Управління реалізацієй будівельного проекту

Повну вартість визначено за допомогою програми MS Excel

(див. Додаток В, табл.В.1.) та на основі отриманих даних побудовано графік (рис. 3.6).

Вартість робіт, пов'язаних з будівництвом комплексу оцінюється в 17 857, 146 тис.грн. Собівартість площ (квартири та комерційні площі) в житловому будинку склала близько 2 841грн./м².

Рис. 3.7 Графік витрат на реалізацію проекту

Основним видом доходів при реалізації проекту житлового комплексу є доходи від продажу житла. На основі даних маркетингових досліджень був розроблений прогноз продажу площ житлового комплексу (Додаток В, табл. В.3), в якому представлена цінова політика на квартири та комерційні приміщення. Дані подані з урахування сезонності та етапу будівництва: відомо, що найвищих рівнів продажі досягають навесні та восени, - взимку та літом спостерігається значний спад попиту на нерухомість, також масові продажі приміщень починаються від моменту зведення 3-го поверху.

Вартість на площі встановлюється з урахуванням декількох нюансів:

· етап будівництва - до введення будівлі в експлуатацію існують певні пільги на купівлю площ, що становлять 86-98% від остаточної їх вартості;

· поверховість - поверхи 3-10 мають вищу вартість, яка розраховується за допомогою введення коефіцієнту (у даному проекті було закладено коефіцієнт поверховості - 1,05).

Рис. 3.8 Графік прогнозованих доходів від продажу

Як видно з графіку пік продажів прогнозується у другому кварталі четвертого року будівництва. На той час будуть завершені усі будівельні роботи, зібрана проектна документація та пройдена державна комісія, розпочнеться етап передачі будівлі до Житлово-експлуатаційного управління НВО «Созидатель».

3.3.1 Вибір ставки дисконту та показників економічної ефективності

Основна проблема, яка постає при використанні критеріїв дисконтування грошових потоків - вибір ставки дисконтування. Ставка дисконтування повинна відображати альтернативну вартість капіталу, тому вона залежить від можливостей вкладення капіталу, наявних у підприємства

У літературі зустрічається безліч різних підходів до визначення ставки дисконтування. Найбільш поширеними є:

· вибір ставки дисконтування спираючись на вартість капіталу;

· спираючись на процент за позикового капіталу;

· спираючись на ставку по безпечним вкладенням;

· спираючись на ставку по безпечним вкладенням з поправкою на ризик;

· спираючись на ставку по безпечним вкладенням з поправкою на ризик за методом нарощення;

· спираючись на ставку з поправкою на ризик і вартість боргу;

· спираючись на альтернативну вартість грошей.

Одним з найбільш поширених на практиці способів визначення ставки дисконтування є кумулятивний метод оцінки премії за ризик. В основі цього методу лежать припущення про те, що:

· якби інвестиції були безризиковими, то інвестори вимагали б безризикову прибутковість на свій капітал (тобто норму прибутковості, відповідну нормі прибутковості вкладень у безризикові активи);

· чим вище інвестор оцінює ризик проекту, тим вищі вимоги він пред'являє до його прибутковості.

Виходячи з цих припущень при розрахунку ставки дисконтування необхідно врахувати так звану "премію за ризик». Відповідно формула розрахунку ставки дисконтування буде виглядати наступним чином:

R = Rf + R1 + ... + Rn, де R - ставка дисконтування;

Rf - безризикова ставка доходу;

R1 + ... + Rn - ризикові премії по різних факторам ризику.

Наявність того чи іншого фактора ризику і значення кожної ризикової премії на практиці визначаються експертним шляхом.

Методичні рекомендації щодо оцінки ефективності інвестиційних проектов6 рекомендують враховувати три типи ризику при використанні кумулятивного методу:

· ризик країни;

· ризик ненадійності учасників проекту;

· ризик неотримання передбачених проектом доходів.

Ризик країни можна дізнатися з різноманітних рейтингів, які складаються рейтинговими агентствами і консалтинговими фірмами (наприклад, спеціалізується на цьому німецькою фірмою BERI). Розмір премії за ризик, що характеризує ненадійність учасників проекту, відповідно до Методичних рекомендацій не повинен бути вище 5%. Поправку на ризик неотримання передбачених проектом доходів рекомендується встановлювати в залежності від мети проекту. [11]



Таблиця 3.4. Розрахунок ставки дисконтування кумулятивним методом

№ п/п	Складові	Категорії ризику
		Немає ризику	Дуже низьк.	Низь- кий	Серед-ній	Висо- кий	Дуже високий
1	Середня статистична ставка за довгостроковими депозитами в провідних банках України у ВКВ для юридичних осіб	9,50%
3	Компенсація ризику недостатньої ліквідності -Ризик знецінення активів -Ризик непривабливості бізнесу -Ризик зниження рентабельності -Ризик втрати стійкості компанії	0,00%	1,00%	2,00%	3,00%	4,00%	5,00%
4	Компенсація зовнішніх ризиків: -Політичні події -Погіршення загальної економічної ситуації -Непередбачувана інфляція -Погіршення екологічної ситуації -Зміни в законодавстві та нормативній базі	0,00%	1,00%	2,00%	3,00%	4,00%	5,00%
	Розрахункова ставка дисконтування	17,50%

Визначивши ставку дисконтування (17,5%), розраховані коефіцієнти дисконтування на кожному етапі реалізації проекту (поквартально).

Далі було складено план фінансування будівництва багатофункціонального житлового комплексу (табл. 3.5), на основі якого розраховано грошові потоки від інвестиційної діяльності та надходжень від продажу. Встановлено та продисконтоване сумарне Cash Flow , на основі якого розраховано NPV , яке склало 4 419,36 тис.грн. Показник внутрішньої норми доходності (IRR) дорівнює 0,8., PI=1.78.

Період окуповування знайдено графічним способом, шляхом аналізу дисконтованого грошового потоку на кожному етапі проетку (рис.3.9).

Рис. 3.9 Графічне визначення періоду окуповування.

Згідно із графіком проект повністю окупиться у другому кварталі четвертого року (2014).

Спираючись на отримані дані (див.табл.3.6) проект визнано економічно ефективним (рентабельним). Размещено на Allbest.ru

Таблиця 3.6. Фінансування будівництва багатофункціонального житлового комплексу

Таблиця 3.6. Розрахунок показників економічної ефективності проекту

3.4 Управління ризиками

3.4.1 Планування керування ризиками

План управління ризиками повинен містити структуру процесу; опис того, як ідентифікація ризиків, їх оцінка і обробка, а також контроль всіх дій будуть виконуватися протягом процесу будівництва.

План управління ризиками повинен містити наступне:

Методологія. Визначаються підходи, методики, джерела даних, які можуть бути використані в процесі управління ризиками при існуючій зовнішнє і внутрішнє середовище інвестиційного будівельного проекту. Визначається доречність тих або інших методів управління ризиками та способів їх обробки в залежності від стадії проекту та доступності інформації.

Відповідальність. У плані управління ризиками конкретизуються обов'язки всіх фахівців задіяних в управлінні ризиками.

Бюджет. Визначається бюджету управління ризиками.

Розклад. Встановлюється частота виконання комплексу цільових перевірок спрямованих дій з управління ризиками в протягом всього життєвого циклу проекту. Висновки необхідно формулювати із запасом часу для прийняття рішень. Рішення періодично в процесі будівництва повинні піддаватися ревізії.

Рівень ризику. Визначається рівень допустимості ризиків для

будівельної організації.

Формат звітів. Опис складу та змісту звітних до документом з управління ризиками.

Щоб запровадити ефективний механізм управління ризиками, який би доповнив механізм управління проектом, насамперед в рамках планування управління ризиками необхідно визначити кількість зусиль з планування, тобто обсяг планування управління ризиками.

Обсяг планування управління ризиками - кількісна характеристика дій щодо планування управління ризиками для даного інвестиційного будівельного проекту. Результати аналізу встановлюють межі управління ризиками в межах управління проектом, а також служать виправданням використання інфраструктури управління ризиками.

3.4.2 Аналіз ризиків проекту

Якісний аналіз.У зв'язку з тим, що проект має всю необхідну початково-дозвільну документацію якісний аналіз ризиків проекту був зведений до виявлення найбільш значущих чинників, які можуть вплинути на здійснення проекту. До таких факторів були віднесені:

* Падіння цін на квартири внаслідок посилення конкуренції на ринку елітної нерухомості або негативного впливу проектів-конкурентів;

* Подорожчання будівництва внаслідок зростання цін на матеріали і послуги.

Настання цих ризиків цілком ймовірно, тому далі був проведений аналіз чутливості проекту при негативному впливі цих чинників.

Кількісний аналіз.Кількісний аналіз ризиків проекту було проведено методом аналізу чутливості проекту при негативному впливі найбільш значущих чинників. У таблиці 3.2. представлені результати аналізу чутливості.

При визначенні критичних значень параметрів ризику основним критерієм була змога фінансування проекту у повному обсязі за рахунок власних коштів (до 5-го поверху) та коштів від продажу площ ЖК.

Таблиця 3.7. Аналіз чутливості проекту

№	Параметр	Зміна, %	NPV, тиc.грн.	Токуп., кварт.
-	Базовий варіант	-	-	-
-	немає ризику	-	4 419,36	14
-	Варіанти після появи ризиків	-	-	-
1	удорожчання будівництва	10%	3 013,69	15
2	падіння цін на rвартири	10%	2 571,76	15
3	падіння цін на квартири та дорожчання буд-ва	10%	1 166,08	17

Аналіз чутливості показав, що обрані фактори ризику (падіння вартості квартир в житловому комплексі та подорожчання будівництва) при незалежному впливі на проект не зможуть справити істотного впливу.

Суттєвим для проекту може виявитися одночасний вплив обраних факторів ризику.

На основі плану інвестиційних витрат, аналізу фінансової діяльності за проектом та розрахункових даних таких, як NPV, CF інвестицій,

CF доходів, дисконтованого CF, проведено дослідження чуттєвості проекту. Далі на основі тих самих даних було визначено критичне значення удорожчання інвестицій та падіння цін на квартири, при якому проект стає нерентабельним (рис.3.10, 3.11).

Рис. 3.10 Графік залежності зміни інвестиційних витрат та NPV

Даний аналіз показав, що при підвищенні інвестицій на 30% наш проект досягає критичного рівня ефективності.

Також мною була визначена критична сума надходжень від продажу, при якій наш проект стає нерентабельним (рис. 3.11).

Рис. 3.11 Графік залежності зміни вартості продажу та NPV

При зниженні доходів від продажу (тобто, при зміні ринкової вартості продажу нерухомості) на 25% наш проект досягає критичного рівня ефективності - перестає себе окуповувати та, звісно, приносити дохід.

3.5 Управління якістю в проекті

Мета та сфера застосування.

Дійсна методика якості описує процеси управління записами щодо якості та визначає порядок складання, ідентифікації, оформлення, обігу, збереження та знищення документів протокольного характеру - записів щодо якості.

Положення дійсної методики якості поширюються на всіх робітників НВО «Созидатель».

Визначення та скорочення

Об'єктивний доказ - інформація, стосовно якої може бути доведено, що вона правдива, заснована на фактах та отримана внаслідок моніторингу, нормоконтролю, інструментальних досліджень або інших засобів.

Запис щодо якості - документ, що надає об'єктивні докази про виконану роботу або досягненні результати, зокрема стосовно ступеню виконання вимог до якості продукції, послуг або результативності функціонування процесів СМЯ.

ВД - Відповідальний за документацію системи якості;

ВСЯ - Відповідальний за систему якості в АТЗТ НВО «Созидатель».

МЯ - Методика якості;

НІ - Настановна інструкція;

НЯ - Настанова з якості;

ПВР - Проектно-вишукувальні роботи

СМЯ - Система менеджменту якості

Відповідальність

Загальну відповідальність за організацію процесів управління записами щодо якості в НВО «Созидатель» несе ВСЯ.

Відповідальність за правильність складання, обігу і збереження записів щодо якості встановлена у відповідних МЯ, НІ та інших настановних документах СМЯ.

Відповідальність за облік та актуалізацію форм протокольних документів несе ВД.

Методика

Для документального підтвердження результативності СМЯ, оцінки якості ПВР та повної простежуваності результатів виконаних робіт передбачається ведення записів щодо якості з встановленими правилами їх оформлення, ідентифікації, реєстрації, контролю та збереження. Це зумовлено відповідальністю перед директором компанії та замовниками, а також вимогами чинного законодавства.

Основні вимоги щодо управління документацією СМЯ в НВО «Созидатель», в тому числі стосовно ведення записів щодо якості.

До записів щодо якості відносяться реєстраційні та звітні документи, які складаються виконавцями в ході діяльності. Записами щодо якості фіксуються дані про результати виконаних робіт, а також перевірок (зокрема: виконання вимог замовників, результатів виконаних робіт, закупівель, постачальників, процесів СМЯ, обладнання, вимірювальних засобів, підготовки персоналу та ін.), оціночні данні, результати узгоджень, записи з результатами аналізу або рішеннями і т.п. Наприклад, це оформлені відповідним чином звіти, акти, протоколи, записи в журналах та інших реєстраційних документах, що виконуються відповідальними виконавцями НВО «Созидатель».

Записи щодо якості використовуються для подальшого контролю й аналізу, що дозволяють виявляти тенденції у змінах характеристик якості ПВР, оцінювати причини дефектів та різних невідповідностей, створюють основи для призначення коригувальних та запобіжних дій, визначення їх результативності, а також забезпечують функціонування процесу неперервного поліпшення СМЯ.

Порядок складання, обліку, збереження та знищення записів щодо якості

Для більшості реєстраційних документів розроблені та затверджені єдині форми (бланки), а також розроблена система ідентифікації та позначень, яка дозволяє легко визначати їх приналежність до відповідних процесів, а також забезпечує простоту їх пошуку в період встановленого терміну зберігання.

Розробка, узгодження та введення в дію форм протокольних документів здійснюється призначеними відповідальними виконавцями разом із розробкою, узгодженням та введенням в дію документів, що регламентують ведення записів в даних формах.

Контрольні екземпляри форм та бланків записів щодо якості зберігаються у ВД з відповідним позначенням їхнього статусу. Копії форм та бланків відтворюються ВД з контрольних екземплярів за необхідністю, при зверненні керівників підрозділів. Актуальна редакція форм протоколів, з якої також при необхідності можна відтворювати копії, постійно підтримується ВД в електронній інформаційній мережі НВО «Созидатель».

Кожен запис щодо якості повинний бути підписаний і датований відповідальним за його складання. Тільки при такій умові він є дійсним.

Оформлені належним чином реєстраційні документи зберігаються під контролем керівників відповідних підрозділів або у призначених відповідальних осіб в спеціальних архівних папках, захищених від несанкціонованого доступу, змін, ушкоджень або втрати. Документи, пов'язані з виконанням договорів, контрактів, оформлюються та зберігаються згідно правил, встановлених для договорів. Записи щодо якості, оригінали яких зберігаються на електронних носіях (на дисках комп'ютерів), копіюються додатково на окремі архівні дискети. При необхідності, вони роздруковуються в паперовому виді, підписуються і датуються відповідальною особою.

Відповідальність та порядок складання, обліку, звертання, вилучення і відновлення протокольних документів визначений у відповідних методиках якості, настановних інструкціях і інших документах СМЯ.

Терміни збереження звітних та реєстраційних документів призначаються, виходячи з вимог законодавства, нормативних вимог до виконуваних робіт, домовленостей із клієнтом. Якщо термін збереження не оговорений, записи зберігаються не менш трьох років.

Після закінчення терміну збереження протоколів якості, відповідальний за їхнє збереження забезпечує їхнє знищення шляхом розриву й утилізації.

Контроль результативності процесів управління протоколами якості здійснюють ВД, ВСЯ та керівники підрозділів. Також оцінка результативності процесів здійснюється в процесі внутрішнього аудиту.

В разі виявлення невідповідностей повинні бути вжиті заходи щодо виправлення невідповідностей, а також виявлення та усунення їх причин

В таблиці 3.1. приведені основні критерії, об'єкти контролю та відповідні нормативні параметри.



Таблиця 3.8. Основні критерії, об'єкти контролю та відповідні нормативні параметри

Оціночні критерії	Об'єкти контролю	Нормативні параметри
Використовуються актуальні форми протокольних документів	Редакція та дата введення в дію форми протоколу.	Відповідність форм, що використовуються та форм, що зберігаються в електронній інформаційній мережі контрольним екземплярам
Правильність оформлення	Зміст протоколів	Наявність передбачених записів та ідентифікаційних позначень, дати та підписів
Збереження протоколів	Відповідальні за збереження протоколів	Наявність протоколів та відповідність їх збереження вимогам документів, що регламентують їх обіг та збереження
Відповідне знищення протоколів	Місця зберігання протоколів, відповідні реєстраційні журнали, книги	Знищення документів лише із закінченими термінами зберігання

Висновки до розділу

У даному розділі було виконано планування компонентів проекту.

1. Сформульовані критерії формування команди та розроблена організаційна схема структури управління (ОСУ). На основі цього було сформовано OBS-структура проекту, в якій враховані та виправлені недоліки існуючої ОСУ організації. Також було створено схему комунікацій команди управління проектом, що відіграє важливу роль у реалізації проекту, оскільки згідно із нею до учасників проекту надходить необхідна інформація.

2. Використовуючи розклад завдань з призначеннями ресурсів, розподілено ресурси та отримано профіль їх використання.

3. Проведений аналіз та визначення вартості і доходів проекту стали основою для розробки графіків, відображаючих темпи освоєння бюджету процесу будівництва ЖК, інвестиційні витрати проекту та прогнозованих доходів від продажу площ.

4. Результати досліджень фінансової діяльності по проекту дали змогу визначити показники його ефективності, які довели рентабельність даного проекту.

5. Проведений аналіз чутливості показав, що такі фактори ризику, як падіння вартості продажу приміщень в житловому комплексі та подорожчання будівництва, при незалежному впливі на проект не зможуть справити істотного впливу, суттєвим може виявитись їх одночасний вплив. Також було визначено критичне значення подорожчання інвестицій (склало 30%) та падіння цін на приміщення (22%), при яких проект стає нерентабельним.

6. При розробці управління якістю, була описана методика процесів управління записами, відповідно до стандарту ISO 9001 і розроблена концепція операційної діяльності.

ВИСНОВКИ ПО РОБОТІ

1. Реалізація будь-якого проекту, пов'язаного з будівництвом є завершальною стадією тривалого процесу планування, проектування, підготовчих до будівництва робіт і будівництва.

Сучасні технології управління проектами дозволяють в значній мірі економити кошти, час та підвищувати якість продукту. Дана робота є прикладом впровадження сучасних методів управління в усі етапи життєвого циклу будівельного проекту.

2. На фазі ініціалізації було проведено аналіз галузі, досліджено оточення, розраховано техніко-економічне обґрунтування проекту, виконано маркетингове дослідження, а також розроблена концепція та стратегія проекту.

Проводячи маркетингове дослідження, був проаналізований ринок житлової та комерційної нерухомості в м. Дніпропетровську, і як висновок, була оцінена привабливість даного проекту, після чого були проведені розрахунки, складений оптимальний план фінансування, і розрахований період окупності проекту.

На підставі аналізу стану будівництва в м. Дніпропетровську встановлено, що незважаючи на світову фінансову кризу, багатофункціональний житловий комплекс із комерційними приміщеннями, є актуальним на ріелторському ринку міста.

3. В ході розрахунку техніко-економічних показників проекту були визначені основні показники проекту, такі як основні площі та об'єми будівництва, поверховість, річні витрати ресурсів, завдяки чому, в подальшому була розрахована інвестиційна привабливість проекту.

Розроблена концепція та стратегія проекту, визначені місія, ціль команди, а також продукт проекту.

4. Проведені аналітичні дослідження дали змогу виявити всі зацікавлені сторони проекту, а виконаний SWOT-аналіз став основою для планування змісту проекту.

В ході планування змісту проекту, розроблені стадії, визначені пакети робіт, WBS-структура проекту. Етапи виконання робіт взаємоув'язано у часі та на їх основі розроблено календарний план в MS Project: загальна тривалість реалізації проекту 4 роки 3 місяці, етап виконання і контролю - 750 днів.

5. Аналіз організаційної структури підприємства показав необхідність її удосконалення, тому на фазі виконання була розроблена OBS структура проекту з урахуванням усіх недоліків існуючої ОСУ.

При розробці структури OBS, та формуванні команди проекту, були складені характеристики вимог, розроблені заходи щодо вибору персоналу.

Проаналізовані види комунікацій, та складена схема комунікацій команди управління проекту.

6. Визначення ресурсів та вартості проекту. Складено графік поквартальних і совокупних витрат, що дало змогу перейти до виконання компонентів проекту.

В ході виконання компонентів проекту проведено моніторинг вартості при виконанні проекту (бюджет інвестиційних витрат проекту склав 18,638 тис.грн.), розроблені системи управління ризиками, комунікаціями та якістю в проекті.

Спрогнозовано план продажу приміщень, фінансування будівництва та визначено період окуповування проекту - 13 кварталів, тобто проект повністю окупиться у другому кварталі 2012 року. Розраховані показники ефективності довели, що рентабельність даного проекту будівництва (NPV=4 419,36 тис.грн.).

7. Проведений аналіз чутливості показав, що суттєвим для проекту може виявитися одночасний вплив фактору удорожчання будівництва та падіння цін на квартири. Подальший аналіз ризиків дозволив визначити критичне значення подорожчання інвестицій (склало 30%) і падіння цін на приміщення (22%), при яких проект стає нерентабельним.

В ході розробки управління ризиками, складений план керування ризиками, в який містить методологію, відповідальність, бюджет, розклад, рівень ризиків, та формат звітів, а також приведена оцінка ризиків.

8. При розробці управління якістю, описана методика процесів управління записами, відповідно до стандарту ISO 9001, також була розроблена концепція операційної діяльності.



РОЗДІЛ 4

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА ПІДПРИЄМСТВІ

4.1. Метод соціометричних вимірювань (соціометрія)

Размещено на Allbest.ru

Термін "соціометрія" означає вимір міжособистісних взаємин у групі. Основоположник соціометрії відомий американський психіатр і соціальний психолог Дж. Морено не випадково так назвав цей метод. Сукупність міжособистісних відносин у групі складає, за Дж. Морено, ту первинну соціально-психологічну структуру, характеристики якої багато в чому визначають не тільки цілісні характеристики групи, але і душевний стан людини.

Соціометрична техніка застосовується для діагностики міжособистісних і міжгрупових відносин з метою їх зміни, покращення і вдосконалення. З допомогою соціометрії можливо вивчати типологію соціальної поведінки людей в умовах групової діяльності, судити про соціально-психологічної сумісності членів конкретних груп. Разом з офіційною або формальною структурою спілкування, що відбиває раціональну, нормативну, обов'язкову бік людських взаємин, в будь-якій соціальній групі завжди є психологічна структура неофіційного або неформального порядку, що формується як система міжособистісних відносин, симпатій і антипатій.

Соціометричні метод дозволяють виразити внутрішьогруппові відношення у вигляді числових величин величин та графіків і таким чином отримати цінну інформацію про стан группи.

4.1.1 Соціометричний тест, на визначення комунікативних та ділових відносин в колективі

Проаналізувати характер взаємовідносин у колективі та вжити заходів щодо їх оптимізації дозволяє метод соціометрії. Його основу складає соціометричний опитування.

1. Соціометричне опитування - один з різновидів опитування, в ході якого з'ясовуються стосунки між членами колективу, положення в ньому окремих членів шляхом взаємовибори за запропонованими критеріями

2. Можливості методу. Дозволяє аналізувати внутріколективні і внутрішньогрупові відносини, вивчати структуру мікрогруп в колективі і становище в ньому окремих членів (проблеми авторитетності, лідерства), оцінити психологічну сумісність і рівень його групового єдності.

3. Умови та вимоги проведення опитування: проводити в колективах, мають досвід спільної діяльності не менше 6 місяців; оптимальну кількість членів групи 8-15 чоловік; всі члени колективу мають можливість безпосереднього активного спілкування; зміст питань має бути ясним і зрозумілим кожному опитуваному.

4. Процедура опитування.

а) Підготовчий етап:

· визначення проблеми, вибір об'єкта;

· формулювання соціометричних критеріїв

· розробка бланка соціометричного опитування;

б) Основний етап:

· встановлення психологічного контакту та інструктаж опитуваних про порядок роботи;

· проведення соціометричного опитування;

· побудова соціоматриці, соціограма, обчислення індексів;

в) Завершальний етап:

· аналіз результатів опитування;

· формулювання висновків;

· розробка заходів психолого-педагогічної корекції взаємовідносин у колективі.

5. Соціометричний критерій (СК).

СК прийнято позначати той вид діяльності, для виконання якої потрібно вибрати або відкинути одного або кількох членів колективу. Критерії формулюються у вигляді питань про бажання опитуваного спільно з ким-небудь брати участь у певній діяльності. Наприклад, розглянемо варіанти СК у двох сферах діяльності (службово-функціональної та соціально-побутової).

6. Соціометрична матриця. За результатами опитування будується соціометрична матриця. У горизонтальних рядках за кількістю членів колективу вказуються суб'єкти вибору (хто вибирає), а у вертикальних шпальтах - об'єкти вибору (кого вибирають). Вибори позначаються в клітинах матриці: позитивний "+", негативний "-".

7. Соціограма - схема міжособистісних відносин у колективі. Вона будується за даними соціоматриці і представляє односторонні або взаємні вибори у вигляді відповідних стрілок.

Соціограма дозволяє виявити структурні елементи міжособистісних відносин всередині колективу - лідерів, ізольованих елементів, "знедолених", підгрупи, яких може налічуватися кілька, і типи їх комунікативних зв'язків. Лідер - це найбільш авторитетний член групи, який одержує максимальну кількість позитивних виборів. Ізольований елемент - член групи, якого не вибирають товариші. "Відринутий" - член групи, який отримав максимальну кількість негативних виборів за відсутності навіть одного позитивного.

8. Соціометричні індекси (Сi) дозволяють представити результати опитування у кількісній формі.

Розрізняють персональні і групові Сi.

До персональних відносять:

· індекс соціометричного статусу i-члена;

· індекс емоційної експансивності j-члена;

· індекс обсягу, інтенсивності та концентрації взаємодії ij-члена.

Символи i і j позначають одне і те ж обличчя, але в різних ролях: i - обираний, j - вибирає, ij - поєднання ролей.

Індекс соціометричного статусу i-члена групи визначається за формулою:

,

де Ci-соціометричний статус і-члену, Ri- отримані і-членом вибори, N - число членів групи.

Індекс емоційної експансивності j-члена (Ej) визначається за формулою:

,

де Rj - зроблені j-членом вибори (+,-).

З психологічної точки зору показник експансивності характеризує потребу особи в спілкуванні.

Серед групових СІ найбільш важливими є:

· індекс емоційної експансивності групи (Ag);

де Ag - експансивність групи, N - число членів групи.

Індекс показує середню активність групи при вирішенні завдання соціометричного тесту (у розрахунку на кожного члена групи).

· індекс психологічної взаємності в групі (згуртованості групи) (Gg);

Індекс психологічної взаємності ("згуртованості групи") у групі вираховується за формулою:

де Gg - взаємність у групі за результатами позитивних виборів, Aij + - число позитивних взаємних зв'язків у групі, N - число членів групи.

Використання соціометричного тесту дозволяє проводити вимірювання авторитету формального і неформального лідерів для перегрупування людей у бригадах так, щоб знизити напруженість у колективі, що виникає через взаємної неприязні деяких членів групи. Соціометрична методика проводиться груповим методом, її проведення не потребує великих часових витрат (до 15 хв.). Вона дуже корисна в прикладних дослідженнях, особливо в роботах по вдосконаленню відносин в колективі. Але вона не є радикальним способом вирішення внутрішньогрупових проблем, причини яких слід шукати не в симпатіях і антипатіях членів групи, а в більш глибоких джерелах.

4.1.2. Проведення соціометричного тестування в організації

Тестування проводиться в організації АОЗТ НВО «Созидатель». Список членів групи:

1. Кошарова Ірина;

2. Гриченко Світлана;

3. Топалов Дмитро;

4. Сарміна Інесса.

Таблиця 4.1. Соціометрична матриця. Питання № 1 комунікативні відносини

№ п/п	Хто обирає	Кого обирають	Потреба в спілкуванні
	ПІБ	1	2	3	4	Кп+	Кп-	Сі
1	Кошарова Ірина	*	+	+	-	2	1	0,14
2	Гриченко Світлана	+	*	+	-	2	1	0,14
3	Топалов Дмитро	+	+	*	-	2	0	0,28
4	Сарміна Інесса	-		+	-	1	1	0
Соціометричний статус	Кп+	2	2	3	0	-	-	-
	Кп-	1	1	0	2	-	-	-
	Сі	0,14	0,14	0,43	-0,28	-	-	-

Аналіз тестування:

На основі аналізу соціоматриці, приведеної в таблиці 4.1., та розрахунку соціометричних індексів можна зробити висновки, про те що:

Потреба у спілкуванні розвинена в усіх респондентів однаково, крім Сарміної. Що стосується цього респондента, чия потреба в спілкуванні менше ніж у інших, можна сказати, що у нього погано розвинене почуття колективізму. Найбільш високий статус має респондент Топалов, отримала максимум позитивних і мінімум негативних виборів. Можна припустити, що виховну роботу з членами колективу доцільно опосередковано проводити через цього респондента, попередньо з'ясувавши, що лежить в основі її авторитету (опитування, спостереження, бесіда, аналіз документів та ін методи).

Яскраво виражено "ізольованого" і "знедоленого респондента", це Сарміна. Слід провести з нею бесіди, що виявляють причину її відстороненості від колективу. Так само провести певні заходи, для того щоб влити її в колектив.

Аналіз соціометрії та отриманих групових індексів показує, що, якщо в процесі індивідуально - виховної роботи вдасться подолати антипатію Кошарової і Гриченко до Сарміної, і Сарміної до Гриценка, то це дозволить збільшити кількість взаємних позитивних виборів і тим самим підвищити індекс психологічної згуртованості.

Таблиця 4.2. Питання №2 . Ділові відносини

№ п/п	Хто обирає	Кого обирають	Потреба в спілкуванні
	ПІБ	1	2	3	4	Кп+	Кп-	Сі
1	Кошарова Ірина	*	-	-	-	0	3	-1
2	Гриченко Світлана	+	*		-	1	1	0
3	Топалов Дмитро	+	-	*	-	1	2	-0,14
4	Сарміна Інесса	-		+	+	2	1	0,14
Соціометричний статус	Кп+	2	0	1	3	-	-	-
	Кп-	1	1	1	1	-	-	-
	Сі	0,14	-0,14	0	0,28	-	-	-

Аналіз тестування:

Найбільшу потребув діловому спілкуванні мають респонденти Сарміна, яка зробила відповідно 2 позитивних вибори. У неї добре розвинене почуття колективізму.

Найбільш високий діловий статус має респондент Кошарова, отримала максимум позитивних і мінімум негативних виборів. Вона, очевидно, є лідером.

Яскраво вираженим "знедоленим" респондентом є Гриченко, вона не отримала позитивних відповідей.

Аналіз соціометрії показує, що якщо в колективі провести курси підвищень кваліфікації, тренінги то можна в колективі утворити набагато більше лідерів, ніж у даний момент.



4.2 Система управління охороною праці (СУОП) у будівельній організації

Управління охороною праці - підготовка, прийняття і реалізація рішень по здійсненню організаційних, технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення безпеки, збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці.

В умовах сучасного виробництва окремі заходи щодо поліпшення умов праці виявляються недостатніми, тому вони здійснюються комплексно, створюючи систему управління охороною праці (СУОП) - сукупність об'єкта управління і керуючої частини, пов'язаних каналами передачі інформації. Об'єктом управління служить безпеку праці на робочому місці і характеризується впливом людей з предметами і знаряддями праці.

Основним принципом державної політики в галузі охорони праці є забезпечення пріоритету життя та здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності.

Система управління охороною праці спрямована на реалізацію положень Конституції та законів України щодо забезпечення охорони життя і здоров'я працівників у процесі трудової діяльності, створення безпечних і нешкідливих умов праці на кожному робочому місці, належних умов для формування у трудящих свідомого ставлення до особистої безпеки та безпеки оточуючих, впровадження нових та удосконалення наявних механізмів управління в галузі охорони праці.

Система управління охороною праці передбачає підготовку, прийняття і реалізацію правових соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних методів і засобів, що забезпечують безпеку, збереження здоров'я і працездатності працівників у процесі праці і реалізується через регламентовану законодавчими актами та організаційно-методичними документами цілеспрямовану діяльність функціональних служб, структурних підрозділів, посадових осіб і робітників.

СУОП базується на принципах: - Пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенню до результатів виробничої діяльності, повної відповідальності керівника за створення безпечних і здорових умов праці; - Соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, потерпілим від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань;

- Проведення навчання, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці; - Взаємозв'язки виробничої програми і комплексом заходів та засобів з її безпечної реалізації; - Адекватності заходів і засобів, спрямованих на охорону праці, рівнем потенційної небезпеки виробничих об'єктів і фактичному стану умов праці на них;

- Економічної зацікавленості працюючих у поліпшенні умов праці та забезпечення безпеки виробництва, підвищення ефективності функціонування СУОП.

Організаційна структура СУОП формується на базі діючої організаційної структури управління виробництвом і підпорядковується усім властивим їй принципам управління. В управлінні охороною праці, крім штатних посадових осіб і структурних підрозділів, бере участь комісія з питань охорони праці, утворена рішенням трудового колективу і профспілкової організації, уповноважені трудових колективів.

Метою управління охороною праці є створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці умов праці, відповідних вимогам нормативних актів, зниження виробничого травматизму, професійної захворюваності та аварійності.

Основним завданням СУОП є впорядкування та систематизація проведеної профілактичної роботи з охорони праці, підвищення її ефективності та цілеспрямованості за рахунок раціонального використання всіх технічних, організаційних, економічних і соціальних можливостей.

4.2.1 Управління охороною праці на підприємстві та в підрозділах

Стан об'єктів управління визначається вхідними параметрами - факторами, що впливають на безпеку трудової діяльності (X1 ,..., Xn). До них можна віднести безпечність конструкцій, безпека технологічних процесів, гігієнічні параметри виробничого середовища і соціально-психологічні чинники. Так як реальні виробничі умови не є абсолютно безпечними, то вихідний характеристикою системи служить деякий рівень безпеки (Y = f (X1 ,..., Xn)). Виходи об'єктів управління пов'язані через систему збору й обробки інформації з входами керуючої частини. Інформація про виявлені в процесі контролю відхиленнях від нормальної безпеки праці, потенційно небезпечних факторах, надходить у керуючий орган для аналізу і прийняття рішень, спрямованих на регулювання керуючих параметрів входів об'єкта управління. Таким чином СУОП діють за принципом зворотного зв'язку і при цьому здійснюється замкнутий автономне керування. СУОП - елемент системи управління більш високого порядку (міністерство народного господарства). Тому на вході керуючої системи надходить зовнішня інформація: законодавча, директивна, нормативна (рис.1).

Рис.4.1. Система управління охороною праці

Управління охороною праці у АОЗТ НВО «Созидатель» здійснюють:

· у АОЗТ «Созидатель» вцілому - Голова правління - генеральний директор;

· у структурних одиницях - директора;

· в цехах, на виробничих ділянках) - керівники відповідних підрозділів.

Об'єктом управління охороною праці є діяльність структурних підрозділів, посадових осіб та фахівців АОЗТ НВО «Созидатель» щодо забезпечення безпечних і здорових умов праці. Для організації роботи з охорони праці керівник організації створює службу охорони праці (вводить посаду спеціаліста з охорони праці).

Інженер з охорони праці (Служба) здійснює організаційно-методичну роботу з управління охороною праці, підготовку управлінських рішень і контроль за їх реалізацією. Безпосередньо підпорядковується керівнику (головному інженеру) підприємства.

Відповідальність за діяльність Служби несе керівник організації. Працівники Служби (інженер з охорони праці) несуть відповідальність за виконання своїх посадових обов'язків, визначених положенням про Службу і посадовими інструкціями.

Правове та нормативне регулювання СУОП здійснюється на основі Конституції України, Основ Законодавства про працю, Закону України "Про охорону праці", постанов Кабінету Міністрів України, Держнаглядохоронпраці, інших органів державного нагляду, профспілкових органів, стандартів, правил, норм, інструкцій і інших нормативних актів з охорони праці, яким надано статус правових норм, обов'язкових до виконання.

Формування Служби охорони праці.

Структуру Служби і чисельність працівників Служби визначає керівник організації в залежності від чисельності працюючих, характеру умов праці, ступеня небезпеки виробництв та інших факторів.

В організації з чисельністю більше 100 працівників (саме такою являється АОЗТ «Созидатель») створюється Служба або вводиться посада спеціаліста з охорони праці, що має відповідну підготовку або досвід роботи в цій області.

Керівник організації з чисельністю 100 і менше працівників може покласти обов'язки з охорони праці на іншого спеціаліста або інша особа (з його згоди), яке після відповідного навчання і перевірки знань поряд з основною роботою буде виконувати посадові обов'язки фахівця з охорони праці.

При відсутності в організації Служби (спеціаліста з охорони праці) керівник організації мають право укласти договір з фахівцями або з організаціями, що надають послуги в галузі охорони праці.

4.2.2 Основні завдання служби охорони праці

· Організація роботи щодо забезпечення виконання працівниками вимог охорони праці.

· Контроль за дотриманням законів та інших нормативних правових актів про охорону праці, колективного договору, угоди з охорони праці, інших локальних нормативних правових актів організації.

· Організація профілактичної роботи з попередження виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, обумовлених виробничими чинниками, а також роботи з покращення умов праці.

· Інформування та консультування працівників організації, в тому числі її керівника, з питань охорони праці.

· Вивчення та поширення передового досвіду з охорони праці, пропаганда питань охорони праці.

4.2.3 Основні обов'язки інженера з охорони праці

Для виконання поставлених завдань на інженера з охорони праці покладаються такі функції:

- Облік і аналіз стану та причин виробничого травматизму, професійних захворювань і захворювань, зумовлених виробничими чинниками.

- Надання допомоги підрозділам в організації та проведенні вимірювань параметрів небезпечних і шкідливих виробничих факторів, в оцінці травмобезопасності обладнання, пристосувань.

- Організація, методичне керівництво атестацією робочих місць за умови праці, сертифікацією робіт з охорони праці та контроль за їх проведенням.

- Участь у роботі комісій з приймання в експлуатацію закінчених будівництвом або реконструйованих об'єктів виробничого призначення, а також у роботі комісій з приймання з ремонту установок, агрегатів, верстатів та іншого обладнання в частині дотримання вимог охорони праці.

- Розробка спільно з іншими підрозділами планів, програм щодо поліпшення умов і охорони праці, попередження виробничого травматизму, професійних захворювань, захворювань, обумовлених виробничими чинниками; надання організаційно-методичної допомоги по виконанню запланованих заходів.

- Участь у складанні розділів колективного договору, що стосуються умов і охорони праці, угоди з охорони праці організації. - Надання допомоги керівникам підрозділів у складанні списків професій і посад, відповідно до яких працівники мають проходити обов'язкові попередні і періодичні медичні огляди, а також списків професій і посад, відповідно до яких на підставі діючого законодавства працівникам надаються компенсації за важку роботу і роботу з шкідливими або небезпечними умовами праці .

- Організація розслідування нещасних випадків на виробництві відповідно до Положення про розслідування та облік нещасних випадків на виробництві, затвердженим постановою Уряду України; участь у роботі комісії з розслідування нещасного випадку; оформлення та зберігання документів, що стосуються вимог охорони праці, відповідно до встановлених термінів.

- Участь у підготовці документів для призначення виплат за страхуванням у зв'язку з нещасними випадками на виробництві або професійними захворюваннями.

- Розробка програм навчання з охорони праці працівників організації, в тому числі її керівника, проведення вступного інструктажу з охорони праці з усіма особами, які надходять на роботу (в тому числі тимчасово), відрядженими, а також учнями та студентами, які прибули на виробниче навчання або практику.

- Організація своєчасного навчання з охорони праці працівників організації, в тому числі її керівника, та участь у роботі комісій з перевірки знань вимог охорони праці. - Надання методичної допомоги керівникам підрозділів при розробці і перегляду інструкцій з охорони праці, стандартів організації Системи стандартів безпеки праці. - Забезпечення підрозділів локальними нормативними правовими актами організації (правилами, нормами, інструкціями з охорони праці), наочними посібниками та навчальними матеріалами з охорони праці.

- Організація і керівництво роботою кабінету з охорони праці, підготовка інформаційних стендів, кутків з охорони праці в підрозділах. - Розгляд листів, заяв, скарг працівників, що стосуються питань умов та охорони праці, підготовка пропозицій керівнику організації (керівникам підрозділів) щодо усунення виявлених недоліків.

- Здійснення контролю за охороною праці.

Інженер з охорони праці здійснює контроль за:

- дотриманням працівниками вимог законів та інших нормативних правових актів про охорону праці України та відповідного суб'єкта України, колективного договору, угоди з охорони праці, інших локальних нормативних правових актів організації;

- забезпеченням і правильним застосуванням засобів індивідуального та колективного захисту;

- виконанням заходів, передбачених програмами, планами щодо поліпшення умов і охорони праці, розділом колективного договору, що стосуються питань охорони праці, угодою з охорони праці, а також, за вживанням заходів щодо усунення причин, що викликали нещасний випадок на виробництві, виконанням приписів органів державного нагляду і контролю за дотриманням вимог охорони праці, інших заходів щодо створення безпечних умов праці;

- наявністю в підрозділах інструкцій з охорони праці для працівників відповідно до переліку професій та видів робіт, на які повинні бути розроблені інструкції з охорони праці, своєчасним їх переглядом;

- проведенням атестації робочих місць за умовами праці і підготовкою до сертифікації робіт з охорони праці;

- своєчасним проведенням відповідними службами необхідних випробувань і технічних оглядів устаткування, машин і механізмів; - ефективністю роботи аспіраційних і вентиляційних систем;

- станом запобіжних пристосувань і захисних пристроїв,

- своєчасним проведенням навчання з охорони праці, перевірки знань вимог охорони праці та всіх видів інструктажу з охорони праці;

- організацією зберігання, видачі, прання, хімічного чищення, сушіння, знепилення, знежирення і ремонту спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального та колективного захисту;

- санітарно-гігієнічним станом виробничих і допоміжних приміщень;

- організацією робочих місць відповідно до вимог охорони праці;

- правильним витрачанням у підрозділах коштів, виділених на виконання заходів щодо поліпшення умов і охорони праці;

- своєчасним і правильним наданням працівникам компенсацій за важку роботу і роботу з шкідливими або небезпечними умовами праці, безкоштовною видачею лікувально-профілактичного харчування, молока та інших рівноцінних харчових продуктів;

- використанням праці жінок та осіб віком до 18 років відповідно до законодавства.



ЛІТЕРАТУРА

1. Беренс В., Хавранек П. М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. - М., 1995.

2. Залунин В.Ф. Стратегия и тактика строительной фирмы в условиях рынка, - Д., 1998г.

3. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. / За науковою редакцією В.Г.Федоренко. - К.: Алеута, 2002. - 431 с. - Бібліогр.: с. 422 - 431.

4. Макаров М.М. и др. Теория выбора и принятия решений. - К.: Просвіта, 2001. - 415 с.

5. Ковалев В.В. Сборник задач по финансовому анализу. - М.: Финансы и статистика, 2002.

6. Бушуев С.Д. Креативные технологи управления проектами и программами - К., 2010г.

7. Project Management Institute, Inc. PMBOK 3th - USA, 2004.

8. Бушуев С.Д. Динамическое лидерство в управлении проектами. - Киев, 2000г.

9. Мазур И.И., Шапиро В.Д., Ольдерогге Н.Г. Управление проектами: Учебное пособие / Под общ. ред. И.И. Мазура. - 2-е изд. - М.: Омега-Л, 2004.

10. Wikipedia®, Wikimedia Foundation, Inc. - USA, 2001.

11. Лебедь Н.П. Оценка имущества и имущественных прав в Украине - К. : ООО "Информационно-издательская фирма "Принт-Экспресс", 2003.

12. Ньюэлл Майкл В. Управление проектами для профессионалов. Руководство по подготовке к сдаче сертификационного экзамена. - «КУДИЦ-ПРЕСС», 2008. - С. 416.

13. http://strategplann.ru, стаття "Социально-экономический подход к строительству многофункциональных жилых комплексов", 2009.

14. Наказ. 31.03.2009 м. Київ № 133. Зареєстровано в Міністерстві юстиції України - Міністерство регіонального розвитку та будівництва України 23.04.2009 за № 371/16387

15. Строительство дома / В.И. Рыженко.-М.: ООО «Гамма Пресс 2000», 2003.-512 с.

16. Товб А.С., Ципес Г.Л. Управление проектами: стандарты, методы, опыт.-2-е изд., стер.-М.: ЗАО «Олимп-Бизнес», 2005.-240с.

17. http://smida.gov.ua - © 2010-2011 - Агентство з розвитку інфраструктури фондового ринку України.

18. Управление проектами: Основы профессиональных знаний и система оценки компетентности проектных менеджеров / С.Д. Бушуев, Н.С. Бушуева (National Competence Baseline, NCB UA Version 3.0).-К.: ИРИДИУМ, 2006.-208с.

19. Вісник ПДАБ та А - №5, май 2007 - Классификация ОСУ.

20. Шафер Д., Фатрел Р. «Управление программными проектами: достижение оптимального качества при минимуме затрат».-М.,2003.-1136с.

21. Швандар В.А., Базилевич А.И. «Управление инвестиционными проектами».-М.,2001.-208с.

22. Экономика строительства: Учебник /И.С. Степанова-М.: Юрайт-Издат, 2003.-591с.

23. Лапыгин Ю.Н. Управление проектами: от планирования до оценки эффективности.. - Омега-Л «Москва», 2008. - С. 252

24. Рассел Д. Арчибальд Управление высокотехнологичными программами и проектами = Managing High Technology Programs and Projects. - М.: «Академия АйТи», 2004. - С. 472.

25. Стэнли Э. Портни Управление проектами для "чайников" = Project Management For Dummies. - М.: «Диалектика», 2006. - С. 368.

26. Том ДеМарко Deadline. Роман об управлении проектами. - «ВЕРШИНА» «М», 2006. - С. 143.

27. Пинто Дж. К. Управление проектами.-Спб: Питер, 2004.-464с.

28. Руководство к Своду знаний по управлению проектами (Руководство PMBOK®) Третье издание @ 2004 Project Management Institute, Four Campus Boulevard, Newtown Square, PA 19073-3299 USA / США

29. Оптимизация управления процессом деятельности строительного предприятия /Торкатюк В.И., Дмитрук Г.В.-Харьков: ХНАГХ, 2004.-552с.

30. Орр лан Д. Управление проектами: Руководство по ключевым процессам, моделям и методам.-Днепропетровск: Баланс Бизнес Букс, 2006.-224с.

31. Belanger, Thomas C., «Choosing a Project Life Cycle,» Field Guide to Project Management, pp 61-73. David I. Cleland, Ed. New York: Wiley. 1998.

32. Burnett, Nicholas R., and Robert Youker, «Analyzing the Project Environment,» CN-848, July 1980. The World Bank Institute Course Note Series. Washington, DC: The World Bank Institute.

33. http://projectm.narod.ru

34. http://svdevelopment.com

35. http://www.cfin.ru

36. http://www.pminfo.ru

37. http://www.project.km.ru

Размещено на Allbest.ru

...