Система управління робочим часом на підприємстві ТОВ "Мальва Україна Груп

На підставі цього Типового положення з урахуванням специфіки виробництва опрацьовуються та затверджуються власниками Положення про службу охорони праці підприємств, установ та організацій.

Положення про службу охорони праці міністерства, державного комітету концерну, корпорації та іншого об'єднання підприємств, створених за галузевим принципом, узгоджується з Державним комітетом по нагляду за охороною праці.

Працівники служби охорони праці у своїй діяльності керуються законодавством про працю, міжгалузевими і галузевими нормативними актами з охорони праці і Положенням про службу охорони праці.

Працівники служби охорони праці мають право видавати керівникам установ, підприємств, організацій та їх структурних підрозділів обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків.

Припис спеціаліста з охорони праці, у тому числі про зупинення робіт, може скасувати в письмовій формі лише посадова особа, якій підпорядкована служба охорони праці.

Працівники служби охорони праці не можуть бути притягнуті до виконання функцій, не передбачених Законом „Про охорону праці” та Типовим положенням.

Служба охорони праці створюється на підприємствах, у виробничих і науково-виробничих об'єднаннях, корпоративних, колективних та інших організаціях виробничої сфери з числом працюючих 50 і більше чоловік.

В інших випадках функції цієї служби можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які пройшли перевірку знань з охорони праці.

В установах, організаціях невиробничої сфери та в навчальних закладах власниками також створюються служби охорони праці.

Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо керівникові підприємства.

За своїм посадовим становищем та умови оплати праці керівник служби охорони праці прирівнюється до керівників основних виробничо-технічних служб підприємства.

Такий принцип зберігається при визначенні посадового становища та окладів і інших працівників служби охорони праці.

Служба охорони праці виконує такі основні функції:

- опрацьовує ефективну цілісну систему управління охороною праці, сприяє удосконаленню діяльності у цьому напрямку кожного структурного підрозділу і кожної посадової особи;

- проводить оперативно-методичне керівництво роботою з охорони праці;

- складає разом зі структурними підрозділами підприємства комплексні заходи щодо досягнення встановлених нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища (підвищення існуючого рівня охорони праці, якщо встановлені норми досягнуті), а також розділ „Охорона праці” у колективному договорі, проводить для працівників увідний інструктаж з питань охорони праці, організовує:

- забезпечення працівників правилами, стандартами, нормами, положеннями, інструкціями та іншими нормативними актами з охорони праці;

- паспортизацію цехів, дільниць, робочих місць щодо відповідності їх вимогам охорони праці;

- облік, аналіз нещасних випадків, професійних захворювань і аварій, а також шкоди від цих подій;

- підготовку статистичних звітів підприємства з питань охорони праці;

- розробку перспективних та поточних планів роботи підприємства щодо створення безпечних та нешкідливих умов праці;

- роботу методичного кабінету охорони праці, пропаганду безпечних та нешкідливих умов праці шляхом проведення консультацій, оглядів, конкурсів, бесід, лекцій, розповсюдження засобів наочної агітації, оформлення інформаційних стендів тощо;

- допомогу комісії з питань охорони праці підприємства спрацюванні необхідних матеріалів та реалізації її рекомендацій;

- підвищення кваліфікації і перевірку знань посадових осіб з питань охорони праці.

Служба охорони праці бере участь у:

- розслідуванні нещасних випадків та аварій;

- формуванні фонду охорони праці підприємства і розподілі його коштів;

- роботі комісії з питань охорони праці підприємства;

- роботі комісії по введенню в дію закінчених будівництвом, реконструкцією або технічним переозброєнням об'єктів виробничого та соціального призначення, відремонтованого або модернізованого устаткування;

- розробці положень, інструкцій, інших нормативних актів про охорону праці, що діють в межах підприємства;

- роботі постійно діючої комісії з питань атестації робочих місць за умовами праці.

Служба охорони праці:

- сприяє впровадженню у виробництво досягнень науки і техніки у тому числі ергономіки і прогресивних технологій, сучасних засобів колективного та індивідуального захисту працюючих, захисту населення і навколишнього середовища;

- розглядає листи, заяви та скарги працюючих з питань охорони праці;

- надає методичну допомогу керівникам структурних підрозділів підприємства у розробці заходів з питань охорони праці;

- готує проекти наказів та розпоряджень з питань охорони праці, загальних для всього підприємства;

- розглядає факти наявності виробничих ситуацій, небезпечних для життя чи здоров'я працівників або людей, які їх оточують, і навколишнього природного середовища, у випадку відмови з цих причин працівників від виконання дорученої їм роботи.

Служба охорони праці контролює:

- дотримання чинного законодавства, міжгалузевих, галузевих та інших нормативних актів, виконання працівниками посадових інструкцій з питань охорони праці;

- виконання приписів органів державного нагляду, пропозицій та подань уповноважених трудових колективів і профспілок з питань охорони праці, використання за призначенням коштів фонду охорони праці;

- відповідність нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, технологічних процесів, засобів проти аварійного, колективного та індивідуального захисту працюючих; наявність технологічної документації на робочих місцях;

- своєчасне проведення навчання та інструктажів працюючих, атестації та переатестації з питань безпеки праці посадових осіб та осіб, які виконують роботи підвищеної небезпеки, а також дотримання вимог безпеки при виконанні цих робіт;

- забезпечення працюючих засобами індивідуального захисту, лікувально-профілактичним харчуванням, молоком або рівноцінними харчовими продуктами, миючими засобами, санітарно-побутовими приміщеннями; організацію питного режиму, надання працівникам передбачених законодавством пільг і компенсацій, пов'язаних з важкими та шкідливими умовами праці;

- використання праці неповнолітніх, жінок та інвалідів згідно з діючим законодавством;

- проходження попереднього (при прийнятті на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах та роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є необхідність у професійному доборі; проходження щорічних обов'язкових медичних оглядів осіб віком до 21 року;

- виконання заходів, наказів, розпоряджень з питань охорони праці, а також заходів щодо усунення причин нещасних випадків і аварій, які визначені у актах розслідування;

- здійснює зв'язок з медичними закладами, з науковими та іншими організаціями з питань охорони праці, організовує впровадження їх рекомендацій.

Спеціалісти служби охорони праці мають право:

- представляти підприємство в державних та громадських установах при розгляді питань охорони праці;

- безперешкодно в будь-який час відвідувати виробничі об'єкти, структурні підрозділи підприємства, зупиняти роботу виробництв, дільниць, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, які створюють загрозу життю або здоров'ю працівників;

- одержувати від посадових осіб необхідні відомості, документи і пояснення (письмово чи усно) з питань охорони праці;

- перевіряти стан безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на об'єктах підприємства, видавати керівникам перевіреного об'єкту, цеху, виробництва обов'язків для виконання припис;

- вимагати від посадових осіб відсторонення від роботи працівників, які не пройшли медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань з охорони праці, не мають допуску до відповідних робіт або порушають нормативні акти про охорону праці;

- надсилати керівникові підприємства подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці;

- порушувати клопотання про заохочення працівників, котрі беруть активну участь у підвищенні та поліпшенні умов праці.

Працівники служби охорони праці підприємств, об'єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:

- невідповідність прийнятих ними рішень вимогам діючого законодавства з охорони праці;

- невиконання своїх функціональних обов'язків, передбачених Положенням про службу охорони праці та посадовими інструкціями;

- недостовірність та несвоєчасність підготовки статистичних звітів з охорони праці;

- низьку якість проведеного ними розслідування нещасних випадків на виробництві.

Структура служби охорони праці. На підприємствах, в установах, організаціях служби охорони праці повинні комплектуватися, як правило, спеціалістами такого профілю:

- інженерами відповідної спеціальності;

- фахівцями з питань гігієни праці;

- юристами, котрі спеціалізуються на питаннях законодавства про охорону праці.

При службі охорони праці може створюватись лабораторія, яка здійснює контроль за наявністю шкідливих виробничих факторів на робочих місцях.

На підприємствах виробничої сфери при кількості працюючих до 50 чоловік (невиробничої сфери - до 100 чоловік) функції цієї служби можуть виконувати особи з відповідною професійною підготовкою за сумісництвом. Якщо на підприємстві немає спеціалістів відповідної кваліфікації, то використовуються послуги асоціації спеціалістів з охорони праці.

Підприємство, яке не має можливості утримувати в службі охорони праці спеціалістів з гігієни праці та не має своєї лабораторії, використовує послуги місцевих санітарно-епідеміологічних станцій на договірних засадах.

При відсутності на підприємстві юридичної служби використовуються спеціалісти юридичної служби іншого підприємства чи послуги юридичних консультацій (за договором).

Чисельність служби охорони праці. На підприємствах (у виробничих або науково-виробничих об'єднаннях) при чисельності працюючих від 51 до 500 чоловік включно (невиробнича сфера - від 101 до 500) таку службу повинен представляти один спеціаліст з охорони праці з інженерно-технічною освітою.

На підприємствах, де використовуються вибухові матеріали або сильнодіючі отруйні речовини, в такій службі повинно бути два спеціаліста.

При наявності на підприємстві інституту заступників керівника підприємства керівник служби охорони праці, незалежно від чисельності працюючих, повинен призначатися на посаду заступника керівника підприємства (заступника генерального директора, директора тощо - в залежності від структури підприємства).

Організація роботи в галузі управління охороною праці полягає у виборі і формуванні такої структури управління охороною праці на виробництві, котра якнайкраще відповідала б основній меті -- забезпеченню безпеки і здорових умов праці.

Метою управління охороною праці є керування і координація роботи підрозділів та відділів в галузі охорони праці, планомірний і цілеспрямований вплив на фактори та умови, що визначають безпеку, нешкідливість, ступінь важкості та напруженості праці на всіх етапах формування виробничого процесу.

Управління охороною праці організовується на основі: щоденного контролю умов праці на робочих місцях; щомісячної оцінки рівня безпеки праці в об'єднанні, підприємстві, цеху, на дільниці; щомісячної оцінки рівня безпеки праці в структурних підрозділах галузі.

Велике значення у забезпеченні високого рівня охорони праці має пропаганда знань, передового досвіду, новітніх досягнень науки і техніки в цій галузі. Основними методами та формами такої пропаганди є лекції, бесіди та консультації, плакати і навчально-наочні посібники, тематичні виставки, конкурси, кінофільми, діафільми та ін.

Стимулювання діяльності з охорони праці прямоване на створення зацікавленості працівників у забезпеченні здорових та безпечних умов праці. Відповідно до Закону України "Про охорону праці" до працівників підприємств можуть застосовуватися будь-які заохочення за активну участь та ініціативу в здійсненні заходів щодо підвищення безпеки та покращення умов праці. Стимулювання передбачає моральні та матеріальні заохочення. До числа останніх належать: премії, винагороди за виконану роботу, винахідництво та раціоналізаторські пропозиції з питань охорони праці та ін.

Висновки

Скорочення тривалості робочого часу може зіграти роль в збільшенні впливу робітників на режим їх роботи, надаючи їм можливість вільно планувати свій час. Такі заходи також дозволять робітникам присвячувати більше часу своїм сім'ям, крім того, більше жінок зможуть працювати у формальному секторі економіки. Заходи, спрямовані на забезпечення гнучкості робочого часу, повинні бути збалансовані з охороною праці шляхом встановлення абсолютних тижневих максимумів робочого часу, збільшення терміну повідомлень і заходами, спрямованими на посилення індивідуального впливу, такими, як право відмови у виході на роботу в традиційні дні відпочинку. Деякі з цих заходів уже застосовуються в країнах, що розвиваються, проте, вони працюють лише в декількох країнах і компаніях.

Абсолютна більшість урядів і підприємств пропонують лише найпростіші можливості вибору, такі як право на повідомлення про роботу в неробочий час, можливість добровільного вибору роботи в неробочий час, консультації про можливий час початку і кінця робочого дня, і навіть схеми гнучкого графіка роботи.

У процесі розробки відповідних норм робочого часу повинні враховуватися потреби і обставини в країні їх впровадження, включаючи рівень розвитку, виробничі відносини і законодавчі системи, культурні і соціальні традиції. Загальною для всіх темою є баланс між оплатою праці і робочим часом, що є найважливішою умовою скорочення тривалості робочого часу, який може бути досягнутий за умов ефективності політики впровадження належної тривалості робочого часу. Також зрозуміло, що, на відміну від політики дерегулювання, міцна регуляторна політика необхідна для створення нормативної основи організації робочого часу в країнах з перехідною економікою і країнах, що розвиваються. Нарешті, існує значна потреба в соціальному діалозі для того, щоб потреби і пропозиції робітників були почуті, щоб продуктивність підприємств зростала і, щоб працівники і роботодавці могли працювати разом над впровадженням висококваліфікованого і високоякісного виробництва на підприємствах і в економіках.

Дослідивши систему використання робочого часу менеджерів на підприємстві ТОВ «Мальва Україна Груп», а також системи управління плануванням їх робочим часом, ми отримали наступні результати.

Менеджери - категорія працівників, які професійно здійснюють управління людьми, вони відповідальні за отримання результатів від конкретних зусиль інших людей, котрі працюють як індивідуально, так і об'єднані в групи. Змістом діяльності менеджера є процес реалізації функцій планування, організації, координації, мотивації і контролю.

Менеджери ТОВ «Мальва Україна Груп» повинні створювати такі ситуації, які дозволяли б працівникам відчувати, що вони можуть задовольнити свої потреби.

Керівники регламентують заздалегідь тривалість прийому відвідувачів з особистих питань, нарад та ін. В цілому оцінка потрібних витрат часу буде приблизною, що потребуватиме коригування їх в ході реалізації завдань. Разом з тим встановлення тривалості виконання робіт дисциплінує керівника, примушує його укладатися у встановлений строк.

Для обліку використання робочого часу на ТОВ «Мальва Україна Груп» ведеться табель обліку робочого часу, який складає табельник на кожен місяць року.

На підприємстві існують такі види використання планів, як довгострокові, середньострокові та короткострокові плани.

В ході проведеного дослідження системи управління плануванням робочим часом менеджерів ТОВ «Мальва Україна Груп» та проведення аналізу на підприємстві, можна зробити висновок про те, що відділ кадрів підприємства систематично планує свою роботу, а також веде самостійне діловодство.

Вивчивши підходи до планування роботи з кадрами на ТОВ «Мальва Україна Груп» можна відзначити, що плани роботи з кадрами складаються на підприємстві в комплексі із загальними планами розвитку і удосконалення виробництва і сприяють підвищенню економічної ефективності та якості виробництва.

В ході проведеного аналізу використання та планування робочого часу можна зробити висновки, що менеджери підприємства використовують свій робочий час ефективно та продуктивно з виконанням всіх запланованих на робочий день справ.

Досвід діяльності багатьох зарубіжних компаній демонструє, що однією з найважливіших складових ефективної діяльності фірми є високий рівень уваги до працівників. Враховуючи важливе значення організаційної культури на життєдіяльність підприємства, кадрові та управлінські органи повинні першочергову увагу приділяти саме удосконаленню кадрової роботи.

Бажаним є застосування на ТОВ «Мальва Україна Груп» політики з максимальним врахуванням інтересів та потреб кожного працівника для максимально продуктивного виконання задач, що покладені на нього. Підприємству необхідно всіляко розвивати систему мотивації для кожного працівника, яка б включала в себе матеріальне та нематеріальне стимулювання. Система мотивації повинна бути комплексною, диференційованою, гнучкою та оперативною. Підприємству також потрібно якнайбільше уваги приділяти підвищенню кваліфікації працівників, що призведе до підвищення якості продукції, що виробляється на цьому підприємстві.

При наведенні напрямків вдосконалення системи планування робочого часу менеджерів було виявлено, що при плануванні часу доцільно користуватися методом виявлення ключових сфер. Менеджер повинен вирішити, які ключові сфери варто вважати найважливішими для себе в роботі, особистому житті: родина; емоційний і фізичний стан; друзі, клуб, партія; співробітники, підлеглі; поліпшення технології на підприємстві; фінансові результати; положення підприємства на ринку; стан організованості в роботі і дисципліна праці; підвищення кваліфікації тощо. Необхідно визначити, чого менеджер хоче домогтися у кожній з виділених ключових сфер протягом тижня, місяця, року. У зв'язку з цим плануються конкретні заходи.

Важливо також підняти особисту відповідальність і зацікавленість кадрів у підвищенні кваліфікації робітників ТОВ «Мальва Україна Груп», поставити в пряму залежність від її результатів атестацію, діловий ріст фахівців і встановлення їм рівня заробітної плати. У трудовому колективі ТОВ «Мальва Україна Груп» повинна діяти ефективна система обліку, узагальнення та реалізації пропозицій.

У роботі запропоновані правила планування робочого дня, а саме правила початку та ходу робочого дня, а також правила його завершення.

Як один із шляхів вдосконалення системи планування особистої праці та використання робочого часу менеджерів ТОВ «Мальва Україна Груп» у роботі запропонована система бізнес планування, суть якої полягає у планування робочого дня та тижня з розбивкою на конкретні години.

З метою підвищення ефективності використання праці працівників можна порекомендувати проведення таких матеріальних та моральних заходів, як преміювання, нагородження грамотами у відповідності до виробничо-господарської діяльності, за виконання найбільш важливих та відповідальних робіт.

Список використаних джерел

Основна:

1. Лозниця В.С. Психологія менеджменту: навч. посіб. / Лозниця В.С. - К.: ТОВ “УВГПС ЕксСб”, 2000. - 512 с.

2. Смыгин С.И. Психология управления: учебное пособие / С.И. Смыгин, Л.Д. Столяренко. - Ростов на Дону: Феникс, 1997. - 512 с.

3. Конфліктологія: підручник для студентів вищих навчальних закла-дів / [Герасіна Л.М., Панов М.І., Осіпова Н.П. та ін.] - Харків: Право, 2002.

4. Емельянов С. Практикум по конфликтологии / Емельянов С. - СПб.: Питер, 2003.

5. Александрова Е.В. Социально-трудовые конфликты: пути разреше-ния / Александрова Е.В. - М.: ПМБ РАУ, 1993.

6. Доценко Е.Л. Психология манипуляции: феномены и механизмы защиты / Доценко Е.Л. - М.: Че Ро, 1997.

7. Ладанов И.Д. Психология управления рыночными структурами: преобразующее лідерство / Ладанов И.Д. - М.: Перспектива, 1997.

8. Скотт Д. Конфликты, пути их преодоления / Скотт Д. - Киев: Внешторгиздат, 1991.

9. Уткин Э.А. Конфликтология. Теория и практика / Уткин Э.А. - М.: ”Тадем” ЭКМОС, 1998.

10. Бандурка А.М., Шипилов А.И. Конфликтология: учебник для вузов / А.М. Бандурка, А.И. Шипилов. - М.: ЮНИТИ, 1999.

11. Кулініч О.І. Психологія управління / Кулініч О.І. - Львів: Львівський національний університет ім. І. Франка, 2007.

12. Дуткевич Т.В. Конфліктологія з основами психології управління /Дудкевич Т.В. - К.: Центр навчальної літератури, 2005.

13. Туник Е.Е. Определение административного стиля управления 2007.

14. Беззубко Л.В. Управління трудовими конфліктами: навч. посіб. / Л.В. Беззубко, А.Г. Зюнькін, А.В. Калина. - К.: МАУП, 2004. - 256 с.

15. Полли Берд. Тайм-менеджмент / Берд Полли. - М. , 2003.

16. Васильченко Ю.Л. Механизмы времени. Тайм-менеджмент: теория, практикум / Васильченко Ю.Л. - К. , 2001.

17. Жариков Е.С. Психология управления. Книга для руководителя и менеджера по персоналу / Жариков Е.С. - М. , 512 с.

18. Кук М. Эффективный тайм-менеджмент / Кук М. - М. , 2003.

19. Курс практической психологии, или как научиться работать и добиваться успеха: учеб. пос. для высшего управленческого персонала / Автор-сост. Р. Р. Кашанов. - Ижевск: Изд-во Удм. ун-та, 1996. - 448 с.

20. Мельник Л.П. Психологія управління: курс лекцій / Мельник Л.П. - К.: МАУП, 1999. - 176 с.

21. Обран-Лембрик Л.Е. Основи психології управління: монографія / Обран-Лембрик Л.Е. - Івано-Франківськ: „Плай”, 2002. - 426 с.

22. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: посібник / Обран-Лембрик Л.Е. - К.: Академвидав, 2003. - 568 с.

23. Психология управления персоналом: пособие для специалистов, работающих с персоналом / [ под. ред. А.В. Батаршева, А.С. Лукьянова]. - М.: Из-во Института психотерапии, 2005. - 616 с.

24. Розанова В.А. Психология управленческой деятельности / Розанова В.А. - М.: Издательство „Экзамен”, 2003. - 192 с.

25. В пошуках ефективного керування / [Руссу В.М., Пеструхов М.О., Жила К.Д. та ін.] ; під заг. ред. проф. Г.В. Ангелова. - Одеса: Аспект, 2002. - 292с.

26. Слиньков В.Н. Управление персоналом (практические рекомендации) / Слиньков В.Н. -[2-е изд.] - К.: Алерта; КНТ, 2006. - 240 с.

27. Хейз Ники. Успех - один на всех: основные аспекты эффективного руководства командой / Хейз Ники ; пер. с англ. - Днепропетровск: Баменс Бизнес Букс, 2005. - 240 с.

28. Хміль Ф.І. Управління персоналом: підручник для студентів ви-щих навчальних закладів / Хміль В.Ф. - К.: Академвидав, 2006. - 488 с.

29. Ходаківський Є.І. Психологія управління: навчальний посібник / Ходаківський Є.І, Богоявленська Ю.В., Грабар Т.П. - К.: Центр навчальної літератури, 2008. - 608 с.

30. Почепцов Г.Г. Теория и практика коммуникаций / Почепцов Г.Г. - М.: Центр, 1998.

31. Андрушкін Б.М. Основи менеджменту / Б.М. Андрушкін, О.Є. Кузьмін - Львів: Світ, 1995.

Додаткова:

1. Фишер Р. Путь к согласию или переговоры без поражения / Фи-шер Р., Юри У. - М.: Наука, 1990.

2. Хорни К. Ваши внутренние конфликты / Хорни К. - СПб.: Лань, 1997.

3. Розанова В.А. Психология управления: учебно-практическое пособие / Розанова В.А. - М.: Журнал «Управление персоналом» 1996.- ч. 1; - М.: 1997. - ч. 2.

4. Сулимова Т.С. Социальная работа и конструктивное разрешение конфликтов / Сулимова Т.С. - М.: Ин-т практической психологии, 1996.

5. Панфилова А.П. Деловая коммуникация в профессиональной дея-тельности / Панфилова А.П. - СПб.: Об-во «Знание», 1999.

6. Ликсон Ч. Конфликт: семь шагов к миру / Ликсон Ч. - СПб.: Питер, 1997.

7. Воронкова А.Э. Менеджмент. Практикум: учеб. пособ. / Воронкова А.Э., Осыка А.П., Титова Т.И. - Луганск: Из-во ВУГУ, 1999. - 164 с.

8. Кашапов Р.Р. Курс практической психологии. Для высшего управ-ленческого персонала: учеб. пособ. / Кашапов Р.Р. - Ижевск: Из-во Удм. ун-та, 1995. - 704 с.

9. Поляков В. А. Лидер в коллективной стратегии. Формула успеха: идея - команда - реализация: практикум / Поляков В. А. - Минск, 2004. - 120 с.

10. Соціологія виховання управлінського персоналу / [Руссу В.М., Боделан Р.Б., Тенюх К.М. та ін.] ; під заг. ред. проф. Г.В. Ангелова. - Одеса: СМИЛ, 2003. - 308 с.

11. Танаев В.М. Практическая психология управления / В.М. Танаев, И.И. Карнаух. - М.: АСТ-ПРЕСС КНИГА, 2003. - 304 с.

12. Удальцова М.В. Социология и психология управления: практикум / М.В. Удальцова, Л.К. Аверченко. - М.: ИИФРА, 1999. - 180 с.

Додатки

Класифікація витрат і втрат робочого часу

Категорії робочого	Найменування витрат і втрат робочого часу	Індекси часу
Підготовчо-заключний час	Ознайомлення з нарядом Отримання інструктажу ознайомлення з особливістю обробки замовлення Налагодження устаткування Отримання і здача роботи Ознайомлення з кресленням, схемою, конструкцією	ПЗ
Оперативне час	Виконання передбаченої операцією роботи	ВП
Час обслуговування робочого місця	Розкладка і прибирання інструменту, заголовок, напівфабрикатів, хімікатів та ін Підготовка і прибирання робочого місця Заточення інструменту (крейди, олівця) Чищення, змащення, налагодження устаткування Зміна голки, ниток	ОБС
Відпочинок та особисті потреби	Відпочинок Особисті потреби	ОЛН
Час мимовільної роботи	Виправлення шлюбу Здійснює ремонт устаткування, інструменту самим робітникам Робота, що не передбачена організаційної операцією Участь у проведенні примірки разом з закрійником Виконання транспортних робіт при наявності транспортних робітників	НР
Час перерв по оргтехніческім причин	Очікування роботи Очікування інструменту і ходіння за ним Очікування ремонту налагодження устаткування Відсутність енергії Очікування транспортних засобів Проведення нарад, зборів у робочий час	ОТП
Час перерв, викликаних порушенням трудової дисципліни	Пізніше початок і раннє закінчення роботи Неслужбові відлучки Сторонні розмови Виконання громадських обов'язків у робочий час	НТД

Склад внутрізмінних втрат робочого часу

Втрати незалежні від робочого	Втрати залежні від робочого
- Скорочений робочий день підлітка - Неповний робочий день пенсіонерів; - Вкорочений день за умовами праці - Відсутність сировини, матеріалів, напівфабрикатів - Ходіння за сировиною, матеріалом, напівфабрикатами - Очікування транспортних засобів - Транспортування предметів праці при наявності транспортних робітників - Відсутність інструментів, пристосувань і ходіння за ними - Очікування ремонту устаткування і т.д.	- Пізній початок і передчасне закінчення роботи; - Особисті розмови - Відволікання без поважних причин - Мікротравми - Скорочений робочий день з дозволу адміністрації - Приховані втрати і т.д.

Методи і способи вивчення витрат робочого часу

№ п\п	Ознака класифікації	Спосіб дослідження
1	Мета дослідження	1) малюнок використання часу, обладнання у виробничому процесі; 2) хронометражні спостереження 3) фотохронометраж
2	Кількість спостережуваних об'єктів	1. індивідуальні 2. групові 3) маршрутні
3	Форма проведення дослідження	1) безпосередні виміри часу 2) метод моментних спостережень
4	Форма фіксації даних	1) безперервне, суцільне спостереження 2) вибіркове 3) циклічне
5	Вид спостереження	1) візуальне 2) з приладами автоматичного обліку
6	Спостерігач	1) сторонній спостерігач 2) сам виконавець
7	Форма запису	1) цифрова 2) індексний 3) графічна 4) осциллографическая 5) фото - кінозйомка

Размещено на Allbest.ru

...