Управлінська задача як метод управління навчальним закладом

Експеримент - відтворення раніше розробленої методики (технології, моделі) у нових умовах іншими суб'єктами. Експеримент - метод пізнання, за допомогою якого шукається новий спосіб рішення педагогічної задачі, проблеми.

Для розв'язання будь-якої проблеми школи потрібно відібрати інновації (нові для конкретної школи або вдосконалені дидактичні, виховні, управлінські системи, їх компоненти, технології) впровадження яких дасть змогу “зняти” визначену проблему і досягти покращення діяльності школи та її результатів. 

Обираючи інновацію слід пам'ятати, що зарадити справі може впровадження лише тієї інновації, яка сприятиме розв'язанню проблеми саме конкретної школи. Але педагогічні колективи навчальних закладів освіти як і їх керівники, відчувають серйозні труднощі з питань експериментальної роботи, що пов`язані з недостатньою професійною компетентністю освітян у галузі педагогічної інноватики. 

Як показує досвід організації експериментальної роботи в закладах освіти, це по-перше, проблема ситуативного, теоретично необґрунтованого використання освітянами педагогічних (зокрема, управлінських) інновацій, що призводить до досить серйозних негативних наслідків, а по-друге, це проблема недостатньої професійної компетентності керівників, що виявляється при розв`язанні суперечностей, які виникають під час впровадження будь-яких освітніх інновацій.

Метою експериментального дослідження є розробка, теоретико-методологічне обґрунтування й реалізація моделі моніторингу якості освіти в навчальному закладі через створення системи управлінських задач як чинника підвищення ефективності управління.

Для управління якістю освіти загальноосвітнього навчального закладу необхідно:

- визначити пріоритетні компоненти якості освіти в навчальному закладі;

- розробити критерії і показники якості освіти на рівні навчального закладу;

- розробити (адаптувати) модель діяльності керівника й педагогічного колективу;

- провести експертне оцінювання змісту освіти: виділити позитивні та негативні моменти;

- провести експертне оцінювання результативності навчально-виховного процесу.

Для проведення експерименту ми обрали одну із актуальних задач управління - інформаційне забезпечення процесу управління, щоб проілюструвати, наскільки правильна постановка управлінської задачі сприяє розв'язанню інших важливих задач і функцій управління.

Інформаційне забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом розуміється нами як спеціально організована система збору, обробки, збереження та наступного використання чітко визначеного комплексу інформації, яка відображає і забезпечує реалізацію цілей та завдань управління.

Вивчення та узагальнення теоретичних засад інформаційного забезпечення управління педагогічними системами дозволяє стверджувати, що, незважаючи на небагаточисельність досліджень цієї проблеми, основні аспекти її розкриті досить ґрунтовно і широко. Виявлено особливості і роль інформації в управлінні педагогічними системами, визначено та конкретизовано інформаційні джерела, обгрунтовано значення та забезпечення зворотного зв`язку в інформаційній діяльності суб`єктів управління, розкрито шляхи надходження інформації до керівників педагогічних систем, всебічно розроблено класифікацію інформації, виокреслено та охарактеризовано методи і засоби збору, обробки, збереження даних, обгрунтовано основні теоретичні засади систематизації управлінської інформації.

Відомі підходи до створення системи інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами ґрунтуються на принципі класифікації інформації за різними підставами, зокрема: періодичність надходження інформації (В.С.Татьянченко), основні напрямки діяльності керівника школи (В.І.Маслов, Г.В.Єльникова, Т.І.Шамова, Т.К.Чемкарьова), функції управління, структура управлінської системи, джерела надходження інформації (А.Є.Капто), дані про стан функціонування основних підсистем загальноосвітнього закладу (Л.І.Даниленко, Ю.А.Конаржевський, А.О.Орлов, Н.М.Островерхова), задачі навчально-виховного процесу (Ю.В.Чернов), критерії оцінки діяльності загальноосвітньої школи (А.Г.Рудзіте).

Учені та практики зазначають, що розробка теоретичних засад діяльності керівника щодо організації дієвої наукової системи інформаційного забезпечення тільки починається. Потребують чіткого визначення та обґрунтування структурні компоненти, принципи та критерії ефективності інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Важливою та малодослідженою залишається проблема розкриття значення, ролі, механізму формування, типізації інформаційних потоків в організації інформаційного забезпечення, які в управлінні педагогічними системами є джерелом фактичних даних для побудови системи інформаційного забезпечення, для вивчення взаємодії та взаємозв`язків між суб`єктами управління.

Вимагає оновлення змістовий аспект інформаційної бази даних керівників шкіл, приведення її у відповідність з сучасними вимогами, які стоять перед освітніми установами, щоб вони стали не формальним набором інформації, а дієвим інструментом удосконалення всього процесу управління.

Спостерігається недостатність науково-педагогічної та методичної літератури з питань формування і підвищення інформаційної культури керівників освітніх установ, яка в епоху переходу людства до інформаційного суспільства є необхідною для становлення їх професійної культури [21,20].

У вітчизняній науці поки що немає жодної монографії з досліджуваної нами проблеми, а з наукових доробок радянського періоду можна назвати лише монографію В.В.Васильєва. Це пояснюється, вірогідно, тим, що педагогічно-управлінська інформація порівняно новий вид науково-практичної діяльності в галузі освіти.

Відстеження стану інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів здійснювалось у відповідності з такими показниками: наявність систематизованого змісту інформації, її типізація; відповідність змісту інформації цілям, завданням, вимогам до якості управління (питома семантична ємкість інформації); наявність чітко визначеного комплексу об`єктів зворотного зв`язку та своєчасне надходження зворотної інформації; цілеспрямоване формування інформаційних потоків; комплексність використання методів збору інформації; раціональні витрати бюджету робочого часу суб`єктами управління при досягненні максимально можливих для конкретних умов результатів.

Аналіз теоретичних джерел і отриманих даних дозволив якісний стан інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів умовно поділити на три рівні: 1 - емпіричний, коли робота з інформацією грунтується на основі досвіду та інтуїції без опори на чіткі положення науки; 2 - науковий, коли вона здійснюється у відповідності з обґрунтованими теоретичними засадами; 3 - оптимальний, коли науковий підхід до побудови системи інформаційного забезпечення поєднується з використанням компютерних технологій в управлінській діяльності (рис.4):

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Рис.4. Гістограма якісного стану інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників шкіл

Наявні емпіричні моделі інформаційного забезпечення не повною мірою відповідають завданням озброєння керівників шкіл стратегічною інформацією, не завжди розкривають механізм отримання тактичної та оперативної зворотної інформації, що стверджує необхідність пошуку єдиної теоретичної основи, загальних методичних підходів для побудови системи інформування, яка вдовольняла б потреби керівників як в тактичній, так і в стратегічній інформації на основі якісної організації зворотних зв'язків.

Результати вивчення стану інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами вказують на необхідність його подальшого удосконалення (табл. 1).

Таблиця 1

Зведені дані результатів анкетування керівників загальноосвітніх закладів щодо стану інформаційного забезпечення управління школою (фрагмент)

Категорія керівників та їх кількість	Питання, що стосуються стану інформаційного забезпечення	% керівників, які відповіли на питання
Керівники сільських шкіл - 421 Керівники міських шкіл - 119	Наявність у школі дієвої системи інформаційного забезпечення - так - ні - ведеться робота щодо створення	2,9 8,7 88,4
	Наявність чітко визначеного змісту управлінської інформації - так - частково - не визначились з відповіддю	44 52 4
	Наявність чітко виокреслених обєктів зворотного звязку - так - частково - ні - не визначились з відповіддю	31 61 3 5
	Надходження інформації щодо реалізації цілей управління - регулярно - епізодично - не аналізував	47 39 14
	Облік нереалізованих управлінських рішень - обліковував - ні - не відповіли	62,2 27,9 9,9
	Використання компютера в управлінській діяльності - так - частково - ні	4 22 74
Всього: 540	Самооцінка рівня забезпеченості інформацією управлінської діяльності - високий - вище середнього - середній - низький - утрудняються відповісти	0,7 12,3 37 36 14

Типовими недоліками в організації інформаційного забезпечення визначено:

1) неусвідомленість, невизначеність задач управління;

2) недостатня розробка змісту управлінської інформації;

3) незнання, неврахування, інколи свідоме ігнорування фундаментальних принципів побудови та функціонування системи інформаційного забезпечення;

4) невпорядковане функціонування інформаційних потоків;

5) відсутність горизонтальної та вертикальної обробки інформації з різним ступенем узагальнення даних;

6) нерозробленість структурних - вертикальних та горизонтальних - звязків в організації інформаційного забезпечення.

Відтак необхідність пошуку нових наукових способів ведення інформаційної діяльності визначається такими причинами:

1) загальною тенденцією невпинного зростання інформації та удосконалення діяльності керівників;

2) необхідністю подолання стихійності та недоліків в організації інформаційного забезпечення;

3) потребою модернізації змісту управлінської інформації;

4) пошуком ефективних засобів оптимізації інформаційної діяльності керівників освітніх установ.

Таким чином, ми визначаємо, основні задачі свого експерименту, встановлюючи, що, по-перше, інформація, передана по комунікаційних каналах, повинна бути достовірною. Чим менше перекручування інформації, тим більше шансів, що структурні підрозділи успішно справляться з поставленими перед ними задачами.

По-друге, інформація має бути цілеспрямованою, для того, щоб керівники одержували не всю наявну інформацію, а тільки ту її частину, що необхідна їм для оцінки ситуації і підготовки варіантів управлінських рішень.

По-третє, інформація має бути повною і своєчасною. Керівникам і фахівцям не обов'язково знати усе про події, що відбуваються, тому що тоді вони потонуть у дрібницях.

Інформація має бути обов'язково агрегована з урахуванням її споживача. Чим вище рівень ієрархії управління, на якому знаходяться керівники, тим більше має бути ступінь агрегування інформації, що надходить до них. Одною з найважливіших вимог, пропонованих до інформації, - своєчасність її представлення. Інформація швидко старіє, утрачає свою цінність у міру несвоєчасного представлення, приводячи до марної витрати часу, сил і засобів на її передачу і переробку.

Складність інформаційної ситуації в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами полягає в тому, що на даному етапі її розвитку накопичено величезний масив інформації, причому, інформація багатоманітна, різного ступеню репрезентативності, з нерівноцінною аргументацією і значною надлишковістю.

Потоки інформації частіше функціонують стихійно, ніж організовано під впливом керівників чи працівників інформаційних служб. При цьому відсутнє єдине теоретичне підґрунтя та уніфікована технологія структуризації інформаційних потоків та елементів процесу управління, що породжує наукові і практичні проблеми, знижує ефективність керівництва навчальними закладами.

Отже, в основу нашого дослідження покладено припущення про те, що розробка теоретично обґрунтованої диференціації та систематизації інформаційних потоків, які функціонують в педагогічних системах, дасть змогу визначити і конкретизувати структуру та зміст інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що, в свою чергу, дозволить розробити модель цільового інформування як оптимальний варіант класифікованої інформації, яка є умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітніми навчальними закладами, що і є нашою основною управлінською задачею.

Для цього нам слід:

- проаналізувати якість інформаційного забезпечення практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх закладів України.

- розробити та науково обґрунтувати систему диференціації інформаційних потоків і на цій основі визначити структуру та конкретизувати зміст моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами.

- провести експериментальну апробацію моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінні загальноосвітніми навчальними закладами.

- розробити методичні рекомендації щодо використання моделі цільового інформаційного забезпечення.

Головним інструментом у побудові системи цільового інформаційного забезпечення розглядається цілеспрямоване формування інформаційних потоків, які є основним видом системоутворюючих зв`язків процесу управління і дозволяють побачити специфіку закономірностей управлінської діяльності як інформаційної системи.

2.2 Опис управлінсько-педагогічного експерименту

У процесі експерименту нами обґрунтовано значення та роль інформаційних потоків в педагогічній системі, виділено основні їх властивості, розроблено систему диференціації потоків інформації в управлінні загальноосвітнім навчальним закладом, їх типізацію та показники ефективного використання такої системи в організації інформаційного забезпечення управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів.

Основними компонентами розробленої системи диференціації інформаційних потоків є задачі управління (управління навчально-виховним процесом, педагогічне керівництво вихованням громадян України, адміністративно-управлінська діяльність, керівництво професійно-творчим розвитком учителів, господарсько-фінансова сфера), які визначають зміст необхідної прямої і зворотної інформації, та суб?єкти управління (керівники, педагоги, учні), які є основними джерелами та користувачами внутрішньошкільної інформації.

Сутність цієї системи полягає у формуванні інформаційних потоків на підставі змістовно-цільового взаємозв?язку даних, спрямованих від суб?єкта-джерела до суб'єкта-користувача. Запропонований підхід до диференціації інформаційних потоків дає підставу говорити, що їх типізація носить трьохмірний характер: задача - суб`єкт-джерело - суб`єкт-користувач.

Показниками ефективного використання системи диференціації інформаційних потоків визначено: максимально можливе залучення учасників навчально-виховного процесу до збору, обробки, передачі інформації щодо реалізації цілей та завдань педагогічної системи, що, в свою чергу, забезпечить підвищення рівня патисипативного управління; своєчасне надходження обробленої інформації на відповідний рівень управління; мінімізація витрат часу керівником на одержання необхідної інформації.

Розроблена диференціація інформаційних потоків за змістом даних відповідно до задач та суб`єктів управління є основою для побудови системи цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом, що в теоретичному плані забезпечує регламентацію інформаційних потоків не лише за спрямуванням, а й за об`ємом, періодичністю, терміном надходження тощо, а в практичному плані - дозволяє зрозуміти оптимальні умови використання кожного виду інформації, її максимальні можливості, цінність для управління.

У дослідженні система цільового інформаційного забезпечення представлена у вигляді моделі. Завдання моделі полягає у забезпеченні суб`єктів управління необхідною інформацією для реалізації визначених цілей.

З метою розкриття головних рис, тенденцій і специфіки функціонування моделі цільового інформаційного забезпечення визначено й обґрунтовано основні принципи, які розглядаються у тісному зв`язку з загальними принципами соціального управління та освітнього менеджменту. Ці принципи умовно поділено на дві групи: методологічні та організаційні. На методологічному рівні модель інформаційного забезпечення управління характеризується принципами соціально-економічної детермінованості, системності, науковості, відкритості, конкретності, комплексності; на організаційному рівні - принципами відповідності цілям управління, правової пріоритетності і законності, міри, повноти та інтегрального аналізу інформації, інформаційної достатності, зворотного зв`язку, диференційованості інформаційних потоків.

Зазначені принципи передбачають: врахування об`єктивних закономірностей розвитку загальноосвітніх навчальних закладів, об`єктивізацію управлінської інформації; необхідність виявлення взаємозалежності компонентів, особливостей інформаційного обміну між частинами в цілісному утворенні, бачення поряд із взаємозв`язками елементів у самій системі характер її зв`язків із зовнішнім середовищем; виділення найсуттєвіших складових у комплексі основних інформаційних потоків; узгодженість інформаційних даних з чинним законодавством України і нормативними відомчими документами; необхідність наповнення інформаційних блоків даними для забезпечення та реалізації тактичних і стратегічних цілей; можливість удосконалення моделі, елективність та динамічність щодо її корекції.

Теоретичною основою моделі є системний підхід до управління, а головним системоутворюючим чинником - задачі управління, оскільки саме вони визначають зміст та раціональний варіант відбору необхідної зовнішньої та внутрішньошкільної інформації.

Модель цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім закладом враховує структуру управління, сукупність існуючих між її елементами взаємозв`язків і взаємозалежностей, спрямованих на реалізацію цілей та завдань педагогічної системи.

Основними структурними компонентами моделі визначено: задачі управління, суб`єкти управління, зміст інформації, об`єкти зворотних зв`язків, строки та форми збору, виходу і збереження інформації.

Наведений комплекс елементів ми розглядаємо як систему, тому що його характеризує: наявність певної сукупності елементів, які відкривають шлях до пізнання суті моделі; внутрішня організація елементів, кожен з яких актуалізує свої субстратні властивості у взаємодії з іншими складовими; цілісність та єдність елементів, оскільки взяті самі по собі без зв`язку і залежності один від одного, вони не мають сенсу або володіють лише потенційними можливостями; особливий взаємозв`язок, що забезпечує динамічну рівновагу; зв`язок з середовищем.

Системний характер інформаційного забезпечення визначає, таким чином, чітку методологічну основу побудови всієї роботи керівника з інформацією, що відображає сутність загальноосвітнього навчального закладу та використовується в управлінні.

Модель носить інтегрально-диференціальний характер. У ній враховано рух прямої та зворотної інформації як між керівниками, педагогічним колективом та колективом учнів, що породжує інтегральні інформаційні можливості системи, так і за багаточисельними диференціальними лініями по вертикалі (керівник, педагог, учень).

При розробці моделі виокреслено зміст інформації, яка згрупована в п`ять блоків відповідно до цілей управління. Визначено відповідальних за збір та обробку даних, строки збору за місяцями, форми виходу прийнятого управлінського рішення, в які закладено дії щодо збору та аналізу інформації. Сама інформація збирається з допомогою ряду форм і методів, що забезпечують об`єктивне відображення існуючого різноманіття в цьому процесі. Збір даних здійснюється так, щоб регулярно наповнювати блоки необхідною інформацією.

Умовою ефективного використання моделі цільового інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім закладом є послідовне виконання таких дій: визначення цілей; виокреслення змісту управлінської інформації; визначення джерел інформації; формування інформаційних потоків; призначення відповідальних за збір, обробку, збереження та передачу інформації; класифікація даних; визначення строків та форм виходу інформації.

Таким чином, окреслені засади побудови системи цільового інформаційного забезпечення дають можливість оптимально систематизувати всю необхідну для управління і про управління школою інформацію, уникнувши труднощів у впорядкуванні даних, пов`язаних не лише з багатоструктурністю інформаційних потоків, але і динамічністю та швидкою плинністю інформації про результати навчання, виховання, розвитку школярів. Зміст інформації поступово перетворюється на логічні структури інформаційних потоків, виключається їх повторюваність чи нестача [36,29].

Метою педагогічного експерименту є перевірка припущення про те, що розроблена на основі диференціації та систематизації інформаційних потоків модель цільового інформаційного забезпечення є оптимальним варіантом класифікованої управлінської інформації та, відповідно, умовою підвищення ефективності наукового управління загальноосвітнім навчальним закладом. Щоб довести це гіпотетичне твердження, педагогічний експеримент було організовано у п`ять етапів: підготовчий, констатуючий, формуючий, порівняльний, узагальнюючий.

На підготовчому етапі було обгрунтовано мету та завдання дослідження, складено план експериментальної роботи, розроблено систему диференціації потоків інформації, створено модель цільового інформаційного забезпечення, визначено об`єкти дослідження та критерії оцінки їх діяльності.

На етапі констатуючого експерименту вивчався якісний стан інформаційного забезпечення в процесі практичної управлінської діяльності керівників загальноосвітніх навчальних закладів, проводилась діагностика рівня інформаційної культури керівників та його впливу на рівень інформаційної забезпеченості управлінської діяльності. На основі отриманих даних визначено реальний стан означеної проблеми. Саме на цьому етапі для забезпечення ефективної підготовки керівників до наукової організації роботи з інформацією, підвищення їх інформаційної культури було створено авторську програму відповідного навчального курсу. Здебільшого керівники експериментальних закладів пройшли підготовку за означеною програмою та використали в процесі пропедевтичної діяльності запропоновані матеріали.

На етапі формуючого експерименту здійснювалося впровадження моделі цільового інформаційного забезпечення в управлінську діяльність керівників загальноосвітніх закладів та відстежувалась ефективність її використання. Для діагностики впливу моделі на підвищення рівня інформаційного забезпечення розроблено факторно-критеріальну карту, в основі якої лежать кваліметричні методи. Для відстеження впливу моделі на удосконалення діяльності суб`єктів управління вивчалися витрати ними бюджету робочого часу за методикою Ю.В.Чернова.

На порівняльному етапі здійснено співвіднесення стану інформаційного забезпечення на «вході» та на «виході» впровадження моделі. Оскільки класичний експеримент будується на порівнянні експериментальної та контрольної груп, то у нашому випадку школа, в якій велася експериментальна робота, виступала як контрольна (за параметрами, врахованими на «вході», тобто перед початком роботи) і як експериментальна (за параметрами, врахованими на «виході», тобто в кінці експерименту). Це дало можливість підвести підсумки, опираючись на порівняння двох станів в різні періоди діяльності шляхом моніторингу діяльності. При цьому одержані результати оброблялися методами математичної статистики. Основним методом обрано метод групових експертних оцінок. Загальні показники вхідного та вихідного рівнів інформаційного забезпечення подано у матриці (табл.2):

Таблиця 2

Матриця загальних оцінок за наслідками вхідного та вихідного обстеження

Показники Школи

Наявність систематизованого змісту інформації

Відповідність змісту інфор-мації цілям

Цілеспрямоване формування інформаційних потоків

Варіативність використання методів збору інформації

Раціональне використання часу суб`єктами управління

Рівень ІЗ управління школою

“вхід”

“вихід”

"вхід

“вихід”

"вхід"

“вихід”

"вхід"

“вихід

"вхід"

“вихід”

"вхід"

“вихід”

Багато-профільний ліцей № 41 м. Горлівка

3,9

4,4

4,1

4,4

2,5

3,7

2,9

3,8

2,6

4,2

3,2

4,1

Отримані дані використані для порівняння рівнів інформаційного забезпечення в кожній з експериментальних шкіл і результати відображені за допомогою стовпчикових діаграм (рис. 5):

Рис. 5. Діаграма якісних змін рівня інформаційного забезпечення управління езагальноосвітньою школою № 41 м. Горлівки

На узагальнюючому етапі було підведено підсумки експерименту, які підтвердили попередні висновки про ефективність застосування моделі, розроблено методичні рекомендації щодо технології її використання, визначено основні засоби оптимізації інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом.

Поділ діяльності на окремі операції та процедури за умови глибокого розуміння природи і специфіки інформаційних процесів в управлінні загальноосвітніми закладами дозволив створити технологію побудови системи інформаційного забезпечення, яка зводиться до такого алгоритму: адаптація; вибір моделі інформаційного забезпечення управління загальноосвітнім навчальним закладом; створення умов для її впровадження та функціонування; конструювання системи інформаційного забезпечення (визначення задач; окреслення змісту управлінської інформації; визначення джерел інформації; формування інформаційних потоків; призначення відповідальних за збір, обробку і передачу інформації; класифікація даних; визначення строків та форм виходу інформації); виявлення і аналіз можливих негативних і позитивних факторів у ході використання моделі, корекція; оцінка ефективності системи інформаційного забезпечення.

Основними засобами оптимізації інформаційного забезпечення визначено: розробка конкретних завдань для всіх суб`єктів управління, що дає можливість узгодити їх управлінську взаємодію в рамках спільних завдань та підвищити рівень управління, розробка структурних (як вертикальних, так і горизонтальних) організованих інформаційних зв`язків і залежностей, диференціація інформаційних потоків за цілями та суб`єктами управління, комплексне використання методів збору інформації, впровадження комп`ютерних технологій в управлінську діяльність.

Своєрідний ієрархічний розподіл інформації дозволяє, на нашу думку, більш системно здійснювати аналіз стану інформаційного забезпечення ЗНЗ. Виходячи з того, що управління ЗНЗ - це процес ефективної організації діяльності підсистем, які входять до складу цілісної відкритої динамічної соціально-педагогічної системи, ми виділили в складі ЗНЗ кілька таксономічних рівнів (підсистем) діяльності (враховуючи, що підсистеми діяльності першого рівня складаються з підсистем діяльності другого рівня та ін.). Наприклад, підсистема “Організація навчального процесу” включає організаційно-навчальну роботу, виконання навчальних нормативів, удосконалення змісту навчання. Підсистема “Організація виховного процесу” - організацію підготовки і проведення виховних заходів, діяльності класного керівника, діяльності учнівського комітету, роботи з учнями, які схильні до девіантної поведінки, діяльності прес-центру, шкільних музеїв. Підсистема “Робота з кадрами” включає організаційну роботу, методичну роботу, атестацію, індивідуальну роботу з членами колективу, роботу з адміністративно-господарським персоналом. Підсистема “Робота з органами громадського самоврядування” складається з діяльності ради ЗНЗ, батьківського комітету та піклувальної ради ЗНЗ. Підсистема “Процеси, що забезпечують життєдіяльність ЗНЗ” вміщує такі складові: фінансова діяльність, залучення позабюджетних коштів, соціальний захист, робота з охорони праці, зміцнення матеріально-технічної бази і господарська робота, ведення документації ЗНЗ. Всі підсистеми діяльності ЗНЗ передбачають наявність алгоритмів управління ними, виконання яких дозволяє забезпечити стабільне функціонування ЗНЗ на досягнутому рівні і створити передумови для нового циклу його подальшого розвитку.

Слід підкреслити, що технологізація процесу управління і алгоритмізація управлінської діяльності дуже щільно пов'язані одне з одним.

Технологія управління ЗНЗ - це сукупність взаємопов'язаних принципів, змісту, форм і методів, які використовуються керівником при реалізації функцій управління для досягнення цілей діяльності ЗНЗ.

Алгоритм управління ЗНЗ - це процес забезпечення чіткої послідовної реалізації управлінських функцій з боку керівника (адміністративного органу) з урахуванням чинних законодавчих і нормативних положень, організаційної культури педагогічного колективу, зовнішнього впливу, орієнтованих на розв'язання конкретних завдань.

Для ефективної роботи ЗНЗ кожен адміністратор повинен відповідати в своїй повсякденній праці за управління певною кількістю підсистем діяльності ЗНЗ, що дозволить будувати управління на наукових засадах. Таким чином, кожним представником адміністрації закладу освіти використовується декілька алгоритмів управління. У зв'язку з цим нами було введено поняття блоків відповідальності адміністрації ЗНЗ (БВ).

Запропоновані алгоритми управління спрощують процедуру створення програмного забезпечення, яке автоматизує процес управління, особливо стосовно циклічних трудомістких дій адміністрації ЗНЗ. Виходячи з цього, була створена комплексна комп'ютеризована задача “Алгоритми управління ЗНЗ”. До її складу входять комп'ютеризовані задачі, які відповідають кожному із визначених нами алгоритмів управління ЗНЗ.

Після аналізу інформаційних потоків і виділення циклічної трудомісткої частини роботи адміністрації ЗНЗ були створені комп'ютеризовані задачі підтримки, які систематизують, автоматизують і роблять ефективнішою діяльність учасників управління ЗНЗ. До них нами віднесені задачі: “Співробітники”, “Шкільна мережа”, “Навчальні плани”, “Контингент учнів”, “Табель використання робочого часу”, “Тарифікація”.

Створене єдине комп'ютерне забезпечення стикується з блоками відповідальності адміністрації закладу і є складовою частиною управління районною або муніципальною освітньою системою.

На основі розроблених теоретичних положень нами була розроблена структурна модель системи алгоритмізованого управління з використанням комп'ютерних технологій. В основі запропонованої моделі знаходяться комп'ютеризовані алгоритми управління ЗНЗ та комбінування їх з комп'ютеризованими задачами підтримки, що згруповані по АРМ, які в свою чергу, об'єднуються в програмно-технічний комплекс ЗНЗ «Ефективна школа - ХХІ».

Основною метою проведення експерименту був доказ позитивного впливу на процес управління ЗНЗ використання розроблених алгоритмів та комп'ютеризованих задач підтримки, які складають запропоновану структурну модель системи алгоритмізованого управління ЗНЗ з використанням комп'ютерних технологій.

Невпинне збільшення управлінської інформації, зростання соціальної ролі особистості та інтелектуалізація її праці, швидка зміна техніки і технологій потребують постійного розвитку, модернізації освіти, приведення її стану і можливостей у відповідність із соціально-економічними потребами суспільства, що розвивається, з індивідуальними потребами людини, що бажає отримати освіту.

Одним з головних напрямів у цій виключно важливій загальнодержавній справі є удосконалення системи галузевого управління на основі широкого впровадження в процеси управління освітою на всіх її організаційних рівнях інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ). У свою чергу, це передбачає розвиток методів, засобів і технологій формування й використання інформаційного забезпечення процесів галузевого планування та управління, робить необхідним створення такої будови галузевої інформаційної бази, яка б була зорієнтована на максимально можливе і продуктивне застосування ІКТ.

Як першочерговий етап удосконалювання інформаційного забезпечення процесів галузевого планування та управління будемо розглядати етап переведення існуючого інформаційного забезпечення цих процесів у системі освіти, орієнтованого на традиційну, переважно ручну (у тому числі за допомогою електронних клавішних обчислювальних машин) технологію оброблення даних, у новий стан, відмінною стороною якого є орієнтація методів і засобів інформаційного забезпечення на автоматизовану, переважно комп'ютерну технологію оброблення даних.

Виділимо низку проблем інформаційного забезпечення традиційних процесів планування й управління системою освіти, які обумовлені системно-технічними й організаційно-структурними особливостями реалізації каналу (між навчальними закладами і відповідними органами галузевого і територіального управління) формування галузевої бази даних статистичної звітності загальноосвітніх навчальних закладів. До числа таких проблем слід віднести:

недостатню пропускну здатність каналу формування галузевих баз даних відносно необхідного обсягу даних, які передаються й опрацьовуються, що змушує знижувати обсяги інформації, яка використовується в управлінні у разі переходу від нижніх рівнів управління системою освіти до верхнього. Водночас на кожному з організаційних рівнів системи освіти дані, що застосовуються для управління, агрегуються (знижується глибина деталізації інформації), що не дозволяє реалізувати в практиці управління цілу низку управлінських задач (у тому числі багаторівневих), робить необхідним істотне спрощення цих задач (суттєве зниження рівня їх адекватності реальним процесам, що протікають в освіті) і, як наслідок, приводить до зниження точності розрахунків за цими задачами (у деяких випадках навіть до неприйнятних значень);

низький рівень оперативності передачі даних між рівнями управління і їх оброблення на різних організаційних рівнях системи освіти, що знижує оперативність формування управлінських рішень, обмежує за часом можливості розроблення необхідної і достатньої кількості варіантів таких рішень;

обмежені операціональні можливості обробки даних на різних організаційних рівнях системи освіти (низький рівень автоматизації праці), що за великих обсягів оброблюваних даних, досить трудомістких алгоритмах їх оброблення (особливо для операцій контролю, реорганізації, пошуку й аналітичної обробки даних) і обмеженості часу, що виділяється на ці цілі, неминуче приводить до появи в управлінській інформації додаткових помилок, що не усуваються (через обмеження операціональних ресурсів) на даному рівні управління; за цих же причин, часто не усуваються помилки в інформації, що надходить на даний рівень управління від зв'язаних з ним нижчих організаційних рівнів системи освіти;

істотну різницю операціональних можливостей оброблення даних у межах одного організаційного рівня системи освіти, що не дозволяє досягти єдності методичного забезпечення процесів формування управлінських даних і забезпечити переважне використання типових проектних рішень щодо їх оброблення;

багаторівневість і багатоетапність оброблення даних у разі істотних змін алгоритмів їх оброблення і форм представлення, що помітно збільшує загальну трудомісткість робіт і підвищує ймовірність внесення в управлінську інформацію перекручувань (у тому числі навмисних), особливо тих, котрі погано піддаються виявленню за результатами контролю даних;

невідповідний часу соціальний, змістовий та організаційно-технологічний рівень (культура) праці з обробки управлінських даних в органах управління освітою (непрестижна, низькооплачувана, переважно ручна праця, що за загальної високої трудомісткості і низького рівня автоматизації робіт носить рутинний, неритмічний характер з піковими перевантаженнями), що породжує кадрові проблеми (складність підбору, висока плинність, недостатня кваліфікація кадрів) і, як результат, істотно позначається на вірогідності інформації, що використовується в управлінні.

Перераховані проблеми в цілому є основними, багато в чому взаємозалежними причинами недостатньої точності перетворення управлінської інформації під час формування галузевої бази даних статистичної звітності, роблять цю базу даних суттєво неадекватною реальним процесам і об'єктам системи освіти. Ці проблеми, практично, виражаються у відсутності єдиної та адекватної інформаційної основи прийняття рішень в багаторівневій системі галузевого управління, що в поєднанні з низьким рівнем соціально-економічної ефективності робіт з формування зазначеної бази даних помітно знижує ефективність усього галузевого управління.

Одним із продуктивних підходів, що значною мірою спрямований на розв'язання зазначених проблем, є розвиток структури комп'ютерних систем опрацювання статистичної звітності для забезпечення управління освітою. Цей підхід, власне, передбачає суттєве вдосконалення галузевого документообігу статистичної звітності, визначає і пропонує заходи щодо його розвитку відповідно до потреб практики і наявних ресурсних можливостей реалізації каналу формування галузевої інформаційної бази управління освітою.

Розглядаючи документообіг як системний процес, можна виділити такі його основні атрибути: реквізитний склад документів, структура документів, (сукупність взаємозв'язків між реквізитами документів), структура документообігу (сукупність взаємозв'язків між самими документами або схема документообігу), технологія оброблення документів. Визнаючи важливість удосконалення всіх складових процесу документообігу, підкреслимо, що за умов удосконалення цього процесу на основі ІКТ, на перший план висувається питання розподіленої за організаційними рівнями управління освітою технології оброблення документів, яка має врахувати особливості процесу формування складу і структури статистичної звітності на кожному з цих рівнів.

Наявна технологія оброблення статистичної звітності є основою створення інформаційного забезпечення на кожному з рівнів управління освітою. Нині для керівників районного та обласного рівнів якісне інформаційне забезпечення, основу якого складає статистична звітність є необхідною умовою підвищення ефективності управління регіональними системами освіти. Водночас якість інформаційного забезпечення управління можна визначити за такими основними критеріями: повнота інформації, її достовірність та оперативність опрацювання. Розраховувати на успіх можна тільки тоді, коли вдосконалення документообігу буде здійснюватись комплексно, за всіма трьома критеріями. Одначе, нині діюча технологія опрацювання статистичної звітності повністю не відповідає жодному з цих критеріїв. У першу чергу, це зумовлено тим, що на кожному рівні управління, майже повністю застосовуючи ручну технологію опрацювання даних статистичної звітності, створюється своє інформаційне забезпечення з відповідним рівнем інтеграції даних, що значно зменшує як оперативність і достовірність інформаційної бази, так і позбавляє можливість доступу вищих рівнів управління до найбільш об'єктивної і реальної первинної інформації.

За такою технологією терміни оброблення даних статистичної звітності розтягуються на неприпустимо довгий час. За невеликий період працівники районних і обласних рівнів мають виконати досить великий обсяг робіт з прийому первинних статистичних звітів за формою ЗНЗ-1, їх контролю і формування районних та обласних звітів за формою 76-РВК. Тобто, зведена статистична звітність на початок навчального року з'являється на республіканському рівні тільки в кінці жовтня. Процес формування статистичних звітів за формами Д-4, Д-5, Д-6, Д-7, Д-8, Д-9 з первинної форми ЗНЗ-1 на районних і обласних рівнях продовжується аж до листопада. Останні статистичні звіти по загальноосвітніх навчальних закладах за формами Д-5 і Д-8 надходять тільки в грудні.

Таким чином, загальні терміни оброблення статистичної звітності загальноосвітніх навчальних закладів на початок навчального року за такою технологією розтягуються майже на чотири місяці. Чи можна розраховувати на достовірність та цінність такої інформації, чи не втратила вона свою актуальність? Так, безперечно втратила. За цей час у системі освіти відбулись суттєві зміни, а управлінці вимушені приймати свої рішення, користуючись неадекватною інформацію. Тому на практиці непоодинокі випадки, коли управлінські рішення п риймаються не тільки невчасно, а й є помилковими.

Рис.6. Технологія оброблення статзвітності від ЗНЗ по рівнях управління (станом на початок 2008 року)

Як показав аналіз, найбільш напруженим і трудомістким у діючій технології оброблення статистичної звітності є районний рівень управління освітою (районні відділи освіти), де відбувається найскладніший з технологічної точки зору процес оброблення статистичної звітності - процес формування з первинної статистичної звітності за формою ЗНЗ-1 (звітність загальноосвітніх навчальних закладів) усіх регламентованих форм статистичної звітності районного рівня управління (76-РВК, Д-4, Д-5, Д-6, Д-7, Д-8, Д-9). У свою чергу, на обласному рівні управління з цих статистичних звітів шляхом простого сумування даних районних звітів формуються обласні статистичні звіти за кожною із зазначених форм.

Розглянемо, яке ж місце в діючій технології оброблення статистичної звітності займають ІКТ. Як видно з рис.5, комп'ютерна обробка статистичної звітності починається тільки з обласного рівня, тобто з рівня, на якому, як уже зазначалось, здійснюється тільки сумування агрегованої інформації, що представлена в районних звітах. Тому, відносно нескладні за обсягами й алгоритмами процедури оброблення статистичних даних на обласному рівні управління не дозволяють розраховувати на суттєве покращення якості інформаційного забезпечення управлінських процесів.

На наш погляд, для успішного і якісного формування єдиного для всіх рівнів управління освітою інформаційного забезпечення впровадження ІКТ має починатись на рівні загальноосвітнього навчального закладу та на районних рівнях управління освітою. Реалізація наскрізної комп'ютерно орієнтованої технології, що розгортається, починаючи з шкільного рівня, сьогодні є можливою тільки в тих регіонах, де комп'ютеризація шкіл практично закінчена. Мова йде про ті регіони, де всі загальноосвітні навчальні заклади вже мають сучасні комп'ютерні засоби, що можуть бути застосовані для формування інформаційних баз даних з обліку педагогічних працівників, контингенту учнів, матеріальної бази та інших баз даних, які складають інформаційну основу формування первинної статистичної звітності на рівні навчального закладу [41].

Упровадження ІКТ для забезпечення комп'ютерно орієнтованого процесу оброблення статистичної звітності загальноосвітніх навчальних закладів на районному рівні є справою найбільш реальною, оскільки всі (майже всі) районні відділи освіти України вже оснащені сучасними комп'ютерними засобами. Та й кількість загальноосвітніх навчальних закладів у районах відносно невелика (від 5 до 70 шкіл). За такою кількістю статистичних звітів за формою ЗНЗ-1 формування первинної інформаційної бази може бути виконано в стислі терміни (1-3 дні). Створена таким чином інформаційна база первинної статистичної звітності на районних рівнях може бути основою для створення єдиного інформаційного забезпечення всіх рівнів управління освітою. Наявність таких інформаційних баз за формою ЗНЗ-1 на обласному рівні дасть можливість доступу працівників цього рівня управління до інформації по кожному загальноосвітньому навчальному закладу області, що значно покращить інформаційне забезпечення прийняття управлінських рішень. Крім того, за такою технологією майже вдвічі скорочуються терміни загального циклу оброблення статистичної звітності при одночасному підвищенні достовірності статистичної інформації.

Одначе, найбільш результативним напрямом удосконалення технології формування галузевої статистичної звітності є впровадження ІКТ на рівні загальноосвітніх навчальних закладів. Водночас досягається найбільший ефект щодо комплексного слідування критеріям ефективності формування єдиної інформаційної галузевої бази статистичних даних по загальноосвітніх навчальних закладах. І, як наслідок, достовірність інформаційної бази й оперативність її оброблення в галузі досягає найвищого рівня.

На рис. 6 (дивись додаток) представлено розвиток структури інформаційних потоків каналу формування галузевої бази статистичних даних під час переходу від традиційної до автоматизованої технології галузевого управління. Забезпечуючи такий розвиток інформаційної структури каналу формування галузевої інформаційної бази, вдається значно позбавитись перерахованих вище проблем. Водночас, що особливо важливо, галузеві й територіальні органи управління на кожному з організаційних рівнів системи освіти одержують доступ до всієї бази даних (до рівня її елементів, що в деякій їх сукупності характеризують окремі навчальні заклади), у той час як органи управління освітою цілком звільняються від робіт з формування цієї бази даних.

Рис.6. Технологічна схема комп'ютерної обробки статзвітності від ЗНЗ за рівнями управління

Крім цього, впровадження ІКТ на рівні загальноосвітніх навчальних закладів дозволить реалізувати цілу низку нових, дуже необхідних, як на районних, так і обласних рівнях, управлінських задач. Це, у першу чергу, - персональний облік і моніторинг педагогічних працівників та контингенту учнів, бібліотечного фонду та потреби в підручниках, матеріальної бази загальноосвітніх навчальних закладів, у тому числі наявність комп'ютерної техніки, інших засобів навчання та ефективності їх використання як в навчально-виховному процесі, так і в управлінні навчальним закладом тощо.

Наявність такої інформаційної бази даних дасть можливість вищим рівням управління освітою і держави більш детально (за необхідності) бачити стан галузі, виявляти її вузькі місця й оперативно реагувати на виявлені недоліки, використовувати цю базу для прогнозування розвитку освіти на її різних організаційних рівнях.

Вочевидь, що запропоноване тут удосконалювання структури інформаційних потоків каналу формування галузевої бази статистичних даних передбачає відповідний розвиток й інших її компонентів і, у першу чергу, галузевої уніфікованої системи документації, орієнтованої на нову структуру інформаційних потоків та автоматизовану технологію галузевого управління.

2.3 Результати експерименту

Таким чином, у своєму експериментальному дослідженні ми виходили з твердження, що головна задача керівників -- загальне управління процесом функціонування та розвитку системи. Специфіка їхньої діяльності полягає в тому, що вони головним чином впливають на працівників, які безпосередньо вирішують ті чи інші задачі управління. Головну свою увагу керівники зосереджують на таких трьох напрямках:

* прийняття рішень з усіх найважливіших, стратегічних принципових питань діяльності;

* здійснення підбору, розстановки, навчання та виховання кадрів;

* координація роботи виконавців, ланок і підрозділів організації в цілому.

До фахівців апарату управління (стосовно навчального закладу) звичайно відносять директорів, їх заступників, організаторів, класних керівників і навіть учителів, вихователів, психологів та ін. Вони покликані вирішувати три взаємозалежні задачі:

* одержання, обробка й аналіз інформації про стан справ у організації за своїм конкретним напрямом;

* розробка на основі аналітичних даних варіантів рішення окремих функціональних питань; підготовка та розробка конкретних управлінських рішень;

* контроль ступеня реалізації управлінських рішень за своїми напрямами.

Процес управління навчальним закладом являє собою систему задач, вершиною якої є головна мета. В сучасних умовах такою метою є досягнення максимуму ефективності діяльності педагогічно-учнівського колективу, показником якої перш за все є мобільність пеалізації задач, поставленим перед закладом, а всередині закладу - успішність навчання.

Рівень ефективності роботи закладу освіти напряму залежить від ефективності опрацювання інформації, злагодженості роботи інформаційних потоків (рис. 7).



Рис. 7. Модель основних потоків управлінської інформації

Де: 1- нормативно-правова інформація; 2 - моніторингово-рейтингова інформація; 3 - оперативна (зовнішня і внутрішня) інформація; 4 - проектна (зовнішня і внутрішня) інформація; 5 - консультативно-освітня інформація.

Нами визначено комплекс науково-організаційних умов упровадження інформаційної системи адаптивного управління загальноосвітнім закладом як провідної управлінської задачі:

основні регіональні умови, що включають розробку моделі інформаційного забезпечення управління загальною середньою освітою, її структуру, виділення та урахування регіональних особливостей тощо;

додаткові регіональні умови, які забезпечують комплекс організаційно-технічного супроводу впровадження розробленої системи інформаційного забезпечення адаптивного управління загальною середньою освітою регіону;

часткові локалізовані умови, що розкривають технологію збору, накопичення та використання інформації.

Перевірка висунутої в ході теоретичного дослідження гіпотези зумовила проведення констатуючого та формуючого експериментів. Механізм оцінювання включав систему відповідних комплексних критеріїв (оптимальний обсяг змісту інформаційної бази, що забезпечує систему управління; організація педагогічного процесу; робота з педагогічними кадрами; організація системи “школа - сім'я - соціальне середовище”). У свою чергу критерії-показники передбачали декомпозицію на критерії другого порядку.

Якісне зростання спостерігається за всіма визначеними параметрами. Так, обсяг змісту, що забезпечує створення системи управління збільшився з 8 до 24 %; організація педагогічного процесу - з 30 до 32 %; робота з педагогічними кадрами 21 і 24 %; організація системи “школа - сім'я - соціальне середовище” відповідно 9 і 18 %.

Позитивна динаміка спостерігається і в розвитку фахової культури керівників загальноосвітніх навчальних закладів, яка включає культуру роботи з інформацією, (за час експерименту показники підвищилися на 26 %).

Висновки до розділу ІІ

Узагальнення результатів теоретичної та дослідницько-експериментальної роботи дає підстави для таких висновків:

1. Пропоновані у науковій літературі теоретичні основи інформаційного забезпечення управління загальноосвітніми навчальними закладами за умов застосування їх у практиці сприяють до деякої міри систематизації управлінської інформації, впорядкуванню її збору, обробки, збереження, визначенню інформаційних джерел та каналів надходження інформації до суб`єктів педагогічної системи. Водночас наявні теоретичні засади недостатньо розкривають проблему моделювання та створення у загальноосвітньому закладі дієвої наукової системи інформаційного забезпечення, яка відображала б цілі та завдання управління і сприяла їх реалізації.

...