Аналіз технології виробництва топлених жирів для м’ясожирового цеху потужністю 30,2 т м’яса за зміну

Вимоги безпеки і організації робочих місць. Технологічні процеси на підприємстві повинні проводитися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 *, ГОСТ 12.2.061-81, ВНТП 532/739-85, Санітарних правил організації технологічних процесів і гігієнічних вимог до виробничого устаткування, цих Правил та іншої технологічної документації, затвердженої у встановленому порядку.

Режими технологічних процесів повинні забезпечувати:

- узгодженість операцій технологічних процесів, що виключають можливість виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів;

- рівномірну подачу сировини і передачу його на подальшу обробку та недопущення скупчення сировини на робочих місцях;

- систему контролю та управління технологічним процесом, Що забезпечує захист працюючих та аварійне відключення виробничого обладнання;

- своєчасне отримання інформації про виникнення небезпечних і шкідливих виробничих факторів на окремих технологічних операціях;

- своєчасне видалення відходів виробництва і відведення промивних вод в каналізацію. Виробничі процеси, пов'язані з виділенням пилу, шкідливих парів або газів повинні проводитися в ізольованих приміщеннях з обов'язковим пристроєм припливно-витяжної вентиляції та забезпеченням герметичності обладнання.

У разі надходження на підприємство нових небезпечних речовин або наявності такої їх кількості, що необхідно вживати додаткових заходів безпеки, керівник повинен завчасно повідомляти про це відповідні органи нагляду за охороною праці, Розробити і узгодити з ними заходи щодо захисту здоров'я та життя працюючих та охорони навколишнього природного середовища.

Усі технологічні процеси, пов'язані з навантаженням і вивантаженням, транспортуванням, переробкою сировини і т.п. повинні бути максимально механізовані.

Роботи з підвищеною небезпекою на непостійних робочих місцях повинні виконуватися за нарядом-допуском відповідно до вимог підрозділу.

Робочі місця (ДСТУ 2293-93) повинні бути організовані відповідно до ГОСТ 12.2.061-81 та відповідати ергономічним вимогам ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-84.

Робочі місця повинні бути розташовані поза зоною пересування механізмів, сировини, готового продукту, руху вантажів і забезпечувати зручність спостереження за виконуваними операціями і управління ними.

Органи управління виробничим устаткуванням повинні розташовуватися в робочій зоні так, щоб не ускладнювати виконання технологічних операцій, приводитися в дію зусиллями, що не перевищують встановлених відповідними нормами.

Мінімальна довжина робочого місця повинна бути 0,8 м на одного працюючого, при використанні допоміжних пристроїв (підносів, ящиків тощо) - не менше 1,4 м.

Сигнальні лампи на розподільних щитах біля робочих місць повинні мати надписи, які вказують характер сигналу.

Сигнально-попереджувальна забарвлення небезпечних елементів технологічного обладнання повинне відповідати вимогам ГОСТ 12.4.026-76 .

У доступних для огляду місцях необхідно вивішувати плакати з розшифровкою розпізнавальних квітів забарвлення комунікацій, попереджувальних знаків і цифрових позначень.

Перед початком проведення технологічного процесу необхідно перевірити роботу механізмів на холостому ходу машини.

При виникненні аварійної ситуації (мимовільної зупинки або неправильному дії механізмів і елементів обладнання, при появі в машині сторонніх шумів і стукотів, відчутті дії струму або розрядів статичної електрики при дотику до корпусу і вузлах машини і т.п.) Технологічний процес повинен бути зупинений і вжиті заходи щодо її ліквідації.

Після закінчення роботи всі машини і механізми повинні бути приведені у стан, що виключає можливість їх пуску сторонніми особами, електроживлення повинен бути відключений. При необхідності обладнання піддається санітарній обробці.

Забороняється проводити ремонтні та налагоджувальні роботи на працюючому обладнанні.

3.3 Заходи з охорони навколишнього середовища

На підприємствах харчової промисловості проводять заходи з охорони атмосферного повітря, ґрунтів, водойм, надр, рослинного і тваринного світу від виробничих забруднень. Основним джерелом забруднення атмосферного повітря є спалювання різного палива. Характер забруднення залежить від виду палива, особливостей горіння та очищення викидів. Шкідливі речовини, що знаходяться в атмосфері, сприяють виникненню у людини гострих респіраторних захворювань.

У м'ясопереробній промисловості вода використовується на різні потреби. Вона входить в рецептуру продукції, використовується для миття сировини, в якості охолоджувача або надсилається для підтримки необхідних санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях і на території підприємства, для одержання пари. Вода, що входить до складу готової продукції, повинна відповідати вимогам ГОСТ 2874-82 «Вода питна. Гігієнічні вимоги і контроль за якістю». Вода, що використовується на виробничі потреби і вже відпрацювала, називається стічною. Склад її залежить від виду продукції та сировини, від технологічних особливостей виробництва та інших чинників. Стічні води діляться на дві групи: нормативно-чисті і забруднені. Нормативно-чисті стічні води містять незначну кількість забруднень і не вимагають очищення. Забруднені стічні води містять забруднення вище за норму і повинні бути очищені на спеціальних спорудах біологічного очищення.

Грунт в зоні розташування підприємств може бути забрудненим відходами виробництва, металевими банками, дерев'яними ящиками, бочками іншою тарою з-під сировини. Ці забруднення можуть привести до порушення санітарного режиму підприємства. Необхідно проводити заходи, спрямовані на скорочення скупчень шкідливих відходів, що забруднюють грунт.

При виборі ділянок для будівництва харчових підприємств рекомендується використовувати малопридатні або непридатні для сільського господарства землі. Це дозволяє зберегти земельні ресурси. Будівництво автомобільних доріг для підприємств харчової промисловості ведуть в обхід сільськогосподарських угідь.

Для поліпшення умов праці і захисту навколишнього території від забруднень м'ясо-жирові підприємства відокремлюються від житлових кварталів санітарно-захисною зоною. Санітарно-захисні зони і території підприємств озеленюють, створюють квітники і газони.



4. ЕКОНОМІЧНІ РОЗРАХУНКИ

Для розрахунку ефективності м'ясожирового корпусу проектною потужністю 30,3 т/зміну м'яса на кістці використовуються наступні дані, приведені в таблиці 4.1. Дані для розрахунку узяті з розділу 2 таблиці 2.3.1.

Таблиця 4.1 - Потужність цеху по виробництву м'яса в зміну

Види продукції	Забійна кількість, гол/зміну	Забійний вихід, %	Вага худоби в живій масі, т/зміну	Всього за рік жива вага, т	Середній вихід м'яса, %	Кількість м'яса на кістках, т
Яловичина	107	48,3	37,624	11287,2	48,3	5451,7
Свинина	137	66,6	13,649	4094,7	66,6	2727,1
Баранина	183	41,5	7,31	2193	41,5	910,1
Всього	427		58,583	17574,9		9088,9

Об'єм продукції, що виробляється, за рік визначаємо за формулою:

А = В * К (4.1)

де А - об'єм виробленої продукції за рік, т

В - об'єм виробленої продукції за зміну, т

К - кількість змін в році (К= 300 змін)

Дані продукції , що зо об'ємом виробляється за рік, а також її вартість зводимо в таблицю 4.2, використовуючи середні оптові ціни реалізації , що діють в даний час (без ПДВ) в ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат»

Яловичина - 33600 грн./т;

Свинина - 27860 грн./т;

Баранина - 21200 грн./т.

Після визначення об'єму проведеної продукції визначаємо об'єм її реалізації.

Дані для розрахунку використовуємо з таблиць



Таблиця 4.2 - Об'єм продукції, що реалізовується

Види продукції	Кількість за рік, т	Ціна за 1 тону, грн	Вартість виробленої продукції, тис. грн
М'ясо
- велика рогата худоба	5451,7	33600	183177
- свині	2727,1	27860	75977
- дрібна рогата худоба	910,1	21200	19294,1
Разом:	9088,9	-	278448

Таким чином, товарна продукція за рік склала 278,4 млн. грн. А річний об'єм виробництва готової продукції складе 9,1 тис. т.

Таблиця 4.3 - Об'єм супутньої продукції

Види продукції	Кількість за рік, т	Ціна за 1 тону, грн	Вартість виробленої продукції, тис. грн
Субпродукти:
1 категорія
- яловичі	423,6	10440,0	4422,4
- свинячі	117,3	11400,0	1337,2
- баранячі	36,9	7620,0	281,2
2 категорія
- яловичі	435,6	6000,0	2613,6
- свинячі	113,1	5600,0	633,4
- баранячі	34,5	4300,0	148,4
Кишкові фабрикати
Черева:
- велика рогата худоба (м)	1155600	2,26	2611,7
- свині (м)	616500	2,88	1775,5
- дрібна рогата худоба (м)	1372500	3,15	4323,4
- круга ВРХ (м)	224700	1,95	438,2
- синюга (м)	16050	3,50	56,2
Міхури:
- ВРХ (шт.)	32100	0,24	7,7
- свинячі (шт.)	41100	0,69	28,4
- пікало ВРХ (шт.)	32100	0,23	7,4
Проходники ВРХ (шт.)	32100	0,36	11,6
Гузьонки свинячі (шт.)	41100	0,28	11,5
Жир:
- яловичий	161,4	4000,0	645,6
- свинячий	86,19	5400,0	465,4
- баранячий	16,17	1500,0	24,3
Шкури:
- ВРХ	552,6	14000,0	7736,0
- свинячі	9	12500,0	112,5
- ДРХ	172	13000,0	2236,0
Волосся:
- вушне	0,06	800,0	0,05
- хвостове	4,2	600,0	2,5
Рого-копитна сировина	45,0	2200	99,0
Всього:	2262,53		30130,75

Таким чином супутня продукція складає 30130,75 тис. грн.

Для визначення економічної ефективності роботи м'ясожирового корпусу необхідно визначити калькуляцію собівартості виробляємої продукції.

Калькуляція собівартості продукції передбачається по наступному угрупуванню статей витрат:

1. Сировина і основні матеріали визначаються таким чином. Вартість сировини визначається як сума закупівлі худоби для забою. Дані для розрахунку беремо з розділу 2.3. Дані розрахунку зводимо в таблицю 4.4.

Таблиця 4.4 - Вартість сировини і основних матеріалів

Види сировини	Кількість сировини в живій вазі, т	Закупівельна ціна за 1 т, грн	Вартість закупівель сировини всього, тис. грн
М'ясо ВРХ	11287,2	15300	172694,2
Свині	4094,7	16300	66743,6
Вівці	2193,0	13000	28509,0
Разом:	17574,9	-	267946,8

Таким чином, річний об'єм переробки сировини 17,57 тис. т, а її вартість - 267946,8 тис. грн.

2. Вартість допоміжних матеріалів визначається по нормах витрати допоміжних матеріалів в гривні на 1 тону м'яса плюс витрати на супутню продукцію. Дані для розрахунку беремо з розділу 2.3.

Норми витрати допоміжних матеріалів беремо на основі даних ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат». Дані розрахунку заносимо в таблицю 4.5.

Таблиця 4.5 - Розрахунок вартості допоміжних матеріалів

Назва продукції	Кількість, т	Норми витрати допоміжних матеріалів, грн. на 1 т м'яса	Вартість допоміжних матеріалів, тис. грн
Яловичина	5451,7	6,46	35,2
Баранина	910,1	6,2	5,64
Свинина	2727,1	6,46	17,62
Всього:	9088,9	-	58,46

Загальна сума допоміжних матеріалів по цеху складає 58,46 тис. грн.

3. Транспортно-заготовчі витрати. У структурі виробничих витрат значне місце займають транспортно-заготовчі витрати. Дані для розрахунку взяті з таблиці 4.1. Отримані розрахункові дані заносимо в таблицю 4.6. Дані для розрахунку транспортно-заготовчих витрат беремо на основі цін ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат».

Таблиця 4.6 - Розрахунок транспортно-заготовчих витрат за рік

Вид худоби	Жива маса худоби, т	Норми транспортних витрат на 1 тону живої маси, грн	Сума транспортно-заготовчих витрат, тис. грн
ВРХ	11287,2	324	3657,0
Свині	4094,7	324	1326,7
ДРХ	2193,0	360	789,5
Разом:	17674,9	-	5773,2

Таким чином вартість транспортно-заготовчих витрат складає 5773,2 тис. грн.

4. Визначення вартості енергії всіх видів на технологічні цілі. Дані беремо з розділу 2.7. Розрахунок заносимо в таблицю 4.7.



Таблиця 4.7 - Розрахунок вартості енергії на технологічні витрати

Найменування	Кількість за рік	Ціна за од.,	Всього, тис. грн
Вода м3	145440	10,0	1454,4
Пара, т	7724	374,34	2891,3
Ел. енергія, кВт·год	5167,1	0,52	2,69
Холод, тис. МДж	148,9	635	94,5
Всього:			4442,9

Разом вартість всіх енерговитрат склала 4442,9 тис. грн. Витрата електроенергії за рік склала 5167,1 кВт·год.

5. Зворотні (від'ємні) відходи. При калькуляції собівартості отримані відходи (побічну продукцію), які йдуть для переробки при виробництві інших кінцевих видів продукції, по можливих цінах реалізації обчислюються з виробничих витрат.

Дані для розрахунку взяті з таблиці 4.1, розрахункові дані заносимо в таблицю 4.8.

Таблиця 4.8 - Розрахунок вартості зворотних відходів

Показники	% від живої маси	Розрахункова вага	Ціна за 1 тону, грн	Вартість всього конфіската, тис. грн
ВРХ
Конфіскати забійного цеху	0,30	39,9	2,66	0,1
Конфіскати кишкового цеху	3,17	357,8		0,95
Разом:		391,7		1,05
Свині
Конфіскати забійного цеху	0,22	9,0	1,37	0,012
Конфіскати кишкового цеху	3,75	153,5		0,21
Разом:		162,5		0,222
ДРХ
Конфіскати забійного цеху	0,22	4,8	1,9	0,01
Конфіскати кишкового цеху	3,88	85,1		0,16
Разом:		89,9		0,17
Разом по всіх видах худоби:				1,442

Аналіз таблиці 4.8 свідчить про те, що вартість побічної продукції, яка використовується при виробництві інших кінцевих видів продукції, склала 1,442 тис. грн.

6. Визначення витрат на основну та додаткову заробітну плату виробничих робочих, а також відрахування на соціальні заходи. Тарифні ставки узяті на підставі даних ЗАТ «Луганський м'ясокомбінат».

Чисельність робочих беремо з розділу 2.5 дипломного проекту.

Дані розрахунку заносимо в таблицю 4.9.

Таблиця 4.9 - Витрати на заробітну плату

Категорії робочих	Кількість робочих	Щомісячна відрядна ставка	Річний тарифний фонд, грн	Преміальний фонд, 10% з/п, грн	Всього, тис.грн
Завідувач	1	2500	30000	3000	33,0
Інженер-технолог	1	2200	26400	2640	29,04
Цех забою та первинної переробки худоби	18	17	775200	77520	852,72
Робочі кишкового цеху	11	14,2	443040	44304	487,3
Робочі жирового цеху	5	14,2	208800	20880	229,7
Робочі субпродуктового цеху	11	14,1	372240	37224	409,5
Робочі шкір. засолу і тех. корма	11	17,3	456720	45672	502,4
Разом	92		2312400	231240	2543,66

Таким чином, основна заробітна плата за рік складатиме 2312,46 тис. грн, а додаткова - 231,24 тис. грн.

7. Сума нарахувань на соціальні заходи за експертною оцінкою складає 37,5% від загального фонду заробітної плати, тобто:

2543,66 Ч 37,5/100 = 953,9 тис. грн.

Отже загальний фонд заробітної плати буде рівний :

2543,7 + 953,9 = 3497,6 тис. грн.

8. Вартість основних виробничих фондів визначаємо експертним шляхом на підставі питомих норм капітальних вкладень на 1 тис. грн товарної продукції, тобто

720 Ч 30300 / 1000 = 21816 тис. грн

9. Витрати на утримання основних засобів на основі експертної оцінки складають 10 % від основних фондів, або:

21816 Ч 10 / 100 = 2182 тис. грн

10. Цехові витрати на основі експертної оцінки складають 35% від загального фонду заробітної плати (з урахуванням нарахування на з/п):

3497,6 Ч 35 / 100 = 1224,16 тис. грн

11. Загальнозаводські витрати на основі експертної оцінки складають 20 % від загального фонду заробітної плати:

3497,6 Ч 20 / 100 = 699,52 тис. грн

12. Супутня продукція (віднімається) включає вартість продукції, отриманої одночасно з основним продуктом, тобто в єдиному технологічному процесі. Вона дорівнює 30130,75 тис. грн.

Таким чином, сума всіх вище перерахованих статей складає 31742,43 тис грн.

13. Інші виробничі витрати на основі експертної оцінки складають 1,5% від вище перерахованих статей:

31472,43 Ч 1,5 / 100 = 476,14 тис. грн.

14. Виробнича собівартість - це сума всіх вище перерахованих статей, з вирахуванням зворотних відходів та супутньої продукції, вона складає 2561873 тис. грн

15. Невиробничі витрати на основі експертної оцінки складають 2-3% від виробничої собівартості. Вони складають:

256160 Ч 2 / 100 = 5123,4 тис. грн

16. Адміністративні витрати за експертною оцінкою складають 0,05-5% від виробничої собівартості. Вони складають:

256169 Ч 0,05 / 100 = 428,1 тис. грн.

17. Витрати на збут за експертною оцінкою складають 0,1-6% від виробничої собівартості. Вони складають:

256169 Ч 0,1 / 100 = 256,2 тис. грн.

Результати розрахунків повної собівартості заносимо в таблицю 4.10.

Таблиця 4.10 - Калькуляція повної собівартості продукції

Види витрат	Сума витрат, тис.грн
Сировина і основні матеріали	267946,8
Допоміжні матеріали	58,46
Транспортно-заготовчі витрати	5773,2
Енергія на технологічні потреби	4442,9
Зворотні відходи (віднімаються)	1,442
Основна заробітна плата	2312,4
Додаткова заробітна плата	231,24
Нарахування на соціальні заходи	953,9
Витрати на утримання основних засобів	2182,0
Цехові витрати	1224,16
Загальнозаводські витрати	699,52
Супутня продукція (віднімається)	30130,75
Інші виробничі витрати	476,14
Разом виробнича собівартість:	256169
Невиробничі витрати	5123,4
Адміністративні витрати	128,1
Витрати на збут	256,2
Повна собівартість виробленої продукції:	261676,7

Таким чином, повна собівартість реалізованої продукції склала 261,7 млн. грн.

На основі отриманих даних визначимо економічну ефективність роботи м'ясожирового корпусу, а також економічну ефективність капітальних вкладень в його будівництво.

Прибуток від реалізації продукції визначається як різниця між вартістю продукції, що реалізовується, в оптових цінах підприємства, що діють, і повною собівартістю продукції:

Пр = Тп - Сп = 278,4 - 261,7 = 16,7 млн. грн.

Рівень рентабельності виробництва визначається за формулою

Рр = Пр / Сп Ч 100 % = 16,7 / 261,7 Ч100 = 6,4%

Термін окупності визначається за формулою:

Т = Кв / Пр = 21,82 / 16,7 = 1,3 року

Розрахунки економічної ефективності заносимо в таблиці 4.11 і 4.12.

Таблиця 4.11 - Економічна ефективність роботи м'ясожирового корпусу

Показники	Умовні позначення і спосіб розрахунку	Значення
Початкові дані
1.Товарна продукція, млн. грн	Тп	278,4
2.Повна собівартість, млн. грн	Сп	261,7
3.Річний об'єм сировини, тис. тонн	Рс	9,1
4.Витрата електроенергії, тис.кВт/г	Ве	5167,0
5. Вартість основних фондів, млн.грн	ОВФ	21816,0
6. Чисельність працівників, люд	Кс	62
Розрахункові дані
1.Прибуток від реалізації, млн. грн	Пр	16,7
2.Рівень рентабельності, %	Рр	6,4
3.Фондовіддача, грн /грн	Фв	12,8
4.Продуктивність праці, млн. грн/люд	Тп/Кс	4,5
5. Енергоємність, кВт /г/тис.грн	Ве/Тп	18,6
6. Вихід товарної продукції на 1 тонну сировини, тис. грн	Тп/Рс	30,6

Таблиця 4.12 - Економічна ефективність капітальних вкладень у м'ясожировий корпус

Показники	Умовні позначення і спосіб розрахунку	Значення
Початкові дані:
1. Капитальні вкладення, млн. грн	КВ	21,82
а) будівельно-монтажні роботи, млн грн	55% від КВ	12,0
б) вартість устаткування, млн. грн	45% від КВ	9,82
2.Отримано прибутку, млн. грн	Пр = Тп-Ср	16,7
3.Річний об'єм виробництва, тис. тон готової продукції	Рг	9,1
4.Річний об'єм сировини, млн. тон	Рс	17,57
5.Нормативний коефіцієнт	Ен	0,2
Розрахункові дані:
1.Коефіцієнт ефективності	Ер = Пр / Кп	0,77
2. Термін окупності, років	Тр = Кп / Пр	1,3
3.Питомі капітальні вкладення на 1 тис. тон сировини, млн. грн	КВс = КВ / Рс	1,24

Висновки: розглядаючи показники ефективності, бачимо, що окупність капітальних вкладень у розмірі 21,82 млн. грн. знаходяться на рівні нормативних капітальних вкладень, згідно проекту повинні окупитися за 1,3 року.

Показники ефективності роботи м'ясожирового корпусу також свідчать про його потенційну ефективність, так очікувана потенційна рентабельність знаходиться на рівні 6,4%, з кожної тони сировини очікується отримання грошової виручки 16,7 млн. грн. Як бачимо, пропонована розробка забезпечує ефективність використання як капітальних вкладень, так і використовуваних ресурсів.



ВИСНОВКИ

Жировий цех підприємства продуктивністю 30,3т м'яса за зміну має приміщення для обробки і витопки, камери зберігання витопленого жиру, , зберігання солі тощо. Цех розміщений поряд зі шкурозасолочним цехом та цехом обробки шерсних субпродуктів. Жиро-сировина надходить на переробку з цеху забою та первинної переробки, кишкового, субпродуктового і шкурозасолочного цеху.

Жиро-сировина витоплюється в машинах для витопки жиру. Після обробки жир передається в холодильник.

Розраховане необхідне обладнання для обробки жиро-сировини отриманої від великої рогатої худоби, дрібної рогатої худоби та від свиней.

В роботі викладена технологія витопки жиру, технохімічний контроль, розрахована кількість сировини та готової продукції, виконаний підбір обладнання, розрахована площа приміщення і кількість робітників, що можуть забезпечити дане виробництво.



СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Алехина Л.Т., Большаков А.С., Боресков В.Г. и др. Технология мяса и м'ясопродуктів. Под. ред. И. А. Рогова. М.: Агропромиздат, 1988г. -576с

2. Беззубов Л.П. Химия жиров: Учебник / Л.П. Беззубов.- М.: Пищевая промышленность, 1975.- 279 с.

3. Васильєва О. Жири високого класу / О. Васильєва, Н. Олексієнко, Т.І. Тасенко // Харчова і переробна промисловість.- 2003.- № 3.- С. 14-15.

4. Гончаров Г.И. Технология и оборудование для производства пищевых жиров / Г.И. Гончаров, А.А. Буша.- К.: Урожай, 1991.- 86 с.

5. Горбатов, В. М. Оборудование и аппараты для переработки продуктов убоя скота. Справочник / В. М. Горбатов [и др.] - М.: Пищевая промышленность, 1975. - 487 с.

6. Гринберг Г. Модифицированные жиры / Г. Гринберг, Г. Щепальская.- М.: Пищевая промышленность, 1973.-104 с.

7. Жиры, их получение и переработка: Справочное пособие. Т.2.- М.-Л.: Пищепромиздат, 1938.- 735 с.

8. Либерман С.Г. Производство пищевых животных жиров на мясокомбинатах: Учебник / С.Г. Либерман.- М.: Пищевая промышленность, 1975.- 215 с.

9. Либерман С.Г., Петровский В.П. Справочник по производству пищевых животных жиров. - М.: Пищевая промышленность, 1972. - 487 с.

10. Мейес Т., Мортимор С Эффективное внедрение НАССР: учимся на опыте других/Пер, с англ. В. Широкова. - СПб: Профессия, 2005.

11. Некрасов П. Ферментна переетерифікація жирів / П. Некрасов, Ф. Гладкий // Харчова і переробна промисловість.- 2004.- № 1.- С. 24-25.

12. Процюк Т.Б. Технологическое проектирование предприятий мясной промышленности/ Т.Б. Процюк, В.И. Руденко. - Киев: Вища школа, 1982. - 269 с

13. Рогов И.А. Общая технология мяса и мясопродуктов / Рогов И.А., Забашта А.Г., Казюлин Г.П. - М.: Колос, 2000. - 367 с. ил.

14. Російсько- український словник. Технологія жирів и жирозамінників/ М.І. Осейко, Т.Т. Носенко, М.Р. Гончар, Є.І. Шеманська.-К.:НУХТ,2005.-20 с.

15. Технология переработки жиров: Учебник/ Ред. Н.С. Арутюнян.- М.: Пищепромиздат, 1999.- 452 с.

16. Технологія м'яса та м'ясопродуктів : Підручник / [Клименко М.М., Віннікова Л.Г., Береза У.Г. та ін.]; за ред..М.М. Кліменка. - К.: Вища освіта, 2006. - 640с.: іл.

17. Файвишевский М.Л. Производство пищевых животных жиров./ Файвишевский М.Л. - М.: «Антиква», 1995. - 384 с.: ил.



ДОДАТОК А. ПОЕТАПНИЙ ПРОЦЕС ВИТОПКИ ЖИРУ

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на Allbest.ru

...