Проблеми використання логістичних засад в управлінні підприємством та шляхи їх вирішення

Підприємства з різним рівнем розвитку логістики значно відрізняються за цільовим спрямуванням інвестицій. Як правило, на першому рівні розвитку крупні капітальні вклади спрямовуються на те, щоб нейтралiзувати негативний вплив, а на більш високому рiвні - на формування логістичної інфраструктури.

Питаннями генерації iдей, обміну досвідом і розробкою наукових та практичних підходів до стратегії і тактики логiстики в розвинутих країнах займаються національні i міжнародні спеціалізовані товариства та асоціації, які об'єднують промислові фірми i наукові організації. Такого типу об'єднання мають свої дослідницькі центри, в яких гарно поставлена методика аналізу ситуацій в промисловості, консультативнi відділи, банки інформації, навчальні центри і т.д. Зараз тільки в Європі налiчується більш 20 національних асоціацій, які є членами Європейської асоціації логiстики. [6, с.76]

Вище ми розглядали питання виникнення та розвитку логістики, де основною причиною зростання її значення став пошук резервів у невиробничій сфері за рахунок системного розгляду виробничих процесiв та їх транспортно-складського забезпечення. Справді, на даному етапі розвитку НТП умовно існує технологічна межа резервів виробництва, а господарсько-організаційних, тим більше в умовах ринку, - нi. Тому виникнення логістики як засобу виявлення та використання цих резервів цiлком виправдане. У зв'язку з цим американські менеджери у відповідь на питання, яким проблемам у розвитку й удосконаленні транспортно-складського господарства пiдприємств слiд сьогодні віддати перевагу, визначили такі пріоритети:

1) впровадження ЕОМ у транспортно-складське господарство (70 % опитуваних);

2) скорочення запасiв (60 %);

3) автоматизація транспортних засобів (60 %);

4) інтегрування технології (30 %);

5) підвищення компетенцiї керівників виробничих підрозділів в організації транспортно-складського господарства (30 %).

На підприємствах колишнього СРСР такими пріоритетами були визначені:

1) нове будівництво складiв (80 %);

2) механізація ручних робiт (60 %);

3) поліпшення організації праці (50 %);

4) впровадження нової технiки (35 %);

5) впровадження АСУ та мiні-ЕОМ (15 %).

Як бачимо, «рецепти» для ліквідацiї відставання транспортно-складського господарства підприємств від вимог дня докорінно рiзняться. Змінити застарілу психологію у ставленні до вирішення цих питань допоможе логістика. Для того щоб сприяти її розвитку в Українi, треба з'ясувати причини, що стримують її впровадження у практику. По-перше, це вiдсутність державного підходу до проблем логістики, що виявляється у відсутності правової юридичної бази, спеціалістів та центрів їх підготовки. По-друге, загальна економiчна криза з невирішеними питаннями власностi та зниженням обсягів виробництва, інфляція, стагнація гальмують будь-яке починання. По-третє, логістика передбачає комплексний облiк витрат, за якого зростання витрат у транспортно-складському господарствi перекривається ефектом, отриманим за межами цієї галузі. Разом з тим iснуюча система бухгалтерського обліку, методики внутрішньовиробничого госпрозрахунку, що використовуються на практиці, поки не дають змоги повністю оцінювати витрати й результати діяльності підрозділів та служб пiдприємства. По-четверте, логістичний підхід передбачає досить кардинальні зміни в структурi підприємства, перехід до більш гнучких організаційних структур, створення спеціалізованих цехів і служб транспортно-складського господарства. По-п'яте, розвиток ідей логістики гальмується недоліками професiйної підготовки кадрів. Існує багато й інших причин, ліквiдація яких прискорила б впровадження логістики у практику. [7, с.174]

Логістика як наукова дисциплiна і практика менеджменту може стати надійним помічником в удосконаленні діяльності підприємств. Тому в Україні необхідно створити розгалужену мережу логiстичних утворень, яка в нинішніх кризових умовах допоможе підприємствам швидше встановити нові господарські зв'язки. Такi утворення, як нiякі інші, спроможні швидко відновити виробничий ритм, зняти бар'єри у господарських стосунках.

Система управління матерiальними потоками, що склалася нині в державі, більшою мірою виявляє свою традицiйність. При розробці логістичних моделей, орієнтованих на застосування в загальноекономічному просторі з територій незалежних республiк, треба враховувати деякі їх особливості.

1. Велика територiя, що ускладнює проектування логістичних моделей, зумовлює збільшення кількості запасів i транспортно-заготівельних витрат.

2. Нерозвинена iнфраструктура (засоби транспорту, зв'язку, обладнані склади, пакувальне обладнання). Поряд iз сповільненням обороту матеріальних об'єктів це спричинює великі втрати, пошкодження матерiальних цінностей. Слід враховувати, що відсоток збереженостi їх буде істотно нижчим порівняно із встановленими на Заході нормативами.

3. Висока концентрацiя виробництва та споживання на великих підприємствах, з одного боку, це сприяє iнтенсифікації матеріальних потоків, а з другого -- сповільнює реакцію та гнучкiсть у зв'язку із зміною потреб клієнтів. Малі підприємства та кооперативи мають великi переваги в цьому, оскільки експлуатують переважно просте, унiверсальне устаткування та інструмент, нововведення не спричинюють у них тривалих і збиткових простоїв. Тому, застосовуючи концепцію логiстики на українському ринку, малі підприємства слід розглядати як досить чутливi до інвестицій постачальників великих підприємств.

4. Висока концентрація управління. Це знижує спроможнiсть виробництва вчасно реагувати на зміну попиту. Концентрацiя управління виявляється в обмеженій самостійності виробничих та постачальницько-збутових підприємств і організацій, в необхiдності узгоджувати прийняті рішення з вищестоящими органами управлiння. У цьому малі підприємства мають важливу перевагу, оскiльки в них зменшується час диспозиції за рахунок оперативності прийняття відповiдних рішень, скорочення маршрутів руху документів, iнформації.

5. Низький ступінь інтеграції, спецiалізації та кооперування виробництва. Це виявляється в об'єднаннi максимальної кількості щабелів технологічного циклу, досягненні максимально можливого ступеня готовності продукції до кiнцевого споживання. На багатьох підприємствах поряд з основною продукцією виробляється також технологічне устаткування, інструмент та ін. У регулюванні матеріальних потоків провідну роль відіграє виробнича логістика, як найскладніша ланка логістичної моделі великого підприємства.

6. Слабка насиченість ринку. Цей чинник полегшує проектування i функціонування маркетинг-логiстики, проте зумовлює великі складності для постачальницької логістики.

7. Відсутність резервiв виробничих потужностей. У нас накопичені великі резерви матеріальних ресурсів у вигляді матеріалів, сировини, однак це більше перешкоджає гнучкостi виробництва, ніж забезпечує надійність функціонування господарської системи, свідчить про низьку інтенсивність матеріальних потоків.

Концепцію логістики в управліннi матеріальними потоками у нас тільки починають застосовувати. Необхідною умовою успішного її розвитку є підготовка фахівців належної квалiфікації, спроможних здійснювати проектування автоматизованих систем логiстики та застосовувати їх на підприємствах i в постачальницько-збутових організаціях. [9, с.184]

Розділ 2. Аналіз діяльності ПРАТ "Ужгородська швейна фабрика" та можливостей застосування засад логістики

2.1 Загальна характеристика діяльності ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"

Відомості про підприємство
Код за ЄДРПОУ:	00309140
Повне найменування:	Закрите акціонерне товариство "Ужгородська швейна фабрика"
Скорочене найменування (згідно Статуту):	ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"
Юридична адреса:	88018, Закарпатська обл., м.Ужгород, вул.Льва Толстого,40
Керівник:	Гаврош Марія Михайлівна
Код території за КОАТУУ:	21000
Державна реєстрація
Дата реєстрації:	16.02.1995
Орган:	Виконавчий комiтет Ужгородської мiської ради Закарпатської областi
Вид економічної діяльності
Код за КВЕД:	18.22.0
Найменування:	Виробництво верхнього одягу

Засноване в середині минулого століття, підприємство володіє кращими традиціями швейного виробництва. Сьогодні це колектив професіоналів, який працює творчо і відповідально, зберігає високу конкурентноздатність і, завдяки цьому, досягає переконливих успіхів як у сприятливі, так і складні періоди загального економічного розвитку.

Ужгородська швейна фабрика - це мобільне виробництво, що працює за сучасними технологіями з дотриманням високих європейських стандартів якості, з ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників. Вже більше 10 років ми успішно шиємо на замовлення жіночий та чоловічий одяг для провідних європейських компаній та відомих торгових марок.

ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика"- одне з провідних підприємств у галузі. У нас працюють близько 1035 осіб висококваліфікованого персоналу. Основні напрями діяльності -виготовлення швейних виробів за давальницькою схемою для західних фірм та випуск власних виробів для українського ринку під торговою маркою "Парада". Марка ужгородських швейників стала добре відомою в Україні та за її межами.

Її спеціалізація - жіночий (спідниці, сукні, блузи, жакети, штани тощо) та чоловічий (штани чоловічі та хлопчачі, шорти чоловічі та хлопчачі) одяг. На базі десятирічного досвіду співпраці з іноземними замовниками за схемою організації виробництва з давальницької сировини ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" вже декілька років успішно створює швейні філії в Ужгороді та області - так ми розширюємо обсяги виробництва. Обладнання у нас найсучасніше - таких провідних фірм як JUKI, BROTHER, DURKOPP, PFAFF, VEIT, HOFFMAN тощо. Великі потужності підприємства та його філій дають можливість виконувати замовлення в стислі строки:

Штани/ спідниці жіночі - 7 000 штук/ 1 тиждень

Блузи/ сукні - 2 000 штук/ 1 тиждень

Жакети жіночі - 2 000 штук/ 1 тиждень

Штани чоловічі - 10 000 штук/ 1 тиждень

Фірмовий одяг - 3 000 штук/ 1 тиждень

Дитячий одяг - 5 000 штук/ 1 тиждень

З часу заснування фабрики в 1946 році тут не припинявся процес вдосконалення швейних технологій, зростання всіх рівнів якості: продукції, управління виробництвом, обслуговування клієнтів та роботи з персоналом.

У 2000 році керівництво фабрики, спеціалісти провели значну роботу для запровадження на виробництві Системи управління і забезпечення якості, передбаченої вимогами міжнародного стандарту ISO 9002. Того ж року згадана Система успішно витримала перевірку незалежної аудиторської компанії у Великобританії, і підприємство одержало Сертифікат якості ISO 9002: 1994. Ужгородські швейники здобули його першими серед підприємств України цього профілю! Але це не межа: тепер у нас уже Сертифікат оновленої, більш вдосконаленої версії - ISO 9001: 2000.

Наша марка - "Парада".

Підприємство має магазини в Ужгороді, магазин-склад у Києві та магазин-салон у Тернополі. ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" - успішна прибуткова організація, яка щороку нарощує обсяги виробництва, вдосконалює технології, впроваджує інвестиційні проекти.

Ужгородська швейна фабрика пропонує жіночий одяг під ТМ Парада, яку створено у 1998 році спеціально для роботи на вітчизняному ринку. Щороку команда дизайнерів та конструкторів фабрики готує понад 200 нових моделей одягу у двох колекціях: "Весна-Літо" та "Осінь-Зима". У виробництві ТМ "Парада" використовуються тілльки якісні тканини провідних виробників Італії, Болгарії та інших країн. Крім того, під ТМ "Vertex"відшиваються чоловічі класичні штани.

Основним критерієм роботи Ужгородської швейної фабрики завжди було і залишається - випуск високоякісної продукції. Саме тому на виробництві постійно дотримуються нових технологій, що дає можливість досягати високої якості за порівняно короткий час. Для виготовлення замальовок та градуювання фабрика застосовує систему "Julivi CAD", яка здійснює конвертацію розкладок та лекал форматів ASSYST, GERBER, ACCUMARC, INVESTRONICA, LECTRA. У розкрійному цеху запроваджена автоматична система розкрою "Investronica".

У розпорядженні фабрики - високопродуктивне обладнання світового рівня:

1. механізований настильний комплекс фірми "Kuri",

2. універсальні та спеціальні машини фірм JUKI (Японія), DURKOPP (Німеччина), BROTHER (Німеччина), Union Special(США),

3. встановлені преси фірм Kannegiesser (Німеччина), BRISAY (Німеччина) та обладнання для волого-теплової обробки фірм VEIT (Німеччина) і PRIMULA (Греція).

ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" одним з перших у легкій промисловості України акредитоване незалежною агенцією з Великобританії по системі управління якістю ISO 9002:1994. У 2002 р. здійснено перехід до новішого стандарту - ISO 9002:2000.

Якість виробів забезпечується 100%-ним контролем продукції на всіх етапах виробництва: перевірка крою, контроль у потоці та на кінцевому етапі, Завдяки гнучкості системи, підприємство може запроваджувати різні методи забезпечення якості, відповідно до вимог, які висуває замовник.

Напрямки діяльності підприємства.

Галузі по КВЕД

· Виробництво верхнього одягу

· Роздрібна торгівля у спеціалізованих магазинах непродовольчими товарами

· Роздрібна торгівля одягом

· Операції з нерухомим майном

Високоефективна система виробництва і технологічний підхід дають можливість виготовляти на основному виробництві в м. Ужгороді вироби в таких кількостях щомісяця:

· жіночі жакети - 3 000 - 4 000 шт.

· жіночі брюки/спідниці - 20000 шт.

Експериментальний цех оперативно, протягом 3-5 днів, розробляє лекала і взірці нових моделей одягу. Терміни визначаються тільки складністю та кількістю моделей, що готуються до запуску на виробництво.

На даний момент ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" - це понад 300 працівників, п'ять спеціалізованих швейних потоків, 500 тис. готових виробів на рік, 200 нових сучасних моделей щороку. Основні виробничі цехи площею 3300 кв.м., склад готових виробів - 600 кв.м. Складські приміщення обладнані для зберігання готової продукції в підвішеному вигляді.

Результатом фінансово-господарської діяльності за 2017 рік був чистий прибуток в сумі 52214,00 тис. гривень. Основні фінансові показники діяльності підприємства за період, який досліджується, наведено у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1 Динаміка фінансово-господарських показників

I. Фінансові результати

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
1	2	3	4
Чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	2000	52214	49463
Чисті зароблені страхові премії	2010	0	0
Премії підписані, валова сума	2011	0	0
Премії, передані у перестрахування	2012	0	0
Зміна резерву незароблених премій, валова сума	2013	0	0
Зміна частки перестраховиків у резерві незароблених премій	2014	0	0
Продовження таблиці 2.1.
1	2	3	4
Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)	2050	( 38227 )	( 31962 )
Чисті понесені збитки за страховими виплатами	2070	( 0 )	( 0 )
Валовий: прибуток	2090	13987	17501
Збиток	2095	( 0 )	( 0 )
Дохід (витрати) від зміни у резервах довгострокових зобов'язань	2105	0	0
Дохід (витрати) від зміни інших страхових резервів	2110	0	0
Зміна інших страхових резервів, валова сума	2111	0	0
Зміна частки перестраховиків в інших страхових резервах	2112	0	0
Інші операційні доходи	2120	972	348
Дохід від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю	2121	0	0
Дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції	2122	0	0
Адміністративні витрати	2130	( 7840 )	( 9328 )
Витрати на збут	2150	( 1378 )	( 1269 )
Інші операційні витрати	2180	( 332 )	( 755 )
Витрат від зміни вартості активів, які оцінюються за справедливою вартістю	2181	( 0 )	( 0 )
Витрат від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції	2182	( 0 )	( 0 )
Фінансовий результат від операційної діяльності: прибуток	2190	5409	6497
Продовження таблиці 2.1.
1	2	3	4
збиток	2195	( 0 )	( 0 )
Дохід від участі в капіталі	2200	0	0
Інші фінансові доходи	2220	0	0
Інші доходи	2240	0	0
Дохід від благодійної допомоги	2241	0	0
Фінансові витрати	2250	( 1523 )	( 1534 )
Втрати від участі в капіталі	2255	( 0 )	( 0 )
Інші витрати	2270	( 4058 )	( 1760 )
Прибуток (збиток) від впливу інфляції на монетарні статті	2275	0	0
Фінансовий результат до оподаткування: прибуток	2290	0	3203
збиток	2295	( 172 )	( 0 )
Витрати (дохід) з податку на прибуток	2300	61	74
Прибуток (збиток) від припиненої діяльності після оподаткування	2305	0	0
Чистий фінансовий результат: прибуток	2350	0	3129
збиток	2355	( 233 )	( 0 )

II. Сукупний дохід

Стаття	Код рядка	За звітний період	За аналогічний період попереднього року
Дооцінка (уцінка) необоротних активів	2400	0	0
Дооцінка (уцінка) фінансових інструментів	2405	0	0
Накопичені курсові різниці	2410	0	0
Продовження таблиці 2.1.
1	2	3	4
Частка іншого сукупного доходу асоційованих та спільних підприємств	2415	0	0
Інший сукупний дохід	2445	0	0
Інший сукупний дохід до оподаткування	2450	0	0
Податок на прибуток, пов'язаний з іншим сукупним доходом	2455	0	0
Інший сукупний дохід після оподаткування	2460	0	0
Сукупний дохід (сума рядків 2350, 2355 та 2460)	2465	-233	3129

III. Елементи операційних витрат

Матеріальні затрати	2500	22819	25651
Витрати на оплату праці	2505	15538	11062
Відрахування на соціальні заходи	2510	3167	2435
Амортизація	2515	2545	1852
Інші операційні витрати	2520	3708	2314
Разом	2550	47777	43314

IV. Розрахунок показників прибутковості акцій

Середньорічна кількість простих акцій	2600	366733	366733
Скоригована середньорічна кількість простих акцій	2605	366733	366733
Чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	2610	-0.635	8.53
Скоригований чистий прибуток (збиток) на одну просту акцію	2615	-0.635	8.53
Дивіденди на одну просту акцію	2650	0	0

Проведеним аналізом фінансових результатів діяльності Підприємства встановлено, що валовий прибуток за 2017 рік становив 13987,0 тис. грн Результатом фінансово-господарської діяльності за 2016 рік був чистий прибуток в сумі 52214,00 тис. грн.

За результатами проведеного аналізу показників фінансових планів за доходами за 2017 рік встановлено, що для ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" основним показником дохідності є фактичні показники чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Таким чином, за результатами проведеного аналізу встановлено, що у складі сукупних доходів Підприємства основну частку займає чистий дохід. Основними фондами називаються засоби праці, які залучені до виробничого процесу, використовуються більше одного виробничого циклу і в кожному циклі частково переносять свою вартість на новостворений продукт.

Власні основні засоби підприємства ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Основні засоби ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика"за 2017 р.

Актив	Код рядка	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Основні засоби:	1010	11518	13437
первісна вартість	1011	26734	31198
знос	1012	15216	17761
Інвестиційна нерухомість:	1015	0	0
первісна вартість	1016	0	0
знос	1017	0	0

Про ефективне функціонування основних фондів і виробничих потужностей підприємства свідчить показник фондовіддачі. Показник фондовіддачі - це відношення вартості річного обсягу виготовленої продукції до середньорічної вартості основних виробничих фондів. Фондовіддача визначається за формулою 2.1.

(2.1)

де f -- фондовіддача;

Q -- обсяг продукції;

-- середньорічна вартість основних виробничих фондів.

Як бачимо, за 2017 рік вона склала 6,5. Для такого підприємства це дуже мало. Це обумовлено низькою завантаженістю виробничих потужностей. Отже, треба шукати шляхи поліпшення використання основних фондів.

Інтенсивне поліпшення використання основних фондів і виробничих потужностей передбачає підвищення ступеня завантаження обладнання за одиницю часу.

Істотним фактором підвищення ефективності використання потужностей є вдосконалення структури основних виробничих фондів, а також швидке освоєння нових потужностей, що успішно проводиться на підприємстві ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика".

Компоненти фінансової звітності відображують різні аспекти основної діяльності підприємства за звітний та попередній періоди, розкривають сутність облікової політики, що робить можливим проведення якісного аналізу діяльності підприємства (табл. 2.3).

Такі складові фінансової звітності, як Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал та Звіт про рух грошових коштів, складаються зі статей, які об'єднуються у відповідні розділи. Форми, перелік статей фінансових звітів та їх зміст встановлено П(С)БО 2 - 5 [90,92].

Підприємство заносить інформацію до тієї чи іншої статті відповідного фінансового звіту тільки тоді, коли: існує ймовірність збільшення або зменшення майбутніх економічних вигод, пов'язаних із цією статтею; оцінка статті може бути достовірно визначена.

Таблиця 2.3. Призначення основних компонентів фінансової звітності

Складові фінансової звітності	Зміст	Використання інформації
Баланс	Наявність економічних ресурсів, які контролюються підприємством, на дату балансу.	Оцінка структури ресурсів підприємства, їх ліквідності та платоспроможності підприємства, прогнозування майбутніх потреб у позиках, оцінка та прогнозування змін в економічних ресурсах, які підприємство, ймовірно, контролюватиме в майбутньому.
Звіт про фінансові результати	Доходи, витрати та фінансові результати діяльності підприємства за звітний період.	Оцінка та прогноз: прибутковості діяльності підприємства, структури доходів та витрат.
Звіт про власний капітал	Зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.	Оцінка та прогноз змін у власному капіталі.
Звіт про рух грошових коштів	Генерування та використання грошових коштів протягом звітного періоду.	Оцінка та прогноз операційної, інвестиційної та фінансової діяльності підприємства.

Відповідно до П(С)БО 1 фінансова звітність підприємства містить дані про: підприємство; дату звітності та звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру; показники (статті) за звітний та попередній періоди; облікову політику підприємства та її зміни; аналітичну інформацію щодо статей фінансових звітів; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; обмеження щодо володіння активами; участь у спільних підприємствах; виявлені помилки та пов'язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових звітів; іншу інформацію, розкриття якої передбачено відповідними П(С)БО .

Фінансова звітність має бути підготовлена та надана користувачам у певні строки, які визначаються чинним законодавством. Дані фінансової звітності є основою не тільки для оцінки результатів звітного періоду, а й для їх прогнозування.

Основним фінансовим звітом підприємства є бухгалтерський баланс, який дає змогу зробити оцінку найсуттєвіших ознак його основної діяльності. Саму процедуру оцінок прийнято називати читанням балансу.

Баланс - це звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал.

Метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату.

Елементами балансу, безпосередньо пов'язаними з визначенням фінансового стану підприємства та змін у ньому, є: активи; зобов'язання; власний капітал.

Призначення Звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. З цією метою у формі звіту передбачено послідовне зіставлення його статей.

Чинним законодавством визначено, що публічні акціонерні товариства, банки, страховики, а також підприємства, які провадять господарську діяльність за такими видами діяльності, як грошове (крім банків) та фінансове посередництво; недержавне пенсійне забезпечення; допоміжні послуги у сфері фінансового посередництва та страхування, складають фінансову та консолідовану звітність за міжнародними стандартами. Водночас, іншим суб'єктам господарювання надано право самостійно визначати доцільність застосування міжнародних стандартів для складання фінансової та консолідованої фінансової звітності.

Складання річної фінансової звітності відбувається за наступними етапами (рис. 2.1.).

Рис. 2.1.. Послідовність складання та оприлюднення фінансової звітності

Економічний стан підприємства проаналізуємо на підставі показників фінансової звітності.

Коефіцієнт фінансової стабільності - показник, який характеризує відношення власних і позичкових коштів підприємства, тобто він показує, скільки позичкових коштів привернуло підприємство в розрахунку на одну гривню вкладених в активи власних коштів. Коефіцієнт фінансової стабільності розраховується за формулою 2.2:

КФС = ВК / ПК (2.2)

де ВК - власний капітал;

ПК - позикові кошти.

Коефіцієнт фінансової стійкості за 2017 рік становив 3,514, що на 16,27 % більше показника 2016 року (оптимальне значення - не менше 1, збільшення), що свідчить про зменшення залежності Підприємства від зовнішнього фінансування.

Нормальним (нормативним) вважається стан, коли коефіцієнт більший 1. Перевищення власних коштів над позиченими вказує на те, що підприємство має стійкий фінансовий стан і відносно не залежить від зовнішніх фінансових джерел.

Але незважаючи на фінансову стабільність підприємство не працює на повну потужність. Про це свідчить показник рентабельності.

Рентабельність - це відносний показник інтенсивності виробництва, який характеризує рівень прибутковості (окупності) відповідних складових процесу виробництва або сукупних затрат підприємства.

Рентабельність виробництва розраховується як відношення прибутку, отриманого від реалізації продукції, до їх собівартості, за формулою 2.3.

Р = (П/С)*100% (2.3)

де П - прибуток від реалізації продукції,

С - собівартість реалізованої продукції.

За 2017 рік: Р = 13,8 %

Потужності підприємства за 2017 рік використовувалися лише на 83%, згідно з даними планово-економічного відділу ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика".

Отже, з даного підрозділу бачимо, що підприємство є успішним, прибутковим і фінансово незалежним. Хоча криза відбилася і на ньому. Підприємство зупинилося в розвитку, але зараз знаходиться в активному пошуку інвесторів, які допоможуть ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" використовувати свої потужності на 100%.

2.2 Аналіз системи постачання та збуту підприємства.

Взагалі, на підприємствах застосовуються два способи постачання виробництва: активний і пасивний.

Активний - централізована доставка матеріалів зі складів у цехи. Цей спосіб застосовується на підприємствах зі стабільною програмою, поточно-масовим і крупносерійним виробництвом. По цьому способі складами завчасно готуються матеріали для відправлення в цех, отже, краще завантажується внутрішньозаводської транспорт. Крім того, склад, виконуючи графік подачі матеріалів, примушує цех до своєчасної приймання матеріалів і таким чином сприяє ритмічному ходу виробництва. Графік подачі матеріалів складається цехом і передається ВМТП не пізніше 20-го числа кожного місяця. На підставі графіка заповнюється план-карта.

При такій системі постачання цехів у розпорядження транспортно-диспетчерської групи відділу постачання або складського господарства щоденно надається певна кількість автомобілів та інших транспортних засобів, які обслуговуються постійними робітниками - вантажниками і експедиторами відділу постачання, що здійснюють завантаження і доставку матеріалів цехах.

На ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" застосовується активний спосіб постачання виробництва. І це є доцільним, так як, виробництво серійне. Використання саме активного способу постачання дозволяє ефективно використовувати складські механізми і збільшувати продуктивність праці складських працівників, а значить робоча сила і транспортні засоби використовуються раціонально, зменшуючи собівартість доставки матеріалів.

На підприємстві впроваджена Система менеджменту якості продукції та отримано Сертифікат №: 05.194.026 від 27 червня 2005 року на відповідність стандарту ISO 9002:2000 .

До речі, відділ збуту спільно з відділом маркетингу проводять моніторинг вітчизняних та закордонних ринків збуту готової продукції, що дає змогу підприємству краще пристосовуватись до жорстких умов мінливої ринкової економіки.

На ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" застосовується традиційна система збуту, тобто всі учасники цієї системи самостійні і непідконтрольні один одному, переслідують цілі максимізації прибутку на своїй ділянці руху товару і не дбають про зростання прибутків на інших ділянках каналів збуту. Товар переходить від ланки до ланки, як правило, з втратою права власності.

Функціональним підрозділом підприємства, в цій сфері, є відділ збуту.

Цілі відділу:

- забезпечити 100%-ве виконання завдань і обов'язків по поставкам продукції, згідно заключених договорів і угод;

- забезпечити реалізацію готової продукції підприємства.

До функцій можна віднести наступне:

- оформлення договорів на збут готової продукції;

- організація відвантаження готової продукції в межах України, а також на експорт. Оформлення документації по відвантаженню продукції;

- організація робіт з отримання імпортної комплектації;

- оформлення необхідної документації з переміщенням товарів через митний кордон України;

- розробка графіків відвантаження готової продукції споживачам, згідно заключених договорів;

- організація обліку договірних обов'язків;

- пред'явлення через юридичні служби претензій, штрафних санкцій до замовників продукції підпиємства за порушенням умов укладених угод.

Отже, на ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" застосовується активний спосіб постачання виробництва. І це є доцільним, так як, виробництво серійне. Використання саме активного способу постачання дозволяє ефективно використовувати складські механізми і збільшувати продуктивність праці складських працівників, а значить робоча сила і транспортні засоби використовуються раціонально, зменшуючи собівартість доставки матеріалів. На ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" застосовується традиційна система збуту, тобто всі учасники цієї системи самостійні і непідконтрольні один одному, переслідують цілі максимізації прибутку на своїй ділянці руху товару і не дбають про зростання прибутків на інших ділянках каналів збуту.

2.3 Аналіз систем управління підприємством

Підприємство ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" нараховує понад 380 працівників у складі якого є:

- - конструкторське бюро;

- - виробничі цеха;

- - служба супроводу виробництва;

- - служби збуту і постачання;

- - планово-економічний відділ;

- - відділ технологів;

- - відділ метрологів;

- - служба контролю якості;

- - відділ маркетингу;

- - служба господарського забезпечення;

- - відділ організації праці та заробітної праці;

- - бухгалтерія;

- - та інші.

Основними напрямками діяльності ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" є моделювання та виробництво високоякісного сучасного одягу.

Історія фабрики починається 1946 року, відразу після війни, на заклик комуністичної партії Радянського союзу на Закарпатті почали створюватися перші колективні виробництва. Тоді кілька майстринь взяли свої швейні машини і об'єдналися в артіль, яку назвали «Вільна закарпатка». Мода післявоєнна диктувала асортимент. Тому шили фуфайки, робочий одяг, білизну. В Ужгороді були й інші артілі. Отже, в 1961 році вони об'єдналися, а точніше іх об'єднали і створили державне підприємство - Ужгородська швейна фабрика, яка була спеціалізована на пошитті плать-халатів жіночих і дівочих із ситцю. Мирослава Каламуняк впевнена, що в деяких господинь і понині в гардеробі є ці розкішні халати.

Вже потім, після розвалу величезного ринку, втрати кооперації з виробниками тканин і фурнітури, які один за одним закривалися, цей досвід став у пригоді. Життя заставило фабрику шукати роботу на європейських ринках. Першими ризикнули прийти із замовленнями найближчі сусіди - угорські компанії, які привели за собою німецьких замовників. Потім знову знайшлися французи, далі досить успішна співпраця з англійською компанією «E. Wolters». Шили навіть чоловічі малинові жакети, які були в моді в 90-х. Навчилися шити чоловічі брюки, жіночі жакети і пальто. Як правило, для перших замовників закарпатської фабрики шили в Україні недорогі вироби маловідомих торгових марок. Пізніше стали появлятися дорожчі марки.

Та мода, як і загалом світ, рухається вперед. Тому робота швачок стає делікатнішою, відповідальнішою, креативнішою та результативнішою. Як наслідок, протягом свого існування у Незалежній Україні з Ужгородською швейною фабрикою співпрацювали чимало відомих брендів. Зокрема, MarcoPolo, Dolce&Gabbana, Hugo Boss і т.д.

Нині ж, за словами Мирослави Каламуняк, частка експорту продукції у країни Європи складає близько 95%. Найбільшими замовниками зараз є німецькі компанії, а другими є французькі. Як зазначив директор Ужгородської швейної фабрики, німці дуже відповідально ставляться до роботи, до продукції. І тому вони вимагають отримувати замовлену продукцію високої якості. І саме завдяки цьому фабрика, як то кажуть, тримається на плаву.

Та швейна фабрика працює не лише для іноземних брендів, але й має свій власний бренд - «Парада». Однак під час конкурсу колоритну фразу запропонував відомий закарпатський поет Василь Густі. Нині «Парада» є впізнаваною не лише на Закарпатті, де є постійна база клієнтів, а й по всьому світу. Так, на Сході України бренд фабрики називають «Парада» з наголосом на останній склад, а іноземці називають «LightPrada», порівнюючи з ім'ям відомого світового бренду одягу.

Зараз Ужгородська швейна фабрика працює в ніші виготовленння одягу для жінок віком 25+. “Це активний вік, коли жінка народжує дітей, намагається реалізувати себе і як матір, і як жінка, і як професіонал своєї справи. Тому жінки такого віку шукають модний, але добротний одяг. Тому ми спостерігаємо за різноманітними тенденціям у світі високої моди. Та працівники Ужгородської швейної фабрики звертають увагу і на українського споживача. Як зазначила комерційний директор Людмила Щербатова, українська жінка, на відміну, від європеєк, любить використовувати одяг з натуральної сировини:“Адже жительки Європи переважно одягаються у костюми з поліетиленової сировини, які не потрібно прасувати і спокійно використати, а потім викинути. Європейки, на відміну від українок, заощадливі, оскільки наші жінки звикли вже прасувати. Можливо, така тенденція дійде і до нас, коли ми почнемо рахувати кожну витрачену копійку.

Експерт, Президент-голова Асоціації «Укрлегпром» Тетяна Ізовіт у коментарі інтернет-виданню «PMG.ua» зазначила, що українські виробники одягу нині не лише експортують продукцію на ринок країн ЄС, але й в країни Північної Європи. Хоча, на її думку, є потенціал розвиватись далі і рухатись в напрямок інших країн світу. Але розвитку легкої промисловості заважає відсутність конкурентних умов всередині України. Адже конкуренція даватиме поштовх українським виробникам одягу створювати новий, оригінальний продукт, який ще вище цінуватиметься у світі.

У жовтні 2016 року Ужгородська швейна фабрика відзначала 70 років від дня заснування. До свого ювілею ЗАТ "Ужгородська швейна фабрика" пройшла довгий і яскравий шлях становлення від невеликої артілі, створеної у 1946 році, до сучасного високотехнологічного досвідченого виробника швейної галузі.

За час становлення і розвитку підприємства відбулося кілька структурних реорганізацій та зміна форм власності. У жовтні 1976 р. на базі підприємства було створено Закарпатське швейне об'єднання, до складу якого увійшло кілька швейних фабрик області. У цей період проведено реконструкцію окремих підприємств та виробничих цехів, задіяно та виконано програми будівництва житла для працівників фабрики.

Суттєві зміни як у стратегії, пріоритетах розвитку підприємства, так і в усіх інших напрямках діяльності відбулися у 1995 році, після утворення закритого акціонерного товариства "Ужгородська швейна фабрика". Політичне та економічне становлення незалежної Української держави сприяло формуванню якісно нових виробничих відносин - колектив підприємства одним з перших перейшов на роботу в ринкових умовах.

За короткий час фабрика пройшла шлях формування штату професіоналів високого рівня, вдосконалення швейних технологій та обладнання. Відбулося технічне переоснащення найсучаснішими на той час машинами, автоматизованим обладнанням таких найпередовіших фірм, як "Джукі" (Японія), "Лектра" (Франція), "Дюркопп", "Файт" (Німеччина), "Сюто" (Італія) та інших. Це дало змогу застосувати найсучаснішу технологію, а також організувати виробничий процес на рівні світових стандартів. Складаються тісні виробничі відносини із провідними фірмами світу: "Волтерс" (Англія), "Сарфаті" (Франція), "ЕВА" (Німеччина), "П.Зауер" (Австрія), "Озекс" (Словаччина) та іншими. Саме тоді сформувався новий імідж фабрики - сучасної компанії з мережею виробничих цехів, що працюють за сучасними технологіями, з дотриманням високих стандартів якості, ефективним управлінням та якісним обслуговуванням замовників.

Підприємство одним з перших у галузі легкої промисловості України акредитоване незалежною агенцією з Великобританії по системі управління якістю ISO 9002:1994. У 2002 р. здійснено перехід до новішого стандарту - ISO 9002:2000. Якість виробів забезпечується 100% контролем продукції на всіх етапах виробництва відповідно до стандартів "AQL", діє сувора процедура "зламаної голки". Завдяки гнучкості системи контролю за якістю, підприємство може запроваджувати різні методи забезпечення якості, відповідно до необхідних вимог.

Сьогодні Ужгородська швейна фабрика - відомий у Європі виробник високоякісного стильного одягу. Постійне вдосконалення швейних технологій, високий рівень підготовки висококваліфікованих кадрів, розширення виробництва сформували бездоганний імідж та ділову репутацію підприємства на європейському ринку. Це дає можливість зміцнювати налагоджені зв'язки з партнерами, започатковувати нові ділові відносини та виходити на якісно вищий рівень співробітництва.

На європейському ринку швейної промисловості підприємство успішно продає свої вироби вже понад 10 років. Основні ринки збуту знаходяться в Англії, Франції, Італії, Німеччині та Голландії. Підприємство шиє жіночий та чоловічий одяг для провідних європейських компаній, таких відомих торгових марок: Next, Antonelle, TARA JARMON, MARK JACOBS, MOLOKO, MAJE, Blancs manteaux, Blacky Dress, Jean Paul, Rabe, Hobb's, Lener Cordier, Moschino, Alberta Ferretti, Daniel Hechter, Celio, SYM та інших.

Довготривале плідне співробітництво з відомими у світі виробниками одягу сприяє розвитку підприємства та успіху спільного бізнесу.

Експериментальний цех оперативно, протягом 3-5 днів, розробляє лекала і взірці нових моделей одягу. Терміни визначаються тільки складністю та кількістю моделей, що готуються до запуску на виробництво.

На даний момент ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" - це 300 працівників, п'ять спеціалізованих швейних потоків, 500 тис. готових виробів на рік, 200 нових сучасних моделей щороку. Основні виробничі цехи площею 3300 кв.м., склад готових виробів - 600 кв.м. Складські приміщення обладнані для зберігання готової продукції в підвішеному вигляді.

З метою просування кращих зразків виготовленого одягу на вітчизняному ринку у 1998 році створено торгову марку "Парада". Перша ж колекція, створена під новим брендом, - колекція осінньо-зимового сезону, була удостоєна участі в показі на "Сезонах моди". Шанувальники віддають перевагу ТМ "Парада", перш за все за оптимальне поєднання якості, модного стилю та ціни. В основі колекцій - класичний діловий одяг для жінок, який органічно поєднує строгість стилю з вишуканою романтичністю та оригінальністю. Протягом року для українського ринку модельєрами та дизайнерами розробляються колекції одягу: "Весна - літо" та "Осінь - зима". Кожну колекцію вирізняє оригінальна особливість, певний емоційний настрій, що додає їй шарму і неповторності.

На підприємстві збережено систему соціальних гарантій для працівників, до їх послуг медпункт, їдальня, гуртожиток. Все це результат стабільної і ритмічної роботи колективу.

Підприємство вкладає власні та залучає іноземні інвестиції для створення нових робочих місць. На виконання державних програм щодо розвитку вітчизняної промисловості, зайнятості населення, зокрема в гірських селах, за сприянням Ужгородської швейної фабрики створено мережу підприємств на території області. На всіх підприємствах вчасно виплачується заробітна плата, щорічні податки до державного і місцевого бюджетів складають мільйони гривень. Значна увага приділяється питанням культури виробництва, охорони праці, забезпеченню сучасних санітарно-гігієнічних умов роботи.

Колектив ПрАТ "Ужгородська швейна фабрика" не заспокоюється на досягнутому, постійно вдосконалюються форми і методи організації праці, управління персоналом, впроваджуються нові сучасні технології виробництва одягу, здійснюється пошук нових партнерів та ринки збуту. Набутий протягом десятиліть досвід, формування колективу однодумців, стійких позитивних тенденцій, поєднання традицій та сучасного світосприйняття дають надійну основу і впевненість для подальшого розвитку підприємства.

Аналіз організаційної структури дозволяє визначити недосконалу її побудову. Так, не зрозуміло чи є маркетинговий відділ при наявності зам директора по маркетингу. Не зрозуміло чому зам директора по зовнішньоекономічним зв'язках і маркетингу підпорядковуються начальник БТК (бюро технічного контролю) та начальник БТН (бюро технічних нормативів); при цьому таких підрозділ існує два, але з різною підпорядкованістю. Доцільним було б також створити посаду зам. директора з економіки. Проведений аналіз організаційної структури дозволяє зробити висновки про необхідність її удосконалення.

Розділ 3. Розробка заходів щодо впровадження логістичних засад в управлінні ПРАТ «Ужгородська швейна фабрика»

3.1 Створення логістичної системи

Логістична система -- це організаційно-господарський механізм управління матеріальними та інформаційними потоками. Вона повинна включати матеріальні засоби, що забезпечують рух товарів по логістичному ланцюгу (склади, вантажно-розвантажувальні механізми, транспортні засоби), виробничі запаси та засоби управління усіма ланками ланцюга. Ціль логістичної системи -- доставка у задане місце потрібної кількості та асортименту максимально підготовлених для виробничого чи особистого споживання товарів та виробів при мінімальних витратах. Поряд з функціональними логістична система повинна мати також забезпечувальні підсистеми (інформаційну, правову, кадрову та ін.). Постачання матеріалів, сировини, готової продукції у визначені терміни позитивно впливає на функціонування усієї економічної системи, дає змогу істотно скоротити запаси на складах підприємств. Логістика повною мірою працює на споживача. Тому функції збуту у сфері логістики реалізуються, як уже зазначалося, через додержання таких 6 вимог: вантаж, якість, кількість, час, витрати, пункт призначення. Для виконання цих вимог ефективні логістичні системи повинні оптимізувати матеріальні потоки, здійснювати комплекс заходів щодо раціоналізації тари та пакування, уніфікувати вантажні одиниці, у тому числі пакетизація та контейнеризація перевезень, реалізація ефективної системи складування, оптимізація розміру замовлень та рівня запасів, планування найвигідніших маршрутів переміщення вантажів на складських об'єктах підприємств та за їх межами на магістральному транспорті.

Як уже відомо, логістична система підприємства складається з п'яти базисних компонентів: місцезнаходження і планування; комунікація; транспорт; запаси; склади й упаковка.

Коли спостерігається дисбаланс між цими компонентами, то реальні збитки за масштабами наближаються до потенційних, знижується прибуток. Для досягнення балансу необхідно і достатньо, щоб між компонентами (місцезнаходження і планування, комунікація, транспорт, запаси, склади й упакування) існувала координація на основі системного підходу. Саме в такий спосіб вони вибудовуються в логістичну систему.

Для цього на практиці при формуванні логістичних систем мають враховуватися такі принципи:

- принцип послідовного просування етапами створення системи (система спочатку повинна досліджуватись на макрорівні, тобто у взаємовідносинах із зовнішнім середовищем, а потім на мікрорівні, тобто всередині власної структури);

- принцип поєднання інформації, ресурсних та інших характеристик системи, що проектуються;

- принцип відсутності конфліктів між цілями окремих підсистем і цілями всієї системи.

При формуванні логістичної системи управління потоками необхідно базуватися на п'яти фундаментальних принципах теорії управління і трьох додаткових принципах, притаманних логістичним системам: гнучкості логістичної послідовності проектування; постійного узгодження на всіх ланках логістичного ланцюга інформаційних, енергетичних, ресурсних та інших характеристик систем; принципі єдності цілей всієї системи та її окремих підсистем (модулів) (див. підпараграфів 1.1.1).

Для формування логістичних систем застосовують системний підхід, який окрім вже описаної вище методології володіє рядом переваг в порівнянні з класичним (індуктивним), коли систему формують з компонентів шляхом їх функціонального злиття. При системному підході в основі формування лежить кінцева мета, заради якої створюється система. Послідовність формування системи при застосуванні розглянутого підходу представлена на рис. 3.1. У цій послідовності можна виділити кілька етапів.

Логістична система на підприємстві має бути сформована з використанням системного підходу. Системний підхід передбачає послідовний перехід від загального до часткового, коли в основі розгляду лежить кінцева мета, задля якої створюється система (рис. 3.1)

Рис. 3.1. Послідовність формування системи при системному підході.

Де, Ц - сукупність цілей функціонування системи;

Tі - одна з вимог, яку повинна задовольняти система;

Пj - варіанти підсистеми.

Пропонуємо етапи формування логістичної системи при системному підході:

Етап 1. Визначення та формування цілей функціонування системи.

Етап 2. Аналіз цілей та обмежень зовнішнього середовища. Визначаються вимоги, яким повинна відповідати система.

Етап 3. Формування підсистем.

Етап 4. Синтез системи: аналіз різних варіантів і вибір підсистеми, формування їх в єдину систему.

Перший етап. Визначаються і формулюються цілі (Ц) функціонування системи.

Другий етап. На підставі аналізу мети функціонування системи і обмежень зовнішнього середовища визначаються вимоги Т1, ..., Тi, яким повинна задовольняти система.

Третій етап. На базі цих вимог формуються (орієнтовно) деякі підсистеми з своїми підцілі Ц1, ..., Цj.

Четвертий етап. Найбільш складний етап синтезу системи: аналіз різних варіантів і вибір підсистем, організація їх у єдину систему. При цьому використовуються критерії вибору. У логістиці одним з основних методів синтезу систем є моделювання.

Функціонування логістичних систем характеризується наявністю складних стохастичних зв'язків як усередині цих систем, так і в їх відносинах з навколишнім середовищем. У цих умовах прийняття приватних рішень без урахування загальних цілей функціонування системи і висунутих до неї вимог може виявитися недостатнім, а можливо, і помилковим.

Як приклад звернемося до схеми руху цукрового піску від заводу-виготовлювача до магазинів. Керівництво заводу без узгодження з оптовим і роздрібним ланками прийняло рішення про впровадження обладнання для фасування цукрового піску в паперові пакети. Виникає питання: як сприйме це нововведення вся товаропровідну система, пристосована до транспортування, зберігання та виконання інших технологічних операцій з цукровим піском, упакованим саме в мішки? Не виключено, що в її роботі відбудеться збій.

Відповідно до вимог системного та логістичного підходів рішення про фасуванні цукрового піску на заводі-виробнику повинно прийматися у взаємному зв'язку з рішеннями інших ланок, загальною метою яких є оптимізація сукупного речового потоку.

В іншому прикладі організації речового і забезпечують інформаційних та енергетичних потоків учасниками процесу товароруху є: оптова база, транспортні підрозділи і мережа обслуговуються продовольчих магазинів. У логістичному підході розглядається варіант "централізована доставка".

Варіант централізованої доставки характеризується наступними ознаками:

· В логістичній системі створюється єдиний орган, мета якого - оптимізація саме сукупного речового і забезпечують потоків. Наприклад, у споживчому союзі для організації централізованої доставки створюється робоча група, до складу якої входять керівники автотранспортних, оптових і роздрібних підприємств. Організаційне керівництво робочою групою покладається на заступника голови правління споживспілки. Якщо є інформаційна система управління, то оптимізацію потоків виробляє група логістики;

· Історично сформовані технологічні процеси на підприємствах - учасників логістичного процесу кориг...