Проект створення "Бізнес-інкубатору", як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва

Наведемо поняття інших елементів інфраструктури підтримки підприємництва, визначених діючим законодавством:

Технологічний парк - юридична особа або об'єднання на підставі договору про спільну діяльність юридичних осіб (учасників),головною метою яких є діяльність щодо виконання інвестиційних та інноваційних проектів, виробничого впровадження наукоємких розробок, високих технологій та конкурентноспроможної на світовий ринок продукції (Закон України “Про спеціальні режими інвестиційної та інноваційної діяльності технологічних парків” від 16.07.99 № 991-ХІУ).

Лізингові центри - суб'єкти підприємницької діяльності, що займаються лізинговими операціями. Лізинг - це підприємницька діяльність, яка спрямована на інвестування власних чи залучених фінансових коштів і полягає в наданні лізингодавцем у виключне користування або набувається ним у власність за дорученням і погодженням з лізингоодержувачем у відповідного продавця майна, за умови сплати лізингоодержувачем періодичних лізингових платежів (Закон України “Про лізинг” від 16.12.97 № 723/97-ВР).

Кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитні спілки є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених чинним законодавством (Закон України “Про кредитні спілки” від 20.12.01 № 2908-ІІІ).

Фонди підтримки підприємництва: Український фонд підтримки підприємництва, на регіональному рівні - регіональні фонди підтримки підприємництва, на місцевому рівні - місцеві фонди підтримки підприємництва. Це зазначено в ст. 13 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва”. Вони здійснюють фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва.

2.2.2 Аналіз впливу бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів

Кінцевою метою формування інфраструктури підтримки підприємництва як невід'ємного компоненту ринкових відносин є не лише створення умов для більш ефективного ведення власної діяльності, але й вирішення загальнонаціональних завдань: створення нових робочих місць, зростання виробництва, його структурної перебудови, уникнення диспропорцій в економічному розвитку регіонів. Потенційними споживачами послуг бізнес-інкубаторів в Україні є суб'єкти малого підприємництва (малі підприємства), фізичні особи-підприємці та безробітні, що бажають розпочати власну справу.

Звичайно, не всі потенційні споживачі послуг цих елементів інфраструктури є фактичними споживачами. Однак, за допомогою такого показника, як потреба в бізнес-інкубаторах та бізнес-центрах на 10000 потенційних споживачів можна було б прогнозувати потребу в цих закладах в кожному регіоні.

Порівнюючи показники безробіття населення з кількістю бізнес-центрів та бізнес-інкубаторів, можна проаналізувати їх вплив на розв'язання проблем зайнятості населення в регіонах. Так, наприклад, в Одеському регіоні, де рівень безробіття складає 2%, діє 9 бізнес-інкубаторів та 12 бізнес-центрів, в м. Києві - 8 бізнес-інкубаторів та 84 бізнес-центри при рівні безробіття 0,5%.В Херсонській області діє 2 бізнес-інкубатори та 9 бізнес-центрів, однак, за рівнем безробіття область займає 3-є місце, що складає 6%. В Рівненській області, де працюють 1 бізнес-інкубатор та 1 бізнес-центр, рівень безробіття найвищий в Україні - 6,9%. В Харківській області рахується 5 бізнес-інкубаторів та 19 бізнес-центрів, при цьому рівень безробіття ненабагато нижчий, ніж в цілому по Україні, і складає 3,3%. Таким чином, бачимо, що кількість діючих бізнес-інкубаторів та бізнес-центрів у регіонах безпосередньо впливає на зменшення рівня безробіття. Однак, цей показник має дещо опосередкований характер [29].

В даному разі треба також аналізувати кількість та характер послуг, що були надані цими закладами споживачам - підприємцям, а також кількість осіб, які їх отримали. Кількісні показники зростання елементів інфраструктури підтримки малого підприємництва не завжди свідчать про ефективність їх впливу на розв'язання соціальних проблем в регіонах. Необхідно проводити якісну оцінку роботи цих закладів у сфері вирішення пріоритетних питань розвитку регіонів, особливо у сфері соціальної політики та співпраці їх з місцевими органами виконавчої влади й органами місцевого самоврядування. Адже всі вони відрізняються по організаційно-правовій формі, складу засновників, профілю, комплексу базових та інших послуг, що надають підприємцям. Сьогодні на найбільшу увагу заслуговують ті бізнес-центри та бізнес-інкубатори, основними завданнями яких є створення умов для становлення малого підприємництва й створення нових робочих місць в секторі малих виробничих, інноваційних підприємств. А також ті, що працюють за такими напрямами: підготовка, перепідготовка та підвищення кваліфікації кадрів; проведення маркетингових досліджень; інформаційне забезпечення; консалтингові послуги; допомога в реєстрації підприємств; юридичні послуги; аудиторські послуги; надання в оренду (на пільгових умовах) офісних та виробничих приміщень; надання офісних послуг (розмноження матеріалів, надання засобів зв'язку, оргтехніки тощо); сприяння в отриманні інвестицій та кредитів; надання обладнання в лізинг; реклама продукції тощо.

Роль держави у сфері розвитку підприємництва полягає в тому, щоб створювати зрозумілі та рівні для всіх правила поведінки на ринку. І підтримка малого підприємництва пов'язана з необхідністю компенсації нерівних умов, в яких перебувають суб'єкти малого підприємництва порівняно з великими підприємствами, а також з допомогою тим особам, що розпочинають власну справу. Формуючи інфраструктуру підтримки малого та середнього підприємництва шляхом сприяння створенню бізнес-інкубаторів та бізнес-центрів, місцева влада може отримати додаткові ресурси й переваги у сфері розвитку своїх регіонів. Створюються нові робочі місця як у адміністрації самого бізнес-інкубатора, так і в розміщених на його території підприємствах.

Якщо виконавча влада виступає засновником або партнером у створенні бізнес-інкубатора або бізнес-центра, в неї з'являється можливість: реалізовувати власну політику в економічній сфері шляхом підтримки та розміщення на площах цих закладів таких малих підприємств, діяльність яких співпадає з планом стратегічного розвитку області на визначений період часу; надавати вільні площі на умовах пільгової оренди, що сприяє збільшенню надходжень до місцевого бюджету від діяльності малих підприємств, що інкубуються, за рахунок підвищення їхньої прибутковості; формувати банк даних підприємців та підвищувати прозорість ринку, а також легалізувати його суб'єктів; підвищити свій імідж серед громадськості [2].

2.3 Аналіз розвитку малого підприємництва в районі та перспективи застосування технології бізнес-інкубації

В економіці // району на протязі останніх років зберігається тенденція до підвищення ролі підприємництва, у першу чергу малого бізнесу. Попри всі негаразди, позитивна динаміка росту малого підприємництва за останні роки на тлі загальнодержавного спаду виробництва та кризового стану багатьох великих підприємств свідчить про його великий внутрішній потенціал.

Згідно даних за 2008 р. в районі функціонувало 2108 суб'єктів малого бізнесу (фізичних та юридичних осіб і фермерських господарств), що на 21,6 % більше до попереднього року, в тому числі: 150 малих підприємств, 1854 фізичних осіб-підприємців та 104 фермерських господарств. Загальна кількість зайнятих у малому бізнесі складала 3577 (осіб):

- на малих підприємствах -879 осіб);

- фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності (діючи) - 1854;

- фермерські господарства - 290;

- наймана робоча сила фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності - 554 укладених договорів.

Впродовж 2008 року зберігається тенденція до збільшення загальної кількості зайнятих у малому бізнесі. Якщо у 2006 році цей показник складав 3384 осіб, то до кінця 2008 р. збільшився на 193, або на 5,7% (Рисунок 2.1).

Показник щодо загальної кількості зайнятих у малому бізнесі міг би бути вищім, але однією з основних проблем розвитку малого бізнесу є заробітна плата у «конвертах». З метою легалізації найманих працівників Податковою інспекцією проводяться перевірки суб'єктів підприємницької діяльності. У ході перевірок виявлені працівники, які не мають офіційного договору на працевлаштування, легалізовуються. На приватних підприємців, які мають найманих робітників, при цьому порушуючи законодавство, накладаються штрафні санкції.

Із - за недосконалості законодавства, а саме високих податків, розширеної звітності для підприємців, які мають найману робочу силу, нарахування до фондів із заробітної плати працівника, приватні підприємці реєструють своїх працівників підприємцями, котрі оформляють угоди на оренду та сплачують податки згідно законодавства в залежності від виду діяльності наприклад: єдиний податок від 20 грн. до 200 грн., фіксований податок від 20 грн. до 160 грн. Тому з кожним роком спостерігається тенденція зниження показників таких як чисельність найманих працівників як на підприємствах так і у приватних підприємців.

(Довідково: Якщо у 2004 р. фізичних осіб - підприємців було на обліку - 978 осіб, 2005 р. - 1109, 2006 р. - 1398, 2007 р. - 1680, 2008 р. - 1882. Щороку цей показник збільшується на 13% - 26%.

Таким чином можна визнати, що стан розвитку малого підприємництва хоча й демонструє стійку тенденцію до зростання, але темпи та абсолютні показники залишаються на низькому рівні. Це призводить до того, що мале підприємництво все ще не посіло того місця в соціально-економічному розвитку країни, яке воно займає в країнах розвинутої ринкової економіки.

Для того, щоб ефективно сприяти розвиткові малого підприємництва треба зрозуміти його структуру. Якщо класифікувати мале підприємництво за комплексним критерієм, який поєднує в собі і соціальне значення і економічну потужність, то можна виділити наступні прошарки МБ:

Мале підприємництво "проти бідності" - це переважно підприємці-фізичні особи, що займаються торгівлею на ринках, наданням дрібних побутових послуг. Головна особливість цього прошарку полягає в тому, що це самозайняте населення, яке займається підприємництвом задля задоволення своїх життєвих потреб і в переважній більшості не має амбіцій на розширення власної справи.

Стабільне мале підприємництво - це переважно підприємства, які займаються як торгівлею, громадським харчуванням та послугами, так і виробництвом; які мають відносно невеликі, але стабільні обсяги доходу, певні основні засоби, але найчастіше також не мають амбіцій на значне розширення бізнесу та екстенсивний його ріст.

"Тигри" малого підприємництва - суб'єкти малого підприємництва, обсяги яких відповідають визначенню малого підприємства, але ці компанії стрімко зростають і мають великі амбіції. Такі компанії, як правило, шукають та мають власні "ноу-хау", запроваджують найновіші системи управління в тому числі і якістю продукції, є найкращим плацдармом для інновацій.

Різні прошарки сектору малого підприємництва мають різні властивості і різну вагу. Кількісно найбільший прошарок - "підприємництво проти бідності" - має значне соціальне значення, але є і найбільш вразливим та чутливим до змін економічного, політичного та соціального середовища. Тому сьогодні саме цей прошарок потребує державної підтримки і особливо в тім, що стосується створення стабільного правового середовища, простих і прозорих правил ведення діяльності. Щодо другого прошарку - "стабільне мале підприємництво" - то він також потребує прозорих та стабільних правил, але діяльність суб'єктів, що до нього відносяться, стикається з більшим обсягом регуляції. З другого боку цей прошарок потенційно готовий залучати досить значну кількість кредитних ресурсів, які зроблять його значно стабільнішим. Третій прошарок - "Тигри" малого підприємництва - є найперспективнішим для економічного розвитку підприємництва, хоча сьогодні займає досить незначну долю в загальній кількості суб'єктів підприємницької діяльності. Цей прошарок поряд з сприятливою податковою та регуляторною політиками потребує послідовної інноваційної та сприятливої інвестиційної політики [23].

Формування інфраструктури підтримки малого підприємництва є важливою умовою забезпечення фінансової, матеріально-технічної, інформаційної, кадрової та освітньої підтримки. На території // району діють громадські об'єднання підприємців: Бізнес - центр „Територія - бізнес”, Спілка промисловців та підприємців району, районна громадська організація Центр інновації та розвитку „Молодь для молоді”, Кремінська районна громадська організація „ бізнес - асоціація”, районна громадська організація „Аграрно - дорадча служба”.

районна громадська організація „Кремінська бізнес - асоціація”:

- налагоджує співпрацю з українськими та іноземними державними та громадськими організаціями, фондами, науковими та інвестиційними установами, підприємствами.

- провадить роботу по залученню фінансових, матеріальних, інтелектуальних, інформаційних та інвестиційних ресурсів, необхідних для реалізації своїх програм та проектів.

- бере участь у підготовці та проведенні конференцій, симпозіумів, круглих столів і семінарів, організовує виставки, презентації та інші масові заходи.

- здійснює чи бере участь в організації консультацій, навчальних семінарів, лекцій та інших освітніх заходів, виданні та поширенні друкованих матеріалів, створенні радіо, телепередач і фільмів, що відповідають меті Асоціації.

- приймає безпосередню участь у розробці, аналізі, реалізації, експертизі та моніторингу регуляторної політики району.

- участь у формуванні і проведенні державної політики зайнятості населення // району шляхом участі на паритетних засадах з представниками

професійних спілок, їх об'єднань і інших організацій найманих працівників, органів державної влади, і органів місцевого самоврядування у створені та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості.

- проводить консалтингові та соціологічні дослідження, створює банки наукових та інноваційних проектів, інформаційні та учбово-дослідницькі центри, базу даних кадрів та фахівців.

Бізнес - центр „Територія - бізнес” - надає консалтингові послуги, займається громадською діяльністю, надає фінансові послуги: розробка бізнес - планів, посередницькі послуги щодо оформлення кредитів для населення, проведення оцінки нерухомості, розробка грантових проектів та ін.

Спілка промисловців та підприємців // району: надає консалтингові послуги, займається громадською діяльністю та ін.

Але послуги, які надають організації з бізнес - інфраструктури для приватних підприємців є платними. Тому на даний час виникла потреба у створенні бізнес - інкубатору. Де на пільгових умовах будуть розпочинати свою підприємницьку діяльність молоді новоутворені фірми.

2.4 Порівняльний аналіз та вибір альтернативного варіанту щодо стимулювання розвитку місцевої економіки та створення робочих місць

Сьогодні значно скоротилися надходження до місцевого бюджету, згортається або навіть зупиняється виробництво на деяких підприємствах. У цих умовах дедалі очевиднішою стає необхідність розвитку малого і середнього підприємництва як основного джерела поповнення бюджету.

Незважаючи на те, що закони України у сфері підприємництва однакові для всіх регіонів, ситуація на місцях складається по-різному. Значною мірою вона залежить від місцевої влади, розуміння нею суті проблем, бажання і спроможності вирішувати їх в складний перехідний період.

Так з метою створення найбільш сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу, що значно підвищить соціально-економічний рівень району, пропонуються для розгляду наступні альтернативи:

1) впровадження міжнародних стандартів системи управління якістю на муніципальні послуги ISO 9001-2001 [6].;

2) розширення повноважень районної громадської організації «Кремінська бізнес - асоціація»;

3) створення «Бізнес - інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі.

Розробка проекту щодо створення сприятливих умов для розвитку малого та середнього бізнесу відбуватиметься з урахуванням потреб споживача продукту проекту тобто приватних підприємців району, оскільки повноваження райдержадміністрації розповсюджуються саме в межах зазначеного району.

Альтернативні шляхи отримання продукту проекту проаналізувати можна так, а саме:

Проектна альтернатива № 1 Впровадження міжнародних стандартів системи управління якістю на муніципальні послуги ISO 9001-2001:

Позитивні риси: Запровадження систем управління якістю на муніципальному рівні роблять економічну та інвестиційну політику місцевої влади зрозумілою як для власних, так і для потенційних інвесторів. Таким чином, муніципальні системи управління якістю надання послуг є дієвим механізмом активізації місцевого економічного розвитку.

Негативні риси: Реалізація плануємого проекту неможлива за повний рахунок з районного бюджету, а також на даний час не можливо збільшити штат райдержадміністрації, згідно Постанови КМУ від 26.11.08 №1036 «Деякі питання організації бюджетного процесу» (п.5 абз. 1 «З метою економічного і раціонального використання бюджетних коштів органами виконавчої влади до кінця 2008 року припинити: заповнення вакантних на 01.12.08 посад крім посад керівників структурних підрозділів та їх заступників) [6].

Проектна альтернатива № 2 Розширення повноважень **// районної громадської організації «Кремінська бізнес - асоціація»;

Позитивні риси: Більша частина послуг, які плануються надавати бізнес - інкубатором, бізнес - асоціація, як вже було зазначено вище, надає

Негативні риси: Бізнес - асоціація не має можливості надавати послугу «оренда приміщень». Дана організація є неприбутковою тому працює за рахунок безповоротної фінансової допомоги, грантів.

Проектна альтернатива № 3 Створення «Бізнес - інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі.

Позитивні риси: Інкубатори пропонують дешевшу оренду приміщення, доступне внутрішнє консультування, адміністративну та офісну допомогу та інформацію щодо розподілу фінансових ресурсів.

Негативні риси: Для вступу до бізнес - інкубатору треба пройти серйозний відбір, тому що кількість місць обмежена. Підприємства повинні залишити інкубатор, як правило через 2 чи 3 роки, згідно укладеної угоди та Положення бізнес - інкубатору.

Проектна альтернатива під № 3, а саме: «Створення «Бізнес - інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі» значно переважає за інші запропоновані альтернативні варіанти.

Таким чином, пропонується розглядати саме такий варіант та покласти його в основу розроблення проекту «Створення «Бізнес - інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі».

Проект щодо створення бізнес - інкубатору // району планується реалізувати згідно з Єдиною стратегією соціально - економічного розвитку району на 2007 - 2012 рр. та Програми розвитку малого підприємництва в районі.

«Програма розвитку малого підприємництва в районі на 2008 - 2009 роки» розроблена на виконання статті 9 Закону України “Про державну підтримку малого підприємництва” та доручення Кабінету Міністрів України від 24.05.2006 № 18874/1/1-06. До розділу 3.1 «Розвиток і модернізація інфраструктури підтримки малого підприємництва» внесено заходи щодо створення бізнес-інкубатора. Витрати на реалізацію Проекту складаються із фінансування з районного бюджету на виконання Програми та з інших джерел фінансування (фрайдрайзенг) [7].

Розділ 3. Проект створення «бізнес-інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в районі

3.1 Задум та ідея проекту

Аналіз діяльності підприємств, суб'єктів малого та середнього бізнесу району свідчить про те, що багато створених малих та середніх підприємств не можуть почати свою діяльність через обмеженість фінансових ресурсів (основних та оборотних), сировини і матеріалів, практичних навичок і заповзятливості. Через невеликі обсяги господарської діяльності деякі малі підприємства не можуть залучати кваліфікованих фахівців, наймати кваліфікованих робітників, що вимагають високої оплати їхньої праці. Середні підприємства мають проблеми виробництва і збуту, труднощі в пошуку інвесторів (зв'язані з нестабільністю і недосконалістю законодавчої бази) і процедури одержання кредитів. Основним джерелом інвестицій поки залишаються власні фінансові ресурси суб'єктів - засновників малого й середнього бізнесу і сімейні позики. Банківські кредити в цьому секторі економіки використовуються обмежено через їхню високу процентну ставку і відсутність гарантій для банків (у виді застави). Практично неможливо на сьогоднішній день одержати в банку кредит під заставу оборотних коштів роздрібного торговельного підприємства.

Розпочати власну справу серед жорстких реалій української економіки - непросто. Та ще важче - втриматись на плаву, не зникнути з бізнесової карти свого міста за перший ж рік існування фірми. Тернистий шлях має обрати молодий підприємець, аби з найменшими проблемами знайти свою нішу у бізнесовому середовищі.

Враховуючи ситуацію, яка склалася у сфері малого й середнього бізнесу, не даремно важливим напрямом діяльності управління економіки районної державної адміністрації є робота у сфері підприємництва. Наявні існуючі недоліки у роботі з підприємствами та суб'єктами підприємницької діяльності підштовхують державних службовців до впровадження певних змін у роботу. На основі цього виникає потреба внесення змін у роботу шляхом створення проекту, впровадження якого значно поліпшить роботу органу, що призведе потім до задоволення потреб суб'єктів підприємницької діяльності усього району. До того ж, світова практика підказує, що найпростіше це зробити за допомогою впровадження «бізнес-інкубаторів».

У сучасній методології управління проектами існує кілька визначень терміна «проект». Поняття «проект» поєднує різноманітні види діяльності, які характеризуються рядом ознак, найбільш загальними з яких є наступні:

спрямованість на досягнення конкретних цілей, визначених результатів;

координоване виконання численних, взаємозалежних дій;

обмежена довжина в часі, з визначеним початком і кінцем [8].

З урахуванням основних особливостей і обмежень проектної діяльності як виду діяльності можна дати таке визначення поняття «проект» - це комплекс взаємозалежних заходів, спрямованих на досягнення поставлених цілей протягом обмеженого часу при обмежених грошових та інших ресурсах виконання [9]. Тобто проект - це унікальний набір скоординованих робіт, з визначеними початковою й кінцевою датами, яким управляє конкретна особа або організація для досягнення цілей і отримання очікуваного результату за визначеним графіком робіт в умовах обмеженої вартості.

Формування задуму (ідеї) проекту створення «Бізнес-інкубатору», як елементу інфраструктури підтримки та розвитку підприємництва в ** районі, відбувалося на основі низького рівня розвитку підприємництва на фоні слабкої розвитої економіки, а також на основі незадоволення підприємцями якістю заходів щодо підтримки малого та середнього бізнесу в районі. Така ситуація не дає можливості нормально розвиватися новим, невеликим за розміром, фірмам. До того ж, незадоволення майбутніх суб'єктів підприємницької діяльності району процесом надання адміністративних послуг, а саме процедурою вирішення їх проблемних питань, також не можна лишати без уваги. Серед головних причин незадоволення також є: відсутність мікроклімату для новостворених фірм, довгострокова прив'язка до об'єкту, який орендується, достатньо жорсткі норми оренди, необґрунтовані та невиправдані витрати невеликих фірм під час їх оформлення, значний рівень бюрократизації для оформлення суб'єктів підприємницької діяльності, відсутність консультативних послуг майбутнім підприємцям, тощо. Тобто, організаційні та адміністративні заходи істотно впливають на процес розвитку та підтримки підприємництва на території // району.

У зв'язку з тим, що проект, який створюється, буде у подальшому впроваджуватися на території району, то він має прив'язку до певної території, а саме - до району: м. Кремінної, сел. Красноріченського та 16 сіл (Бараниківка, Боровеньки, Булгаківка, Варварівка, Голубівка, Єпіфанівка, Кудряшівка, Макіївка, Михайлівка, Невське, Нова Астрахань, Нововодяне, Новомикільське, Новоолександрівка, Новокраснянка, Червонопопівка).