Проектування виробництва нового безалкогольного напою "Ранковий", збагаченого квітковим пилком

Воду застосовують у вигляді потужних струменів і як пару. Струменем води збивають полум'я і одночасно охолоджують поверхню. Струменем води гасять тверді спалимі речовини; дощем і водяним пилом - тверді, волокнисті сипучі речовини, а також легкозаймисті та спалимі рідини (спирт, трансформаторна олія, тощо).

Підприємство «Оболонь» має зовнішнє і внутрішнє протипожежне водопостачання. Необхідний тиск води створюється стаціонарними пожежними помпами, котрі забезпечують подання компактних струменів на висоту не менше 10 м або рухомими пожежними помпами і мотопомпами, що забирають воду із гідрантів. Інертні гази (вуглекислота, азот, аргон, ін.) особливо доцільно застосовувати тоді, коли застосування води може викликати вибух або поширення горіння, або ж пошкодження апаратури, обладнання, цінностей.

Вуглекислота виконує дві функції:охолоджуючу та ізолюючу.

Вуглекислота - газ без кольору і запаху. Він важче від повітря в 1.5 рази; при 0 (С і Р=36 атм. легко переходить у рідкий стан, тоді його називають вугликислотою. З 1 л рідкої вуглекислоти при t (=0 (утворюється 506 л газу. Зберігаються в стальних балонах.

При використанні вуглекислоти необхідно врахувати токсичність її. При вдиханні повітря, яке містить 10% СО2, і не має запаху наступає параліч дихання і смерть. Азот не має ні кольору ні запаху. Порівняно з СО2 в рідкий стан переходить при дуже низькій температурі (-195.8 (С). Азот як засіб гасіння використовується по методу розбавлення спалимої речовини. Вуглекислоту і азот застосовують в порівняно невеликих по об'єму приміщеннях, головним чином при гасінні речовин, що горять полум'ям (рідини, гази).

Погано гасять речовини, здатні тліти.

Оскільки вуглекислота відновлюється лужноземельними металами, її не можна застосовувати при гасінні цих металів.

Азот застосовують для заповнення вільних об'ємів в посудинах над ЛЗР з метою запобігання вибухів у виробничих установках.

Піни для гасіння пожеж являють собою суміш газу з рідиною.

Пухирці газу можуть утворюватися всередині рідини в результаті хімічних процесів або механічного змішування газу (повітря) з рідиною.

Гасіння піною заключається в тому, що пінне покриття є якби екраном, який запобігає дії тепла зони горіння на поверхню речовини. Піна запобігає виходу рідини в зону горіння, виявляючи ізолюючу дію. Піна виявляє і деяку охолоджуючу дію. Хімічна піна утворюється в результаті такої реакції, при якій в рідкому середовищі утворюється будь-який газ. При змішуванні порошка з водою відбувається реакція з утворенням вуглекислого газу. Цю піну застосовують для гасіння нафтопродуктів.

Вогнегасники вуглекислотні ВВК-2, ВВК-5 складаються із сталевого балону з запорним вентилем. Балон заповнений зрідженою вуглекислотою під тиском 7 Мпа.

При відкриванні вентиля зріджена вуглекислота прямує у патрубок, де вона розширюється і за рахунок цього її температура знижується до мінус 70 С і утворюється снігоподібна вуглекислота.

Ці вогнегасники застосовують для гасіння невеликих пожеж, електрообладнання, що знаходиться під напругою.

Розрахунок природного освітлення

Цей розрахунок полягає у визначенні сумарної площі світлових прорізів, потрібної для забезпечення нормативного значення коефіцієнта природної освітленості на робочих місцях.

Вихідні дані:

- довжина виробничого приміщення А= 126;

- ширина виробничого приміщення В=24;

- висота виробничого приміщення Н=6;

- розряд зорових робіт К=2;

- приміщення площею А*В освітлюється світильниками типу ЛБ-20;

- підрозряд зорової роботи Кв=2в;

- висота підвішування світильників Нс=5,5;

- коефіцієнт відбиття стелі сс=70;

- коефіцієнт відбиття стін сст=50;

- коефіцієнт нерівномірності освітлення kн=1,1;

- коефіцієнт запасу kз=1,5.

Розрахунок площі світлових прорізів:

при освітленні бічному (через вікна):

(4.1)

де: , - площа світлових прорізів відповідно при бічному освітленні;

ен - нормоване значення КПО, % (приймаємо за таблицею, ен=2,3);

kз - коефіцієнт запасу;

hв - світлова характеристика вікон (приймаємо за таблицею, hв=9,6);

r1- коефіцієнт, що враховує підвищення КПО при бічному освітленні за рахунок відбитого від поверхонь приміщення та підстелюючого шару прилеглого до будівлі (приймаємо за таблицею r1=1,2).

Sп - площа підлоги приміщення, м2 ;

Знайдемо загальний коефіцієнт світло пропускання за формулою 4.2:

(4.2)

де: 1- коефіцієнт світло пропускання матеріалу (для подвійного листового скла - 0,8);

2 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в рамі світло прорізу (для одинарних дерев'яних рам вікон і ліхтарів виробничих приміщень - 0,75;

3 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях покриття (для залізобетонних ферм - 0,8);

4 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях (для штор і жалюзі, які прибираються і регулюються - 1);

5 - коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлюється під ліхтарями (5 =1);

За формулою 4.2, розраховуємо загальний коефіцієнт світлопропускання:

За формулою 4.1, розраховуємо площу світлових прорізів при освітленні бічному:

Розрахунок штучного освітлення за методом коефіцієнта використання світлового потоку.

Цей метод дозволяє визначити світловий потік, створений лампами, і розрахувати освітленість в робочому приміщенні або за даним рівнем освітленості - потрібну кількість світильників.

Основне рівняння методу:

(4.3)

де F - світловий потік однієї лампи, лм;

Е - мінімальна нормована освітленість, лк;

S - площа приміщення, м2

k - коефіцієнт запасу, який враховує старіння ламп, запиленість та

забруднення світильників (знаходиться за таблицею, k=1,5);

z - поправочний коефіцієнт, що характеризує нерівномірність освітлення, приймаємо 1,1;

- коефіцієнт використання світлового потоку освітлювальної установки у частках, знаходиться за таблицею ();

n - кількість ламп, шт.

Дані світлового потоку вибирають за таблицею, в залежності від

типу ламп (F=980 лм).

Норми освітленості штучним світлом у виробничих приміщеннях знаходимо за таблицею (Е=500).

З формули світлового потоку 4.3 можна визначити кількість ламп у виробничому приміщенні площею 3024 м2:

(4.4)

Відповідно кількість світильників знаходимо за формулою 4.5:

(4.5)

5. Науково-дослідна робота

Аналіз вмісту основних вітамінів у пилку квітковому

У данному проекті ми використали квітковий пилок із суміші рослин.

Для отримання безалкогольних напоїв високої ефективності доцільно орієнтуватись на рослинні матеріали, які містять найбільші кількості пилку і найбільшу кількість вітамінів.

Щоб здійснити вібір таких рослин ми на основі літературних данних оцінили понад 30 різних рослин за вмістом в них основних вітамінів - аскорбінової кислоти, в-каротину та суми каротиноїдів. За отриманими данними ми обрали 10 рослин,пилок з яких найбільш доцільно використовувати при виробництві нових безалкогольних напоїв із квітковим пилком. Отримані дані наведено у таблиці 1.

Аналіз вмісту основних вітамінів у квітковому пилку різних рослин (мг/100г маси сухого пилку)

Таблиця 1

№ п/п	Найменування рослини	Вітамін С	в-каротин	Сума каротиноїдів
1.	Яблуня	143,0	1,37	3,76
2.	Груша	190,6	1,1	1,64
3.	Люпин	28,8	14,8	39,5
4.	Верба біла	126,4	4,0	58,4
5.	Верба козина	90,6	5,5	28,6
6.	Верба ламка	208,8	5,0	66,8
7.	Вишня	48,1	28,4	60,3
8.	Конюшина луова	26,4	3,47	12,6
9.	Волошка	37,7	13,8	18,4
10.	Кульбаба лікарська	40,0	40,2	219,5

Аналіз даних таблиці свідчить про те, що, очевидно, немає жодної рослини, яка б відзначиласьмаксимальним вмістом зазначених біологічно активних речовин.

Так за вмістом аскорбінової кислоти усі обрані рослини складають такий ряд:

Верба ламка > груша> яблуня> верба біла> верба козина> вишня> кульбаба лікарська> волошка> люпин> конюшина лугова.

За вмістом в-каротину ці ж рослини розтшовуться дещо в іншому порядку :

Кульбаба лікарська> вишня> люпин> волошка>верба козина> верба ламка>верба біла> конюшина лугова>яблуня > груша.

За загальним вмістом каротиноїдів перше місце зновк посідає кульбаба лікарська: кульбаба лікарська> верба ламка>вишня> верба біла>

люпин>верба козина>волошка>конюшина лугова>яблуня >груша.

Отже всі зазначені в таблиці рослини містять у складі пилку багатий комплекс біологічно активних речовин. Разом з тим, якщо поставити за мету створення безалкогольного напою з максимальним вмістом каротиноїдів, то то бажано використовувати пилок кульбаби лікорської; ця ж рослина є найкращою і з точки зору вмісту в-каротину.

При створенні напою С-вітамінної активності найбільш придатною сировиною є верба ламка. Відомо також, що ця рослина мастить сполуки схожі за своєю терапевтичною дією на ацетилсаліцилову кислоту (аспірин). Тому напої на основі верби ламкої відзначатимуться ще й протизапальною дією.

Висновки

На підставі проведених досліджень запропоновано спосіб виробництва нового безалкогольного напою «Ранковий»,збагаченого квітковим пилком.

Він являє собою насичений діоксином вуглецю водний розчин суміші цукрового сиропу, натурального неосвітленого яблучного соку та розчину квіткового пилку. Не містить синтетичних барвників, консервантів та інших харчових добавок.

За зовнішнім виглядом отриманий напій є рідким замутненим напоем, який містить зважені часточки неосвітленого яблучного соку. При зберіганні в такому напої може випадати осад пектинових речовин, клітковини тощо, що є характерним для використаної сировини.

За ступенем насиченості діоксидом вуглецю напій «Ранковий» відноситься до слабо газованих.

За способом оброблення напій «Ранковий» відноситься до пастеризованих напоїв холодного розливу без використання консервантів.

В отриманому соковмісному напої міститься до 30% неосвітленого яблучного соку та 2% квіткового пилку

Цей напій відноситься до асортименту напоїв функціонального призначення тонізуючої дії як для дітей, так і для дорослих.

Список використаної літератури

1. Напої безалкогольні. Загальні технічні умови ДСТУ 4069-2002

2. Напої безалкогольні. Загальні технічні умови ГОСТ 28188-89

3. Екстракти плодові і ягідні. ТУ ГОСТ 18078-72

4. Глюкоза кристалічна гідратна. ТУ ГОСТ 975-88

5. Натрію бензонат харчовий. Технічні умови ТУ 64-6-395-86

6. Соки плодово - ягідні концентровні .ТУ ТУ У 20118399.002-99

7. Технологічна інструкція по виробництву безалкогольних напоїв ТІ №10-97 від 09.09.1997

8. Напої безалкогольні. Виробництво. Терміни та визначення. ДСТУ 2368-94

9. Колер . Технічні умови. СОУ 74.1-37-221:2005

10. Концентрати для напоїв.Загальні технічні умови ДСТУ 4501:2005

11. Кузьмина.К.А Лечение пчелиним медом и ядом.-Издательство Саратовського университета, 1998.-С.16-73

12. Гринь О. Народний лікарський порадник ,2001.-№15.-С.19-62.

13. Алексеев В.Н.,Цельминыш Пременение продуктов пчеловодтва//Продукти пчеловодства и апитерапия.-Вильнюс,2000.-С 100-150.

14. Дослідження фармако-технологічних показників при розробці капсул з янтарною кислотою та обніжжям бджолиним / Т.Г. Ярних , О.С. Данькевич , М.В. Лелека , Е.В. Сорокіна // Фармацевтичний журнал. - 2002. - № 5. - С. 81-85//Фармація.-1991-Т.40-№2.С.30-35.

15. О.В.Люлько,Стусь В.П. Використання продуктів бджільництва у комплексному лікуванні хронічного простатиту //Урологія.-2000.-С.64 .

16. Паньковський В.В.Мед, ще й ложкою//Журнал «Business Class Magazine».-2010. -№7

17.Мед:рецепты долголетия. Составитель Т.И. Фоменко.-Донецк: издательство «Донечинна»,2004.-320с.

18.Соціальний звіт корпорації «Оболонь»

19.Технологія екстрактів, концентратів і напоїв із рослинної сировини: Підруч. для студентів вузів/ В.А. Домарецький, В.Л. Прибильський, М.Г. Михайлов; ред. В.А. Домарецького; НУХТ. - Вінниця: Нова Книга, 2005. - 402 с.: табл. - Библиогр.: с. 401 - 402

20.Технологія оздоровчих харчових продуктів : курс лекцій/ Українець А.І., Сімахіна Г.О.-К.:НУХТ,2009.-310с.

21.Зуев Е. Т. Функциональные напитки: их место в Концепции здорового питания//Пищевая промышленность. 2004. N 7. С. 90-95.

22.Филонова Г.Л., Стрелкова В.Н. Безалкогольные напитки на натуральной основе//Пиво и напитки. 2003. N 1.С. 48-50.

23.Мельникова Е.И., Полянский К.К. Безалкогольные напитки с компонентами нетрадиционного сырья / / Пиво и напитки.-2003.- N 3.-30-37с.

24..Филонова Г.Л., Стрелков В.Н. Разработка технологии концентратов для напитков здоровья из растительного сырья ( научные аспекты) // Пиво и напитки. -2004.- N 3. С. -33-36.

25. Киселева Т.П. , Волобуева М.В, Продукти питания и рациональное использование сирьевих ресурсов :Сборник научних робот .- Кемерово,2007.-с 41-42.

26.Кудряшева А.А. Секреты хорошего здоровья и активного долголетия.- М:Пищепромиздат,2000.-317с.

27.Щелкуов Л.Ф., Дудкин М.С.,Пища и экология.-Одесса:Оптимум,2000.-514с.

28. Капрельянц Л.В.,Іоргачова К.Г. Функціональні продукти.-Одеса:Друк, 2003-312с.

29.Доронин А.Ф.,Шендеров Л.Н. Функциональное питание.-М.:Грант.,2002-326.

30.Симахина Г.А. Социальныеи экономические предпосылки создания в Украине индустрии здорового питания//Продукти и ингридиенти.-2008.-№3.-32-36с.

31. Boisson naturelle: Заява 2899436 Франція, МПК, А23L 2/00(2006.01)

32. Boisson naturelle: Заява 2899436 Франція, МПК, А23L 2/00(2006.01)ш.2319415Россия, МПК А23L2/02(2006,01);N2006112076/13;Онубл.20,302008

33. Кислота лимонна харчова.ТУ ГОСТ 908-79

34. Концентрати для напоїв.Загальні технічні умови ДСТУ 4501:2005

35. Пістун І.П., Піщенюк В.Ф., Березовський А.Г., Безпека життєдіяльності.Л., 1996 р.

36. Білявський Г.О., Подул М.М., Фурдуй Р.С. Основи загальної екології. - М., 1990 р.

37. Павленко М.Г. Для нинішнього і майбутнього поколінь.-К., 1992 р.

38. Єлисєєв А.Г. Охорона праці, Київ, 1991 р.

39. Дубицкий А.Е., Меменов И.А., Чепкий Л.П. Медицина катастроф, Київ,

«Здоров'я», 1993 р.

40. Стеблюк М.І. Цивільна оборона, Київ, 1994 р.

41 Апанасенко Б.Г., Чепкий А.П. Швидка медична допомога, К., «Вища

школа», 1992 р.

42. Рожинский Г.Б. Оказание доврачебной помощи, «Медицина», 1991 р.

43. Навчальний посібник з ЦО для населення Івано-франківської області,

«Знай та умій». 1992 р.

44. Типове положення про навчання, інструктаж і перевірку знань

працівників з питань охорони праці підприемства.

45.ГОСТ 21.607-82 Освітлення.

46.ГОСТ Р ИСО 10816-3-99 Вібрація.

47.ГОСТ 27409-97 Виробничий шум.

48.ГОСТ 12.1.038-82 Електробезпека.

49.ГОСТ 12.1.004-91 Пожежна безпека.

Размещено на Allbest.ru

...