаторів у США. За узагальненими аналітичними даними цих організацій, в світі нараховується понад 3000 бізнес-інкубаторів, з яких у США - 700, Китаї - 400, Німеччині - 375, Великобританії - 250, Росії - 80, Угорщині - 75, Польщі - 60, Болгарії - 25, Казахстані - 9, Республіці Білорусь - 8 тощо [28].

Сьогодні в Україні законодавчо не визначено поняття “бізнес-центр” та “бізнес-інкубатор”. Змістовна плутанина нерідко призводить до того, що інкубаторами називають суто навчальні заклади або фірми, що спеціалізуються на реєстрації нових підприємств та наданні юридичної адреси, а бізнес-центрами - консультаційні фірми або торгові павільйони і та інше.

На основі вивченого досвіду фактично діючих бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів можна дати таке визначення цим інкубаційним закладам: Бізнес-інкубатори - це інституції, які розміщують на пільгових умовах спеціально відібрані малі підприємства на своїх площах та надають їм консалтингові, освітні, та офісні послуги. Бізнес-інкубатори можуть діяти як самостійні структури, так і в складі технопарків, технологічних центрів та інших інноваційних структур, тобто вони бувають загального характеру діяльності або спеціалізовані.

Бізнес-центри - це установи, які надають інформаційні, консалтингові, маркетингові, тренінгові та інші послуги суб'єктам підприємництва та особам, які бажають займатися підприємницькою діяльністю. Бізнес-центри можуть надавати приміщення для ділових зустрічей, засоби зв'язку, комп'ютерну та оргтехніку. Набір послуг в різних бізнес-центрах значно коливається. На відміну від бізнес-інкубаторів, бізнес-центри надають послуги, як правило, фізичним особам та за комерційнимм розцінками [18].

2.2.1 Особливості класифікації елементів інфраструктури

Сформовану мережу інфраструктури підтримки малого підприємництва можна класифікувати такими ознаками:

- за способом заснування: державна, недержавна, громадська;

- за статусом: всеукраїнська, регіональна, місцева (районна);

- за формою: організаційно-технічна, інформаційно-аналітична, фінансово-кредитна;

- за видами діяльності: дорадчі органи, консалтингові структури, інформаційні центри, інвестиційні та інноваційні компанії, освітні заклади тощо.

В свою чергу, кожен вид інфраструктури розвитку малого підприємництва сьогодні розділяється на такі форми:

1. Дорадчі: Громадська Колегія Держпідприємництва України, регіональні громадські колегії, координаційні ради (комітети) з питань розвитку підприємництва. Одним з дорадчих органів є Громадська колегія при Державному комітеті України з питань регуляторної політики та підприємництва. До її складу входить майже 60 членів - представників громадських об'єднань підприємців. Органічним продовженням Громадської колегії Держпідприємництва є регіональні громадські колегії, які створені в 24 регіонах України і які очолюють уповноважені з питань захисту прав підприємців.

2. Консалтингові: бізнес-центри, приватні фірми, контори тощо.

3. Інформаційні: громадські приймальні, юридичні клініки, “гарячі лінії”.

4. Інноваційні структури: технопарки, наукові парки, бізнес-інкубатори.

До фінансово-кредитних установ належать банки, фонди підтримки малого підприємництва, інші небанківські фінансові установи (кредитні спілки, лізингові, страхові компанії, пенсійні, інвестиційні фонди тощо) [20].

На державному рівні реалізацією державної політики щодо розвитку інфраструктури підтримки малого підприємництва займається Держпідприємництво. На недержавному рівні консолідацію всіх цих форм у сфері підтримки підприємництва здійснюють бізнес-асоціації. Їхня діяльність полягає у сприянні практичній реалізації загальнодержавних, регіональних, місцевих та міжнародних програм, спрямованих на розвиток підприємництва, шляхом підтримки діяльності бізнес-інкубаторів, центрів розвитку підприємництва, технопарків та інноваційних структур інших типів.

Тому з огляду на світовий досвід необхідно всебічно сприяти зростанню ролі бізнес-асоціацій як ключового й дуже дієвого елемента інфраструктури підтримки підприємництва.

Сьогодні вітчизняні бізнес-асоціації демонструють здатність і бажання конструктивно співпрацювати з органами влади. За допомогою активної участі представників громадських організацій у складі дорадчих рад, комітетів, комісій, які створені при органах виконавчої влади різних рівнів, бізнес-асоціації намагаються впливати на рішення, які торкаються сфери підприємництва, брати активну участь у підготовці нових законопроектів, постанов, оскільки вони розуміють, що значно легше внести зміни ще на стадії підготовки того чи іншого законопроекту чи постанови, аніж потім намагатися скасувати ті рішення, які вже було прийнято [32].

Головною метою діяльності асоціацій є створення умов для започаткування та розвитку таких елементів інфраструктури підтримки підприємництва, як бізнес-інкубатори та центри розвитку підприємництва, адаптація світового досвіду в цій галузі до сучасних економічних умов України.

...