Прийняття управлінських рішень у забезпеченні конкурентоспроможності організацій

Управлінські рішення здебільшого класифікують за кількома ознаками: за сферою охоплення, за тривалістю дії, за рівнем прийняття, за особливостями вирішуваних організацією завдань, за способом обґрунтування, за способом прийняття, за характером.

Основними етапами розробки і прийняття управлінського рішення є виявлення й аналіз проблеми (діагностика), формування цілей, визначення альтернатив (генерація ідей), попередній вибір кращої альтернативи, вивчення та оцінка альтернатив, експериментальна перевірка альтернатив, вибір найкращого варіанта рішення.

Основне завдання в системному підході - це виявлення та вивчення зв'язків між елементами (підсистемами) вірогідного об'єкта управління. Обов'язкова умова - чітке формулювання цілей, завдань для подальшого визначення шляхів найбільш ефективного їх виконання як для системи в цілому, так і для окремих її елементів. Цінність системного підходу полягає в логічному та послідовному розгляді проблем прийняття рішень, які поділяють на типи: добре структуровані, слабо структуровані та неструктуровані.

Ситуаційний підхід дає змогу пов'язати прийоми і концепції управління з деякими конкретними ситуаціями для того, щоб досягти мети організації найбільш ефективно. Ситуаційний підхід концентрується на ситуаційних відмінностях між організаціями і всередині самих організацій та базується на альтернативності досягнення однієї й тієї ж мети. Основними змінними в ситуаційному підході до прийняття рішення є мета, структура, завдання, технологія і люди.

В результаті виконання курсової роботи були висвітлені такі основні питання в області конкурентоспроможності організації як фактори, що впливають на конкурентоспроможність, резерви конкурентоспроможності, методи оцінки конкурентоспроможності організації.

Під конкурентоспроможністю організації розуміється реальна і потенційна здатність організацій проектувати, виготовляти, реалізовувати продукцію, яка за ціновими і нецінових характеристиках в комплексі більш приваблива для споживачів, ніж продукція їх конкурентів.

Під факторами конкурентоспроможності можна розуміти ті явища і процеси виробничо-господарської діяльності організації та соціально-економічного життя суспільства, які викликають зміну абсолютної і відносної величини витрат на виробництво, а в результаті - зміна рівня конкурентоспроможності організації.

Резерви підвищення конкурентоспроможності організації - це невикористані можливості розвитку суб'єктів господарювання найбільш ефективними економічними методами. Резерви конкурентоспроможності не слід змішувати з резервами як запасами товарно-матеріальних цінностей, необхідних для виробництва конкурентоспроможної продукції.

Оцінка конкурентоспроможності виробника є важливим інструментом прийняття управлінських рішень різними суб'єктами ринку. В даний час загальноприйнятої методики оцінки конкурентоспроможності організації не існує. Огляд існуючих підходів до оцінки конкурентоспроможності організацій дозволив об'єднати їх у кілька груп.

Оптимальною в даній курсовій роботі була визнана методика оцінки конкурентоспроможності організації на основі оцінки конкурентних потенціалів, розроблена Яшевой Г.А., так як вона має ряд істотних переваг в порівнянні з іншими методами. Даний метод оцінки конкурентоспроможності організації будується на взаємодії приватних потенціалів підприємства (основних стратегічних компонентів) і охоплює всі внутрішньофірмові процеси, що протікають в різних функціональних областях внутрішньої середовища організації. В результаті забезпечується системний погляд на організацію, формується поелементно структура потенціалу організації, що є найважливішою передумовою оцінки конкурентоспроможності та представляє собою базу для подальшого стратегічного планування

Крім того, були розглянуті основні підходи до оцінки конкурентної позиції організації на ринку.

Розглянуті в даній курсовій роботі методи оцінки конкурентоспроможності організації цілком адекватні і можуть використовуватися фахівцями організацій в економічній практиці.

У даній роботі був проведений аналіз роботи двох лідируючих компаній з продажу аудіо - відео та побутової техніки ТОВ «Ельдорадо» і ТОВ «В- ЛАЗЕР», визначено займане становище на ринку, вивчено основні конкурентні переваги тієї та іншої компанії. Для виявлення сильних і слабких сторін компаній був проведений аналіз, який показав стратегічні можливості для компаній і небезпеки які можуть нашкодити компаніям.

Для підвищення конкурентоспроможності фірми були запропоновані заходи грунтуючись на результатах аналізу комерційної діяльності роздрібного торгового підприємства ТОВ «Ельдорадо» і ТОВ «В- ЛАЗЕР», запропоновано напрями вдосконалення організації комерційної роботи ТОВ «Самобит». В основному вони спрямовані на стимулювання продажів.

Думається, що реалізація даних пропозицій керівництвом компаній надалі зміцнить конкурентоспроможність торгових фірм, підвищить їх рейтинг серед інших торгових компаній і імідж серед населення, створить додатковий успіх і в кінцевому підсумку принесе додатковий прибуток їх комерційної діяльності .

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Арнаут І.П. Дослідження підходів щодо дефініції конкурентоспроможності підприємства / І.П. Арнаут // Інноваційна економіка. - 2012. - No 3. - C. 111-114

2. Клименко С.М. Управління конкурентоспроможністю підприємства / С.М. Клименко, Т.В.Омельяненко, Д.О. Барабась та ін. - К. : КНЕУ, 2008. - 520 с.

3. Калашникова Л.М. Конкурентоспособность предприятия и их продукции / Л.М.Калашникова // Машиностроитель. - 2003. - No 11. - С. 15-18.

4. Азоев Г.Л. Конкурентные преимущества фирмы / Г.Л. Азоев, А.П.Челенков. - М. : Новости, 2006. - 267 с.

5. Экономическая стратегия фирмы // под. ред. А.П. Градова. - СПб.: Специальнаялитература, 2000. - 589 с.

6. Фатхутдинов Р.А. Конкурентоспособность организации в условиях кризиса: экономика, маркетинг, менеджмент / Р.А. Фатхутдинов.- М. : Маркетинг, 2002. - 892 с.

7. Шинкаренко В.Г. Управление конкурентоспособностью предприятия / В.Г. Шинкаренко, А.С. Бондаренко. - Харьков : Изд-во ХНАДУ, 2003. - 186 с.

8. Маренич А.Управление конкурентоспособностью предприятия /А.Маренич, И.Астахова// Бизнес-Информ. - 1996. - No 5 - С. 23-27.

9. Яновский А. Конкурентоспособность товара и товаропроизводителя / А.

Яновский //Бизнес-Информ. - 1996.- No 5. - С. 21-23.

10. Бєлєнький П.Ю. Дослідження проблем конкурентоспроможності / П.Ю. Бєлєнький // Вісник НАН України. - 2007. - No 5. - С. 9-18.

11. Ермолов М.О. Чем отличается конкурентоспособность фирмы от конкурентоспособности товара / М.О.Ермолов. - М.: Мысль, 1990. - 229с.

12. Перцовский Н.И.Международный маркетинг: учеб. пособие / И.А.Спиридонов, С.В. Барсукова; род ред. Н.И.Перцовского. - М.: Высшая школа, 2001. - 239с.

13. Ярошенко С.П. Принципи конкурентоздатності сфери матеріального виробництва / С.П.Ярошенко // Регіональні перспективи. - 1998. - No 1(2). - С. 37-39

14. Васильєва Н.А. Економіка підприємства: посібник для складання іспиту / Н.А. Васильєва, Т.А.Матеуш, М.Г.Міронов. - Москва: Юрайт, 2005. - 191с.

15. Економіка підприємства: Учеб.пособие / Е.В.Крум [та ін]; під заг. Ред. Е.В.Крум, Т.В.Елецкіх. - Мн.: Виш.шк., 2005. - 318 с.

16. Кремнев, Г.Р. Управління продуктивністю і якістю / Г.Р.Кремнев. - М.: ИНФРА-М, 2000. - 256 с.

17. Кротков А. Конкурентоспроможність підприємства: підходи до забезпечення, критерії, методи оцінки / А.Кротков, Ю. Еленева / / Маркетинг в Росії і за кордоном. - 2001. - № 6. - С. 59-68.

18. Яшева Г. Конкурентоспроможність підприємств: методика оцінки та результати / Г.Яшева / / Фінанси, облік, аудит. - 2000. - № 4. - С. 17-20.

19. Фасхіев Х. Як виміряти конкурентоспроможність підприємства? / Х.Фасхіев, Е.Попова / / Маркетинг в Росії і за кордоном. - 2003. - № 4. - С.53-68.

20. Тащіян Г. Економічний моніторинг конкурентоспроможності підприємства / Г.Тащіян / / Маркетинг. - 2004. - № 2. - С. 17-25.

21. Нестеренко Т.В. Порівняльний аналіз методик оцінки конкурентоспроможності підприємства / Т.В.Нестеренко / Проблеми економіки. - 2006. - № 6. - С. 139-141.

22. http://v-lazer.com/

Размещено на Allbest.ru