Моделі взаємодії бізнес-структур з вищими учбовими закладами на прикладі Луганського державного інституту культури і мистецтв

Попит на таких фахівців в Україні формується, перш за все, за рахунок іноземних і транснаціональних компаній; українські фірми все ще не готові для МВА. Більшість вітчизняних компаній залишаються вірними старому і перевіреному принципу: чим більше і істотніше попередній досвід роботи, тим краще.

Багато хто порівнює ступінь із здобуванням другої вищої освіти, відзначаючи, проте, що бізнес-освіта є небагато глибшою. Інші не хочуть кардинально міняти напрям кар'єрного шляху і ризикувати, виїжджаючи вчитися за межі України. Фінансове питання також не останнє - українська МВА коштує набагато дешевше, плюс - не потрібно думати про витрати на проживання за кордоном. Ще одна істотна перевага: процес вступу, який в українських школах все-таки проходить на багато "м'якше", ніж в західних.

Таким чином, попит на українські програми росте. Більш того, попит вимагає постійної новизни: облік реалій українського бізнесу вже не вважається чимось особливим. Українським менеджерам імпонують спеціалізовані програми, які дозволяють завдати точкових ударів по пропусках знань в тій або іншій сфері. Це і не дивно, оскільки портрет українського студента бізнес-школи приблизно такий: досить успішний менеджер з доходом $1000-$2500, досвід роботи - 2-5 років і, природно, з добрим знанням англійської.

На думку багатьох керівників, навчальні програми в українських бізнес-школах не відповідають потребам бізнесу в розрізі спеціалізації, змісту навчальних планів та розвитку особистісних умінь і навичок. Практичний досвід у галузі бізнесу є необхідним критерієм для підвищення якості студентів і - що має більше значення - викладацького складу. Бізнесмени очікують від бізнес-освіти не тільки передачі знань, але й вироблення навичок і підходів, необхідних для застосування цих знань на практиці. Диплом про освіту не матиме значення до того часу, поки бізнес-освіта не почне розвивати якості, потрібні для успішної роботи в бізнесі.

Для навчальних закладів важливо знати вимоги, що встановлюються для осіб, які шукають роботу, та після їх найму. Знаючи критерії підбору працівників, навчальні заклади матимуть змогу створювати свої навчальні плани відповідно до потреб ринку праці.

Додатково до кваліфікацій, отриманих в навчальних закладах, роботодавці шукають, як правило, працівників, які мають певний практичний досвід. Приблизно 30% опитаних бізнес-організацій не вважають, що практичний досвід є критично важливим для вибору потенційних кандидатів на роботу: 19% - не вимагають наявності досвіду взагалі, а для інших 9% - практичний досвід кандидата не має значення. Однак розподіл відповідей на це питання демонструє, що найчастіше організації вимагають, щоб кандидати на роботу мали не менше трьох років досвіду.

Респонденти також визначили, яким освітнім кваліфікаціям і вченим ступеням віддається перевага при прийнятті кандидатів на посади спеціаліста та/або менеджера. З усіх видів освітніх кваліфікацій і вчених ступенів більше половини (71%) керівників та власників підприємств назвали диплом спеціаліста, 37% - магістра. Дипломи МВА, отримані в Україні та за кордоном, ще не є досить популярними, що свідчить про додаткову необхідність популяризувати та рекламувати переваги, які мають випускники програм МВА. Загалом, випускники українських і міжнародних програм МВА мають попит у 12% роботодавців. Найменш затребуваними на посади спеціалістів у бізнес-структурах є особи, які мають ступінь молодшого спеціаліста і ступінь доктора наук. Окрім цього, десята частина респондентів (10%) вважають, що освіта взагалі не має жодного значення.

Для закладів бізнес-освіти та й освітніх закладів взагалі, неабияке значення має інформація про те, які спеціалізації найбільше затребувані суб'єктами підприємницької діяльності. У перелік спеціалізацій були включені і такі, що прямо не стосуються бізнесу, оскільки функціональні сфери діяльності досліджуваних організацій були досить диверсифікованими.

Отож на сьогодні найбільший попит мають особи, які навчалися за напрямами - "Бухгалтерський облік" (49,3%) і "Менеджмент організацій" (48,8%). Також затребуваними є напрями "Банки та фінанси" (30,9%), "Інженерія" (29,5%) та "Інформаційні технології" (30,0%). Низький інтерес роботодавці виявляють до випускників, які мають освіту за гуманітарними спеціалізаціями - "Філософія" (3,7%), "Психологія" (1,8%) та "Соціологія" (2,3%).

Перед бізнес-організаціями постає необхідність відсилати керівний склад на освітні програми з менеджменту та бізнесу та надавати можливість працівникам підвищувати свою кваліфікацію.

З урахуванням недостатньо високого рівня освіченості з фахових дисциплін деяких працівників підприємств та з огляду на зміни у сфері бізнесу, перед бізнес-організаціями постає необхідність відсилати керівний склад на освітні програми з менеджменту та бізнесу і надавати можливість працівникам підвищувати свою кваліфікацію. Тому важливою є оцінка респондентами програм підготовки (форма, тривалість, вид). Така інформація може стати в пригоді навчальним закладам, які пропонують або планують запроваджувати програми післядипломного навчання, курси для вищого керівництва підприємств та програми МВА.

Найбільш зручною формою навчальних програм виявилися короткотермінові курси (їх відвідало близько 80% респондентів, програми для вищого керівництва підприємств - 16%). Така популярність саме короткотермінових освітніх програм може бути пояснена потребою менеджерів і керівників виконувати повсякденні робочі обов'язки та отримувати інтенсивну підготовку з певної тематики. Більше половини опитаних (60,4%) відзначили, що оптимальна тривалість таких програм від одного тижня до місяця. Однак останнім часом підвищився інтерес до програм МВА та програм післядипломного навчання. Така тенденція може бути зумовлена усвідомленням всеохопного характеру довгострокових програм та їх потенційною цінністю для організацій.

Найпопулярнішими темами навчальних програм респонденти назвали управління людськими ресурсами 48,6%), стратегічний та загальний менеджмент (47,2) та продажі (42%). Представники бізнесу найактивніше відвідують українські заклади та установи, що надають навчальні, тренінгові та консалтингові послуги. Головними причинами цього можна вважати адаптованість навчальних програм українських організацій до місцевих умов бізнесу та відносна дешевизна навчальних програм.

Найпопулярнішим типом навчальних програм для персоналу, на думку керівників, виявились короткотермінові курси (89%) та внутрішні тренінги (56%). Така тенденція зумовлена тим, що керівництво організацій та підприємств не дуже охоче відпускає технічний та адміністративний персонал на довгострокові програми, оскільки працівники поряд з навчанням повинні виконувати свої безпосередні робочі обов'язки.

Цікавим є те, що готовність та бажання керівників організацій відсилати своїх співробітників на програми підготовки прямо залежить від тривалості навчальних програм, оскільки довгострокові програми не мають попиту серед вищого керівництва (50% респондентів зазначили, що готові відсилати своїх співробітників на програми підготовки до одного тижня і ще 40% вважають, що найоптимальніша тривалість навчання для підлеглих - до місяця).

Нинішнім співробітникам організацій не вистачає багатьох навичок, адже 67% керівників відсилають своїх співробітників для того, щоб покращити їхні навички роботи в команді, 44% респондентів бажають удосконалити вміння своїх підлеглих незалежно приймати рішення та вирішувати організаційні питання, і більше 30% респондентів хотіли б покращити вміння своїх співробітників ефективно спілкуватись, знати і застосовувати професійну етику та розвивати лідерський потенціал за допомогою навчальних програм.

Серед керівників організацій мають попит семінари з тематикою "Стратегії продажів", "Маркетинг" та "Стратегічний менеджмент" (більше 50%). Близько 30% опитаних готові надати можливість своїм працівникам відвідати тренінги з "Комунікацій" (36%), "Управління персоналом" (35%) та "Обліку і фінансів" (32%).

Заклади бізнес-освіти, щоб бути успішними і конкурентоздатними на ринку освітніх послуг, повинні задовольняти потреби зацікавлених сторін: підприємців, студентів, викладачів, що є основою успішного розвитку цієї сфери освіти в Україні. За результатами дослідження, яке проводилось за участю дисертанта на замовлення Консорціуму із вдосконалення менеджмент освіти в Україні (CEUME), було з'ясовано сучасний погляд, потреби і побажання підприємців, студентів, а також викладачів навчальних закладів м. Львова щодо розвитку бізнес - освіти в Україні.

1.3.1 Розвиток бізнес-освіти в Україні

Ділові люди очікують, що бізнес-освіта дасть не тільки знання, але й розвине професійні навички й відповідне ставлення. Фахівці повинні мати спеціальні знання й водночас бути здатні зрозуміти систему в цілому. Ступінь освіти буде порожнім звуком до того часу, поки бізнес-освіта не почне розвивати якості, необхідні для успішної роботи в бізнесі. А менеджери підприємств є уважними й вимогливими клієнтами, тому вони очікують на високу якість навчання. Ділові люди примушені самі брати відповідальність за підвищення кваліфікації своїх працівників тому що, на їх думку, всі освітні установи, які спеціалізуються на бізнес-освіті, є слабкими. Вони охоче інвестуватимуть у освіту, якщо її якість буде гарантована, коли вони зможуть побачити швидкі практичні результати від такої освіти. Це змушує освітні заклади здійснювати самооцінку їх діяльності. Ціль самооцінки полягає у виборі шляхів удосконалення бізнес-освіти. Однак самооцінка ефективна тільки в тому разі, якщо компанія достягла успіху в загальному управлінні якістю, тому що не можна оцінювати те, що не організовано належним чином. Використання самооцінки якості бізнес-освіти дасть змогу забезпечити керівників інформацією самооцінки, виявити власний потенціал та ресурси, вибрати відповідний підхід, дати можливість прийняти на себе обов'язок щодо найкращої моделі процесу вдосконалення, а також узгодити та об'єднати обов'язки різних керівників. У ході проведення самооцінки потрібно: - виділити об'єкт оцінки; розробити метод самооцінки;

- підготувати команду для проведення самооцінки;

- провести тренінг; провести самооцінку; перевірити результати самооцінки на об'єктивність;

- проаналізувати результати; прийняти рішення щодо усунення визначених проблем для вдосконалення процесу навчання.

Якщо ми говоримо, що основною метою будь-якого бізнесу є задоволення інтересів клієнтів, то першим кроком необхідно поставити запитання: "Для кого ми працюємо?" Найважливішими клієнтами бізнес-освіти, як вже зазначилося вище, є бізнес та слухачі. Але як буде трансформуватися бізнес-процес залежить від того, які потреби мають зацікавлені сторони. Тому другим кроком є виявлення потреб наших клієнтів. Інструментами здобуття цієї інформації можуть бути опитування та анкетування. Згідно з підсумками проведеного опитування фірм, що задіяні в сфері бізнесу, спеціаліст має відповідати таким критеріям:

- здатність до системного мислення -0,1;

- уміння чітко висловлювати думку -0,08;

- швидкість реагування на зміну обставин -0,095;

- прийняття незалежних рішень - 0,099;

- аналіз та синтез інформації -0,097;

- високі професійні навички -0,086;

- "палаючі" очі-0,11;

- ініціативність -0,09;

- енергійність - 0,084;

- творчість підходу до здійснення завдання -0,073;

- уміння командної роботи -- 0,086.

У ході опитування слухачів було з'ясовано, що більшість з них повністю задоволені своїм ви бором і бажають працювати в галузі, що пов'язана з обраною спеціалізацією.

Але вони впевнені, що їм вдасться знайти роботу за фахом після закінчення навчання тільки тоді, коли освітній процес та викладацькій склад будуть відповідати таким критеріям:

- надання практичних інструментів;

- прив'язка курсу до ділового світу;

- індивідуальний підхід;

- стажування на підприємствах;

- вирішення реальних практичних проблем;

- практичні навички викладачів;

- сучасність інформації;

- забезпеченість сучасними ресурсами проведення занять;

- використання сучасних методів викладання.

Наступним кроком може бути анкетування слухачів - випускників та співробітників фірм, де працюють випускники. За результатами анкетування складаються діаграми, які будуть чітко показувати, де саме існують проблеми і наскільки великий розрив між фактичними показниками й бажаними. Якщо таку самооцінку проводити щорічно, то також слід здійснювати комплексну оцінку якості, що дозволяє виявити тенденцію зміни якості освіти в порівнянні з попереднім періодом.

Існує ще один інструмент, за допомогою якого можна оцінити якість підготовки фахівця для бізнесу. Успіх сучасного вузу, що працює в галузі надання бізнес-освіти, залежить від успіху студентів у майбутній діяльності. Тому додатковими критеріями оцінки якості наданої освіти взагалі можуть бути:

- кількість працюючих за фахом студентів;

- кількість працюючих за фахом студентів, які обіймають ключові посади;

- кількість студентів, які працюють за фахом у престижних фірмах.

Ці критерії допомагають з'ясувати, наскільки випускник зміг реалізуватися як спеціаліст і стати лідером у бізнесі.

Для реалізації всіх цих етапів у межах структури вузу повинна бути зібрана команда, яка, побудувавши базу даних, зможе не тільки здійснювати самооцінку якості надання бізнес-освіти, а й розповсюджувати інформацію про вимоги до сучасного фахівця в галузі бізнесу.

Ці вузи, зазвичай, вважають за необхідне готувати спеціалістів на рівні державних стандартів з обов'язковою видачею диплому державного зразка, вважаючи, очевидно, що в іншому випадку абітурієнти вчитися до них не підуть. За поодинокими винятками, недержавним вузам важко конкурувати з державними, які мають непогану матеріальну базу, стабільний склад викладачів, дуже добрі бібліотеки та історичні традиції, що перетворюють вузи в унікальні заклади освіти. А що може протиставити їм недержавний вуз. Найчастіше приміщення орендуються, відсутній сталий штат викладачів, бібліотеки незначні (хоча й укомплектовані новою літературою).

Які переваги дає входження бізнес-школи до складу університету? Вона може використовувати всю інфраструктуру університету - бібліотеки, спортивні споруди; гуртожитки, історичні традиції, суміжні спеціальності, які сприяють значному підвищенню якості навчання. У відповідь бізнес-школа може вкладати значні кошти у розвиток університету. Крім того, класичні університети мають добрі традиції наукових досліджень.

Кожна американська бізнес-школа культивує свою унікальність

Найкращі американські бізнес-школи відрізняються одна від одної, кожна з них має своє неповторне обличчя, відоме споживачам, чітко ідентифіковану конкурентну перевагу в і певному напрямку підготовки, оригінальний набір курсів і програм. Гарвард вважається кращим закладом з підготовки генеральних менеджерів. У Гарвардській бізнес-школі першого дня не існує. Заняття в бізнес-школі йдуть як бізнес, тобто без вибачень за невиконану роботу й без запізнень до класу, якщо тільки цьому не перешкодить смерть або тяжка хвороба.

8.15- половина класу на місці.

8.28 - усі 85 студентів у класі.

8.29 - входить викладач.

8.30 рівно - починаються заняття.

Загальною рисою студентів Гарвардського університету є їхні високі аналітичні здібності та спрямованість на досягнення. Якісний склад студентів Гарварду є головною передумовою успішного застосування ситуаційного методу навчання (case method). "Він розрахований на дуже сильних студентів, інтенсивну участь у класній роботі та найкращих викладачів" (1]. Усі студенти мають відвідувати одні й ті ж обов'язкові курси. Вони включають у себе фінанси, маркетинг, методи контролю, операційний менеджмент, організаційну поведінку, бізнес, державну і міжнародну економіку, економіку для менеджерів, управління людськими ресурсами, вступ до фінансового аналізу, інформаційні системи в менеджменті, конкуренцію та стратегію, комунікації. Студенти працюють по 12-15 годин щоденно. Про Гарвард говорять як про бізнес-школу, в якій студенти навчають один одного, а професори вчать їх думати. У цілому, Гарвард дає винятково практичну підготовку.

Гаслом Стенфордського університету є "збалансована перевага". Ця стратегія проявляється в усьому: в курсах, що включають і теорію, і практичний досвід; у викладацькому складі, який має поєднувати педагогічну майстерність з лідерством у наукових дослідженнях; у студентах, які володіють практичним досвідом роботи та водночас і серйозні, і полюбляють гумор, і мотивовані на успіх, і готові на підтримку, мають аналітичні здібності. Одним із багатьох методів навчання є груповий проект та проведення досліджень для міських компаній. У Стенфорді використовують як ситуаційний метод, так і лекційну форму навчання. Стенфордський університет вважають лідером у розвиткові нових концепцій у бізнесі, які з часом втілюються у загальноприйняту практику. Половина з 100 елективних курсів оновлюється кожні п'ять років. Приймальна комісія керується такими критеріями при зарахуванні до бізнес-школи: академічна успішність, мотивація, орієнтація на досягнення, здатність створювати та використовувати можливості, зрілість, навички в комунікаціях та міжособових відносинах, впевненість у собі, потенціал лідерства.

У Стенфорді існує своєрідний студентський кодекс честі. Вступаючи до бізнес-школи, студенти обіцяють, що будуть складати всі екзамени самостійно, а також не будуть допомагати іншим. Тут створено Центр управління кар'єрою, в якому студенти слухають курс планування свого ділового життя, що включає в себе самооцінку, ідентифікацію навичок, встановлення пріоритетів, вибір стилю життя. Вважається, що Стенфорд готує лідерів завтрашнього дня.

Чиказька бізнес-школа відома своїми успіхами в підготовці спеціалістів у галузі фінансів. Більшість курсів є кількісними, із застосуванням математики і потребують значних зусиль. З іншого боку, чиказька програма є дуже гнучкою. Ані один конкретний курс не є обов'язковим у цій бізнес-школи. Існує три блоки дисциплін, з яких кожен студент має вибрати 11 курсів. Це такі блоки: "Концепції та методи"; "Практичні застосування"; "Бізнес-політика". Більшість курсів вивчається лекційним методом. Багато відомих вчених викладають в цій бізнес-школі. Вони займаються консалтингом, проводять наукові дослідження. їх зусиллями програма бізнес-школи з фінансів перетворилася на одну з кращих у США, а випускники високо цінуються у світі бізнесу.

У Вортонівській бізнес-школі (Пенсильванський університет) заохочується не конкуренція, а співробітництво між студентами. Там не розділяють студентів за успішністю, що сприяє виникненню дружніх взаємин на довгі часи. Словнівська школа менеджменту (Масачусетський технологічний інститут) робить акцент на вивчення мікро- та макроекономіки. Наприкінці навчання необхідно приготувати випускну роботу, що має прикладний характер. Школа менеджменту Келлога (Північно-Західний університет) випускає генеральних менеджерів, які готові працювати не тільки в приватному, але й у державному секторах економіки. Гасло школи -"У залежності від обставин" ("It all depends"), що означає застосування різноманітних методів навчання (від ситуаційного методу й лекцій до групових та індивідуальних проектів). Бізнес-школа Колумбійського університету (Нью-Йорк) відома своїми спеціалістами з фінансів, бухгалтерського обліку та маркетингу.

Бізнес-школи США зараховують у склад студентів абітурієнтів, що, як правило, мають досвід практичної роботи. Скажімо, більшість студентів Гарвардської бізнес-школи (приблизно дві третини) досягла 23-26 років, має досвід роботи від 1 до 4 років. Тільки два відсотки приходять прямо з коледжу. Більш як половина студентів мають освіту в сфері гуманітарних і соціальних наук, 22 відсотки - інженерну освіти, 17 відсотків - у галузі бізнес-адміністрування. Студенти мають різний практичний досвід. Наприклад, в одній із груп було 8 бухгалтерів, 3 банкіри, 5 комп'ютерних операторів, 5 консультантів, З урядових чиновники, один юрист, 2 професори з коледжів, один телерепортер [8].

Бізнес-освіта в Україні має зовсім інші традиції. Між отриманням диплому бакалавра та спеціаліста не прийнято переривати освіту і йти на практичну роботу, оскільки диплом бакалавра на сьогоднішній день не визначає прав випускника на працевлаштування. Саме в цьому американські бізнес-школи відрізняються від українських. Крім того, вражає розподіл складу студентів за спеціальностями. Непоодинокі випадки, коли на диплом менеджера претендують люди з гуманітарною освітою. В Україні важко уявити, щоб, скажімо, філолог після отримання диплому бакалавра подавав документи на спеціальність "Менеджмент організацій", у якій ще на бакалаврському рівні передбачено великий блок вищої математики. Між тим відомо, що люди з гуманітарним нахилом можуть мати неабиякі лідерські якості, і наявність в управлінській команді таких особистостей є безсумнівним активом команди.

Автономність бізнес-школи - вирішальний фактор успіху. Американські бізнес-школи відрізняються від українських значно більшими автономними правами. На засіданні одного з круглих столів Консорціуму із удосконалення менежмент-освіти в Україні (CEUME) в Одесі весною 2001 р. професор Е.Голоховський з Варшавської школи економіки назвав автономію вирішальним фактором в успішному розвитку бізнес-школи. Високоякісне навчання в бізнес-школі не може бути суто академічним, її викладачі мають підтримувати тісні зв'язки з підприємствами-споживачами. А це можливо лише тоді, коли весь процес навчання буде надзвичайно гнучким і нагадуватиме практичний консалтинг. Обтяжена громіздкими бюрократичними структурами великого університету, бізнес-школа не зможе виконати свого призначення без високого ступеня автономності.

Ситуація в українській бізнес-освіті виглядає парадоксальною. Маючи великі потенціальні можливості, державні вищі учбові заклади поступаються недержавним бізнес-школам у рівні автономності. Це призводить до того, що державні вузи не використовують вповні свої неабиякі переваги і втрачають в ефективності підготовки спеціалістів. Якщо застосувати термінологію маркетингу, то бізнес-школи треба вважати стратегічними бізнес-одиницями (strategic business units, SBU) [2], які необхідно розглядати як незалежні структури при формуванні портфелю організації. Одним з головних атрибутів SBU є їх незалежність від інших підрозділів при плануванні розвитку. Недержавні бізнес-школи мають незаперечну перевагу щодо самостійності, вклю-чаючи можливість самостійного визначення політики оплати праці викладацького складу.

1.3.2 Процедура акредитації бізнес-шкіл - у руках громадськості

В українських і американських бізнес-шко-лах відрізняються процеси акредитації. В Україні акредитація проводиться державною структурою - Державною акредитаційною комісією. Акредитація є обов'язковою процедурою, якщо вуз хоче видавати дипломи державного зразку. У США ця процедура проводиться громадською організацією - Американською Асамблеєю університетських бізнес-шкіл (AACSB). Там у 700 бізнес-шкіл пропонують програми з присудженням ступеня магістра бізнес-адміністрування, але тільки у третини з них задовольняють вимогам AACSB. Деякі компанії відмовляються платити за навчання робітників у неакредитованих бізнес-школах. Не отримують акредитації ті бізнес-школи, які приймають слабо підготовлених студентів, а також ті, що не мають добрих бібліотек і відповідного парку комп'ютерів.

Сформульовані відміни американських бізнес-шкіл від українських підказують шляхи вдосконалення вітчизняної бізнес-освіти.

По-перше. Необхідно сприяти встановленню зв'язків і співпраці між самостійними бізнес-школами та державними вузами (університетами, інститутами). Це непростий процес, оскільки жодна бізнес-школа не захоче позбутися своєї самостійності, а іншого шляху в державних закладах не уявляють. Сьогодні нам відомі приклади ініціатив з боку бізнес-шкіл, які не дуже прихильно зустрічаються у державних вузах. Але якщо ми не хочемо, щоб процес реформування бізнес-освіти розтягнувся на довгий період, це питання треба ставити і вирішувати із врахуванням інтересів обох сторін.

По-друге. Треба прискорити вирішення питання про статус бакалавра на ринку праці. Під час підготовки управлінців вважати за правило необхідність набуття практичного досвіду перед отриманням диплому спеціаліста або аналогу західного магістра бізнес-адміністрування.

І, по-третє, необхідно збільшити автономні права бізнес-шкіл у складі університетів та інститутів. Хоча про переваги децентралізації над централізацією написано безліч монографій та статей, практичне вирішення цього питання потребує великих зусиль, які мають бути підкріпленими державою.

1.3.3 Перспективи розвитку ринку бізнес- та менеджмент-освіти

Загальновідомим є той факт, що бізнес надто повільно залучається до реформ та розвитку системи бізнес- та менеджмент-освіти. З іншого боку, навчальні заклади ще не мають достатнього досвіду у встановленні ефективних партнерських відносин з представниками ділових кіл. Актуальними є проблеми співпраці навчальних закладів і представників бізнесу, тому необхідно проаналізувати ставлення бізнесу до співпраці у галузі освіти, а також порівняти тенденції минулого з готовністю бізнесменів до співпраці у майбутньому.

Необхідно визначити, наскільки обізнаними є представники бізнесу щодо нагальних потреб навчальних закладів з бізнесу і менеджменту та наскільки вони готові допомагати освітнім установам. У минулому більше половини представників ділових кіл не були зацікавлені у наданні допомоги навчальним закладам. Однак обізнаність із потребами у реформуванні системи бізнес- та менеджмент-освіти підвищується, і відсоток тих, хто не бажає залучатись до допомоги навчальним закладам зменшується (35% респондентів не зацікавлені у допомозі навчальним закладам у майбутньому).

Оскільки одним з основних недоліків сучасної бізнес- та менеджмент-освіти в Україні є брак практичних навичок у студентів та випускників, що можна пояснити труднощами, пов'язаними з пошуком організацій для стажування студентів, важливо знати, чи готові організації приймати студентів на практику/стажування. Виявилося, що 69% організацій готові приймати студентів на практику. Така тенденція є позитивною для навчальних закладів, оскільки більшість організацій є відкритими для надання можливостей практичної роботи для студентів.

На сьогодні при прийнятті на роботу кандидатів на посади рівня технічного персоналу та лінійного менеджменту роботодавці вимагають освітні ступені спеціаліст та магістр.

Наявність професійного ступеня МВА не має вагомого значення для керівників та власників бізнесу, якщо вони наймають працівників на позиції

спеціалістів та лінійних менеджерів. Програми МВА мають попит серед керівників та підприємців як спосіб підвищення власної кваліфікації (25% респондентів обрали саме таку форму навчання як найефективнішу для власної освіти).

Спеціальності, які нині мають найбільший попит серед роботодавців, - це бізнес, менеджмент та облік. Інші популярні спеціальності - це банківська справа, фінанси, інженерія ті інформаційні технології. Найменший попит серед представників бізнесу мають філософія, психологія та соціологія. На думку представників бізнесу, випускники освітніх програм з менеджменту повинні досконало володіти такими навичками для успішної роботи та кар'єри в бізнесі: ефективно працювати в команді, незалежно приймати операційні рішення, знати професійну етику. Однак саме цих навичок не вистачає випускникам після закінчення навчальних закладів, адже більше 60% респондентів відзначили брак цих вмінь у випускників освітніх програм з менеджменту. Окрім того, випускникам не вистачає функціональних знань з менеджмент-дисциплін (загальний менеджмент, логістика, продажі, маркетинг тощо).

Більше 30% підприємців, менеджерів та власників бізнесу не відвідують навчальних програм та тренінгів. Цей факт підтверджує наявність великого ринку для навчальних закладів пропонувати свої освітні продукти та послуги. Керівники, які відвідують тренінги та навчальні програми, надають перевагу короткотерміновим програмам тривалістю до одного місяця із загального та стратегічного менеджменту, маркетингу, управління персоналом і продажів. Найбільший попит серед представників бізнесу мають українські компанії та навчальні заклади, які надають освітні, консультаційні та тренінгові послуги. Найоптимальнішою формою навчальних програм для керівників та менеджерів у майбутньому виявились короткотермінові курси та внутрішні семінари, оскільки вони дозволяють поєднувати професійну діяльність та навчання. Більше 40% респондентів планують у майбутньому відвідати навчальні програми з корпоративного управління та комунікацій.

42% організацій не надають можливостей підвищення кваліфікації своїм співробітникам. У 59% випадків рішення щодо розвитку персоналу приймається на рівні вищого керівництва і у 29% випадків у відділі кадрів. Ті підприємства, що пропонують працівникам відвідувати навчальні програми надають переваги короткотерміновим курсам та внутрішнім семінарам від одного тижня до одного місяця, оскільки вони дозволяють поєднувати роботу і навчання.

Керівництво відсилає своїх співробітників на тренінги для удосконалення аналітичних навичок, навичок роботи в команді, прийняття рішень і розвитку лідерського потенціалу.

У минулому більше, ніж 50% представників ділових кіл були незацікавлені у наданні допомоги навчальним закладам. Однак обізнаність із потребами у реформуванні системи бізнес-та менеджмент-освіти підвищується, і відсоток тих, хто не бажає залучатись до допомоги навчальним закладам зменшується: 35% респондентів не зацікавлені у допомозі навчальним закладам у майбутньому. Результати дослідження також виявили, що 69% організацій готові приймати студентів на практику, і 31% підприємств не готові приймати стажерів. Така тенденція є позитивною для навчальних закладів, оскільки більшість організацій є відкритими для надання можливостей практичної роботи для студентів.

Отже, існуюча модель економічного розвитку країни визначає можливі напрямки розвитку бізнес-освіти та її зміст. Відповідно до вибору Україною засад соціально-орієнтованої ринкової економіки, європейської інтеграції, реалізації положень програм "Україна 2010", "Реформи заради добробуту", подолання бідності, концепції сталого розвитку, здійснення низки указів Президента щодо реформ, спрямованих на соціально-економічний розвиток країни, визначено роль бізнес-освіти в трансформаційних процесах, наголошено на формуванні української ментальності сучасного підприємництва, показано напрями впровадження європейських стандартів та процедур акредитації закладів бізнес-освіти в Україні.

В умовах тих змін, що відбулися в середовищі функціонування освіти в Україні за останні 10 років (перехід від повного державного забезпечення до існування комерційних відносин зі своїми особливостями і характерними рисами), дисертант пропонує здійснити ряд заходів як на рівні держави, так і на рівні самих навчальних закладів, які будуть сприяти розвиткові бізнес-освіти. До них віднесено:

- забезпечити сприятливі умови для ведення економічної діяльності приватними та державними закладами освіти, для чого доцільно віднести витрати на розвиток матеріально-технічної бази та інформаційного забезпечення до валових витрат;

- збільшувати бюджетне фінансування освіти одночасно розширюючи можливості доступу до навчання працівників за рахунок підприємств. Для цього збільшити відсоток від фонду оплати праці на цільове навчання до 7%, який не підлягає оподаткуванню. Не включати в річний дохід працівників сум рівних вартості їхнього навчання, оскільки це демотивує осіб до навчання;

- використовувати потенціал меценатства та спонсорства для розвитку закладів бізнес-освіти, запровадивши механізм зниження податку з прибутку на ту його частину, яка рівна вкладу мецената або спонсора в освіту (на відміну від діючої системи оподаткування, коли їх допомога приватним закладам освіти оподатковується);

- розширити можливості працевлаштування талановитих студентів з сімей з низьким рівнем матеріального забезпечення, запровадивши пільгові умови оподаткування студентів при працевлаштуванні, під час їх навчання, а також підприємств, які надають місця праці;- здійснити перехід від централізованої структури розподілу бюджету вищої освіти до децентралізованої; передача відповідальності за значну частину витрат на освіту регіональним органам управління дозволить точніше враховувати потреби в спеціалістах на регіональних ринках праці;

- заклади бізнес-освіти повинні зосередитись на активній взаємодії із підприємцями, та бізнес-середовищем через розробку нових програм підвищення кваліфікації для підприємців та виконання консультаційних та дослідницьких проектів. Проведення таких програм та проектів сприятиме вдосконаленню викладацького складу;

- в навчальних закладах необхідно створювати Центри планування кар'єри та працевлаштування, які стануть посередниками між підприємцями та студентами в питаннях пошуку ефективних місць практик та працевлаштування та потенційних працівників;

- заклади бізнес-освіти повинні розробляти стратегії міжнародного співробітництва, запроваджувати ефективні системи фінансового менеджменту, кадрову політику із перспективою розвитку для педагогічного та адміністративного персоналу. Це дозволить навчальним закладам мотивувати своїх працівників до високоефективної діяльності, забезпечить високу якість освітніх послуг та популяризацію бізнес-освіти[9].



Висновки до розділу 1

Отже, можливості використання в нашій країні сучасних форм і механізмів інтеграції науки, освіти та бізнес-середовища визначаються вектором соціально-економічних перетворень, який формує потреби держави, суспільства, економіки в нових науково-освітніх моделях. При цьому для реалізації сучасних, більш складних моделей інтеграції та адекватних їм фінансово-економічних механізмів потребується істотне коректування норм законодавства, а також підтримка інтеграційних процесів з боку держави.



Розділ 2. Взаємодія вищих навчальних закладів з бізнес-структурами на прикладі ЛДІКМ

2.1 Міжнародна діяльність ЛДІКМ

Відповідно до сучасних інтеграційних процесів в освіті Луганський державний інститут культури і мистецтв послідовно вибудовує роботу у сфері міжвузівської і міжнародної діяльності. У її основі - активна участь студентів і викладачів інституту в різних освітніх, наукових і культурологічних програмах і проекти учбових закладів і організацій країн зарубіжжя.

Міжнародна співпраця також спрямована на укладення договорів про співпрацю між студентськими науковими товариствами і професорсько-викладацькими колективами, організацію стажувань, ділових зустрічей, а також інших освітніх і просвітницьких акції.

Міжнародну діяльність інституту координує відділ міжнародних зв'язків. Він здійснює зв'язок з вищими учбовими закладами і творчими колективами ближнього і далекого зарубіжжя, забезпечує участь студентів і викладачів інституту в міжнародних освітніх, наукових і культурних програмах, укладає угоди про співпрацю.

Результатом роботи ЛДІКМ на міжнародному рівні є зростання престижу інституту, налагодження плідних творчих зв'язків з країнами СНД, Західної і Східної Європи, Азії і Північної Америки, серед яких - Росія, Білорусь, Румунія, Польща, Німеччина, Австрія, Франція, Бельгія, Італія, Китай, США та ін.

Щорічно збільшується список учбових закладів, з якими ЛДІКМ уклав договори про співпрацю. Сьогодні налічується вісім таких угод з:

Санкт-петербурзьким державним академічним інститутом живопису, скульптури і архітектура імені І. Репина (від 10.11.2006р. );

Московським державним університетом культури і мистецтв (від 14.04.2007р. );

Казанським державним університетом культури і мистецтв (від 12.04.2007р. );

Білоруським державним університетом культури і мистецтв (від 14.04.2007р. );

Брюссельською королівською консерваторією(від 29.10.2007р. );

Міжрегіональним "Центром міжнародної слов'янської співпраці" (м.Санкт-Петербург) (від 14.04.2007р. );

Вищою Гуманітарно-економічною Академією в Лодзи (Республіка Польща) (від 04.06.2008р. ).

Університетом Св. Кирила і Мефодія в Трнаве (Республіка Словаччина) (від 08.08.2008р. ).

Договори про міжнародну співпрацю дають можливість отримати студентам ЛДІКМ якісну освіту по бакалаврських і магістерських програмах в європейських ВНЗ, пройти зарубіжну практику, а педагогам - професійне стажування.

Студенти і викладачі інституту беруть постійну участь в різноманітних освітніх, наукових і культурних програмах, які проводять вищі учбові заклади зарубіжних країн, а також семінарах, засіданнях "круглих столів", майстер-класах, фестивалях, наукових проектах, стажуваннях, ділових зустрічах і тому подібне

Професорсько-викладацький склад інституту - постійний учасник освітніх подій міжнародного рівня, присвячених стратегічним питанням інтеграції ВНЗ культури і мистецтв в європейський і світовий освітній простір, таких як: Міжнародний симпозіум "ВНЗ культури і мистецтв в єдиному світовому освітньому просторі" (м. Москва, Російська Федерація), Міжнародний симпозіум по медіаосвіті (м. Вааза, Фінляндія), Міжнародний форум-виставка "Освіта" (м. Бирмингем, Великобританія), Міжнародна наукова конференція "Технічні, економічні і соціальні проблеми розвитку європейського суспільства"(м. Горжовия, Польща), Міжнародна науково-практична конференція "Культура. Наука. Творчість"(м. Минск, Білорусь) та ін.

Багато творчих колективів інституту активно гастролюють за кордоном, беруть участь в професійних конкурсах, фестивалях. Так, камерний оркестр ЛДІКМ "Серенада" під керівництвом Надії Козлової, співпрацюючи із заслуженим артистом Росії, професором Московської державної консерваторії ім. П.Чайковского Юрієм Ткановым, щорічно бере участь в міжнародному музичному фестивалі "Московська осінь"(2004-2008гр. ). У 2005 році оркестр разом з диригентом, професором Віденського університету музики і виконавської майстерності Ернстом Вюрдингером гастролював в Австрії. Маестро Вюрдингер плідно співпрацює і з молодіжним симфонічним оркестром інституту (керівник колективу - Сергія Йовса ).

Кілька призер міжнародних змагань камерний хор "Альма-матер" відома в Росії, Білорусії, Польщі та Франції тур і там майстер-класів з викладачем факультету Музичне мистецтво Irina Enenko. Представники французького музики міста центр-ла-Рош ла Мольєр протягом 10 років в рамках Союзу в м. Луганськ, і тепер вони співпрацюють із навчального комплексу «Луганський державний інститут культури і мистецтв - Луганськ регіональний коледж культури і мистецтв-Дитяча школа мистецтв ".

На початку липня 2008 року, на народні танцювальні ансамбль "Радослав" та оркестру під Микола Jovsy на засіданні 23 3 Міжнародний фольклорний виконавців Lublin-2008 ", беручи участь у конкурсі, парад, музичних шоу, концерти, Nalezov і Пулавами.

Разом з ансамблів студент і солісти у міжнародних фестивалях та конкурсах, тури за кордоном, ЛДІКМ у свою чергу, тепло приймає майстрів сцени, кіно, телебачення, образотворчого мистецтва з-за кордону з сольних концертів та майстер класи: соліст державний академічний большой опери та балету з Світлана Шилова (Москва, Росія), професор в Брюсселі королівської консерваторії (Бельгія) Гедвігою Љvimberg.

У лютому 2006 року Інститут був відзначений Міжнародний фестиваль класичної музики під патронатом Фінська Посольство Фінляндії в Україні "Фінська зима" з Edward Idel?иuka (Фінляндія), народний артист України, професором Харківського університету мистецтв з Tatiana Verkinoj, викладачі та студенти нашого Інституту і коледжу. Команда інституту стала ініціатором Міжнародного музичного фестивалю "Я живу в серцях тисяч душ", з нагоди 100-річчя з дня народження композитора Dmitry Shostakovich. У концерти фестивалю були присутні професор з Росії Юрій Tkanov (альт), піаніст з Китаю-Вей Cincej, диригент Valer Прийом міжнародних делегацій-університетів-партнерів у ЛДІКМ дозволяє визначити головні напрямки співпраці та ознайомитися з університету, студенти та викладачі науково-педагогічних працівників, проведені майстер-класи та лекції.

Прийом міжнародних делегацій-університетів-партнерів у ЛДІКМ дозволяє визначити головні напрямки співпраці та ознайомитися з університету, студенти та викладачі науково-педагогічних працівників, проведені майстер-класи та лекції. У 2008 році LGIKI відвідала делегація королівської консерваторії Брюссель, представлена ректор Rafael D'Иna, проректор з міжнародних відносин, Jan D'Иna і професор Hedwig Љvimberga та гуманітарних економічних академії у Лодзі (Республіка Польща), представлена Ректор, професор Krzysztof Macari Stasiaka і співробітників від закордонних справ Міністерства Mieczyslaw Lapanovski.y Trubin-Леонов, група "Kharkov-квартет".

Тісна співпраця інституту з член Експертної ради на зміцнення толерантності в Санкт-Петербурзі, професор V.v. Mikhailenko сприяли поява нових галузей міжнародного співробітництва. У лютому 2008 року, на основі ЛДІКМ толерантності центр був відкритий, які будуть спрямовані на зміцнення терпимо навколишнього середовища на основі принципів мультикультуралізму, значення багатонаціональну українського суспільства, поваги прав людини і свобод, підтримання міжнародного миру і гармонії.

Навчання практики для студентів факультету образотворчого мистецтва є культурна столиця Росії відвідати університетів-Санкт-Петербург академічного інституту живопису, скульптури та архітектури і. Рєпіна академії мистецтв та промисловості. Мухіна в. в.

Молоді дизайнери мистецтва моделювання одягу, які представили свої роботи на спеціалізованих форум "мода Асамблеї" відбувся в рамках міжнародної моди тижня (Москва). Вони зустрічаються з Провідні дизайнери моди, розвивати бізнес-контакти з костюмі факультет Московського державного університету, дизайн і технології, департамент художнього дизайну костюмів, текстилю Московський державний університет о. м. Kosygina та інші учасники "Збори".

Представники студентської ради ЛДІКМ -ініціаторів зустрічей з студентів-активістів закордонних університетів. Обговорити спільної діяльності у вирішенні проблем молоді, були на фестивалі молоді проектів національно-культурних товариств з Санкт-Петербурга "єдність через різноманітність" круглого столу "взаємодія молоді", щоб створити загальний культурний простір Санкт-Петербурга і росіян за кордоном, молодіжний самміт ООН і т. д.

Науково -методичного відділу ЛДІКМ започаткував Міжнародний Інтернет-форум "людина-культури -- мистецтва -- творча особистість". Форум партнери студентів обговорили питання творчого розвитку особистості і Національний культурний простір.

Cross-fertilization культур стало можливим в рамках проекту «Французька весна в Україні ", під час яких студенти розмовляли з молодий французький музичних груп, взяли участь у семінарах і обговорення.

Через проекти міжнародного студентського стажування в США інституту студенти отримують мовних та педагогічної практики, робота в літні табори в Америці.

Численні міжнародні творчі акцій, за участю художніх колективів ЛДІКМ довели, що наші молоді майстри і виконавців мають можливість представляти свої школи і країни на міжнародній арені.

2.2 Взаємодія з бізнес структурами та працевлаштування студентів ЛДІКМ

Анімаційний дитячий фестиваль 28 травня 2011 року є явним прикладом взаємодії ЛДІКМ з бізнес-структурами . В Луганському державний інститут культури і мистецтв відбулося підведення підсумків та нагородження переможців ІІІ Міжнародного фестивалю дитячої анімації "СЮРПРИЗ".

«Сюрприз» зібрала учасників з 16 мультфільм студій з України, Росії та Білорусі, у віці від 3 до 20 років. Глядачі побачили більш ніж 90 групи та окремі заходи конкурентів.

Деякі студії - Учасники фестивалю є на добровільній основі з дітей, які проходять лікування в neurooncology в Москвою і Києвом. Зокрема, це добровільно дитини анімаційна студія "Синій кит» (Москва), карикатура студії «Равлик» (Київ) і студія"ми є!" (Мінськ, Білорусь). Такі творчі допомоги на створення мультфільмів є одним із засобів реабілітації цих дітей.

«Сюрприз» є єдиним фестиваль, такого роду в Україні, спрямовану виключно на роботі анімацію дітям. Цього року, кульмінацією фестивалю було публічне демонстрування роботи учасників фестивалю в парку, названий "Молода Гвардія", що 27 травня відвідали усі бажаючі.

Амстердам анімаційний фестиваль був представлений в анімації робіт «мрійники», школа Луганська і Луганської академії анімації (голова -- Олексій Owl). Слід зазначити, що в цьому році Луганський державний інститут культури і мистецтва відкриває нову спеціальність підготувати професійних аніматори.

Під час фестивалю "Сюрприз" показані дитячих робіт створений за допомогою perekladnoj, Пластилін, Пісок анімація. Студій показали, що вони експериментували багато, використовувати різні методи та матеріали. Молодий аніматори у Мультфільми є арт-директор, сценарій, живопису, кінематографія, редагування, анімація.

Програма фестивалю включала захоплюючою та інформативним майстер-класи журі: "інноваційні технології для виробництва анімаційних фільмів" художник-виробника Eugene Sivokonв множник (Київ); Методика пісок анімація і художник-графік, лауреат міжнародних конкурси Дарина Puљankinoj (м. Харків); "Ілюзія життя або практичні 3D анімації" аніматор Медведєв Олексія (Москва).

Учасники оцінюються компетентним журі у складі: Євген Сивоконь ', аніматор, кінорежисер, журі крісло (Київ).

Віталій Гаркуша, Генеральний директор держави Луганської області теле- та радіо компанії "(Луганськ).

Сергій Трофімов, директор кінотеатру «Україна» (Луганськ).

Дарія Puљankina, художник, лауреат міжнародних конкурсів (Харків).

Олексій Медведєв, 3D-аніматор (Москва).

Переможці

III Міжнародний дитячий анімаційний фестиваль «сюрприз» Гран-прі переможець мультфільм Дитяча студія це «мрійники», м. Луганськ. Мультфільм «8 березня». Автори: Ivan Shabanov, Anton Reutsky, Ростислав Katyhov.

Переможців у номінаціях: "молодший карикатуриста"-студії "Иudotvorcy", Москва. Мультфільм «Узвар». Автори: Настя Amelikova, Катя Георгій Гречко Антонович, Sasha Popov, Федя Фетісов, Маша Kharlamova, Діма Tsygankov.

«Світло моделювання глина ", студії"Ми!", Minsk. Мультфільм «Snegoviиok».

«Золотий миша» є дитячий мультфільм студія Фенікс дитячої творчості центру. В. п. Chkalov, Kazan. Мультфільми "Цуценя", "Щастя". Автори: Рамазан Biktaљev, Шаміль Zinnatov, Катя Фёдорова, світло Кутузов Alsou Nigamedzвnova, Рината Minnikhanov.

«Казка» -- Луганської академії анімації. Мультфільм "споріднені душі". Автори: Аліна Esaulova, Marina Бєляєва, Аня, Аня Ridzaniи, Vladimir Andreenkov Olya Disыk.

"Кращий музичний фільм" Студія "чарівний ліхтар", Sevastopol. Мультфільм «Morozвta». Автор Едік Podlipskij.

"Мультфільм до 60 секунд" -- Студія "сто фантазії», м. Київ. Мультфільм "свиней". Автори: Микита Калініченко, Ксюша Vinokurova, Женя Vinokurova, Ілля Chirwa, КОЛОДЯЖНА Lenya, Артем Deyneka Ваня Антоненко, Joe Tchernetsky.

"Мистецтво original" мультфільм студія "Веснянка" реґіональний Молодіжний центр, Dnepropetrovsk. Мультфільм "Кульбаба вино". Автори: Вероніка молоді, Pauline Korыљenko, Олександр Матьяш, Юлія Ковальова.

"Найкращий відпочинок мультфільм теми"-студії "мрійники" Анімація дитини, м. Луганськ. Мультфільм «9 травня». Автори: Ivan Shabanov, Anton Reutsky, Ростислав Katyhov.

Переможці "Specprizov"-студії "Иervonij собака", Kiev. Мультфільм "спрагу водою." Автори: Руслан Khairullin, Микита Євдокімов.

Дитяча мультфільм студія Фенікс будинку дитячої tehniиesk

Студія "Sлhri-Hohri, Nizhnevartovsk. Плиска жовта "мультфільму. Автори: Eugene Bautov, Вероніка в московському, Олександр Воронов, Микита Vershinin, Julia Sadreeva, Дарья Stolbcova, Катерина Ігнатова, Ярослав b. Kiriakina, Regina Љarypina.

Луганської академії анімації. Мультфільм "Урок музики". Автори: (I) курс Луганської академії анімації.

Партнери та спонсори "СЮРПРИЗ":

Луганська регіональних державної телерадіокомпанії

Луганська регіональний центр молодіжних ініціатив та соціальних досліджень департамент сім'ї, молоді та спорту обласної державної адміністрації м. Луганськ

Міністерство культури і туризму Луганської обласної державної адміністрації

Луганський обласний центр навчально методичної роботи, культурні ініціативи та кіно

Луганська міська Рада Управління культури

Компанія «КОНТІ»

Оргкомітет фестивалю завдяки директорів фестиваль події викладачі театр заслужений працівник культури України Віра Євдокимова та ІннІ Колоусовой.

Влади краси в Малинівка» 14 грудня 2011, на концерт залі з Луганський державний інститут культури і мистецтв краси конкурс "Міс ЛДІКМ -2011.

Взяли участь у конкурсі, вісім з найбільш красивих і талановитих студентів інституту.

Вона завоювала титул "Міс LGIKI" став студентом курсу спеціалізація "2 м'яч хореографія» Юлія Kondreckaв (ака" Міс грацією»). "Міс LGIKI" став студентом 1 курс спеціалізація "Арт комп'ютерна графіка» Elena Gagulina. Титул "Міс співчуття" отримав 4 курсу спеціальності "Менеджмент" Юлія Турко.

Серед інших учасників конкурсу дисків були розподілені таким чином:

Студент 2 курс спеціалізація "Диктор, ведучий програму" Зоя Бутко - "Міс шарм".

Студент 3 курс спеціалізація «сучасної хореографії» Мілан Короленко -- Міс артистизм. "

Студентські звичайно спеціалізації у Бібліотечному "5" Олександра Podrojko -- "Міс шарм".

Студент 1 курс спеціалізація "поп вокал"Аліна Rusinova-Міс Мері Кей".

Студент 3 курс спеціалізація "художні моделювання одягу на Олександр Melвkova --"Міс Фото".

Сценарій конкурсу краси була заснована на ідеї, зсув влади з фільму "весілля в Малинівка". На конкурс було подано як остаточно встановленого дівчаток влади краси ", так далі сцені глядач бачить не лише учасників, але й герої фільму Вљku Артилерійська, і який вміло зіграв Popandopulo студентів 4 курсу спеціалізація «актор драматичного мистецтва і театр» Anton Бондаренко та Євген Барков.

Вони наказав всі подіуму, серед яких були "презентації", "Військових", "Пляж колекція", "Gulвnoиka" і "домашнє завдання".

Глядачі і журі оцінили номери конкурсанти, підготовлений як "домашнє завдання". Julia Kondreckaв показав номері, Elena Gagulina танцю -- колекція Дитячі сукні "квіти" і Юлія турецько barabansicy навички (у складі ансамблю "шоу ритм").

Переможців, а також інші учасники, які отримали різні почесті були вручені призи від спонсорів і партнерів конкурсу краси.

Журі увійшли до директора Родіон LOGTRK Мірошник, Ректор LGIKI Valerij Filippov, лідер "Мері Кей" Marina Zaverљinskaв, директор Центру шоу «чарівність» Tatiana Makushenko, викладач групи та персональні тренування «Енергія» Olga Turner, професійний фотограф, член Національної Спілки художників України Олександр Іванович Самсонов.

Спонсором конкурсу: Mary Kay Косметика компанії.

...